Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Проверка РРО, вопросы по санкциям

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST vins » 21 авг 2014, 10:13

nikki писал(а):Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторною.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше - 1 грн., за вчинене вдруге - 100 відс. вартості проданих з порушенням товарів, за вчинене втретє - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг).


Стоп... я правильно понимаю: говорят о том, что по результатам одной проверки штрафуют отдельно за каждую продажу товара без чека?
Я уже не говорю о том, что должно быть некое единое понимание повторности. И всегда оно понималось как совершение нарушения после того, как уже был привлечен к ответственности за аналогичное. Аналог рецидива.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST nikki » 21 авг 2014, 10:24

vins писал(а):
nikki писал(а):Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторною.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше - 1 грн., за вчинене вдруге - 100 відс. вартості проданих з порушенням товарів, за вчинене втретє - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг).


Стоп... я правильно понимаю: говорят о том, что по результатам одной проверки штрафуют отдельно за каждую продажу товара без чека?
Я уже не говорю о том, что должно быть некое единое понимание повторности. И всегда оно понималось как совершение нарушения после того, как уже был привлечен к ответственности за аналогичное. Аналог рецидива.


Я тоже понял именно так.
nikki
 
Сообщений: 1112
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 369 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 27 авг 2014, 10:53

комментарий к письму

2014.08.26
Продажа товара без применения РРО не является длящимся нарушением

Тарас Шарый
В комментируемом письме ГФС рассмотрела порядок применения финсанкций за нарушения, предусмотренные п. 1 ст. 17 Закона N 265/95-ВР от 06.07.95 г.
Упомянутой нормой прописана ответственность в случае установления в течение календарного года в ходе проверки такого факта:
- проведение расчетных операций с использованием РРО или РК на неполную сумму стоимости проданных товаров (предоставленных услуг);
- непроведение расчетных операций через РРО с фискальным режимом работы;
- несоответствие суммы наличных средств на месте проведения расчетов сумме средств, указанной в дневном отчете, а в случае использования РК - общей сумме продажи по расчетным квитанциям, выданным с начала рабочего дня;
- нераспечатки соответствующего расчетного документа, подтверждающего выполнение расчетной операции, или проведение ее без использования РК на отдельном хозяйственном объекте предприятия.
Размер финсанкций зависит от численности выявленных аналогичных нарушений:
- за первое - 1 грн;
- за второе - 100% стоимости товаров (услуг), проданных с нарушениями, установленными п. 1 ст. 17 Закона N 265;
- за каждое следующее совершенное нарушение - в пятикратном размере стоимости товаров (услуг), проданных с нарушениями, установленными этим подпунктом.
Проанализировав указанную норму, ГФС констатировала: поскольку продажа товара без применения РРО не является длящимся нарушением, и невыдача кассового чека при каждой продаже товара признается отдельным нарушением, то последующее неприменение РРО при продаже товаров (предоставлении услуг) является отдельным нарушением.
Таким образом, в случае выявления во время проверки предприятия подтвержденных должным образом фактов неоднократных нарушений требований по применению РРО к субъекту хозяйствования применяются финансовые санкции: за нарушение, совершенное впервые - 1 грн, за совершенное второй раз - 100% стоимости проданных с нарушением товаров, за совершенное в третий и более раз - в пятикратном размере стоимости проданных с нарушением товаров (услуг).
Кстати, аналогичный подход к применению финсакций, предусмотренных п. 1 ст. 17 Закона N 265, использован судьями в постановлении ВАСУ N К/9991/22685/11 от 15.08.2013 г.

-------------------------
Письмо фискальной службы Украины N 862/7/99-99-22-06-03-17/34 от 31.07.2014 г.
Динай
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST vins » 29 авг 2014, 13:30

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"19" серпня 2014 р. м. Київ К/800/55546/13

...
в постанові Верхового Суду України від 03.12.2013 року у справі № 21-428а13 вказано, що за вчинення порушень, про які йдеться в п. 4 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в КОРО, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 04 сен 2014, 11:10

:shock:

Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
29 жовтня 2013 р. Справа №805/2943/13-а

...
Враховуючи те, що позивач не забезпечив збереження фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій у кількості 4 штук, а також не забезпечив зберігання контрольних стрічок протягом трьох років з РРО у кількості 1 435 штук. та не надав означені документи під час проведення перевірки, то суд вважає, що податковим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222204, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 245 310,00 грн.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST налоговик » 17 сен 2015, 11:40

О действительно, что будет если в конце дня не сделали служебную выдачу, но деньги остались на месте расчетов

Чи передбачено відповідальність за невиконання в кінці дня операції "службова видача", якщо кошти зберігаються на місці проведення розрахунків?

Відповідно до п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 N 417, із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Враховуючи викладене вище, не проведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використанням операції "службове внесення", може призвести до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.

Пунктом 1 ст. 17 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:

вчинене вперше - 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Водночас якщо операцію "службова видача" не зроблено в кінці дня, при цьому для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, було здійснено операцію "службове внесення", то невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, не виникає.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5490
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 738 раз.
Поблагодарили: 2447 раз.

UNREAD_POST налоговик » 12 ноя 2015, 15:28

Снова про учет товарных запасов на складах

ГФСУ против ВСУ

ВСУ
від 20.01.2015 р. у справі № 21-275а14

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В., суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Трейд» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (на сьогодні - державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області; далі - ДПІ), третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області (на сьогодні - Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області; далі - ГУ Міндоходів), про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2010 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 13 серпня 2010 року № 0004712303 (далі - спірне рішення) в сумі 11 953 грн 90 коп.

На обґрунтування зазначених позовних вимог послалося на те, що згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 265/95-ВР) воно (ТОВ) облік товарних запасів, що знаходяться на реалізації, здійснювало з дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством. Ця документація зберігалася в приміщенні центрального офісу, розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 300б, а отже, спірне рішення є неправомірним.

Суди встановили, що 19 липня 2010 року ГУ Міндоходів провело перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у магазині, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 13а, що належить ТОВ, за результатами якої складено акт від 19 липня 2010 року № 6093/20/40/23/35245709 (далі - акт).

Під час перевірки встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, яке полягало у тому, що за місцем реалізації товарів не було накладних на товарно-матеріальні запаси на суму 5976 грн 95 коп.

За наслідками перевірки ДПІ винесла спірне рішення.

Суди також встановили, що ТОВ реалізує товар у кількох торговельних точках, які розташовані у різних районах м. Харкова, а бухгалтерський облік ведеться у центральній бухгалтерії позивача, де зберігається вся первинна документація, у тому числі й накладні на товар.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року, позов задовольнив: визнав спірне рішення протиправним.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 1 серпня 2013 року за касаційною скаргою ДПІ та 10 липня 2014 року за касаційною скаргою ГУ Міндоходів рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заявах про перегляд зазначених ухвал суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ Міндоходів зазначає, що в доданих до заяв рішеннях суду касаційної інстанції від 24 листопада 2011 року, 19 квітня 2012 року та 28 лютого 2013 року (№№ К-38862/10, К-41511/10, К-11973/10 відповідно) по-іншому, ніж в оскаржуваних ухвалах, застосовано положення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Просить ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 серпня 2013 року та 10 липня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Перевіривши наведені у заявах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заяви не підлягають задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяв рішеннях суду касаційної інстанції по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Так, у справах, рішення касаційного суду від 24 листопада 2011 року та 19 квітня 2012 року в яких додано до заяв, цей суд дійшов висновку, що спірне порушення полягає саме у відсутності первинних документів на момент проведення перевірки контролюючим органом за місцем здійснення підприємницької діяльності та ненаданні цих документів податковому органу у наступний за перевіркою день, тому, незважаючи на те, що первинні документи надано під час розгляду справи в суді, податковий орган обґрунтовано застосував штрафні (фінансові) санкції.

У справі, рішення касаційного суду від 28 лютого 2013 року в якій додано до заяв, цей суд зазначив, що відсутність відповідних первинних документів (накладні і товарно-транспортні накладні), які підтверджують рух товарних запасів, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Крім того, встановлено, що видаткові накладні на товар були надані до податкового органу лише після проведення перевірки. Тому податковий орган відповідно до статті 21 Закону № 265/95-ВР обґрунтовано застосував фінансову санкцію.

Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов іншого висновку та зазначив в оскаржуваних ухвалах, що сама по собі відсутність за місцем реалізації товарів первинних документів, якими підтверджується їх оприбуткування, ще не свідчить про те, що товари не обліковані або порушений порядок їх обліку. Тому, за умови наявності зазначених документів у суб'єкта підприємницької діяльності та ведення ним обліку товарних запасів у встановленому законом порядку, підстав для застосування до цього суб'єкта фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону № 265/95-ВР, немає.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 21 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у визначеному цією статтею розмірі.

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Таким національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для такого правового висновку.

У розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 21 зазначеного Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-ХІV та Положення (стандарту) 9, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону № 265/95-ВР.

У справі, що розглядається, суди встановили, що ТОВ мало всі первинні документи на товари, що реалізовувались, а облік товарних запасів вівся відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин у цій справі суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим підстав для задоволення заяв ГУ Міндоходів немає.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяв Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.


ГФСУ

Изображение
Изображение
Изображение

И окрема ухвала

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

О К Р Е М А У Х В А Л А

04 листопада 2015 року справа №П/811/3114/15


Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі Підприємство) до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,



В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2015 року, яким визначено штраф з екологічного податку у сумі 174473,12 грн.

Постановою суду від 04 листопада 2015 року позов задоволено.

У рішенні суд зазначив, що протиправність рішення податкового органу обумовлена ігноруванням відповідачем рішення Верхового суду України від 09 червня 2015 року у справі за позовом ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" до податкового органу у аналогічних правовідносинах.

Правовий висновок Верховного суду України вказував про помилковість міркувань податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення стосовно Підприємства.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх суддів України.

Таким чином, керівник відповідача проігнорував приписи згаданої норми права.

У даному випадку суд робить висновок про обов'язок постановлення окремої ухвали щодо наявності підстав розгляду питання стосовно притягнення до відповідальності особи, рішення якої визнано протиправним.

Цей обов'язок передбачений частиною 2 статті 166 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.166 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Довести до відома прокурора Кіровоградської області про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 364 Кримінального кодексу України керівника Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області, який прийняв податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2015 року, котрим Державному підприємству Східний гірничо-збагачувальний комбінат визначено штраф з екологічного податку у сумі 174473,12 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.



Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Marlboro
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5490
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 738 раз.
Поблагодарили: 2447 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya