Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Перечисление налога на неправильный код = штраф

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST vins » 16 сен 2014, 09:17

да, тоже обратил внимание, что таких решений много. Вот в копилку к позициям ВАСУ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. Київ К/800/34547/13

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що помилкове визначення ним у платіжному дорученні коду бюджетної класифікації, визначеного для податку на доходи фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи немайнових прав, а не для податку на доходи фізичних осіб від інших видів діяльності, не є правовою підставою для висновку про несплату ним необхідної суми податку у визначений строк (заниження податку) та, як наслідок, для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39198382

За это сообщение автора vins поблагодарил:
yur
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 03 июл 2015, 17:37

З'явилась позиція Верховного суду по цьому питанні - суд став на сторону платників податків.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45985213

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2015 рокум. Київ


Згідно з актом перевірки платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК), за червень 2012 року.

Граничний термін сплати збору - 30 липня 2012 року, фактично сплачений він був 31 липня 2012 року, з порушенням терміну сплати в один день.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2012 року № 0001991501, яким до позивача застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 5301 грн 34 коп. за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК .

Суди також установили, що Товариство 20 липня 2012 року подало до Чемеровецького відділення МДПІ податкову декларацію зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за червень 2012 року, у якій самостійно визначило податкове зобов'язання за звітний період в сумі 53 014 грн 39 коп.

Платіжним дорученням від 30 липня 2012 року № 368 позивач здійснив оплату цього податкового зобов'язання до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток.

......

Усуваючи розбіжності у застосуванні пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 ПК, частин четвертої та п'ятої статті 45 БК у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 21-2 частини другої статті 29 БК збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України) належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

При цьому статтею 2 Закону України від 22 грудня 2001 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2012 рік належать доходи державного бюджету, що визначені збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності).

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів . Державна казначейська служба України , діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України , забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

А згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що 30 липня 2012 року - у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 53 014 грн 39 коп. до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні № 368 зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток, внаслідок чого МДПІ на підставі листа позивача від 31 липня 2012 року № 152 в цей же день зарахувала вказане податкове зобов'язання на правильний рахунок.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Крім того, на думку колегії суддів, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням наведеного висновок Вищого адміністративного суду України не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з цим його постанова від 11 лютого 2015 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що були помилково скасовані касаційним судом.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» задовольнити частково.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 дек 2015, 10:27

Уплата налога не на тот счет не штрафуется

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2 грудня 2015 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенди О. В., суддів: Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Коротких О. А., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" (далі - Підприємство) до окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників; далі - ОДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення, встановила:

У квітні 2013 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року N 0000183910, яким на нього накладено штрафні санкції у розмірі 116375 грн. 20 коп. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

На обґрунтування позову Підприємство зазначило, що воно виконало обов'язок по сплаті податків до Державного бюджету України, а помилкове перерахування цих коштів на інший рахунок податкового органу (державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Святошинському районі м. Києва) не можна вважати порушенням правил сплати податків, оскільки строки розрахунків з бюджетом було дотримано.

Суди встановили, що Підприємство подало податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року (від 18 січня 2013 року N 9085227536), в якій самостійно визначило суму податкового зобов'язання у розмірі 1163752 грн. граничний термін сплати якого був 30 січня 2013 року.

30 січня 2013 року Підприємство перерахувало вказану суму на рахунок N 31110029700009, що підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2013 року N 146.

Листом від 1 лютого 2013 року N 77 Підприємство просило перерахувати вказану суму грошових коштів у розмірі 1163752 грн. з рахунку N 31110029700009 на рахунок N 31110029799009 для платників податків, зареєстрованих в ОДПС.

Перерахування зобов'язання Підприємства з ПДВ на правильний рахунок відбулося 14 лютого 2013 року.

ОДПС провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ Підприємства за грудень 2012 року, за результатами якої склала акт від 19 березня 2013 року N 272/39-10/20032321.

Цим актом встановлено порушення Підприємством пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПК), оскільки воно здійснило оплату узгодженої суми зобов'язання з ПДВ у розмірі 1163752 грн. із затримкою на 15 днів.

На підставі цього акта ОДПС винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року N 0000183910.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 6 червня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2014 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2015 року про виправлення описки) рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 червня 2015 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Підприємство зазначає, що оскаржувана ним ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року N 21-377а15 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. Просить скасувати всі ухвалені у цій справі судові рішення та прийняти нове - про задоволення позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява Підприємства підлягає задоволенню з таких підстав.

Верховний Суд України вже вирішував питання правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.

За наслідками розгляду справ колегія суддів висловила правову позицію, яка полягає у тому, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Такого правового висновку колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла, провівши системний аналіз законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спору; далі - БК) ПДВ (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України) належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Статтею 2 Закону України від 22 грудня 2011 року N 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" також установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2012 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною другою статті 29 БК.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 30 січня 2013 року - у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 1163752 грн. до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні N 146 зазначив рахунок ДПІ у Святошинському районі м. Києва замість розрахункового рахунку ОДПС, в якій Підприємство перебуває на обліку. Внаслідок цього вказане податкове зобов'язання зараховано на правильний рахунок для платників податків, зареєстрованих в ОДПС, 14 лютого 2013 року на підставі листа Підприємства від 1 лютого 2013 року N 77.

За таких встановлених судами фактичних обставин справи висновок Вищого адміністративного суду України у цій справі не відповідає викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.

Оскільки суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо спірних правовідносин, усі постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2013 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року скасувати.

Позов дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" задовольнити.

Визнати незаконним податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року N 0000183910 про накладення на дочірнє підприємство "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" штрафу в розмірі 116375 грн. 20 коп.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
tan
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5468
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 735 раз.
Поблагодарили: 2434 раз.

UNREAD_POST bur » 02 мар 2016, 11:51

По прежнему ГФСУ плевать хотела. Шьют штрафы

Яка відповідальність платників податків у разі перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання на невірний код бюджетної класифікації?

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 126 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року N 8073-X, зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже, не буде погашена сума грошового зобов'язання платника податків.

У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством, а саме: ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП на суму податкового боргу нараховується пеня.
bur
 
Сообщений: 1427
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 114 раз.
Поблагодарили: 415 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 16 июл 2016, 11:45

Платник перерахував податки на рахунки, опубліковані на сайті податкового органу - після чого виявилось, що рахунки неправильні.
Суд зазначив, що підстав для накладення штрафу немає:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53160148
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2015 року Справа № 876/10057/14
Львівський апеляційний адміністративний суд


Колегія суддів вважає, що твердження апелянта проте, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги той факт, що інформація про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів та інших платежів, виходячи з положень п. 14.1.171. ст.14 ПК України та Закону України «Про інформацію», є податковою інформацією та, відповідно до чинного законодавства, має відповідати загальним вимогам, що ставляться інформації заслуговують на увагу.

Так, відповідно до приписів ст.2 Закону України «Про інформацію», одним із основних принципів інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації, відтак інформація повинна бути точною та виключати можливість її неоднозначного тлумачення. У той же час, інформацію про перелік рахунків для зарахування надходжень платежів, опубліковану на офіційному веб-сайті Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на момент здійснення ТзОВ «Олмар» оплати сум ЗРВСХ, було доведено до платників податку з порушенням вказаних вище принципів інформаційних відносин та законодавства про інформацію. Зазначаючи, що у відповідному розділі на веб-сайті розміщені чинні бюджетні рахунки в розрізі території області, територіальним органом ДФС належним чином не доведено до відома платників податків те, що серед таких рахунків можуть міститись також уже закриті рахунки, а вказівка на те, що «рахунки по платежах, які не зазнали змін у додатках, не перевідкриваються» не дає платнику податків можливості правильно трактувати, що саме під нею розуміється.

Перевідкриття аналітичних рахунків для зарахування надходжень до Державного бюджету України, здійснюється у разі зміни переліку видів надходжень, що зараховуються до такого бюджету, та одразу після прийняття закону про державний бюджет на відповідний рік (Порядок взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затверджений спільним Наказом № 760/1031 Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 04 грудня 2013р.; Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом № 758 від 22 червня 2012р.). У той же час, будь-які дані (включаючи номер бюджетної класифікації) щодо ЗРВСХ залишались протягом бюджетного року незмінними.

З поданої на веб-сайті інформації не можливо зробити категоричний висновок про те, що у прикріплених додатках було вказано саме реквізити змінених рахунків, бо з опублікованого органами Міндоходів повідомлення: «Зміни та доповнення оприлюднюються у додатках», додатки можуть містити у собі як зміни, так доповнення, тобто поділятись на два види. У той же час, Додаток 3, у якому містився змінений рахунок для зарахування ЗРВСХ, мав назву «Доповнення до переліку рахунків для зарахування платежів до ЗФДБ...», тобто, фактично міг містити лише додаткові рахунки для сплати окремих платежів, що не передбачає собою розуміння опублікованого раніше рахунку, як такого, що нечинний, закритий. В основному ж файлі з реквізитами для сплати всіх обов'язкових платежів для відповідної території («Сихівський район м. Львова») будь-які відмітки про те, що аналітичний рахунок для сплати ЗРВСХ є закритим, відкрито новий рахунок чи посилання на такий рахунок були відсутніми.

Оскільки обов'язок надання достовірної, точної та повної інформації щодо реквізитів рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, покладено на територіальні органи Міндоходів, то суд апеляційної інстанції вважає, що платник податків не може нести відповідальність за негативні наслідки зумовлені неналежним виконанням такими органами своїх обов'язків.

Також суд першої інстанції, беручи до уваги та враховуючи при вирішенні справи твердження відповідача про те, що чинні реквізити рахунків були оприлюднені на дошці податкових оголошень у приміщенні Міндоходів, не врахував, що обов'язок доведення до платників інформації шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу Міндоходів) застосовується поряд з опублікуванням такої інформації на офіційному веб-порталі Міндоходів (вказані способи не є альтернативними). А отже обов'язок належним чином довести інформацію про чинні реквізити рахунків, стосується обох способів опублікування.

Не заслуговують на увагу і твердження суду першої інстанції про те, що протягом 2013 року та за лютий 2014 року ТзОВ «Олмар» сплачувало ЗРВСХ на вірний та чинний рахунок, бо правильність та своєчасність сплати платником податку належних до сплати платежів за попередні періоди, не звільняє територіальні органи Міндоходів від обов'язку надавати такому платнику податків достовірну, повну і точну інформацію про актуальні реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску шляхом її розміщення на офіційному веб-порталі Міндоходів.

Помилка у здійсненні сплати була викликана тим, що новоприйнятий заступник головного бухгалтера, маючи на меті добросовісно сплатити зобов'язання, скористалась інформацією оприлюдненою на веб-сайті ТУ Міндоходів у Львівській області. Враховуючи неточність та неоднозначність оприлюдненої інформації, заступником головного бухгалтера було здійснено оплату на закритий Державною казначейською службою рахунок. При цьому ні умислу на порушення строків сплати (випливає з самого факту здійснення оплати у встановлений законом строк), ні ознак необережних дій (особа не знала і, враховуючи, обставини, справи не могла знати, що сплата відбувається на закритий рахунок) судом першої інстанції не встановлено. А фактичні обставини справи підтверджують той факт, що особа-платник податків, яка бажає отримати інформацію про чинні рахунки для сплати податків та зборів з використанням веб-сайту ГУ Міндоходів у Львівській області, не мала можливості отримати таку інформацію у доступній, зрозумілій та однозначній формі.

Оскільки ТзОВ «Олмар» сформувало та подало до банку платіжні доручення з реквізитами рахунку для сплати збору, що були доведені до відома платника територіальним органом Міндоходів, у відведений законодавством строк, то колегія суддів вважає, що ТзОВ «Олмар» діяло добросовісно та не порушувало правил сплати (перерахування) податків.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги - задовольнити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :


апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар» - задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 813/5582/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова від 26.05.2014 року № 0000232100.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
zaratustra
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

UNREAD_POST налоговик » 20 июл 2016, 15:16

bur писал(а):По прежнему ГФСУ плевать хотела. Шьют штрафы


Шьют родимые

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.06.2016 р. N 13668/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відповідальності у разі сплати податкових зобов'язань платником податків до відповідного бюджету на невірний рахунок та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Для зарахування надходжень податку на прибуток підприємств визначено коди бюджетної класифікації 11020000 - 11021600 "Податок на прибуток підприємств". Кошти податку на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України, що сплачується резидентом з таких доходів під час їх виплати, мають зараховуватися на код класифікації доходів бюджету 11020500 "Податок на прибуток іноземних юридичних осіб".

Статтею 36 Кодексу визначений податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Кодексу зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс).

Так, частиною четвертою ст. 45 Бюджетного кодексу передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Таким чином, сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає в податкові правовідносини. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються без безпосередньої участі платника податків.

Крім того, відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ст. 110 Кодексу).

Отже, якщо платник податків, який здійснює виплати доходу нерезиденту, спрямував податок з таких доходів на неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а отже сума податку з доходів нерезидента із джерелом погодження з України не буде сплачена.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 Кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV Кодексу.

Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Кодексу).

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу).

Таким чином, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 Кодексу, та пені відповідно до ст. 129 Кодексу.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5468
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 735 раз.
Поблагодарили: 2434 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya