Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

РРО

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST NewsMaker » 18 ноя 2010, 17:10

1. 250 страниц об РРО от ГНАУ (см. вложения).
У вас нет доступа для просмотра вложений в этом сообщении.

За это сообщение автора NewsMaker поблагодарил:
yuliyasup
Аватар пользователя
NewsMaker
 
Сообщений: 57
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 10:49
Благодарил (а): 6 раз.
Поблагодарили: 6 раз.

UNREAD_POST vins » 29 апр 2011, 09:27

Решил дополнить некоторыми ответами из Базы (возможны некоторые повторы)

Які документи повинна надавати ФОП платник ЄП на вимогу покупців за надані послуги (при продажі товарів) та яка передбачена відповідальність у разі невидачі відповідних документів?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок. Разом з тим, згідно із п. 15 ст.3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування. Таким чином, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. У разі, невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документу фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.


Яким чином проводити через РРО остаточний розрахунок за відстрочення платежу, якщо в договорі передбачено оплата через банк так і за готівку та яка сума зазначається у фіскальному касовому чеку?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Згідно із п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Таким чином, розрахункові операції при проведенні розрахунків за відстроченими платежами повинні проводитись через РРО з використанням режиму попереднього програмування "погашення кредиту". Отже, остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. При цьому, у фіскальному касовому чеку відображається тільки сума остаточного розрахунку, яка фактично проведена через РРО, незалежно від того, що погашення кредиту (надання авансу) відбувалось через банк.


Чи необхідно ФОП - ЄП, що здійснюють продаж виноробної продукції, застосовувати РРО?
Скрытый текст: показать
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" встановлено обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів. Згідно з п. 36 ст. 1 Закону України від 16червня 2005 року N 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" до виноробної продукції належать вина тихі, шампанські, ігристі та газовані, вермути, бренді, коньяки і алкогольні напої виноградного походження. Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон), встановлено, що імпорт, експорт, оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій. Враховуючи зазначене фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку мають право здійснювати виключно роздрібний продаж виноробної продукції за умови отримання відповідної ліцензії без застосування РРО.


Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати продаж КОРО, які придбані у іншого суб’єкта господарювання та є вже опломбовані засобами контролю, або потрібно особисто придбавати засоби та здійснювати продаж КОРО, які опломбовані власними засобами контролю?
Скрытый текст: показать
Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями визначено, що книга обліку розрахункових операцій використовується суб’єктами господарювання з метою розміщення в ній щоденних звітів, складених на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) та повинна бути прошнурована і належним чином зареєстрована в органах ДПС. При продажу суб’єктом господарювання книг обліку розрахункових операцій, опломбованих засобами контролю, які придбані у уповноваженого органу, що здійснює їх виготовлення та розповсюдження (ДП „Укрелекон”), такий суб’єкт господарювання повинен забезпечити контроль за використання засобів контролю та згідно з умовами договору з ДП „Укрелекон” звітувати про використанні засоби контролю. Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у вигляді продажу книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), має право особисто придбавати засоби контролю безпосередньо у ДП „Укрелекон” та здійснювати продаж опломбованих КОРО. При цьому, обмежень щодо продажу КОРО, які були придбані у інших суб’єктів господарювання та вже опломбовані засобами контролю, не передбачено.


Чи має право ЮО, яка здає в оренду нерухоме майно (приміщення) отримувати орендні платежі у касу підприємства?
Скрытый текст: показать
Порядок проведення розрахунків суб'єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі - Закон). Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Разом з тим, п. 1 ст. 9 Закону надає право суб'єкту господарювання не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Відповідно до затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 N 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні. Враховуючи вищенаведене, норми п. 1 ст. 9 Закону можуть застосовуватись при наданні послуг юридичними особами, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.


Чи має право суб’єкт господарювання здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за даний товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST - терміналу)?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно із ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Згідно із п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Таким чином, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку.


Які розрахункові документи надаються при придбанні електронного авіаквитка через інтернет особистою карткою (платіжною) без використання терміналу?
Скрытый текст: показать
Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Державної служби України по надзору за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.06 №187, квиток – це документ, який має назву „Пасажирський квиток та багажна квитанція”, у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), що включає вимоги договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирськими купонами. Статтею 1 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265) встановлено, що РРО застосовуються, зокрема, юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів (ст. 2 Закону №265). Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю. При цьому, частиною 11 статті 8 Закону України „Про захист прав споживачів” встановлено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Таким чином, у разі придбання електронного авіаквитка через мережу Інтернет з розрахунком особистою карткою (платіжною), продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ (проїзний документ) встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.


Чи необхідно застосовувати РРО суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу)?
Скрытый текст: показать
Згідно із ст. 1 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Згідно зі ст. 2 Закону розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну. Згідно з пп. 1.4 п. 1 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.10 №223 сліп - це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом. POS-терминал (від англ. — точка продажу) — це торговий терминал (програмно-апаратний комплекс для торговлі), установленний на місці, де касир здійснює прийом платежів від кліентів. Відповідно до пп. 3.6 п.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 105/5296 із змінами та доповненнями у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити: реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери "ПК"; напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ПК". Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних документів, крім суб'єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.


Чи має право підприємство повернути кошти за товар (отриману послугу) в іншій господарській одиниці, де товар не придбавався або не отримувались кошти за послугу, якщо дана господарська одиниця належать тому ж суб’єкту господарювання, що і господарська одиниця, в якої був придбаний товар (отримано послугу) ?
Скрытый текст: показать
Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закон України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно з пп. 1, 3 та 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ „Про захист прав споживачів”, викладеного в редакції Закону України від 1 грудня 2005 року №3161-IV у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Вимоги споживача, встановлені частиною першої цієї статті, пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених статтею першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбаченою частиною першою цієї статті
Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа. Відповідно до п. 4.7 – п. 4.8 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298 із змінами і доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції „службова видача”. Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції „сторно”. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Отже, для повернення коштів за товар споживач повинен мати розрахунковий документ, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги) і має право, на свій вибір повернути товар: - продавцеві за місцем купівлі товару; - створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговельному підприємству (філії), що здійснює продаж аналогічних придбаним товарів, або підприємству, на яке ці функції покладено на підставі договору; - виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником. Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний провести розрахункову операцію на повну суму видачі коштів при поверненні товару через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.


Чи необхідно ЮО, яка реалізує продукцію власного виробництва (послуг) через касу підприємства застосовувати РРО, якщо при реалізації продукції на інших господарських одиницях застосовуються РРО?
Скрытый текст: показать
Порядок проведення розрахунків суб'єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі - Закон). Згідно із нормою ст. 1 Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до п.1 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. При цьому Закон не містить визначення терміна "продукція власного виробництва". Одночасно зазначимо, що відповідно до ст. 1 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-III „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” із змінами та доповненнями, виробництво (виготовлення) – це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва. Згідно із ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства. Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері виробництва, в наслідок якого продукція, яка виробляється та реалізується цим суб’єктом господарювання самостійно в повному технологічному циклі виробництва, то такий платник податків має право здійснювати реалізацію продукції власного виробництва без застосування реєстраторів розрахункових операцій, незалежно від того, що при реалізації даної продукції на інших господарських одиницях, тобто за межами каси підприємства, застосовуються РРО. При цьому, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб`єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.


Чи необхідно встановлювати окремий РРО у разі якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію товарів іншого суб’єкта господарювання за договором доручення?
Скрытый текст: показать
Згідно з ст.1000 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV із змінами та доповненнями, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Згідно із ст.1 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Таким чином, при продажу товарів іншого суб’єкта господарювання за договором доручення, суб’єкт господарювання (повірений) зобов’язаний проводити дані розрахункові операції через власні зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. При цьому встановлювати окремий реєстратор розрахункових операцій не потрібно.


Чи повинна ФОП, на загальній системі оподаткування, проводити розрахункові операції через власний РРО при продажу товарів іншої ФОП, на підставі договору доручення, якщо місця проведення розрахунків знаходяться поряд?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Тобто, фізична особа – підприємець, на спрощеній системі оподаткування (далі - Довіритель), на підставі договору доручення має право довірити іншій фізичній особі – підприємцю, на загальній системі оподаткування (далі - Повірений), продати товар, який належить на правах власності Довірителю. Згідно із ст.1 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, фізичні особи-підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону. Відповідно до ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. При цьому, суб’єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), обліку їх кількості та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Враховуючи викладене, Повірений при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу власних товарів (наданні послуг) або товарів, які належать на правах власності Довірителю, повинен проводити дані розрахунки через власний РРО, незалежно від того, що місця розрахунків обох фізичних осіб – підприємців знаходяться поряд.


Якими нормативно-правовими актами передбачено проведення працівниками органів ДПС хронометражу виручки суб’єктів господарювання (ЮО та ФОП на загальній системі оподаткування або платників ЄП)?
Скрытый текст: показать
Хронометражі виручки суб’єктів господарювання проводяться працівниками органів ДПС згідно з вимогами наказу ДПА України від 9 квітня 2009 року N 184 "Про проведення перевірок збиткових та малоприбуткових суб'єктів господарювання у сфері торгівлі та громадського харчування" із застосуванням п. 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 р. N 534.


Чи потрібно застосовувати РРО при здійсненні готівкових розрахунків за товар, отриманий за договорами комісії?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Згідно п.1 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Оскільки за договорами комісії продаж товару, який належить фізичної особі здійснює підприємство торгівлі, то на нього не розповсюджується п.1 ст. 9 Закону №265 щодо можливості проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Таким чином при проведенні готівкових розрахунків між фізичними особами та підприємствами торгівлі за товар, що одержаний у цих фізичних осіб за договорами комісії потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.


Як проводяться розрахунки за товари (послуги), якщо оплата здійснюється за допомогою Інтернет еквайрингу?
Скрытый текст: показать
Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (зі змінами та доповненнями) еквайринг – це діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів. Відповідно до ст. 1 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається. Згідно ст. 2 Закону: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Згідно із пп. 1, 2 п. 5 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення. Тобто, розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі Інтернет-послуг, у відповідності з Законом мають проводитися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.


Чи потрібно застосовувати РРО при заправці власного автотранспорту через пересувні АЗС, суб’єктам господарювання, які надають транспортні послуги?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, пересувні АЗС це комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування і видачі нафтопродуктів. Пересувні АЗС дозволяється використовувати тільки в певних випадках, а саме для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації пального на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чищення резервуарів. Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (АЗС), що призначені для заправки транспортних засобів моторним пальним. Відповідно до ст.1 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно ст. 11 Закону, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Відповідно до Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових і апаратів для роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Затверджених рішенням Державної комісії з питань і впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 15.10.1999 № 10. відпуск нафтопродуктів за допомогою спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій з використанням будь-якої форми оплати (готівкової, безготівкової, за електронними картками) та з використанням будь-якої форми розрахунків (передоплати чи оплати за фактично отримані нафтопродукти) має супроводжуватися друкуванням фіскального чека встановленої форми, що додатково містить номер паливнороздавальної колонки, через яку здійснюється відпуск нафтопродукту. Отже, суб'єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки нафтопродуктів. через зареєстровані. опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи спеціалізовані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (касових чеків), що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ (касовий чек) встановленої форми на повну суму проведеної операції, при будь якій формі оплати (готівковій, безготівковій, за |електронними картками) та з використанням будь-якої форми розрахунків (передоплати чи оплати за фактично отримані нафтопродукти).


Яким чином ЮО повинна проводити розрахунки через РРО за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 11. ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменувань, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Згідно із п. 3.2 р. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 105/5296 із змінами та доповненнями, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Касовий чек, який отримує покупець повинен містити такі обов’язкові реквізити як позначення форми оплати „безготівкова” та суму коштів за даною формою оплати. Суть застосування торгових сертифікатів полягає в тому, що покупець, придбаваючи товари на певну суму, має змогу придбати за готівковий розрахунок сертифікат. Надалі такі сертифікати згідно з умовами їх випуску можуть бути обмінені протягом певного часу на товари, що відповідають номіналу сертифіката. Торговельне підприємство повинне документально обґрунтувати застосування таких сертифікатів. Зокрема, необхідно розробити положення про застосування сертифікатів, наказ про випуск і продаж товарів із застосуванням сертифікатів, порядок розміщення сертифікатів, порядок розміщення сертифікатів і їх обміну на товари. Зазначена інформація повинна бути публічною та доступною покупцям.


Чи передбачено застосування РРО ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність з 01.01.2011 ?
Скрытый текст: показать
Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг" (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-IV, далі – Закон), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), не допускається. При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.


Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при отриманні готівки в касу підприємства?
Скрытый текст: показать
Порядок проведення розрахунків суб’єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Згідно із ст. 1 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування у банк покупця. Відповідно до п.1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Разом з тим, п.1 ст.9 Закону №265 надає право суб’єкту підприємницької діяльності не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукції власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Враховуючи вищенаведене, норми п.1 ст.9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосувати реєстратор розрахункових операцій.


Чи потрібно застосовувати РРО у разі відшкодування відповідальними особами в готівковій формі нестачі товарно-матеріальних цінностей, яка виявлена у результаті проведення інвентаризації?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі-Закон № 265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій ат/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно з ст.2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Враховуючи вищевикладене, відшкодування відповідальними особами в готівковій формі нестачі товарно-матеріальних цінностей, яка виявлена у результаті проведення інвентаризації не є розрахунковою операцією і тому може проводитись через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій або у безготівковій формі через установи банків.


Чи необхідно застосовувати РРО при наданні послуг суб’єктом господарювання, який крім надання послуг, здійснює діяльність з торгівлі та громадського харчування на підставі статуту, в якому зазначені, крім основного виду діяльності (надання послуг), і інші види діяльності, зокрема, торгівля та громадське харчування?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб`єкти підприємницької діяльності зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Наказом Держстандарту від 30.12.97 № 822 затверджено Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації визначено сферу послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма СГ (юридичними та фізичними) в Україні. Тобто, підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п. 1 ст. 9 Закону у разі якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”. Отже, якщо торгівля та громадське харчування не являється основним видом діяльності суб’єкта господарювання, то такий суб’єкт господарювання може при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг не застосовувати РРО та розрахункові книжки, а розрахункові операції при здійсненні інших видів діяльності, які зазначені у статуті суб’єкта господарювання, проводити через РРО.


Чи необхідно здійснювати программування РРО з виділенням ПДВ по кожній товарній позиції ?
Скрытый текст: показать
Абзацом 5 пункту 2 Порядку обчислення і накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1224, розробленого відповідно до підпункту б) пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, (далі – Порядок) передбачено, що касовий апарат повинен забезпечувати друкування касового чеку, який містить відомості про загальну суму податку за кожною позицією (групою товарів, послуг). Пункт 1 Порядку визначає, що електронний контрольно-касовий апарат (далі – касовий апарат) повинен забезпечувати обчислення сум податку на додану вартість не менш як за чотирма позиціями, у тому числі розмежовуючи ставки оподаткування та операції, звільнені від оподаткування та такі, що не є об’єктом оподаткування. Тобто зазначеною нормою передбачається розподіл товарів (послуг) за позиціями відносно податкових груп. В той же час, Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.02 №199, передбачено, що податкова група – група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких підлягають обкладанню ПДВ за однією і тією ж ставкою, або група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких не підлягають обкладанню ПДВ, а також, передбачено, що літерне позначення ставки ПДВ – літера, що відповідає певній податковій групі. Враховуючи зазначене, відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку, загальна сума ПДВ має бути відображена по чеку взагалі у розрізі позицій відносно податкових груп (груп товарів), а не щодо кожного товару. Разом з тим, пунктом 3 діючого Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери „ПДВ”. Таким чином, діючі до 01.01.2011 вимоги до розрахункових документів залишаються чинними і на сьогодні.


Чи мають право суб’єкти господарювання здійснювати програмування РРО та видавати фіскальний касовий чек на російській мові або на мові національних меншин?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно із ст. 2 Закону розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну. Відповідно до ст. 10 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Згідно з рішенням Конституційного суду України від 14.12.99 №10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України. Враховуючи вищевикладене, поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органам виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.


Який порядок дій особи, яка здійснює розрахунки, якщо через РРО замість операції продажу товару помилково проведена операція повернення цього ж товару?
Скрытый текст: показать
Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно до п. 4.7 та 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 02.12.2000 №614 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №614), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції „службова видача”. Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції „сторно”. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій. Таким чином, якщо особою, яка здійснює розрахунки, замість операції продажу товару через РРО помилково проведена операція повернення цього ж товару, то з метою видачі особі, яка отримує товар, розрахункового документу на повну суму проведеної операції слід провести на РРО операцію продажу товару. Крім того, слід скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО операції.


Чи потрібно щоденно роздруковувати Z-звіти на резервному РРО, якщо він не використовувався?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст. 5 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. Тобто, резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО. Таким чином, якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.


Чи застосовується РРО в ГО, яка не зазначена в реєстраційному посвідченні?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 4.2. розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 із змінами і доповненнями, реєстратор розрахункових операцій може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.


Чи має право підприємство у разі тимчасового припинення діяльності не скасовувати реєстрацію РРО або не знімати його з обліку в органах ДПС та не роздруковувати щоденно Z - звіти?
Скрытый текст: показать
Згідно пункту 2.11 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298 (далі - Порядок), скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання заяви довільної форми до органу ДПС, де зареєстровано реєстратор розрахункових операцій. Нормами Закону України від 6 липня 1995 року № 265-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) та Порядку не визначено вимог щодо зняття суб'єктом господарювання з реєстрації в органах державної податкової служби реєстратора розрахункових операцій, у разі тимчасового припинення торгівельної діяльності. Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону №265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Отже, на час тимчасового припинення торговельної діяльності на торговій точці, магазині, відповідно до норм Закону №265 суб'єкти господарювання зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. У разі, якщо підприємство не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то реєстратори розрахункових операцій не застосовуються. У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чеку є обов'язковим.


Під час друкування Z-звіту були виявлено, що сума розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня не відповідає сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті. Чи дозволяється робити в ручну виправлення у Z-звіті?
Скрытый текст: показать
Згідно із п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезп ечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.02 № 199, чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну): підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо; літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека); суми ПДВ за кожною ставкою; підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати; підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю; суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі"; кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами; номер, дату і час друкування фіскального звітного чека; повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека. При цьому, відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 р. № 107/5298 із змінами і доповненнями, РРО, що незабезпечує: - належного друку чеків (підкладних документів), контрольної стрічки, будь-якого із звітів (Z-звіт, X-звіт, періодичний або товарний звіт тощо), або - відповідності даних за сумами розрахунків, відображеними на касових чеках, даним за сумами розрахунків, які друкуються на контрольній стрічці, або - відповідності сумарних даних за касовими чеками, надрукованими протягом робочого дня, загальним сумам виторгів, відображеним у Z-звітах, або - блокування РРО у випадках, передбачених документацією виробника, або - збереження даних у фіскальній пам'яті РРО, вважається несправним. Таким чином, якщо суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, не відповідають фактичній сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті, то це свідчить про несправність касового апарату. Крім того, слід зазначити, що виправлення у Z-звіті чинним законодавством не передбачено.


Чи передбачено друкування дублікату фіскального касовий чеку у разі його втрати?
Скрытый текст: показать
Згідно із п. 1, 2 та 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. Відповідно до п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції. При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції: - друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; - обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; - друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека. Враховуючи вищевикладене, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями реєстратора розрахункових операцій та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).


Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання 24 години?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день. Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі – Вимоги), наведено визначення „зміна” – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною в ночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня. Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.


Чи має право суб’єкт господарювання продовжувати нумерацію прибуткових та видаткових касових ордерів в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів з початку наступного року та чи передбачена відповідальність за неправильний порядок номерації?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненням (далі – Положення), приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Згідно із п. 3.4 глави 3 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Відповідно до п. 3.11 глави 3 Положення прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості. Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів. Форма журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4 до Положення) свідчать про те, що нумерація прибуткових та видаткових касових ордерів в журналі з початку кожного наступного року починається з номера "1" та не продовжується з попереднього року. Відповідно до ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – Кодекс), порушення правил ведення касових операцій тягне за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 255 Кодексу визначено, що протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164? Кодексу мають право складати органи внутрішніх справ. Згідно із ст. 234? Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164?) органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні.


Яка назва та адреса господарської одиниці зазначається в фіскальному касовому чеку, надрукованому резервним РРО (господарської одиниці де відбувся розрахунок чи на якій зберігається реєстратор)?
Скрытый текст: показать
Згідно з п. 2.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №107/5298,при реєстрації резервного РРО у правому верхньому кутку реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний реєстратор розрахункових операцій, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він буде використовуватися. В той же час, відповідно до п.3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 №105/5296, в фіскальному касовому чеку зазначається назва та адреса господарської одиниці, на якій використовується РРО, інше чинним законодавством не передбачено. Таким чином, касовий чек має відповідати вимогам Положення незалежно від того основний РРО чи резервний. Отже, в касовому чеку зазначається назва та адреса господарської одиниці, на якій зберігається рро, незалежно від того де він використовується.


Чи відноситься до розрахункового документу чек, який видається терміналом „IBOX” та чи може він бути підставою для оплати будь – яких послуг за рахунок коштів підприємства?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно зі ст. 2 Закону розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Форма та зміст розрахункових документів передбачені „Положенням про форму та зміст розрахункових документів”, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 105/5296 із змінами та доповненнями (далі – Положення). Крім того, пп. 2.1 п. 2 Положення визначено, що встановлені Положеннями вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Враховуючи вищевикладене та те, що чек, який видається терміналом миттєвої сплати („IBOX” тощо) не містить всіх необхідних реквізитів відповідно до вимог Положення (напису „ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК”, порядковий номер фіскального чеку, позначення форми оплати тощо), друкується пристроєм, що не внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то даний розрахунковий документ не може вважатись розрахунковим документом. При цьому, даний чек не може бути підставою для оплати будь - яких послуг за рахунок коштів підприємства.


Чи дозволяється (в межах діючих фіскальних вимог або на підставі технічних умов) виконання та використання спеціалізованого реєстратора для АЗС, в якому паливно-роздавальні колонки (далі – ПРК) підключені до одного програмно-технічного засобу управління електронними ПРК, який розміщується у відокремленому корпусі, а інші складові частини декількох спеціалізованих реєстраторів для АЗС підключаються до програмно-технічного засобу управління електронними ПРК за допомогою кабелю зв’язку?
Скрытый текст: показать
Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, умовою включення моделі реєстратора до вказаного Державного реєстру є її відповідність встановленим фіскальним вимогам. Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 затверджено Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, яким мають відповідати спеціалізовані реєстратори, призначені для застосування на автозаправних станціях (далі – Вимоги). Вказаний документ містить перелік вимог до спеціалізованого реєстратора для АЗС, його складу та конфігурації, режимів керування (блокування) реєстратором відпуском пального через паливно-роздавальні колонки та ін. Відповідно до пункту 4 Вимог до складу спеціалізованого реєстратора для АЗС повинні входити такі функціональні блоки: фіскальний блок; механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів; програмно-технічні засоби управління паливо-роздавальними колонками (ПРК); індикатори клієнта та оператора; пристрій введення інформації (клавіатура). Пункт 5 Вимог містить обмеження, згідно якого фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі спеціалізованого реєстратора для АЗС. Відповідно до пункту 10 Вимог спеціалізований реєстратор для АЗС повинен забезпечувати: формування фіскальним блоком команд управління дозволу (заборони) відпускання пального з ПРК, які надходять до програмно-технічних засобів управління ПРК; передачу від ПРК до фіскального блока інформації про об’єм відпущеного на поточний момент пального і відображення її на індикаторі оператора. Підключення за допомогою кабелю зв’язку до програмно-технічних засобів управління електронними ПРК (які розміщені в корпусі спеціалізованого реєстратора для АЗС) складових частин інших спеціалізованих реєстраторів дозволяє здійснювати відпуск пального за допомогою таких реєстраторів, що суперечить вказаним Вимогам.



Яка передбачена відповідальність разі використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації?
Скрытый текст: показать
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність реєстратора в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265). У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 №11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за №133/4354). Отже, у разі використання суб'єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265. Тобто, подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 тягне накладення фінансових санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону №265 у таких розмірах: вчинене вперше — 1 гривня; вчинене вдруге — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). Крім того, відповідно до ст. 155? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – Кодекс) за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на - осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155? Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 Кодексу.


Яка передбачена відповідальність за здійснення господарської діяльності без застосування РРО в минулих періодах, які були виявлені у 2011 році?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно із ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: - непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; - нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті до суб’єктів господарювання за рішенням відповідних органів ДПС застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - вчинене вперше - 1 гривня; - вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); - за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).


Чи нараховується пеня до суми несвоєчасно сплачених штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог законодавства України у сфері готівкового обігу та застосування РРО?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. П.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий борг ? сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання. Згідно із підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто, на суми погашеного податкового боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, що справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог законодавства (крім податкового), контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та штрафних санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховується пеня у порядку та у строки, визначені ст. 129 ПКУ.


Яким чином ФОП платник ЄП веде облік товарних запасів та яка передбачена відповідальність у разі його не ведення?
Скрытый текст: показать
Пунктом 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою – підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Проте, п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 № 599 (далі – Порядок) встановлено, що платник єдиного податку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, веде Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга). При цьому, обов’язковому заповненню підлягають лише графи "Період обліку", "Витрати на виробництво продукції", "Сума виручки (доходу", "Чистий дохід". Тобто заповнення інших граф Книги Порядком не передбачено. Однак, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі - ПКУ) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів. Таким чином, на підставі первинних документів фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює облік доходів та витрат шляхом заповнення відповідних граф у Книзі, але не здійснює облік товарних запасів. У разі виявлення факту щодо відсутності первинних документів, органи ДПС застосовують до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку штрафну санкцію, відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ. Згідно із п. 121.1 ст. 121 ПКУ за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.


Чи передбачена окремо штрафна санкція за нероздрукування (незберігання) кожного фіскального звітного чеку?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи вищенаведене, фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена за невиконання друку або незберігання одного фіскального звітного чека. Отже, у разі невиконання щоденного роздрукування декількох фіскальних звітних чеків до суб’єкта господарювання буде застосовано фінансова санкція за кожний такий нероздрукований чек.


Чи передбачена відповідальність при здійсненні розрахунків через зареєстрований РРО з використання POS-терміналу, який не поєднаний (не з’єднаний) з РРО?
Скрытый текст: показать
Згідно із ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону). Згідно зі ст. 2 Закону розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну. Згідно з пп. 1.5 п. 1 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.10 №223, сліп - це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом. POS-терминал (від англ. — точка продажу) — це торговий терминал (програмно-апаратний комплекс для торговлі), установленний на місці, де касир здійснює прийом платежів від кліентів. У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити обов’язкові реквізити, визначені у пп. 3.6 п.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 105/5296 із змінами та доповненнями. Отже, при здійсненні розрахунків з використанням POS-терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через РРО із роздрукуванням відповідних документів, крім суб'єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги. Відповідальність за дане порушення передбачена п.1 ст.17 Закону у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.


Чи буде вважатись порушенням залишення готівкової виручки на місці проведення розрахунків у разі проведення розрахункових операцій з використанням КОРО та РК?
Скрытый текст: показать
Згідно з п.9.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункових книжок (РК), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 із змінами та доповненнями, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СГ протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача". Необхідність щоденного здійснення операції "Службове внесення" спрямована на забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій або загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Форми розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій затверджені наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та передбачають графи "Службове внесення" та "Службова видача". Таким чином, у разі проведення розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки готівкова виручка, яка зберігається на місці проведення розрахунків, повинна бути записана до початку робочого дня у корінці розрахункової квитанції з поміткою “Службове внесення”.

Чи застосовуються фінансові (штрафні) санкції за не роздрукування і не зберігання фіскальних звітних чеків та за не оприбуткування готівки, якщо виявлено факт не зберігання КОРО протягом встановленого терміну?
Згідно із пп. 3 та 9 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) та забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення. Книга обліку розрахункових операцій прошнурована і належним чином зареєстрована в органах ДПС, містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (абз. 17 ст. 3 Закону № 265). Відповідно до п.7.5 р. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами та доповненнями використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. Пунктами 3 та 4 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що у разі не зберігання КОРО протягом встановленого терміну, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Чи повинен ФОП платник ЄП застосовувати РРО при продажу товарів у разі якщо він перевищив граничний розмір 500 тис. грн. обсягу виручки?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику. Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" із змінами та доповненнями (далі – Указ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. У разі порушення вимог ст.1 Указу №727/98, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у I, II, III або IV кварталі відповідного року - 500 тис. грн., платник єдиного податку - фізична особа згідно зі ст.5 Указу N727/98 повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). При цьому, такий суб'єкт підприємницької діяльності протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) за підсумками роботи за відповідний квартал подає звіт, де вказується весь фактичний обсяг виручки, та здає до податкового органу Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Таким чином, у разі перевищення платником єдиного податку – фізичною особою граничного розміру 500 тис. грн. обсягу виручки, такий суб’єкт підприємницької діяльності до кінця відповідного кварталу, в якому виникло дане перевищення, є платником єдиного податку, тому не повинен застосовувати РРО при продажу товарів (наданні послуг), якщо такий суб'єкт не здійснює продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив). Починаючи з наступного кварталу такий суб’єкт підприємницької діяльності при продажу товарів (наданні послуг) повинен застосовувати РРО на загальних підставах.


Який порядок застосування фінансової санкції, яка передбачена за незберігання книг обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книжок (РК), якщо втрачено декілька КОРО, а саме: за кожну втрачену КОРО окремо чи одна штрафна санкція за усі втрачені КОРО?
Скрытый текст: показать
Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що книга обліку розрахункових операцій, прошнурована і належним чином зареєстрована в органах ДПС, містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Водночас відповідно до вимог Закону № 265 суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. Відповідно до вимог п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 106/5297, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність такої книги на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги; щоденне здійснення записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265 у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари, застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст.26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються органами державної податкової служби до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, у разі встановлення факту щодо втрати книги обліку розрахункових операцій або розрахункових книжок до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція згідно із п. 3 ст. 17 Закону № 265. При цьому, якщо суб’єкт господарювання встановлює факт щодо втрати декількох книг обліку розрахункових операцій або розрахункових книжок, то застосовується єдина фінансова санкція, незалежно від кількості втрачених книг.


Яка передбачена відповідальність у разі використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки, що використовується при наданні послуг міського та приміського пасажирського транспорту та за використання незареєстрованої довідки про придбання розрахункової книжки?
Скрытый текст: показать
Згідно з пунктом 4.3 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2001 року за № 106/5297, із змінами реєстрація розрахункової книжки здійснюється на підставі подання суб’єктом господарювання письмової заяви довільної форми, довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, а також надання ним оригіналу та копії довідки про придбання розрахункових книжок, форма якої наведена в додатку 8. Оригінал довідки повертається суб’єкту господарювання, копія залишається в органі ДПС. До довідки про придбання розрахункових книжок додаються зразки розрахункових квитанцій (квитків) усіх типів, що реєструються. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, записи в обох примірниках довідки про придбання розрахункових книжок, які завіряються печаткою та підписом керівника органу ДПС, після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується. При цьому, вказаним Порядком не передбачено вимоги щодо реєстрації довідки про придбання розрахункових книжок. Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами (далі – Закон), у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі статтею 26 Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються органами державної податкової служби України до адміністративної відповідальності згідно з законом. Відповідно до статті 155? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами (далі – Кодекс) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 255 Кодексу визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтею 155? цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби. Згідно зі статтею 221 Кодексу судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 155? цього Кодексу.


Чи застосовуються фінансові санкції у разі неповного роздрукування чеку Z-звіту в зв’язку із закінченням чекової стрічки в касовому апараті та як уникнути дане порушення?
Скрытый текст: показать
Згідно із п. 9 ст. 3 Закон України від 06.07.95 N 265/95 - ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), необхідно щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265 у разі невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його незберігання до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ст.2 Закону №265 фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Відповідно до п.14, п.17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 (далі – постанова №199) визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинен містити чек Z-звіту. Таким чином, у разі неповного роздрукування чеку Z-звіту в зв’язку із закінченням чекової стрічки до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція згідно з п.4.ст.17 Закону №265 у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для уникнення даного порушення суб’єкт господарювання повинен контролювати наявність достатнього розміру стрічки в гнізді касового апарату для друкування реєстратором розрахункових операцій даних денного звіту та своєчасно замінювати її новою стрічкою у разі її недостатнього розміру.


Чи необхідно ФОП платнику ЄП вести облік товарних запасів і чи перевіряють контролюючі органи ведення такого обліку під час проведення перевірки наявності торгових патентів, ліцензій, застосування РРО та правильності проведення готівкових розрахунків? Яка передбачена відповідальність?
Скрытый текст: показать
Пунктом 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою – підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Разом з тим, Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1269, відповідно до якого, книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності.
Наказом ДПА України від 29.10.99 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 №752/4045 із змінами і доповненнями „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” встановлено, що платник єдиного податку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, веде Книгу обліку доходів і витрат. Крім того, листом ДПА України від 05.11.97 №17-0117/10-8886 „Про порядок ведення книги ф. №10” передбачено, що громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи Книги заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня. Показники заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу. Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу. Згідно із статтею 20 Закону N 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 21 Закону N 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, у разі, якщо перевіркою суб‘єкта господарювання-фізичної особи – платника єдиного податку встановлюється здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, до них застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів господарювання, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, згідно із ст. 164? Кодексу України про адміністративне правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів та витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи вищевикладене, у разі, якщо перевіркою фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, встановлюється порушення щодо порядку обліку товару та товарних запасів, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності та застосовуються фінансова санкція.


Чи мають право працівники органів ДПС при проведенні планової (позапланової) перевірки місця проведення розрахунків оглядати особисті речі працівника підприємства?
Скрытый текст: показать
Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, (зі змінами та доповненнями) визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.


Чи мають право контролюючі органи здійснювати перевірку по застосуванню РРО, проведения готівкових розрахунків за період, який був перевірений і накладати повторно штрафи за ті самі порушення?
Скрытый текст: показать
Статтями 15 та 16 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями визначено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Перевірки контролю за проведенням готівкових розрахунків проводяться за окремими планами органів державної податкової служби відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.08 № 355 (далі –Методичні рекомендації). Відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Відповідно до п. 3.9 розділу 3 Методичних рекомендацій якщо питання дотримання платниками податків порядку ведення касових операцій до початку проведення виїзної планової/позапланової перевірки за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період, який охоплює така перевірка, не було перевірено (або перевірено в окремих періодах), питання перевірки порядку ведення касових операцій включається до плану перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з урахуванням неперевірених періодів. Враховуючи вищевикладене, при здійсненні планових або позапланових перевірок з питань дотримання касової дисципліни працівники органів ДПС мають право перевіряти тільки ті періоди, які не були перевірені в інших періодах. При цьому, якщо на порушення, які були виявлені працівниками органів ДПС під час проведення перевірок раніше були вже накладені штрафи, то повторне накладання штрафів за таке саме порушення за той період чинним законодавством не передбачено.


З якого терміну необхідно подавати звітність, пов'язану із застосуванням РРО та РК, по дротових або бездротових каналах зв'язку та копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?
Скрытый текст: показать
Абзацами другим-четвертим підпункту 4 пункту 25 розділу І Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України” (далі – Закон № 2756) передбачено пункт 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами (далі – Закон № 265) викласти у такій редакції: „7) подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання передбаченої цим пунктом звітності по дротових або бездротових каналах зв'язку. Копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій, що створює її в електронній формі, а для реєстратора розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в друкованому вигляді, в його пам'яті або в пам'яті модему, який до нього приєднаний, подаються суб'єктами господарювання (крім фізичних осіб - підприємців, які мають три або менше трьох реєстраторів розрахункових операцій в одному пункті продажу товарів (послуг) до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку в порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України”. Пунктом 7 статті 3 Закону № 265 визначено, що вказані вище зміни будуть внесені до пункту 7 статті 3 Закону № 265 з 1 січня 2012 року. Враховуючи викладене, суб`єктам господарювання, які використовують при проведенні розрахунків реєстратори розрахункових операцій з електронною контрольною стрічкою, буде дозволено з 1 січня 2012 року подавати до органів державної податкової служби електронну звітність про застосування таких реєстраторів.


Чи відноситься звітність, пов'язана із застосуванням РРО та розрахункових книжок, до податкової звітності згідно з нормами ПКУ?
Скрытый текст: показать
Визначення та умови подання податкової звітності визначені у главі 2 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ). Відповідно до п.46.1 ст.46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі -? податкова декларація) ? документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ вимоги статей 46 -? 50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків. Пунктом 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, визначено зобов’язання подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання звітності по дротових або бездротових каналах зв'язку. Отже, оскільки звітність, пов'язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не стосується податків (зборів), то така звітність не відноситься до податкової звітності.


Чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, якщо він припадає на вихідний (святковий) день?
Скрытый текст: показать
Пунктом 7 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. Разом з тим, згідно з п.5. ст.254 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день. Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року №1798-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Крім того, п.6 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV (зі змінами та доповненнями) визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Враховуючи викладене вище, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.


Який порядок відображення помилково введеної суми в Звіті про використання РРО та КОРО?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п.5 Інструкції щодо заповнення "Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000р. №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001р. за №108/5299 із змінами і доповненнями, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4 – 7 Звіту не включаються.


Чи має право підзвітна особа, яка з поважних причин не може особисто здати Звіт про використання коштів, які були видані їй на відрядження, або під звіт, а також залишок невикористаних коштів передати за дорученням через іншу матеріально-відповідальну ФО?
Скрытый текст: показать
Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: завершує таке відрядження; завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання, затверджена наказом ДПА України 23.12.10 № 996 (далі – Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). Згідно із п. 5 Порядку Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи. Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу України). Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо передачі до бухгалтерії заповненого Звіту та залишку невикористаних коштів, які були видані підзвітній особі, через іншу матеріально – відповідальну особу на підставі договору доручення не передбачено. Однак, терміни подання Звіту залишаються не змінними.


Чи передбачені терміни повернення коштів підприємством працівнику, який витратив власні кошти на господарські потреби або у відрядженні?
Скрытый текст: показать
Порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження та строки подачі Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт визначено нормами п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) та п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.04 № 637 із змінами та доповненнями (далі – Положення №637). У разі придбання працівником товарів для потреб підприємства, використання коштів (у тому числі власних) у відрядженні, подається у визначені законодавством строки до бухгалтерської служби Звіт за формою, затвердженою наказом ДПА України від 23.12.10 N996 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання", а також підтверджувальні про використання коштів документи. Тобто, відповідно до поданого Звіту суб’єкт господарювання повинен відшкодувати витрати, понесені працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні. При цьому, питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань відносяться до майнових відносин між суб’єктом господарювання та працівником та регулюються Цивільним кодексом України. Нормами ПКУ та Положення №637 не регулюються зазначені питання та не відносяться до компетенції державної податкової служби.


Чи має право керівник підприємства ставити підпис у графі "головний бухгалтер" касових документів, якщо бухгалтерський облік на підприємстві здійснює: - централізована бухгалтерія; - аудиторська фірма; - спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як ФОП?
Скрытый текст: показать
Відповідно до пункту 3 статті 8 розділу ІІІ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” із змінами (далі – Закон № 996) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Пунктом 4 статті 8 розділу ІІІ Закону № 996 визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: - введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; - ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. Згідно з абзацом 2 пунктом 2.13 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, із змінами, керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинна бути обмеженою. Відповідно до вимог глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, із змінами, прибуткові касові ордери має підписувати головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником підприємства. Документи на видачу готівки (видаткові касові ордери або видаткові відомості) мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.


Чи передбачена відповідальність, у разі, якщо суб’єкт господарювання повернув кошти покупцю та не склав акт про повернення або не зазначив у ньому необхідні відомості (дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги)?
Скрытый текст: показать
Відповідно до п. 4.7 та п. 4.8 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно". Пунктом 4.8 Порядку визначено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії і передаються до бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій. Відповідальність суб’єкта господарювання за не складання акту про видачу коштів або не зазначення у ньому необхідних відомостей, у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, чинним законодавством не передбачено.


Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?
Скрытый текст: показать
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 червня 1995 року № 217/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" із змінами та доповненнями, заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості. Крім того, відповідно до ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення за приховування в обліку валютних та інших доходів та порушення правил ведення касових операцій посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищезазначених правопорушень тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Яка застосовується відповідальність до суб’єкта господарювання у разі, якщо готівка у ящику РРО буде залишена з попереднього дня?
Скрытый текст: показать
Згідно із п. 4.5 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операції "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію "службове внесення". Таким чином, якщо готівкова виручка з попереднього дня, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції не буде зареєстрована (унесена) через РРО з використанням операцій "службове внесення" це призведе до виникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня застосовуються фінансові санкції у розмірі: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).


Чи може підзвітна особа отримувати готівку в іноземній валюті на відрядження безпосередньо в установі банку, минаючи касу ЮО?
Скрытый текст: показать
Згідно з п.2.2 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджених постановою Національного банку від 30.05.07 № 200, уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної валюти з поточного рахунку юридичної особи - резидента або іноземного представництва на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку, який містить такі дані: - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) осіб, які виїжджають за кордон; - розрахунок витрат. Уповноважений банк залишає в касових документах документи, на підставі яких здійснюється видача з поточного рахунку готівкової іноземної валюти. При цьому, згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 із змінами і доповненнями (далі – Положення) видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства. Без оприбуткування в касі підприємства можна використовувати готівку одержану з карткового рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки (п.2.12 р.2 Положення). Тобто, отримання підзвітними особами готівки в іноземній валюті на відрядження безпосередньо в установі банку, минаючи касу підприємства, не передбачено чинним законодавством.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 2
Apolinaria, Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 26 июл 2011, 09:41

vins писал(а):Чи мають право контролюючі органи здійснювати перевірку по застосуванню РРО, проведения готівкових розрахунків за період, який був перевірений і накладати повторно штрафи за ті самі порушення?

Статтями 15 та 16 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями визначено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Перевірки контролю за проведенням готівкових розрахунків проводяться за окремими планами органів державної податкової служби відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.08 № 355 (далі –Методичні рекомендації). Відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Відповідно до п. 3.9 розділу 3 Методичних рекомендацій якщо питання дотримання платниками податків порядку ведення касових операцій до початку проведення виїзної планової/позапланової перевірки за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період, який охоплює така перевірка, не було перевірено (або перевірено в окремих періодах), питання перевірки порядку ведення касових операцій включається до плану перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з урахуванням неперевірених періодів. Враховуючи вищевикладене, при здійсненні планових або позапланових перевірок з питань дотримання касової дисципліни працівники органів ДПС мають право перевіряти тільки ті періоди, які не були перевірені в інших періодах. При цьому, якщо на порушення, які були виявлені працівниками органів ДПС під час проведення перевірок раніше були вже накладені штрафи, то повторне накладання штрафів за таке саме порушення за той період чинним законодавством не передбачено.


Позиция ГНАУ несколько изменилась: проверять уже проверенные периоды налоговики могут.
Применять штрафы за нарушения, за которые субъект хозяйствования уже штрафовался, нельзя.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Чи мають право контролюючі органи здійснювати перевірку порядку застосування РРО, проведення готівкових розрахунків за період, який був перевірений, і застосовувати фінансові санкції за ті самі порушення?

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі - ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Згідно з п. 80.3 ст. 80 ПКУ фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки. При цьому, згідно з ст. 61 Конституції України від 28.06.96 N 254к/96-ВР ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні перевірок з питань порядку застосування РРО, проведення готівкових розрахунків працівники органів ДПС мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки. При цьому, якщо за порушення, які були виявлені працівниками органів ДПС під час проведення перевірок, раніше були вже накладені штрафи, то повторне накладання штрафів за таке саме порушення за той період чинним законодавством не передбачено.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST yur » 18 апр 2012, 21:27

еще момент: закончился срок договора обслуживания сервиса по РРО, а новый еще не оформили. Наказуемо ли это?
yur
 
Сообщений: 289
Зарегистрирован: 05 май 2011, 09:35
Благодарил (а): 421 раз.
Поблагодарили: 41 раз.

UNREAD_POST vins » 19 апр 2012, 10:11

yur писал(а):еще момент: закончился срок договора обслуживания сервиса по РРО, а новый еще не оформили. Наказуемо ли это?


Нет, не наказуемо. Ни под одно нарушение, предусмотренное Законом об РРО, не подпадает.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
yur
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 24 апр 2012, 13:59

ВАСУ: предоплату надо проводить через РРО
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"15" березня 2012 р. м. КиївК-21341/09

..
Помилковим є висновок апеляційного суду про відсутність ознак розрахункової операції у прийманні у замовника грошових коштів як оплати за попередньо замовлений банкет.

Адже відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці пятнадцятому цієї ж статті Закону визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до пункту 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, котра отримує або повертає товар, отримує послуги або відмовляється від них (пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 зазначеного у вигляді фінансової санкції в розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Із прийняттям працівником позивача авансу за організацію та обслуговування банкету між позивачем і замовником банкету фактично було укладено угоду щодо надання послуги та здійснено її оплату, тому отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму з видачею його замовнику.

Оскільки позивач не виконав вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то відповідач правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 10000 грн.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 22 май 2012, 17:26

Расчеты через терминалы самообслуживания (например, айбоксы) не требуют использования РРО. Налоговики считали иначе.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
03 травня 2012 року № 2а-2066/12/2670


За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»(далі - Позивач) щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і реєстраторів розрахункових операцій було складено Акти № 1509/26/55/23/34046074, 1510/26/55/23/34046074 від 14.12.2011.

В Актах зазначено, що перевіркою встановлено, що Позивач здійснює розрахункові операції з використанням програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі - ПТКС) без наявності відповідного, належним чином зареєстрованого, реєстратора розрахункових операцій, необхідного при здійсненні розрахункових операцій, а також надання послуг без використання торгового патенту. На підставі цього державними податковими інспекціями зроблені висновки щодо наявності порушень п.п. 1, 2, 3 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ст. 267.6.1 Податкового кодексу України.

При цьому, вищезазначені акти перевірки містять в розділах 2.2.14 посилання на те, що проведеною перевіркою було встановлено проведення розрахункової операції з продажу поповнення рахунку мобільного зв’язку. При цьому акти перевірки № 1509/26/55/23/34046074, 1510/26/55/23/34046074 від 14.12.2011 містять визначення, що додатком до акту перевірки є чек.

З наявністю зазначених порушень суд не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Матеріали справи містять Агентський Договір № АА-2012 від 1 березня 2012 року про приймання готівки від населення для подальшого переказу, укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айбокс»(Агент), згідно пунктів 2.1 та 2.2 якого Банк здійснює приймання платежів від Платників за послуги Оператора для подальшого переказу на поточний рахунок Оператора в строки, порядку та на умовах цього Договору. Приймання платежів від імені та за рахунок Банку здійснюється Агентом за допомогою ПТКС (програмно-технічних комплексів самообслуговування) на умовах цього Договору.

Порядок здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування врегульований Постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»від 05.03.2008 року № 53, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.03.08 року за № 265/14956.

Згідно п.1 Постанови операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, повязані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх фундаментальними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами системи (далі небанківські фінансові установи), а також суб’єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

Відповідно до п.2 Постанови, Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати: відображення зазначених у п. 1 цієї Постанови операцій, здійснених із застосуванням ПТКС, у кисеті автоматизації банку (далі - САБ) або в обліковій системі небанківської фінансової установи в той самий день або не пізніше наступного робочого дня; видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обовязкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з певного ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

З огляду на наведене, суд вважає, що доводи відповідача про здійснення позивачем готівкових розрахунків при продажу товарів або наданні послуг є помилковими, оскільки останній є тільки агентом і здійснює, від імені та за рахунок банку, лише приймання платежів.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST kollega » 22 май 2012, 17:42

ГНСУ утвердила новый Госреестр РРО
Приказом ГНСУ от 14.05.2012 г. № 406 утвержден новый Государственный реестр регистраторов расчетных операций, который включает информацию, в частности, о названии модели, модификации, версии внутреннего программного обеспечения, производителе, сроке первичной регистрации в органах ГНС,
сфере применения РРО.
Реестр включает РРО, разрешенные к первичной регистрации, и РРО, первичная регистрация которых запрещена.
Также признан утратившим силу приказ ГНСУ «Об утверждении Государственного реестра регистраторов расчетных операций» от 06.04.2012 г. № 271.
Приказ от 14.05.2012 г. № 406 вступил в силу с 14 мая 2012 года.
Аватар пользователя
kollega
 
Сообщений: 1005
Зарегистрирован: 22 мар 2011, 12:27
Благодарил (а): 505 раз.
Поблагодарили: 452 раз.

UNREAD_POST Игорь Забута » 05 июл 2012, 07:28

vins писал(а):Расчеты через терминалы самообслуживания (например, айбоксы) не требуют использования РРО. Налоговики считали иначе.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
03 травня 2012 року № 2а-2066/12/2670



Вы не могли бы дать мне ссылку на это решение. В Реестре его кажется нет. Заранее большое спасибо.
Игорь Забута
 
Сообщений: 212
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 18:06
Откуда: Киев
Благодарил (а): 66 раз.
Поблагодарили: 51 раз.

UNREAD_POST vins » 05 июл 2012, 07:52

Игорь Забута писал(а):
vins писал(а):Расчеты через терминалы самообслуживания (например, айбоксы) не требуют использования РРО. Налоговики считали иначе.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
03 травня 2012 року № 2а-2066/12/2670



Вы не могли бы дать мне ссылку на это решение. В Реестре его кажется нет. Заранее большое спасибо.


Дело о платежных терминалах.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Игорь Забута
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Игорь Забута » 05 июл 2012, 09:39

Спасибо!
Игорь Забута
 
Сообщений: 212
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 18:06
Откуда: Киев
Благодарил (а): 66 раз.
Поблагодарили: 51 раз.

UNREAD_POST Игорь Забута » 06 июл 2012, 23:29

№ 2а-2066/12/2670 - и таких решений много - дела, выигранные одной компанией. Позиция суда - компания работает по агентскому договору с банком (от имени и за счет) и деньги для себя не принимает. Т.е. не имеет места расчетная операция в понимании закона об РРО. Правда в апелляции они проиграли - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20316775
Игорь Забута
 
Сообщений: 212
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 18:06
Откуда: Киев
Благодарил (а): 66 раз.
Поблагодарили: 51 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 июл 2012, 13:53

vins писал(а):
yur писал(а):еще момент: закончился срок договора обслуживания сервиса по РРО, а новый еще не оформили. Наказуемо ли это?


Нет, не наказуемо. Ни под одно нарушение, предусмотренное Законом об РРО, не подпадает.


Подтверждение из ЕБНЗ

Чи передбачена відповідальність у випадку якщо відсутній договір з сервісним центром на обслуговування РРО?
Нормами Закону України від 6 липня 1995 року №265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) не передбачено відповідальності суб`єктів господарювання за відсутність відповідних договорів з центрами сервісного обслуговування.
Відповідно до пункту 4 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601, введення реєстраторів розрахункових операцій в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.
Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.
Необхідно зазначити, що відносини двох господарюючих суб`єктів регулюються нормами Господарського кодексу України.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2589 раз.

UNREAD_POST kollega » 04 окт 2012, 12:54

Как осуществляется возврат наличности, перечисленной в безналичной форме?
Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі — Закон №265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно зі ст. 2 Закону 265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, зі змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювались у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або, у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки, — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.
Источник: ДПС у м. Києві
Аватар пользователя
kollega
 
Сообщений: 1005
Зарегистрирован: 22 мар 2011, 12:27
Благодарил (а): 505 раз.
Поблагодарили: 452 раз.

UNREAD_POST vins » 29 янв 2013, 13:15

При определении того, распространяются ли на субъекта хозяйствования требования Закона об РРО, суды ориентируются на устав такого субъекта хозяйствования.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"23" січня 2013 р. м. Київ К-17982/10

...
пунктом 1 статті 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З наведеного випливає, що за умови оформлення розрахункових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами та видачі відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, суб'єкт господарювання, який не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування, звільнений від обов'язку використовувати РРО.

З огляду на приписи пунктів 2, 3 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, у чинному законодавстві поняття «торговельна діяльність»розкривається через визначення роздрібної та оптової торгівлі, наведене у ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять".

Так, згідно з цим ДСТУ: роздрібна торгівля -це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг; оптова торгівля -це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

У пункті 4.2 статті 4 Статуту Товариства предметом його основної діяльності визначено: здійснення торговельної діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; організації та робота закладів торгівлі, громадського харчування та побутових послуг; посередництво у торгівлі тощо.

Наведене обумовлює належність Товариства до підприємств торгівлі, що, в свою чергу, виключає можливість віднесення його до кола суб'єктів господарювання, звільнених від обов'язку використовувати РРО під час надання послуг на підставі пункту 1 статті 9 Закону.


А відтак притягнення податковим органом Товариства до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання пунктів 1, 2 статті 3 Закону під час реалізації послуг ринку за готівкові кошти слід визнати цілком правомірним.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya