Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Закрытие счета: услуга платная?

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST vins » 20 дек 2011, 13:07

Сам когда-то столкнулся с ситуацией - ликвидируем предприятие, в связи с чем закрываем счет. Банк счет закрывает, но только при условии оплаты такой услуги как "ЗАКРЫТИЕ СЧЕТА".
Тогда вопрос надо было решить быстро - услугу оплатили. Но осадок остался. ИМХО, это не услуга. А прямое следствие расторжения договора. Нельзя расторгнуть договор и не закрыть счет. Получается - это оплата такой услуги, как расторжение договора.
И тут встретилось решение ВСУ. Не прямо об этом. Но близко.
Верховний Суд України
П О С Т А Н О В А
28 листопада 2011 року 3-126гс11

...
У зв’язку з тим, що акціонерний комерційний банк “ТАС-Комерцбанк” змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, 29 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 0300004680/Т/І/30.05.08 (далі – Договір), на підставі якого останній взяв на себе обов’язок відкрити Товариству рахунок № 26004300468001 та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до статті 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно з пунктом 7.2 Договору рахунок клієнта може бути закритий: за заявою про закриття рахунку згідно з чинним законодавством України; за рішенням органу, що відповідно до чинного законодавства України здійснює функції з ліквідації або реорганізації клієнта як юридичної особи; а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та умовами Договору.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі – Інструкція), яким встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта; на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо); у разі смерті власника рахунку – фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); а також на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Під час розгляду справи судами встановлено, що, керуючись зазначеними положеннями законодавства та умовами Договору, 20 липня 2010 року Товариство надіслало на адресу відповідача лист № 20/07-10-05 з вимогою закрити поточний рахунок. Оскільки Банк вказане прохання не виконав та не надав відповіді на заяву, 26 серпня 2010 року позивач повторно звернувся із вказаною вимогою листом № 26/08/10-01, яку також було залишено без задоволення.

Суд касаційної інстанції, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції без змін, дійшов висновку про те, що закриття поточного банківського рахунку клієнта на підставі його заяви передбачено положеннями ЦК України, Інструкції та умовами Договору. Водночас Вищий господарський суд України погодився з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що звернення клієнта до Банку з позовом про зобов’язання закрити рахунок у судовому порядку суперечить способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті закріплено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено примусове виконання обов’язку в натурі. Аналогічне положення міститься у пункті 5 частини 2 статті 20 ГК України, в якому встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Звертаючись до суду з вимогою зобов’язати Банк закрити поточний рахунок, позивач фактично просив суд примусити відповідача виконати обов’язок, який був покладений на нього умовами договору, а також положеннями вищезазначених норм ЦК України та Інструкції.

Водночас ні Вищий господарський суд України, ні суд апеляційної інстанції на дані обставини справи уваги не звернули та дійшли хибного висновку про відсутність правових підстав для зобов’язання відповідача закрити поточний рахунок у судовому порядку на підставі вказаних статей ЦК та ГК України.

З огляду на викладене твердження суду касаційної інстанції про те, що обраний Товариством спосіб захисту своїх прав суперечить вимогам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, є необґрунтованим.

Крім того, відповідно до пункту 20.6 Інструкції, якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заяву подано в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. Оскільки судами нижчих інстанцій встановлено, що Товариство звернулося відповідно до вказаного пункту Інструкції з проханням закрити поточний рахунок, то зволікання відповідача у виконанні такої вимоги призвело до безпідставного нарахування абонентської плати за період, протягом якого позивач вказаним рахунком не користувався, що також порушує права позивача.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
VOA
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Агафья, Gb, suxarik.sm, Ya