Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Акт выполненных работ

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST TERRA1603 » 27 мар 2013, 17:33

Огромное спасибо за ответы. Вопрос поднят был из-за 0% НДС, поскольку налоговая твердит если место поставки другая страна, тогда акт должен быть подписан там, что подтверждает командировки директора. С местом поставки то все было понятно, а вот командировки меня смутили.
TERRA1603
 
Сообщений: 18
Зарегистрирован: 18 авг 2011, 15:23
Благодарил (а): 7 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Печкин » 27 мар 2013, 17:51

TERRA1603 писал(а):Огромное спасибо за ответы. Вопрос поднят был из-за 0% НДС, поскольку налоговая твердит если место поставки другая страна, тогда акт должен быть подписан там, что подтверждает командировки директора. С местом поставки то все было понятно, а вот командировки меня смутили.


Налоговая сильно фантазирует. Для НДС место фактического оказания услуг по информатизации, а тем более место подписания акта не имеет никакого значения. (186.3 НКУ).

Подробнее все эти моменты в теме НДС по услугам в ВЭД (экспорт и импорт услуг)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 апр 2013, 20:58

Marlboro писал(а):Охотится за положительной практикой ВСУ и прямо в иске на них ссылаться?

Вопрос немного не в тему, но по поднятому тогда вопросу. Собственно, в реестре не нахожу ни одного решения ВСУ относительно норм налогового кодекса :? Ввожу код суда 800 (ВАСУ) - находит. Ввожу 999 (ВСУ) - только одно, пробовал уже по номеру закона (2755-VI) все равно. Это так и должно быть? Кодекс действительно настолько грамотно написан, что кассация всегда однозначно его трактует и оснований для пересмотра верховным судом не было?
Или не правильно копаюсь в реестре? Поделитесь советами по поводу поиска :)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4781
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 320 раз.
Поблагодарили: 1184 раз.

UNREAD_POST vins » 13 апр 2013, 21:02

Marlboro писал(а):
Marlboro писал(а):Охотится за положительной практикой ВСУ и прямо в иске на них ссылаться?

Вопрос немного не в тему, но по поднятому тогда вопросу. Собственно, в реестре не нахожу ни одного решения ВСУ относительно норм налогового кодекса :? Ввожу код суда 800 (ВАСУ) - находит. Ввожу 999 (ВСУ) - только одно, пробовал уже по номеру закона (2755-VI) все равно. Это так и должно быть? Кодекс действительно настолько грамотно написан, что кассация всегда однозначно его трактует и оснований для пересмотра верховным судом не было?
Или не правильно копаюсь в реестре? Поделитесь советами по поводу поиска :)


Я нахожу 17.
Но я иначе ищу. Ввожу город - Киев, Найменування суду - Верховний Суд, в строке "Пошук за контекстом" - набираю "податкового кодексу україни"
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 апр 2013, 21:22

Похоже я "в лыжи обутый" :) У меня по такому методу как Вы написали нашло 1591 документов и ни один о кодексе.

Вот так ввел:
Регіон суду - м. Київ
Найменування суду - Верховний Суд України
Пошук за контекстом - податкового кодексу україни
Сортування - за релевантістю (по умолчанию)
http://www.reyestr.court.gov.ua/ - сайт же один? :)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4781
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 320 раз.
Поблагодарили: 1184 раз.

UNREAD_POST vins » 13 апр 2013, 21:27

Marlboro писал(а):Пошук за контекстом - податкового кодексу україни


Вы не заковычили. Должно быть "податкового кодексу україни" (с кавычками).

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Marlboro
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 апр 2013, 21:28

Работает, спасибо :a_g_a:
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4781
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 320 раз.
Поблагодарили: 1184 раз.

UNREAD_POST vins » 13 апр 2013, 21:29

Marlboro писал(а):Работает, спасибо :a_g_a:


Наверняка можно еще как-то попробовать поискать. Но я для себя вывел пока только этот :)
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 14 апр 2013, 19:16

Ранее поднимали в этой теме вопрос о том, является ли действие во исполнение договора сделкой. Нашел такой интересный "оборот" в исполнении ВГСУ:
... суд першої інстанції не врахував приписи ч.3 ст.206 ЦК України, де зазначено, що правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону. Зміст цієї норми свідчить про те, що поняття правочину поширюється і на дії на виконання правочинів. Так, частина 2 ст.205 ЦК України визнає правочин вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.


Я ранее даже не задумывался о рекурсивности этой точки зрения :) По аналогии будет "поняття правочину поширюється і на дії на виконання дій на виконання правочинів, спрямованих на виконанян правочинів ..." продолжать до бесконечности :?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4781
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 320 раз.
Поблагодарили: 1184 раз.

UNREAD_POST Aleksii » 08 фев 2014, 17:02

Скасовано деякі форми обліку в будівництві
У зв'язку з введенням у дію з 1 січня 2014 року ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», Мінрегіон визнав такими, що втратили чинність:
1) наказ від 4 грудня 2009 року №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (зі змінами);
2) наказ від 1 березня 2013 року №77 «Про затвердження примірних форм первинних облікових документів при здійсненні будівництва за рахунок коштів міжнародних фінансових установ».
Відповідними наказами було затверджено:
-форму № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»;
- форму № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»;
- форму №1 «Звіт про виконання робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період (місяць / рік)»;
- форму №2 «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об'єкті будівництва»;
- форму №3 «Акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт» (Наказ Мінрегіону від 20.01.2014 р. №16).
Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна М. Грушевский
Aleksii
 
Сообщений: 1007
Зарегистрирован: 02 янв 2014, 16:55
Благодарил (а): 121 раз.
Поблагодарили: 173 раз.

UNREAD_POST bur » 06 авг 2014, 09:24

Сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягав застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України.

ВСУ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2014 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Скрытый текст: показать
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі №911/27/25/13-г за позовом приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив Плюс», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі», до товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела», товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» про стягнення грошових коштів, –

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Юридична фірма «Імператив Плюс»( далі – ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс»), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» (далі – ТОВ«Транс Індастрі»), звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (далі – ТОВ «Термінал Бровари») та товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» (далі – ТОВ «Аїсі Бела») про стягнення солідарно грошових коштів у розмірі 4 000 000,00 грн, з яких 2 000 000,00 грн заборгованість за договором від 01.09.2011 р. про надання юридично-консультаційних послуг, додатковими угодами № 1, № 2 до договору, 2 000 000,00 грн – штраф за невиконання умов договору.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, надані позивачем згідно з договором про надання юридично-консультаційних послуг від 01.09.2011 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг за договором та відсутність заборгованості та підстав для стягнення штрафу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. рішення місцевого господарського суду у справі № 911/27/25/13-г скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позов ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 000 000,00 грн основного боргу та 2 000 000,00 грн штрафу.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність доказів належного виконання договірних зобов’язань з боку ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» і наявність порушень з боку ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» своїх зобов’язань за договором.
Апеляційний суд зазначив, що згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) обов’язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання Виконавцем, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. касаційні скарги ТОВ «Аїсі Бела» і ТОВ «Термінал Бровари» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. - без змін.
Касаційний суд погодився з висновками апеляційного господарського суду, що акт приймання-передачі виконаних робіт не є господарським зобов’язанням у розумінні статті 509 ЦК України, а підставою для виникнення взаємних прав і обов’язків та, відповідно, зобов’язань згідно зі статтею. 11 ЦК України є договір.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. ТОВ «Термінал Бровари» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 11, 177, 901, 903 ЦК України у правовідносинах щодо стягнення боргу та штрафу за невиконання умов договору про надання юридично-консультаційних послуг.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених вище норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі №5005/4522/2011, від 26.09.2013 р. у справі № 920/251/13-г та від 30.09.2013 р. у справі № 5011-6/14673-2012, в яких висловлено правову позицію про те, що у сторони відсутній обов’язок оплати юридичних послуг, якщо юридична фірма не може довести, що саме нею було надано послуги за договором.
Крім того, на обґрунтування своїх вимог заявник послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Богатова проти України» (заява №5231/04) від 07.10.2010 р., справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 09.01.2013 р. і справі «Проніна проти України» (заява №63566/00) від 18.07.2006 р.
Щодо рішень Європейського суду з прав людини Вищий господарський суд України зауважив, що вони не належать до кола судових рішень, на які може бути здійсненне посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодекс України (далі – ГПК України).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 р. було вирішено питання про допуск справи № 911/27/25/13-г до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. із підстав неоднакового застосування статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, яке підтверджено постановами Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі № 5005/4522/2011, від 26.09.2013 р. у справі № 920/251/13-г та від 30.09.2013 р. у справі № 5011-6/14673-2012.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників заявника, дослідивши викладені в заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 01.09.2011р. між ПП «Юридична фірма «Імператив плюс» (Виконавець) і ТОВ «Термінал Бровари» (Замовник 1) та ТОВ «Аїсі Бела» (Замовник 2) було укладено договір про надання юридично- консультаційних послуг, за умовами якого замовники доручили Виконавцю проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з закритим акціонерним товариством «Українські Вантажні кур’єри» (далі – ЗАТ «Українські Вантажні кур’єри»).
Відповідно до підпункту 1.1 договору замовники доручили Виконавцю проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з ЗАТ «Українські вантажні кур’єри» з приводу наступних договорів:
– попереднього договору оренди від 02.07.2008 р., укладеного між ТОВ «Термінал Бровари» і ЗАТ «Українські вантажні кур’єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., за реєстровим номером № 21050;
– договору про штрафні санкції, укладеного 30.07.2009 р. між ТОВ «Термінал Бровари» і ЗАТ «Українські вантажні кур’єри» за участю ТОВ «Аїсі Бела», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., за реєстровими номерами № 10495, № 10496;
– іпотечного договору від 09.09.2009 р., укладеного між ТОВ «Аїсі Бела» і ЗАТ «Українські вантажні кур’єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Луканіним Ф.Ф., запис у реєстрі №1167;
– іпотечного договору від 14.10.2009 р., укладеного між ТОВ «Аїсі Бела» і ЗАТ «Українські вантажні кур’єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., запис у реєстрі № 1851.
Суть завдання замовників, згідно з підпунктом 1.2 договору, полягає у захисті законних інтересів ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» від будь-яких претензій/вимог, у тому числі й насамперед матеріальних, зі сторони ЗАТ «Українські вантажні кур’єри» за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; у визнанні в судовому порядку недійсними договору від 30.07.2009 р., іпотечних договорів від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р.; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; по можливості, у поверненні коштів ТОВ «Термінал Бровари», вже сплачених на користь ЗАТ «Українські вантажні кур’єри»; за можливістю, у забезпеченні повного чи часткового перегляду та скасування судових рішень у господарській справі № 10/14610; звільненні з-під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать ТОВ «Аїсі Бела» та щодо яких укладено іпотечні договори від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р.
01.09.2011 р. між замовниками та Виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору, у якій сторони передбачили умови оплати послуг Виконавця.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 за надані послуги замовники зобов’язалися сплатити Виконавцю гарантований платіж і бонусний платіж за повне виконання завдань замовників відповідно до предмету договору в розмірі, визначеному сторонами.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 1 до договору розмір гарантованого платежу встановлено сторонами у сумі 820 000, 00 грн, яка сплачується замовниками Виконавцю порівну.
За змістом пункту 3 додаткової угоди № 1 розмір бонусного платежу за повне виконання Виконавцем завдань замовників згідно пунктів 1.2, 5.3 договору визначено у розмірі 2 400 000,00 грн, що сплачується порівну замовниками Виконавцю у випадку успішного виконання завдань замовників відповідно до пунктів 1.2, 5.3 договору.
13.03.2012 р. між замовниками та Виконавцем укладено додаткову угоду № 2 до договору.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 2 сторони погодили викласти пункт 1.2 договору у новій редакції, за змістом якої сторони встановили, що суть завдання замовників полягає у захисті законних інтересів ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» від будь-яких претензій/вимог, у тому числі, і насамперед матеріальних, зі сторони ЗАТ «Українські вантажні кур’єри» за договорами, зазначеними у пункті 1.1 цього договору; у визнанні в судовому порядку недійсними договору від 30.07.2009 р., іпотечних договорів від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р., захисті інтересів замовників у судовій справі № 18/002-12; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; за можливістю, у поверненні коштів ТОВ «Термінал Бровари», вже сплачених на користь ЗАТ «Українські вантажні кур’єри»; за можливістю, у забезпеченні повного чи часткового перегляду судових рішень у господарській справі № 10/146-10; звільненні з-під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать ТОВ «Аїсі Бела» та щодо яких укладено іпотечні договори від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р., а також оскарження будь-яких незаконних дій/бездіяльності нотаріусів (у тому числі захисті інтересів замовників у судовій справі № 10/094-11), органів державної виконавчої служби або будь-яких інших осіб щодо земельних ділянок.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 у новій редакції також викладено пункт 1.3 договору, за змістом якого позитивним для замовників також вважається і будь-який інший результат, що влаштовуватиме замовників, у тому числі (але не обмежуючись) який полягатиме в укладанні у позасудовому і судовому порядку мирових угод, інших угод, які фіксуватимуть компромісні домовленості, припинення з будь-яких причин судових справ за предметом договору.
За змістом пункту 3 додаткової угоди № 2 змінено і редакцію пункту 3 додаткової угоди № 1, згідно з яким розмір бонусного платежу за досягнення всіх цілей та виконання завдань, визначених замовниками для Виконавця відповідно до пунктів 1.2, 5.3 договору, встановлюється у сумі 2 400 000,00 грн.
Пунктом 5 додаткової угоди № 2 до договору визначено, що до настання обставин, за яких замовники мають сплатити Виконавцю бонусний платіж згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 (у редакції пункту 3 додаткової угоди № 2), Замовник 2 авансом сплатить Виконавцю частину бонусного платежу у розмірі 200 000,00 грн. до 15.03.2012 р.
Відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку вирішення спору у справі № 18/002-12 у суді першої інстанції на користь замовників та отримання замовниками рішення господарського суду Київської області у справі № 18/002-12, згідно з яким позов замовників буде задоволено в повному обсязі або в тій частині, що влаштовує замовників, замовник 2 зобов’язується сплатити Виконавцю 200 000,00 грн у рахунок бонусного платежу відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 (у редакції пункту 3 додаткової угоди № 2).
За змістом пункту 4.1 договору замовники зобов’язуються сплатити Виконавцю гарантований платіж і бонусний платіж за повне виконання завдань замовників відповідно до предмету договору в розмірі, визначеному сторонами.
Згідно з пунктами 4.3, 4.3.1 договору про надання послуг Виконавцем замовникам і виконання Виконавцем завдань замовників за цим договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який повинен бути підписаний Виконавцем та замовниками та є підставою для оплати цих послуг. Якщо протягом десяти робочих днів після повного виконання Виконавцем завдання замовників відповідно до предмету договору та отримання замовниками від Виконавця кінцевого акта приймання-передачі послуг замовники не надали Виконавцю своїх заперечень щодо наданих послуг та необґрунтовано не підписують акт приймання-передачі, що є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, то у такому випадку надані Виконавцем послуги вважаються прийнятими замовниками та підлягають оплаті.
За змістом пункту 7 додаткової угоди № 2 сума бонусного платежу, передбаченого пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 р. до договору (у редакції пункту 3 цієї додаткової угоди), за вирахуванням платежів згідно з пунктами 5 та 6 цієї додаткової угоди, має бути сплачена замовниками Виконавцю протягом чотирнадцяти робочих днів після настання обставин, передбачених пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 р. до договору (у редакції пункту 3 цієї додаткової угоди).
Відповідно до пункту 7.1 додаткової угоди № 2 до договору, якщо належна сума бонусного платежу не буде вчасно сплачена замовниками, то замовники будуть зобов’язані сплатити Виконавцю штраф у розмірі 100 відсотків від простроченої суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання зазначених договірних зобов’язань замовниками на рахунок Виконавця перераховано 1 220 000,00 грн, у тому числі в рахунок бонусного платежу 400 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 26.03.2012 р. № 68 на суму 200 000,00 грн, від 13.03.2012 р. № 63 на суму 200 000,00 грн, від 03.02.2012 р. № 48 на суму 160 000,00 грн, від 08.02.2012 р. № 49 на суму 90 000,00 грн, від 03.01.2012 р. № 35 на суму 160 000,00 грн, від 05.09.2011 р. № 2421 на суму 410 000, 00 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. у задоволенні позову ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс», правонаступником якого є ТОВ «Транс Індастрі», відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що відповідачі взяті на себе зобов’язання з оплати бонусного платежу на підставі підписаного акта приймання-передачі виконаних робіт не виконали, у зв’язку з чим утворилася заборгованість з оплати бонусного платежу, а також штрафу за порушення строку виконання цього грошового зобов’язання.
Водночас доводи відповідачів про те, що акт приймання-передачі виконаних робіт підписано з боку відповідачів тільки директором ТОВ «Аїсі Бела» та ТОВ «Термінал Бровари» та не містить підписів уповноважених представників ТОВ «Аїсі Бровари» щодо ТОВ «Термінал Бровари» та Аїсі Ріелті Паблік Лімітед щодо ТОВ «Аїсі Бела», суди апеляційної та касаційної інстанції визнали необґрунтованими.
Апеляційний суд не погодився з доводами суду першої інстанції щодо суттєвого значення акта приймання-передачі виконаних робіт та обставин його підписання для вирішення спору.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі № 911/27/25/13-г касаційні скарги відповідачів залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. – без змін.
У постанові Вищого господарського суду України зазначено, що підставою для залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін є те, що виходячи зі змісту статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р. не є зобов’язанням, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов’язків і, відповідно, зобов’язань, згідно зі статтею 11 ЦК України, є саме договір.
Вищий господарський суд України зазначив, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов’язують обов’язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта. Крім того, обов’язок оплатити послуги закон пов’язує з особою замовника, а не підписанта акта про приймання-передачу робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг відповідно до статті 901 ЦК України є саме замовник і виконавець.
При цьому Вищий господарський суд України, так само як і апеляційний суд не надав істотного значення вимогам статей 32, 33, 34, 43 ГПК України, дотримання яких забезпечує об’єктивне встановлення фактичних обставин справи як необхідну передумову правильного застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 11.1 статутів ТОВ «Аїсі Бела» та ТОВ «Термінал Бровари» зазначено, наступне : «Усі та будь-які документи, що зобов’язують Товариство, у тому числі, договори та інші правочини, включаючи довіреності і банківські документи (у тому числі, але не обмежуючись, будь-якими документами, що необхідні для відкриття, обслуговування та закриття поточних, вкладних (депозитних) інших рахунків у гривні та іноземних валютах та розпорядження коштами на таких рахунках), мають бути підписані спільно (і) Директором Товариства (або будь-якою особою, уповноваженою Директором Товариства шляхом видачі відповідної довіреності та (іі) уповноваженим(и) представником(ами) ТОВ «Аїсі Бровари» щодо ТОВ «Термінал Бровари» та Аїсі Ріелті Паблік Лімітед щодо ТОВ «Аїсі Бела».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти прийому–передачі документів від 16.01.2012 р. та від 14.03.2012 р., залучені до матеріалів справи, свідчать про передачу зазначених вище статутів товариств відповідачів уповноваженим представником відповідачів та прийняття їх уповноваженим представником позивача, що дає підстави вважати, що позивачем усвідомлював необхідність підписання акта приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р. уповноваженими представниками відповідачів.
Суд першої інстанції досліджуючи матеріали справи, дійшов висновку, що акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р., підписаний з боку відповідачів ОСОБА_1, є неналежним доказом надання позивачем тих послуг, за які договором передбачено сплату бонусного платежу і прийняття зазначених послуг уповноваженими особами замовників.
Цей висновок відповідає фактичним обставинам справи і не спростований доказово у рішенні суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом пункту 4.3 договору надання послуг Виконавцем замовникам і виконання Виконавцем завдання замовників за договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується Виконавцем і замовниками та є підставою для оплати цих послуг.
Згідно з пунктом 4.3.1 договору, якщо протягом 10 робочих днів після повного виконання Виконавцем завдання замовників відповідно до предмету договору та отримання замовниками від Виконавця кінцевого акта приймання-передачі послуг; замовники не надали Виконавцю своїх заперечень щодо наданих послуг та необгрунтовано не підписують акт приймання-передачі, що є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, то в такому випадку надані Виконавцем послуги вважаються прийнятими замовниками та підлягають оплаті.
Суд першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, встановив, що відповідачами на адресу позивача було надіслано спільний лист-заперечення від 11.09.2012 р., у якому зазначено, що позивач не має ніякого відношення до компромісного врегулювання спірних питань із приводу господарських взаємовідносин між сторонами у справах № 10/094-12, № 18/002-12, за наслідками яких укладено договір про врегулювання спірних взаємовідносин від 31.07.2012 р.
Сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягав застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України.
Зміст договору сторін і додаткових угод свідчить про те, що бонусний платіж за обумовлену роботу підлягав сплаті на підставі оформленого належним чином акта приймання-передачі виконаних робіт, за умови не тільки виконання юридичних послуг, що оплачувалося гарантованим платежем, але і досягнення економіко-правового ефекту для замовників, що могло бути оплачено бонусним платежем. Цей ефект сторони у договорі визначили конкретно – як прийнятний для замовників результат. Тому включення такого результату до змісту розуміння поняття послуги, зазначеної у статті 901 ЦК України, може забезпечити правильне застосування норм матеріального права при вирішенні цього спору.
Оскільки Вищий господарський суд України, застосовуючи статті 901, 903 ЦК України, не врахував, що зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій, то постанова касаційного суду підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування ним норм матеріального права.
Сутнісне, на такому розумінні статті 901 ЦК України ґрунтуються і постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2013 р., від 01.02.2012 р. та від 30.09.2013 р.

Оскільки постанова Вищого господарського суду України від 06.11.2013р. у справі № 911/27/25/13-г прийнято внаслідок неоднакового і неправильного застосування касаційним судом статей 901, 903 ЦК України, вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 11114–11125 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» задовольнити.
Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі № 911/27/25/13-г, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

За это сообщение автора bur поблагодарил:
Александра Джуренко
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 17 окт 2014, 10:05

Как оформить акт выполненных работ с нерезидентом?

Каковы требования к оформлению акта выполненных работ (оказанных услуг) при внешнеэкономической деятельности (на каком языке заключается, в какой валюте и т.д.)?

В соответствии со ст. 1 Закона Украины от 23 сентября 1994 года № 185/94-ВР «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» с изменениями и дополнениями (далее - Закон № 185) выручка резидентов в иностранной валюте подлежит зачислению на их валютные счета в уполномоченных банках в сроки выплаты задолженностей, указанные в контрактах, но не позднее 180 календарных дней с даты таможенного оформления (выписки вывозной грузовой таможенной декларации) экспортируемой продукции, а в случае экспорта работ (услуг), прав интеллектуальной собственности - с момента подписания акта или другого документа, удостоверяющего выполнение работ, предоставление услуг, экспорт прав интеллектуальной собственности.
      Тоесть внешнеэкономический договор (контракт) предусматривает обязательный пункт относительно вида документа, который оформляется непосредственно после выполнения (предоставления) конкретных работ (услуг). В большинстве случаев таким документом является акт выполненных работ (предоставленных услуг).
      Акт выполненных работ (оказанных услуг) относится к первичным документам и фиксирует факт совершения хозяйственной операции.
      Форма акта выполненных работ (оказанных услуг) является стандартной. Также предприятие может разработать лично удобный для применения бланк акта, который должен соответствовать требованиям Закона Украины от 16 июля 1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» (далее - Закон № 996).
      В частности, первичные документы могут быть составлены на бумажных или машинных носителях и должны иметь следующие обязательные реквизиты:
      название документа (формы);
      дату и место составления;
      название предприятия, от имени которого составлен документ;
      содержание и объем хозяйственной операции, единицу измерения хозяйственной операции;
      должности лиц, ответственных за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления;
      личную подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции (п. 2 ст. 9 Закона № 996).
      Как и договор (контракт) внешнеэкономической деятельности, акт выполненных работ (предоставленных услуг) составляется в простой письменной форме, если иное не предусмотрено международным договором Украины или законом. Акты выполненных работ (оказанных услуг), составленные на иностранном языке, должны быть переведены на украинский язык. Перевод заверяется подписью лица, осуществившего перевод, подлинность подписи переводчика удостоверяется нотариально.
      Не переводятся на украинский язык документы, составленные на русском языке, а также те, текст которых изложен на иностранном языке с одновременным его изложением на украинском (русском) языке.
      Акт выполненных работ (оказанных услуг) состоит в валюте, в которой должны осуществляться расчеты в соответствии с контрактом, и одновременно в национальной валюте.
      Предприятия и организации ведут бухгалтерский учет и составляют финансовую отчетность согласно ст. 5 Закона № 996 в денежной единице Украины - гривне, которая названа валютой отчетности.
      Для отражения операции в иностранной валюте в валюте отчетности необходимо ее стоимость пересчитать с применением валютного курса, установленного Национальным банком Украины.

ГФСУ
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Аханя » 16 фев 2015, 19:50

Подскажите, пожалуйста, осталось ли требование о том, что первичные документы (акты и расходные накладные) должны быть только на украинском языке? В результате собственной проверки документов, выяснилось, что многие из них составлены на русском языке. Нужно ли просить замену?
Аханя
 
Сообщений: 37
Зарегистрирован: 01 авг 2013, 14:50
Благодарил (а): 32 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST tnb » 16 фев 2015, 20:06

Аханя
Згідно п. 1.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку N 88 від 24.05.95р.
1.3. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному Законом України "Про засади державної мовної політики" ( 5029-17 ).
Обидва документи на даний момент чинні.

За это сообщение автора tnb поблагодарил:
Аханя
tnb
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 16 фев 2015, 18:50
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 4 раз.

UNREAD_POST налоговик » 17 фев 2016, 17:24

As soon as possible: Акты предоставления услуг

Дорога ложка к обеду, а акт выполненных работ в том месяце, в котором были оказаны услуги. Давайте же разберемся, когда и как нужно оформлять этот документ. На сегодня не существует ни обязательной утвержденной формы Акта оказанных услуг, ни порядка его оформления. В то же время, многие предприятия имеют свою четкую политику, что должно быть указано в таких документах.

Итак, что же такое акт выполненных работ? Это первичный документ, который подтверждает факт предоставления услуг. Поэтому он должен соответствовать требованиям Закона Украины «Про бухгалтерский учет и финансовую отчетность в Украине», а также Положению №88.

Обязательные реквизиты для акта выполненных работ зафиксированы в п. 2 ст. 9 Закона Украины «Про бухгалтерский учет и финансовую отчетность в Украине», а именно:

название документа (формы);
дата и место составления;
название предприятия, от имени которого составлен документ;
содержание и объем хозяйственной операции, единицу измерения хозяйственной операции;
должности лиц, ответственных за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления;
личная подпись, аналог собственноручной подписи или подпись, приравнена к собственноручной подписи в соответствии с Законом Украины «Об электронной цифровой подписи».
Кроме этого, согласно абз. 3 п. 2.4 Положения № 88, в первичные документы, в зависимости от характера операции и технологии обработки данных, могут быть включены дополнительные реквизиты, такие как:

идентификационный код предприятия, учреждения из Государственного реестра;
номер документа;
основание для осуществления операций;
данные о документе, удостоверяющем личность-получателя и т.д.
Согласно ч. 1 ст. 9 Закона о бухучете, п. 2.2 Положения № 88 первичные документы должны быть составлены во время осуществления хозяйственной операции, а если это невозможно — непосредственно после ее окончания.

То есть Акт оказания услуг должен подтверждать факт осуществления хозяйственной операции — получение услуг. Следовательно, такой акт должен быть оформлен только после окончания оказания услуг поставщиком.

Если договором предусмотрено, что Акт составляется ежемесячно, без указания конкретных дат составления Актов, а действующим законодательством не определен четкий срок, а использована формулировка «непосредственно после ее окончания», то на первый взгляд может показаться, что такой акт может быть составлен первыми числами месяца, следующего за месяцем предоставление услуг. Но, на наш взгляд, такой акт предоставленных услуг следует составлять последним днем ​​отчетного месяца, в котором они были предоставлены. Поясним, почему именно так.

Для плательщиков налога на прибыль главным с 01.01.2015 года является бухгалтерский учет, ведь на основании его данных формируется финансовый результат по П(С)БУ и МСФО.

Согласно п. 134.1 НКУ этот финансовый результат является объектом налогообложения налогом на прибыль. Поэтому, обращаем внимание на нормы П(С)БУ 16. Согласно нему расходы:

Отражаются в бухгалтерском учете одновременно с уменьшением активов или увеличением обязательств;
Признаются расходами определенного периода одновременно с признанием дохода, для получения которого они осуществлены.
Поэтому расходы в виде себестоимости предоставляемых услуг должны формироваться в период признания дохода. Именно поэтому для отражения в бухгалтерском учете расходов и доходов по предоставляемым услугам должны быть подтверждены оформленными актами оказанных услуг за период, в котором они возникли. Поэтому, учитывая П(С)БУ 16 акт предоставленных услуг должен быть оформлен последним днем ​​месяца.

Для плательщиков НДС. Также не следует забывать, что датой возникновения налоговых обязательств с НДС по поставке услуг в соответствии с п. 187.1 НКУ считается дата, приходящаяся на налоговый период, в течение которого происходит любое из событий, произошедшее ранее:

а) дата зачисления средств от заказчика на банковский счет плательщика НДС как оплата услуг, подлежащих поставке;

б) дата оформления документа, удостоверяющего факт поставки услуг плательщиком налога.

Поэтому, если не было предоплаты и налоговые обязательства по НДС возникают по дате оформления акта оказанных услуг, то дата оформления такого первичного документа играет большую роль. И, если оформить акт предоставленных услуг первым числом следующего за предоставлением услуг месяца, то такое начисление НДС будет относиться к налоговым обязательствам и налоговому кредиту следующего отчетного периода.

Для плательщиков единого налога. Напомним, что облагается единым налогом именно полученный доход, который не зависит от даты подписания акта оказанных услуг, а зависит от даты получения средств за предоставленные услуги (п. 292.1 НКУ).

На основании пп. 296.1.3 НКУ плательщики единого налога третьей группы (юридические лица) должны использовать данные упрощенного бухгалтерского учета по доходам и расходам с учетом положений п. 44.2, 44.3 НКУ.

Согласно п.10 П(С)БУ 25 на юрлиц-единоналожников возложена обязанность признавать расходы и доходы в целях составления финансовой отчетности на основании соответствующих норм П(С)БУ. Поэтому и для единоналожников имеет большое значение дата оформления акта оказанных услуг.

Поэтому, учитывая обязанность юрлиц-единоналожников третьей группы вести упрощенный бухгалтерский учет по П(С)БУ 25, они должны придерживаться норм П(С)БУ 15 и 16 и соответственно правильно формировать свои доходы и расходы. Поэтому и юрлицам-единоналожникам следует оформлять акты оказанных услуг последним днем ​​месяца.

Какие же будут последствия составления акта сразу за несколько месяцев? В случае составления одного акта оказанных услуг за несколько месяцев возникает проблема в своевременном отражении операций в бухучете. Поскольку в течение этих месяцев не будет в наличии подтверждающих первичных документов по осуществлению хозяйственных операций, а по нормам П(С)БУ 15 и 16 в учете по итогам этих месяцев должны возникнуть соответствующие доходы и расходы.

В частности, налоговики в письме от 21.01.2016 №1081/6/99-95-42-03-15 отмечают, что несвоевременное составление первичных документов и регистров бухгалтерского учета и недостоверность отраженных в них данных приводит к отображению недостоверной информации в финансовой и налоговой отчетности.

Например, известно, что по предоставленным услугам НО по НДС, как правило, признается по дате первого события. И если таким первым событием является составление акта об оказании услуг, а он состоит из услуг нескольких отчетных периодов (месяцев), это приведет к искажению данных налогового учета. Ведь такой налогоплательщик признает ПО за несколько месяцев одновременно на основании одного составленного акта.

И эта проблема не нова, и существовала еще до вступления в силу НКУ. Так, в письмах от 20.05.2010 г.. № 9895/7/16-1517-08, №5766/5/16-15189 налоговики указывали, что факт подписания акта выполненных услуг по перевозке товара, фактическая перевозка которого состоялась в предыдущем периоде, является нарушением правил ведения бухгалтерского учета и, соответственно, налогового учета. Поэтому, при проверках налоговики будут относиться сурово к проведенным операциям за несколько месяцев в одном месяце.

Аналогичная проблема возникнет и по налогу на прибыль. Составление таких актов приведет к занижению доходов у исполнителя и расходов у заказчика услуг в предыдущих месяцах, и к завышению их в месяце составления акта. Ведь доходы и расходы по услугам признаются в бухгалтерском учете, на основании которого сейчас ведется налоговый учет.

В свою очередь, налоговики в письме от 10.02.2016 г. №2759/6/99-95-42-01-15 обращают внимание, что в соответствии с требованиями части первой ст.9 Закона N996 основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций. Именно на основании этой нормы они делают вывод, что несвоевременное составление первичных документов и регистров бухгалтерского учета, а также недостоверность отраженных в них данных, приводит к отображению недостоверной информации в финансовой и налоговой отчетности.

Соответственно при заключении договоров о предоставлении услуг советуем включить соответствующее пункт о сроке принятия актов и признать его последним днем ​​месяца предоставления услуг, а также прописать оформление актов ежемесячно.

Не следует забывать и об ответственности. ч.8 ст. 9 Закона Украины «Про бухгалтерский учет и финансовую отчетность в Украине» предусмотрена ответственность за несвоевременное составление первичных документов и недостоверность отраженных в них данных. Ее несут лица, составившие и подписавшие эти документы. Размер такой ответственности колеблется от 136 грн. до 255 грн., а за повторное нарушение — от 170 грн. до 340 грн. (ст. 164-2 Кодекса Украины об административных правонарушениях).

Крестон

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
Galla, m_tetyana
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5675
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 800 раз.
Поблагодарили: 2564 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya, налоговик

cron