Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налоговые ямы

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST налоговик » 13 июл 2013, 07:35

ГНСУ: отработка сомнительных контрагентов

Марко ЗАГРАВА, эксперт-консультант

Публикация в 2012 году в газете «Бухгалтерия» Методических рекомендаций по комплексной отработке плательщиков НДС, формирующих налоговый кредит по налоговым накладным, не зарегистрированным в Едином реестре налоговых накладных, утвержденных приказом ГНСУ от 15.05.2012 г. № 420(1), вызвало живой интерес налогоплательщиков. Это связано с тем, что публикация документа совпала с началом применения новых методов проверок в части стыковки контрагентов в целях контроля за НДС.
Например, именно в Методических рекомендациях (п.3.2) ГНСУ впервые на всю страну заявила о том, что представление в ГНИ приложения 8 к налоговой декларации по НДС с копиями первичных документов согласно п.201.10 ст.201 НКУ вследствие невыдачи или неправильного оформления либо не регистрации в ЕРНН поставщиком налоговых накладных должно происходить не за период, когда покупателем получена такая налоговая накладная, а за месяц, когда она была или должна была быть выписана поставщиком (то есть не в течение 12 месяцев).
По объективным причинам Методические рекомендации были опубликованы без двух важных приложений. Анализ публикаций в СМИ за последний год показал, что эти приложения так и не увидели многие налогоплательщики. Редакция газеты «Бухгалтерия» устраняет этот пробел и публикует их.
В приложении I стоит обратить внимание на абзац пятый раздела I «Общие положения». Он позволяет однозначно утверждать, что ГНСУ сменила свою фискальную позицию на положительную в вопросе правомерности дробления покупателем одной полученной налоговой накладной на большую сумму на несколько небольших сумм с отражением их в разных периодах в течение 365 дней с даты выписки налоговой накладной продавцом. Ранее ГНСУ (ГНАУ) запрещала это делать, однако в связи с внедрением компьютерной обработки данных деклараций, реестров, ЕРНН такое дробление покупателями сумм в налоговых накладных не препятствует контролю за уплатой НДС. Оно выгодно налогоплательщикам, ведь позволяет не отражать в декларации отрицательное значение НДС за отчетный месяц и лишний раз не привлекать внимание контролеров.
Также в ходе проведения подписных семинаров газеты «Бухгалтерия» от слушателей часто поступает один и тот же вопрос, что делать, если местные органы ГНС вызывают их к себе с документами о хозяйственных отношениях с другими налогоплательщиками вследствие так называемой «нестыковки контрагентов»? Представленные приложения могут пригодиться и в этом вопросе.
Перечни налогоплательщиков доводятся вышестоящими налоговыми органами. Речь идет о так называемых «черных списках» или списках «сомнительных контрагентов». Обычно найти этих плательщиков весьма проблематично, однако далее редакция публикует один из таких списков по Одесской области (письмо ГНС в Одесской области от 11.12.2012 г. № 33509/8/15-0214). При этом те предприятия, которых вызывают к себе налоговики, в таких списках называют «выгодополучателями»(2). Также в этих списках фигурируют такие компании как «транзитеры», которых обычно налоговики не трогают, а просто снимают по актам у них налоговые обязательства и кредит. После чего идут к выгодополучателям и снимают у них налоговый кредит. Обычно первыми из выгодополучателей под налоговый пресс попадают компании, отражающие отрицательную разницу по НДС и заявляющие ее к возмещению из бюджета, не договорившись с местной властью...
После вызова налогоплательщиков к налоговикам, такие встречи проходят по разному сценарию, однако в 99% результат в конечном итоге одинаковый. У тех предприятий, которых приглашали налоговики, на основании акта невыездной внеплановой проверки органы ГНС не признают налоговый кредит, а иногда и налоговые расходы.
Не всегда неприятный для налогоплательщика результат проявляется сразу. Иногда после встречи проходит от 3 до 6 месяцев, проблема вроде бы стихает, но потом начинается все заново: вызов, проверка документов, собеседования, объяснения, акт проверки и т.п. При этом такой задержке иногда способствуют сами местные налоговики, которые пустыми обещаниями временно спускают дело на тормозах, а затем вновь его инициируют уже по другим причинам.
Представленные далее документы раскрывают глаза на эти процессы. Из них следует, что перечни предприятий для отработки сомнительных, с точки зрения налоговиков, операций доводятся непосредственно ГНСУ (Миндоходов) через региональные налоговые органы. Иногда некоторые плательщики сами информируют органы ГНС о сомнительных операциях, пример этого также приводится в одном из опубликованных далее писем.
Отработка таких операций по каждому налогоплательщику находится на специальном контроле в ГНСУ (Миндоходов). И если местная ГНИ по каким-либо причинам не доведет задание до логического завершения в виде составленного акта проверки и вынесенного уведомления-решения, руководителю и ответственному за эту работу заместителю местной ГНИ грозит по меньшей мере дисциплинарное взыскание или служебное расследование, в худшем случае — увольнение.
При таких обстоятельствах у налогоплательщиков один путь — в суд. Поэтому руководителям предприятий следует учитывать этот момент и не идти на поводу у местных налоговиков (3) .


(1) Опубликованы: Бухгалтерия. — 2012. — № 34. — С.48—51 (прим. ред.).
(2)Подробнее см.: Комплексная система предупреждения и противодействия тенизации экономики ГНАУ. Опубликована: Неизвестное о Налоговом кодексе Украины: Сборник систематизированного законодательства. — 2012. — Вып.7. — С.105—133 (прим. ред.).
(3) Дополнительно см.: Бухгалтерия. — 2013. — № 22. — С.22—23 (прим. ред.).

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Вотруба
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5680
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 801 раз.
Поблагодарили: 2566 раз.

UNREAD_POST Kalinda » 15 июл 2013, 09:39

"Он позволяет однозначно утверждать, что ГНСУ сменила свою фискальную позицию на положительную в вопросе правомерности дробления покупателем одной полученной налоговой накладной на большую сумму на несколько небольших сумм с отражением их в разных периодах в течение 365 дней с даты выписки налоговой накладной продавцом. Ранее ГНСУ (ГНАУ) запрещала это делать, однако в связи с внедрением компьютерной обработки данных деклараций, реестров, ЕРНН такое дробление покупателями сумм в налоговых накладных не препятствует контролю за уплатой НДС. Оно выгодно налогоплательщикам, ведь позволяет не отражать в декларации отрицательное значение НДС за отчетный месяц и лишний раз не привлекать внимание контролеров."
И что,действительно кто-то дробит налоговый кредит?Или очередные эксперименты на людях :?:
"Все хотят добра.Не отдавайте его." С.Е.Лец
Аватар пользователя
Kalinda
 
Сообщений: 237
Зарегистрирован: 21 дек 2012, 09:18
Благодарил (а): 153 раз.
Поблагодарили: 66 раз.

UNREAD_POST lutishka » 15 июл 2013, 11:30

Kalinda писал(а):И что,действительно кто-то дробит налоговый кредит?

Когда-то давно пару раз дробила, позднее уже не решалась, хоть руки и чесались. А сейчас в случае крайней необходимости буду применять :)
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2185
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 899 раз.
Поблагодарили: 991 раз.

UNREAD_POST налоговик » 17 июл 2013, 12:09

ФІКТИВНИЙ КОНТРАГЕНТ: чи відповідатиме за нього продавець?

Якось вдалося мені поспілкуватися з підприємцем з Німеччини на тему ПДВ (вони називають його – MWSt), податкового кредиту, податкових накладних. Він пояснив, що в Німеччині податківці не перекладають відповідальність з несумлінних платників ПДВ на сумлінних. «Якщо я отримав документ, з якого видно, що я заплатив продавцеві ПДВ, то це вже обов’язок продавця платити в бюджет. І форма документа такого принципового значення, як в Україні, не має. Хоч на туалетному папері хай напише. Головне, щоб була дата, сума ПДВ і підпис», – пояснив мені німець.
В Україні ж боротьба з фіктивними підприємцями – справа «всенародна». Вірніше сказати, «народна», оскільки цю боротьбу податківці все частіше перекладають на самих підприємців. Для чого витрачати державні ресурси на пошуки фіктивних підприємців і стягувати з них до бюджету податків, якщо є сумлінні платники податків, у них є гроші і страх втратити бізнес. На це й робить ставку головне фіскальне відомство. І робить це досить успішно, так як платники податків вже починають через цей обов’язок фіскального відомства сваритися між собою, та перекладати роботу фіскалів, а разом з нею і відповідальність один на одного.

Як платники податків намагаються перекласти свої податкові збитки на партнера по бізнесу?

Останнім часом все частіше зустрічаються в договорах застереження такого типу:
«Сторони домовились про те, що у разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат, податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вини Продавця чи наявності у схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів, які підпадають під підприємства з ознаками фіктивності або під класифікацію «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», та за невірно вказані Продавцем коди УКТ ЗЕД в первинних документах, за неправильно складені податкові накладні та податкові накладні, які не зареєстровано в ЄРПН чи зареєстровано із порушенням чинного порядку, Покупець має право звернутися до Продавця з вимогами ВІДШКОДУВАННЯ сум, на які було зменшено витрати та податковий кредит з ПДВ, застосованих штрафних санкцій, а Продавець зобов’язаний здійснити перерахування цих сум на поточний рахунок Покупця в місячний строк з дати направлення вимоги на підставі виставленого рахунку та підтверджуючих документів про понесені Покупцем витрати».
Такі застереження зустрічаються усе частіше та свідчать вони далеко не про кращі часи українського підприємництва. Та чи дійсно вони захищають від бажання податківців перекласти відповідальність з фіктивного на не фіктивного платника?

Публічне (податкове) та приватне (цивільне) право

Відомим є поділ права на публічне та приватне. Поняття «публічне право» уперше було сформульовано ще римськими юристами, коли відбувся первісний поділ права на дві частини в залежності від характеру суспільних відносин, що ним регулюються:
• публічне право (jus publicum);
• приватне право (jus privatum).
Публічне право містить у собі сукупність тих правових норм, які захищають публічні відносини, у той час, як сукупність норм, які захищають інтереси окремих осіб, складають суть приватного права.
Податкове законодавство містить норми, віднесені до публічного права, так як їх дія спрямована на захист суспільних відносин, тобто таких відносин, що склалися між державою та громадянами (платниками податків). Цивільне ж право регулює відносини у сфері приватного права. Переплітати дію норм приватного та публічного права можна лише в тих випадках, коли це передбачено законом, коли в їх нормах зазначено взаємний вплив. Наприклад, відповідно до пп.140.2 ст.140 ПКУ у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку – продавець та платник податку – покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Такий перерахунок проводиться сторонами у разі визнання судом правочину недійсним, а також у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Отже, виникнення цивільно-правової відповідальності однієї із сторін договору у результаті правопорушення, вчиненого не нею у сфері, що регулюється нормами публічного права (податкового законодавства) чинним законодавством не передбачено.

Цивільно-правова відповідальність.

Відповідно до ст.614 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто за загальним правилом, відсутність вини звільняє сторону договору від відповідальності за збитки у вигляді сплати донарахованих податків та штрафних санкцій, сплачених іншою стороною договору. Якщо говорити, про випадки, коли йдеться про таку підставу відповідальності як невірно вказані продавцем коди УКТ ЗЕД в первинних документах, неправильно складені податкові накладні та податкові накладні, які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) чи зареєстровано із порушенням чинного порядку, то зрозуміло, що винною у цьому є та сторона договору, на яку покладено обов’язок вказувати відповідні дані в названих документах, зобов’язання оформити податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. І в цьому випадку цілком логічним є перекладення збитків на винну сторону, незалежно від того, яку форму така вина має – умисел чи необережність.
Якщо ж йдеться про відповідальності за наявність у схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів, які підпадають під підприємства з ознаками фіктивності або під класифікацію «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», то у цьому разі визнати вину за стороною договору тільки тому, що вона до цих підприємств у ланцюгу руху товару розташована «ближче», ніж покупець, не логічно і не правомірно.
Отже, за відсутності вини, притягнути продавця товару до відповідальності у вигляді відшкодування покупцеві збитків у сумі донарахованих йому податків і штрафів не можна. Виключенням є встановлена у ст.614 ЦКУ можливість передбачити договором відповідальність без наявності вини. Але й за наявності такого застереження у договорі виникають питання.
По-перше, у ст.614 ЦКУ йдеться про відповідальність за неналежне виконання зобов’язання. Якщо із зобов’язанням правильно оформити бухгалтерські документи, податкову накладну та правильно її зареєструвати в ЄРПН зрозуміло, то стосовно відповідальності за наявність у схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів, які підпадають під підприємства з ознаками фіктивності або під класифікацію «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», говорити не можна, як не можна говорити й про прийняття продавцем на себе зобов’язання забезпечити невизнання податківцями когось, через кого такий товар пройшов раніше, підприємством з ознаками фіктивності, «вигодонабувачем», «транзитером» чи «податковою ямою». Уявіть собі таке: «Продавець зобов’язується забезпечити невизнання податковими органами будь-яких осіб, які мали відношення до предмету поставки за цим договором підприємством з ознаками фіктивності, «вигодонабувачем», «транзитером» чи «податковою ямою». Як на мене, то це абсурд.
Відповідно до ст.509 ЦКУ зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Та хіба ж від продавця залежать дії податківців щодо визнання того чи іншого контрагента «податковою ямою»?
По-друге, якщо вважати таку відповідальність не договірною, тобто такою, що виникає за межами договору, то слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, хоча й відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, проте така особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. А довести відсутність вини у тому, що податківці когось визнали підприємством з ознаками фіктивності, «вигодонабувачем», «транзитером» чи «податковою ямою», як на мене, не складно. Для цього, наприклад, продавець може оскаржити у суді дії податківців щодо донарахування йому сум податкових зобов’язань та отримати відповідне рішення, або ж послатися на те, що йому податківці таких донарахувань не зробили. Або ж просто довести факт стосунків із своїм постачальником, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не має заборгованості зі сплати податків та знаходиться за своєю адресою. Та найголовніше, така відповідальність є позадоговірною і в договорі вона не передбачається.

Коли податківці знайшли «податкову яму».

Коли усе ж таки сторони вказане застереження у договір включили і податківці при перевірці, посилаючись на те, що у ланцюгу постачання виявлено підприємство з ознаками фіктивності, «вигодонабувач», «транзитер» чи «податкова яма», виключили у покупця за таким договором податкові витрати та податковий кредит, а продавець узяв та й відмовився сплачувати суми донарахованих податків і штрафів, то покупцеві залишається, або змиритися й самому сплатити їх чи оскаржувати рішення податківців, або ж звертатися до суду, де покупцеві доведеться доказувати неправомірність дій продавця для того, щоб довести правомірність своїх власних вимог. Якщо ж цього не довести, то притягувати до відповідальності того, хто чинить правомірно, підстав не буде. Для того ж, щоб довести обов’язок продавця відшкодувати донараховані податківцями податки і штрафи, покупцеві доведеться довести, що продавець зобов’язувався перед ним забезпечити, щоб усі продавці у ланцюгу постачання, починаючи з виробника чи імпортера, не були визнані податківцями підприємством з ознаками фіктивності, «вигодонабувачем», «транзитером» чи «податковою ямою». Реальність існування такого зобов’язання є прямо пропорційною відсутності здорового глузду. Адже відповідно до ст.509 ЦКУ зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та й полягати у вчиненні певних дій чи утриманні від їх вчинення.
Або ж покупцеві потрібно буде довести, що договір поставки, укладений між ним і продавцем, сам є фіктивним чи нікчемним. Тобто довести факт нереальності поставки. Але довівши, що поставки насправді не було, покупець сам перекладе на себе відповідальність за донараховані йому податки та штрафи, звільнивши від неї продавця. Такі донарахування у цьому разі будуть правомірними. Доводити водночас і фіктивність (тобто нереальність), і реальність правочину, аж занадто нелогічно. Довівши ж в суді реальність договору, покупець погодиться з тим, що зобов’язання щодо поставки продавцем виконано належно і тому такий продавець відповідати за його невиконання не може. Не довівши зазначене, покупець себе робить винним у донарахуваннях з боку податківців, знову ж таки, звільнивши продавця від відповідальності. І так по колу, а воно замкнуте.

Висновок – порада

Ця порада полягає у тому, щоб умову, подібну зазначеній вище, все ж таки включати у текст договору. І коли податківці покупцеві зменшать податкові витрати та податковий кредит за поставкою за цим договором, оскаржуючи відповідне податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, звернутися попередньо до господарського суду із позовом про стягнення з продавця на користь покупця шкоди чи збитків, завданих внаслідок визнання одного з постачальників у ланцюгу руху товару підприємством з ознаками фіктивності, «вигодонабувачем», «транзитером» чи «податковою ямою». При цьому відповідачеві свої заперечення слід обґрунтовувати фактом реальності поставки, використовуючи при цьому Лист ВАСУ «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 та Лист «Щодо підтвердження даних податкового обліку» від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11. У цих Листах ВАСУ наголошує на тому, що підставою права на податкові витрати та податковий кредит з ПДВ є, по-перше, реальність здійсненого платником податків придбання товарів, робіт, послуг, у зв’язку з чим ці витрати й були понесені, та, по-друге, належне оформлення таких операцій первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами.

Опубліковано в журналі “Головбух” № 24 (839), 27 червня 2013 р. (стор. 54-58)
Олександр Єфімов
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5680
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 801 раз.
Поблагодарили: 2566 раз.

UNREAD_POST Печкин » 13 сен 2013, 10:00

В продолжение: Встречные сверки

lutishka писал(а):Почитайте вот здесь статью Налоговые ямы
И еще хотела добавить во вложения опубликованный в Бухгалтерии Выговор ГНСУ за неотработку налоговых ям, вынесенный Приказом от 21.02.13г. №41, а такжеПисьмо ГНСУ в Одесской обл. от 11.12.12г. №33509/8/15-0214 Черные списки предприятий и налоговые ямы, но, к сожалению не получилось что-то. Попробую Печкину отправить, может у него получится разместить :)


Спасибо. Получилось.

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Vetal', Вотруба
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST налоговик » 14 сен 2015, 20:12

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
21.08.2015 № 31333/7/99-99-22-02-02-17
Департамент податкового та митного аудиту відповідно до наказу ДФС України від 05.09.2014 р. № 110 (із змінами та доповненнями) направляє для відпрацювання 11 схем ухилення від оподаткування, за якими у травні 2015 р. (частково в квітні, червні п. р.) сформовано понад 560 млн. грн. сумнівного ПДВ, в тому числі:
1. ТОВ "Ф" (ДПІ у Київському районі м. Харкова), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 10,1 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. ТОВ "Ф" задекларовано податкові зобов'язання (далі - ПЗ) у сумі 10,1 млн. грн. та податковий кредит (далі - ПК) у сумі 17 грн., позитивне значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК - 10,1 млн. грн. зменшено шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким збільшено ПК на суму 10,1 млн. грн. за рахунок операцій, нібито проведених в грудні 2014 року з ТОВ "П". ТОВ "П" скасовано реєстрацію платника ПДВ 14.10.2011 р.
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (запчастин, добрив, виробів з дерева, вугілля тощо) та послуг (робіт на свердловині, розробки рекламної компанії, ремонту транспорту, консультаційних послуг тощо) скористались більш ніж 100 вигодонабувачів.
2. ТОВ "Т" (Жовтнева ОДПІ м. Маріуполя), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 136,1 млн. грн.
Суть схеми: ТОВ "Т" в деклараціях з ПДВ за:
квітень п. р. задекларовано ПЗ у сумі 19,2 млн. грн., ПК - 0 грн.; травень п. р. задекларовано ПЗ у сумі 136,1 млн. грн., ПК - 0 грн.; червень п. р. задекларовано ПЗ у сумі 18,4 млн. грн., ПК - 0 грн.
Позитивне значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК - 173,7 млн. грн. зменшено за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке сформовано в січні п. р. у сумі 232,2 млн. грн. шляхом подання уточнюючих розрахунків за липень 2014 року, якими збільшено ПК по взаємовідносинах з ДП "Д". В свою чергу ДП "Д" за липень 2014 року подано декларацію з нульовими показниками, при цьому в листопаді 2014 року подано уточнюючий розрахунок, яким збільшено ПЗ за липень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Т" на суму 232,2 млн. грн. ПК у сумі 232,2 млн. грн. ДП "Д" сформовано за рахунок суб'єктів господарювання (далі - СГ), які не декларують відповідні суми ПЗ (податкові накладні в ЄРПН не реєструвались).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (вугілля, ПММ, комбайнів, олії, пшениці, будматеріалів тощо) та послуг (посередницьких, оренди, аутсорсингу тощо) скористались 39 вигодонабувачів.
3. ТОВ "А" (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), ТОВ "Ш" (Красноармійська ОДПІ Донецькій області), доведені для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючі суб'єкти на суми сумнівного ПДВ 18,5 млн. грн. та 28,1 млн. грн. відповідно.
Суть схеми: в деклараціях з ПДВ за травень п. р. ТОВ "А", ТОВ "Ш" задекларовано ПК у сумах 18,5 млн. грн. та 28,1 млн. грн. відповідно, який сформований за рахунок СГ, які не подавали звітність за відповідний період ( податкові накладні в ЄРПН не реєструвались).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні вугілля та будівельно-монтажних робіт скористалось понад 20 вигодонабувачів.
4. ТОВ "Т" (ДПІ в Оболонському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 10,3 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. ТОВ "Т" задекларовано ПК у сумі 10,3 млн. грн., який на більш ніж 90 % сформовано за рахунок ПДВ, нібито сплаченого митним органам (при відсутності імпортних операцій у 2015 році).
Також до схеми приєднується ТОВ "Д" (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як зустрічний транзит на суму сумнівного ПДВ 16,4 млн. грн. В декларації з ПДВ за травень п. р. ТОВ "Д" задекларовано ПК у сумі млн. грн., який також на 97 % сформовано за рахунок ПДВ, нібито сплаченого митним органам (при відсутності імпортних операцій у 2015 році).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (сантехнічного обладнання, посуду, вугілля, ПММ, скла, будматеріалів тощо) та послуг (будівельно-монтажних робіт, ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, рекламних послуг, консультаційних послуг з впровадження системи SAP тощо) скористались більше 900 вигодонабувачів.
5. ТОВ "Т" (ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 10,3 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. ТОВ "Т" сформовано ПК у сумі 8,9 млн. грн. за рахунок ТОВ "А", яке не декларує відповідну суму ПЗ ( податкові накладні в ЄРПН не реєструвались). При цьому в додатку 5 до даної декларації ТОВ "Т" зменшено ПК на суму 8,9 млн. грн. в розділі "Операції, які не надають право на формування ПК" по взаємовідносинах з ТОВ "А" (суму ПК відображено зі знаком мінус).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (протипожежного обладнання, канцтоварів, м'ясних виробів, будівельних матеріалів тощо) та послуг (маркетингових, інформаційних послуг, ремонтних та монтажних робіт) скористались 15 вигодонабувачів.
6. ТОВ "А" (ДПІ у Печерському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 44,5 млн. грн. (фактично сформовано ПЗ на суму 92,9 млн. грн.), ТОВ "П" (ДПІ у Печерському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 19,1 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. ТОВ "А" сформовано ПК у сумі 92,9 млн. грн. за рахунок 8 СГ, які не декларують відповідні суми ПЗ та не реєструють податкові накладні в ЄРПН.
ТОВ "П" в декларації з ПДВ за травень п. р. задекларовано ПК у сумі 19,2 млн. грн., сформований за рахунок ТОВ "А" у сумі 4,1 млн. грн. та 4 СГ у сумі 15,1 млн. грн., які не задекларували відповідні суми ПЗ ( податкові накладні в ЄРПН реєструвались).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (олії соняшникової, соєвих бобів, запчастин, устаткування, піску, цементу, шин, коробок, труб, брусків, ПММ, поліетилену, підшипників, кондиціонерів тощо) та послуг (маркетингових, транспортних, експедиційних, будівельно-монтажних робіт, суборенди приміщень та техніки, послуг з прибирання тощо) скористались більше 350 вигодонабувачів.
7. ТОВ "Д" (ДПІ у Печерському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 16,5 млн. грн.
Суть схеми: в деклараціях з ПДВ за травень п. р. ТОВ "Д" задекларовано ПК у сумі 32,9 млн. грн., який сформований за рахунок СГ, які не декларують відповідні суми ПЗ та не реєструють податкові накладні в ЄРПН.
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні ПММ скористалось ТОВ "В" (МГУ - ЦО з ОВПП).
8. ТОВ "Т" (ДПІ у Печорському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 32,9 млн. грн.
Суть схеми: в деклараціях з ПДВ за травень п. р.
ТОВ "Т" задекларовано ПК у сумі 32,9 млн. грн., який сформований за рахунок СГ, які не декларують відповідні суми ПЗ та не реєструють податкові накладні в ЄРПН.
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні різноманітних товарів (газу, текстильних виробів, будівельних матеріалів тощо) та послуг (агентських, консультаційних, юридичних, ін.) скористались більше 10 вигодонабувачів.
9. ТОВ "Т" (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 20,3 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. (прийнята до відома) ТОВ "Т" задекларовано ПК у сумі 0 грн. та ПЗ у сумі 20,5 млн. грн., яке сформоване за рахунок реалізації олії соняшникової в адресу ПВП "К" (код ЄДРПОУ 24126303). Позитивне значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК - 20,5 млн. грн. не сплачено.
Також встановлено, що в квітні п. р. ПВП "К" придбаває соняшник без ПДВ у ТОВ "Л", ТОВ "Д", ТОВ "А" на загальну суму 21,1 млн. грн. У подальшому ПВП "К" передає соняшник для переробки ТОВ "А".
Крім того, аналізом ланцюгів постачання від вигодоформуючих суб'єктів, доведених для відпрацювання за травень п. р., встановлено наступне.
1. ТОВ "К" (ДПІ у Печерському районі м. Києва), доведене для відпрацювання за травень п. р., як вигодоформуючий суб'єкт на суму сумнівного ПДВ 125 млн. грн.
Результати аналізу: ТОВ "К" декларацію з ПДВ за травень п. р. до ДПІ за місцем обліку не подавало, при цьому в ЄРПН зареєструвало три податкові накладні на суму ПДВ 166,5 млн. грн. з номенклатурою: проектування, проведення будівельних робіт та надання супутніх послуг. Вказані податкові накладні виписані в адресу:
ТОВ "Т" (ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області) у сумі ПДВ 83,5 млн. грн.;
ТОВ "С" (ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області) у сумі ПДВ 41,5 млн. грн.
ТОВ "Т" в декларації з ПДВ за травень п. р. задекларовано ПЗ по взаємовідносинах з ІНС у сумі 41,7 млн. грн., водночас в ЄРПН зареєструвало податкові накладні в адресу:
ІНС у сумі 41,7 млн. грн.;
ТОВ "С" у сумі 41,5 млн. грн.;
ІНС USA у сумі 83,5 млн. грн. (скориговано).
ІНС в декларації з ПДВ за травень п. р. задекларовано ПЗ по взаємовідносинах з ІНС USA у сумі 83,2 млн. грн. ( податкові накладні в ЄРПН не зареєстровані).
Подібні операції з нібито перерахованих передплат за послуги нерезидента, отримані на території України, та подальшого їх коригування (зменшення) ТОВ "Т" та ІНС проводились в періоді з січня по червень 2015 р.
Інформація надається для встановлення правомірності діяльності та повноти декларування податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Т", ІНС, ТОВ "С" та інших учасників схеми.
2. ТОВ "У" (Артемівська ОДПІ Донецькій області) в травні п. р. сформовано сумнівний ПК у сумі 6,5 млн. грн.
Суть схеми: в декларації з ПДВ за травень п. р. задекларовано ПК у сумі 11 млн. грн., який в більшій частині (6,5 млн. грн.) сформований за рахунок ТОВ "М". В свою чергу ТОВ "М" в декларації з ПДВ за травень п. р. задекларовано ПЗ у сумі 900 тис. грн. та ПК у сумі 898 тис. грн., який сформований за рахунок ТОВ "К", яке не задекларувало відповідну суму ПЗ ( податкові накладні в ЄРПН не реєструвались). Крім цього, ТОВ "М" за відповідний період подано уточнюючий розрахунок, яким не змінено задекларовані показники, але у додатку 5 до нього відображено ПЗ по взаємовідносинах з ТОВ "У" у сумі 6,5 млн. грн. та ТОВ "К" у сумі 1,7 млн. гривень.
ТОВ "У" документально оформило придбання офісної та побутової техніки переважно від ТОВ "М" та частково від імпортерів, зокрема, 1290 телевізорів за ціною 2 - 13,1 тис. грн./шт., а реалізувало 7748 телевізорів за ціною 2 - 6 тис. грн./шт. Тому при відпрацюванні ТОВ "У" необхідно розмежувати товари, що придбані у імпортерів та від ТОВ "М" (нереальна поставка).
У подальшому схемним ПК при нібито здійсненому придбанні офісної та побутової техніки скористались 5 вигодонабувачів.
Інформацію про проведену роботу щодо руйнування схем ухилення від оподаткування, відпрацювання вигодонабувачів, наведених у додатку 12, надавати до Департаменту податкового та митного аудиту за формою та в строк, визначені у листах ДФС України від 13.03.2015 р. № 8545/7/99-99-22-02-01-17, від 31.01.2015 р. № 2986/7/99-99-22-02-02-17.
Директор Департаменту
податкового та митного аудиту Н. Рубан

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
vikakool
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5680
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 801 раз.
Поблагодарили: 2566 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 ноя 2015, 18:27

О "ТРАНЗИТЕРАХ" И "НАЛОГОВЫХ ЯМАХ" В КРАТКОМ ОБЗОРЕ ПРИКАЗА ГФС №543

02.11.2015 11:06
В конце июля ГФСУ был принят Приказ «Об обеспечении комплексного контроля налоговых рисков по НДС» №543.

Документ интересен тем, что именно в нем даны определения часто слышимых и используемых налоговиками терминов, таких, как «транзитер» и «налоговая яма». Справедливости ради стоит отметить, что Приказ №543 не является первопроходцем в упоминании и «расшифровке» таких терминов, т.к. впервые определение им было дано в Методических рекомендациях по проведению проверок деклараций по НДС, утвержденных приказом ДПАУ №266 от 18.04.2008 года (т.е., более 7 лет назад).
Для плательщиков НДС приказ №543 является актуальным , поэтому предлагаю кратко ознакомиться с основными его положениями. Тем более, что многие предприятия сейчас сталкиваются с проблемами, касающимися регистрации налоговых накладных, некоторым статус плательщика НДС вообще аннулируется (всем известные «стан 9» и другие «станы», присваиваемые налоговиками не выходя из кабинета и столь неприятные для плательщиков).
Начнем с того, что Приказом установлена персональная ответственность руководителей местных подразделений ГФС, на учете которых находятся плательщики, «осуществляющие рисковые операции», «резко повысившие экономическую активность», «задействованные в схемах уклонения от налогообложения», а также «выгодоформирующие» и «выгодотранспортирующие» субъекты. Никто не захочет нести «персональную ответственность», поэтому можно предположить, что с принятием Приказа №543 местные фискальные органы активизируются в процессе аннулирования НДСного статуса плательщиков, определении сделок никчемными/ничтожными ( может быть именно в связи с этим с конца лета многие предприятия столкнулись с присвоением различных «станов», не позволяющих зарегистрировать НН или с расторжением договоров на предоставление отчетности в электронном виде).

В соответствие с приказом, плательщики НДС по характеру поведения и уровню риска разделяются на такие «категории внимания»:

- Выгодоприобретатель — плательщик НДС, который за счет отображения в данных налоговой отчетности недостоверных данных хозяйственных операций с использованием выгодоформирующих и выгодотранспортирующих субъектов, получает неправомерную налоговую выгоду . Ключевым в этом определении является признание недостоверности данных операций и доказательство факта использования «транзитеров» и «ям» с целью получения именно неправомерной выгоды .

- Выгодотранспортирующий субъект (транзитер) — плательщик НДС, осуществляющий посредническую деятельность между выгодоприобретателем и налоговой ямой, у которого сумма задекларированных налоговых обязательств равна сумме налогового кредита или разница между суммами обязательства по НДС и кредитом не превышает 0,5% при условии отсутствия реальной хозяйственной деятельности. То есть, формула НДС (к оплате) = Налоговый кредит + отсутствие реальной деятельности (по мнению фискалов), является для них индикатором при выявлении «транзитеров» .

- Выгодоформирующий субъект (налоговая яма) — плательщик НДС, который не отображает или отображает, но не уплачивает обязательства по НДС при соответствующем декларировании налогового кредита его контрагентом, без реальной хозяйственной деятельности. Таким образом, ключевым фактором при присвоении статуса «ямы» остается «нереальность» деятельности плюс неуплата этой самой ямой обязательств по НДС или их не декларирование .

Налоговый кредит, сформированный с участием транзитеров и/или налоговых ям, Приказ определяет как «рисковые» (с признаками риска).

Не совсем корректное, по моему мнению, дано определение налоговой выгоде. Это понятие определено как уменьшение размера налоговых обязательств путем искусственного формирования налогового кредита по НДС, расходов по налогу на прибыль и НДФЛ.
Такому определению больше подходит термин «неправомерная налоговая выгода» (т.к. получена она путем неправомерного — искусственного формирования кредита или расходов). Ведь налоговая выгода может быть и правомерной (обоснованной) и налогоплательщики имеют право ее получать. Верховный суд Украины в Постановлении от 08.09.2009 года указал, что предоставление налоговому органу надлежаще оформленных документов, предусмотренных законодательством о налогах и сборах, с целью получения налоговой выгоды, является основанием для ее получения, если налоговым органом не доказано, что сведения, которые содержатся в предоставленных документах — недостоверны, неполны, являются следствием никчемных сделок или основаны на документах, признанных судом недействительными.

На первом этапе отработки налоговых рисков по НДС выявляются факты регистрации НН плательщиками, которые формируют рисковый налоговый кредит другим НДСникам. Выявление осуществляется в автоматическом режиме на основе данных ЕРНН. По результатам автоматического отбора «рисковых» плательщиков ежедневно формируется электронный реестр таких плательщиков. И вот те субъекты, которые попали (здесь это слово может пониматься как в прямом, так и в переносном смысле) в такой рисковый реестр, могут готовиться к присвоению «станов» и другим неприятностям.

Оперативные подразделения ГФС «отрабатывают» внесенных в электронный реестр субъектов, устанавливают их местонахождение (в реальности наоборот: не выходя из здания налоговой устанавливают отсутствие по месту нахождения). Абзац 4 п.2.1.2 Приказа гласит, что наработанная оперативниками доказательная база относительно «противоправного создания и деятельности» вносится в реестр «Субъекты фиктивного предпринимательства». Вот так из «рисковых» плательщики НДС могу превратиться в «фиктивных».

Согласно того же пункта Приказа (2.1.2), руководитель территориального органа ГФС в случае установления признаков фиктивности, предусмотренных ст.55 Хозяйственного кодекса Украины, на следующий день принимает решение о расторжении всех действующих договор о признании электронных документов. Но здесь ошибочка вышла: дело в том, что статья 55 ХК Украины просто дает определение субъекта хозяйствования, и признаки фиктивности не предусматривает! Речь о фиктивности ведется в ст.55 1 ХК Украины, которая предоставляет перечень признаков фиктивности: регистрация СХ на недействительные, украденные, поддельные документы; регистрация физ.лицами с дальнейшей передачей во владение умершим, без вести отсутствующим лицам; хозяйственная деятельность ведется без ведома и согласия учредителей и/или руководителей. Логично, что для того, чтобы «признаки фиктивности» задокументировать, нужно как минимум опросить учредителей и/или руководителя плательщика, что в большинстве случаев не делается.

Кроме того, сам Примерный договор о признании электронных документов, утвержденный приказом ГНАУ №233 от 10.04.2008 года, предоставляет фискалам расторгнуть такой договор только в случае непредоставления (не продления) плательщиком НДС новых сертификатов электронных ключей (но никак не в случае установления признаков фиктивности, отнесения плательщика к такой категории по воле налогового органа и т.д.).

Пункт 2.1.3 Приказа требует от налоговиков обращать особое внимание на включение в налоговую отчетность отчетного периода налоговых накладных с периодом выписки, отличным от отчетного периода. Это очень важный момент: ведь с 29.07.2015 года вступил в силу Закон №643- VII, которым в п.198.6 ст.198 НК Украины был добавлен абзац, в соответствие с которым если плательщик НДС не включил в соответствующем отчетном периоде в налоговый кредит сумму НДС на основании НН, зарегистрированных в ЕРНН, такое право сохраняется за ним в течение 365 календарных дней с дня составления налоговой накладной!

Я понимаю, что Приказ №543 был принят 28 июля, а Закон №643 — вступил в силу 29, но принят же этот закон был еще 16 июля и о вступлении его в силу с 29.07 авторы уж должны были знать. В любом случае, мы имеем приказ, который требует «отрабатывать» включение в налоговый кредит налогового кредита, сформированного на основании НН, выписанных в более раннем периоде. В тоже время, прямая норма НК Украины такое право плательщикам НДС предоставляет!

Пункт 2.1.4 не менее примечательный, чем предыдущий. В соответствие с ним, на каждом этапе отработки при наличии оснований подразделениями ГФС совершаются действия относительно соответствия выполнения условий договора (порядок слов мной не менялся) о предоставлении отчетности в электронном виде, наличия сообщения госрегистратора об отсутствии плательщика по местонахождению, аннулированию свидетельства плательщика НДС . Содержание данного пункта можно трактовать так, что налоговики обязаны сделать так, чтоб договор о предоставлении отчетности в электронном виде не исполнялся, чтоб регистратор выдал сообщение об отсутствии, а регистрация НДС была аннулирована .

На втором этапе отработки на уровне ГФС Украины (начиная со следующего рабочего дня после наступления срока подачи отчетности) формируется перечень субъектов, «которые резко повысили экономическую активность». Этот перечень «спускается» вниз.

На местном уровне отрабатывается «доказанная схема уклонения от уплаты налогов», уточняется цепочка с идентификацией товаров и сторон, выгодоприобретателю вручается запрос о предоставлении пояснений и их документального подтверждения. Возникает вопрос к словосочетанию «доказанная схема уклонения». По моему мнению, схема может считаться доказанной, когда суд вынесет обвинительный приговор по ст.212 УК Украины и этот приговор вступит в силу. А на этапе «отработки», где речь еще не идет даже об открытии уголовного производства, «доказанность» явно перепутана авторами приказа с «убеждениями» или «предположениями» .
После этого проводится внеплановая проверка выгодоприобретателя. Причем, приказ содержит требование (п.2.3.3.2), что материалы проверки должны содержать факты нереальности операций, отсутствия факта реального происхождения товаров, невозможностью его движения по цепочке, отсутствия связи операции с хозяйственной деятельностью, дефектности первичных документов . Интересно, что используется словосочетание «материалы проверки». Как известно, по результатам ее проведения может быть составлен либо акт, либо справка (если нарушения не установлены). Но с учетом вышеуказанного пункта, материалом, содержащим факты нарушений законодательства может быть только акт — то есть вариант, что в результате проверки нарушения не будет установлены фискалы даже не предусматривают!

Думаю, что Вы согласитесь — вопросов к содержанию Приказа №543 достаточно, но пока мы формируем список вопросов и негодуем, налоговики его выполняют, устанавливают «признаки фиктивности», «отрабатывают доказанные схемы уклонения», расторгают договоры о подаче отчетности в электронном виде, присваивают «стан 9» (и другие).

Как уже говорилось выше, родоначальником определения «налоговая яма» и «транзитер» были Методические рекомендации ГНАУ. Ни Методрекомендации, ни анализируемый Приказ №543 не зарегистрированы в Министерстве юстиции Украины. В своем письме №.881-0-3-13/10.1 от 10.09.2013 года данное ведомство высказалось, что методрекомендации регистрации не подлежат. В этот раз фискалы тоже схитрили, приняв Приказ ( обязательный для исполнения всеми подразделениями ГФСУ ), которым утвержден «Рекомендованный порядок взаимодействия». Согласно Положению о госрегистрации нормативно-правовых актов, утвержденного Постановлением КМУ №731 от 28.12.1992 года, НПА рекомендательного характера на регистрацию не подаются.

Выхода два :
1) обжаловать Приказ ГФС №543 от 28.07.2015 года в порядке административного судопроизводства;
2) качественно и даже сверхпедантично документировать все операции, движения активов, проверять наличие активов, хозяйственных возможностей (лицензий, персонала, транспорта и т.д.) у контрагентов, и обжаловать действия налоговиков в судебном порядке ( все помнят, что акт проверки обжаловать нельзя, но действия налоговиков по его составлению, формированию выводов, указанных в нем, перенесению информации из акта проверки в карты учета плательщика и/или в информационные автоматизированные системы ГФС Украины — можно ).

Яков Гольдарб
Адвокат

Текст документа

Скрытый текст: показать
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 28 липня 2015 року N 543

Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ

З метою забезпечення стабільного розвитку економіки, рівних та конкурентних умов ведення бізнесу, унеможливлення фіскального тиску та нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків, вжиття профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, належної координації роботи органів державної фіскальної служби з упередження необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах, керуючись Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236/2014, наказую:

1. Затвердити Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, що додається.

2. Встановити персональну відповідальність:

2.1. Керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб'єктів ("податкових ям") та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі;

2.2. Керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі ("податкові ями"), вигодотранспортуючі суб'єкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:

своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти ("транзитери") та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;

визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання;

2.3. Керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс), на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників - начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб'єкти ("податкові ями"), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань;

2.4. Начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб'єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів.

3. Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб розробити та направити до територіальних органів ДФС України деталізований алгоритм дій по встановленню місцезнаходження (місця проживання) фізичних осіб - підприємців та у разі відсутності - виключення їх з реєстру платників ПДВ з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

4. Вважати такими, що втратили чинність, накази Державної фіскальної служби України від 05.09.2014 р. N 110 "Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість", від 17.10.2014 р. N 200 "Про внесення змін до наказу ДФС від 05.09.2014 р. N 110" та від 02.12.2014 р. N 340 "Про внесення змін до наказу ДФС від 05.09.2014 р. N 110".

<...>

 

Голова
Р. Насіров

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної фіскальної служби України
28 липня 2015 року N 543


Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість


1. Загальні положення

1.1. Взаємодія між підрозділами органів ДФС здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів та розпорядчих документів:

Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс);

Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами і доповненнями;

Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи";

постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних";

постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 р. N 1007-р "Питання створення та запровадження електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків";

наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704;

наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів", зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300;

наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за N 1267/26044;

наказу Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. N 395 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами";

наказу Міндоходів від 30.12.2013 р. N 880/ДСК "Про затвердження Інструкції про взаємодію структурних підрозділів, органів доходів і зборів України до і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень";

наказу ДПА від 17.05.2010 р. N 336 "Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків";

наказу ДПС від 01.08.2012 р. N 671 "Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків";

наказу Міндоходів від 03.10.2013 р. N 526 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення документальних перевірок самозайнятих осіб та зразка форми Акта перевірки";

наказу ДФС від 31.07.2014 р. N 22 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків";

наказу ДФС від 17.07.2015 р. N 511 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю";

наказу ДПС від 12.10.2011 р. N 54 "Про затвердження Положення про порядок створення (удосконалення) автоматизованих інформаційних систем";

Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПС від 19.06.2012 р. N 522;

Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. N 165;

нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

1.2. Використовується таке інформаційно-аналітичне забезпечення:

реєстр платників податку на додану вартість (дані податкового обліку та реєстрів підсистеми "Реєстрація платників податків" ІС "Податковий блок");

Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН);

дані декларацій та розрахунків з податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, та декларацій з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування (дані податкової звітності з ПДВ підсистеми "Обробка податкової звітності та платежів" ІС "Податковий блок");

інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (журнал обробки відомостей ЄДР підсистеми "Реєстрація платників податків" ІС "Податковий блок");

дані митних декларацій (ЕАІС);

інформація про стан розрахунків з бюджетом (АІС "Галузь").

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

КАТЕГОРІЯ УВАГИ - характеристика суб'єкта господарювання, зареєстрованого платником податку на додану вартість за відповідним рівнем;

РОЗПОДІЛ ПЛАТНИКІВ ПДВ ЗА КАТЕГОРІЯМИ УВАГИ - визначення належності платника податку на додану вартість до певної категорії за рівнем фіскальної важливості, податкової поведінки та залежно від характеристики галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність, за відповідний податковий період.

За показниками податкової поведінки та рівня ризику суб'єктів господарювання розрізняють такі категорії уваги:

ВИГОДОНАБУВАЧ - платник податку на додану вартість, який за рахунок відображення в даних податкової звітності недостовірних даних господарських операцій з використанням вигодоформуючих ("податкових ям") та вигодотранспортуючих суб'єктів (транзитерів), у тому числі за ланцюгом постачання товару, отримує необґрунтовану податкову вигоду;

ВИГОДОТРАНСПОРТУЮЧИЙ СУБ'ЄКТ (ТРАНЗИТЕР) - платник податку на додану вартість, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом ("податковою ямою") та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов'язань дорівнює сумі податкового кредиту за всіма чи за окремими операціями або різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності;

ЗУСТРІЧНИЙ ТРАНЗИТ - різновид вигодотранспортуючого суб'єкта господарювання (транзитера), який надає послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що реалізуються на адресу інших суб'єктів господарювання;

ВИГОДОФОРМУЮЧИЙ СУБ'ЄКТ ("ПОДАТКОВА ЯМА") - платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов'язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику;

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ З ОЗНАКАМИ РИЗИКУ - сума податкового кредиту, сформованого від вигодоформуючих ("податкових ям") та/або вигодотранспортуючих суб'єктів (транзитерів);

РІВЕНЬ РИЗИКУ - характеристика платника податків на основі оцінки ймовірних втрат (недоотримання коштів) бюджету за даними інформаційно-аналітичного забезпечення;

ПОДАТКОВА ПОВЕДІНКА - загальна характеристика суб'єктів господарювання, що формується з урахуванням вимог ст. 72 Податкового кодексу;

ПОДАТКОВИЙ РИЗИК - ймовірність невиконання (неналежного виконання) платниками податків податкового обов'язку, підтверджена сукупністю наявної податкової інформації;

ПОДАТКОВА ВИГОДА - зменшення розміру податкових зобов'язань, визначених платником податку, зокрема, штучне формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток / податку на доходи фізичних осіб;

ЛАНЦЮГ - послідовні й взаємопов'язані проведенням нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару чи послуги операції між вигодоформуючим суб'єктом ("податковою ямою"), вигодотранспортуючими суб'єктами (транзитерами) та вигодонабувачем;

ЙМОВІРНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ - сформований виходячи із спільного вигодоформуючого суб'єкта ("податкової ями") набір ланцюгів у табличному або графічному вигляді;

КОМПЛЕКСНЕ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ - сукупність заходів, які здійснюються органами ДФС самостійно або при взаємодії з іншими органами державної влади на центральному та територіальному рівнях та полягають в отриманні, аналізі та використанні (реалізації) податкової інформації з метою унеможливлення отримання платниками податків необґрунтованої податкової вигоди.

2. Організація комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість

Етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість:

рання податкова діагностика (до граничного терміну подання звітності з ПДВ);

електронний контроль ризиків (після граничного терміну подання звітності з ПДВ);

податковий контроль ризиків (після граничного терміну сплати грошових зобов'язань з ПДВ).

2.1. Перший етап комплексного відпрацювання податкових ризиків

РАННЯ ПОДАТКОВА ДІАГНОСТИКА - це щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою ЄРПН, інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Рання податкова діагностика має на меті виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, а також маніпулювання показниками звітності в поданих деклараціях, уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість та розрахунках коригування (додатку 1 до декларації з ПДВ) за минулі періоди. Така діагностика здійснюється на підставі результатів зіставлення в автоматичному режимі даних ЄРПН, проведених операцій за попередні податкові періоди та податкових декларацій з податку на додану вартість, що подаються платником податку до граничного терміну подання, та/або уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, та/або розрахунків коригування.

2.1.1. За результатами автоматичного відбору суб'єктів господарювання з податковими ризиками - платників податку на додану вартість та аналізу реєстрів первинних документів щоденно Департаментом розвитку IT формується електронний перелік платників податків, що здійснюють ризикові операції. Ці переліки за результатами зіставлення групуються в розрізі регіональних та територіальних органів ДФС, де обліковується платник, та відповідна інформація до 10 год. 00 хв. передається:

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ;

територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають платники податків, щодо яких виявлено податкові ризики.

2.1.2. Для комплексного відпрацювання суб'єктів господарювання з податковими ризиками керівник територіального органу ДФС, на обліку в якому перебувають такі суб'єкти, за результатами щоденного моніторингу інформації, отриманої на виконання пп. 2.1.1, визначає осіб, відповідальних за відпрацювання кожного суб'єкта господарювання з податковими ризиками, організовує проведення необхідних заходів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами.

Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб'єктів господарювання для установлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, отримання пояснень або інших підтвердних матеріалів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами. Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання відповідно до вимог наказу ДПА України від 17.05.2010 р. N 336.

Структурні підрозділи доходів і зборів з фізичних осіб територіальних органів ДФС з метою встановлення місця проживання фізичних осіб - підприємців керуються алгоритмом дій, розробленим Департаментом доходів і зборів з фізичних осіб на виконання п. 3 наказу ДФС України "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ".

За наявності напрацьована оперативними підрозділами доказова база щодо протиправного створення та діяльності суб'єктів господарювання вноситься до реєстру "Суб'єкти фіктивного підприємництва" та передається до підрозділів податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Контроль за внесенням інформації до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва провадиться 8 числа кожного місяця.

Керівник територіального органу ДФС у разі встановлення ознак фіктивності, передбачених ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єкта господарювання на наступний робочий день (від дня встановлення ознак фіктивності) приймає рішення щодо розірвання всіх чинних договорів про визнання електронних документів.

2.1.3. За поданими деклараціями минулих періодів та уточнюючими розрахунками територіальним органом ДФС аналізується:

маніпулювання показниками звітності шляхом некоректного заповнення звітності або внесення неправдивих даних, що призвело до безпідставного збільшення/зменшення обсягів податкових зобов'язань або збільшення обсягів податкового кредиту;

включення до податкової звітності звітного періоду податкових накладних з періодом виписки, відмінним від звітного періоду;

факт реєстрації платників ПДВ у періодах, за які проведено коригування;

правомірність подрібнення податкових накладних із сумою ПДВ менше 10 тис. грн. з урахуванням вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу (до набрання чинності змінами з 01.01.2015 р.).

2.1.4. На кожному етапі відпрацювання за наявності підстав у територіальних органах ДФС підрозділами відповідно до їх функціональних повноважень вживаються заходи щодо відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді, наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта (платника), зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП для наступного скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП.

2.1.5. До настання граничного терміну подання звітності з ПДВ, а при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН - упродовж 10 робочих днів територіальними органами ДФС мають бути відпрацьовані виявлені податкові ризики, проведена робота із встановлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, проведення конкретної ризикової операції.

2.2. Другий етап комплексного відпрацювання (після граничного терміну подання податкової звітності)

ЕЛЕКТРОННИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ - це автоматизоване виявлення податкових ризиків на підставі даних податкової звітності.

2.2.1. Починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності, щоденно до граничного терміну сплати на рівні ДФС України формуються переліки "Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність" та платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

Відповідні переліки платників надаються:

відповідним територіальним органам ДФС, де обліковуються платники податків, для організації відпрацювання;

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ;

2.2.2. Територіальними органами ДФС, на обліку в яких перебувають такі платники податку на додану вартість, упродовж 5 робочих днів проводиться аналіз рівня адекватності декларування податку такими платниками та встановлення причин підвищення економічної активності з метою визначення вигодоформуючих суб'єктів ("податкових ям").

У разі виявлення вигодоформуючих суб'єктів господарювання ("податкових ям") відповідними підрозділами територіальних органів ДФС вживаються заходи згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку.

2.3. Третій етап комплексного відпрацювання

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ - після граничного терміну сплати грошових податкових зобов'язань.

2.3.1. Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов'язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку IT ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

При відтворенні ймовірних схем ухилення від оподаткування враховуються показники уточнюючих розрахунків та поданої з порушенням граничних термінів звітності.

2.3.2. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб'єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб'єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Матеріали, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

2.3.3. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.3.1. Протягом трьох робочих днів:

1) опрацьовується доведена (або самостійно виявлена за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку) схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб'єктів господарювання з податковими ризиками - учасників ланцюга та з'ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази по вигодонабувачу направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб'єкти господарювання з податковими ризиками - учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв'язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Обов'язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб'єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги);

3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.

Реалізація частин другої і третьої цього підпункту здійснюється:

невідкладно - у разі, якщо з'ясована згідно з частиною першою цього підпункту загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України;

за три звітних періоди - якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику менше розміру ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України, та дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО - 100 тис. грн.;

в інших випадках - за рішенням керівника територіального органу ДФС.

2.3.3.2. З урахуванням зібраної доказової бази забезпечується проведення позапланової перевірки вигодонабувача (з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71)).

Матеріали перевірки вигодонабувача повинні містити чіткий опис документально оформленої господарської операції, яку перевірено; висновки щодо порушення податкового законодавства повинні базуватися на з'ясованих фактах:

нереальності (проведення з порушенням законодавства) господарської операції, наприклад, у зв'язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв'язку операції з господарською діяльністю;

порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, що перевірено.

2.3.4. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання з податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб'єкт) - учасник ланцюга (визначених нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги)), підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.4.1. Протягом трьох робочих днів після одержання запиту згідно з другою частиною пп. 2.3.3.1 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку, за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 Порядку - до цього терміну:

1) за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з'ясовується податкова інформація щодо здійснених суб'єктом господарювання з податковими ризиками нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим за найменуванням (характеристиками) товаром чи послугою. Для забезпечення комплексного відпрацювання такого платника податків визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) з'ясовуються наявні обставини, що засвідчують неможливість проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками, зокрема стан платника податків, інформація, що акумульована згідно з абзацами другим - четвертим пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Порядку;

3) вживаються заходи для одержання додаткової інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання з податковими ризиками: фінансової і статистичної звітності за попередні звітні періоди, а також даних державних органів, у тому числі тих, що видають дозволи, здійснюють ведення відповідних державних реєстрів, акумулюють статистичні дані тощо, інформації місцевих органів виконавчої влади, їх галузевих підрозділів (залежно від економічної сфери). З метою з'ясування обставин проведеної сертифікації діяльності такого платника податків ініціюється одержання інформації від органу із сертифікації, який видавав йому відповідний сертифікат;

4) вручається суб'єкту господарювання з податковими ризиками запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

2.3.4.2. Орієнтовно не пізніше наступного робочого дня після закінчення визначеного пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу строку надання платником податків інформації на запит територіального органу ДФС приймається рішення щодо початку позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками (з урахуванням змін, внесених Законом N 71) або завершується узагальнення податкової інформації щодо нього у разі:

- неможливості проведення позапланової перевірки зі складанням відповідного акта, в якому фіксуються обставини неможливості проведення позапланової перевірки;

- прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової перевірки певного суб'єкта, з обґрунтуванням у цьому узагальненні підстав для прийняття такого рішення. Зокрема, щодо вигодотранспортуючого суб'єкта - у разі, коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб'єкта; доведено факт порушення податкового законодавства при здійсненні нереальної (з порушенням законодавства) господарської операції.

Матеріали контрольних дій по суб'єкту господарювання з податковими ризиками повинні формуватися відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 цього Порядку.

2.3.4.3. Забезпечується передача матеріалів контрольних дій за належністю до територіальних органів ДФС не пізніше наступного робочого дня після реєстрації акта перевірки (узагальнення податкової інформації), а у разі подання платником податків заперечень - не пізніше наступного робочого дня після реєстрації відповіді на них;

щодо суб'єктів господарювання з податковими ризиками (крім безпосереднього контрагента вигодонабувача) - до територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебуває наступний в ланцюгу суб'єкт, а також контрагент вигодонабувача;

щодо контрагента вигодонабувача - до територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач.

2.3.5. У разі непідтвердження (за результатами аналізу податкової інформації, а також інформації платника податків на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень) податкових ризиків у суб'єкта господарювання за визначеним ланцюгом (схемою) - немає порушення податкового законодавства - цей факт відповідно до пп. 1.2.2 п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р. N 22, відображається в службовій записці (висновку), яка(ий) затверджується керівником територіального органу ДФС та відповідно до положень пп. 2.3.4.3 пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку передається за належністю до територіальних органів ДФС. Позапланова перевірка такого платника податків не може проводитися у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення.

2.3.6. При здійсненні контрольно-перевірочних заходів не допускається зволікання у проведенні контрольних дій та передачі оформлених за їх результатами матеріалів за належністю іншому територіальному органу ДФС, на обліку якого перебуває наступний у ланцюгу суб'єкт господарювання з податковими ризиками.

2.3.7. У запитах про надання пояснень та їх документальних підтверджень, які направляються суб'єктам господарювання з податковими ризиками, необхідно обов'язково зазначати:

підстави для їх надсилання із зазначенням фактів, що свідчать про порушення податкового законодавства при здійсненні нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв'язку з: відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв'язку операції з господарською діяльністю;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати залежно від виду поставки, з'ясовувати: наявність договорів придбання/поставки; предмет, кількість і асортимент товару (зміст послуги); наявність документації про якість товару; строки і порядок поставки товару (послуги); умови транспортування товару (виконавців послуги, їх посади і кваліфікаційний рівень); стан взаєморозрахунків з попереднім/наступним суб'єктами господарювання ланцюга; наявність первинних документів (накладних, платіжних доручень тощо) та регістрів бухгалтерського обліку, де зафіксовано відповідні операції.

2.3.8. Узагальнена податкова інформація, що складається за обставин, визначених в абзацах другому і третьому пп. 2.3.4.2 пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку, оформляється у вигляді окремого документа і підписується працівником територіального органу ДФС, який її формував, та погоджується заступником керівника територіального органу ДФС, що відповідає за роботу підрозділу податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб. У тексті цього документа не допускається вживання словосполучень, що містять слово "перевірка", натомість вказується словосполучення "за даними податкової інформації". Посилання в узагальненій податковій інформації на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб'єкта господарювання з податковими ризиками та висновки щодо цих документів здійснюються у разі їх одержання на відповідні запити.

В узагальненій податковій інформації послідовно зазначаються:

1) дата і обставини її складання (причина непроведення позапланової перевірки);

2) загальні дані (залежно від наявної інформації), що визначені в п. 2.2, 2.5 і 2.7 п. 2 та п. 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 22.12.2010 р. N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (по фізичних особах - підприємцях: дані, визначені в пп. 2.2.2, 2.2.5, 2.2.7 та 2.3.1 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. N 395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 р. за N 607/23139);

3) описова частина, в якій фіксуються факти порушень податкового законодавства, сформовані відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку. Обов'язково конкретизуються джерела податкової інформації (інформаційна система "Податковий блок", її підсистеми; ЄРПН тощо).

Уніфікована форма узагальненої податкової інформації визначається Департаментом податкового та митного аудиту за погодженням з іншими зацікавленими структурними підрозділами ДФС України.

2.3.9. Матеріали контрольних дій, в тому числі узагальнена податкова інформація, вносяться до інформаційних баз даних ДФС не пізніше наступного робочого дня після їх складання. У разі наявності обмежень щодо використання податкової інформації зазначена інформація направляється в паперовому чи електронному вигляді відповідному органу ДФС.

2.3.10. У разі встановлення за результатами відпрацювання ознак кримінального правопорушення передача матеріалів до слідчих підрозділів здійснюється з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України та пп. 2.5.1 п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р. N 22.

 

Директор
Координаційно-моніторингового
департаменту
М. Мокляк

 

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 3
Galla, minibuh, Orange
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5680
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 801 раз.
Поблагодарили: 2566 раз.

UNREAD_POST VOA » 03 янв 2017, 17:03

Не могу найти более подходящую тему о не/ответственности за действия контрагента (для меня весьма актуально в связи с закрытием ФОП).
Свежее из практики ВАСУ:


Добросовісний платник податків не повинен контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства – це справа контролюючих органів, - таку ухвалу прийняв Вищий адміністративний суд України у справі 826/23325/15, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «ТЕРМОЕЛЕКТРО-УКРАЇНА» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду.

В останні роки нарахувати податки та штрафні санкції фіскальний орган був здатен практично любому суб’єкту господарювання, якщо у господарській операції його контрагент мав якісь порушення. Так, наприклад, контрагент міг не перебувати за місцем реєстрації чи мав проблеми із основними фондами та порушував певні правила ведення податкового обліку або мати заборгованість перед бюджетом.

У справі ВАСУ прийшов до висновку: «чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини».

Ухвала ВАСУ від 06.09.2016 у справі 826/23325/15

Джерело: http://www.golovbukh.ua/news/13158-qqn- ... nta---vasu

Полный текст ухвали ВАСУ.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
minibuh
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5119
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1786 раз.
Поблагодарили: 1978 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya