Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Лимит наличных расчетов (150 000 грн.)

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 26 сен 2013, 16:01

Только что с семинара налоговой (спасибо за информацию коллеге lutishka - запрыгнула в последний вагон :) ). Именно эти два "знания" донесли в массы относительно ограничений по налу.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST lutishka » 27 сен 2013, 18:57

Розрахунки готівкою проводяться в розмірі не більше 150 тисяч гривень
27.09.2013

Головне управління Міндоходів у м. Києві доводить до відома, що, згідно з вимогами Постанови Національного банку України від 06.06.2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» з 01.09.2013 р. готівкові розрахунки між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не мають перевищувати 150000 гривень. Фізичні особи між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, можуть розраховуватися готівкою в розмірі не більше 150000 гривень. Гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишається незмінною і становить 10000 гривень.
Крім того, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, якщо готівкові платежі між підприємствами (підприємцями) та/або між підприємствами (підприємцями) та фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами перевищують граничну суму, то вони проводяться виключно в безготівковій формі через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Кількість підприємств (підприємців) і фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Розрахунки за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150000 гривень, здійснюється фізичними особами в безготівковому порядку із застосуванням платіжних інструментів, які використовуються для ініціювання переказів, а також шляхом внесення готівкою для подальшого безготівкового зарахування коштів на поточні рахунки юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - отримувачів коштів.

Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню в розмірі понад 150000 гривень, можуть здійснюватись, зокрема, шляхом:

- переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи на поточний рахунок іншої фізичної особи;

- внесення та/або переказу коштів на окремий поточний рахунок нотаріуса, який відкривається на балансовому рахунку 2622 "Кошти в розрахунках фізичних осіб";

- відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім'я іншої фізичної особи на інших умовах їх повернення;

- застосування акредитивної форми розрахунків (покритого та безвідкличного акредитива).

Дотримання обмежень щодо суми готівкових розрахунків з фізичними особами, встановлених Постановою N 210, з 01.09.2013 є обов'язковим при проведенні будь-яких розрахунків за участю фізичних осіб незалежно від дати укладення договору, за яким вони здійснюються.

Таким чином, внесені зміни спрямовані на зменшення обсягів готівки в грошовому обороті, залучення коштів в економіку держави, активізацію безготівкових розрахунків і детінізацію ведення господарської діяльності.
http://kyiv.minrd.gov.ua/media-ark/news-ark/112482.html

Интересует вот это место
Крім того, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, якщо готівкові платежі між підприємствами (підприємцями) та/або між підприємствами (підприємцями) та фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами перевищують граничну суму, то вони проводяться виключно в безготівковій формі через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Получается, что можно все-таки вносить налом на р/с контрагента свыше 10000 через кассу банка :?: :?
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2278
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 945 раз.
Поблагодарили: 1042 раз.

UNREAD_POST VOA » 27 сен 2013, 22:45

А разве это не о терминалах или банкоматах по приёму наличных речь (или ещё какие-либо платёжные системы имеются в виду - например, пополнение моб.телефонов или оплата на счета водоканалов, облэнерго - расчёты между СХД)?
И выше МДЗ высказался, что админом хочет награждать обе стороны, а как ни крути - для плательщика эта операция остаётся наличной. Я бы подождала с внесением наличности свыше 10000 между СХД. Хотя в данном случае для получателя это будет безнал, поэтому ему можно не беспокоиться?
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST VOA » 28 сен 2013, 13:03

VOA 01.09.13 писал(а):Коллеги, в свете новаций хочу рассмотреть такой вариант купли-продажи недвижимости/авто как долгосрочная аренда с правом выкупа. Или финлизинг (тут вопрос - для кого объект должен быть определён как ОС: для лизингодателя, или лизингопоулчателя, или одновременно для обоих).
Прокатит?
И просто долгосрочная аренда между физлицами - это же не объект для применения 150 000, хоть и договор один на всё время осуществления платежей, но это не купля-продажа?

Наткнулась на тему финлизинга на ДтКт периода до 150000-гривневого ограничения:

Дата статьи 16.05.2013
Підприємство придбало квартиру і уклало із працівником договір оренди з правом викупу. Чи потрібно утримувати ПДФО? Які наслідки у податковому обліку?
Ця операція є окремим випадком лізингових операцій і підпадає під визначення операції оренди житла з викупом згідно з пп. «ґ» п. 14.1.97 ПКУ, а також, на думку автора, має ознаки фінансового лізингу, адже орендні платежі складаються з платежів на викуп обраного орендарем житла та винагороди (доходу) орендодавця (ч. 6 ст. 5 Закону №800).

А тепер розглянемо все за порядком.

ПДВ. Операція з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування орендареві обкладається ПДВ на підставі пп. «а» п. 185.1 ПКУ. Проте пам'ятаючи, що таким об'єктом є житло, ми повинні застосовувати спеціальну норму про звільнення операцій з постачання житла від ПДВ (пп. 197.1.14 ПКУ). Висновок про те, що передача квартири за договором фінансового лізингу є її постачанням, випливає із норм пп. «а» пп. 14.1.191, згідно з яким постачанням товарів також вважається «фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг». Операції з постачання житла звільнено від ПДВ підпунктом 197.1.14 ПКУ, крім першого постачання житла. Перше постачання житла згідно з пп. 197.1.14 ПКУ — це постачання новозбудованого або капітально відремонтованого житла, причому в останньому випадку є обов'язковим перехід права власності на відремонтоване житло до іншої особи. Якщо підприємство придбало цю квартиру у забудовника, тобто в результаті першого постачання житла, то у вартості цієї квартири буде сплачений ПДВ. Але під час передачі квартири працівникові у підприємства не виникають податкові зобов'язання з ПДВ. А отже, і права на податковий кредит воно не має згідно з п. 198.4 ПКУ.

Податок на прибуток. Оподаткування лізингових операцій податком на прибуток регламентоване п. 153.7 ПКУ. Проте для операцій з передачі житла в оренду з подальшим викупом передбачено особливі правила, встановлені у п. 9 підр. 4 р. ХХ ПКУ, які діють щодо договорів, укладених не раніше 01.04.2011 р. і не пізніше 31.12.2020 р. Ці правила полягають у такому.

1. У період отримання орендних платежів підприємство-орендодавець визнає дохід у сумі нарахованого орендного платежу (у тому числі тієї його частини, яка компенсує частину вартості квартири).

2. Одночасно орендодавець визнає і витрати: сума витрат визнається у розмірі частини собівартості квартири, яка визначається за формулою:

Взв. = СВкв. х ОП(в.)зв. : ОП(в.)заг. ,

де:

Взв. — сума витрат звітного періоду;

СВкв. — собівартість квартири;

ОП(в.)зв. — сума нарахованого у звітному періоді орендного платежу в частині компенсації вартості квартири;

ОП(в.)заг. — загальна сума орендних платежів у частині компенсації вартості квартири.

3. Передача квартири у користування працівникові на початку договору лізингу не змінює податкових зобов'язань підприємства-орендодавця (доходи не визнаються).

4. Передача квартири у власність працівникові після закінчення терміну дії договору оренди житла з викупом або достроково за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, який надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта оренди) не змінює податкових зобов'язань підприємства-орендодавця.

Доходи і витрати за цією операцією відображаються в рядках декларації 03 і 06.4 відповідно, з розшифруванням в рядку 03.7 додатка IД і в рядку 06.4.19 додатка IВ.

Таким чином, якщо підприємство передає квартиру в оренду працівникові за ціною вищою за ту, за яку воно її купило, то під оподаткування потрапляє різниця між загальною сумою орендних платежів, отриманих від працівника, і собівартістю квартири.

Приклад Підприємство купило нову квартиру у забудовника за 600000 грн, у тому числі ПДВ — 100000 грн. Права на податковий кредит підприємство не має, тому до собівартості квартири включається і сума ПДВ. Підприємство передає цю квартиру працівникові в оренду на 10 років з правом викупу за ціною 618000 грн (без ПДВ, оскільки цю операцію вже звільнено від ПДВ). Сума 618000 грн складається з двох частин: 600000 грн — це вартість квартири, а 18000 грн — прибуток підприємства від операції передачі квартири в лізинг. За умовами договору працівник щокварталу вносить орендні платежі в сумі 15450 грн = 618000 грн : 10 років : 4 квартали. Щоквартальний платіж складається з двох частин: 15000 грн — це компенсація частині вартості квартири (600000 грн : 10 років : 4 квартали), а 450 грн — це платіж у частини, що перевищує компенсацію частині вартості квартири (тобто прибуток підприємства). Щокварталу підприємство має право віднести до складу витрат 15000 грн = 600000 х (15000 : 600000).

Таким чином, різниця між доходами в сумі 15450 грн і витратами в сумі 15000 грн підпадає під оподаткування податком на прибуток.

ПДФО. Оскільки ця операція для працівника є купівлею квартири у розстрочку, то жодних доходів він не отримує, а отже, немає підстав і для утримання ПДФО.

Якщо підприємство надає працівникові квартиру в оренду з правом викупу за ціною нижчою за звичайну ціну такої квартири, то в цьому випадку працівник отримує додаткове благо, передбачене пп. «е» п. 164.2.17 ПКУ: це сума «знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку». На думку автора, таку суму знижки слід розраховувати щомісяця як різницю між фактичною сумою орендного платежу і тією сумою орендного платежу, яка має бути сплачена із розрахунку звичайної вартості квартири. Звичайну вартість квартири слід визначати за даними незалежної оцінки. Зверніть увагу, що ціна придбання квартири може вважатися звичайною ціною тільки в тому випадку, якщо ринкові ціни на такі квартири є достатньо стабільними. Але, знову ж таки, цей висновок повинен робити професійний оцінювач.

Автор: Егорова Юлия
Источник: «Дебет-Кредит»
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST VOA » 01 окт 2013, 10:33

Тут, наверное, тоже пригодится информация (темы сопряжённые теперь) Превышение 10000 предела наличных расчетов
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST VOA » 02 окт 2013, 18:08

Ответственен и обязан ли нотариус?
Нотариальный контроль по ограничению расчетов наличкой, - мнение

АНАЛИТИКА ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ 02.10.2013
НБУ разъяснил, что если сумма договора купли-продажи, который заключается между физлицами, превышает 150000 гривен, то нотариус должен осуществлять удостоверение такого договора после того, как убедится, что сторонами соблюдено требование о проведении расчетов в безналичной форме. Итак, если опираться на это разьяснение, то видно, что контроль по таким расчетам между физлицами НБУ хочет возложить именно на нотариуса.
З першого вересня в Україні запрацював новий механізм щодо готівкових та безготівкових розрахунків. Межа розрахунків у готівці встановлена Нацбанком викликала безліч суперечок і неприйняття суспільством таких норм. Дехто заявляв про такий собі прихований механізм стеження за фінансовими доходами громадян, інші прогнозували, що нарешті українці дістануть з під матраців доларові заощадження, але після майже місячного терміну роботи норми можна зробити єдино правильний висновок - обійти правомірним шляхом цей документ не вдасться.
/Почему, если с ответственностью недоразумение? - прим.VOA/

Отже вже майже місяць як набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 06.06.2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 року за № 1109/23641.

Відповідно до неї НБУ встановлює наступні граничні суми розрахунків готівкою:

· підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;

· фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень;

· фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

У свою чергу фізичні особи мають право здійснювати такі розрахунки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесенням коштів на поточні рахунки, в тому числі на депозит нотаріуса, у національній валюті.

Найбільше встановлення граничного готівкового розрахунку відобразилась на договорах купівлі- продажу нерухомості та автомобілів. Нагадаю, що відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів що мають укладатися у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню належать: договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Нацбанком також було надано декілька роз'яснень стосовно дотримання фізичними особами вимог законодавства щодо проведення безготівкових розрахунків за такими договорами.

Зокрема Електронне повідомлення НБУ від 20.08.2013 року № 11-120/2902 надає перелік можливих шляхів перерахунку коштів:

- переказ коштів з поточного рахунку фізичної особи-покупця на поточний рахунок іншої фізичної особи-продавця;

- внесення та/або переказ коштів на окремий поточний рахунок нотаріуса;

- відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім'я іншої фізичної особи на інших умовах повернення коштів, встановлених договором (стаття 1060 Цивільного кодексу України);

- застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитиву);

- внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи отримувача.

Варто пам'ятати, що підтвердними документами про проведення розрахунків у безготівковій формі відповідно до листа НБУ від 29.08.2013 року № 18-111/10879 НБУ є:

1) Під час переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи-покупця на поточний рахунок фізичної особи-продавця - платіжне доручення, засвідчене підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку, або документ за операціями з платіжною карткою, сформований відповідно до правил платіжної системи.

Передумовою здійснення таких операцій є наявність відкритих поточних рахунків у фізичної особи-покупця і фізичної особи-продавця.

2) Під час відкриття фізичною особою-покупцем вкладного (депозитного) рахунку на ім'я фізичної особи-продавця - роздрукований відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп/інший документ банку, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі) або розрахункові документи, визначені в пункті 1 цього роз'яснення.

Передумовою здійснення таких розрахунків є відкриття фізичною особою-покупцем на підставі договору банківського вкладу (депозиту) вкладного (депозитного) рахунку на ім'я фізичної особи-продавця, на який зараховано (мають зараховуватися) кошти. Зазначений договір має містити умови вступу у володіння коштами фізичною особою- продавцем - наявність посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу тощо, а також визначати умови відкликання коштів фізичною особою-покупцем.

3) Під час внесення або переказу коштів у депозит на окремий поточний рахунок нотаріуса - виписка банку з окремого поточного рахунку нотаріуса та документи, зазначені в пункті 2 цього роз'яснення. Переказ коштів у депозит нотаріуса покупець може здійснювати як шляхом унесення в касу банку готівки для її подальшого зарахування на окремий поточний рахунок нотаріуса, так і шляхом переказу відповідної суми коштів з власного поточного рахунку на окремий поточний рахунок нотаріуса тощо.

Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність відкритого нотаріусом поточного рахунку в національній валюті.

4) Під час застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитива) - заява про відкриття акредитива та примірник платіжного доручення, засвідчені підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність укладеного договору (наприклад, договору про наміри) між фізичною особою-покупцем і фізичною особою-продавцем, в якому передбачені умови та порядок проведення розрахунків за акредитивом, а також відкритого покритого безвідкличного акредитива в банку фізичною особою-покупцем.

5) Під час внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи-продавця - роздрукований касовий документ (квитанція до заяви на переказ готівки, квитанція/сліп платіжного термінала, квитанція/чек банкомата, сліп/інший документ банку), що підтверджує внесення готівки.

Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність відкритого поточного рахунку фізичної особи-продавця до моменту укладення договору купівлі-продажу.

З огляду на вище викладені інструменти здійснення розрахунків між фізичними особами, а також практику яка склалась, хочу зазначити наступне. На сьогоднішній день найпоширенішими є розрахунки між фізичними особами шляхом переказу коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, а також внесення готівки на поточний рахунок продавця.

Чи буде використовуватись вкладний (депозитний) рахунок відкритий на ім'я іншої фізичної особи-продавця, як спосіб безготівкових розрахунків, залежить від пропозицій банків України.

А ось акредитивна форма розрахунків між фізичними особами, на мою думку, популярності не здобуде. Адже такий фінансовий інструмент є складним для сприйняття фізичними особами, через непростий документообіг, що потребує навичок фінансиста.


Людмила Голий
Щодо розрахунку за допомогою депозиту нотаріуса передбачається, що сторони договору можуть попередньо домовитись про депонування (зберігання) грошових сум, але також уклавши попередній договір купівлі-продажу. Бо саме на основі цього документу, як зазначається, можливе здійснення цієї операції. У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім'я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування. У разі ненастання певної події, що обумовлена договором, нотаріус повертає безготівковим шляхом гроші з депозиту особі, що їх внесла, за її заявою.

До того ж своїм Листом від 29.08.2013 року № 18-111/10879 НБУ наголосив на тому що, якщо сума договору купівлі-продажу, що укладається між фізичними особами, перевищує 150000 гривень, то нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі. Однак між процесом розрахунку та переходом права власності (посвідчення угоди нотаріусом та реєстрації у базі Госрєєстру) проходить певний час.

Отже, якщо спиратись на вищевказані листи та роз'яснення, то вбачається, що контроль за такими розрахунками між фізособами НБУ бажає покласти саме на нотаріуса. Хоча контроль за виконанням Постанови № 210 у першу чергу, покладено на заступника Голови Національного банку України. В другу чергу, підприємства (підприємці), торгові та будь-які інші організації, будуть нести відповідальність перед органами державної податкової служби за дотримання порядку проведення безготівкових розрахунків. У разі невиконання вимоги проведення безготівкових розрахунків органи державної податкової служби матимуть право накладати штрафні санкції на тих, хто її порушив.

Адже відповідно до статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» №5518-VI від 04.07.2013 року, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця норма не передбачає санкції для фізичних осіб.

Враховуючи що Лист НБУ не є законодавчим актом, норми якого підлягають обов'язковому виконанню, а також те, що на сьогоднішній день не внесено змін до Закону України “Про нотаріат”, або хоча б до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виникає безліч питань. Зокрема щодо дотримання вимог встановлених Постановою № 210 нотаріусами та фізичними особами, а також їх відповідальності. Питання поки відкрите.

Людмила Голій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST VOA » 03 окт 2013, 22:56

Много материалов - все в чём-то пересекающиеся. Если уже где-то было - прошу удалить.


Алексей Павленко

«Первосентябрьские» наличные ограничения вызвали у граждан и субъектов предпринимательства определенный всплеск эмоций и смятенье в умах. В том числе в связи с тем, что их введение произошло как обычно без надлежащей практической подготовки (особенно это «прочувствовалось» на рынке недвижимости). Мнения относительно вновь введенных ограничений звучат самые разные. Но здесь как в известной песне Макаревича: «…а поезд пошел своей». То есть ограничения установлены, и с этим фактом считаться придется.
А наш разговор сегодня, как и обещали (см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2013, № 74, с. 16), посвятим методам обхода наличных ограничений.

Газета «Налоги и бухгалтерский учёт»
№ 76 от 23 сентября 2013 г.
Ну не любят наши граждане рассчитываться по безналу, и что с этим поделать?
Есть на это, разумеется, и объективные причины, например, следующие:
— непривычность и определенная боязнь проведения расчетов «по-новому», так как все привыкли, что подпись-оплата должна происходить «одномоментно». Да и сейчас не всякий нотариус захочет даже за хорошую доплату идти в банк и там заверять сделку (наиболее, на наш взгляд, «спокойный» способ неналичного расчета — через депозитный счет нотариуса — на практике еще не отработан, да и тоже влечет дополнительные траты — см. ниже);
— дополнительные потери в виде оплаты услуг банка (и нотариуса) за прием, перечисление средств на счет продавца (и/или нотариуса), открытие текущих счетов и т. п. (в худших раскладах потери могут быть и более 5 % от суммы сделки). При наличии у покупателя сбережений в СКВ к этим расходам еще добавятся уже упомянутые в предыдущей публикации банковские комиссионные и потери на разнице в курсах при конвертации инвалюты в гривни (а возможно, и обратно — если продавец пожелает «на выходе» получить СКВ);
— «засвечивание» банками, нотариусами и т. п. для финмониторинговых целей транзакций (перечислений) в размере, начиная со 150000 грн. и более (включая конвертацию инвалюты в гривни и наоборот — начиная с эквивалента упомянутой суммы). А потом иди, рассказывай в органах, где взял такие деньжищи…*.
* Налоговая милиция и СБУ могут посредством судебного решения получить доступ к движению денег по текущему счету не только интересующего их физлица, но и связанных с ним лиц. Теперь — при установлении лимита наличных расчетов и «загонянии» сограждан в банки — «соответствующие» органы смогут отслеживать даже и без финмониторинга все крупные покупки за любой промежуток времени.
Теперь рассмотрим некоторые варианты возможного решения «наличных» проблем.
Сразу оговоримся, что совсем «нелегитимные» варианты обсуждать не будем**.
** Говорят, что с 1 сентября вся недвижимость на рынке резко подешевела до 150 тыс. грн. ☺… И что на практике многие нотариусы закрывают на это ограничение глаза. Но, возможно, это только пока?.. (Пока ни обычные граждане, ни нотариусы за такие «наличные» нарушения не штрафуются.)
Кроме того, отметим, что изложенные ниже способы не идеальны и могут иметь свои «заморочки» и подводные камни. То есть, прежде чем… лучше хорошо все обдумать-взвесить-просчитать…
И еще одно замечание. Все сказанное ниже касается только 150-тысячного «первосентябрьского» барьера. Известное давным-давно 10-тысячное наличное ограничение между субъектами хозяйствования здесь не обсуждается. Все наверняка уже знают, как его обойти.

Ограничение расчетов физлиц с предприятиями и предпринимателями — за товары, работы или услуги
Вначале просто отметим, что в отношении этого вида наличного ограничения, на наш взгляд, достаточно приемлемым выглядит вариант с внесением наличных в кассу банка (или нескольких банков*) для зачисления их на счет продавца. Если, конечно, продавец не желает иметь всю выручку в виде «живого нала».
* О том, как на практике «борются» с финмониторингом, см. в конце статьи.
Для этих целей (чтобы не гонять в банк солидных клиентов) продавец может использовать своего «посыльного», который «слетает» в банк и по доверенности от покупателя внесет от имени последнего его наличные на счет продавца. А покупатель пока в магазине/офисе в кресле понежится да чаи погоняет…
Рассрочка платежа. Что касается именно обходных путей, то, на наш взгляд, при этом ограничении вполне приемлемы расчеты наличными «в рассрочку»: по сумме в день — в пределах максимально допустимой.
Когда есть возможность (позволяет лимит и/или можно соответствующим образом оформить кассовые документы), можно даже сделать это зад­ним числом. (Типа: покупатель отдал всю сумму сразу, а провели по 150000 грн. — позавчера, вчера и сегодня…)
Документально следует оформить все идеально, помня о возможных санкциях за несвоевременное оприходование наличных
Замена лица в обязательстве. Например, оформить перевод части долга по договору на приобретение дорогого товара (работы, услуги) с покупателя на несколько (не чужих ему) физических лиц.
И каждый из должников (первоначальный и новые) от своего имени уплатит продавцу сумму наличными, меньшую 150000 грн., чтобы выйти на нужную/крупную сумму расчета. После такой оплаты покупатель должен погасить (но не простить!) образовавшийся перед ними долг, иначе у покупателя может возникнуть НДФЛ.
Возможен также вариант «наоборот»: сначала заключаются между физлицами договоры займа (в которых покупатель будет заимодателем), а затем покупатель уступает продавцу право требования долга по этим договорам с зачетом уступленной суммы в счет оплаты дорогого товара.
Таким образом, часть налички в пределах 150000 грн. продавцу оплатит покупатель, а часть (тоже в пределах упомянутой суммы) — согласно до­говорам уступки требования — другие физлица («заемщики»).
Но этот вариант в плане оформления, пожалуй, даже сложнее перевода долга, так как требует заключения дополнительного договора (договоров).

Ограничение расчетов между физлицами по договорам, подлежащим нотариальному удостоверению
В отношении этого ограничения, для тех сограждан и/или нотариусов, кто решит его попросту проигнорировать, см. о «безответственности» за такие нарушения в упомянутом материале // «Налоги и бухгалтерский учет», 2013, № 74, с. 16.
Тем же, кто относится к этому (даже пока нет санкций) серьезно, изложим некоторые варианты (уверены, что грядущая «наличная» практика подбросит их гораздо больше).
И здесь оговоримся:
— вариант с продажей под видом дарения не рассматриваем, так как если сторонами договора не будет родня первой степени, то у покупателя (одариваемого) «нарисуется» с оценочной стоимости недвижимости 5 %-й НДФЛ плюс сумма госпошлины или платы за нотариальные действия — примерно 1 % (правда, при этом не будет сбора в ПФУ).
Разбивка одного договора на два. Например, дом отдельно, земля отдельно. А возможно, и на большее количество договоров — чтобы суммы по каждому из договоров были менее 150000 грн. Естественно, только в тех случаях, когда правоустанавливающие документы позволяют оформить такие продажи отдельно.
Когда хозяев недвижимости несколько (и собственность у них не совместная, а долевая), можно оформить с каждым из них отдельные договоры, дабы не превысить в каждом упомянутую сумму.
Выделение из объекта недвижимости какой-то «движимости». Например, можно из дома выделить мебель (или придумать что-то еще) и продать:
— по отдельному договору на сумму не более чем 150000 грн. недвижимость
и одновременно
— по другому договору — на любую сумму движимость.
При этом договор по продаже «движимости» не подлежит обязательному нотариальному удостоверению, а значит, расчеты по нему уже не подпадут под наличные ограничения (кроме того, уменьшится размер госпошлины/платы за нотариальные действия, сбора в ПФУ и плюс — непопадание операции под финмониторинг). Однако следует помнить, что продажа движимого имущества (кроме авто/мото) облагается по договорной цене НДФЛ по ставке 5 %*, и если второй договор (о продаже «движимости») где-то засветится, то соответственно…
* На практике налоговики иногда вообще требуют здесь применения ставки 15 % (17 %), что, на наш взгляд, абсолютно незаконно.
Если продажа самой недвижимости будет подлежать обложению НДФЛ, желательно, чтобы ее стоимость не была ниже (или намного ниже) оценочной
Договор с отсрочкой платежа. Можно оформить договор с отсрочкой (или рассрочкой) платежа и удостоверить его у нотариуса, а, выйдя за двери нотариальной конторы (или прямо там же, нотариусы ведь тоже люди) сразу рассчитаться наличными с превышением 150 тысяч, оформив «завтрашним днем» расписку в получении оплаты.
Заметим, что если договор предусматривает отсрочку или рассрочку платежа, нотариус обязан его удостоверить, не требуя для этого проведения безналичной оплаты и/или документального подтверждения таковой, невзирая на всякие там указания НБУ…
Но при этом в договоре желательно форму оплаты вообще не указывать**.
** В то же время, мы уже писали (см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2013, № 72, с. 3), что само по себе несоблюдение формы оплаты не должно повлечь признание сделки недействительной.
Естественно, при таком подходе нарушение формально будет иметь место, но оно уже станет неподконтрольным нотариусу и трудно выявляемым.
При этом — если у сторон нет взаимного доверия — а такое не редкость***, то можно прибегнуть к одному из следующих «гарантийных» вариантов:
а) предусмотреть в договоре с отсрочкой платежа невозможность отчуждения приобретенной недвижимости и залог ее — до момента фактической оплаты.
*** Ведь, как мы уже упоминали, обычно в таких сделках все («подпись-деньги») вершится одновременно.
Для этих целей можно воспользоваться рекомендациями письма Минюста от 03.07.2013 г. № 13.1-32/511, посвященного вопросам нотариального заверения и регистрации договоров купли-продажи недвижимости с отсрочкой (рассрочкой) платежа. В частности, в этом письме указано, что при нотариальном удостоверении договора купли-продажи недвижимого имущества, в котором предусмотрена отсрочка (рассрочка) платежа, регистрацию в Госреестре прав на недвижимое имущество перехода права собственности к покупателю нотариус осуществляет при удостоверении договора купли-продажи недвижимого имущества. Кроме того, насчет обеспечения защиты интересов продавца при удостоверении такого договора, Минюст советует предусмотреть обеспечение исполнения обязательств путем наложения запрета отчуждения недвижимого имущества. То есть нотариус по просьбе продавца одновременно может наложить запрет на отчуждение этого недвижимого имущества;
б) оформить одновременно с основным договором (предусматривающим отсрочку платежа) также договор займа на нужную крупную сумму (такой договор нотариально не удостоверяется) и одновременно подписать/удостоверить договор купли-продажи недвижимости и по договору займа передать деньги продавцу. Выйдя из нотариальной конторы, либо составить и подписать акт о зачете встречных однородных задолженностей по двум упомянутым договорам, либо порвать договор займа, после того, как продавец напишет расписку о получении расчета по договору купли-продажи недвижимости.
Расчет с применением вексельной формы. Купить в банке за 20 — 30 грн. бланк векселя (или несколько) и выписать его (их) на продавца на сумму стоимости недвижимости, нотариально удостоверить сделку, а затем выкупить вексель за наличные (погашать его можно только по безналу) и уничтожить. В качестве своеобразной гарантии оплаты-выкупа векселя можно предусмотреть залог/неотторжение предмета договора до момента погашения векселя или же параллельный договор займа,— см. вышеизложенное в подпунктах «а» и «б».
Выкуп собственной ЦБ (в данном случае — векселя), строго говоря, требует привлечения профессионального торговца ЦБ.
Акциз с операции по выкупу векселя в любом случае уплачиваться не должен (основание — п.п. 213.2.4 Налогового кодекса Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI)
Расчет с использованием предварительного договора. Можно «утром» оформить предварительный договор с обязательством о заключении «вечером» договора купли-продажи объекта стоимостью свыше 150000 грн. В этом договоре будет фигурировать не «задаток», а, например, «обеспечение выполнения обязательства по заключению договора купли-продажи объекта недвижимости в сумме…». Затем уплатить сумму такого обеспечения наличными (думаем, можно даже не в части, а в полной сумме будущего договора купли-продажи, т. е. превышающей предельные 150 тысяч). Заметим, что такой предварительный договор подлежит обязательному нотариальному удостоверению.
После «утром — деньги» идет этап «вечером — стулья», то есть заключение договора купли-продажи недвижимости, например, с отсрочкой платежа (и удостоверение его у нотариуса). И все завершает последний этап — подписание акта зачета встречных однородных задолженностей (по предварительному договору и по основному). Лучше оформить его сразу после заключения договора купли-продажи.
Заметим, что, с одной стороны, после заключения основного договора сумма обеспечения подлежит возврату покупателю, а с другой стороны — покупатель уже стал должником по договору купли-продажи.
Поэтому в данном случае возможно проведение зачета. При этом оплата договора купли-продажи таким способом уже не будет оплатой наличными и под ограничение не подпадет*.
* Поскольку сумма обеспечения обязательства по заключению договора купли-продажи, уплаченная наличными по предварительному договору, не может считаться задатком, то эту сумму нельзя считать обеспечением выполнения будущего обязательства по оплате и расценивать как часть оплаты по основному договору.
Впрочем, отметим, что по предварительным договорам мнения юристов расходятся.
Но, думаем, что на практике большинство нотариусов в такой ситуации (если их посвятят во всю «подноготную») не станет ставить клиентам палки в колеса («Кто платит, тот и заказывает музыку»…). Заключение договора лизинга (аренды с правом выкупа). То есть это разновидность отсрочки платежа путем аренды недвижимости «на два дня» с правом выкупа. Поскольку такой договор, помимо элементов аренды, будет содержать и признаки купли-продажи, то он тоже должен нотариально заверяться. В договоре можно оговорить, что право собственности на предмет договора (недвижимость) перейдет к арендатору только после уплаты всех сумм по договору (способ расчета лучше в договоре не указывать).
Впрочем, в силу нестандартности такой сделки могут быть проблемы при ее оформлении с нотариусом. В то же время, пока ответственность за наличные «художества» ни для физлиц, ни для нотариусов не установлена, можно и поэкспериментировать подобным образом.
Покупка недвижимости на юрлицо с передачей в аренду. Можно приобрести недвижимость на «родственное» юрлицо, а затем, например, взять эту недвижимость у него в аренду. (Как мы упомянули в предыдущей статье, оплата наличными юрлицом физлицу, судя по всему, под наличные ограничения не попадает.)
В завершение пару слов о финмониторинговых проблемах.
От финмониторинга, когда сделка удостоверяется у нотариуса (а нотариусы, напомним, тоже являются субъектами финмониторинга), спрятаться трудно. Могут спасти разве что варианты, когда общая сумма нотариально регистрируемой сделки будет установлена ниже отметки в 150000 грн. …
Когда же сумма расчета равна или превышает «мониторные» 150000 грн., то здесь можно выкручиваться только при не проходящих через нотариуса сделках. То есть тех сделках, которые могут подпадать под наличные ограничения по расчетам между физлицом и предприятием/предпринимателем. Например, на практике «крутые» автосалоны оказывают небедным покупателям услугу в виде оплаты дорогого авто через своего «посыльного» — несколькими суммами, не превышающими 150000 грн. «Измельченные» наличные суммы перечисляются автосалону одновременно через несколько разных банков (и/или проводятся несколько оплат, не превышающих эту предельную сумму, в разные дни).
Такие вот вышли заметки на «наличную» тему. Надеемся, вы извлечете из них и какую-то практическую пользу…

Выводы

Для соблюдения 150-тысячного ограничения в расчетах физлиц с предприятиями/предпринимателями вполне приемлемы расчеты наличными «в рассрочку»: по сумме в день — в пределах максимально допустимой.
Можно попытаться обойти это ограничение, прибегнув к соглашениям о замене лица в обязательстве (посредством перевода или уступки требования долга).
С ограничением по договорам купли-продажи недвижимости между физлицами можно попытаться бороться, например, путем:
— разбивки одного договора на несколько;
— заключения договора с отсрочкой (или рассрочкой) платежа;
— применения вексельной формы расчетов;
— проведения наличной оплаты по предварительному договору.
Сентября 23, 2013
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST Selena » 15 окт 2013, 12:39

Добрый день.
Подскажите пожалуйста, (я совсем запуталась) распространяется ли ограничение в 150000,00 на следующую операцию:
заем от учредителя (физ.лицо), заемщик - юр.лицо, вносится будет наличка в кассу предприятия в сумме более чем 150000, грн.?
можно ли внести сумму займа учредителю сразу на р/с предприятия в отделении банка?
Selena
 
Сообщений: 81
Зарегистрирован: 13 дек 2011, 20:34
Благодарил (а): 69 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 окт 2013, 13:03

Selena писал(а):Добрый день.
Подскажите пожалуйста, (я совсем запуталась) распространяется ли ограничение в 150000,00 на следующую операцию:
заем от учредителя (физ.лицо), заемщик - юр.лицо, вносится будет наличка в кассу предприятия в сумме более чем 150000, грн.?
можно ли внести сумму займа учредителю сразу на р/с предприятия в отделении банка?


На займы между физлицом и юрлицом 150 тыс. не распространяется.

1. Установити граничну суму розрахунків готівкою:

підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;

фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень;

фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.

2. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Подробнее: Лимит наличных расчетов (150 000 грн.)


налоговик » 17 сен 2013, 08:01

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 150000 грн., на розрахунки СГ з ФО, які не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)?

Відповідно до абзацу 3 п. 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) встановлена у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 січня 2005 року N 40/10320, із змінами і доповненнями, визначено, що позареалізаційні надходження - це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Тобто обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 150000 грн., не поширюється на розрахунки суб'єктів господарювання з фізичними особами, які не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Подробнее: Лимит наличных расчетов (150 000 грн.)
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Selena » 15 окт 2013, 13:09

налоговик писал(а):
Selena писал(а):Добрый день.
Подскажите пожалуйста, (я совсем запуталась) распространяется ли ограничение в 150000,00 на следующую операцию:
заем от учредителя (физ.лицо), заемщик - юр.лицо, вносится будет наличка в кассу предприятия в сумме более чем 150000, грн.?
можно ли внести сумму займа учредителю сразу на р/с предприятия в отделении банка?


На займы между физлицом и юрлицом 150 тыс. не распространяется.

Тобто обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 150000 грн., не поширюється на розрахунки суб'єктів господарювання з фізичними особами, які не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Подробнее: Лимит наличных расчетов (150 000 грн.)


Большое спасибо!
Selena
 
Сообщений: 81
Зарегистрирован: 13 дек 2011, 20:34
Благодарил (а): 69 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST VOA » 17 окт 2013, 13:31

Откровение с семинара областной налоговой:
150000 на займы от физлиц распространяется.
Аргументы.
Определение наличных расчётов из Постанови 637:
готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств
(підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари,
виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які
безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів,
робіт, послуг) та іншого майна
;

Т.е., по мнению налоговой - практически все наличные расчёты контролируются лимитом, т.к. лимиты установлены именно для наличных расчётов. :?
Контраргумент - норма из Постанови 210 - "не прокатил", хотя там слова "операции" нет вообще, она исчерпывающая:
фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного
дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 (ста п'ятдесяти
тисяч) гривень;

:shock:
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST налоговик » 17 окт 2013, 13:50

:shock:
На это могу лишь добавить, что на данный момент позиция, озвученная в ЕБНЗ (109.13), не изменилась:
обмеження щодо граничної суми розрахунків встановлене у розмірі 150000 грн. не поширюється на розрахунки суб’єктів господарювання з фізичними особами, які не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

:)
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST lutishka » 17 окт 2013, 13:52

VOA писал(а):Откровение с семинара областной налоговой:150000 на займы от физлиц распространяется.

:shock: :shock: :shock: И ЕБНЗ им не указ???
Підкатегорія:
109.13 гранична сума розрахунків та її обмеження у національній валюті
Запитання: Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків встановлене у розмірі 150000 грн. на розрахунки СГ з ФО, які не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)?
Відповідь:
Коротка:
Обмеження щодо граничної суми розрахунків встановлене у розмірі 150000 грн. не поширюється на розрахунки суб’єктів господарювання з фізичними особами, які не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2278
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 945 раз.
Поблагодарили: 1042 раз.

UNREAD_POST VOA » 17 окт 2013, 14:01

lutishka писал(а): :shock: :shock: :shock: И ЕБНЗ им не указ???

Представьте себе. :mrgreen:
Честно - оооочень удивлена. Т.Гаман обычно очень неплохо консультирует, но её налог - прибыль. Например, про ТЦО она сегодня весьма-весьма шарман рассказывала. Но наличность - не её тема, может поэтому такой ляп и получился.
Но меня зал удивил. Все молча согласились. А на моё удивление получила вышеизложенный ответ.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

UNREAD_POST VOA » 21 окт 2013, 12:22

:cry: Забыла самое главное. На семинаре таки озвучили, что за несоблюдение предела наличных расчётов оштрафованы будут обе стороны - и плательщик, и получатель наличности.
Отакое от невесёлое...
Надежда лишь на то, что всё-таки лектор не свою тему озвучивала.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5210
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1803 раз.
Поблагодарили: 2028 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al, Gb, lily27, Ya