Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Потеря трудовой книжки предприятием

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 26 июн 2013, 12:14

Вообще-то работодатель это делает не по желанию, а по обязанности. ;)
Можно посмотреть вот эту статью - уже по правилам Закона 2464.
Дебет-Кредит № 49 (6.12.2010)

Реєстр соцстрахування-2011: єдиний і важливий!

«ДК» продовжує коментувати постанови ПФУ, які видаються на реалізацію норм Закону про єдиний соцвнесок1. У цій статті проаналізуємо постанову ПФУ від 08.10.2010 р. №22-1, якою затверджено Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Реєстр соцстрахування).

Що це за Реєстр і мета його створення

Одразу зазначимо, що створення Реєстру соцстрахування є головною ідеєю Закону про єдиний соцвнесок (а не просте введення єдиного внеску, його нарахування, сплата, звітність та відповідальність), яка вже з 01.01.2011 року дасть змогу об’єднати в одному інформаційному фонді (базі) усю необхідну інформацію для поетапної реалізації в Україні єдиної системи соціального страхування. I, звертаючись до термінів, які подає Закон у статті 1, знаходимо, що Реєстр соцстрахування — це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Тобто Реєстр соцстрахування створюється для забезпечення:

1) ведення обліку платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов’язкового державного соцстрахування та їх ідентифікації;

2) накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соцстрахування;

3) нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соцстрахування.

1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Ведення Реєстру страхування здійснюється на підставі положення, яке затверджене коментованою Постановою.

Так, у Реєстрі накопичуватиметься інформація окремо про підприємства, які сплачують єдиний соцвнесок, та окремо про фізосіб, які отримують різні види доходів і допомоги. Зазначена інформація надходитиме звідусіль: від самих підприємств, від фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування, держорганів реєстрації актів цивільного стану, органів ДПС, органів держстатистики, державної служби зайнятості, територіальних органів ПФУ за результатами перевірок платників єдиного внеску, інших джерел.

Постійний доступ до інформації про кожного страхувальника та застраховану особу в Реєстрі соцстрахування матимуть усі районні, міські, міжміські (а також головні) відділення ПФУ, ФСС НВВ, ФСС на випадок безробіття та ФСС з ТВП.

Фізособи та підприємства також зможуть отримувати інформацію з Реєстру соцстрахування, але тільки за письмовим зверненням до ПФУ.

Пенсійний фонд бере на себе обов’язок захищати інформацію, що міститься у Держреєстрі, від розголошення і розповсюдження її без необхідності (п. 1 ст. 17 і ст. 21 Закону)1.

Для чого використовується інформація з Реєстру

Як передбачено п. 6 ст. 20 Закону про єдиний соцвнесок, відомості про страховий стаж та зарплату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соцстрахуванням.

Отже, доходимо висновку, що з 2011 року підприємствам треба обчислювати страховий стаж працівників для нарахування їм допомоги по тимчасовій непрацездатності не за трудовими книжками таких працівників, а виключно за даними, що містяться в Реєстрі соцстрахування2.

До речі, в п. 4 ст. 17 Закону передбачено, що інформація з Реєстру надається на запит платників єдиного внеску в порядку та за формою, що встановлені ПФУ. Тому коментованою Постановою прописано п. 3.3, який зазначає, що індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру надаються страхувальникам на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 до коментованої Постанови.

Аналізуючи вищенаведену інформацію, розуміємо, що всі підприємства починаючи з 2011 року стануть залежними від інформації, що накопичується в Реєстрі соцстрахування, для правильного обчислення страхового стажу (а отже, і суми лікарняних)!3 Тому чекаємо змін від КМУ та Мінпраці до Постанови №12664.

1 Про це посадові особи органів, яким надається інформація з Реєстру соцстрахування, підписуватимуть відповідні договори та нести відповідальність за її використання не за призначенням та за недодержання вимог, установлених законодавством.

2 Де, між іншим, ведеться облік даних про страховий стаж кожного працівника ще з 01.07.2000 р. (дані персоніфікації, які накопичилися в базі персоніфікації ПФУ).

3 Особливо беручи до уваги вимоги статті 7 Закону від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції, що набирає чинності з 01.01.2011 року) щодо того, що таке «страховий стаж працівника» для обчислення 60%-80%-100% права на оплату лікарняних… Але це інша історія, і про неї «ДК» напише в наступних номерах.

4 Постанова КМУ від 26.09.2001 р. №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

Реєстр страхувальників та застрахованих осіб

Пенсійний фонд формує та веде Реєстр соцстрахування, який (як ми вже згадували вище) складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Про реєстр страхувальників Закон про соцвнесок пише у ст. 19, а про реєстр застрахованих осіб — у ст. 20.

Реєстр страхувальників — це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску — страхувальників. Відомості про страхувальника зберігаються у реєстрі страхувальників протягом п’яти років з моменту зняття його з обліку в органах ПФУ.

Відомості у Реєстрі страхувальників

До Реєстру страхувальників вносяться відомості, які необхідні для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного внеску, а саме:

ідентифікаційний код юридичних осіб;
найменування (для фізосіб-підприємців та фізосіб, які використовують найману працю, — прізвище, ім’я, по батькові);
місцезнаходження (для юрособи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізособи);
форма власності;
види економічної діяльності, в тому числі основний;
клас професійного ризику виробництва;
кількість працівників на дату подання звітності та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;
інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного внеску.
Пункт 2.4 Постанови ПФУ від 08.10.2010 р. №22-1

Реєстр застрахованих осіб — це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Він складатиметься з трьох частин:

у першій (умовно-постійна) зазначається інформація про фізособу, а саме її П. I. Б., ідентифікаційний номер, дата народження і смерті, громадянство, стать, паспортні дані, телефон за згодою;
у другій — інформація про загальний страховий стаж, розмір зарплати та суми сплачених соцвнесків, необхідна для розрахунку та призначення усіх видів соціальної допомоги;
у третій — здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соцстрахування.
Перший і другий розділ картки фізичної особи заповнюються на підставі даних, що надають, зокрема, й роботодавці у своїй щомісячній персоніфікованій звітності.

Зверніть увагу, що надати один раз інформацію про персональні дані застрахованої особи (перша частина картки) недостатньо!

Як зазначає пп. 10 п. 2 ст. 6 Закону про соцвнесок, з 01.01.2011 року роботодавці зобов’язані повідомляти Пенсійний фонд про зміну відомостей, що вносяться до Реєстру соцстрахування, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у 10-денний строк після надходження таких відомостей. Отже, у разі зміни особистих даних працівник зобов’язаний повідомити про це роботодавця, а роботодавець звертається до ПФУ із внесенням до Реєстру соцстрахування інформації про зміну отриманих від працівника даних у 10-денний строк з дня (дати) отримання інформації від нього.

Як пише п. 2.6 коментованої Постанови, взяття на облік застрахованих осіб, внесення змін та уточнень щодо відомостей, внесених до реєстру застрахованих осіб, здійснюються органами ПФУ за місцем постійного проживання застрахованих осіб або за місцем отримання доходів на підставі Постанови КМУ від 22.08.2000 р. №1306. Нею, зокрема, затверджено порядок видачі свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, форма анкети, яку заповнює роботодавець на працівників, які не мають страхового свідоцтва.

Так, у п. 14 Постанови №1306 передбачено: якщо відомості, що включаються до страхового свідоцтва, з часом зазнали змін, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов’язана через страхувальника подати органу ПФУ заяву про обмін страхового свідоцтва разом з копіями документів, що підтверджують ці зміни.

На підставі поданих документів орган ПФУ протягом двох тижнів видає нове страхове свідоцтво за тим же номером.

Описані вище норми здаватимуться новими і дещо неочікуваними, оскільки з 2001 року і донині дуже мало хто з працівників звертався до роботодавців із проханням виправити дані у страховому свідоцтві (оскільки це свідоцтво досі не використовується в жодній сфері страхування!). Підприємства ж навіть забули про свій обов’язок, передбачений п. 17 Постанови №1306, вимагати від працівників, з якими укладаються трудові чи цивільно-правові договори, пред’являти страхове свідоцтво працівників (оскільки за це ніхто не ніс відповідальності).

Звертаємо увагу, що з 2011 року ДПАУ запроваджує свій Реєстр платників податків — фізичних осіб, у якому накопичуються в тому числі й зміни персональних даних кожної фізособи, яка отримує доходи в Україні. Зважаючи на це, а також на п. 3.6 коментованої Постанови, який говорить, що ПФУ та ДПАУ здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та ДРФО, розуміємо, що будь-яка оновлена (змінена) інформація про застраховану особу, що надійде з податкового реєстру до Реєстру соцстрахування, вже не відповідатиме тій інформації, яку щомісяця зазначатиме кожен роботодавець про кожну застраховану особу у новій персоніфікації1. Це накладає на посадових осіб такого роботодавця адміністративну відповідальність!

Так, з 2011 року пунктом 1 ст. 26 Закону про соцвнесок вводиться адмінвідповідальність для посадових осіб роботодавців за подання недостовірних відомостей, що використовуються в держреєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом, а саме — від 8 до 15 н. м. д. г., тобто від 136 до 255 грн2. Тому дуже важливим для роботодавця є своєчасний збір відомостей від працівників про зміну їхніх особистих даних (які зазначаються у персоніфікованій звітності щомісячно), а саме:

1) прізвище, ім’я та по батькові працівника;

2) ідентифікаційний номер;

3) громадянство;

4) стать.

1 А це П. I. Б., ідентифікаційний номер, стать та громадянство. Про нову очікувану персоніфікацію ми писали у «ДК» №47/2010.

2 На підставі ст. 165-1 КпАП України, зі змінами, що набирають чинності з 01.01.2011 р.

Про це кожен роботодавець зазначає у наказі (розпорядженні) та зобов’язує відділ кадрів збирати цю інформацію, а працівників — надавати всі необхідні документи відділу кадрів своєчасно.

Сподіваємося, що підготувати такий наказ буде неважко, враховуючи докладно описані вище подробиці цього розділу. А як «спосіб стимуляції» працівників виконувати норми наказу радимо прописати для них адмінстягнення відповідно до статей 139 і 147 КЗпП із можливим депреміюванням (якщо на підприємстві є положення про преміювання). Довести цей наказ до працівників радимо не пізніше 01.01.2011 р.

Відомості щодо дати смерті застрахованих осіб вносяться до Реєстру соцстрахування Пенсійним фондом на підставі відповідних відомостей державного органу реєстрації актів цивільного стану, що подаються протягом 10 робочих днів після реєстрації смерті особи відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні (затверджених наказом Мін’юсту від 18.10.2000 р. №52/5).

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в ПФУ протягом усього життя особи, а після її смерті — протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.

Про очікувані електронні посвідчення

Оскільки страхові свідоцтва, які ПФУ почав видавати з 2001 року всім застрахованим особам, ми так і не змогли використати за призначенням, Закон про єдиний соцвнесок робить другу спробу. Так, всі дані щодо фізособи Пенсійний фонд планує перенести до електронних посвідчень застрахованих осіб (ст. 22 Закону), але з 2014 року.

Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування (далі — посвідчення застрахованої особи) — це спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження та використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов’язковим державним соцстрахуванням. Тобто на заміну зеленим карткам — страховим свідоцтвам прийдуть з 2014 року нові електронні смарт-картки. А для цього радимо роботодавцям:

1) поновити дані щодо своїх працівників, у тому числі виділяючи тих, які не мають страхових свідоцтв;

2) слідкувати за тим, щоб уся надана працівниками інформація була правильна і своєчасна!

Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Кабміном, і наразі ще не відомо, якими саме будуть ці електронні смарт-картки. Отже, слідкуйте за нашими анонсами та коментарями!

Тетяна МОЙСЕЄНКО, «Дебет-Кредит»
http://dtkt.com.ua/show/1cid04726.html

На ресурсах на 911 http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=2435

Хотя есть и такое мнение об отсутствии ответственности за несвоевременную подачу сведений работодателем:
ОФОРМЛЕННЯ СТРАХОВОГО СВІДОЦТВА про загальнообов’язкове державне соціальне страхування

04.02.2013
Ірина ЄРЕМЕНКО,
експерт з питань соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Який порядок оформлення свідоцтва про загально­обов’язкове державне соціальне страхування і яку відповідальність передбачено за невчасне подання документів, потрібних для його оформлення?

Відповідно до статті 8 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січ­ня 1998 року № 16/98-ВР особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, одержують єдине для всіх видів страхування свідоцтво про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування (далі — страхове свідоцтво). Воно видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду соціального стра­хування, і є документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загально­обо­в’язковим державним соціальним стра­ху­ванням.
Порядок видачі та зразок страхового свідоцтва затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 року № 1306 (далі — Порядок № 1306).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 1306 страхове свідоцтво пред’являється застрахованою особою під час:
- одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
- укладення трудового договору (контракту);
- укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг;
- прийняття на навчання тощо.
Оформляють страхові свідоцтва органи Пенсійного фонду України, які ведуть персоніфікований облік застрахованих осіб (п. 5 Порядку № 1306). Ця робота не по­требує й не передбачає будь-яких додатко­вих платежів від роботодавців і застрахованих осіб. Отримання страхових свідоцтв не пов’язане з будь-якими договорами або полісами. Працівники підприємств, установ, організацій одержують страхові свідоцтва за основним місцем роботи.
Спершу відбувається обов’язкова реє­страція застрахованих осіб в органах Пен­сійного фонду на підставі даних, що містяться в наданих роботодавцем анкетах застрахованих осіб. Бланки цих анкет отри­мує роботодавець в органах Пенсійного фонду за місцем обліку як платника єдиного соціального внеску. Зміст анкети, по суті, зведено до паспортних даних. Окрім ідентифікаційного номера, зазначається прізвище, ім’я, по батькові застрахованої особи, стать, дата і місце її народження, адреса постійного місця проживання, місце основної роботи й адреса та дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Заповнені застрахованими особами анкети, які після перевірки мають засвідчуватися підписом і печаткою роботодавця, передають до органу Пенсійного фонду за місцем обліку підприємства як платника єдиного соціального внеску.
Орган Пенсійного фонду протягом трьох тижнів з дня одержання анкети оформляє страхове свідоцтво або, якщо треба уточнити певні відомості, надсилає через роботодавця запит за формою, встановленою Пенсійним фондом. Застрахована особа непізніше як за тиждень з дня одержання цього запиту уточнює відомості про себе (якщо треба, підтверджує їх документально), підписує запит і через роботодавця повертає його до відповідного органу Пенсійного фонду.
Страхові свідоцтва заповнює уповноважена посадова особа органу Пенсійного фонду, засвідчує підписом керівник цього органу (його заступник), відтак ставиться печатка.

Звернути увагу
У тексті страхового свідоцтва ви­правлення не допускаються. Оформ­лені органом пенсійного фонду страхові свідоцтва разом із супровідною відомістю, форму якої встановлює Пенсійний фонд, надсилають ро­ботодавцеві, який зобов’язаний їх видати застрахованим особам під роз­писку в супровідній відомості. Стра­хове свідоцтво зберігається у застрахованої особи.

Оскільки у страховому свідоцтві не передбачено фотографії застрахованої особи, воно дійсне лише у разі подання паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Отже, якщо дані, зазначені у страховому свідоцтві, не відповідатимуть даним паспорта, у застрахованої особи можуть виникнути проблеми з отриманням матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а саме:
- відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здо­ров’я або смерті через нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, яке спричинило втрату працездатності;
- отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, путівок на санаторно-курортне лікування;
- отримання допомоги по безробіттю;
- призначення пенсій за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника тощо.
Тому всі страхові свідоцтва, що містять помилки, слід замінити.

Звернути увагу
Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 1306 в разі виявлення в тексті страхового свідоцтва помилок застрахована особа через роботодавця має одержати в органі Пенсійного фонду лист-виправлення і занести до нього уточнені дані. На підставі листа-виправлення орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів оформляє нове страхове свідоцтво за тим самим номером і передає його роботодавцеві для видачі працівникові.

Якщо роботодавець не може видати застрахованій особі страхове свідоцтво у зв’язку з її відрядженням чи з інших причин, він самостійно перевіряє текст страхового свідоцтва, уточнює дані, якщо треба, та повертає органу Пенсійного фонду засвідчений лист-виправлення. Заповнені та засвідчені роботодавцем супровідні відо­мості та (якщо треба) листи-виправлення, а також страхові свідоцтва, не видані застрахованим особам через їх звільнення, повертаються органу Пенсійного фонду. Повернені страхові свідоцтва видаються застрахованим особам безпосередньо органом Пенсійного фонду після їхнього звернення.
Якщо відомості, що включаються до страхового свідоцтва, з часом зазнали змін, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов’язана через роботодавця подати до органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом із копіями документів, що підтверджують ці зміни. На підставі поданих документів орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів оформляє нове страхове свідоцтво за тим самим номером.

Звернути увагу
У разі пошкодження або загублення страхового свідоцтва застрахованій особі у тому самому порядку, що й свідоцтво, видають його дублікат на підставі раніше поданих документів та особистої заяви, в якій викладено обставини пошкодження або загублення. У лівому верхньому кутку такого страхового свідоцтва ставлять штамп або пишуть чорним чорнилом: «Дублікат». Страхове свідоцтво або його дублікат видають безкоштовно.

Особи, які не працюють, але раніше працювали і сплачували страхові внески (збір) на обов’язкове соціальне страхування, проходять реєстрацію та одержують страхове свідоцтво в органах Пенсійного фонду за місцем проживання.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (підприємці та інші особи, ді­яльність яких пов’язана з одержанням до­ходу безпосередньо від цієї діяльності), особи, які добровільно сплачують страхові внески, а також громадяни України, які працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, подають анкету застрахованої особи до органів Пен­сійного фонду за місцем постійного проживання самостійно. Видають їм страхові свідоцтва після пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, безпосередньо в органах Пенсійного фонду під розписку.
Стосовно відповідальності за невчасне подання документів, потрібних для оформлення страхових свідоцтв, то законодавством її не встановлено. Більше того, як зазначено в листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тим­часової втрати працездатності від 1 березня 2011 року № 01-16-345, відсутність страхового свідоцтва не може бути підставою для відмови в призначенні матеріального забезпечення застрахованій особі або відмови у фінансуванні страхувальника-роботодавця. Водночас у проекті Трудового кодексу України визначено новий перелік документів, які подаються під час прийняття на роботу, до якого включено страхове свідоцтво (п. 3 ч. 2 ст. 58). Крім того, без страхового свідоцтва практично неможливо запровадити медичне страхування. Передбачається, що робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладатимуть договори з медичними закладами про надання послуг застрахованим особам. Ідентифікувати застраховану особу, якій надаватимуть медичні послуги, можна буде за допомогою страхового свідоцтва.

Страхове свідоцтво— це ламінована картка, яка має номер і серію. При цьому номер страхового свідоцтва має збігатися з ідентифікаційним номером, наданим фізичній особі як платникові податків та інших обов’язкових платежів. Крім того, у свідоцтві відображено такі відомості про застраховану особу:
— прізвище, ім’я, по батькові;
— дата і місце (країна, область, район, населений пункт) народження;
— стать (див. додаток).

http://kadrovik.ua/content/oformlennya- ... akhuvannya

Насчёт ответственности - со вторым мнением согласна, т.к. не вижу в ст.26 рассматриваемого нарушения:
Стаття 26. Відповідальність за порушення цього Закону

1. Посадові особи платників єдиного внеску несуть
адміністративну відповідальність за:

порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати
єдиного внеску;

неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою
формою звітності щодо єдиного внеску;

подання недостовірних відомостей, що використовуються в
Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Т.е. за недостоверные сведения - есть ответственность, а за несвоевременные - не вижу.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5143
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1788 раз.
Поблагодарили: 1996 раз.

UNREAD_POST налоговик » 08 июл 2013, 12:14

УТЕРЯНА ЛИБО ИСПОРЧЕНА ТРУДОВАЯ КНИЖКА ИЛИ ВКЛАДЫШ К НЕЙ: КАК ДЕЙСТВОВАТЬ?

Из-за халатности работника утерян вкладыш к трудовой книжке. Как в таком случае документально подтвердить записи о трудовой деятельности работника, полученных им наградах, поощрениях?
В случае если утерян вкладыш к трудовой книжке, работник обязан немедленно подать заявление с письменным изложением данных обстоятельств собственнику или уполномоченному им органу по месту последней работы п. 5.1 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной совместным приказом Минтруда, Минюста и Минсоцзащиты от 29.07.93 г. № 58, далее - Инструкция № 58). Работодатель не позднее чем в течение 15 дней после поступления заявления должен выдать другой вкладыш к трудовой книжке с надписью «Дубликат» в правом верхнем углу первой страницы.
Следует отметить, что поскольку документы о подтверждении предыдущих записей восстанавливаются работником, то в случае возникновения осложнений относительно невозможности срочного восстановления подтверждающих документов вкладыш выдается позже.
В таком же порядке выдается и дубликат трудовой книжки. Согласно п. 5.2 Инструкции № 58 дубликат трудовой книжки или вкладыш к ней заполняется по общим правилам. В разделы «Сведения о работе», «Сведения о награждениях» и «Сведения о поощрениях» вносятся записи о работе, а также о награждениях и поощрениях по месту последней работы на основании ранее изданных приказов (распоряжений). Указанное положение применяется в случае, если владелец трудовой книжки работал только в данном учреждении.
Если работник до поступления в это учреждение уже работал, то согласно п. 5.3 Инструкции № 58 при заполнении дубликата трудовой книжки в разделе «Сведения о работе» в графу 3 сначала вносится запись об общем стаже его работы до поступления в это учреждение, подтвержденном надлежащими документами. Такими документами являются справки, выданные работнику по всем предыдущим местам работы, в которых содержатся сведения о периодах работы, что подтверждается изданными на них приказами о приеме, увольнении работника, занятии определенной должности, наградах и т. п., подписанные должностными лицами и заверенные печатью. На основании этих документов и делается запись в дубликате трудовой книжки по последнему месту работы отделом кадров или ответственным лицом учреждения, на которое должностной инструкцией возложена обязанность ведения трудовых книжек работников.
Собственник или уполномоченный им орган обязан содействовать работнику в получении документов, подтверждающих стаж его работы, предшествующий поступлению в данное учреждение (например, оформить соответствующий запрос в организацию, в которой работал работник, находящуюся в другом населенном пункте).
Таким образом, лицо, потерявшее вкладыш к трудовой книжке, обращается с заявлением к руководителю учреждения, организации по последнему месту работы для выдачидубликата такого вкладыша, а собственник в установленные сроки обязан выдать его работнику.

Алла АНДРИАНОВА, главный специалист отдела правовой экспертизы Департамента правового обеспечения Министерства социальной политики Украины


Из-за ненадлежащих условий хранения (произошло подтопление) в учреждении испорчены трудовые книжки работников, вследствие чего невозможно разобрать записи в них. Как действовать в таком случае работодателю и какие санкции могут быть применены к виновным лицам?
Согласно п. 5.5 Инструкции № 58, если трудовая книжка стала непригодной (например, размокла, обгорела, разорвана, загрязнена), работодатель по последнему месту работы должен выдать работнику ее дубликат, при заполнении которого должны быть соблюдены требования, предусмотренные разд. 5 Инструкции № 58.
Если оригинал трудовой книжки можно прочесть, то дубликат заполняется с оригинала, а если невозможно - сам работник, трудовая книжка которого испорчена, обращается по всем местам своей работы за подтверждающими документами для восстановления всех записей в трудовой книжке.
На первой странице трудовой книжки, пришедшей в негодность, делается надпись «Взамен выдан дубликат», книжка возвращается ее владельцу, но теперь она не будет считаться оригиналом трудовой книжки. Поэтому при поступлении на новое место работы работнику следует предъявлять дубликат трудовой книжки.
Отметим, что постановлением КМУ от 27.04.93 г. № 301 «О трудовых книжках работников» определено, что ответственность за организацию ведения учета, хранения и выдачу трудовых книжек возлагается на руководителя учреждения, организации. За нарушение установленного порядка ведения, учета, хранения и выдачи трудовых книжек должностные лица несут дисциплинарную, а также другую ответственность.
Так, на должностных лиц предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности (т. е. на руководителя бюджетного заведения или его заместителя) согласно ч. 1 ст. 41 КУоАП за нарушение требований законодательства о труде предусмотрено наложение штрафа в размере от 30 до 100 НМДП
К должностному лицу учреждения или работнику кадровой службы (либо другому лицу, на которое приказом руководителя учреждения, заведения возложены обязанности по ведению кадровой документации) за нарушение порядка хранения трудовых книжек может быть применено взыскание в виде выговора или увольнения.
К работнику за нарушение трудовой дисциплины, то есть за невыполнение или ненадлежащее выполнение по вине работника возложенных на него трудовых обязанностей, в соответствии со ст. 147 КЗоТ также применяется одна из таких мер взыскания, как выговор или увольнение.

Алла АНДРИАНОВА, главный специалист отдела правовой экспертизы Департамента правового обеспечения Министерства социальной политики Украины
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5685
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 802 раз.
Поблагодарили: 2571 раз.

UNREAD_POST VOA » 20 авг 2013, 14:25

Минсоцполитики проинформировало, как вносить исправления в трудовую книжку

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ 19.08.2013
Министерство напомнило, что в соответствии с действующим законодательством в случае неправильного первичного заполнения трудовой книжки испорченный бланк уничтожают.

Минсоцполитики в письме № 54/06/186-13 напомнило, что в соответствии с п. п. 6.1 и 7.2 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников при выписке трудовой книжки, вкладыша к ней или ее дубликата владелец или уполномоченный им орган взимает с работника сумму ее стоимости. В случае неправильного первичного заполнения трудовой книжки или вкладыша к ней, а также порчи их бланков вследствие небрежного хранения стоимость испорченных бланков оплачивается предприятием.

На испорченные во время заполнения бланки трудовых книжек и вкладышей к ним составляют акт по форме, утвержденной приказом Минстата от 27.10.95 г. № 277.
При этом в случае неправильного первичного заполнения трудовой книжки испорченный бланк уничтожают.


Также согласно п. 2.13 Инструкции изменение записей в трудовых книжках о фамилии, имени, отчестве и о дате рождения выполняется владельцем или уполномоченным им органом по последнему месту работы на основании документов (паспорта, свидетельства о рождении, о браке, о расторжении брака, об изменении фамилии, имени и отчества и т. п.) и со ссылкой на номер и дату этих документов. Указанные изменения отмечают на первой странице трудовой книжки. Одной черточкой зачеркивают, например, фамилию, внесенную с ошибкой, записывают правильную со ссылкой на соответствующие документы на внутренней стороне обложки и заверяют подписью руководителя предприятия или специально уполномоченного им лица и печатью предприятия или печатью отдела кадров.

Под уполномоченным органом следует понимать отдел кадров или другое подразделение учреждения, осуществляющее оформление принятия и увольнения работников, или ответственное лицо учреждения, на которого возложена обязанность ведения трудовых книжек работников (должностной инструкцией).

Это связано с необходимостью надлежащего оформления трудовой книжки (п. п. 2.12, 2.5, 2.4, 4.1), ее хранения (п. 6.2 Инструкции) и учета трудовых книжек (абз. 3 пп. «б» п. 7.1 Инструкции).
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2013/8/19/96322.htm
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5143
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1788 раз.
Поблагодарили: 1996 раз.

UNREAD_POST VOA » 04 июл 2015, 23:18

Интересная ситуация с трудовой книжкой-вещдоком и увольнением её владельца:


Додано 24.06.2015
Під час здійснення кримінального провадження правоохоронними органами вилучено трудову книжку одного з працівників як речовий доказ. Наразі працівник звільняється. Яким чином повернути трудову книжку, аби, як годиться, видати її працівнику при звільненні? Роз’яснення щодо означеної ситуації надав Юридичний департамент Мінсоцполітики в листі від 04.06.2015 № 278/06/187-15.

Мінсоцполітики нагадує, що згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках - іншу відповідальність.

Відповідно до норм статті 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є речовими доказами.

Частиною першою статті 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до норм статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Таким чином, задля вивільнення працівника у спосіб, передбачений чинним законодавством, працівнику необхідно особисто або через керівника підприємства звернутися до прокуратури з клопотанням про повернення оригіналу трудової книжки та у разі відмови - питання повернення документу вирішується у судовому порядку відповідно до статті 55 Конституції України.

Одночасно Мінсоцполітики звертає увагу, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний та рекомендаційний характер і не встановлюють правових норм.

Підготувала Марина Маслюк, головний редактор газети «Ранкові Новини Кадровика» «МЦФЕР: Кадри», провідний редактор порталу kadrovik01.com.ua
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
minibuh
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5143
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1788 раз.
Поблагодарили: 1996 раз.

Пред.

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Kamillfo, Olenkabuh, tan, vikakool, Ya