Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Чрезвычайное положение: хоздеятельность, налоги

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Забава » 14 окт 2014, 17:05

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v6602323-14

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
30.05.2014 № 6602-0-26-14/8.1

Скрытый текст: показать
На виконання пункту 7 протоколу міжвідомчої наради з питань "Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року "Про деякі заходи щодо захисту майнових прав та інтересів держави Україна у зв'язку із тимчасовою окупацією території України", уведеного в дію Указом Президента України від 7 травня 2014 року № 458" від 20 травня 2014 року, проведеної в Апараті Ради національної безпеки і оборони України під головуванням заступника Секретаря РНБО України Литвиненка О. В., Міністерство юстиції разом з Торгово-промисловою палатою України опрацювало питання розірвання або невиконання договорів купівлі-продажу за фактом встановлення форс-мажорних обставин у зв'язку із тимчасовою окупацією території України та інформує про таке.

Загальна частина

27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (частина перша ст. 2 Закону).

Статтею 13 цього Закону передбачено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.

У зв'язку з цим інформуємо, що листом Першого віце-прем'єр-міністра України Яреми В.Г. від 08.05.2014 р. № 16143/2/1-14 (п. 10) до доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А. П. від 07.05.2014 р. № 16143/1/1-14 Міністерству економічного розвитку і торгівлі доручено розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідний законопроект.

Також у контексті викладеного слід зазначити, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (ст. 1 Закону).

У зв'язку з цим інформуємо, що цивільне законодавство, зокрема його основний акт - Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ), визначає порядок укладання договору купівлі-продажу (глава 54).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша ст. 655 ЦКУ).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦКУ).

Так, за загальним правилом договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої ст. 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга ст. 6 ЦКУ).

За загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією із сторін.

Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.

Щодо невиконання зобов'язань

Статтею 629 ЦКУ визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим інформуємо, що згідно з нормами ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦКУ).

Тобто законодавець встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічна норма відображена у ст. 218 ГКУ, а саме: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також відповідно до ст. 263 ЦКУ однією з підстав для зупинення перебігу позовної давності є дія непереборної сили, тобто надзвичайної або невідворотної за даних умов події.

Щодо розірвання договору

Статтею 651 ЦКУ визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено у частині першій ст. 188 ГКУ: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзаци перший, другий частини другої ст. 651 ЦКУ).

Статтею 652 ЦКУ передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно до частини третьої ст. 653 ЦКУ у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також ЦКУ передбачено "право на односторонню відмову від договору". Згідно з частиною третьою ст. 651 ЦКУ у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 188 ГКУ сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання, договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Щодо суб'єктів, які засвідчують обставини форс-мажору

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Так, Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників) (частина третя ст. 14 вказаного Закону).

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (частина друга ст. 3 цього Закону).

Як вбачається з листа Торгово-промислової палати від 30.05.2014 р. № 1362/-05-5, Торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

До ТПП зацікавлена сторона договору (контракту) подає письмову заяву, підписану її керівником. Заява прописується у довільній формі. В заяві вказуються початок виникнення подій (які віднесені в контракті/договорі до форс-мажорних обставин), період дії цих обставин та їх наслідки. Також у заяві вказується, які зобов'язання за договором не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин, та контактна інформація для зворотного зв'язку.

До заяви додаються такі документи: належним чином засвідчена копія договору (контракту) з усіма додатками (змінами та доповненнями, якщо вони були). У ньому мають бути вказані обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати форс-мажорними, вказані органи країн, що підтверджують факт настання обставин форс-мажору; інформація про обсяг виконаних (або невиконаних) зобов'язань по договору (контракту); документи компетентних державних органів, що підтверджують настання події.

Зокрема, це можуть бути довідки ГМЦ про погодні умови, протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визначають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією, акти про пожежу, воєнні дії, заборону експорту та імпорту товарів, епідемії, страйк тощо.

Заявник несе відповідальність за достовірність наданих документів згідно з чинним законодавством України.

За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини. Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини - це документ установленої форми, який є підтвердженням настання форс-мажорних обставин на території України, виданий ТПП згідно з нормами чинного законодавства.

Сертифікат (висновок) видається заявнику на бланку ТПП. У сертифікаті (висновку) вказуються сторони контракту (договору), дата його укладення, місце, час, період (якщо це можливо вказати на дату звернення), протягом якого мали місце надзвичайні та невідворотні події.

Сертифікат (висновок) підписується Президентом ТПП, Першим віце-президентом або Віце-президентами. На сертифікаті (висновку) ставиться печатка ТПП.

Сертифікат видається по кожному контракту (договору) окремо українською (або іноземною) мовою за бажанням заявника. Копії виданих сертифікатів (висновків) та документів, на підставі яких вони були видані, зберігаються у департаменті юридичного забезпечення протягом 3-х років.

Регіональні торгово-промислові палати консультують заявників та здійснюють допомогу у підготовці та передачі пакета відповідних документів до ТПП України з метою підтвердження форс-мажорних обставин.

Заступник Міністра -
керівник апарату


І. Алексєєв
Аватар пользователя
Забава
 
Сообщений: 334
Зарегистрирован: 06 мар 2012, 16:04
Откуда: Киев
Благодарил (а): 72 раз.
Поблагодарили: 87 раз.

UNREAD_POST Агафья » 14 окт 2014, 23:02

с 15.10.14 вступает в действие ЗАКОН УКРАЇНИ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції
Стаття 6. Звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності
Під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Стаття 7. Скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном
Скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Стаття 8. Мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги
Скасувати пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, зараховуються у майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.

и про ЕСВ:
б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 93 такого змісту:
"93. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу";
Аватар пользователя
Агафья
 
Сообщений: 375
Зарегистрирован: 08 дек 2011, 14:30
Благодарил (а): 170 раз.
Поблагодарили: 69 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Blumental, Gb, hela, Kamillfo, lily27, m_tetyana, Ya