Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Неплатежеспособный банк (банк банкрот)

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST налоговик » 29 янв 2016, 23:37

следующий:
Авант-банк

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
dmn
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 фев 2016, 12:11

следующий:
ПАО КБ «ТК Кредит»
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST VOA » 11 фев 2016, 17:13

В перспективе - от DW:
Кількість банків в Україні до кінця року різко скоротиться
...Невдовзі в Україні зменшиться кількість маленьких банків. Раніше було передбачено, що усі банки мають збільшити свої капітали до 300 мільйонів гривень до 2020 року. Але на минулому тижні Нацбанк прийняв нову постанову, якою скоротив термін до кінця цього року. "Це дозволить підвищити фінансову стійкість банків та їх здатність протистояти ризикам", - пояснює свою позицію Нацбанк.
Зараз на ринку працює 119 банків. За останніми даними Нацбанку на 1 жовтня 2015 року, капітал менше 300 мільйонів гривень мають 76 з них. Банкам, які не зможуть вчасно збільшити свої капітали, загрожує ліквідація. "У теорії докапіталізація покликана підвищити надійність банківської системи, що для громадян - безумовний позитив. На практиці ж низка банків можуть не впоратися з новими вимогами і, якщо вони не зможуть прийти до вирішення по збільшенню капіталу або консолідації в секторі, вони можуть закритися", - говорить заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. ...

Чисто арифметически: 119 - 76 = 43.
Граждане, будьте особо бдительны при выборе банка - читайте их хотя бы официальные отчёты о размере капитализации.

Штрихи к портрету Російські банки в Україні: експансія на тлі санкцій
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5149
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1790 раз.
Поблагодарили: 1999 раз.

UNREAD_POST Angela1984 » 16 фев 2016, 12:49

Прощаемся с ПИБ
Angela1984
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 22 фев 2012, 17:05
Благодарил (а): 13 раз.
Поблагодарили: 4 раз.

UNREAD_POST nikki » 16 фев 2016, 12:59

Angela1984 писал(а):Прощаемся с ПИБ

Есть где-то достоверный источник с информацией, что ВЭБ не поддержит?

ПС на фоне информации о том, что поддержит
nikki
 
Сообщений: 1116
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST Angela1984 » 16 фев 2016, 15:09

А срочное открытие счетов в других банках огромной корпорации, замороженные со вчерашнего дня платежи для меня вполне достоверная инфа. Хотелось бы ошибаться...
Angela1984
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 22 фев 2012, 17:05
Благодарил (а): 13 раз.
Поблагодарили: 4 раз.

UNREAD_POST VOA » 22 фев 2016, 12:53

Не совсем про банкротство, но очень про банки:
Національний банк України (НБУ) визначив три системно важливих банки країни. Ними стали «ПриватБанк», «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». З 1 січня 2019 роки для них вводяться спеціальні значення економічних нормативів. Про це в 22 лютого повідомили у прес-службі регулятора.

Новину передає «Преса України».
Згідно з рішенням Комітету №78 від 16 лютого 2016 р, для віднесення банку до системно важливих визначається спеціальний показник. Банк буде вважатися системно важливим, якщо значення цього показника вище розміру середньоарифметичного показника системної важливості відповідних банків.

Показниками визначення системно важливих банків є:

1. Загальні активи (коефіцієнт зважування 35%).

2. Кошти фізичних осіб, суб'єктів господарювання та небанківських фінансових установ (коефіцієнт 35%).

3. Кошти, розміщені в інших банках (коефіцієнт 7,5%).

4. Кошти, залучені від інших банків (коефіцієнт 7,5%).

5. Кредити, що надані суб'єктам господарювання у промисловість, сільське господарство та будівництво (коефіцієнт 15%).

Тепер, починаючи з1 січня 2019 року, системно важливі банки зобов'язані дотримуватися спеціальних значень економічних нормативів. Сюди входить норматив миттєвої ліквідності (Н4) - не менше 30%, а також максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - не більше 20%.

Крім того, з 1 січня 2020 системно важливі банки повинні формувати буфер системної важливості, який розраховується від загального обсягу ризику відповідно до інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Нагадаємо, що загальний збиток функціонуючих українських банків, крім неплатоспроможних, на 1 січня 2016 року склав 66,6 мільярдів гривень.

В кінцевому підсумку, банківська система України в 2015 році зазнала новий рекордний річний збиток, який в 2014 році тримався на рівні 52 966 млрд гривень. Станом на 1 грудня 2015 року загальний збиток функціонуючих українських банків, крім неплатоспроможних, склав 57,3 мільярда.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5149
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1790 раз.
Поблагодарили: 1999 раз.

UNREAD_POST bur » 29 фев 2016, 10:14

Родовид банк всё.

Банк государственный. Госбанкам можно верить. Они не банкротятся.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 мар 2016, 15:56

следующий
Петрокоммерц-Украина
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST налоговик » 05 апр 2016, 18:52

следующий
Хрещатик

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
dmn, Galla
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST bur » 06 апр 2016, 14:36

ВСCУ позволил взыскание с банка в период временной администрации и отступил от позиции ВСУ

Статья Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, г. Днепропетровск (материал публикуется на языке оригинала)
АНАЛИТИКА ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ
Частина 1

Отже, згідно з постановою ВСУ від 20.01.2016 року у справі № 6-2001цс15 (№ в ЄДРСРУ 55179270) за позовом фізичних осіб до ПАТ «Дельта Банк» «про стягнення коштів за договором банківського вкладу» заяву тимчасового адміністратора ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.

Верховним Судом України було сформульовано правову позицію, згідно з якою: «На момент ухвалення рішення судом першої інстанції (7 квітня 2015 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з даними ЄДРСРУ зазначену постанову ВСУ та правову позицію було застосовано ВССУ 25 разів під час колегіального розгляду касаційних скарг, зокрема:

- у березні 2016 року - 6 разів;

- у лютому 2016 року - 17 разів;

- у січні 2016 року - 2 рази,

а саме:

1. Ухвала ВССУ від 28.03.2016 року у справі № 6-2893ск16 (№ в ЄДРСРУ 56755549).
2. Ухвала ВССУ від 24.03.2016 року у справі № 6-39081ск15 (№ в ЄДРСРУ 56677103).
3. Ухвала ВССУ від 21.03.2016 року у справі № 6-29230ск15 (№ в ЄДРСРУ 56614838).
4. Ухвала ВССУ від 10.03.2016 року у справі № 6-38326ск15 (№ в ЄДРСРУ 56424969).
5. Ухвала ВССУ від 03.03.2016 року у справі № 6-38432ск15 (№ в ЄДРСРУ 56280841).
6. Ухвала ВССУ від 16.03.2016 року у справі № 6-30820ск15 (№ в ЄДРСРУ 56486549).
7. Ухвала ВССУ від 17.02.2016 року у справі № 6-36179ск15 (№ в ЄДРСРУ 55909373).
8. Ухвала ВССУ від 08.02.2016 року у справі № 6-33396ск15 (№ в ЄДРСРУ 55795544).
9. Ухвала ВССУ від 11.02.2016 року у справі № 6-38414ск15 (№ в ЄДРСРУ 55795531).
10. Ухвала ВССУ від 03.02.2016 року у справі № 6-32231ск15 (№ в ЄДРСРУ 55562280).
11. Ухвала ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-24687ск15 (№ в ЄДРСРУ 56309842).
12. Ухвала ВССУ від 17.02.2016 року у справі № 6-33313ск15 (№ в ЄДРСРУ 56222055).
13. Ухвала ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-10250ск15 (№ в ЄДРСРУ 56161083).
14. Ухвала ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-28162ск15 (№ в ЄДРСРУ 56062965).
15. Ухвала ВССУ від 10.02.2016 року у справі № 6-15946ск15 (№ в ЄДРСРУ 55909376).
16. Ухвала ВССУ від 10.02.2016 року у справі № 6-24933ск15 (№ в ЄДРСРУ 55795533).
17. Ухвала ВССУ від 03.02.2016 року у справі № 6-25561ск15 (№ в ЄДРСРУ 55562661).
18. Ухвала ВССУ від 17.02.2016 року у справі № 6-35310ск15 (№ в ЄДРСРУ 55988151).
19. Ухвала ВССУ від 03.02.2016 року у справі № 6-25865ск15 (№ в ЄДРСРУ 55800642).
20. Ухвала ВССУ від 10.02.2016 року у справі № 6-27647ск15 (№ в ЄДРСРУ 55795318).
21. Ухвала ВССУ від 10.02.2016 року у справі № 6-28663ск15 (№ в ЄДРСРУ 55795168).
22. Ухвала ВССУ від 03.02.2016 року у справі № 6-28355ск15 (№ в ЄДРСРУ 55476963).
23. Ухвала ВССУ від 03.02.2016 року у справі № 6-31915ск15 (№ в ЄДРСРУ 55476957).
24. Ухвала ВССУ від 27.01.2016 року у справі № 6-20864ск15 (№ в ЄДРСРУ 55382011).
25. Ухвала ВССУ від 27.01.2016 року у справі № 6-29371ск15 (№ в ЄДРСРУ 55382211).

Окрім цього, ВССУ у 9 справах відмовив у відкритті касаційного провадження з огляду на постанову ВСУ від 20.01.2016 року у справі № 6-2001цс15.

Водночас 02.04.2016 року в ЄДРСРУ було опубліковано ухвалу ВССУ від 23.03.2016 року у справі № 6-34921ск15 (№ в ЄДРСРУ 56846864) у складі: головуючого К. В. О., суддів: І. Т. Л., М. Г. І., К. С. О., Н. М. І, згідно з якою:

«Враховуючи приписи абз. 2 ч. 2 ст. 214, п. 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України запровадження тимчасової адміністрації у банку унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Між тим, цим Законом питання стягнення коштів при запровадженні тимчасової адміністрації на підставі рішень судів не регулюється.

Дійсно, ст. 36 цього Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Системний аналіз норм вказаного Закону свідчить про те, що нездійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду, який набуває повноваження органів управління банку, а уповноважена особа має право діяти від імені банку без довіреності (ст. 36, 37 Закону).

Як зазначено, порядок виконання судових рішень про примусове стягнення коштів з банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація, визначено відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження», якими встановлено зупинення виконавчого провадження при запровадженні тимчасової адміністрації, а при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, - його закінчення із надсиланням виконавчого документа до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів вважає, що саме таким чином і у такий спосіб реалізується положення Закону про нездійснення примусового стягнення коштів, а не шляхом відмови у позові вкладника до банку і у разі встановлення порушення, невизнання чи оспорення його прав та позбавлення останнього права на судовий захист.

При цьому колегія суддів виходить з того, що належним відповідачем у справі є саме банк, між яким та вкладником існують матеріально-правові відносини з приводу виконання укладеного між цими особами договору та його виконання.

Дії (бездіяльність) Фонду, його уповноважених осіб може бути предметом оскарження в суді, або ж спір між вкладником і цими особами підлягає розгляду судом лише за умов, коли останні не виконують чи неналежно виконують свої обов'язки, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідач, всупереч умовам та порядку укладеного з ОСОБА_6 депозитного договору, не виконав свого обов'язку з виплати прийнятої від вкладника грошової сум (вкладу) на його вимогу, чим порушив майнові права позивача на кошти, належні йому та передані банку за договором банківського вкладу, тому неповернуті суми коштів за договором банківського вкладу підлягають стягненню з ПАТ «Банк «Київська Русь» у судовому порядку.»

Також слід звернути увагу на:

- ухвалу ВССУ від 16.03.2016 року у справі № 6-30668ск15 (№ в ЄДРСРУ 56646998), яка була опублікована в ЄДРСРУ 25.03.2016 року, під головуванням К. В. О., суддів: І. Т. Л., М. Г. І., Н. М. І., П. І. К., згідно з якою ВССУ дійшов аналогічного висновку та задовольнив касаційну скаргу фізичної особи, а справу направив на новий розгляд;

- ухвалу ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-25751ск15 (№ в ЄДРСРУ 56425312), яка була опублікована в ЄДРСРУ 17.03.2016 року, під головуванням Г. П. О., суддів: Є. О. І., З. І. М., І. Ю. Г., М. В. І., згідно з якою ВССУ дійшов аналогічного висновку та задовольнив касаційну скаргу фізичної особи, а справу також направив на новий розгляд.

Окремо хочу звернути увагу на ухвалу ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-10250ск15 (№ в ЄДРСРУ 56161083), яка була опублікована в ЄДРСРУ 03.03.2016 року, під головуванням Г. П. О., суддів: Є. О. І., З. І. М., І. Ю. Г., М. В. І, тобто цієї ж колегії (№ справи 6-25751ск15), яка в той же день вже іншим чином застосувала постанову ВСУ від 20.01.2016 року у справі № 6-2001цс15!

Це жах нашої судової сучасності!

Таким чином, згідно з:

- ухвалою ВССУ від 23.03.2016 року у справі № 6-34921ск15 (№ в ЄДРСРУ 56846864);
- ухвалою ВССУ від 16.03.2016 року у справі № 6-30668ск15 (№ в ЄДРСРУ 56646998);
- ухвалою ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-25751ск15 (№ в ЄДРСРУ 56425312)

ВССУ відступив від правового висновку, викладеного в постанові ВСУ від 20.01.2016 року у справі № 6-2001цс15 (№ в ЄДРСРУ 55179270).

Частина 2

Зі свого боку, погоджуюсь з таким висновком ВССУ з огляду на таке.

Так, ВССУ дійшов такого висновку на підставі п. 9 ч. 1 статті 37 («Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження») та ч. 5 статті 49 («Закінчення виконавчого провадження») ЗУ «Про виконавче провадження», враховуючи, що саме ці норми передбачають певні правові наслідки введення тимчасової адміністрації та повинні застосовуватись у разі її введення.

Водночас ВСУ у власній правовій позиції зазначив:

«Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку».

У той же час п. 2 ч. 5 статті 36 Закону має такий вигляд:

«Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);».

Отже, мова йде про зупинення виконавчого провадження, однак про виконавче провадження у висновку ВСУ немає жодного слова.

Поряд з цим, згідно з ч. 4 статті 34 Закону передбачається: «Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду».

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 2 статті 39 Закону визначаються способи виведення неплатоспроможного банку з ринку, згідно з якими:

- ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом (п. 1);

- ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку (п. 2);

- відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією (п. 3);

- створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку (п. 4);

- продаж неплатоспроможного банку інвестору (п. 5).

Отже, не всі ці випадки є наслідком відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку-боржника.

Таким чином, на момент введення тимчасової адміністрації невідомо, які способи виведення банку будуть застосовані (пункти 1, 2, 3, 4, 5), а тому законодавець передбачив саме зупинення виконавчого провадження на період тимчасової адміністрації. У разі ж продажу банку іншому інвестору (п. 5) та завершення тимчасової адміністрації, виконавче провадження має бути поновлене, а в інших випадках виконавчий документ повертається до ФГВФО (ч. 5 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Також необхідно враховувати, що згідно з пунктами 2 - 4 мова йде про передачу інвестору у тому числі і зобов'язань банку.

Також слід звернути увагу на словосполучення «примусове стягнення коштів», яке використано в правовій позиції ВСУ та зазначено в статті 36 Закону.

Так, згідно з преамбулою ЗУ «Про виконавче провадження», цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

Так, наприклад, у постанові ВСУ від 29.04.2015 року у справі № 3-67гс15 (№ в ЄДРСРУ 44268814) визначено, що механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Це, зокрема, також дублюється в інформаційному листі ВАСУ від 24.10.2013 № 1484/12/13-13.

Отже, на мій погляд, примусове стягнення притаманне лише виконавчому провадженню як завершальній стадії судового провадження та примусовому виконанню судових рішень, яке здійснюється лише у разі відмови добровільно виконати рішення суду, а тому обмеження, встановленні статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не повинні застосовуватись при стягненні коштів у судовому порядку.

Водночас майже у разі такого стягнення виконавче провадження повинно відкриватись та обов'язково зупинятись з огляду на введення тимчасової адміністрації (до закінчення т. о.) або закінчуватись у разі відкликання ліценції та ліквідації.

Також у мене склалось враження, що ВСУ взагалі не застосував системне, логічне та цільове тлумачення зазначених вище законів у їх сукупності.

Чекаємо на реакцію ВСУ…

Павло Хомяк,

директор ЮК «Антарес»®, м. Дніпропетровськ
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 21 апр 2016, 11:42

Питання щодо сплати податку і банків-зомбі ((с) Гонтарьова).
Подали платіжні доручення до банку-зомбі, але той їх не виконав? Податок вважається сплаченим.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53240378
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2015 року м. Полтава Справа №816/3984/15


З метою сплати грошового зобовязання позивачем складено та подано до банківської установи - Філії "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк" Фінанси та Кредит" м. Полтава платіжне доручення від 09.02.2015 .........

Листом від 24.02.2015 вих. №130 позивач повідомив ДПІ у м. Полтаві про сплату грошового зобовязання......

_______________________

З огляду на викладене, суд звертає увагу на такі обставини.

Положення пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня, згідно підпункту 14.1.162 цієї ж статті, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Зі змісту наведених понять можливо дійти висновку, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.

У той же час, Податковий кодексу України не наводить визначення поняття «сплата», утім відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, згідно зі статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до частини третьої статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 названого Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Крім того, відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.

Якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а не платника податків.

Таким чином, направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 2
Apolinaria, lutishka
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST Apolinaria » 06 май 2016, 09:38

Добавлю и я пару ришень

В рахунок підтвердження нашої правової позиції, доречним буде приведення судової практики розгляду адміністративних справ, зокрема:

з ухвали ВАСУ "17" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/16719/11
….. Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений законом строк, є виною банку.
Виняток з цього правила встановлений підпунктом 16.5.3 пункту 16.5 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, згідно з яким не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до бра-ку вільного залишку коштів на його кореспондентському рахунку для здійснення зарахуван-ня; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з мо-менту такого відновлення. Іншими словами, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.
Наведене свідчить про відсутність факту порушення позивачем порядку і строків перераху-вання до бюджету податкових зобов'язань у сумі, самостійно узгодженій у податковій декларації. http://reyestr.court.gov.ua/Review/38469506

з ухвали ВАСУ «12» березня 2015 року м. Київ К/800/65943/13
….Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюд-жету або державного цільового фонду, колегія суддів приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів. З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна Товариства у податкову заставу.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/43159794

з ухвали ВАСУ «06» листопада 2015 року м. Київ К/800/38835/15
….Судами попередніх інстанцій зазначено, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, а отже у разі несвоєчасного надходження до дер-жавного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що позивачем було виконано обов'язок сплати до бюджету відповідної суми податку на додану вартість, а не-надходження до бюджету відповідних сум є виключно виною банку, а тому оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 року №К/800/27363/15.


На останок, моя Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/50963972
*****
Аватар пользователя
Apolinaria
 
Сообщений: 244
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 17:41
Откуда: Седьмое небо
Благодарил (а): 126 раз.
Поблагодарили: 71 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 06 май 2016, 09:47

Apolinaria, а як у Вас тепер залишається можливість зобовязати податкову внести зміни до картки про сплату податку? Адже суд у задоволенні цієї вимоги Вам відмовив, значить повторно звернутись з нею Ви вже не зможете
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
Apolinaria
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST Apolinaria » 06 май 2016, 10:18

в том то и дело..
Судья свой отказ мотивировала тем, что у суда нет прав диктовать налоговой как работать "налоговом блоке".
Что наловики и сами отразят эти данные после вступления в силу решения.
А ДПИ отказывется, мотивируя решением..
Вот теперь такой результат..

Подала заяву на розяснення судового ришення. "чи повинен позивач повторно сплачувати єдиний податок з юридичних осіб за 1 квартал 2015 року в сумі 6 018,47 грн. та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2015 року в сумі 573,00 грн., оскільки від відповідача надійшла податкова вимога форми "Ю" від 03.03.2016 року № 1958-23 на суму 7 337,22 грн., у тому числі основний платіж 6 762,22 грн. та пеня 575,00 грн.?"

А судья ушла в декрет :(
Другой судья, особо не вникая в проблему на словах сказал - Суд не консультационный центр )) В решении все сказано ясно, платить не должны.
На действия налоговиков подавайте жалобу в прокуратуру.
В итоге в розясненни отказано." Дослідивши текст постанови від 18 вересня 2015 року, суд вважає, що дане судове рішення цілком зрозуміле та роз'яснення не потребує, оскільки її резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло."
*****
Аватар пользователя
Apolinaria
 
Сообщений: 244
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 17:41
Откуда: Седьмое небо
Благодарил (а): 126 раз.
Поблагодарили: 71 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, MR, Ya