Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Неплатежеспособный банк (банк банкрот)

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 25 мар 2015, 15:28

Тут вот люди говорят, что с "Киевской Русью" всё ОК http://buhgalter911.com/yaf/yaf_postsm5 ... t=y#552896 :?
А на минфине статус ВА с 20.03.15 http://minfin.com.ua/banks/problem/
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
Христина
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5143
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1788 раз.
Поблагодарили: 1996 раз.

UNREAD_POST Христина » 25 мар 2015, 16:00

У Договорі вказаний рахунок Київської Русі!
Аватар пользователя
Христина
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 25 мар 2015, 13:17
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST dmkushnir » 25 мар 2015, 16:05

ну тоді які до Вас питання!? Перерахували згідно договору. Передивіться уважно чи не було якихось додаткових угод про зміну реквізитів.
Якщо підкинуть повідомлення про зміну реквізитів заднім числом то підпишіть і напишіть "ознайомлена такого то числа" і в журналі реєстрації вхідної документації запишіть поточну дату отримання повідомлення. Претензій до Вас ніяких не повинно бути. Хіба що ваш керівник має якісь неформальні стосунки або інтерес з контрагентом.
Последний раз редактировалось dmkushnir 25 мар 2015, 16:19, всего редактировалось 1 раз.

За это сообщение автора dmkushnir поблагодарил:
Христина
dmkushnir
 
Сообщений: 151
Зарегистрирован: 16 ноя 2012, 16:28
Благодарил (а): 101 раз.
Поблагодарили: 8 раз.

UNREAD_POST Христина » 25 мар 2015, 16:15

Дзвонила я в банк Київська Русь в м.Калуш)) Вони кажуть що ті кошти які надійшли вчора вони активні і фірма може ними користуватися спокійно...але не зараз бо в них наразі адміністрація і ла ла ла. Я зв"язалась з постачальниками їм повідомила цю інформацію, вони слабо вірять що кошти їм повернуть, кажуть будем чекати що буде далі. Але банк мене запевняв на 100% що коштами вони зможуть користуватися без проблем..надіюся що так і буде!
Щиро вдячна за допомогу...троха мені камінь з душі впав...
Аватар пользователя
Христина
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 25 мар 2015, 13:17
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Христина » 25 мар 2015, 16:27

Директор мій батько)))ахахахах точно не має з ними якихось неформальних стосунків)))хіхіххіхіі ще раз дякую за інформацію!
Аватар пользователя
Христина
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 25 мар 2015, 13:17
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST mornat2002 » 02 апр 2015, 17:03

Большая просьба ответить на вопрос: у банка, который обслуживает текущий счет , проблемы с ликвидностью, со счета невозможно осуществлять проплаты,
открыли р/с в новом банке, разослали сф с новыми реквизитами, один из клиентов ошибочно оплатил по старым реквизитам. Продукцию естественно отгрузить поставщику я не могу, должны ли мы выдать им НН ? Как учитывать эти средства?
mornat2002
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 02 апр 2015, 16:37
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST dmkushnir » 03 апр 2015, 22:51

В принципі, товар Вам оплатили по реквізитам які вказані в договорі. Ми так робимо і наші контрагенти мають по 5-10 рахунків в різних банках, при виставлені рахунку-фактури чи видаткової накладної ми сплачуємо по реквізитам які вказані в накладній. АЛЕ всі ці 5-10 рахунків вказані в договорах купівлі/продажу. При відкритті нових рахунків і закритті старих/недіючих/проблемних укладається додаткова угода з контрагентом. Все чітко і ясно. Суть Ви вловили. Тут дивлячись як подивитись і потрібно почитати договір. Щодо того як враховувати то як передоплата. Рахунок я так зрозумів Ви не закрили. Якщо сума невелика то можете сплатити за рахунок цих коштів якийсь обовязковий платіж в бюджет, військовий збір наприклад, любий банк, навіть з тимчасовою адміністрацією проведе без проблем, можете навіть здійснити переплату :)
dmkushnir
 
Сообщений: 151
Зарегистрирован: 16 ноя 2012, 16:28
Благодарил (а): 101 раз.
Поблагодарили: 8 раз.

UNREAD_POST bur » 08 апр 2015, 17:47

ВСУ подтвердил (выше в теме такая позиция звучала), что по клиент по договору счета является кредитором.
ВХСУ считал раньше иначе.

История платежку в банке "форум"

Скрытый текст: показать
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ України


25 березня 2015 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого: Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

розглянувши за участю представників:

Національного банку України - Романової І.В.,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Костюкова Д.І.,

публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - Соловйової Н.А.,

приватного підприємства «Актівсерв» - Камільовського В.В.,

заяву публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від

12 листопада 2014 року у справі № 910/9232/14 за позовом приватного підприємства «Актівсерв» до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року приватне підприємство «Актівсерв» (далі - ПП «Актівсерв») звернулося до господарського суду м. Києва із позовом про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») переказати грошові кошти у розмірі 24 344,01 грн із поточного рахунка позивача, відкритого у ПАТ «Банк Форум», на рахунок у цьому ж банку для повернення кредиту та процентів за користування ним товариством з обмеженою відповідальністю «ДЦ Делта Спорт» (далі - ТОВ «ДЦ Делта Спорт»).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 березня 2013 року між

ПАТ «Банк Форум» і ТОВ «ДЦ Делта Спорт» укладено кредитний договір.

Для забезпечення виконання умов цього кредитного договору, між ПАТ «Банк Форум» і ПП «Актівсерв» укладено договір поруки, згідно з яким ПП «Актівсерв» поручилося за належне та своєчасне виконання ТОВ «ДЦ Делта Спорт».

ТОВ «ДЦ Делта Спорт» вчасно та у повному обсязі здійснювало погашення кредиту, проте за березень-квітень 2014 року можливості здійснити платежі за кредитним договором не було у зв'язку з тим, що підприємству було відмовлено у списанні коштів, оскільки 14 березня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Форум».

29 квітня 2014 року позивач через систему «IFOBS Клієнт-банк» надав відповідачеві платіжне доручення № 158 на суму 24 344,01 грн з призначенням платежу: погашення заборгованості ТОВ «ДЦ Делта Спорт» за кредитним договором.

У відповідь ПАТ «Банк Форум» надіслано лист від 2 квітня 2014 року, яким у списанні коштів відмовлено, та зазначено, що погашення заборгованості за кредитними договорами можна здійснювати виключно шляхом внесення коштів через касу банку або направлення коштів на погашення з рахунків, відкритих в інших банках.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2014 року рішення господарського суду м. Києва від 23 червня 2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 листопада

2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2014 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ПП «Актівсерв» задоволено.

Постанову обґрунтовано тим, що вимога позивача до відповідача є не майновою, а вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зокрема перерахувати кошти з рахунку позивача, відкритого у відповідача, на рахунок відповідача, відкритий у самого ж відповідача, з метою погашення заборгованості ТОВ «ДЦ Делта Спорт» за кредитним договором, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ПАТ «Банк Форум» у порядку ст. 11119 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 листопада 2014 року у справі

№ 910/9232/14 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 910/9232/14 справу допущено до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що підтверджено наданими заявником копіями постанов Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 910/7157/14, від 2 грудня 2014 року у справі № 910/10423/14 та від 23 грудня 2014 року у справі

№ 910/9228/14, в яких висловлено правову позицію про те, що майнові вимоги позивача як кредитора банку-відповідача не можуть бути задоволені під час запровадження у ньому тимчасової адміністрації та можуть здійснюватися виключно у межах процедури ліквідації банку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ПАТ «Банк Форум» і ПП «Актівсерв»

18 лютого 2013 року було укладено договір банківського рахунка, відповідно до

п. 1.1 якого банк відповідно до чинного законодавства відкриває клієнту поточний рахунок/-ки для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

Відповідно до п. 3.3.1 договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції позивача відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

ПП «Актівсерв» за допомогою автоматизованої банківської системи «IFOBS Клієнт-банк», було надано ПАТ «Банк Форум» платіжне доручення від

29 квітня 2014 року з призначенням платежу: погашення заборгованості ТОВ «ДЦ Делта Спорт» за кредитним договором від 14 березня 2013 року.

Однак зазначене доручення ПАТ «Банк Форум» не було виконано, що обґрунтовано п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Судами також встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 лютого 2014 року №135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року № 14 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію з 14 березня

2014 року по 13 червня 2014 року.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Приймаючи постанову про задоволення позову Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що вимоги позивача до відповідача не є майновими вимогами, а позивач, відповідно, не є кредитором відповідача на якого поширюються обмеження встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки на підставі положень ЦК України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і «;Про банки і банківську діяльність» судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зроблено висновок про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку від

18 лютого 2013 року, у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції чинній на час виникнення спору.


Обґрунтовуючи свої висновки посиланням на те, що у відносинах із договору банківського рахунку клієнт не є грошовим кредитором банку, Вищий господарський суд України не взяв до уваги, що таке визначення поняття кредитора встановлено ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія якого, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на викладене постанова Вищого господарського суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 910/9232/14 підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, прийнята внаслідок неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а справа - направленню на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.ст. 11123 , 11124 , 11125 , 11128 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 910/9232/14 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 12 листопада

2014 року у справі № 910/9232/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.



Головуючий: В.П. БарбараСудді: І.С. Берднік

В.С. Гуль

А.А. Ємець

Т.Є.Жайворонок

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький

Правова позиція

Визначення поняття кредитора встановлено ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія якого, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Суддя І.Б. Шицький
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 17 апр 2015, 10:55

Украина в пятницу планирует предупредить держателей облигаций государственного Укрэксимбанка, что банк объявит дефолт по своим облигациям, которые должны быть погашены 27 апреля, если кредиторы не согласятся на отсрочку выплат по этим обязательствам, сообщает The Financial Times со ссылкой на свои источники.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST VOA » 27 май 2015, 16:46

Способ возврата денег из неплатежеспособного банка через дробление вклада - судебная практика.

17:20 26.05.15
Фонд гарантирования вкладов физлиц и его Уполномоченный на ликвидацию банка не доказали наличие оснований для признания ничтожным договора банковского вклада

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ
Окружной админсуд Киева в постановлении по делу № 826/20776/14 обязал уполномоченного Фонда гарантирования вкладов физлиц на ликвидацию банка предоставить Фонду дополнительную информацию о выплате возмещения в размере 200 тыс. грн за счет средств Фонда вкладчику, депозит которого был признан ничтожным Комиссией по проверке договоров, созданной Уполномоченным.

Истец не был включен в перечень вкладчиков банка-банкрота в связи с признанием недействительным договора банковского вклада (депозита) на основании ст. 38 Закона «О системе гарантирования вкладов физических лиц» и ст. 228 Гражданского кодекса, со ссылкой на то, что указанная сделка нарушает публичный порядок и направлена на незаконное завладение имуществом государства.

Во время проверки Комиссией было установлено, что средства на счет, открытый на имя истца, поступали в результате так называемого «дробления» счета другого клиента. То есть, со счета клиента банка, размер вклада которого составлял более, чем 200 тыс. грн. вроде снимались средства и сразу же эта сумма «поступала» на счет, открытый на имя истца. В частности, физическое лицо, которое имело значительную сумму денежных средств на счете, договаривалось с работниками банка о том, что якобы будет осуществлять «снятие» средств в рамках существующих лимитов, а другое лицо будет «вносить» эти средства на свой счет. В результате таких действий, денежный вклад со значительной суммой мельчал или распределялся на суммы до 200 тыс. грн и этими измельченными частицами фактически переводился на счета других физлиц.

Согласно выводам Комиссии, указанные действия осуществлялись с целью получить средства не от банка и не за счет банка, который в тот момент уже не мог выполнять свои обязательства перед вкладчиками по возврату принадлежащих им средств, а получить деньги от Фонда, то есть государственные средства. При таких обстоятельствах расходы Фонда значительно увеличиваются без каких-либо законных на то оснований.

По результатам работы Комиссией был составлен протокол по признанию ничтожными вкладов, которым Уполномоченному предлагалось признать ничтожными сделки (договоры) вкладов (депозитов), согласно перечню, указанному в приложении к протоколу. Уполномоченный признал эти сделки ничтожными.

В свою очереди суд указал, что Уполномоченным не определено конкретное основание ничтожности сделки неплатежеспособного банка, которые предусмотрены частью 3 ст. 38 Закона «О системе гарантирования вкладов физических лиц», и не доказано, что договор банковского вклада (депозита) имеет признаки ничтожной сделки (например, в связи с заключением указанного договора третье лицо стало неплатежеспособным или истец и банк являются связанными лицами и заключенный между ними договор не соответствует требованиям законодательства).

Согласно части 1 ст. 228 ГК сделка считается нарушаещей публичный порядок, если она была направлена на нарушение конституционных прав и свобод человека и гражданина, уничтожение, повреждение имущества физического или юридического лица, государства, АР Крым, территориальной общины, незаконное завладение им. Согласно части 2 ст. 228 ГК сделка, которая нарушает публичный порядок, является ничтожной. Для применения санкций, предусмотренных ст. 228 ГК (взыскание в доход государства), необходимо наличие умысла на совершение сделки с целью, заведомо противоречащей интересам государства и общества, например, совершение притворной сделки с целью сокрытия уклонения от уплаты налогов или с целью неправомерного получения из госбюджета средств путем возмещения НДС в случае его неуплаты контрагентами в бюджет.

В этом деле ответчиками не приведены, а судом не установлены основания для признания ничтожным договора банковского вклада, заключенного между истцом и ПАО «Коммерческий банк «Украинский финансовый мир»; ответчиками также не представлено доказательств, свидетельствующих, что указанная сделка нарушает общественный порядок или направлена на нарушение конституционных прав и свобод человека и гражданина, уничтожение, повреждение имущества государства.

Кроме того, в силу положений части 3 ст. 228 ГК вопрос недействительности сделки в случае несоблюдения требования о ее соответствии интересам государства и общества, его моральным принципам решается исключительно судом.

Суд отмечтил, что соответствующего судебного решения о признании недействительным договора банковского вклада материалы дела не содержат, а о существовании таких судебных решений ни суду, ни сторонам неизвестно.

Таким образом, Уполномоченным не подтверждено наличие правовых оснований для невключения истца в перечень вкладчиков банка, которые имеют право на возмещение средств по вкладам за счет Фонда.

Марина Ясинская
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5143
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1788 раз.
Поблагодарили: 1996 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 май 2015, 11:48

Национальный банк Украины (НБУ) отнес ПАО «Украинский профессиональный банк» (УПБ, Киев) к категории неплатежеспособных.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
dmkushnir
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5685
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 802 раз.
Поблагодарили: 2571 раз.

UNREAD_POST налоговик » 05 июн 2015, 18:12

В ближайшее время в банк “Национальный кредит” (Киев) может быть введена временная администрация, сообщил крупнейший акционер финучреждения Андрей Онистрат.

“Новая администрация может быть введена в любое время, что связано с потерей платежеспособности банка в последние дни”, – сказал он журналистам в пятницу.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5685
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 802 раз.
Поблагодарили: 2571 раз.

UNREAD_POST налоговик » 08 июн 2015, 10:48

налоговик писал(а):
В ближайшее время в банк “Национальный кредит” (Киев) может быть введена временная администрация, сообщил крупнейший акционер финучреждения Андрей Онистрат.

“Новая администрация может быть введена в любое время, что связано с потерей платежеспособности банка в последние дни”, – сказал он журналистам в пятницу.


НБУ перевел "Банк национальный кредит" в категорию неплатежеспособных
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5685
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 802 раз.
Поблагодарили: 2571 раз.

UNREAD_POST bullet » 20 авг 2015, 10:37

ВСУ разбирался с понятием кредитор банка

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 травня 2015 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Колесника П. І., суддів - Барбари В. П., Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Шицького І. Б. (за участю представників: публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - Л. І. М., Ж. В. П., приватного підприємства "ОлПак" - М. І. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Л. І. М. про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі N 910/11139/14 за позовом приватного підприємства "ОлПак" до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про зобов'язання вчинити дії, встановила:

У червні 2014 року приватне підприємство "ОлПак" (далі - ПП "ОлПак") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум"), в якому просило зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти в розмірі 115000,00 грн. із поточного рахунку ПП "ОлПак" N 26000301091679 в ПАТ "Банк Форум" на поточний рахунок ПП "ОлПак" N 26002210320628 в акціонерному товаристві "Прокредит Банк" (далі - АТ "Прокредит Банк").

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем розпоряджень позивача за договором банківського рахунка про перерахування коштів на підставі платіжних доручень.

Рішенням господарського суду міст Києва від 8 серпня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ПАТ "Банк Форум" перерахувати грошові кошти в розмірі 115000,00 грн. із поточного рахунка ПП "ОлПак" N 26000301091679 в ПАТ "Банк Форум" на поточний рахунок ПП "ОлПак" N 26002210320628 в АТ "Прокредит Банк".

Вищий господарський суд України постановою від 18 грудня 2014 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 8 серпня 2014 року.

При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, незважаючи на те, що стосовно відповідача було запроваджено тимчасову адміністрацію, та виходив із того, що позивач не є кредитором ПАТ "Банк Форум", а тому виконання банком операції з перерахунку грошових коштів не обмежується положеннями пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Л. І. М., посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року, рішення господарського суду міста Києва від 8 серпня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "ОлПак" до ПАТ "Банк Форум".

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Л. І. М. долучила до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 18 лютого 2015 року у справі N 910/9229/14, від 23 грудня 2014 року у справі N 910/9228/14, від 2 грудня 2014 року у справі N 910/10423/14 та від 16 вересня 2014 року у справі N 910/7157/14.

У постановах, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, розглядаючи спір з аналогічним змістом позовних вимог, підставами позову, за однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин та встановлених судами фактичних обставин, дійшов протилежного висновку щодо відмови у задоволенні позову про зобов'язання банку виконати розпорядження про переказ коштів з огляду на те, що у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, і оскільки позивач звернувся з такими вимогами у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції обмежувалося положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ухвалою від 25 березня 2015 року Вищий господарський суд України допустив справу N 910/11139/14 до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192-VIII заяви, що надійшли до Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, переглядаються у порядку, що діяв на день їх надходження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

За змістом статті 11125 ГПК України Верховний Суд України задовольняє заяву про перегляд судових рішень господарських судів і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 11116 ГПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка розглядається, господарськими судами встановлено, що 17 липня 2007 року між АКБ "Форум" і ПП "ОлПак" укладено договір банківського рахунка, відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу поточний/і рахунок/ки у національній або іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до пункту 1.2 договору відповідач зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий позивачеві, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком.

30 січня 2012 року у зв'язку з реорганізацією банку укладено додатковий договір до договору банківського рахунка від 17 липня 2007 року, відповідно до якого банк відкрив для позивача - клієнта поточний рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

Згідно з додатковим договором до договору банківського рахунка від 17 липня 2007 року банк зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта, забезпечувати збереження ввірених йому коштів, здійснювати списання коштів з рахунка клієнта лише за його дорученням.

13 травня 2014 року та 2 червня 2014 року позивач надав відповідачеві для виконання платіжні доручення N 528 та N 530 для перерахування коштів ПП "ОлПак" на рахунок ПП "ОлПак" в АТ "Прокредит Банк".

Зазначені платіжні доручення повернуто позивачеві без виконання, про що на зворотному боці платіжного доручення відповідач проставив відповідну відмітку з посиланням на частину 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

У справі, що розглядається, судами також встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 березня 2014 року N 135 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року N 14 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року.

Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 зазначеного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Системний аналіз положень ЦК України, законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і "Про банки і банківську діяльність" свідчить про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спору).

Залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року та рішення господарського суд міста Києва від 8 серпня 2014 року, Вищий господарський суд України погодився з висновком, що вимоги позивача до відповідача не є майновими, а позивач, відповідно, не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На думку Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та суперечить висновкам цього суду, викладеним в інших за змістом судових рішеннях у подібних правовідносинах, зокрема у справах N 910/9229/14, N 910/9228/14, N 910/10423/14 та N 910/7157/14.

За таких обставин заява уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Л. І. М. підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі N 910/11139/14 як незаконна і необґрунтована - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192-VIII та статтями 11116, 11123 - 11125 ГПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом) Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Л. І. М. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі N 910/11139/14 задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року у справі N 910/11139/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.


 
bullet
 
Сообщений: 17
Зарегистрирован: 04 апр 2013, 14:13
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 9 раз.

UNREAD_POST налоговик » 04 сен 2015, 17:31

Зачет кредита с депозитом
опять можно

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Київ
Скрытый текст: показать
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Романюк Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Шицького І.Б.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс», про стягнення безпідставно отриманих коштів за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за пропозицією директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Нобліс» (далі – ТОВ «ВКФ «Нобліс») тимчасово сплатити відповідачу кошти для погашення заборгованості ТОВ «ВКФ «Нобліс» за кредитним договором від 21 грудня 2007 року, він сплатив ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошові кошти у розмірі 766 250 грн.
ОСОБА_1 зазначав, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» отримав кошти безпідставно та незаконно, відмовляється повернути отримані кошти, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 листопада 2013 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 листопада 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 766 250 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року у відкритті касаційного провадження у даній справі відмовлено.
У заяві про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» порушує питання про скасування зазначеної ухвали та ухвалення нового рішення, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статей 512, 527, 528 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» посилається на постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року та від 4 листопада 2014 року; ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 18 квітня 2012 року, від 5 червня 2012 року та від 17 листопада 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню частково.
За змістом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон) заяви про перегляд Верховним Судом України рішень судів, що надійшли до судів касаційних інстанцій для вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції, з висновками якого й погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що відповідачем без належних законних підстав отримано кошти від позивача на виконання зобов’язань іншої особи, а тому перераховані кошти підлягають стягненню з підстав передбачених статтею 1212 ЦК України..
На відміну від висновків, які містяться в судовому рішенні у справі, яка переглядається, в судових рішеннях, на які посилається заявник як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суди встановивши що зобов’язання боржника виконано іншою особою, дійшли висновку, що відповідно до статей 512, 527, 528 ЦК України виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Отже, у справі, що переглядається не застосовано норми статей 512,527,528 ЦК України має місце неоднакове застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов‘язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов‘язку боржника третьою особою.
За змістом зазначених норм матеріального права зобов’язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов’язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов’язки кредитора у зобов’язанні.
При цьому підставою для виконання третьою особою зобов’язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов’язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.
Таке покладення виконання зобов’язань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обов’язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов’язань.
Судами встановлено, що 21 грудня 2007 року між третьою особою та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач надав третій особі кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3000000 грн., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути його та сплатити проценти, встановлені договором.
Згідно із п. 4.2.1 кредитного договору повернення кредиту мало відбуватись шляхом перерахування коштів з поточних рахунків позичальника.
Відповідно до умов кредитного договору банку надане право списувати кошти з поточного рахунку позичальника (рахунок НОМЕР_1) за умови настання строків виконання останнім будь-яких грошових зобов'язань, передбачених договором.
ОСОБА_1 сплатив банку 766250,00 грн. наступним чином:
- за квитанцією № 207 від 29.12.08 - 250 000,00 грн.;
- за квитанцією від 27.02.09 - 15 100,00 грн.;
- за квитанцією № 14 від 17.03.09 - 420 000,00 грн.;
- за квитанцією № 11 від 21.04.09 - 81 150,00 грн.
Ухвалюючи рішення з підстав статті 1212 ЦК України суди з огляду на підстави та зміст позовних вимог не застосували до спірних правовідносин положення статей 512, 526 та 528 ЦК України та не надали оцінку правовідносинам сторін, їх правам та обов’язкам відповідно до фактичних обставин справи.
Оскільки неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до частин першої, другої статті 360-4 ЦПК(в редакції, що діяла до набрання чинності Закону) України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л и:
Заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року скасувати, а справу передати на новий касаційний розгляд.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий А.Г. Ярема

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 6-15цс15

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов‘язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов‘язку боржника третьою особою.
За змістом зазначених норм матеріального права зобов’язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов’язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов’язки кредитора у зобов’язанні.
При цьому підставою для виконання третьою особою зобов’язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов’язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.
Таке покладення виконання зобов’язань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обов’язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов’язань.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5685
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 802 раз.
Поблагодарили: 2571 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya