Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Неплатежеспособный банк (банк банкрот)

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST налоговик » 18 сен 2015, 09:29

Наконец-то. Полгода банк лежит - признали.

ПАТ "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних

17.09.2015
прес-реліз НБУ

Відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 17 вересня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних".

Національний банк України наголошує, що 93,2% (234 тисячі осіб) усіх вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) суму 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5655
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2536 раз.

UNREAD_POST VOA » 08 окт 2015, 13:23

Коллеги, а что с "Форумом" всё-таки? Сейчас звонок - вроде как представитель банка с требованием оплатить РКО за март 2014 в сумме 60 грн. 8-)
Дир, которому этот самый банк на расчётном счёте обанкротил гораздо больше, предложил банку там и поискать их РКО. В ответ - мы на вас в суд подадим за 60 грн. расчётного обслуживания. 8-) 8-) 8-)
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
Тори
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5090
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1782 раз.
Поблагодарили: 1959 раз.

UNREAD_POST minibuh » 08 окт 2015, 14:17

Ликвидируется" Форум" . Имущество с аукциона продают. http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquida ... niy-birzhi

За это сообщение автора minibuh поблагодарил:
VOA
minibuh
 
Сообщений: 2032
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1162 раз.
Поблагодарили: 802 раз.

UNREAD_POST VOA » 09 окт 2015, 11:19

Благодарю. Не грузился сайт "Форума", а когда загрузился - увидела, что срок ликвидации продлили ещё на год (раньше был указан август 2015 и когда даже в сентябре не было никаких звонков - решила, что таки ликвидировался).
Самое интересное, что Фонд гарантирования до сих пор не озвучил - разъяснил ли суд ему своё постановление о приостановлении ликвидации банка по иску компании Новинского, т.к. ещё в феврале 2015 предс.фонда заявлял, что позиция фонда не определена, т.к. они не могут понять: что именно постановил суд. Но в любом случае банк находится на сегодня в стадии ликвидации до июля 2016 исходя из действий ликвид.комиссии.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5090
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1782 раз.
Поблагодарили: 1959 раз.

UNREAD_POST minibuh » 09 окт 2015, 12:30

Мне вот интересен такой момент, может ли допустим ФОП, у которого зависли ден.средства на текущем счету в Форуме , обменять эти средства на какое-нибудь равное по стоимости имущества банка ?
Моему папе(гражданское лицо не ФОП) когда-то давно в году 2010-11 представители банка предлагали обменять депозит на имущество банка(бытовая техника, конфискованные кредитные автомобили), но он отказался.
minibuh
 
Сообщений: 2032
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1162 раз.
Поблагодарили: 802 раз.

UNREAD_POST VOA » 09 окт 2015, 16:50

В настоящее время я так поняла, что взаимозачёты в ликвидирующемся банке запрещены - всё только через аукцион и погашение долга деньгами (наша ситуация - яркий пример: нам не позволяют зачесть наши копеечные долги по РКО с гораздо бОльшей суммой задолженности банка перед нами и при этом погашение нами долга отнюдь не гарантирует погашение долга нам). Типа, борьба с коррупцией и возможность получить максимум от реализации имущества. Да, и всё более-менее интересное (в виде дешёвых мебели, оргтехники, авто и недвижа) обычно распределяется между приближёнными к управляющему банком.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5090
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1782 раз.
Поблагодарили: 1959 раз.

UNREAD_POST Тори » 23 ноя 2015, 17:46

VOA писал(а):Коллеги, а что с "Форумом" всё-таки? Сейчас звонок - вроде как представитель банка с требованием оплатить РКО за март 2014 в сумме 60 грн. 8-)
Дир, которому этот самый банк на расчётном счёте обанкротил гораздо больше, предложил банку там и поискать их РКО. В ответ - мы на вас в суд подадим за 60 грн. расчётного обслуживания. 8-) 8-) 8-)

И как поступил Ваш директор? Нам тоже такое письмо прислали. Мы письменно отвечали, что пусть возьмут за РКО из тех наших денег, что зависли в их банке. Пишут, что во время процедуры ликвидации банка, согласно Закону "О системе гарантирования вкладов физ.лиц" зачет встречных однородных требований запрещен.
Обидно еще и доплачивать за то, что деньги пропали.
Может, есть какой-то выход из ситуации, как думаете?
Тори
 
Сообщений: 119
Зарегистрирован: 04 апр 2011, 15:00
Благодарил (а): 142 раз.
Поблагодарили: 34 раз.

UNREAD_POST bur » 23 ноя 2015, 17:50

Тори писал(а):
VOA писал(а):Коллеги, а что с "Форумом" всё-таки? Сейчас звонок - вроде как представитель банка с требованием оплатить РКО за март 2014 в сумме 60 грн. 8-)
Дир, которому этот самый банк на расчётном счёте обанкротил гораздо больше, предложил банку там и поискать их РКО. В ответ - мы на вас в суд подадим за 60 грн. расчётного обслуживания. 8-) 8-) 8-)

И как поступил Ваш директор? Нам тоже такое письмо прислали. Мы письменно отвечали, что пусть возьмут за РКО из тех наших денег, что зависли в их банке. Пишут, что во время процедуры ликвидации банка, согласно Закону "О системе гарантирования вкладов физ.лиц" зачет встречных однородных требований запрещен.
Обидно еще и доплачивать за то, что деньги пропали.
Может, есть какой-то выход из ситуации, как думаете?


формально нужно платить. Они же в банкротстве, а не вы.
Ваш долг им и их долг вам никак не связаны.

За это сообщение автора bur поблагодарил:
Тори
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 ноя 2015, 17:58

Тори писал(а):
VOA писал(а):Коллеги, а что с "Форумом" всё-таки? Сейчас звонок - вроде как представитель банка с требованием оплатить РКО за март 2014 в сумме 60 грн. 8-)
Дир, которому этот самый банк на расчётном счёте обанкротил гораздо больше, предложил банку там и поискать их РКО. В ответ - мы на вас в суд подадим за 60 грн. расчётного обслуживания. 8-) 8-) 8-)

И как поступил Ваш директор? Нам тоже такое письмо прислали. Мы письменно отвечали, что пусть возьмут за РКО из тех наших денег, что зависли в их банке. Пишут, что во время процедуры ликвидации банка, согласно Закону "О системе гарантирования вкладов физ.лиц" зачет встречных однородных требований запрещен.
Обидно еще и доплачивать за то, что деньги пропали.
Может, есть какой-то выход из ситуации, как думаете?


Попробуйте

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
bur, Тори
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5655
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2536 раз.

UNREAD_POST Тори » 24 ноя 2015, 17:38

налоговик писал(а):Попробуйте
3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В общем, отправили еще раз письмо со ссылкой на п.3ст.538 Гражданского Кодекса, который подсказал уважаемый Налоговик. И со ссылкой на пункт Тарифов банка, где указано, что комисся за РКО начисляется только в том месяце, в котором было движение по счету. Т.к. в апреле-июне 2014 г. никакого движения уже не было (введена временная администрация), то начисление комиссии за этот период считаем незаконным.
Спасибо еще раз за помощь! Как получим ответ от банка, напишу.

За это сообщение автора Тори поблагодарил:
налоговик
Тори
 
Сообщений: 119
Зарегистрирован: 04 апр 2011, 15:00
Благодарил (а): 142 раз.
Поблагодарили: 34 раз.

UNREAD_POST налоговик » 25 ноя 2015, 15:16

Лист Дфс від 19.11.2015 №24662/6/99-99-10-03-02-15

Про надання роз’яснення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення від 30.10.2015 № 124 (вх. ДФС № 31523/6 від 30.10.2015) про надання роз’яснення щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших платежів до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку та повідомляє таке.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 ст. 129 Кодексу.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Голова Р.М. Насіров
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5655
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2536 раз.

UNREAD_POST dmn » 25 ноя 2015, 15:49

була в мене така ситуація. В банку всі були на морозі, платежі пройшли через систему "клієнт-банк". Єдине в чому не прогледіла операціоністка так проштампувала "отримано банком" роздруковані мною платіжки, які я їй підсунув за шоколадкою. А так якщо платежі просто пройшли по "клієнт-банку" то довести вину банку важко. В них там сидять грамотні юристи по таких ділах. Як забрали гроші? Набрали на всю суму платіж на сплату війскового збору, правда сума була в межах 200 тис. Провели в той же день. А так бадались три місяці... Ще раз кажу, банк не визнає свою неплатоспроможність до останнього, відписуючись різним набором речень...
Аватар пользователя
dmn
 
Сообщений: 224
Зарегистрирован: 11 авг 2015, 18:07
Благодарил (а): 89 раз.
Поблагодарили: 23 раз.

UNREAD_POST VOA » 04 дек 2015, 14:08

Тори писал(а):
VOA писал(а):Коллеги, а что с "Форумом" всё-таки? Сейчас звонок - вроде как представитель банка с требованием оплатить РКО за март 2014 в сумме 60 грн. 8-)
Дир, которому этот самый банк на расчётном счёте обанкротил гораздо больше, предложил банку там и поискать их РКО. В ответ - мы на вас в суд подадим за 60 грн. расчётного обслуживания. 8-) 8-) 8-)

И как поступил Ваш директор? Нам тоже такое письмо прислали. Мы письменно отвечали, что пусть возьмут за РКО из тех наших денег, что зависли в их банке. Пишут, что во время процедуры ликвидации банка, согласно Закону "О системе гарантирования вкладов физ.лиц" зачет встречных однородных требований запрещен.
Обидно еще и доплачивать за то, что деньги пропали.
Может, есть какой-то выход из ситуации, как думаете?

Сегодня получили их "вимогу про виконання зобов'язань".
По "вимоге" они всё-таки считают, что банк ликвидируется (т.е., видимо, ВАСУ разъяснил таки ФГВФО - что он имел в виду под приостановкой ликвидации, хотя я не находила этого толкования в интернете, но, может, плохо искала).
С нас требуют оплату только за март 2014 (почему с Вас требовали ещё и за апрель-июнь - не понимаю, ведь ВА была введена 14.03.14, а движение денег было остановлено ещё 10.03.14).
Вообще - формулировки "прикольные" в "вимоге". Мы - очень плохие, т.к. из-за нашей задолженности страдают вкладчики-физлица и нас будут судить, т.к. наши действия будут расценены как противоправные и такие, что угрожают интересам ВКЛАДЧИКОВ банка. Ну, а наши гораздо более пострадавшие интересы (если сопоставить нашу задолженность с задолженностью банка нам) - не такие интересные, т.к. мы - не вкладчики.
Учитывая копеечность суммы и нежелание бегать по судам - директор принял решение оплатить (я это решение не комментирую).
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
Тори
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5090
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1782 раз.
Поблагодарили: 1959 раз.

UNREAD_POST Тори » 04 дек 2015, 17:10

VOA писал(а):Учитывая копеечность суммы и нежелание бегать по судам - директор принял решение оплатить (я это решение не комментирую).

У нас пока решение не принято, ждем ответа из банка на второе письмо, чтобы, для начала, хотя бы начисления за апрель-июнь сняли.
Сумма, действительно, небольшая. Интересно только, а банк будет на всех в суд подавать? Директор считает, что нет. В общем, поживем, увидим.
Тори
 
Сообщений: 119
Зарегистрирован: 04 апр 2011, 15:00
Благодарил (а): 142 раз.
Поблагодарили: 34 раз.

UNREAD_POST налоговик » 21 дек 2015, 12:11

Якщо Ваш банк неплатоспроможний

Грошей вже давно не існує.

Якщо не вірите в епіграф, то подумайте, чому на 5-фунтовій банкноті Великої Британії розміщено напис: «I promise to pay the bearer on demand the sum of 5 Pounds» («Я обіцяю заплатити тримачу на вимогу суму в 5 фунтів)? І підпис стоїть головного казначея Великої Британії для чого? Що саме він обіцяє тримачу папірця у 5 фунтів?

Ніяких фунтів взамін папірця ніхто і ніде вам не видасть. Більше того, ви навіть уявити їх не зможете. От і виходить, що ті папірці, які ми звикли називати грошима, насправді є лише абстрактними обіцянками, які роздає направо і наліво головний державний банк країни. Коли ж ці обіцянки потрапляють на рахунок в комерційний банк, то вони стають обіцянками комерційного банку, оскільки звичайний поточний рахунок клієнта в банку є пасивним для останнього, а отже він відображає його зобов’язання перед клієнтом. Просто це зобов’язання комерційного банку, виражене у зобов’язаннях банку національного. Та оскільки воно є зобов’язанням комерційного банку, то цілковито й залежить від платоспроможності останнього.

Але навіть те, що є зобов’язанням комерційного банку, вираженим у зобов’язаннях національного банку, втрачати також не хочеться. От і переймаються клієнти банку тим, як не втратити те, що на їхніх банківських рахунках відображено.



Тимчасова адміністрація: коли і для чого

Згідно зі ст.34 Закону № 4452[1] Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Та не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України». Відповідно до п.16 ч.1 ст. 2 Закону № 4452 «тимчасова адміністрація – процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом».

Відповідно до ст.36 Закону № 4452 Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. При цьому під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Згідно зі ст.2 Закону № 4452 вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа – підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката, а кредитором вважається юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов’язань.

Отже, з моменту уведення тимчасової адміністрації не варто сподіватися на те, що неплатоспроможний банк здійснить юридичній особі виплати у межах коштів на поточному рахунку. З цього слідують висновки про те, що:

1) попіклуватися про свої кошти слід ще до того, як в банк «увійшла» тимчасова адміністрація;

2) після того, як банком почав керувати Фонд, пряме виведення коштів з банку, так само як і їх стягнення, не слід очікувати. Слід вчиняти інші легальні дії, спрямовані на задоволення своїх грошових вимог.



До «приходу» тимчасової адміністрації

Те, що банк перетворюється у неплатоспроможний, можна відчути ще задовго до уведення тимчасової адміністрації. Ознакою неплатоспроможності є спочатку затримка платежів на пару днів, пояснювана технічними помилками чи причинами. Потім настає момент, з якого банк здійснює лише платежі до бюджету та внутрішні. А потім вже нічого не здійснює.

На такі обставини слід реагувати швидко, не сподіваючись на те, що банк «одужає». Таке «одужання» може відбутися на якийсь час, а може й надовго. Проте неплатоспроможність банку в наших реаліях настає частіше, аніж «одужання». Тож на першій стадії, поки банк ще платить хоча б у бюджет, є сенс усі кошти, що в ньому є перерахувати в бюджет у вигляді авансів та переплат з податків. Краще переплатити на пару років уперед, аніж просто втратити.

Якщо ж банк і в бюджет вже затримує платежі, або навіть їх вже фактично не платить, варто скористатися нормами ПКУ, які дозволяють перекласти відповідальність за таку затримку на банк.

Судова практика цьому поки що сприяє. Прикладом є постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2015 р. № 826/3630/15[2], залишена в силі апеляційною та касаційною інстанціями.

За фабулою справи фізична особа – підприємець (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача, рішення відповідача про опис майна у податкову заставу, рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зобов’язати відповідача внести до зворотнього боку інтегрованої картки позивача відомості про сплату єдиного податку за І квартал 2014 року у сумі, відповідно до квитанції відділення № 2 ПАТ «Старокиївський банк». Відповідач на підставі картки особового рахунку прийняв зазначені вище податкову вимогу про сплату єдиного податку та рішення про опис майна у податкову заставу. У подальшому, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, про що складено акт. Перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу 3 п.299.10 ст. 299 ПКУ, що призвело до прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Позивач у свою чергу не погодився із оскаржуваними рішеннями відповідача, оскільки вважав, що з наданих податковому органу документів вбачається своєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання по єдиному податку за І та ІІ квартали 2014 року, що своєю чергою підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. І лише у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст.59 ПКУ).

Вирішуючи спір між позивачем і відповідачем, суд встановив, що підставою для винесення оскаржуваної податкової вимоги стала податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, що обліковується у картці особового рахунку, яка виникла за наслідками несплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного позивачем у податковій декларації. Оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте контролюючим органом у зв’язку з тим, що за позивачем обліковується податковий борг протягом двох послідовних кварталів.

Проте, суд дослідив матеріали справи і знайшов там підтвердження того, що позивачем самостійно у встановлені строки сплачено суми узгодженого податкового зобов’язання по єдиному податку, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи. Більше того, позивач заявив у суді, а відповідач не зумів спростувати той факт, що листом позивача від 01.07.2014 р. відповідач був повідомлений про проведення оплати єдиного податку.

Отже суд дійшов логічного висновку про те, що копій платіжних доручень достатньо для того, щоб вважати підтвердженим факт самостійної сплати у встановлені строки сум узгодженого податкового зобов’язання. Факт сплати податкового зобов’язання підтверджує не фактичне надходження коштів до державного бюджету, а саме наявність платіжних доручень.

Суд врахував, що позивачем надано докази того, що він самостійно сплатив суми узгодженого податкового зобов’язання по єдиному податку у встановлені чинним законодавством строки. Тобто позивач спростував висновки відповідача про наявність податкового боргу. Тож суд прийшов до висновку про неправомірність формування податкової вимоги, що призвело до винесення рішення про опис майна у податкову заставу та як наслідок анульовано реєстрацію фізичної особи – підприємця (відповідача).

Детальніше стосовно моменту визначення сплати податкового зобов’язання та підтвердження його факту дослідив у цій справі суд апеляційної інстанції, який виходив з того, що відповідно до п.24.3. ст.24 Закону № 2346[3] «при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою – учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі». При цьому прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи – учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією. Відповідно до п.129.7.ст.129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Отже Окружний адміністративний суд м. Києва та Київський апеляційний адміністративний суд дійшли правильного висновку про те, що відповідальність платника податку закінчується моментом подання до банку платіжного доручення на сплату відповідного податку. І цей факт має підтверджуватися виключно платіжним дорученням з відміткою банку про його проведення. Фактичне ж надходження коштів до державного бюджету – це вже відповідальність самого банку.

І така думка вказаних судів знайшла своє підтвердження у Вищому адміністративному суді України, який, посилаючись на п.5 ч.5 ст.214 КАСУ[4], відмовив у відкритті касаційного провадження, тобто відмовився навіть переглядати у судовому засіданні дану справу. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають судовій практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, касаційна скарга Відповідача була визнана необґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Під час тимчасової адміністрації

Про те, що під час тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, вже було вказано вище. Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється також і зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Така заборона істотно перешкоджає можливості «згортання» заборгованості позичальника банку із заборгованістю банку перед вкладником чи іншими особами. І стосовно заборони такого «згортання» є навіть судова практика.

Так, Верховний Суд України постановою від 22.04.2015 р. у справі № 910/9234/14 стосовно спору про правомірність перерахування коштів поручителями для погашення поточної заборгованості за кредитним договором у неплатоспроможному банку висловився про те, що така вимога не відповідає чинному законодавству. На таку вимогу клієнта неплатоспроможний банк відповів відмовою і зазначив, що відповідно до пп. 4. п. 5 ст. 36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, якщо це зможе призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом. Тому погашення заборгованості за кредитними договорами позичальники та/або поручителі можуть здійснювати виключно шляхом внесення коштів через касу банку або направлення коштів на погашення з рахунків, що відкриті в інших банках.

ВСУ виходив з того, що ст.2 Закону № 2121[5] визначає, що кредитор банку – це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань. Отже помилковим є висновок про те, що вимоги позивача до відповідача не є майновими вимогами, а позивач, відповідно, не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом № 4452. Між поручителями та банком склалися зобов’язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами. Та оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями п.1 ч.5 ст.36 Закону № 4452.

Отже сподіватися на те, що під час тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку вдасться гроші вкладника/кредитора спрямувати на погашення заборгованості іншої особи не варто, оскільки щодо цього існує пряма заборона, передбачена п.4 ч.5 ст.36 Закону № 4452: під час тимчасової адміністрації не здійснюється «зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі».

Проте ані цей п.4, ані п.1, який забороняє задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, не забороняють перерахування коштів з поточного рахунку одного клієнта неплатоспроможного банку на рахунок іншого клієнта цього банку, наприклад, як позику. У цьому разі не відбувається ніякого задоволення вимог кредиторів, так само, як і не відбувається зарахування чи припинення зобов’язань. Принаймні щодо того, що такий платіж суперечить положенням Закону № 4452, судової практики поки що знайти не вдалося.

Проте в результаті маємо фактичний збіг в одній особі кредитора і боржника в одній особі без юридичної можливості припинити вказані зобов’язання. На цьому можна й зупинитися і чекати на те, що Фонд від імені банку пред’явить позов про стягнення заборгованості за кредитом. Якщо таке станеться. Коли ж таке станеться, то можна, наприклад, заявити зустрічний позов про виконання платіжного доручення на погашення заборгованості за кредитом (не зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме зобов’язання виконати платіжне доручення). Виконання такого платіжного доручення не є припиненням зобов’язання зарахуванням чи збігом в одній особі боржника і кредитора. Воно є виконанням обов’язку за кредитним договором.

Нагадаємо, що відповідно до ст.60 ГПКУ[6] відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Таку пов’язаність можна пояснити тим, що виконання спірного платіжного доручення призведе до погашення заборгованості за кредитом, а значить й до усунення предмету первісного позову.

Якщо ж банк не погодиться на виконання платіжного доручення на перерахування коштів з рахунку кредитора неплатоспроможного банку на рахунок позичальника і якщо сума вказаних заборгованостей є істотною, то можна реорганізувати юридичні особи кредитора банку і його позичальника шляхом приєднання або злиття, тобто об’єднати їх в одну юридичну особу, тобто об’єднати кредитора банку з його позичальником. В результаті знову ж таки відбудеться збіг в одній особі боржника і кредитора, але вже поза волевиявленням банку. І тоді вже чекати на позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, щоб пред’явити банку зустрічний позов.

Зрозуміло, що така схема збігу в одній особі боржника і кредитора вимагати істотних втрат часу і коштів, проте вона може бути того варта.

[1]Закон України № 4452-VI від 23.02.2012 р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (прим.ред.).
[2] Текст постанови розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/43844301 (прим.ред.).
[3]Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (прим.ред.).
[4] Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (прим.ред.).
[5]Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (прим.ред.).
[6] Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 06.11.1991 р. (прим.ред.).

Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права
Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к.ю.н.

газета “Бухгалтерія” № 51 (1194) за 21 грудня 2015 року. стор. 32-35.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Galla
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5655
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2536 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, lutishka, MR, Ya