Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Хозяйственные и налоговые вопросы в отношениях с Крымом

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST bur » 13 авг 2014, 11:25

Главбух

Проведення господарських операції з підприємцями, які проживають в АР Крим

Додано 12.08.2014

Підприємство отримує інформаційно-маркетингові послуги від фізичних осіб — підприємців, які проживають в АР Крим. Які документи необхідно вимагати від них для подальшої роботи?
Україна не визнає АР Крим територією, що належить Російській Федерації. Набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, згідно з яким територія АРК та місто Севастополь — це тимчасово окупована територія України, на яку поширюється дія Конституції та закони України.
З огляду на зазначене, немає підстав застосовувати норми підпункту 139.1.13 Податкового кодексу України (ПК) до маркетингових послуг, отриманих від підприємців, які проживають в АР Крим та в м. Севастополь як до послуг, отриманих від нерезидентів. Витрати, понесені (нараховані) платником податку на прибуток у звітному періоді у зв’язку з придбанням у таких підприємців послуг з консалтингу, маркетингу, реклами в повному обсязі (за вирахуванням ПДВ) включаються до податкових витрат, а саме — до інших витрат (абз. «г» пп. 138.10.3 ПК).
Пунктом 138.2 ПК визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.
Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги при обчисленні об’єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Для сприяння реалізації суб’єктами господарювання своїх прав та законних інтересів, а також для запобігання протиправним захопленням у складних умовах в АР Крим та м. Севастополь Мін’юстом видано наказ «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь» від 23.07.2014 № 1197/5(
далі
— Наказ № 1197/5).
Наказом передбачається, що підприємці, які зареєстровані на території АР Крим та м. Севастополь, для зміни свого місцезнаходження/місця проживання мають звернутися до відповідного державного реєстратора України згідно з додатком до Наказу № 1197/5.
Перелік документів, необхідний для проведення вказаної реєстрації підприємців, передбачений статтею 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV(
далі
— Закон № 755).
У той же час, відповідно до повідомлення МДЗ від 25.03.2014 в АР Крим та м. Севастополь буде запроваджено новий механізм, який дозволить місцевим суб’єктам господарювання сплачувати податки відповідно до законодавства України.
Для цього підприємцям потрібно лише перереєструвати свій бізнес на території будь-якої області України чи міста Києва.
Для перереєстрації вони мають звернутися до державного реєстратора реєстраційної служби України в областях або місті Києві. У свою чергу органи доходів і зборів після отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо внесених змін беруть на облік таких платників.
Ті платники податків, які здійснюють перереєстрацію, однак не включаються до ЄДР, повинні подати відповідну заяву до органів доходів і зборів обраного регіону, на підставі якої і буде здійснено їх облік.
Усі суб’єкти господарювання, які вже перебували в стані переходу з податкових інспекцій АР Крим або м. Севастополя до податкових інспекцій в областях або міста Києва, вважаються взятими на облік.
Юридична особа або самозайнята особа, яка сплачує податки на території області або міста Києва, а єдиний внесок на території АР Крим або м. Севастополя, може подати заяву про взяття її на облік як страхувальника до відповідної податкової інспекції в області або міста Києві.
В усіх чотирьох випадках після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов’язки платників в областях та місті Києві.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної перереєстрації фізичної особи — підприємця зобов’язаний передати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця для взяття такої фізособи на облік.
Порядок надання відомостей з ЄДР затверджено наказом Мін’юсту від 14.12.2012 № 1846/5. Відомості, що сформовані програмними засобами ведення ЄДР, надаються у вигляді:
виписки з ЄДР;
витягу з ЄДР;
довідки про наявність або відсутність в ЄДР;
бази даних (сукупність інформації ЄДР в електронному вигляді) для цілей бюро кредитних історій;
даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом;
повідомлень щодо внесення відомостей до ЄДР, що публікуються відповідно до Закону № 755 у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації;
інформації з ЄДР в електронному вигляді, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника ЄДР, веб-сайті технічного адміністратора ЄДР, Реєстраційному порталі.
Отже, якщо підприємець здійснив перереєстрацію бізнесу в будь-якій області або в м. Київ, для контрагента він може надати:
виписку з ЄДР;
витяг з ЄДР;
інформацію в електронному вигляді з ЄДР.
Якщо зміни про бажану перереєстрацію не включено до ЄДР, але підприємець подав заяву до органу Міндоходів за новим місцем реєстрації, такий підприємець може надати довідку цього органу про те, що він перебуває на обліку згідно з поданою заявою.
У пригоді вам неодмінно стане: «Втрата матеріальних цінностей за непередбачуваних обставин»
Слід нагадати, що надавати інформаційно-маркетингові послуги мають право підприємці, що перебувають на третій групі єдиного податку або на загальній системі оподаткування.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST vikakool » 14 авг 2014, 10:48

vikakool писал(а):Верховна Рада Україні у другому читанні ухвалила законопроект № 4032а «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».


Переголосовали.....и.....

Законопроект про економічну діяльность у Криму № 4032а відправили на повторне читання
vikakool
 
Сообщений: 4069
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 877 раз.
Поблагодарили: 613 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 14 авг 2014, 22:14

vikakool писал(а):
vikakool писал(а):Верховна Рада Україні у другому читанні ухвалила законопроект № 4032а «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».


Переголосовали.....и.....

Законопроект про економічну діяльность у Криму № 4032а відправили на повторне читання


Закон прийнято (14.08.2014)
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 15 авг 2014, 17:23

Мінагрополітики та Держрибагентство ініціюють тимчасове закриття морських рибних портів у Криму

15.08.2014 | 16:55
ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Держрибагенством України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України про тимчасове закриття морських рибних портів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Згідно проекту постанови, порти мають бути закриті до відновлення на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя конституційного ладу України. Планується до закриття державні підприємства та акваторії ДП «Керченський морський рибний порт» та ДП «Севастопольський морський рибний порт».
Відповідні заходи необхідно вжити у зв’язку із вторгненням на територію України озброєних формувань, екстремістські налаштованих осіб та військовою агресією Російської Федерації, що перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю та загрожує безпеці судноплавства.


Порты в курсе?
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 20 авг 2014, 17:59

20.08.2014 - Головне управління Міндоходів у Херсонській області
Сьогодні начальник Херсонської митниці Віталій Булюк повідомив про чергове затримання товарів іноземного виробництва, які були ввезені з півострова Крим на материкову територію України через тимчасову зону митного контролю «Ставки» Каланчацького району за відсутності жодних документів про митне оформлення товарів іноземного походження.

У посилках знаходилося 6 картонних коробок з автоаксесуарами іноземного виробництва, серед яких автомобільні сигналізації та партія гранульованої речовини буро-зеленого кольору загальною вагою 84 кг, в пластикових пляшках, з етикетками від охолоджувальних напоїв виробництва Республіки Узбекистан на іноземній мові. Посилки були марковані поштовим перевізником ООО «Старпост» (Росія) та перевозилися за маршрутом Сімферополь-Одеса.

Про порушення митних правил, визначених статтею 484 Митного кодексу України, складено протокол, товари вилучено.


Я что-то пропустил.
По украинскому законодательству товары из Крыма нужно растамаживать? и это ВЭД контракты?

Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 22 авг 2014, 13:51

lelmvj писал(а):Я что-то пропустил.
По украинскому законодательству товары из Крыма нужно растамаживать? и это ВЭД контракты?


Вот и ответ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.08.2014 р. N 1468/6/99-99-24-01-09-15

Про надання інформації

(Витяг)

У Державній фіскальній службі України розглянуто запит [...].

За результатами розгляду надаємо наявну інформацію у розумінні статті 1 Закону України від 13.01.2011 N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації".

Статтею Митного кодексу України від 13.03.2012 N 4495-VI визначено, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

На сьогоднішній день будь-яких пунктів пропуску через державний кордон між Автономною Республікою Крим та материковою територією України Кабінетом Міністрів України не встановлено.

З питань постачання товарів до Криму повідомляємо, що згідно зі статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року N 1207-VII особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.

На сьогодні відповідні законодавчі акти Верховною Радою України не прийняті, питання оформлення товарів, що ввозяться/вивозяться з/на території Автономної Республіки Крим до інших регіонів України, а також питання взаємодії під час здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, розташованими на території Криму і на материковій території України, законодавчо не врегульовані.

Державною фіскальною службою України на автомобільних шляхах та залізничних станціях, які знаходяться на адміністративному кордоні між Автономною Республікою Крим і материковою частиною України, організовано надання допомоги органам охорони державного кордону при здійсненні контролю осіб, транспортних засобів і вантажів з метою недопущення незаконного переміщення товарів суб'єктів ЗЕД, які не пройшли належних митних процедур, у тому числі, недопущення незаконного переміщення зброї, боєприпасів й інших суспільно небезпечних предметів.

В місцях контролю, визначених Адміністрацією Державної прикордонної служби України, цілодобово здійснюють чергування співробітники Херсонської митниць. Починаючи з 31.03.2014 в зону діяльності Херсонської митниці для надання допомоги постійно прибувають у відрядження посадові особи з інших митниць.

[...]


Заступник Голови
А. В. Макаренко
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST bur » 03 сен 2014, 16:44

Частки у статутних капіталах госптовариств: у Криму та на Материку

Олександр Єфімов

Опубліковано в ЗСЗ /2014 / випуск 6. Статутний капітал: облікові стратегії і податкові ризики, стор.189-193

Юридичних наслідків анексії Автономної Республіки Крим (далі – Крим) Російською Федерацією (далі – РФ) мабуть вистачить не одному поколінню юристів, адже у Криму вже ставиться під «юридичний сумнів» усе, що там робилося до окупації, і ставитиметься ще більше усете, що робиться там зараз, у період окупації. Адже усе, що би там не робилося суперечитиме в будь-якому разі якимось законам, як би ми того не намагалися уникнути. І все тому, що РФ і Україна не досягли компромісу щодо статусу Криму: кожен залишився із своєю думкою та своїм баченням «кримської весни» – 2014.

Одним з аспектів таких юридичних наслідків є реалізація корпоративних прав, які надають частки в статутних капіталах господарських товариств їх власникам, та юридично значущі дії щодо них.

Про корпоративні права як цінність

Відповідно до ст. 167 ГКУ «корпоративні праваце права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».

Отже ГКУ виділяє наступні правомочності власника частки у статутному капіталі господарського товариства:

¨ правотакоговласника на участь в управлінні зазначеним господарським товариством;

¨ правомочності на отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активіву разі ліквідації господарського товариства;

¨ інші правомочності, що витікають із закону та статутних документів.

Так наприклад, відповідно до ст.116 ЦКУ учасник господарського товариства має право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

¨ вийти з товариства;

¨ здійснити відчуження своєї частки у статутному (складеному) капіталі товариства, що засвідчують участь у товаристві;

¨ одержувати інформацію про діяльність товариства.

Саме ці права й становлять ту цінність, що надає частка у статутному капіталі господарського товариства її власнику, тому втрачати їх власник такої частки, зазвичай, незацікавлений.

Визначення корпоративних прав містить також і інше – спеціальне законодавство, що регулює дещо інші правовідносини. Наприклад, відповідно до п.14.1.90 ст.14 ПКУ«корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами». Неважко помітити, що ПКУ згадує ті самі (слово у слово) правомочності власника частки у статутному капіталі господарського товариства, що й ГКУ.

Право на частку у статутному капіталі товариства – не право на майно товариства

Відповідно до ст.113 ЦКУ «господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками». Статтею 115 ЦКУ передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклади до статутного капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Отже товариство набуває права власності на майно, передане тим чи іншим засновником як вклад до статутного капіталу, а точніше, як погашення заборгованості засновника з внесення такого вкладу.

Оскільки товариство відповідно до ст.63 ГКУ є однією з форм підприємств, то до нього цілком логічно і правомірно відноситься й правове врегулювання статусу майна підприємства. Згідно із ст.66 ГКУ «майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства». При цьому грошові та матеріальні внески засновників є джерелами формування майна підприємства.

Для відображення в бухгалтерському обліку статутного капіталу та інформації про нього застосовується субрахунок 401 «Статутний капітал» рахунку 40«Зареєстрований (пайовий) капітал». Відповідно до Інструкції № 291 на субрахунку401 відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств. За кредитом субрахунку 401 відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Отже, в балансі господарського товариства статутний капітал відображається у розмірі, зазначеному в статуті цього товариства, незалежно від того, чи в повному обсязі здійснені внески засновниками.

Оскільки субрахунок 401 є пасивним (за кредитом відображається його збільшення, а за дебетом – зменшення), то відображення його в балансі відповідно до розміру, зазначеного в статуті товариства, здійснюється за кредитом цього субрахунку. У цьому разі, відповідно до Інструкції № 291 стосовно товариств він кореспондує з дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал», оскільки формування статутного капіталу товариства здійснюється відповідно до ст.144 ЦКУ лише за рахунок вкладів засновників і розмір статутного капіталу дорівнює сумі таких вкладів.

Отже, відобразивши в пасиві балансу товариства статутний капітал у розмірі, вказаному в статуті, таке товариство за дебетом рахунку 46 відображає дебіторську заборгованість засновників товариства по внесках до статутного капіталу. Відповідно до Інструкції № 291 цей рахунок призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом цього рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом – погашення такої заборгованості. При цьому за кредитом рахунок 46 кореспондує з рахунками 10«Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» та іншими рахунками, що відображає, яким саме чином та яким майном засновник товариства здійснив погашення своєї заборгованості по внеску до статутного капіталу.

З іншого ж боку, існування та застосування рахунку 46 показує, що майно та кошти вносяться насправді не до статутного капіталу, а на погашення заборгованості щодо здійснення таких вкладів. І майно, внесене засновником у якості внеску до статутного капіталу, безпосередньо з таким статутним капіталом «не кореспондує». Та це й логічно, адже статутний капітал відображається в пасиві балансу, де активи, якими є майно і гроші, взагалі не відображаються. Отже, вираз «майно у статутному капіталі» є некоректним.

З викладеного слід зробити три висновки:

¨ майно, внесене тим чи іншим засновником до статутного капіталу товариства, є власністю такого товариства і до власності засновника прямого відношення не має;

¨ з точки зору законодавства і бухгалтерського обліку майно, внесене засновником як внесок до статутного капіталу, ніякого відношення до статутного капіталу не має, а відноситься до складу майна товариства – як і інше майно, набуте таким товариством в результаті його створення та діяльності;

¨ власність на частку у статутному капіталі товариства, що знаходиться у Криму, не є власністю на майно цього товариства, що саме по собі знижує ризики, пов’язані з такою власністю.

Загальна ситуація з Кримом з точки зору господарської діяльності

Для аби хоча б якогось врегулювання ситуації щодо господарської діяльності в Криму та щодо Криму законодавець ухвалив Закон про окупацію. Цей Законвстановлює декілька правил щодо підприємницької діяльності, які так чи інакше стосуються ведення бізнесу в Криму, у тому числі й володіння частками у статутних капіталах господарських товариств, а саме:

¨ відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на РФ як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права (ст.5). З цієї норми зрозуміло, кому саме пред’являти претензії у випадку втрати самих корпоративних прав чи правомочностей, що випливають з права власності на частки у статутних капіталах господарських товариств у Криму, принаймні, в українських судах (йдеться про відповідача у позовах про відшкодування шкоди);

¨ на тимчасово окупованій території право власності, у тому числі й на частки у статутних капіталах господарських товариств, охороняється згідно із законодавством України (частина перша ст.11). Звертаючись до українського суду щодо захисту прав власника майна, слід керуватися матеріальним правом саме України, тобто у позові треба посилатися саме на українське законодавство, незважаючи на те, що відповідачами можуть бути і суб’єкти РФ;

¨ за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціямизберігається право власності та інші речові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України (частина третя ст.11). Отже, саме власник частки у статутному капіталі кримського господарського товариства, що набув цього статусу за українським законодавством, має право вчиняти усі юридичні дії, приміром, правочини щодо такого об’єкту права власності;

¨ набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території (частина четверта ст.11). Тобто зміна власника частки у статутному капіталі кримського господарського товариства відбувається через внесення інформації про це саме до українського Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, оскільки відповідно до ст.6 Закону про держреєстрацію саме державний реєстратор «проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб», у тому числі й змін щодо учасників товариства.

Крім того, ст.13 Закону про окупацію встановлює правило, за яким особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.Зрозуміло, що українським.

Отже, формально і лише формально володіння часткою у статутному капіталі кримського товариства нічим не відрізняється від володіння часткою у статутному капіталі товариства, розміщеного на материковій частині України. Це з точки зору законодавця. Однак, з точки зору практичних дій, володіння «кримською» часткою у статутному капіталі має ряд особливостей, не враховувати які просто не вдасться. Так само як не вдасться ігнорувати проблеми з володінням кримським власником часткою у статутному капіталі товариства, розміщеного на материковій Україні.

Наприклад, НБУ у листі від 12.05.2014 р. № 25-111/22430 «з огляду на ситуацію, яка має місце в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, з метою уникнення конфлікту інтересів клієнтів банків Національний банк України» рекомендував «повернути клієнтам невиконані платіжні доручення у порядку, визначеному пунктом 2.15 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті». Тобто, НБУ фактично визнав неможливість здійснення розрахунків з кримськими контрагентами у гривнях. Це означає, що ані внести кошти до статутного капіталу кримського товариства, ані отримати від нього дивіденди чи вартість майна у разі ліквідації у гривнях не вдасться. І навпаки, кримський інвестор не зможе це зробити стосовно материкового товариства. А оскільки відповідно до Закону про окупацію кримське підприємство залишається резидентом України, то розрахунки між ним і іншим українським резидентом в іноземній валюті (рублях чи доларах) можливі лише за умови отримання відповідної ліцензії НБУ (пп. «г» п.4 ст.5 Декрету № 15-96), оскільки відповідно до ст.533 ЦКУ «використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом».

Нижче розглянемо варіанти врегулювання ситуації, що виникла у:

¨ материкового інвестора в Криму;

¨ кримського інвестора на Материку.

Материковий інвестор – власник «кримської» частки

Часткою у статутному капіталі кримського господарського товариства материковий резидент може розпоряджатися на власний розсуд: продати, передати в заставу, подарувати… Якщо ж материковий резидент все ж планує продовжувати залишатися власником цієї частки, то йому доведеться обрати російське законодавство. Хоча б тому, що українське законодавство в Криму не захищається його правоохоронними органами через їх російську юрисдикцію, а правоохоронним органам України зробити це на окупованій території наразі неможливо.

Також у Криму неможливо дотримуватися таких вимог чинного українського законодавства, як:

¨ нараховувати та отримувати дивіденди в гривнях;

¨ приймати участь в управлінні господарським товариством відповідно до вимог саме українського законодавства;

¨ здійснювати ліквідаційну процедуру згідно з українськими законами та отримувати частину майна, пропорційну частці у статутному капіталі, у разі виходу з товариства;

¨ вийти з господарського товариства відповідно до вимог українського законодавства;

¨ відступити згідно з українськими законами частку в статутному капіталі іншим особам та ін.

Зрозуміло, що деякі види вказаних обмежень можна усунути шляхом здійснення відповідних юридичних дій на території України (провести збори засновників кримського товариства у Києві чи Херсоні, прийняти рішення про виплату дивідендів у гривнях, розпочати процедуру ліквідації відповідно до українського законодавства…). Не усі дії вдасться завершити саме згідно з українськими законами, протерозпочати їх за такими законами можна. А там вже орієнтуватися по ситуації. Наприклад, розпочати процедуру ліквідації, внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру і залишитися в такому стані на певний період, протягом якого здійснити відчуження активів кримського товариства.

Проте якщо ж йдеться про можливість мати у власності частку у статутному капіталі саме кримського товариства та дійсно володіти нею, слід запропонувати такі варіанти.

Варіант 1.Переоформити право власності на частку у статутному капіталі з материкового резидента України на нерезидента та здійснювати цю діяльність в Криму вже від імені нерезидента.

Зрозуміло, що така зміна власника частки – учасника господарського товариства – має бути відображена не лише в українському Єдиному державному реєстрі, а й у відповідному реєстрі РФ. У такому разі нерезидент – учасник кримського господарського товариства не порушуватиме українське законодавство. Його порушуватиме кримське товариство стосовно здійснення господарської діяльності, сплати податків за законодавством РФ. Однак притягнути його до відповідальності українським правоохоронним органам буде набагато важче, ніж якби він був материковим резидентом.

Варіант 2.Не переоформлюючи частку у статутному капіталі на нерезидента, передати їх тому ж нерезиденту в управління та отримувати дохід вже від нерезидента.

Відповідно до ст.1029 ЦКУ «за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача)».

Зазначений договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителяправа довірчої власності на отримане в управління майно. При цьому згідно із ст.1030 ЦКУ «предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно». І хоча згідно із ст.1033 ЦКУ «управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності», тобто мова йде про суб’єкта саме за українським законодавством, проблем ця вимога не створює.

Так, відповідно до ст.2 ЦКУ учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі – особи). При цьому згідно із ст.24 ЦКУ фізичною особою є людина як учасник цивільних відносин. А юридичною особою відповідно до ст.80 ЦКУ «є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку». Ст.87 зазначеного Кодексу встановлює правило, згідно з яким «юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації», під якою Закон про держреєстраціюрозуміє засвідчення факту створення, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Зрозуміло, що дані про іноземних юридичних осіб не вносяться в український Єдиний державний реєстр хоча би тому, що місцезнаходження вони мають за межами України.

Однак для цього випадку існує спеціальний Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», відповідно до ст. 29 якого «підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом».

Варіант 3.Змінити місцезнаходження кримського товариства з території Криму на материкову територію, залишивши саме майно для здійснення господарської діяльності в Криму.

У такому разі господарське товариство, яке фактично володіє кримським майном, саме по собі як об’єкт інвестування, стане материковим. Що ж до майна, що залишилося в Криму, то стосовно нього можна вчинити такі дії, як переоформлення права власності на майно з резидента України на нерезидента та здійснення цієї діяльності в Криму вже від імені нерезидента.

Звісно, необхідно попіклуватися про те, щоб такий перехід був відображений не лише в українському Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й у відповідному реєстрі РФ. У такому разі хоча нерезидент й порушуватиме українське законодавство, проте притягнути його до відповідальності українським правоохоронним органам буде набагато важче, ніж притягнути до відповідальності резидента[1].

Також можна, не переоформлюючи майно на нерезидента, здати його тому ж нерезиденту в оренду та отримувати від нього орендну плату. Орендну плату слід оподатковувати за законодавством України, а підприємницьку діяльність нерезидента-орендаря в Криму – за податковим законодавством РФ.

Кримський інвестор – власник «материкової» частки

Володіння кримським учасником часткою в статутному капіталі господарського товариства, що має місцезнаходження на території материкової України, створює менше проблем для такого материкового товариства.

Розглянемо відсутність таких проблем у розрізі кожної окремої правомочності кримського учасника материкового товариства.

По-перше, реалізація права власника частки в статутному капіталі господарського товариства на участь в управліннітаким товариством здійснюється на материковій Україні, де діє українське законодавство, а законодавство РФ не діє. Тож кримському учаснику товариства, що має місцезнаходження на території материкової України, навіть вибирати законодавство не доведеться. А порушити він зможе лише українські закони і аж ніяк не російські. Та й сам кримський учасник відповідно до Закону про окупацію вважається українським резидентом.

По-друге, правомочність отримувати певну частку прибутку (дивідендів) також не викликає ускладнень, оскільки з точки зору українського законодавства кримський учасник і материкове товариство є резидентами України. Отже, розрахунки між ними відповідно до ст.533 ЦКУ мають здійснюватися у гривнях. Для цього кримський учасник має відкрити в одному з банків на материковій частині України поточний рахунок у гривнях і використовувати його для розрахунків у гривнях. Це йому дозволяє чинне українське законодавство, адже з точки зору Закону про окупацію кримський учасник материкового товариства сам є резидентом України.

По-третє, правомочність на отримання активіву разі ліквідації господарського товариства також може бути реалізована без особливих ускладнень. Кримський учасник господарського товариства просто їх отримує та відображає у своєму балансі. Якщо ж йдеться про нерухоме майно, то воно згідно з ч.4 ст.11 Закону про окупаціюмає бути відображено уДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2014 р. № 524/5 «Про заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.2014 р. за № 357/25134, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав здійснюють:

¨ за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей;

¨ за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей, – державні реєстратори таких органів.

По-четверте, кримський власник частки у статутному капіталі материкового господарського товариства може реалізувати й інші правомочності, що витікають із закону та статутних документів. Так наприклад, відповідно до ст.116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

¨ вийти з товариства. Кримському учаснику материкового товариства не перешкоджають ані законодавчі вимоги, ані практичні механізми реалізації цієї правомочності з реалізацією усіх прав, пов’язаних з таким виходом – отримання вартості майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі;

¨ здійснити відчуження частки у статутному капіталі товариства. Кримський учасник материкового товариства вправі безперешкодно продати, подарувати чи в інший спосіб здійснити відчуження такого об’єкту права власності;

¨ одержувати інформацію про діяльність товариства. Стосовно цієї правомочності навіть придумати важко якісь перешкоди щодо її реалізації.

Таким чином, кримський учасник материкового товариства майже ніяким чином фактично не обмежений у реалізації своїх прав власника частки у статутному капіталі материкового товариства.

[1]Слід зважити на те, що у ВРУ зареєстровано законопроект «Про повернення капіталів, що знаходяться та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, чи таких, що мають пільговий режим оподаткування». Ним передбачається повернення капіталів шляхом передачі іноземними особами (юридичними чи фізичними) права власності на майно, що знаходиться в Україні, резидентам України, а також повернення грошових коштів (строк для такої передачі – 3 місяці, із повернутих сум треба бути заплатити 50% до держбюджету) (прим. авт.).
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST luluann » 16 сен 2014, 08:33

Может кто уже сталкивался, можно ли провести зачет встречных требований между укр. и крымским предприятиями, нет ли для крымского предприятия каких-либо ограничений, учитывая что для него это ВЭД? Возможно ли проводить зачет, если одна задолженность выражена в грн., другая в рублях?
luluann
 
Сообщений: 34
Зарегистрирован: 18 авг 2014, 17:43
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST bur » 16 сен 2014, 22:48

НБУ разрешил украинским банкам расчеты с Крымом в гривнях через иностранные банки

Сентябрь 16, 2014
Национальный банк Украины разрешил украинским банкам проводить расчеты с контрагентами в Автономной Республике Крым и г. Севастополе в гривнях через корреспондентские счета иностранных банков, кроме расположенных и работающих на территории Крыма.

Об этом регулятор сообщил коммерческим банкам в письме от 15 сентября № 29-213/51623, текстом которого располагает УНИАН.

«Учитывая прекращение деятельности украинских банковских учреждений и их обособленных подразделений на территории АР Крым с целью обеспечения в условиях временной оккупации территории АР Крым получения резидентами принадлежащих им средств за продукцию, работы, услуги по договорам с контрагентами из АР Крым, уполномоченный банк имеет право отнести на счет резидента-получателя средства в гривнях, поступившие через корреспондентские счета иностранных банков (кроме банков, расположенных и/или осуществляющих свою деятельность на территории АР Крым) в гривнях», - говорится в письме.

Согласно письму, в таком случае банк обязан проверять правомерность поступления средств от контрагента АР Крым на основании соответствующего договора.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST vikakool » 17 сен 2014, 07:47

А скажите, коллеги, каким макаром можно воспользоваться сим волшебным письмом?!

Предприятия Крыма не могут платить гривну и принимать гривну. И потом гривна - валюта не свободно конвертируемая - ergo, купить они ее не смогут. И чаво тады? :?
vikakool
 
Сообщений: 4069
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 877 раз.
Поблагодарили: 613 раз.

UNREAD_POST vikakool » 17 сен 2014, 16:44

vikakool писал(а):А скажите, коллеги, каким макаром можно воспользоваться сим волшебным письмом?!

Предприятия Крыма не могут платить гривну и принимать гривну. И потом гривна - валюта не свободно конвертируемая - ergo, купить они ее не смогут. И чаво тады? :?


Откликнитесь плиз!
vikakool
 
Сообщений: 4069
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 877 раз.
Поблагодарили: 613 раз.

UNREAD_POST vins » 18 сен 2014, 09:30

vikakool писал(а):
vikakool писал(а):А скажите, коллеги, каким макаром можно воспользоваться сим волшебным письмом?!

Предприятия Крыма не могут платить гривну и принимать гривну. И потом гривна - валюта не свободно конвертируемая - ergo, купить они ее не смогут. И чаво тады? :?


Откликнитесь плиз!


На мой взгляд, никак. Пока не увидел комментариев специалистов, как можно воспользоваться. Пишут только:
Компании Украины смогут вернуть из Крыма причитающиеся им средства по заключенным договорам через корреспондентские счета, открытые украинскими банками в иностранных банках ... НБУ предоставил такое разъяснение в связи с многочисленными запросами банков и с учетом прекращения деятельности украинских банковских учреждений на территории Крыма.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
vikakool
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 28 сен 2014, 21:56

Как то почти незамеченным оказался закон

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України

Документ в своем роде уникальный.
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST vikakool » 29 сен 2014, 11:42

В смысле уникальный?
vikakool
 
Сообщений: 4069
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 877 раз.
Поблагодарили: 613 раз.

UNREAD_POST Apolinaria » 29 сен 2014, 14:25

Я поняла так:
теперь расчеты с Крімом могут быть и в валюте.
поставка из Крым не является импортом. (за умови подання сертифіката про походження товару з України)
Последний раз редактировалось Apolinaria 29 сен 2014, 14:36, всего редактировалось 1 раз.
*****
Аватар пользователя
Apolinaria
 
Сообщений: 244
Зарегистрирован: 02 фев 2011, 17:41
Откуда: Седьмое небо
Благодарил (а): 126 раз.
Поблагодарили: 71 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Kamillfo, Ya