Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Раскрытие собственников фирм

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST ksu512106 » 22 май 2015, 11:56

Здравствуйте! Подскажите пожалуйста про Громадські об'єднання, а именно Обласная федерация гимнастики. Должны ли подавать такие ведомости?
ksu512106
 
Сообщений: 20
Зарегистрирован: 09 дек 2011, 11:06
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Galla » 22 май 2015, 12:13

ksu512106 писал(а):Здравствуйте! Подскажите пожалуйста про Громадські об'єднання, а именно Обласная федерация гимнастики. Должны ли подавать такие ведомости?

якщо засновники - юрики, то треба
Galla
 
Сообщений: 732
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 582 раз.
Поблагодарили: 256 раз.

UNREAD_POST mr.lawer » 24 май 2015, 22:07

Проблема не в тому - подавати чи ні. Проблема в тому, що після подання на сайті мін'юсту у вільному доступі будуть відображатись паспортні данні та адреса реєстрації кінцевих власників.

У зв'язку з цим пропоную з цим якось боротись.

По перше це звернення до омбудсмена.

Уповноваженому Верховної Ради
України з прав людини
Лутковській В. В.

ПІП заявника
адреса
контактний телефон
Дата

Шановна Валеріє Володимирівно!


Відповідно до вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів” № 1702-VII від 14.10.2014, були внесені зміни до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців повинні міститися окрім іншої інформації, ще й інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Внесення таких даних повинно здійснюватися до 25 травня 2015 р. шляхом їх зазначення з подальшим внесенням у Єдиний державний реєстр у Формі 4 - реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, і яка встановлюється Наказом Міністерства юстиції України 14.10.2011  № 3178/5 Про затвердження форм реєстраційних карток.
Вимога ч.2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” була виконана вчасно і без порушень.
Однак, ст. 7 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, зазначає, що розпорядники конфіденційної інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані, до яких зокрема входять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, країну громадянства, серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, до якого через сайт Міністерства юстиції України наданий безперешкодний доступ будь-якому користувачеві мережі Інтернет, серед іншої міститься конфіденційна інформація: серія та номер паспорта, а також адреса проживання бенефіціаріїв.
Оприлюднення такої інформації суперечить ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації, а також наносить істотну шкоду охоронюваним законом інтересам кінцевих вигодоодержувачів.
Ст. 18839 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних. Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб'єкта персональних даних, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, діяння щодо поширення конфіденційної інформації у вигляді персональних даних кінцевих бенефіціаріїв Міністерством юстиції України через Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців я вважаю незаконним і таким, що підпадає під дію ст. 188(39) Кодексу України про адміністративні правопорушення- недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб'єкта персональних даних.
Беручи до уваги, що відповідно до абз. 5 та абз.8 ч.1 ст. 7 Закону України “ Про державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” Міністерство юстиції України забезпечує формування та ведення, Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, а також оприлюднення відомостей із нього.
Відповідно до ст. 11 Положення про Міністерство юстиції України, до повноважень Міністра, серед інших відносяться керівництво Міністерством юстиції, здійснення управління його діяльністю, а також спрямування та координація діяльності Державної реєстраційної служби України.
Тобто винним у вчиненні дій,що містять ознаки правопорушення, передбаченого ст. 188(39)Кодексу України про адміністративні правопорушення, я вважаю Міністра юстиції України Петренка П.Д.
Враховуючи вищенаведене,а також ст. 40 Конституції України, ст.1 Закону України “Про звернення громадян”, ст. 8 Закону України “Про захист персональних даних”

ПРОШУ:
вжити всіх передбачених чинним законодавством України заходів щодо забезпечення захисту персональних даних кінцевих бенефіціаріїв, і притягнути до відповідальності винних осіб.

підпис Прізвище ім'я по-батькові





По друге можна і в міліцію написати





Начальнику ________________ ГУМВС України
в __________ області
вул._____________ ,__,
міста ______________ ,__________ області

Громадянина/ки України ,
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________

ЗАЯВА
про дії, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України
(Порушення недоторканності життя)

Відповідно до вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів” № 1702-VII від 14.10.2014, були внесені зміни до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців повинні міститися окрім іншої інформації, ще й інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Внесення таких даних повинно здійснюватися до 25 травня 2015 р. шляхом їх зазначення з подальшим внесенням у Єдиний державний реєстр у Формі 4 - реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, і яка встановлюється Наказом Міністерства юстиції України 14.10.2011  № 3178/5 Про затвердження форм реєстраційних карток.
Вимога ч.2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” була виконана вчасно і без порушень.
Однак, ст. 7 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, зазначає, що розпорядники конфіденційної інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані, до яких зокрема входять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, країну громадянства, серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, до якого через сайт Міністерства юстиції України наданий безперешкодний доступ будь-якому користувачеві мережі Інтернет, серед іншої міститься конфіденційна інформація: серія та номер паспорта, а також адреса проживання бенефіціаріїв.
Оприлюднення такої інформації суперечить ст.7 Закону Украъни «Про доступ до публічної інформації, а також наносить істотну шкоду охоронюваним законом інтересам кінцевих вигодоодержувачів.
Відповідно до ч.1 ст. 182 Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, діяння щодо поширення конфіденційної інформації у вигляді персональних даних кінцевих бенефіціаріїв Міністерством юстиції України через Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців я вважаю незаконним і таким, що підпадає під дію ч. 1 ст. 182 КК України “Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу ”
Беручи до уваги, що відповідно до абз. 5 та абз.8 ч.1 ст. 7 Закону України “ Про державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” Міністерство юстиції України забезпечує формування та ведення, Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, а також оприлюднення відомостей із нього.
Відповідно до ст. 11 Положення про Міністерство юстиції України, до повноважень Міністра, серед інших відносяться керівництво Міністерством юстиції, здійснення управління його діяльністю, а також спрямування та координація діяльності Державної реєстраційної служби України.
Тобто, винним у вчиненні дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 182, я вважаю Міністра юстиції України Петренка П.Д.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, ст. 215 КПК України,
ПРОШУ:
1) Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинений злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань та видати мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію даної заяви про злочини, та її реєстрацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2) Розпочати за цією заявою про злочин досудове розслідування у формі досудового слідства щодо вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 182 ( Порушення недоторканності життя) Кримінального Кодексу України.
3) Повідомити мене письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст. 182 (Порушення недоторканності життя) Кримінального Кодексу України.

Дата підпис П.І.П.

За это сообщение автора mr.lawer поблагодарили: 2
lutishka, natalka17
mr.lawer
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 20 май 2015, 17:04
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST lutishka » 25 май 2015, 08:29

mr.lawer писал(а):Проблема в тому, що після подання на сайті мін'юсту у вільному доступі будуть відображатись паспортні данні та адреса реєстрації кінцевих власників.
Паспортные данные там не публикуются, а вот домашний адрес - да, есть
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2249
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 932 раз.
Поблагодарили: 1020 раз.

UNREAD_POST Шантарам » 25 май 2015, 19:32

Мне здається, что согласно принятого закона "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи" вопрос учасников физлиц отпал ("Зазначені відомості не подаються: .....2) юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку учасники – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.").

Другой, и основной вопрос, который будет на повестке дня через 10-11 месяцев:
"8500,00 грн. уплачивается один раз?")))
Аватар пользователя
Шантарам
 
Сообщений: 258
Зарегистрирован: 08 фев 2012, 15:12
Благодарил (а): 48 раз.
Поблагодарили: 69 раз.

UNREAD_POST alex88 » 26 май 2015, 09:02

Закон № 475-VIII від 21 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» опубліковано в "Голосі України" № 91 (6095) 26 травня 2015 р.
(во вложении № "Голоса", там на с. 2 внизу)
У вас нет доступа для просмотра вложений в этом сообщении.
“Taxation is just a sophisticated way of demanding money with menaces.”(с)

За это сообщение автора alex88 поблагодарили: 3
bochko.darya, Galla, vikakool
Аватар пользователя
alex88
 
Сообщений: 804
Зарегистрирован: 16 дек 2011, 09:45
Благодарил (а): 398 раз.
Поблагодарили: 418 раз.

UNREAD_POST налоговик » 31 авг 2015, 18:22

Изображение
Изображение
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налоговик » 04 сен 2015, 17:33

Заканчивается срок подачи данных о бенефициарах

215 тыс украинских компаний все еще не подали в регистрационные службы информацию о конечных бенефициарных владельцев. Предельный срок подачи информации - 25 сентября

З такою заявою сьогодні в Кабінеті Міністрів виступили заступник Міністра юстиції Оксана Іванченко та директор департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції Сергій Бенедисюк.
Як пояснили в Міністерстві, в Мін'юсті стурбовані тим, що відкладення подачі відповідних даних може спричинити зайвий ажіотаж в останні дні.
Нагадаємо, в травні було відстрочено термін подачі даних про бенефіціарних власників та внесено зміни до процедури. Зокрема, не потрібно подавати дані релігійним організаціям, державним та комунальним підприємствам, політичним партіям, творчим спілкам, торгово-промисловим палатам та низці інших організацій. Так само подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів не потрібно тим юридичним особам, власниками яких є виключно фізичні особи у тому випадку, коли саме ці фізичні особи є бенефіціарами даної компанії.
Зміни було внесено і до форми 4 за якою подаються дані про бенефіціарів. Так, за словами Сергія Бенедисюка представникам компаній не доведеться наново заповнювати усі сторінки Форми 4. «Ми зробили Форму 4 у вигляді конструктора. Якщо ви подаєте інформацію виключно по бенефіціарам, немає необхідності подавати всі сторінки. Достатньо титульної сторінки та сторінки з даними, які ви хочете подати», - зазначив директор реєстраційного департаменту.
За його словами, найбільш зручною ця новація буде для тих, хто вирішив надіслати заповнену форму поштою. У такому випадку закон вимагає, щоб підпис керівника був засвідчений нотаріусом на кожній сторінці документу. "Нині вам не доведеться засвідчувати 10 сторінок. Замість цього треба засвідчити лише 1 сторінку", - наголосив Сергій Бенедисюк.
Ще одне нововведення – це можливість попереднього перегляду адміністратором заявок, поданих у електронній формі. «У розділі онлайн-сервісів Мін’юсту можна подати скановану Форму 4. Її перевірить спеціаліст, і якщо не буде помилок, реєстратор призначить конкретний час, коли громадянин має прийти поза загальною чергою з паперовим носієм», - поінформував присутніх директор департаменту державної реєстрації Мін’юсту.
Водночас, як повідомив Сергій Бенедисюк, у Формі 4 з’явився пункт «відсутній кінцевий бенефіціар». Якщо немає якихось осіб, які підпадають під визначення бенефіціара, передбачене Законом про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, то представники компанії можуть обрати цей пункт. Однак, якщо хтось намагатиметься подати недостовірну інформацію про відсутність бенефіціарів, українське законодавства передбачає кримінальну відповідальність за такі дії.
За словами Сергія Бенедисюка, інформацію про реальних власників вже подало більше 1 млн підприємств. Ще близько 215 тисяч юридичних осіб не внесли відповідні дані.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST Сергієнко Владислав » 04 сен 2015, 23:21

Presentation of final beneficiaries
28.08.2015by vladкорпоративне правоNo Comment
The Law of Ukraine «On amendments to some legislative acts of Ukraine concerning the definition of final beneficiaries of legal entities and public figures» determines when to submit information on the final beneficiaries. «

Prior to 09/25/15, the Act of 10.14.2014. № 1701-VII ordered all businesses to provide state — registrar details vыhodopoluchatelyah end. Exceptions are provided only for state and municipal enterprises.
The responsibility for the failure to set centuries. 166-11 CAO — a fine of 5100 to 8500 UAH.
We have registered a bill that extends the deadline. Justice also unofficially announces intention to extend time.
Here in what form, how and what information should be submitted to reduce the risk of prosecution. The objective of the following recommendations is not to find out who actually legislator meant by the final beneficiary (or ultimate beneficial owner). For this task he lost legislator.

In what form to submit the information?
Registrar filed Form №4, approved by the Ministry of Justice of 10.04.2015 № 529/5. Provide any supporting documents provided by law.

Which make?
Law №1701-VII refers to determining what happened beneficiary defined in the Law of 28.11.2002 № 249-IV, which expired in connection with the adoption of the Law of 10.14.2014 p. №1702-VII. The deadline for the final beneficiary does not contain, was replaced by a more fashionable term ultimate beneficial owner. The definition of both terms are identical and equally incomprehensible. Civil obliges the company to establish the final beneficiaries holders (controllers), and the law «On state registration,» obliges to provide information on the final beneficiaries.
The law №1701-VII final beneficiary is defined very broadly and vaguely. In short, this is an individual
— Which, irrespective of the formal characteristics may exercise decisive influence on the business, or
— A person who directly or together with related parties owns 25 percent or more of the share capital.
CC imposes the obligation on the company to establish final beneficial owners. At the same time, the law provides procedures that would allow the company to get detailed information about the end beneficiaries. In addition, beneficiaries stipulated duty to provide such information to the enterprise.
In practice, the head of the company is only documented information: a percentage of 25 percent or more of the share capital or any document that gives a person authority sufficient to exercise a decisive influence. Note that the law refers only to the final vыhodopoluchatelyah. Thus, the recommendations included in their list of the company manager unfounded.
Responsibility for the submission of false information
Expressed opinions that «no liability for providing false information on the beneficiaries is not established by law.» In view of this conclusion, we note only that the line between providing incomplete information and the offense under Art. 205-1 Criminal Code of Ukraine rather thin. At the same time, excessive zeal included in the list of final beneficiaries of all persons covered by the definition of the law, can also lead to some uncertainty.
We believe that fairly included in the list of final beneficiaries participants with a share of 25 percent or more, and those which decisive influence is confirmed by documents available to the enterprise. Even if later it turns out that some final beneficiaries were lost, the actions of the head can not be qualified as submission of deliberately false information. Head out with the information that it was or could be available. As mentioned above, the law provides procedures that would enable the company to provide comprehensive information on the final beneficiaries. Also provided are not beneficiaries obligation to provide such information to the enterprise. Recommendations guide the founders (or alien registration authorities) requests for information are not devoid of reasonableness. However, the law does not apply such a procedure in the company as a duty.

How to apply?
The company has a choice: stand queue and submit a 4 person and make sure that it is accepted, or use the right provided by the Law «On state registration …» and send the form by mail with an inventory. When by mail in the law means the registered letter (see. Art. 1 — Definitions). According to ch. 2, Art. 8 of the Act if the documents are sent by mail to the registrar, the signature of the applicant must be notarized.
Inventory and sales receipt should be retained as evidence of information the registrar. Even if the registrar leave the document without consideration, to use admin to fine the company will not be easy, but in time the company will eliminate detected violations registrar. It is possible that a legislator will be the time and desire to provide reasonable exceptions in the law.

Term of Service — 1-2 days

http://registrio.com.ua/podannya-informaci%D1%97-pro-kincevix-beneficiariv
Сергієнко Владислав
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 04 сен 2015, 23:19
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 04 сен 2015, 23:26

что это было?
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST Сергієнко Владислав » 04 сен 2015, 23:32

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» визначає коли необхідно подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів».

До 25.09.15 Законом від 14.10.2014 р. № 1701—VII всі підприємства зобов’язали надати держ — реєстратору інформацію про кінцевих выгодополучателях. Винятки передбачені лише для державних і комунальних підприємств.
Відповідальність за неподання встановлена ст. 166—11 Купап – штраф від 5100 до 8500 грн.
На даний момент зареєстровано законопроект, що подовжує термін подачі. Мін’юст також неофіційно повідомляє про намір продовжити терміни.
Нижче описано, у якій формі, яким чином і яку саме інформацію необхідно подати, щоб знизити ризик притягнення до відповідальності. Завданням наведених нижче рекомендацій не є з’ясувати, кого насправді законодавець мав на увазі під кінцевим вигодонабувачем (або кінцевим бенефіціарним власником). З цим завданням не впорався сам законодавець.

В якій формі подавати інформацію?
Реєстратору подається форма №4, затверджена наказом Мін’юсту від 10.04.2015 № 529/5. Надання будь—яких підтверджуючих документів законом не передбачено.


Кого вносити?
Закон №1701—VII посилається на визначення доконаного вигодонабувача, наведене в Законі від 28.11.2002 № 249—IV, який втратив чинність у зв’язку з прийняттям Закону від 14.10.2014 р. №1702—VII. Останній терміна кінцевого бенефіціара взагалі не містить, його місце зайняв більш модний термін кінцевий бенефіціарний власник. Визначення обох термінів ідентичні і однаково незрозумілі. ГК зобов’язує підприємства встановлювати кінцевих бенефіціарів власників (контролерів), а закон «Про держ—реєстрації» зобов’язує подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів.
У законі №1701—VII кінцевий вигодонабувач визначено вкрай широко і розмито. Коротенько, це фізична особа
— яке, незалежно від формальних ознак, може здійснювати вирішальний вплив на діяльність підприємства, або
— особа, яка прямо або разом з пов’язаними особами володіє 25 і більше відсотками статутного капіталу.
ГК покладає на підприємство обов’язок встановлювати кінцевих бенефіціарних власників. У той же час законом не передбачені процедури, які давали б можливість підприємству отримати вичерпну інформацію про кінцевих бенефіціарів. Крім того, не передбачено обов’язок бенефіціарів надавати таку інформацію підприємству.
На практиці керівникові підприємства доступна лише документально підтверджена інформація: володіння 25 і більше відсотками статутного капіталу або якийсь документ, що наділяє особу повноваженнями, достатніми для здійснення вирішального впливу. Зазначимо, що в Законі йдеться лише про кінцевих выгодополучателях. Таким чином, рекомендації включати в їх перелік самого керівника підприємства позбавлені підстав.
Відповідальність за подання недостовірної інформації
Висловлюються думки, що «ніякої відповідальності за надання недостовірної інформації про бенефіціарів законодавством не встановлено». У зв’язку з таким висновком зазначимо лише, що грань між наданням неповної інформації і складом злочину за ст. 205-1 КК України досить тонка. У той же час, надмірне завзяття включити в перелік кінцевих вигодонабувачів всіх осіб, які охоплюються визначенням Закону, також може привести до деякої недостовірності.
Вважаємо, що досить включити в перелік кінцевих вигодонабувачів учасників з часткою 25 і більше відсотків, а також осіб, вирішальний вплив яких підтверджується доступними підприємству документами. Навіть якщо пізніше з’ясується, що якийсь кінцевий бенефіціар було втрачено, дії керівника не можуть бути кваліфіковані, як подання завідомо недостовірної інформації. Керівник виходив з тієї інформації, яка йому була або могла бути доступна. Як було сказано вище, законом не передбачені процедури, які дали б можливість підприємству отримати вичерпну інформацію про кінцевих бенефіціарів. Також не передбачена обов’язок бенефіціарів надавати таку інформацію підприємству. Рекомендації направляти засновникам (або іноземним реєстраційним органам) запити про надання інформації не позбавлені розумності. Однак законодавством така процедура не ставиться в підприємству в обов’язок.

Як подавати?
У підприємства є вибір: вистояти чергу і подати форму 4 особисто і упевнитися в тому, що вона прийнята, або скористатися правом, передбаченим Законом «Про державну реєстрацію…» і направити форму поштовим відправленням з описом вкладення. Під поштовим відправленням в Законі мається на увазі рекомендований лист (див. ст. 1 — визначення). Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону у разі, якщо документи надсилаються реєстратору поштою, підпис заявника повинна бути засвідчена нотаріально.
Опис вкладення та фіскальний чек слід зберегти, як доказ надання інформації реєстратору. Навіть якщо реєстратор залишить документ без розгляду, застосувати адмін—штраф до підприємства буде непросто, а у підприємства з’явиться час усунути виявлені порушення реєстратором. Не виключено, що і в законодавця з’явиться час і бажання передбачити в законі розумні винятки.

Строк виконання послуги — 1-2 дні

http://registrio.com.ua/usi-poslugi
Сергієнко Владислав
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 04 сен 2015, 23:19
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 04 сен 2015, 23:38

Презентация конечных бенефициаров
28.08.2015by vladкорпоративне правоNo комментарий
Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно определения конечных бенефициаров юридических лиц и общественных деятелей» определяет, когда представить информацию о конечных бенефициаров. «До 09/25/15, Законом 10.14.2014. № 1 701-VII приказал всем предприятиям, чтобы обеспечить состояние - регистратор детали vыhodopoluchatelyah конец. Исключения предусмотрены только для государственных и муниципальных предприятий.Ответственность за неисполнение установленной веков. 166-11 КоАП -. Штраф в размере 5100 до 8500 грн Мы зарегистрировали законопроект, который расширяет срок. Справедливость также неофициально объявляет о намерении расширить время. Вот в каком виде, как и то, что информация должна быть представлена, чтобы снизить риск судебного преследования. Цель следующих рекомендаций является не выяснить, кто на самом деле законодатель имел в виду конечного бенефициара (или конечной бенефициарного собственника). Для решения этой задачи он потерял законодатель. В какой форме представить информацию? Регистратор поданную Форму №4, утвержденной Министерством юстиции 10.04.2015 г. № 529/5. Представьте любые подтверждающие документы, предусмотренные законом. Какие сделать? Закон №1701-VII относится к определению того, что произошло бенефициара определенный в Законе № 249 28.11.2002-IV, который истек в связи с принятием Закона 10.14.2014 р , №1702-VII. Крайний срок для окончательного получателя не содержит, был заменен более модный термин конечной бенефициарного владельца. Определение обоих терминов идентичны и имеют одинаковую непонятно. Гражданское обязывает компанию, чтобы установить конечные бенефициары держатели (контроллеры), и закон «О государственной регистрации», обязывает предоставлять информацию о конечных бенефициаров. Закон №1701-VII конечным бенефициаром определяется очень широко и неопределенно. Короче говоря, это человек - которые, независимо от формальных характеристик может оказывать решающее влияние на бизнес, или -. Человек, который непосредственно или вместе со связанными сторонами владеет 25 или более процентов уставного капитала ЗАО накладывает обязательство на Компания установить конечные бенефициарных владельцев. В то же время, закон предусматривает процедуры, которые позволят компании получить подробную информацию о конечных бенефициаров. Кроме того, бенефициары предусмотренных обязанность предоставлять такую информацию предприятия. На практике, глава компании только документированная информация: процент на 25 процентов или более уставного капитала или любого документа, который дает человеку власть, достаточную для упражнений в Решающее влияние. Отметим, что закон относится только к окончательной vыhodopoluchatelyah. Таким образом, рекомендации, включенные в их списке менеджера компании необоснованными.Ответственность за представление ложной информации выразили мнение, что «нет ответственности за предоставление ложной информации о бенефициарах не установлено законом.» В связи с этим заключение, отметим лишь, что линии между предоставление неполной информации и правонарушения, предусмотренного ст. 205-1 Уголовного кодекса Украины, а тонкий. В то же время, чрезмерное усердие, включенные в список конечных бенефициаров всех лиц, подпадающих под определение закона, также может привести к некоторой неопределенности. Мы считаем, что довольно включен в список конечных участников бенефициаров с долей в 25 процентов или более, и те, которые решающее влияние подтверждается документов, имеющихся в предприятии. Даже если потом выясняется, что некоторые конечные бенефициары были потеряны, действия главы не могут быть квалифицированы как представления заведомо ложных сведений. Голова с информацией, что это был или может быть доступна. Как уже упоминалось выше, закон предусматривает процедуры, которые позволили бы компании предоставлять полную информацию о конечных бенефициаров. Также предоставляются не бенефициарами обязательство предоставлять такую информацию предприятия.Рекомендации направлять учредители (или чужеродные органы регистрации) запросы на информацию не лишены разумности. . Тем не менее, закон не применяется такой порядок в компании в качестведолга? Как применить Компания имеет выбор: стоять очередь и подать 4 человек, и убедитесь, что оно будет принято, или использовать право, предусмотренное Законом «О государственной регистрации ...» и отправить форму по почте с описью. Когда по почте в законе означает заказное письмо (см статья 1 -.. Определения). Соответствии с ч. 2, ст. 8 Закона, если документы направляются по почте в ЗАГС, подпись заявителя должна быть нотариально заверена. Инвентаризация и кассовый чек должен быть сохранен в качестве доказательства информации регистратора. Даже если регистратор оставить документ без рассмотрения, использовать администратора штрафовать компании не будет легко, но со временем компания устранению выявленных нарушений регистратора. Вполне возможно, что законодатель будет время и желание, чтобы обеспечить разумные исключения в законе. Срок службы - 1-2 дней


Подробнее: Раскрытие собственников фирм
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2931
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 601 раз.
Поблагодарили: 1283 раз.

UNREAD_POST avsanin » 17 сен 2015, 15:23

Встает вопрос кто ФОП Юр.лицо или физ лизо?
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Р О З' Я С Н Е Н Н Я

14.01.2011


Статус фізичної особи - підприємця:
проблеми застосування законодавства
Отже, беручи до уваги наведені матеріали можна зазначити, що
фізична особа - підприємець в цивільно-господарських відносинах є
різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької
діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в
приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі,
він залишається бути громадянином - фізичною особою. А тому, слід
чітко розмежовувати ці різні сфери відносин. Вбачається, що на
підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ), до фізичних осіб - підприємців слід
застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства,
якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька
діяльність. Натомість, слід брати до уваги норми цивільного
законодавства, якщо предмет регулювання виходить за межі
підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб'єкта,
та в повній мірі врегульовується нормами Цивільного кодексу
України ( 435-15 ).

Провідний спеціаліст
департаменту цивільного
законодавства та підприємництва О.В.Дем'яненко
avsanin
 
Сообщений: 8
Зарегистрирован: 05 май 2011, 08:29
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 сен 2015, 11:39

Что последует за открытием бенефициаров?

Интервью с Сергеем Бенедисюком

Директор Департамента государственной регистрации Министерства юстиции Украины рассказал в интервью ЮРЛИГЕ, что последует за окончанием строка для подачи информации о конечных выгодоприобретателях (бенефициарах) юрлиц

Сергей Владимирович, 25 сентября истекает срок подачи юридическими лицами документов о конечных бенефициарных собственниках. Как мы знаем, процесс должен был завершиться 25 мая, но был продлен на 4 месяца. Почему?

- Срок был продлен по той причине, что очень много субъектов хозяйствования подавали эти документы в последние 3 недели. То есть, с учетом объема информации и документов, которые нужно было обработать за этот срок, образовались колоссальные очереди. С целью уменьшения и социальной напряженности, и нагрузки на регистраторов было инициировано продление этого срока. Народные депутаты нас поддержали, и срок подачи данных по бенефициарам был продлен на 4 месяца. Более того, когда изначально в Закон № 1701-VII была включена норма, которая обязывала подавать информацию о бенефициарах, она была прописана достаточно широко и были нарекания, в частности, на необходимость подачи информации теми украинскими юрлицами, учредителями которых являются непосредственно физлица, то есть, без корпоративной цепочки, без компаний. Например, обыкновенным ООО, учредителем которого является напрямую одно, два или три украинских физлица. Возникал логичный вопрос: есть ли смысл подавать информацию, ведь эти физлица в подавляющем большинстве случаев де-факто являются бенефициарами. И, исходя из этого, когда продлевался срок, в Закон были внесены изменения, освобождающие юрлиц, участниками которых являются непосредственно физлица от обязанности подавать такую информацию. То есть, если форма не подается, то автоматом считается, что те физлица, которые являются учредителями, являются и бенефициарами юрлица.

Почему эти моменты не были учтены изначально?

- Хороший вопрос. Инициатором законопроекта выступало не Министерство юстиции. Нужно понимать, что в этом случае мы являемся окном, через которое проходит информация. Мы не являемся органом, который формирует политику финансового мониторинга. В Законе «О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения» Министерство юстиции указано как один из субъектов финансового мониторинга. Но одно дело субъект финмониторинга, а другое дело - орган исполнительной власти, который формирует политику. Это немного разные вещи, функционал Министерства - это в первую очередь принятие данных, наполнение Реестра.

В перечне юридических лиц, освобожденных от подачи сведений о бенефициарах, нет благотворительных организаций…

- На счет этого была дискуссия. Но победила позиция, согласно которой освобождение от этой обязанности благотворительных организаций не соответствует рекомендациям FATF - международной группы, которая занимается борьбой с отмыванием денег, добытых преступным путем. У них есть ряд рекомендаций, которые они дают государству по раскрытию информации, по бенефициарам, собственникам банковских счетов, финмониторингу трансакций. В принципе, есть аргументы «за» включение благотворительных организаций в этот перечень, ведь по своей сути они не имеют бенефициаров. Эти организации направлены на достижение общесоциального эффекта, и сказать, что то или иное физлицо является их бенефициаром, может контролировать их деятельность - тоже неверно. Тем не менее, они обязаны подать форму 4, указав в ней об отсутствии конечного бенефициара.

Будет ли Минюст задействован в проверке полученной информации?

- В любом случае Минюст в том и или ином формате будет привлечен к проверке, потому что он является держателем Единого госреестра юрлиц и физлиц-предпринимателей. Другое дело - кто будет составлять протоколы об админанрушениях. Пока этот вопрос до конца не отработан между госструктурами, и наверно стоит ожидать более детальных разъяснений к концу сентября - началу октября.

Это будут разъяснения или конкретный порядок?

- Я думаю, это будут общие разъяснения по поводу того, кто будет этим заниматься. Ну и наверно какой-то порядок составления админпротоколов - процедурный документ, который на уровне соответствующих госструктур будет регламентировать эти вопросы: какое структурное подразделение будет этим заниматься, как будет формироваться его состав.

Эти процедурные вопросы каждый из субъектов будет решать сам или это будет общий акт?

- Конечное слово в этом вопросе не за нами. Хочу еще раз сделать ударение на том, что мы не формируем политику в этом разрезе. Мы являемся субъектом финмониторинга и держателем этого реестра. Но политику формируем не мы. Те моменты, которые я буду озвучивать по процедуре: наложение штрафов, привлечение к ответственности - это более мое мнение, базирующееся на той информации, которой я владею, и субъективных предположениях. Не должно быть подмены понятий. К Минюсту возникает очень много вопросов. Исходя из того, что мы являемся держателем реестра, у людей возникает иллюзия, что мы и дальше будем этим заниматься, будем формировать политику и по наложению штрафов, и по проверкам. Но это не совсем верно. Хотя в той или иной мере мы все равно будем задействованы, потому что, в первую очередь, являемся держателем реестра, а также входим в перечень субъектов финмониторинга.

Какую же цель преследует сбор информации о конечных бенефициарах? Это будет формальное наполнение реестра, и последующие проверки будут носить формальный характер?

- На самом деле это не совсем формальный характер. Основная причина - это необходимость наличия информации о настоящих собственниках бизнеса. Я помню, было много претензий. Особенно когда были большие очереди, люди говорили, что мы делаем это исключительно для наполнения бюджета, чтобы собрать штрафы. То есть штрафы - это только инструмент принуждения субъектов подавать эту информацию. Норма, как правило, не работает без ответственности. Что же касается вопросов, связанных с целью раскрытия этой информации, повторюсь, бизнес должен быть прозрачен. У нас, к сожалению, достаточно часто встречаются случаи, когда собственниками являются так называемые офшорные компании либо просто подставные лица. И эта норма - один из шагов для того, чтобы информация о настоящих собственниках была внесена в реестр и стала публичной. Ведь прозрачность бизнеса - это тот фактор, который влияет на много других смежных вещей. Чем больше информации о настоящих собственниках будет в реестре, тем меньше шансов у людей, которые получили свое состояние незаконным путем, как-то его легализировать.

Но будут ли собственники компаний, которые скрывают себя, предоставлять такую информацию?

- Опять-таки, это один из элементов. К примеру, можно зарегистрировать директором какого-то студента, лицо без места проживания, пенсионера - того, кто за энную сумму будет готов поставить свою подпись под чем угодно. Но с другой стороны, есть уголовная ответственность за предоставление заведомо недостоверных данных. Это тоже будет определенным стимулом для того, чтобы число лиц, которые готовы стать директором и подписать соответствующую форму с заведомо неправдивой информацией, немножко сократилось. Особенно когда откроют настоящие уголовные производства и будут решения судов о привлечении к уголовной ответственности. Это будут резонансы. Знаете, мир тесен - если бизнес-круги узнают о том, что компанию привлекали к ответственности, бенефициаром указаны абсолютно непонятные лица, и при этом будут ходить слухи, кому на самом деле эта компания принадлежит, это будет влиять на деловой имидж всей соответствующей бизнес-группы и желание субъектов хозяйствования иметь с ними дело в дальнейшем. То есть это элемент комплексного процесса. Я понимаю, что если брать норму саму по себе, можно найти массу моментов ее неполноты и каких-то дефектов. Но если рассматривать это не как самодостаточный элемент, а часть политики, то, наверно, этот шаг нужный.

В дальнейшем можно будет корректировать, дополнять, ужесточать меру ответственности за непредставление информации, предоставление неполной информации. Часто звучит критика, что компания готова платить штраф (вернее, компенсировать эту сумму ее руководителю) в 8,5 тыс. грн. раз в несколько месяцев, если просто не хочет предоставлять информацию. Это действительно не очень большие деньги, но со временем сумма будет корректироваться, потому что если бы депутаты сейчас поставили какую-то крупную цифру, например, 850 тыс. грн., трудно представить, что бы творилось. И так при подаче документов в очередях доходило до драк. Поэтому более крупная сумма вызвала бы социальный взрыв. С такими вещами нужно быть аккуратным. Нужно начинать с более мягких подходов, а со временем, когда субъекты, на которых направлена норма, поймут, как она работает и как ее исполнять, тогда наверно ответственность нужно ужесточать, выискивать субъектов, которые злостно уклоняются. По злостному уклонению есть интересный момент - вопрос о том, как выявлять, кто подал правильно, а кто нет. Ведь нет обязанности подавать полный пакет документов, который подтверждал бы всю корпоративную цепочку. Но такую норму, наверное, было бы неверно вводить. Ведь подать весь пакет объективно тяжело и это бы не упростило процесс ведения бизнеса. А как раз упрощение регистрационных процессов, бизнес-процедур в целом - это сейчас и один из основоположных элементов политики государства и политики Минюста в частности. Есть идея имплементации в дальнейшем процедур пост-аудита. Будут выработаны критерии, по которым будет делаться выборка компаний, подлежащих проверке. Проверка поданной ими информации тоже будет проходить по выборочному принципу. Я полагаю, что будут случаи обращения конкурентов в правоохранительные органы с заявлениями об открытии производств в связи с предоставлением неправдивой информации по бенефициарам, но и со стороны государства должны быть сделаны конкретные шаги.

Возникают вопросы: как это правильно имплементировать, ведь много нюансов кроется именно в сборе информации. Например, при отсутствии уголовного производства по конвенциям о взаимной правовой помощи очень тяжело что-то получить. Можно искать самому, но большинство иностранных реестров платные, и они, особенно в так называемых офшорных юрисдикциях, могут содержать информацию исключительно по номиналам. Я полагаю, возможно выработать какой-то комплексный подход, но это займет время. И этим должны заниматься уже те субъекты, которые формируют политику в этой отрасли, в частности, Госслужба финансового мониторинга. При этом модель пост-аудита представляется наиболее логичной. С одной стороны, он не будет задерживать рассмотрение документов, с другой - будет дополнительным стимулом для субъектов хозяйствования и их руководителей подавать правильные данные. Но это уже размышления о будущем. Пока таких механизмов нет, и мне непросто озвучить даже ориентировочные временные рамки их имплементации.

Но как привлекать к уголовной ответственности, если невозможно проверить достоверность поданной информации?

- Я вполне допускаю то, что информация будет приходить с разных источников в правоохранительные органы, да и они сами будут что-то искать. Вполне вероятно, что им также будут помогать конкуренты. Даже без механизма аудита те или иные случаи привлечения к уголовной ответственности, скорее всего, будут. Опять-таки, в уголовной ответственности есть специальная превенция и общая превенция. Если будет хоть несколько случаев применения к директорам настоящих санкций - ограничения воли, для остальных это станет четким сигналом, что подписывать, и какие последствие может повлечь подача недостоверной информации за их подписью.

Сможет ли привлечение к уголовной ответственности стать одним из способов политической расправы, передела бизнеса?

- Не думаю, наши умельцы, к сожалению, владеют арсеналом более действенных механизмов для этого. Я надеюсь, что на каком-то этапе это все отойдет в прошлое. Если говорить о наших днях, большинство крупных компаний (агрохолдинги, банки, финансово-промышленные группы) эту информацию раскрыли. Большинство из них имеют зарубежный заемный капитал, как минимум большинство из них выходило где-то с облигациями, имеют кредиты от зарубежных банков через корпоративную цепочку. Представителям крупного сегмента в целом в этом разрезе скрывать нечего. Бесспорно, у них есть структуры, по которым они раскрываться не захотят. Есть много структур и в среднем сегменте бизнеса, которые собственники опасаются по тем или иным причинам раскрыть.

Как Закон будет работать по компаниям, зарегистрированным на офшорных территориях?

- Здесь нужно понимать, что такое офшорные территории. У нас есть положения налогового законодательства, которые направлены на борьбу с юрисдикциями, которые считаются офшорными зонами. Что касается нашей ситуации, под офшором следует понимать те юрисдикции, где есть возможность в официальных реестрах указывать номиналов, которые подписывают письмо с открытой датой об отказе от корпоративных прав в пользу настоящего собственника. Здесь мы возвращаемся к проблеме верификации информации. Ее можно будет верифицировать в рамках уголовного производства. То есть по конвенциям о взаимной правовой помощи. Если мы говорим уже об уголовных производствах, то чисто офшорных юрисдикций, которые вообще не готовы давать информацию, осталось не так много. Это первое. И второе - такие юрисдикции в первую очередь будут являться объектом наиболее пристального внимания. Эта норма делает первый шаг по раскрытию информации, ее не нужно считать законченным комплексом мер. Ее нужно рассматривать в связке с другими механизмами - с налоговыми, уголовно-правовыми. Мы прекрасно понимаем, что не случится так, что с 26 сентября вся информация обо всех бенефициарах станет доступна. Но первый шаг к прозрачности бизнеса эта норма делает.

Можно ли ожидать, что те, кто не успел подать документы, будут обжаловать решения о наложении штрафов?

- Они могут это сделать, это их право. Но сейчас это объективно будет достаточно тяжело, потому что срок был продлен. Сказать, что возможности подать информацию не было, нельзя, срок был достаточным. Да, в законе менялись формулировки, менялась форма карточки. Но и до смены и после смены формулировки документы можно было подать - регистраторы не отказывали. К тому же если бы информацию начали подавать еще с зимы, не возникло бы необходимости продлевать срок действия нормы. Не думаю, что есть общие основания освобождения от ответственности, руководителям субъекта хозяйствования доказать свою невиновность будет тяжело, особенно в админпроцессе. Вместе с тем, надеюсь, что вопрос по штрафам не будет стоять остро. Большинство компаний уже подало данные. Осталось меньше 200 тыс. тех, кто не подал, из них около половины могут быть пустые компании, которые не ведут какую-либо деятельность и которые по определенным причинам не были ликвидированы. В Реестре они значатся, но никакой деятельности не ведут. Поэтому подавать информацию о бенефициарах, а также обжаловать штрафы (равно как и их платить) они не будут.

Несут ли такие компании ответственность?

- Ответственность у них такая же, но привлекать некого. Ликвидация - процесс сложный, как правило, она занимает в лучшем случае месяцев 6 - 8, но в основном - год или больше. Поэтому часто продают актив, ставят учредителем зарубежную компанию или какое-то номинальное физлицо и то же самое делают с директором. Последний, чтобы снять с себя ответственность, подает в орган госрегистрации нотариально заверенное заявление о том, что уже не является директором. Реестр работает таким образом, что нельзя исключить данные об одном директоре, не внеся данные о другом. То есть формально директор там есть, но юридически им не является. Эти компании существуют из-за того, что собственники не ликвидировали их по нормальной процедуре.

А что насчет юрлиц Донецкой, Луганской областей и Крыма?

- Эти юрлица могут подать информацию в любом управлении регистрации, не по месту своего нахождения. Эта мера была принята еще в начале оккупации и антитеррористической операции. Форму 4 можно направить почтой.

Решит ли сбор информации о бенефициарах проблему номинальных и формальных собственников? Как скоро можно будет узнать о реальном владельце любого бизнеса?

- Это комплексный вопрос. Все будет зависеть от эффективной работы правоохранительных органов. Насколько они будут сподвигать компании подавать информацию о реальных собственниках. Я думаю, что в лучшем случае пройдет до года, прежде чем процент наполнения актуальных данных о реальных собственниках будет приближаться к 90 - 95 %. Все равно будут компании, которые будут скрывать эту информацию, не подавать ее. Со временем процент их будет снижаться. Но уже сейчас более 50 % компаний подали информацию.

В связи с политикой прозрачности последний вопрос. Недавно был открыт другой реестр Минюста - Государственный реестр прав на недвижимое имущество и их обременений. Но в нем можно получить информацию только об объектах, с которыми проводились операции в последние три года. Ведется ли работа по наполнению этого реестра?

- Реестр достаточно наполнен. Да, если собственник приобрел имущество ранее, внесение данных в реестр является его правом, а не обязанностью. Но любые транзакции с 2013 года в реестре отображены. Если говорить о крупных промышленных объектах - собственники в первую очередь заинтересованы в том, чтобы эти данные внести в реестр - для более высокой степени защиты своих прав. Также информация по объектам вносится при проведении любых транзакций с ними. Поэтому сказать, что реестр пустой, нельзя. В нем достаточно много информации, с каждым годом ее становится все больше. А в скором времени будет введена возможность субъектного поиска. По моему мнению, в данный исторической момент такая инициатива правильна - это основы антикоррупционной политики. Открытость реестров позволит прослеживать связи и выявлять скрытое имущество чиновников, и также будет являться одним из элементов противодействия легализации доходов, полученных преступным путем.

Беседу вела Марина Ясинская, портал ЮРЛИГА
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 18 сен 2015, 12:10

Уважаемые коллеги

Украина в октябре 2015 года готовит отчет по ИНИЦИАТИВЕ прозрачности в добывающих отраслях, где имеются такие нормы СТАНДАРТ ІПВГ:
СТАНДАРТ ІПВГ писал(а):3.11 Довірче володіння
а) Країнам-виконавцям рекомендується вести публічний реєстр бенефіціарів юридичних осіб, що подають заявки на видобувні активи, експлуатують їх або інвестують в них, включаючи звільнення від відповідальності їхніх бенефіціарів та частку володіння. Якщо така інформація уже доступна публічно, наприклад через їх подання регуляторам та біржам, Звіт ІПВГ повинен містити інструкції щодо отримання доступу до такої інформації.
б) Якщо таких реєстрів не існує або вони є неповними, рекомендується, щоб країни-виконавці вимагали від компаній, що підписалися на ІПВГ, надавати таку інформацію для її подальшого включення до Звіту ІПВГ .
в) Уряд та/або державні підприємства повинні розголошувати інформацію про свої частки довірчого володіння у нафтогазовидобувних та вугільних компаніях, що діють в країні, а також про будь-які зміни часток участі протягом звітного періоду, висвітленого у Звіті ІПВГ (Вимога 3.6(в)).
г) Визначення довірчого володіння:
i. Бенефіціар по відношенню до компанії - це фізична особа, що прямо або опосередковано володіє юридичною особою або здійснює контроль над нею.
ii. Для вирішення питання довірчого управління, багатостороння група повинна узгодити належне визначення терміну бенефіціара. Це визначення повинне відповідати п.3.11(г) та враховувати міжнародні норми та відповідне національне законодавство.
iii. Публічні акціонерні товариства, включаючи їхні дочірні підприємства, не зобов'язані розкривати інформацію про своїх бенефіціарів.
iv. У випадку зі спільними підприємствами, кожен суб'єкт такого спільного підприємства повинен розкривати своїх бенефіціарів, якщо тільки це не публічне акціонерне товариство або дочірнє підприємство, згідно з 3.11(г)(iii). Кожен суб'єкт несе відповідальність за точність наданої інформації.

На 22ому засіданні Ради ІПВГ було погоджено, що в майбутньому ІПВГ вимагатиме розкриття інформації про довірче володіння. За результатами успішного випробовування, Рада ІПВГ розробить детальні положення, які стануть обов'язковими з 1 січня 2016 року.


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2931
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 601 раз.
Поблагодарили: 1283 раз.

Пред.След.

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya