Декларации: подача, реквизиты, непринятие, подписание

[foxy]

"Дата подачи" не совпадает с датой фактического предоставления декларация считается непринятой

Чи може бути невизнана податкова декларація якщо реквізит - "дата подання" не співпадає з датою фактичного подання декларації, тобто декларація надрукована раніше, ніж подана згідно з Податковим кодексом України?
Коротка відповідь : Діє з 01.01.2011. Якщо реквізит - "дата подання" не співпадає з датою фактичного подання декларації (тобто декларація надрукована раніше, ніж подана) орган ДПС зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Повна відповідь : Діє з 01.01.2011. Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення ? залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку ? фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Згідно з п.48.4. ст.48 ПКУ у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Відповідно до п.49.11. ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, ? протягом п’яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Отже, якщо реквізит - "дата подання" не співпадає з датою фактичного подання декларації (тобто декларація надрукована раніше, ніж подана) орган ДПС зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

[Присцилла]

foxy спасибо очень интересно. это ж надо чего удумали буду иметь ввиду

[Ol_ua]

Если честно, неожиданное разъяснение в Единой базе знаний

# Хто є уповноваженою особою платника податків (ЮО або ФОП) у випадку подання звітності згідно Податкового кодексу України?
# .... Отже, уповноваженою особою юридичної особи у випадку подання звітності згідно ПКУ є особа (або декілька осіб), яка має право підпису відповідної податкової звітності для подання її до податкового органу. Фізична особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних правочинів є уповноваженою особою фізичної особи – підприємця та може підписати і надати податковому органу податкову декларацію, розрахунок.

Неожиданное в части возможности подписания налоговой отчетности лицом, которому выдана доверенность на представление интересов налогоплтаельщика в налоговых органах.
Согласно Налоговому кодексу

48.5. Податкова декларація повинна бути підписана:

48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

48.5.2. фізичною особою - платником податків або його законним представником;

48.5.3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

[налоговик]

Даже после отправки второй квитанции налоговики могут не признать декларацию

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Чи має право податковий орган після отримання другої квитанції надіслати лист платнику податків про невизнання звітності?


Відповідно до р. III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 N 233, платнику податків надсилається дві квитанції:
- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
- друга квитанція є підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису (ЕЦП), інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано помилково, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.1 ст. 49 ПКУ);
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.2 п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Отже, податковий орган має право після отримання другої квитанції, надіслати лист платнику податків про невизнання звітності із зазначенням підстав неприйняття.

[vins]

Вообще странно

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Если у нас есть вторая квитанция, то у нас уже приняли декларацию! - не признать декларацию после этого уже не могут.

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державної податкової адміністрації України
від 10 квітня 2008 р. N 233

ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ І ПОДАННЯ ПОДАТКОВИХ ДОКУМЕНТІВ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ЗАСОБАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ЗВ'ЯЗКУ
...
7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

[vins]

Кстати, на практике возникает такой вопрос - и на него дали вразумительный ответ.

Налоговую отчетность с момента открытия ликвидационной процедуры подписывает ликвидатор

Чи необхідно подавати звітність і хто має її підписувати до моменту ліквідації ЮО або ФОП (рішення про припинення господарської діяльності, банкрутство, реорганізація)?
Відповідно до п.16.1.10 ст.16 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючий орган за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Згідно із п.1 ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями (далі –ГКУ), припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Відповідно до п.7 ст.59 ГКУ, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУ та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" із змінами та доповненнями. Згідно із ст.91 ГКУ, ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п.11.1 ст.11 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 979). При цьому, відповідно до ст.24 та 25 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями ( далі – Закон №2343) у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; здійснює інші повноваження, передбачені Законом №2343.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, переходять ліквідатору, тому такий платник податків (в особі "ліквідатора") повинен подавати до органу ДПС за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку, податкову звітність за період до дня внесення запису про ліквідацію до державного реєстру за підписом ліквідатора, на якого покладено повноваження керівника підприємства-банкрута або фізичної особи – підприємця.

[vins]

К вопросу о том, как правильно формулировать исковые требования http://www.buhforum.com/viewtopic.php?f=19&t=713. Просить суд обязать налоговый орган принять декларацию не стоит. Если суды последуют практике ВАСУ, то они будут просто отказывать в удовлетворении иска и закрывать дело.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26.01.2011 р.  
N К-35400/06 

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого, судді - Пилипчук Н. Г., суддів: Бившевої Л. І., Ланченко Л. В., Нечитайла О. М., Федорова М. О., при секретарі - Кравченко В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Еластомер" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 у справі N 31/159пн за позовом Закритого акціонерного товариства "Еластомер" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про зобов'язання прийняти до розгляду декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2006 року, направлену поштою, встановив:

Постановою господарського суду Донецької області від 06.09.2006 позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняти до розгляду декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2006 року, підписану позивачем 28.04.2006 і отриману ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька поштою 03.05.2006. Присуджено судові витрати у справі у сумі 3,40 грн. на користь "Еластомер" з коштів Державного бюджету України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

ЗАТ "Еластомер" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Абзацом третім пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III визначено, що платник податків може оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Виходячи із наведеного, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов'язання ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняти до розгляду податкову декларацію, направлену поштою, за своїм змістом не відповідає визначеному законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права. Однак вважає, що у зв'язку з цим у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для розгляду такого позову, що є підставою для скасування судових рішень та закриття провадження у справі

Определение вынесено еще по Закону № 2181, но в условиях действия Налогового кодекса вряд ли что-то изменится в этой части. Как я понимаю, надлежащим способом защиты суды будут считать требование: Визнати відмову податкового органу прийняти декларацію незаконною.

[vins]

Як платник податків, який здійснює подання податкових декларацій (розрахунків) в електронній формі та вважає за доцільне скористатись нормою п.46.5 ст.46 ПКУ щодо надання доповнення до податкових декларації, які складені за довільною формою, може подати такі доповнення?
Відповідно до п.49.3 ст.49 р.І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Так, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.4 ст.49 ПКУ). Згідно з п.46.5 ст.46 р.І ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України. Відповідно до п.48.1 ст.48 р.І ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Водночас, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання (п.46.5 ст.46 ПКУ). Наказом ДПА України від 10.04.08 №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція). Згідно з Інструкцією при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Формат (стандарт) податкового документа в електронному вигляді на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів в електронному вигляді оприлюднені на WEB-сайті ДПА (www.sta.gov.ua) під рубрикою Платникам податків про електронну звітність. Що стосується можливості подання платниками податків одночасно з податковими деклараціями (розрахунками) засобами електронного зв'язку в електронній формі доповнень до таких декларацій (розрахунків), які складені за довільною формою відповідно до норм п.46.5 ст.46 ПКУ, то платники податку подають в електронному вигляді виключно податкові декларації (розрахунки), які відповідають формам податкових декларацій (розрахунків), встановленим центральним органом ДПС за погодженням з Міністерством фінансів України. Таким чином, якщо платник податку, який здійснює подання податкових декларацій (розрахунків) засобами електронного зв'язку в електронній формі, вважає за доцільне скористатись нормою п.46.5 ст.46 ПКУ та подати до органу ДПС доповнення до податкових декларації, які складені за довільною формою, то такі доповнення необхідно подати окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

[vins]

Собственно, все и до того об этом знали, но мало ли - вдруг теперь это станет повсеместно воплощаться в жизнь

Чи правомірне доведення посадовою особою органу ДПС до платників податку показників податкового навантаження при прийнятті податкових декларацій (розрахунків)?
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених ст. 48 і ст. 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ); у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ). Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПКУ відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. З урахуванням викладеного, посадовим особам органу ДПС забороняється висувати до платників податків будь-які вимоги щодо зміни показників податкових декларацій (розрахунків), зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо.

[vins]

Все о бухучете № 38
Предупреждают, что указание в декларации сокращенного наименования (ООО вместо общество с ограниченной ответственностью) - основание для отказа в приеме декларации (о чем должны прислать письменное уведомление в установленные сроки, а не просто отказаться принимать декларацию при ее физической подаче в налоговый орган).

[vins]

ЗАПОЛНЕНИЕ ДЕКЛАРАЦИЙ ТОЛЬКО НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ

На якій мові СГ мають право заповнювати звітність (у т.ч. в електронному вигляді)?
Згідно з ст.11 Закону УРСР від 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІ "Про мови в Українській РСР" із змінами та доповненнями в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 №10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). Отже, українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади. Тому звітність до податкових органів (у т.ч. в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) подається українською мовою.

[vins]

На составление и подписание отчетности может быть уполномочена аудиторская фирма

Чи має право ЮО визначити уповноваженою особою аудиторську або іншу фірму згідно договору для подання звітності та представництва його інтересів в органах ДПС у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера (ст.17)?
Згідно з п.48.5. ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Підпунктом "а" п. 49.3. ст.49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, особисто платником податків або уповноваженою на це особою. Відповідно ст. 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі - ГКУ) управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Відповідно до ст.237 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ст.244 Цивільного кодексу представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Згідно із п.1 ст. 1000 Цивільного кодексу за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу). Згідно із п.19.3. ст. 19 ПКУ представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків. Абзац 4 п. 4 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, а саме ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою. Отже, юридична особа може визначити уповноваженою особою аудиторську або іншу фірму згідно договору, для подання звітності та представництва його інтересів в органах ДПС, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, якщо дані відносини оформленні відповідними документами.

[vins]

Смена директора или бухгалтера: перезаключать договор о предоставлении отчетности в єлектронном виде не нужно

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Чи потрібно переукладати договір про подання звітності в електронному вигляді у зв’язку із зміною посадових осіб ЮО (директора, головного бухгалтера або особи яка уповноважена вести бухгалтерський облік)?
Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Згідно п.5.1 р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011 (далі – Інструкція) платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці. Відповідно до Інструкції платник податку може надіслати до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом ДПС укладено договір про визнання електронних документів, а також органу ДПС надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів. Слід зазначити, що Інструкцією затверджено текст примірного договору про визнання електронних документів. Згідно з розділом 6 примірного договору про визнання електронних документів (далі – договір) зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Отже, якщо на підприємстві змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, яка уповноважена вести бухгалтерський облік), то в термін до моменту відправлення наступної електронної звітності, необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису документів (керівника, бухгалтера). Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів, тобто переукладати договір з органом ДПС не потрібно.

[vins]

По какой дате - заполнения или представления налоговой декларации - осуществляется ее регистрация?
В декларации указывается, в частности, дата предоставления отчета или в зависимости от формы дата заполнения. Кроме того, необходимо yчитывать, что регистрация налоговой декларации плательщика в органах налоговой службы будет осуществляться датой ее фактического получения.
Марьяна КУЦ,
заместитель директора Юридического департамента
ГНА Украины - начальник отдела экспертизы
проектов нормативно-правовых актов,
визирования разъяснений,
и Вера СЕМИКОПЕНКО,
главный государственный налоговый инспектор отдела

ВНСУ № 17-18 за 2011

Ну пускай так. Хоть перестали говорить, что это основание для непризнания декларации.

[vins]

Решили ребята подстраховаться - заверили подпись директора на декларации нотариально. И вот результат

Судом встановлено, що позивач направив поштою до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

При цьому справжність підпису директора ТОВ «Укрфінпром 08»ОСОБА_5 на вказаній податковій декларації була засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, а сам текст декларації був викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів.

Листом від 17.01.2011 року № 1685/10/28-219 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомила позивача, що надіслана ним податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року не визнана як податкова, тому що її надано за формою, яка не відповідає вимогам Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

Благо - суд оказался гуманным.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що відмова у прийнятті податкової декларації можлива лише у випадку, коли така податкова декларація не містить обов’язкових реквізитів, передбачених статтею 48 Податкового кодексу України.

При цьому у пункті 49.10 вказаної статті зазначено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття забороняється.

Зважаючи на те, що оскаржувані рішення відповідачів не містять посилань на відсутність у поданій позивачем декларації обов’язкових реквізитів, а обґрунтовані викладенням її на спеціальному бланку нотаріальних документів та наявністю засвідчувального напису нотаріусу, то суд дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Крім того, як вбачається із змісту листа Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.01.2011 року № 1685/10/28-219 відповідач не зазначив в ньому про відмову у прийнятті податкової декларації позивача, а вказав що вона не визнана ним як податкова та запропонував надати податкову звітність, оформлену належним чином.

Тобто, фактично безпідставно відмовляючи позивачу у прийнятті податкової декларації, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством.

Пунктом 49.13. статті Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Постановление Днепропетровского окружного административного суда от 23.05.2011 г. по делу № 2а/0470/5147/11