Декларации: подача, реквизиты, непринятие, подписание

[Marlboro]

Есть такой нормативно-правовой акт как Постанова КМУ від 28.07.1997 № 799 "Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій".
По данным ВРУ чинний... ВАСУ считает, что не совсем.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39345842

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/11101/13

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків відповідача про порушення позивачем п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого постановою КМУ № 799 від 28.07.1997, оскільки цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», який втратив чинність з 01.01.2011 - з моменту набранням чинності Податковим кодексом України.

[bur]

Наказ ГНСУ від 14 червня 2012 року N 516 ссылается на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого постановою КМУ № 799 від 28.07.1997 тоже как на действующий.

[Marlboro]

Отсутствие описи в письме с декларацией, а так же занятость сотрудников ГНИ не является основанием для непринятия декларации.
Даже печально, что дела такого уровня доходят до ВАСУ, при этом именно ВАСУ восстанавливает справедливость (т.е. первые две инстанции согласились с правомерностью действий налоговой).

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42403816

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" січня 2015 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.11.2011 пакет № 2569 1-го класу від ТОВ „Мегаспорт" фельд'єгерем Вінницького обласного вузлу спеціального зв'язку доставив до канцелярії ДПІ у м. Вінниці, там доставку не прийняли з причини зайнятості працівників.

З канцелярії фельд'єгера направили до начальника ДПІ у м. Вінниці, так як він теж був зайнятий, фельд'єгера прийняв перший заступник начальника ДПІ у м. Вінниці.

Від отримання пакету з вмістом останній відмовився, вмотивувавши відсутністю опису.

Позовними вимогами позивача є визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Вінниці, що полягає у неприйнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2011 року.

Також судами встановлено, що пакет №2569 відправником якого є ТОВ „Мегаспорт", в податковому органі не розпаковувався та був повернутий до відділу зв'язку.
*****
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
*****
Також, відповідачем не надано платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, допустили помилкове тлумачення норм чинного податкового законодавства, а відтак рішення судів є помилковими.

[Мыша]

Прикольное решеньице. ВАСУ: далеко не все дефекты могут стать основанием для отказа в приеме декларации. К тому же, отказывать фискалы тоже должны правильно.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"12" січня 2015 р. м. Київ К/800/53150/13

...
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Натомість замість письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків останньому направлено лист, у якому повідомлено, що у відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Однак, виявлені податковою інспекцією недоліки спірної податкової декларації не відповідають наведеним критеріям. Адже невірне зазначення позивачем у декларації коду виду економічної діяльності (КВЕД) не перешкоджає ідентифікації його як платника податків та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом.

А відтак зазначені дефекти було незаконно розцінено судами як недолік заповнення податкової звітності, що може слугувати підставою для її неприйняття згідно з викладеними законодавчими положеннями.

Слід також зазначити, що зазначена обставина не впливає на показники поданої позивачем декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання спірної декларації документом податкової звітності.

Таким чином, оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 48-49 Податкового кодексу України.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є помилковим.

[bur]

Неверное указание в декларации КВЭД

Стадия принятия налоговой декларации органом государственной налоговой службы является, по сути, формальным уровнем налогового контроля, в ходе которого работник налогового органа осуществляет визуальную проверку декларации и ее анализ по формальным признакам. При этом основанием для непризнания налоговой декларации налоговой отчетностью есть такие дефекты ее заполнения, которые влияют на порядок администрирования налога.

Однако, выявленные налоговой инспекцией недостатки спорной налоговой декларации не соответствуют этим критериям. Ведь неверное указание истцом в декларации кода вида экономической деятельности (КВЭД) не препятствует идентификации его как налогоплательщика и не является препятствием для формирования показателей налоговой отчетности и их последующей проверки налоговым органом.

Скрытый текст: показать

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2015 р. м. Київ К/800/53150/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року

у справі № 2а/0470/2350/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:



Товариство з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, оформлене листом від 02.02.2011 року № 2302/10/28-221 та зобов'язання прийняти податкову звітність з податку на прибуток за звітний податковий період 2010 рік.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року у справі № 2а/0470/2350/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.01.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ» направлено поштою до органу державної податкової служби декларацію з податку на прибуток за 2010 рік.

Вказана декларація отримана відповідачем 31.01.2011 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Листом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 02.02.2011 року № 2302/10/28-221 позивача повідомлено, що у відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відмовляючи в прийнятті декларації з податку на прибуток за 2010 рік податковим органом встановлено порушення позивачем Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592), а саме: код виду економічної діяльності не відповідає реєстраційним даним в державній податковій інспекції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо правомірного рішення відповідача про невизнання податкової звітності позивача, у зв'язку з порушенням порядку її заповнення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Натомість замість письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків останньому направлено лист, у якому повідомлено, що у відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Однак, виявлені податковою інспекцією недоліки спірної податкової декларації не відповідають наведеним критеріям. Адже невірне зазначення позивачем у декларації коду виду економічної діяльності (КВЕД) не перешкоджає ідентифікації його як платника податків та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом.

А відтак зазначені дефекти було незаконно розцінено судами як недолік заповнення податкової звітності, що може слугувати підставою для її неприйняття згідно з викладеними законодавчими положеннями.

Слід також зазначити, що зазначена обставина не впливає на показники поданої позивачем декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання спірної декларації документом податкової звітності.

Таким чином, оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 48-49 Податкового кодексу України.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є помилковим.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:



Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі № 2а/0470/2350/11 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 02.02.2011 року № 2302/10/28-221.

Вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІ» з податку на прибуток за 2010 рік такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська, 31.01.2011 року.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю.І. Цвіркун

Судді Л.В. Ланченко



Н.Г. Пилипчук

[Marlboro]

Как известно, в статью 49 НК были внесены изменения, согласно которым, якобы, не нужно более подавать налоговую отчетность если вы не работаете. Однако, есть особое мнение на этот счет.

ГНИ г. Полтава - если у вы плательщик налога на прибыль и не работаете, но при этом у вас есть остатки по балансу (!), то подавать отчетность обязаны.

Скрытый текст: показать

ГУ Миндохода (ДФС) - если вы плательщик единого налога или предприниматель на общей системе, то мужик не должен он по факту обязан (с) физрук отчетность вы все равно обязаны подавать независимо от того, работаете ли.

Скрытый текст: показать

Итого, как видим, сфера применения этих изменений, в налоговой практике, очень сильно сужается. Примерно до того уровня, когда эти изменения почти ничего не меняют

[налоговик]

Спасибо!
Поэтому если есть уставный капитал (а он есть у всех предприятий), то пустышки по прибыли нужно будет подавать. Шедеврально.

[245390]

звонила инспектор из налоговой и на мой вопрос о подаче нулевой деки, ответила, что НДС это не касается, все плательщики обязаны подавать

[lutishka]

Поэтому если есть уставный капитал (а он есть у всех предприятий), то пустышки по прибыли нужно будет подавать. Шедеврально.

Ну, хоть 1 раз в год, а не поквартально или помесячно - и на этом спасибо

[налоговик]

звонила инспектор из налоговой и на мой вопрос о подаче нулевой деки, ответила, что НДС это не касается, все плательщики обязаны подавать

Поэтому если есть уставный капитал (а он есть у всех предприятий), то пустышки по прибыли нужно будет подавать. Шедеврально.

Ну, хоть 1 раз в год, а не поквартально или помесячно - и на этом спасибо

Так и сейчас (раньше) было раз в год

[lutishka]

Так и сейчас раз в год

Конечно, просто вспомнилось, когда надо было по прибыли поквартально, по ПФУ, по всякому-разному типа коммунального налога - ежемесячно и т.д.

[налоговик]

Как известно, в статью 49 НК были внесены изменения, согласно которым, якобы, не нужно более подавать налоговую отчетность если вы не работаете. Однако, есть особое мнение на этот счет.

ГНИ г. Полтава - если у вы плательщик налога на прибыль и не работаете, но при этом у вас есть остатки по балансу (!), то подавать отчетность обязаны.

Скрытый текст: показать

Итого, как видим, сфера применения этих изменений, в налоговой практике, очень сильно сужается. Примерно до того уровня, когда эти изменения почти ничего не меняют

Классический пример того, что до появления вышестоящего мнения местным лучше молчать.

ОБЪЕКТ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ОТСУТСТВУЕТ — ДЕКЛАРАЦИЯ ПО НАЛОГУ НА ПРИБЫЛЬ НЕ ПРЕДСТАВЛЯЕТСЯ

Нужно ли представлять декларацию по налогу на прибыль, если временно не ведется хозяйственная деятельность?

Правила представления налоговых деклараций, в том числе по налогу на прибыль, установлены п. 49.2 ст. 49 Налогового кодекса.
Так, в соответствии с новой редакцией указанной нормы Кодекса, действующей с 01.01.2015 г., налогоплательщик обязан за каждый установленный этим Кодексом отчетный период, в котором возникают объекты налогообложения, или при наличии показателей, подлежащих декларированию, согласно требованиям Кодекса представлять налоговые декларации по каждому отдельному налогу, плательщиком которого он является.
Это означает, что если объект обложения, в частности налогом на прибыль, отсутствует за соответствующий отчетный период и отсутствуют показатели, подлежащие декларированию в соответствии с требованиями Налогового кодекса, то декларация по этому налогу в контролирующий орган не представляется.
Напомним, что редакцией п. 49.2 ст. 49 Налогового кодекса, действовавшей до 01.01.2015 г., предусматривалось, что независимо от того, велась плательщиком налога хозяйственная деятельность в отчетном периоде или нет, налоговую декларацию представлять в контролирующие органы было необходимо.
Следовательно, если у плательщика налога на прибыль начиная с 01.01.2015 г. за соответствующий отчетный период не возникает налоговое обязательство по этому налогу и отсутствуют показатели, подлежащие декларированию в соответствии с требованиями Налогового кодекса, то декларация за этот период не представляется.

«ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ» С «ВЕСТНИКОМ» (ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ)

Недавно Государственной фискальной службой Украины была проведена «горячая» телефонная линия на тему «Особенности исчисления и уплаты налога на прибыль предприятий» при участии Алексея ЗАДОРОЖНОГО, начальника Управления методологии налога на прибыль Департамента методологической работы по вопросам налогообложения Государственной фискальной службы Украины.

Продолжение в следующих сериях - интрига о "показателях, подлежащих декларированию"согласно НКУ.

[Marlboro]

Да уж, фраза в кавычках это как туфля в дверном проеме - типа, "можете не подавать, но мы еще вернемся к этому вопросу".

[налоговик]

звонила инспектор из налоговой и на мой вопрос о подаче нулевой деки, ответила, что НДС это не касается, все плательщики обязаны подавать

Инспектор Вас немного обманула

Чи зобов’язані платники ПДВ подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася?
Відповідь
Коротка:
Якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації звітного (податкового) періоду, то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період подається.
У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період не подається.
Повна:
Згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, пунктом 40.1 ст. 40 р. ІІ ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 7 п. 5 р. V Порядку № 996 визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 24 податкової декларації з ПДВ та переноситься до рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 9 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 996, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 № 1267/26044, (далі – Порядок № 996) передбачено, що податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації звітного (податкового) періоду, то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період подається.
У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ не подається.

Чи звільняється від подання звітності з ПДВ ФОП - платник ПДВ у зв’язку з мобілізацією до Збройних сил України?
Відповідь
Коротка та повна відповіді ідентичні.
Відповідно до вимог частини третьої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі - Закон № 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ГІДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі - ЄСВ) за себе на весь період такої служби.
Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, Законом № 1275 ФОП - платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати ПДВ та подання звітності з ПДВ.
Разом з цим інформуємо, що п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.
Таким чином, ФОП - платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.

[налоговик]

Как известно, в статью 49 НК были внесены изменения, согласно которым, якобы, не нужно более подавать налоговую отчетность если вы не работаете. Однако, есть особое мнение на этот счет.

ГНИ г. Полтава - если у вы плательщик налога на прибыль и не работаете, но при этом у вас есть остатки по балансу (!), то подавать отчетность обязаны.

Скрытый текст: показать

Итого, как видим, сфера применения этих изменений, в налоговой практике, очень сильно сужается. Примерно до того уровня, когда эти изменения почти ничего не меняют

Классический пример того, что до появления вышестоящего мнения местным лучше молчать.

ОБЪЕКТ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ОТСУТСТВУЕТ — ДЕКЛАРАЦИЯ ПО НАЛОГУ НА ПРИБЫЛЬ НЕ ПРЕДСТАВЛЯЕТСЯ

Нужно ли представлять декларацию по налогу на прибыль, если временно не ведется хозяйственная деятельность?

Правила представления налоговых деклараций, в том числе по налогу на прибыль, установлены п. 49.2 ст. 49 Налогового кодекса.
Так, в соответствии с новой редакцией указанной нормы Кодекса, действующей с 01.01.2015 г., налогоплательщик обязан за каждый установленный этим Кодексом отчетный период, в котором возникают объекты налогообложения, или при наличии показателей, подлежащих декларированию, согласно требованиям Кодекса представлять налоговые декларации по каждому отдельному налогу, плательщиком которого он является.
Это означает, что если объект обложения, в частности налогом на прибыль, отсутствует за соответствующий отчетный период и отсутствуют показатели, подлежащие декларированию в соответствии с требованиями Налогового кодекса, то декларация по этому налогу в контролирующий орган не представляется.
Напомним, что редакцией п. 49.2 ст. 49 Налогового кодекса, действовавшей до 01.01.2015 г., предусматривалось, что независимо от того, велась плательщиком налога хозяйственная деятельность в отчетном периоде или нет, налоговую декларацию представлять в контролирующие органы было необходимо.
Следовательно, если у плательщика налога на прибыль начиная с 01.01.2015 г. за соответствующий отчетный период не возникает налоговое обязательство по этому налогу и отсутствуют показатели, подлежащие декларированию в соответствии с требованиями Налогового кодекса, то декларация за этот период не представляется.

«ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ» С «ВЕСТНИКОМ» (ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ)

Недавно Государственной фискальной службой Украины была проведена «горячая» телефонная линия на тему «Особенности исчисления и уплаты налога на прибыль предприятий» при участии Алексея ЗАДОРОЖНОГО, начальника Управления методологии налога на прибыль Департамента методологической работы по вопросам налогообложения Государственной фискальной службы Украины.

Продолжение в следующих сериях - интрига о "показателях, подлежащих декларированию"согласно НКУ.

Молниеносная и всесторонняя аналитика от "Дебета-кредита"

При наличии показателей, которые отражаются в бухучете, плательщик обязан отчитываться

Сегодня 12:30

ДПІ в Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області у листі від 10.02.2015 р. №2606/10/16-01-11-01-30 зазначило, декларація з податку на прибуток підприємств і фінансова звітність за 2014 рік подаються незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність.
Починаючи зі звітності за 2015 рік підприємству для подання декларації по податку на прибуток, необхідно враховувати не лише показники по доходах та витратах, а також інші операції, які відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
У разі наявності показників, які відображаються в бухгалтерському обліку податкова та фінансова звітність платником податку на прибуток подається.