Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

face control и право

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST bur » 02 июн 2016, 15:45

«Dress code» та «face control» – юридичний погляд на знайомі слова.

Багато хто мабуть стикався з написом «dress code» та «face control», а деякі навіть натикалися на здоровенних охоронців, які зважували поглядом та повідомляли чи можна пройти далі чи ні. Виникає питання на скільки це правомірна поведінка закладів відпочинку та закладів ресторанного бізнесу розгляну в цій статті.

Підприємець своєю пропозицією завітати до нічного клубу, ресторану чи іншого закладу харчування робить пропозиції про укладення публічного договору. Відповідно до статті 633 ЦК України в такому випадку підприємець бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, надання послуг кожному, хто до нього звернеться. Дана ж стаття передбачає, що умови такого договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. ЦК України передбачає, що ні заклад громадського харчування, ні готель, ні нічний клуб не мають права надавати переваги одному споживачеві перед іншим. Стаття 24 Конституції України передбачає, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, тобто не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Отже, в даному випадку такою особою є будь-який пересічний громадянин. ЦК чітко передбачає, що підприємець не має права відмовитися від укладення такого договору в разі наявності у нього такої можливості. До того ж ЦК України передбачає, що умови публічного договору, які не встановлюють однакових для всіх споживачів умов при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Проте є певне доповнення, якщо у власному запрошенні на певну вечірку в нічний клуб, наприклад, вказується, що вечірка відбудеться в форматі Хеллоуіна, тобто тематична, та умовою є «dress code» в якому мають бути присутні певні елементи Хеллоуіна, з переліком останніх або з розшифруванням опису. За таких умов, особа, яка матиме бажання прийти на вечірку повинна бути одягнута у відповідному стилі, так як в даному випадку це є умовою публічного договору.

Отже, варто бути обачними та слідкувати за тим чи окрім словосполучення «dress code» є ще якісь вимоги закладу до відвідувачів. Ці вимоги мають бути чітко регламентовані та прописані в місці вільному для огляду необмеженою кількістю відвідувачів.

Що ж до словосполучення «face control», то дане словосполучення одразу порушує як Конституцію України, так і Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон).

Діючий Закон регулює та визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина. Сфера дії Закону поширюється на такі сфери суспільних відносин: громадсько-політична діяльність; державна служба та служба в органах місцевого самоврядування; правосуддя; трудові відносини, у тому числі застосування роботодавцем принципу розумного пристосування; охорона здоров’я; освіта; соціальний захист; житлові відносини; доступ до товарів і послуг; на інші сфери суспільних відносин.

В даному випадку відмова охорони закладу відпочинку чи закладу громадського харчування в їх відвідуванні є нічим іншим як відмовою в наданні доступу до товарів та послуг.

Варто відрізняти дискримінацію від утиску. Утиск також порушує права громадянина, але більш завуальовано. Утиском є поведінка відносно певної особи або навіть групи осіб, мета та наслідок якої є приниження людської гідності, створення образливої зневажливої атмосфери.

Прикладом утиску може бути наступна ситуація. Після відстоювання власної позиції та доведення своєї правоти особу все ж таки пропускають до певного закладу, але вона натикається зневажливість та навколо неї створюється образлива атмосфера, яка принижує людську гідність.

Зазначений закон встановлює способи захисту порушеного права. Ними є оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації. Якщо стосовно певної особи виникла дискримінація, остання має право звернутися не лише одразу до суду, а й до державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

І знову ж таки головним питанням залишається: як зафіксувати факт порушення та діяти в подальшому. На жаль, судова практика станом на сьогодні в українському законодавстві з вирішення даного питання взагалі відсутня. І швидше за все саме через необізнаність громадян та не бажання займатися судовою тяганиною.

Відповідно до частини 4 статті 633 Цивільного кодексу України підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Також право вимагати відшкодування завданої моральної шкоди виникає на підставі статті 15 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Важливим є фіксація відмови та її підстави для подальшого доведення необґрунтованості останньої. Звичайно запис розмови про який не знають особи, які відмовляють, не буде в подальшому мати вагу. А от підтвердження свідків про упереджене ставлення до певної особи є суттєвим фактом. Також нічого не забороняє відкрито робити відеозапис. Якщо поруч є камери відеоспостереження відео з них можна буде витребувати в судовому порядку, але ніхто не може гарантувати, що вони будуть надані. Тому про докази необхідно попіклуватися самостійно.

Також варто опиратися на Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97. Згідно статті 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Звертаю увагу на те, що закон не буде на боці відвідувачів в разі порушення ними загальновизнаних норм та правил поведінки, а також порушувати прав інших відвідувачів.

Підсумовуючи все вищевикладене, хочу зазначити, що поняття «face control» є не конституційним та незаконним. Поняття «dress code» в більшості випадків не має юридичного підґрунтя. Та чи варто намагатися потрапити туди, де настільки не поважають закони аби ними нехтувати?


Лопатюк Кристина
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya