Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

О последствиях недействительности сделок

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST lutishka » 22 окт 2013, 11:49

Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2226
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 919 раз.
Поблагодарили: 1015 раз.

UNREAD_POST VOA » 22 окт 2013, 13:57

ОляЛьвів писал(а):свіжа "ідея" від ДПС.
фірма-контрагент визнала себе транзитером. відповідно написали нам. Мовляв, зніміть з себе ПК і буде вам щастя. І зробіть це в поточній декларації у ( ось тут увага!) у додатку 1, ніяких штрафів і пені не платіть.
Не знаю, що це - некомпетентність податківців чи розвод, щоб потім треба було платити більше, але попереджаю про таку мульку.

И у меня вызывает недоумение рекомендация налоговой: задействовать в данной ситуации дод.1 к деке. Если нет РК - не может быть дод.1. Это ж уже не первый год строки 16 и 8 не являются корректирующими для исправления ошибок - для исправления любых недоразумений есть УРы (то ли в составе деки, то ли самостоятельные). Понятно, что дод.1 нештрафуемый, но в данной ситуации он неприменим.
Граждане, будьте бдительны. ;)
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
ОляЛьвів
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5149
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1790 раз.
Поблагодарили: 1999 раз.

UNREAD_POST Печкин » 12 ноя 2013, 10:35

Очередная позиция ВАСУ о том, что налоговики не могут самостоятельно признавать сделки ничтожными

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

ВАСУ ухвала 16 жовтня 2013 року К/800/45872/13
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
JannChik, Marlboro
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 20 дек 2013, 09:06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ЛИСТ від 11.12.2011 р. N 1713/12/13-13
З метою забезпечення однакового застосування адміністративними судами норм Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування витрат у податковому обліку податку на прибуток за операціями з відступлення права вимоги пов’язаним особам, четверта судова палата Вищого адміністративного суду України в повному складі розглянула справу N 2а-7912/12/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року, ухваленій за результатами розгляду справи N 2а-7912/12/1370 (копія постанови додається), відображено правову позицію суду касаційної інстанції у відповідній категорії спорів.

Ця позиція полягає в тому, що:

- висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи.

В іншому разі здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні правочинів, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Зазначене стосується і оцінки відповідачем дотримання учасниками спірних господарських операцій норм законодавства про регулювання діяльності на ринку фінансових послуг. Можливе недотримання вимог інших галузей законодавства при укладенні правочинів, якими опосередковані спірні господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування;

- системне тлумачення норм Податкового кодексу України не дозволяє вважати відступлення права вимоги для цілей обліку з податку на прибуток окремою господарською операцією, відмінною від продажу товарів. Натомість така операція в розумінні пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України є різновидом операції з продажу товарів. Причому продавцем відповідних товарів є особа, яка здійснює відступлення права вимоги за компенсацію.

На операції з відступлення права вимоги поширюються обмеження у врахуванні витрат, передбачених абзацом другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України. Тому витрати, понесені у зв’язку з відступленням права вимоги пов’язаній особі, не можуть перевищувати доходів, отриманих продавцем як компенсацію вартості проданої вимоги.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя, а саме з метою однакового застосування норм Податкового кодексу України при розгляді відповідної категорії спорів.

На сколько я понимаю, то ВАСУ говорит, что налоговики не могут признавать недействительными сделки если стороны совершают фин.операции без разрешений. Как дополнение к письму - постановление по которому оно было написано (по ссылке).

Интересно, каким образом это соотносится с тем, что таки:
Стаття 19-1. Функції контролюючих органів
.........
19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
Или имеется в виду исключительно ЗУ О лицензировании?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST Печкин » 23 дек 2013, 11:28

Marlboro писал(а):Ця позиція полягає в тому, що:

- висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи.

В іншому разі здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні правочинів, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Зазначене стосується і оцінки відповідачем дотримання учасниками спірних господарських операцій норм законодавства про регулювання діяльності на ринку фінансових послуг. Можливе недотримання вимог інших галузей законодавства при укладенні правочинів, якими опосередковані спірні господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування;


Если в отношении лицензий хоть как то фискальный характер можно найти (ведь лицензия что-то стоит), то выходит налоговики должны закрывать глаза на отсутствие нотариального удостоверения, соответствующей регистрации договоров и т.п.? :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 23 дек 2013, 11:47

Печкин писал(а):Если в отношении лицензий хоть как то фискальный характер можно найти (ведь лицензия что-то стоит), то выходит налоговики должны закрывать глаза на отсутствие нотариального удостоверения, соответствующей регистрации договоров и т.п.? :)

Они не должны закрывать. Они должны действовать "в межах повноважень та у відповідності з законом". :)
Такого рода договора могут быть оспорены, признаны недействительными или ничтожными, что влечет за собой определенные юридические (гражданско-правовые) последствия. Эти последствия приведут (могут привести) к новым фискальным последствиям.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1980
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 600 раз.
Поблагодарили: 1989 раз.

UNREAD_POST Печкин » 23 дек 2013, 11:58

Тогда я бы говорил Эти последствия приведут (могут должны привести) к новым фискальным последствиям :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 23 дек 2013, 11:59

А если допустим есть лицо ЕН, ему не платит какой-то контрагент за поставленные услуги, то могут ли налоговики взыскать с этого лица в пользу ЕН деньги дабы это "последствия приведут (могут привести) к новым фискальным последствиям" ? :roll:
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST Печкин » 23 дек 2013, 12:04

Marlboro писал(а):А если допустим есть лицо ЕН, ему не платит какой-то контрагент за поставленные услуги, то могут ли налоговики взыскать с этого лица в пользу ЕН деньги дабы это "последствия приведут (могут привести) к новым фискальным последствиям" ? :roll:


поскольку нарушение гражданского законодательства и право на обращение в суд есть по НКУ? :)

20.1.30. звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 23 дек 2013, 12:15

Защита фискальных интересов, и тому подобное :)
Посмотрел быстренько в реестре - схожих решений не нахожу.
Вполне возможно, что это "для избранных", так как сумма начислений по этому делу была ВНЕЗАПНО десятки миллионов живых денег и полтора миллиарда отрицательного значения по налогу на прибыль...
Но, конечно, это письмо теперь может таки поломать практику в другую сторону, наверное.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST Печкин » 23 дек 2013, 12:17

Не в контексте текущего обсуждения (из свежего попалось под руку)

МОМЕНТ ОТСУТСТВИЯ ВОЛИ

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про визнання договору недійсним через відсутність у сторони договору волі на його укладення на момент державної реєстрації договору
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 грудня 2013 року розглянув справу № 6-127 цс 13, предметом якої був спір про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним через відсутність у сторони договору волі на його укладення на момент державної реєстрації цього договору.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні зазначеної категорії справ правове значення має наявність у сторони договору волі на його укладення на момент досягнення з іншою стороною договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент державної реєстрації цього договору.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 27 дек 2013, 23:03

Печкин писал(а):Если в отношении лицензий хоть как то фискальный характер можно найти (ведь лицензия что-то стоит), то выходит налоговики должны закрывать глаза на отсутствие нотариального удостоверения, соответствующей регистрации договоров и т.п.? :)

Есть предпосылки считать, что примерно так и есть (будет) :roll:
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про визнання договору недійсним
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого однією з обов’язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв’язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Полного текста решения пока нет, но по идее это может быть... крайне интересно.
Хотя, конечно, с нотариальным удостоверением походу не прокатит, ибо там закон прямо устанавливает последствия.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST bur » 12 июн 2014, 13:08

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС "ЗІР"

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Чи має право покупець - платник ПДВ суму податку, сплачену при придбанні товарів/послуг, залишити в складі податкового кредиту у разі якщо договір купівлі-продажу, в межах якого здійснювалось їх постачання, визнаний судом недійсним?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо товари/послуги починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то, відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за такими товарами/послугами база оподаткування визначається з вартості їх придбання.

Статтею 236 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - ЦКУ) визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 216 ЦКУ визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, у звітному періоді, в якому договір постачання товарів/послуг судом визнано недійсним, покупець повинен повернути продавцю у натурі все, що він одержав на виконання цього договору, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому у звітному періоді, в якому договір постачання товарів/послуг судом визнано недійсним, покупець повинен визначити податкове зобов'язання, виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг (рядок 1 податкової декларації з ПДВ).
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 12 июн 2014, 13:12

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ,
яка висловлена Верховним Судом України в постанові
від 25 грудня 2013 року
(справа № 6-94 цс 13)

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв’язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з’ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Суддя
Верховного Суду України М.В. Патрюк

Скрытый текст: показать
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2013 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Онопенка В.В., Романюка Я.М.,
Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
Лященко Н.П., Патрюка М.В., Сімоненко В.М., -

за участі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, представників позивачів – ОСОБА_18, ОСОБА_19 та представника приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» – ОСОБА_20,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_2, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_3, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_4, ОСОБА_31, ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_6, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_7, ОСОБА_42, ОСОБА_8, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_9, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_11, ОСОБА_52, ОСОБА_12, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_13, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_14, ОСОБА_60, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_61, ОСОБА_17 до приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки», треті особи: відділ Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області, Полтавська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про визнання недійсними договорів оренди землі за заявою приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2012 року позивачі звернулись до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» (далі – ПСП «Лазірки») про визнання недійсними договорів оренди землі.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що відповідно до державних актів на право приватної власності на землю є власниками земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області.
6 січня 2010 року між позивачами та ПСП «Лазірки» було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок, проте в порушення вимог статті 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161-ХІV) у них не були погоджені у двосторонньому порядку такі істотні умови договору, як індексація орендної плати, умови передачі земельної ділянки орендарю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а також не була зазначена умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2012 року позов задоволено та визнано недійсними вказані вище договори оренди землі з тих підстав, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, які передбачені статтею 15 Закону № 161-XIV.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2012 року апеляційну скаргу ПСП «Лазірки» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року вказане рішення апеляційного суду скасовано та залишено в силі рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2012 року.
У червні 2013 року ПСП «Лазірки» подало до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2013 року допущено до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом ОСОБА_21 та інших до ПСП «Лазірки», треті особи: відділ Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області, Полтавська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про визнання недійсними договорів оренди землі для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року.
У заяві ПСП «Лазірки» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року порушується питання про скасування постановленої судом касаційної інстанції ухвали та залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 15 Закону № 161-ХІV, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права заявник посилається на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року та від 5 жовтня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_14, представників позивачів – ОСОБА_18, ОСОБА_19 та представника ПСП «Лазірки» – ОСОБА_20, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до змісту статті 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
Судами встановлено, що 6 січня 2010 року між позивачами й ПСП «Лазірки» були укладені договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Лазірківської сільської ради Полтавської області та належать позивачам на підставі державних актів на право приватної власності на землю. Указані договори були зареєстровані у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи.
Судами першої та касаційної інстанцій також установлено, що спірні договори оренди землі не містять усіх істотних умов, які передбачені статтею 15 Закону № 161-ХІV.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що в досліджених ним примірниках договорів оренди землі сторін вказані всі істотні умови договору, які передбачені законодавством, а в примірниках договорів, що надані відповідачем, на відміну від примірників позивачів, усі істотні умови визначені чітко шляхом закреслення слів, що прописані в дужках.
Скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, касаційний суд виходив з того, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, а тому, указані договори є такими що укладені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема статті 15 Закону 161-ХІV.
Заявник зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду аналогічних справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, установлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків щодо підстав визнання договорів оренди недійсними.
Надане заявником рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року не може бути взяте до уваги Верховним Судом України як приклад неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки воно скасоване постановою Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року.
У наданому для порівняння рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року касаційний суд, скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог і відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що відсутність у договорах оренди земельних ділянок однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону № 161-ХІV, (умови збереження стану об’єкта оренди) не є безумовною підставою для визнання правочинів недійсними в розумінні норм матеріального права, які містяться в статтях 203, 215 ЦК України, а суд першої інстанції безпідставно визнав указані договори недійсними із цих підстав.
Зазначене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж самої норми матеріального права, а саме статті 15 Закону № 161-ХІV, та ухвалення ним різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, касаційний суд виходив із того, що оспорювані договори оренди земельних ділянок є недійсними в силу статті 15 Закону № 161-ХІV, оскільки вони укладені без дотримання вимог цієї норми щодо узгодження таких істотних умов, як індексація орендної плати, умови передачі земельної ділянки орендарю, наявність обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки (пункти 10, 18 та 26 договорів із цих істотних умов викладено як альтернативні: з урахуванням (без урахування), з розробленням (без розроблення), із встановленням (без встановлення), а умова щодо передачі земельних ділянок у заставу чи внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок узагалі не включена до договорів.
При цьому судом залишено поза увагою вимоги статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно порушуються права позивачів у зв’язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов, їх істотності, а також судом не з’ясовано, в чому саме полягає порушення законних прав позивачів.
Ураховуючи викладене, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 355, 360-3, 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
Заяву приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 23 июн 2014, 14:58

Питання ж відсутності у договору поставки (на виконання якого виконувалися спірні операції) ознак нікчемності не має правового значення для вирішення цього спору, позаяк при оцінці правильності формування даних податкового обліку перш за все аналізується порядок виконання господарських операцій, а не відповідність укладених правочинів вимогам цивільного та господарського законодавства.



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" квітня 2014 р. м. Київ
К/9991/13453/11
Скрытый текст: показать
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Степашко О.І., Федоров М.О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ)
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2010
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011
у справі № 2а-3974/09/1470
за позовом науково-виробничого кооперативу "Наско" (далі - Кооператив)
до ДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2007 № 0002832360/0, від 07.05.2007 № 0002832360/1, від 30.05.2007 № 0002832360/2.
Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2009 прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з метою ретельної оцінки обставин щодо фактичного виконання господарських операцій, за якими позивачем було сформовано оспорювану суму податкового кредиту.
За наслідками нового розгляду справи постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, позов задоволено повністю. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем було дотримано законодавчо встановлені умови формування податкового кредиту за операціями з придбання металобрухту у приватного підприємства «Артмет», тоді як податковою інспекцією не доведено обставин щодо фіктивності спірних правочинів.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства, дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій та відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне її задовольнити з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено виїзну планову перевірку Кооперативу з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, оформлену актом від 06.02.2006 № 70/23-600/13860193.
За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 2 867 951 грн. (у тому числі 1 911 967 грн. за основним платежем та 955 984 грн. за штрафними санкціями).
Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про незаконне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання металобрухту в рамках господарських правовідносин з приватним підприємством «Артмет».
Так, за твердженням ДПІ, правовідносини між цими суб'єктами господарювання були опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів, що підтверджується:фіктивним характером діяльності приватного підприємства «Артмет» (яке було зареєстроване на підставну особу, не звітувало до податкового органу, визнано в судовому порядку банкрутом та ліквідовано), підписанням від імені цього постачальника первинних документів невстановленими особами. Крім того, як зазначає відповідач, Кооперативом не представлено ані під час перевірки, ані у ході розгляду даної справи доказів вчинення дій у процесі виконання спірних поставок (транспортування товару, його зберігання тощо).
Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит, окрім належного документального оформлення господарської операції та наявності податкової накладної, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження економічної діяльності платника. При цьому документальне обґрунтування права на податковий кредит покладається на платника.
Задовольняючи позов, суди виходили з наявності у позивача податкових накладних продавця та з наявності у останнього реєстрації як юридичної особи на час виконання розглядуваних операцій.
Водночас суди не взяли до уваги те, що позивач протягом тривалого часу придбавав спірний товар (металобрухт) у особи, яка не сплачувала податки, діяльність якої мала ознаки фіктивного підприємництва, яка за юридичною адресою не знаходилася, не звітувала про свою діяльність, керівник якої не визнає своєї причетності до діяльності цього підприємства, а також, що позивач та спірний постачальник працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.
І хоча дійсно, платник не може нести відповідальність за протиправні дії інших осіб, що перебувають поза межами його контролю та впливу, а відтак не може бути позбавлений права на формування даних податкового обліку за операціями з контрагентами лише у зв'язку з порушенням ними умов провадження господарської діяльності та податкової дисципліни, однак у даному разі підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди Кооперативу стала саме безтоварність господарських операцій, за наслідками яких позивачем було зменшено базу оподаткування ПДВ.
Також суди не звернули увагу на те, що вимоги до складення первинних документів наведені у частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», за змістом якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Втім, як вбачається з установлених судами обставин справи, подані позивачем первинні документи, складенням яких опосередковувалося виконання спірних операцій, не відповідають наведеним вимогам, позаяк не підписані від імені контрагента уповноваженою особою.
Позивачем не подано і первинних документів на підтвердження факту транспортування товару, його зберігання, прийняття за якістю та кількістю уповноваженою особою у процесі виконання спірних операцій.
Також, слід зазначити, що відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про металобрухт" операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими підприємствами або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.
У матеріалах справи відсутні докази наявності у приватного підприємства «Артмет» відповідного дозвільного документа для виконання спірних поставок.
Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту).
Питання ж відсутності у договору поставки (на виконання якого виконувалися спірні операції) ознак нікчемності не має правового значення для вирішення цього спору, позаяк при оцінці правильності формування даних податкового обліку перш за все аналізується порядок виконання господарських операцій, а не відповідність укладених правочинів вимогам цивільного та господарського законодавства.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити.
2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі № 2а-3974/09/1470 скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.І. Степашко М.О. Федоров
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

Пред.След.

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya