Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Институциональная теория права (Четвернин, видеолекция)

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST admin » 13 мар 2011, 13:30

Институциональная теория права
Лекция Владимира Александровича Четвернина
02.02.2009

Отказ от ответственности (disclaimer): тем кто в праве не знает фамилии "Четвернин" (а также "Нерсесянц") можно даже не начинать смотреть. С большой вероятностью будет скучно, для практической деятельности - не нужно, нужно для иного...


За это сообщение автора admin поблагодарили: 3
Ol_ua, vins, юрист
admin
Администратор
 
Сообщений: 42
Зарегистрирован: 17 ноя 2010, 16:20
Благодарил (а): 18 раз.
Поблагодарили: 59 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 13 мар 2011, 19:20

Спасибо!
очень интересно, и человек интересный, рассказывает захватывающе.
Безусловно, многие вещи носят дискуссионный характер. От своего имени дискутировать с профессором Четверниным я, безусловно, не могу.
Могу лишь сказать, что интегративную концепцию правопонимания, которая в лекции названа чушью, поддерживают многие тоже действительно выдающиеся ученые и приводят достаточно убедительные аргументы.
Проф. Четвернин говорит о том, что каждая концепция правопонимания правом называет разные объекты, а потому общего понятия права и не может быть.
Как я понимаю интегративную концепцию, ее сторонники как раз и ставят задачу - договориться о терминологии, найти такое понятие права, которое удовлетворяло бы всех, т.е. называть правом некий один и тот же объект, и уже это определение использовать в качестве отправного для характеристики других юридических явлений.
Проф. Четвернин справедливо обвиняет "легистов" в отождествлении права с текстом официальных документов, но в рамках своей концепции разводит государство и общественные отношения в разные плоскости, как мне кажется, устраняет государство в принципе от жизни общества. И возникает вопрос, неужели государство действительно не должно принимать участие в регулировании общественных отношений? Да, право не должно считаться продуктом творчества государства, государство лишь обслуживает процесс правообразования - правила поведения, складывающиеся в обществе, получают формальную определенность в актах, принимаемых государством, государство берет на себя обязательства предоставлять защиту тем отношениям, которые получили такое официальное признание. Другое дело, если государство превышает такие свои полномочия и устанавливает правила, противоречащие общечеловеческим ценностям, складывающимся в обществе нормам.
Интересная мысль о том, что право - это правила, позволяющие соотносить свободу одного человека со свободой другого, а вовсе не правила принуждения. Близко к категорическому императиву Канта. Мне когда-то понравилась мысль дореволюционного проф. Трубецкого из его Энциклопедии права:
Принужденіе не можетъ служить признакомъ права еще и потому, что въ правильно організованномъ общежитії оно применяется лишь въ случае правонарушенія уже совершившагося или же, въ качестве псіхическаго воздействія, предупреждаетъ возможные правонарушенія, возможные отклоненія отъ нормъ. Представимъ себе такое общество праведнніковъ, коего члены соблюдают обязательныя нормы общежитія безъ всякаго принуждения; это не значить, чтобы въ такомъ обществе вовсе не существовало права: напротив того, право находится на высшей почве своего процветания тамъ, где оно осуществляется безо всякаго принужденія. Это доказывает самымъ решительнім образомъ, что принужденые отнудь не есть признакъ права; принужденіе вообще выражаетъ собою болезненное состояние права: оно является или тамъ, где, право уже нарушено, или тамъ, где есть тенценція, стремленіе къ его нарушенію.

То есть отсутствие необходимости принуждать не значит, что нет права. Поэтому принуждение со стороны государства не следует считать конститутивным признаком права.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST Печкин » 14 мар 2011, 16:54

Спасибо за Четвернина !!!

Либертарианцы, как по мне, заняли промежуточную позицию, которых можно назвать продолжателями как натуралистов :), так и легистов. Причем она равноудалена от них (сами либертарианцы, понятно, так не считают).

Ведь сама справедливость (понятно, в юридическом смысле), и формальное равенство (аналогично) это суть естественного права, просто очищенная от иных (несквозных) неправовых категорий (вроде морали).

Легисты, да отталкиваются от прескриптивных текстов, но с другой стороны, никто не запрещает им сделать шаг назад - в сторону до написания этого текста. Более того, сам такой верховный приказ вполне может содержать в себе либертарианские принципы. В этом случае позиции всех "трех" направдений вообще должны совпасть!

Но на этот момент "самое сильное" (со всеми допущениями в части огромного количества разных регуляторов) находясь формально в руках верховной власти, фактически отдано естеству (в узком смысле). Правда, соглашусь, что совпасть и отдано на какой-то момент. Ведь произвол такой подход не исключает. В деле сохранения такого положения вещей, очевидно, и есть сила либертарианцев.

Прилагаю исключительно интересный разговор (хотя скорее монолог, что даже лучше) с Владиком Сумбатовичем Нерсесянцем.
Мне лично по темпу, стилю, глубине и простоте показался даже более сильным чем видео-лекция от Четвернина (гововорю об этом, нисколько не принижая Четвернина). Остается лишь сожалеть, что не будет уже продолжения ...:(

живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
юрист
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 03 апр 2011, 21:36

Фрагмент лекции профессора Четвернина В.А. (24.03.2011)
C сожалению, качество видео (со всех точек зрения) на сей раз похуже чем в первом сообщении :(
Но что нашел.
Ко всем уже приводившимся оговоркам, присоединяюсь:
admin писал(а):Отказ от ответственности (disclaimer): тем кто в праве не знает фамилии "Четвернин" (а также "Нерсесянц") можно даже не начинать смотреть. С большой вероятностью будет скучно, для практической деятельности - не нужно, нужно для иного...


живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 04 ноя 2011, 08:46

Это, конечно, не институциональная теория права. Но все же теория права :)
Встретилось решение ВАСУ, которое можно просто-таки в учебник в качестве цитаты брать
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"15" вересня 2011 р. м. Київ К-14609/09



Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні згідно спірних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 35427,00 грн., в тому числі: за жовтень 2005 року на 8333,00 грн., листопад 2005 року на 4069,00 грн., грудень 2005 року на 13545,00 грн., січень 2006 року на 9480,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в актах перевірок від 08.12.2005 № 753/30-16/32906984, від 16.01.2006 № 1/1-16/32906984, від 13.02.2006 № 56/4-16/32906984, від 15.03.2006 № 105/5-16/32906984, про порушення позивачем при декларуванні за вказані податкові звітні періоди сум бюджетного відшкодування підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість 26.01.2005.

Такий висновок, однак, зроблений без зясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Так, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що задекларовані ним суми податку до відшкодування були ним надмірно сплачені порівняно із сумами податкових зобов’язань за вказані податкові звітні періоди у зв’язку з будівництвом автомобільної газонаповнювальної компресорної станції у м. Овруч по вул. Ващука, 4.

Відповідно до абзацу 16 пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Незавершені капітальні інвестиції в бухгалтерському обліку є групою основних засобів (пункт 5 цього Положення (стандарту)).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV, чинного до 1 січня 2011 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правильність формування позивачем податкового кредиту за жовтень - грудень 2005 року, січень 2006 року, а також суми, задекларовані позивачем в рядках 17, 18.2, 23 податкових декларацій за ці податкові звітні періоди, МДПІ не заперечує.

Абзацом другим підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону в редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Тлумачення норми права є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності, оскільки правильне застосування норми права неможливе без з’ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма. Теорії права відомі різні способи та прийоми, застосування яких допомагає розуміти дійсний зміст правової норми. Виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми та її дійсним змістом є сутністю буквального (адекватного) тлумачення, за якого дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом.

Буквальне тлумачення норм вказаного підпункту не дає, однак підстав для однозначного висновку, чи поширювався пільговий режим (з точки зору тривалості реєстрації платником податку на додану вартість) на отримання бюджетного відшкодування на випадки придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Не дає однозначної відповіді на це питання ї граматичне тлумачення цієї норми з огляду на вживання наряду із з’єднувальним сполучником «та»розділового сполучника «або» та виділення виключних положень щодо основних фондів із взяттям їх в дужки, що дає підстави вважати, що вони відносяться до всього попереднього тексту.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (втратив чинність з 1 січня 2011 року) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Ця норма має загальне значення і повинна застосовуватися при апеляційному узгодженні податкового зобов’язання як в процедурі адміністративного, так і судового оскарження.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 янв 2015, 23:44

Тоже не совсем о институциональной теории права, но касательно толкования права (другой темы где этот вопрос затрагивался бы - на форуме нет, а решение кажется интересным :oops: )
Когда смысл нормативно-правовых актов нужно устанавливать путем лингвистической экспертизы, то это "сильно" :roll:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40210811

Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 211/1581/14-а Провадження № 2-а/211/59/14
П О С Т А Н О В А
іменем України


Однією з вимог верховенства права, виведених Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону. Вирішуючи справу «Реквеній проти Угорщини»(№ 25390/94, § 34, ECHR 1999 III) Європейський суд зазначив, що словосполучення "згідно із законом" передбачає певну якість такого закону, вимагаючи, щоб він був сформульованим з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати особі можливість в розумній, залежно від обставин мірі, передбачити наслідки певної дії.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Так, враховуючи вимогу щодо визначеності, ясності і недвозначності правової норми, до основних способів тлумачення відносять: граматичний (лінгвістичний, філологічний), а саме тлумачення має на меті розкриття й уточнення змісту правового припису, то його результатом є повна визначеність змісту й обсягу останнього, тобто адекватність, точність, повнота, безсуперечність, безпрогальність, достовірність. Тому, зважаючи на те, правова норма, це норма яка викладена письмовою формою та має відповідні граматичні ознаки (лінгвістичні , філологічні), то для надання в подальшому правового тлумачення норми права, необхідно надати спірній нормі словесний аналіз тексту з боку граматики (лінгвістики).

Згідно Висновку експертного дослідження № 056/180 від 18 квітня 2014 року Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України вбачається «формулювання абзацу 7 пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМ України від 26.09.2001 № 1266, дає лінгвістичні підстави стверджувати, що обчислення граничної величини заробітної плати та оподатковуваного доходу за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до цієї норми обмежується лише одним видом допомоги - допомогою по вагітності та пологах», в іншому читанні вбачатиметься невідповідність граматичній структурі досліджуваного тексту мовним нормам, що суперечить експертній презумпції не аномальності тексту нормативно-правового документу.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST Мыша » 18 янв 2015, 23:55

Удивляюсь нашим судам - вначале процитировали Евросуд о том, что закон должен быть предельно понятен каждому его адресату. А потом обратились за экспертным заключением. То есть сами признают, что норма настолько непонятна, что приходится экспертизы проводить. А что ж делать бухгалтеру - тоже каждый раз экспертное заключение лингвиста прикладывать к налоговой отчетности?

За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
Marlboro
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.


Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, hela, li-sa, lutishka, Ya