Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Разное об ООО

Путеводитель по разделу. Наличка, РРО, труд, лицензирование, подотрасли хозяйственного права (земля, цены, ЦБ, хозобщества...)

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Vetal' » 20 фев 2013, 10:36

О том, какие проблемы, по мнению чиновников, есть в механизме функционирования ООО и ОДО и как их нужно решить.
Как по мне, довольно любопытно.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 6 лютого 2013 р. № 72-р
Київ

Про схвалення Концепції проекту Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”

1. Схвалити Концепцію проекту Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Державною службою з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Антимонопольним комітетом, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Державним агентством з управління державними корпоративними правами та майном розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ

КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”

Скрытый текст: показать
Проблема, яка потребує розв’язання

На сьогодні товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Правовий механізм створення, провадження діяльності, припинення товариства з обмеженою відповідальністю є не достатньо гнучким для пристосування до потреб великої кількості підприємств, які суттєво відрізняються, зокрема, кількістю працівників, обсягом активів та видом діяльності.

Товариства з додатковою відповідальністю менш поширені, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за виконання боргових зобов’язань у разі його ліквідації. Однак згідно із законодавством окремі види підприємницької діяльності можуть провадитися виключно в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю.

Діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства) регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про господарські товариства”. На даний час механізм регулювання діяльності таких товариств не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, а саме має, зокрема, такі недоліки:

права учасників товариств не достатньо врегульовані або взагалі відсутній механізм їх реалізації та захисту, а саме оплата вартості частки учасника товариства, який подав заяву про вихід із товариства, здійснюється протягом року. Водночас такий учасник не має можливості скористатися своїм правом доступу до фінансових документів товариства, протидіяти виведенню активів із товариства, що призводить до значного зменшення вартості частки такого учасника до настання строку її оплати;

відсутній правовий механізм виключення учасника з товариства, що призводить до формування атмосфери взаємної недовіри та конфліктів між учасниками товариства;

відсутні норми щодо створення в товаристві наглядової ради, що істотно знижує рівень інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Учасники товариства здійснюють значні витрати на забезпечення участі своїх представників у загальних зборах, які проводяться протягом короткострокового періоду, або ризикують утратити контроль над діяльністю товариства;

відсутній дієвий механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу та притягнення до відповідальності його членів, що призводить до надмірного втручання учасників товариства в управлінські процеси або до збільшення кількості випадків зловживання посадовими особами товариства;

відсутній механізм вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, що призводить до вилучення прибутків та інвестованих учасниками товариства коштів недобросовісними посадовими особами товариства або його учасниками, які володіють більшістю часток, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками товариства, виведення активів у разі виявлення перших ознак фінансових проблем та позбавлення кредиторів шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Зазначене призводить до уповільнення розвитку малого та середнього бізнесу, ліквідації наявних підприємств у разі виникнення відносно незначних конфліктів між учасниками товариства, незаконного набуття контролю над товариством та незаконного вилучення активів, а отже, до зниження темпів розвитку підприємництва та уповільнення інвестиційних процесів.

З огляду на наведене існує необхідність запровадження сучасного ефективного механізму правового регулювання діяльності товариств.

Мета Концепції

Метою цієї Концепції є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання створення, провадження діяльності та припинення товариств, приведення законодавства у відповідність із нормами та концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами Європейського Союзу та країн-членів ЄС.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Оптимальним способом розв’язання проблеми є розроблення та прийняття Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, в якому необхідно передбачити, зокрема:

мінімально необхідні вимоги до статуту товариства;

норми щодо унеможливлення незаконного набуття контролю над товариством або здійснення негативного впливу виконавчого органу на загальні збори учасників товариства;

норми щодо унеможливлення зміни пропорцій участі в статутному капіталі учасників товариства та їх права голосу шляхом придбання товариством часток у власному статутному капіталі, в тому числі в разі збільшення статутного капіталу товариства за рахунок коштів товариства (нерозподіленого прибутку);

правила збільшення статутного капіталу товариства, зокрема норму щодо встановлення заборони на прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства до повної сплати внесків учасниками товариства; (ч. 8 ст. 52 Закона о хозобществах "Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі", или, по их мнению, принятие решения об увеличении и увеличение в данном контексте принципиально отличаются - прим. Vetal')

правила зменшення статутного капіталу товариства, зокрема, у разі виходу або виключення з товариства його учасника;

механізм компенсації частки у статутному капіталі учаснику товариства у разі його виходу або виключення з товариства;

механізм доступу учасника товариства до інформації про діяльність товариства, зокрема, до документів товариства;

норму щодо укладення учасниками товариства договору про реалізацію їх прав, яким встановлюється, зокрема, заборона на здійснення виплат учасникові товариства за участь у голосуванні;

механізм забезпечення переважного права учасників товариства на придбання часток у його статутному капіталі пропорційно їх часткам, передбачивши можливість змінювати відповідні пропорції за взаємною згодою;

механізм виключення з товариства учасника, який діє всупереч інтересам товариства;

вимоги до визначення більшості голосів та їх урахування під час голосування з окремих питань, вирішення яких віднесене до компетенції загальних зборів учасників товариства;

норму щодо встановлення місця проведення загальних зборів учасників товариства;

вимоги до повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів;

норму щодо забезпечення права учасників товариства на реалізацію своїх прав через представників;

обов’язок виконавчого органу товариства належним чином реагувати на істотне зменшення вартості чистих активів товариства, зокрема своєчасно інформувати учасників товариства про наявність кризових явищ і масштаби проблем, які необхідно розв’язати;

норми щодо надання учасникам товариства можливості передбачити у статуті товариства створення наглядової ради та порядок її формування;

механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу товариства та його посадових осіб;

визначення кола осіб, що визнаються посадовими особами товариства;

обов’язки посадової особи товариства щодо нерозголошення конфіденційної інформації;

критерії віднесення правочинів до значних і таких, щодо вчинення яких є заінтересованість, а також особливостей вчинення таких правочинів;

випадки, коли учасник товариства має право без довіреності звернутися до суду або іншого органу від імені та в інтересах товариства.

Прийняття Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” потребуватиме внесення змін до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України “Про господарські товариства” та “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Очікувані результати

Прийняття Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” дасть можливість:

значно поліпшити умови ведення бізнесу, створення нових і розвитку наявних суб’єктів господарювання;

залучити іноземні інвестиції;

підвищити надійність захисту права власності;

запровадити механізм розв’язання конфліктів між учасниками товариства та їх запобігання.

Фінансові, матеріально-технічні і трудові ресурси

Реалізація Концепції проекту Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” не потребує залучення додаткових фінансових витрат, матеріально-технічних і трудових ресурсів.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
vins
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 20 фев 2013, 11:37

Интересно. Осталось понять, как много времени необходимо, чтобы Концепция стала реальностью. Хотя бы в виде положений закона.
Ну а вопрос с последствиями невнесения вкладов после года работы ООО, видимо, Кабмин считает, что этот вопрос решил КСУ :)
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST VOA » 20 фев 2013, 23:42

Для информации: в "ВоБУ" № 15 коротко описано это решение КСУ и сказано, что редакция готовит комментарии в ближайшем выпуске.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5067
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1767 раз.
Поблагодарили: 1941 раз.

UNREAD_POST Печкин » 22 фев 2013, 15:56

По поводу решения КСУ.

"Якщо ж частка, визначена у статуті, не внесена учасником до закінчення річного строку, то настають наслідки, передбаченні у статті 52 Закону. Отже, учасник ТОВ не може отримати більше голосів, ніж ним фактично оплачено (за виключенням першого року його участі в ТОВ)", - підкреслює Марина Саєнко".

Адвокат, партнер юридичної компанії „Закон Перемоги” Марина Саєнко.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 22 фев 2013, 18:23

Печкин писал(а):По поводу решения КСУ.

"Якщо ж частка, визначена у статуті, не внесена учасником до закінчення річного строку, то настають наслідки, передбаченні у статті 52 Закону. Отже, учасник ТОВ не може отримати більше голосів, ніж ним фактично оплачено (за виключенням першого року його участі в ТОВ)", - підкреслює Марина Саєнко".

Адвокат, партнер юридичної компанії „Закон Перемоги” Марина Саєнко.


Как раз если последствия наступают, то вопроса нет. Но они ж не автоматические, эти последствия то.
Интересно, что адвокат думает по поводу того, как быть если не наступили эти последствия.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Печкин » 22 фев 2013, 18:25

vins писал(а):Как раз если последствия наступают, то вопроса нет. Но они ж не автоматические, эти последствия то.
Интересно, что адвокат думает по поводу того, как быть если не наступили эти последствия.

Це питання "підлягає законодавчому врегулюванню" :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 мар 2013, 11:12

Акцент на «только»

Хотя решение КС от 5.02.2013 №1-рп/2013 не дало прямого ответа на вопрос, как определять количество голосов участников общества с ограниченной ответственностью, не внесших взнос в уставный капитал в определенный срок (об этом «ЗиБ» писал в №7/2013), углубленный анализ содержания документа дает зацепки для формирования однозначной правовой позиции, чтобы найти выход из, казалось бы, патовой ситуации.

Официальная позиция

Конституционный Суд в решении по делу по обращению ООО «Лихтнер Бетон Львов» разъяснил: положение ч.4 ст.58 закона «О хозяйственных обществах» от 19.09.91 №1576-XII (с последующими изменениями, согласно которым «участники имеют количество голосов, пропорциональное размеру их долей в уставном капитале») нужно понимать так, что при определении полномочности общего собрания участников общества с ограниченной ответственностью и результатов голосования учитывается количество голосов участников, определенное пропорционально размеру их долей в уставном капитале, который установлен уставом общества, независимо от стоимости реально внесенных (уплаченных) ими взносов только в течение первого года со дня государственной регистрации ООО.

В п.3.2 мотивировочной части решения отмечено, что законодатель императивно урегулировал вопрос, касающийся срока уплаты уставного капитала (внесения взносов в уставный капитал) участниками — до окончания первого года со дня государственной регистрации общества (абз.1 ч.3 ст.144 ГК, ч.1 ст.52 закона). Этот срок дается для постепенного выполнения каждым участником своей корпоративной обязанности перед обществом относительно формирования уставного капитала (пп.1, 2 ч.1 ст.117 ГК, абз.3 ч.3 ст.88 ХК, п.«б» ст.11 закона). Формирование участниками уставного капитала является их юридической обязанностью перед ООО. Следовательно, до окончания первого года со дня государственной регистрации общества размер долей каждого из участников определяется исключительно уставом.

Таким образом, в течение первого года со дня государственной регистрации ООО его участники имеют количество голосов, пропорциональное размеру их долей в уставном капитале, независимо от факта полного или частичного внесения (уплаты) взносов. Вопрос об определении количества голосов для полномочности общего собрания общества и результатов голосования за принятие его решений в случае, если в течение первого года со дня государственной регистрации общества участник не выполнил свой долг относительно формирования уставного капитала, а общее собрание общества не приняло предусмотренные ч.3 ст.144 ГК и ч.2 ст.52 закона решения, в соответствии с пп.7, 8 ч.1 ст.92 Конституции подлежит законодательному урегулированию.

А значит, положение ч.4 ст.58 закона следует понимать так, что при определении полномочности общего собрания участников общества и результатов голосования за принятие решений учитывается количество голосов участников, определенное пропорционально размеру их долей в уставном капитале, который установлен уставом общества независимо от стоимости реально внесенных (уплаченных) ими взносов только в течение первого года со дня государственной регистрации.

Дьявол — в мелочах

Акцент на слове «только» в резолютивной и мотивировочной частях решения свидетельствует о толковании ч.4 ст.58 закона «О хозяйственных обществах» как устанавливающей зависимость между взносом в уставный капитал и долей участника в уставном капитале, зафиксированной в уставе, с одной стороны, и сроком внесения (уплаты) взносов — с другой. В пределах годичного срока со дня государственной регистрации общества каждый участник имеет количество голосов, пропорциональное размеру долей в уставном капитале, независимо от стоимости реально внесенных взносов. Такой же подход должен применяться по аналогии права и в случаях, когда речь идет о дополнительных взносах в уставный капитал.

К сожалению, КС в решении не дал прямого ответа на вопрос о том, как должно определяться количество голосов участников, не внесших взносы по истечении первого года со дня государственной регистрации общества, если общее собрание участников общества не приняло решения, предусмотренные ч.3 ст.144 ГК и ч.2 ст.52 закона, а только отметил, что этот вопрос подлежит законодательному урегулированию. Однако даже такое решение дает возможность прийти к выводу, что по истечении года количество голосов участников зависит от их реальных взносов. И вот почему.

Закон императивно урегулировал вопрос, касающийся действий ООО в случае невнесения (неполного внесения) участниками своих взносов до окончания годичного срока. Согласно ч.3 ст.144 ГК, ч.2 ст.52 закона общее собрание участников общества принимает одно из следующих решений:

• об исключении из своего состава участников, не внесших (не полностью внесших) свои взносы, и об определении порядка перераспределения долей в уставном капитале;

• об уменьшении уставного капитала и об определении порядка перераспределения долей в уставном капитале;

• о ликвидации общества.

Данная норма является императивной, а значит, ее выполнение требует от общества принятия одного из трех решений, последствиями которых являются, соответственно, прекращение участия в обществе участника-должника или прекращение его обязанности относительно уплаты взноса (путем уменьшения уставного капитала на сумму долга или прекращения общества). Императивность этой нормы предопределена общественной значимостью вопроса. Если участник не внес взнос, страдают не только интересы общества и его участников, уплативших взносы полностью, но и интересы кредиторов и контрагентов общества, которые заинтересованы в его деятельности. Невнесение взноса является нарушением не только обязанностей перед обществом, но и обязательств публичного характера, взятых участниками во время создания юридического лица. Общество обязано заботиться о том, чтобы заявленный уставный капитал не был меньше, чем стоимость активов.

В то же время решение любого вопроса, предусмотренного ч.3 ст.144 ГК, входит в компетенцию общего собрания участников. В свою очередь полномочность собрания зависит от кворума (больше 60%), а кворум — от количества голосов, появившихся участников. Таким образом, чтобы решить любые вопросы, предусмотренные ч.3 ст.144 ГК, необходимо ответить на вопрос, как определяются голоса участников общества, не уплативших взносы по истечении годичного срока.

Неуплаченный не учитывается

Из правовой позиции КС о том, что при определении полномочности общего собрания участников общества учитывается количество голосов участников, определенное пропорционально размеру их долей в уставном капитале, независимо от стоимости реально внесенных (уплаченных) ими взносов только в течение первого года со дня государственной регистрации общества, можно сделать логический вывод, что по истечении года количество голосов участников, не внесших (не уплативших) взносы, не может быть пропорционально размеру долей в уставном капитале. Единственный орган конституционной юрисдикции применяет ограничительное толкование и обращает на это внимание, используя слово «только».

Следовательно, признание за участниками общества права голоса «неуплаченными» на протяжении года долями в уставном капитале прямо противоречит позиции Суда. Из этого вытекает, что такие доли не могут учитываться при определении кворума общего собрания, в частности и решении вопросов, предусмотренных ч.3 ст.144 ГК.

Исходя из принципа зависимости долей в уставном капитале от взносов, а голосов — от долей, количество голосов участников, не уплативших взносы (дополнительные взносы) полностью в течение года, должно определяться по тем же правилам, то есть в зависимости от реально внесенных взносов.

Иное понимание позиции КС привело бы к невозможности выполнения обществом императивных требований ч.3 ст.144 ГК, невозможности применения принципов справедливости, добросовестности и разумности, на которых основываются частноправовые отношения и не устранило бы проблем правоприменения, которые были предметом конституционного обращения.

ВЛАДИМИР КРАВЧУК, судья Львовского окружного админсуда, доктор юридических наук
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5602
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 786 раз.
Поблагодарили: 2504 раз.

UNREAD_POST 2013 » 26 мар 2013, 17:14

Уважаемые форумчане. Не нашла куда еще поместить мой вопрос, поэтому пишу здесь (модераторы, если что не так - переместите в нужное место). Итак: вновь созданное ООО с единственным учредителем (он же директор), на едином налоге (5%), планирует заниматься розничной торговлей. Уставный капитал сформирован имуществом. Вопрос: каким образом приобрести товар "первый раз" для дальнейшей реализации (перепродажи), ведь денежных средств на ООО еще нет. Может ли учредитель купить такой товар сам за свои деньги? Проблемы и подводные камни такой процедуры?
2013
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 26 мар 2013, 16:54
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Lidia_ » 26 мар 2013, 17:19

2013 писал(а):Уважаемые форумчане. Не нашла куда еще поместить мой вопрос, поэтому пишу здесь (модераторы, если что не так - переместите в нужное место). Итак: вновь созданное ООО с единственным учредителем (он же директор), на едином налоге (5%), планирует заниматься розничной торговлей. Уставный капитал сформирован имуществом. Вопрос: каким образом приобрести товар "первый раз" для дальнейшей реализации (перепродажи), ведь денежных средств на ООО еще нет. Может ли учредитель купить такой товар сам за свои деньги? Проблемы и подводные камни такой процедуры?


Можно купить такой товар по подотчету, но на сумму не больше 10000 грн. в день, а затем по мере поступления выручки погасить задолженность перед директором. Если этот вариант вас заинтересует, то здесь есть обширная тема по таким операциям.
Можно взять товар с отсрочкой платежа.
Чтобы сделать работу как следует, вечно не хватает времени. Но чтобы ее переделать, время всегда находится.
Аватар пользователя
Lidia_
 
Сообщений: 317
Зарегистрирован: 05 мар 2013, 03:44
Благодарил (а): 86 раз.
Поблагодарили: 79 раз.

UNREAD_POST налоговик » 26 мар 2013, 17:21

2013 писал(а):Уважаемые форумчане. Не нашла куда еще поместить мой вопрос, поэтому пишу здесь (модераторы, если что не так - переместите в нужное место). Итак: вновь созданное ООО с единственным учредителем (он же директор), на едином налоге (5%), планирует заниматься розничной торговлей. Уставный капитал сформирован имуществом. Вопрос: каким образом приобрести товар "первый раз" для дальнейшей реализации (перепродажи), ведь денежных средств на ООО еще нет. Может ли учредитель купить такой товар сам за свои деньги? Проблемы и подводные камни такой процедуры?


Может, но только тогда ему придется или вносить этот товар в уставный капитал ООО, увеличивая свою долю в нем, или подарить его ООО, или продать с отсрочкой платежа.
Варианты: взять займ у учредителя или у другого лица либо договориться с вашими продавцами, чтобы продали с отсрочкой платежа. Или продайте то имущество, которое учредители внесли в УК, и получите живые деньги, за которые купите товар.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5602
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 786 раз.
Поблагодарили: 2504 раз.

UNREAD_POST Lidia_ » 26 мар 2013, 17:25

или продать с отсрочкой платежа


при этом уплатить 15% НДФЛ в бюджет
Чтобы сделать работу как следует, вечно не хватает времени. Но чтобы ее переделать, время всегда находится.
Аватар пользователя
Lidia_
 
Сообщений: 317
Зарегистрирован: 05 мар 2013, 03:44
Благодарил (а): 86 раз.
Поблагодарили: 79 раз.

UNREAD_POST 2013 » 26 мар 2013, 18:11

Спасибо большое за ответы. Для себя самыми оптимальными вариантами считаю - покупка с отсрочкой платежа и займ у кого то.
2013
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 26 мар 2013, 16:54
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Lidia_ » 26 мар 2013, 18:14

Займ у учредителя не облагается налогом на прибыль в течение года.
Чтобы сделать работу как следует, вечно не хватает времени. Но чтобы ее переделать, время всегда находится.
Аватар пользователя
Lidia_
 
Сообщений: 317
Зарегистрирован: 05 мар 2013, 03:44
Благодарил (а): 86 раз.
Поблагодарили: 79 раз.

UNREAD_POST bur » 17 апр 2015, 13:55

В Лиге (Юрлиге) работают идиоты?

Письменный договор купли-продажи доли в уставном капитале не порождает правовых последствий
09:14 17.04.15
Обнародована правовая позиция ВСУ по делу о признании права на долю в уставном капитале ООО

На заседании Судебной палаты по хозяйственным делам Верховного Суда Украины 8 апреля было рассмотрено дело № 3-27гc15 о признании права на долю в уставном капитале ООО и обязательстве внести изменения в устав относительно права собственности истца на долю уставного капитала.

ВСУ пришел к выводу, что заключенный в простой письменной форме договор купли-продажи доли в уставном капитале общества не порождает правовых последствий, истец не приобрел право собственности, и оснований для внесения изменений в устав не было.

Разъяснено, что ч. 3 ст. 208 Гражданского кодекса предусмотрена обязательность письменной формы, если сделки совершены физическими лицами между собой на сумму, превышающую в 20 и более раз размер необлагаемого минимума доходов для граждан, кроме сделок, предусмотренных ч. 1 ст. 206 этого Кодекса.

Частью 3 ст. 29 Закона «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей» предусмотрено, что в случае внесения изменений в учредительные документы, связанные с изменением состава учредителей (участников) юрлица, кроме других необходимых документов дополнительно подается в обязательном порядке нотариально удостоверенный документ о передаче прав учредителя (участника) другому лицу.

Нормами данного Закона установлено требование представления госрегистратору для проведения соответствующих регистрационных действий, связанных с изменениями в составе учредителей, в частности, оригинала договора о переходе или передаче доли в уставном капитале общества и его нотариального удостоверения. Установление требования нотариального удостоверения договоров такого типа согласуется с предписаниями ст. 209 Гражданского кодекса. Правовые последствия несоблюдения требования закона о нотариальном удостоверении договора предусмотрены ст. 220 ГК, согласно которой такой договор является ничтожным и, соответственно, не порождает никаких юридических последствий.

Сайт "ЮРЛИГА"


Так было лет 5 назад!
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 17 апр 2015, 13:57

Я вчора теж коли побачив ввечері цю постанову, спочатку обливсь холодним потом - а потім таки перепровірив редакції закону :D
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4759
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ЮРИДИЧЕСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al Shurshun, alex88, Galla, Gb, Kamillfo, lily27, minibuh, vikakool, Ya