Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Лицензия на алкоголь и табак

"Горящие" вопросы задаем здесь!
Правила форума
SOS-поддержка
Задаем сюда вопросы только если они горят настолько, что нет времени искать подходящий раздел.
После логического завершения каждой темы, она будет перенесена в профильный раздел форума.

UNREAD_POST Вотруба » 09 апр 2013, 12:11

Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1990
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2000 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 апр 2013, 17:13

Спросили в личку

подскажите как быть, общесистемщик К. заканчивает предпринимательскую деятельность-розничная торговля алког. напитками и табачными изд.(лицензия до 1 мая).На этой же торговой точке начинает предпринимательскую деятельность- общесистемщик А.розничная торговля алког.напитками и табачн. изд(лицензия с 1 мая) как быть с остатком товара у общесистемщика К.? можно его по закупочной цене продать общисистемщику А.?


Могу пока поделиться такими ссылками Закончилась лицензия, а новую еще не дали, что делать?
Закрытие предприятия, куда и как девать товарные остатки?

Но, думаю, продать оптом, имея лицензию на розницу, нельзя.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST flower » 30 июл 2013, 18:29

Торговля спиртным в баре. Могут осуществлять субъекты всех форм собственности при наличии лицензии. Т.е. ФОП с РРО может свободно тоговать? Стоимость лицензии-8000/год на каждый РРО+ 1700/год за каждое место торговли?
flower
 
Сообщений: 122
Зарегистрирован: 09 янв 2011, 20:28
Благодарил (а): 31 раз.
Поблагодарили: 15 раз.

UNREAD_POST налоговик » 01 окт 2013, 09:20

Чи потрібно придбавати окремі ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами напоями СГ, який має магазин та кафетерій (буфет, ресторан тощо), що знаходяться в одній будівлі?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) місце торгівлі - місце реалізації товарів в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.
Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.
Роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону №481).
Згідно з п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N493 зі змінами та доповненнями, на лицьовому боці ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається місце торгівлі, адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання тютюнових виробів.
Враховуючи викладене, суб’єкту господарювання необхідно придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, оскільки магазин та кафетерій (буфет, ресторан тощо), що знаходяться в одній будівлі, вважаються одним місцем торгівлі.
Крім того, всі місця зберігання тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суб’єкту господарювання необхідно внести до Єдиного реєстру місць зберігання та отримати відповідні довідки про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру (ст. 5 Закону №481).

ЕБНЗ
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST ANNA13 » 10 янв 2014, 23:37

Кто сталкивался , подскажите..
Есть лицензия на розн.торг.алкоголем и РРО.
Клиент заказывает банкет по безналу с алкоголем.
Алкоголь проводим через РРО с выбором формы оплаты "безнал" .
Пишем меню-раскладку с разбивкой алкоголя по порциям....
Есть еще какие варианты для реализации алкоголя по безналу клиенту для собственнх нужд?????
ANNA13
 
Сообщений: 61
Зарегистрирован: 04 апр 2013, 11:43
Благодарил (а): 17 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST bur » 16 май 2014, 09:45

Если лицензия выдана на срок з 30.03.2008 до 30.03.2009, то 30.03.2009 торговать нельзя!!!

Скрытый текст: показать
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ К/9991/20922/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2009

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011

у справі № 2а-3714/09/0670

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової інспекції України у Житомирській області

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ПП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової інспекції України у Житомирській області (далі по тексту - відповідач) про скасування рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2009, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання законодавчих актів, які регулюють виробництво, обіг та реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2009 №060232.

Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі 30.03.2009 алкогольними напоями без наявності ліцензій. На підставі даного акту було винесено рішення від 06.04.2009 №060156/25-32 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно частини 10 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним. Спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 грн.

Згідно до частини 9 статті 15 даного Закону, ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу було видано ліцензію серії АВ №838190, реєстраційний номер 806252700740 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на термін з 30.03.2008 до 30.03.2009.

Відповідно до статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього дня строку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому, останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній у такій ліцензії.

Враховуючи, що строк ліцензії діє до 30.03.2008, то останній термін дії ліцензії закінчився 29.03.2008.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що 30.03.2008 позивачем здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, тому позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)Т.М. Шипуліна
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 21 июл 2014, 12:48

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС "ЗІР"

Чи може суб'єкт господарювання здійснити сплату за весь термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?


Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зі змінами та доповненнями (далі - Закон), плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Згідно із пп. 3.10 п. 3 Порядку організації роботи головних управлінь Міндоходів із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.10.2013 N 603 (далі - Порядок), внесення інформації до ліцензії про сплату чергового щоквартального платежу здійснюється структурним підрозділом Головного управління Міндоходів на підставі поданої заявником копії платіжного документа. Крім того, заявнику необхідно подати ліцензію та заяву довільної форми з проханням внести інформацію про сплату до такої ліцензії.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Враховуючи зазначене, ст. 15 Закону та п. 3 Порядку визначено порядок внесення чергових платежів за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, який є обов'язковим до виконання для всіх суб'єктів господарювання - учасників правовідносин, що виникають у ході реалізації зазначеної вище норми.

Сплата за весь термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дозволяється.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST minibuh » 29 апр 2016, 09:35

Пиво с 01.07.2015- алкогольный напиток (Согласно ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/481/95-вр). Продавать пиво для употребления на месте могут только заведения общ.питания. Поэтому если магазин продает пиво на разлив в бокал, то лицензия на алкоголь аннулируеться.
Я правильно понимаю,что если я в магазине продаю пиво на разлив в бутылку, то ко мне претензий быть не может?
Даже если у меня возле магазина стоит столик и люди решили там распить свеже купленную бутылочку пива из купленных пластиковых стаканчиков ?
minibuh
 
Сообщений: 2252
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1247 раз.
Поблагодарили: 897 раз.

UNREAD_POST minibuh » 29 апр 2016, 10:37

:oops:
minibuh
 
Сообщений: 2252
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1247 раз.
Поблагодарили: 897 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 апр 2016, 14:02

minibuh писал(а):Я правильно понимаю,что если я в магазине продаю пиво на разлив в бутылку, то ко мне претензий быть не может?
Даже если у меня возле магазина стоит столик и люди решили там распить свеже купленную бутылочку пива из купленных пластиковых стаканчиков ?


minibuh,я так понимаю это не на розлив на месте (ПС уточнил)

Гляньте такую статью. Правда на этот предмет там не очень детально. (дополнено: и оказалось в основной части не таким однозначным - не соответствует судебной практике. Важно не продавать для потребления на месте, а продавать на разлив - можно)

Теперь непосредственно о продаже пива на разлив.
Продавать алкоголь на разлив для потребления на месте разрешено ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО субъектам хозяйствования общественного питания и специализированным отделам, имеющим статус субъектов хозяйствования общественного питания, субъектов хозяйствования с универсальным ассортиментом товаров (ч. 6 ст. 15-3 Закона №481, абз. 1 и. 22 Правил торговли алкоголем).
По типам существуют следующие заведения (предприятия) ресторанного хозяйства: фабрики-кухни, фабрики-заготовительные, рестораны, бары, кафе, столовые, закусочные, буфеты, магазины кулинарных изделий, кафетерии. Рестораны и бары еще и делятся на классы — первый, высший, люкс (п. 1.5 Правил № 219).
Обращаем ваше внимание: "для потребления на месте" не означает, что продавать пиво на разлив не для потребления на месте можно без статуса "заведение ресторанного хозяйства". Дело в том, что определения фразы "потребление на месте" законодательство не содержит. Это словосочетание нужно читать неразрывно с предыдущим "на разлив для потребления на месте". То есть продажа алкоголя на разлив и предусматривает его реализацию для потребления на месте, как в народе говорят "не отходя от кассы".
Ведь розничная торговля — это деятельность по продаже товаров непосредственно гражданам и другим конечным потребителям для их личного некоммерческого использования, независимо от формы расчетов, в том числе на разлив, в ресторанах, кафе, барах, других субъектах хозяйствования общественного питания (абз. 13 ст. 1 Закона №481). Таким образом, чтобы продавать пиво на разлив, необходимо:
а) быть предприятием общественного питания;
б) иметь лицензию на розничную торговлю алкоголем.
И если со вторым требованием все в порядке, выполнить первое быстро не удастся. Объясним, в чем, как говорят, вся соль...

КАК ПОЛУЧИТЬ СТАТУС ЗАВЕДЕНИЕ РЕСТОРАННОГО ХОЗЯЙСТВА

Начнем с того, что де-юре такого понятия, как "заведение общественного питания", уже нет Это атавизм. В названии и тексте Правил №219 "общественное питание" во всех падежах заменено на "ресторанное хозяйство" (согласно приказу Минэкономики Украины от 09.10.06 г. № 309). Поэтому юридически Правила № 219 определяют требования к работе субъектов хозяйственной деятельности (заведений, предприятий) всех форм собственности, осуществляющих деятельность на территории Украины в сфере ресторанного хозяйства. Но фактически ничего не изменилось, ибо на практике понятия "общественное питание" и "ресторанное хозяйство" отождествляют и сами субъекты хозяйствования, и чиновники.
Ресторанное хозяйство — это вид экономической деятельности субъектов хозяйственной деятельности по предоставлению услуг для удовлетворения нужд потребителей в питании с организацией досуга или без него (абз. 2 п. 1.3 Правил № 219).
В свою очередь, заведение ресторанного хозяйства — организационно-структурная единица в сфере ресторанного хозяйства, которая осуществляет производственно-торговую деятельность: производит и (или) доготавливает, продает и организовывает потребление продукции собственного производства и закупочных товаров, может организовывать досуг потребителей (абз.З п. 1.3 Правил № 219).
В п. 1.4 Правил №219 указано: деятельность в сфере ресторанного хозяйства осуществляется после госрегистрации субъекта хозяйствования в установленном законодательством порядке. Сказанное мало что объясняет. Но очевидно, этой нормой законодатель старался подчеркнуть, что зарегистрировать нужно именно заведение ресторанного хозяйства. А для этого необходимо выбрать правильный код вида деятельности.
Исследовав КВЄД 009:2010. понимаем, что розничная торговля продуктами питания, напитками, табачными изделиями в специализированных .магазинах (которым собственно ваш и является) — это одна группа (47.2) КВЭД. Тогда как деятельность ресторанов, предоставление услуг мобильного питания — совсем другая — 56.1. а барон и кафе — 56.3.
Следовательно, для того чтобы получить статус "заведение ресторанного хозяйства", необходимо как минимум вмести изменения в Е;нтып госреестр — добавить вид деятельности с кодом 56.1, 56.3, если такого у вас нет. В ином случае за продажу алкогольных напитков на разлив при отсутствии у предприятия статуса "заведение рсстсранною хозяйства " контролеры оштрафуют на 6800 грн за нарушение ст. 15-3 Закона №481. Намек на наличие правильного КВЭД находим в ответе в категории 115.03 ОИР: там также упоминают о кодах 55.3, 55.4, 55.5 по старым КВЭД-2005, актуальные эквиваленты которых — коды 56.1 -56.3 КВЭД-2010.
Законодательный ребус трудно решить и при судебном обжаловании санкций.
В одних случаях судебная практика говорит, что достаточным для продажи алкоголя на разлив будет наличие у продави а розничной алколицензии и статуса ресторанного хозяйства, то есть основного вида экономической деятельности — деятельность ресторанов (см. определение Киевского апелляционного административного суда и Киевского окружного административного суда но делу № 810/235/15).
Однако неоднократно судьи констатировали отсутствие статуса заведения общественного питания, учитывая лишь тип субъекта хозяйствования, например магазин (см. постановление ВСУ от 13.02.12 г. по делу № 21-371а11, определение Житомирского апелляционного административного суда от 14.10.14 г по делу №806/1686/14).
Конечно, заведения ресторанного хозяйства должны выполнять и ряд технических и технологических требований, перечисленных в Правилах № 219.
ВЫВОД: Для того чтобы торговать пивом на разлив, необходимо иметь розничную алколицензию и статус субъекта ресторанного хозяйства. То есть чтобы основным видом экономической деятельности была деятельность ресторанов (код 56.1 или 56.3 согласно КВЭД ДК 009:2010). Впрочем, юрлицу, работающему на упрощенной системе налогообложения даже при соблюдении этих условий не удастся продавать пиво (в т.ч. на разлив). Предприятиям-единщикам торговать подакцизными товарами запрещено.

Полина МАЕВСКАЯ, консультант
"Все о бухгалтерском учете" № 65 за 2015 год
Последний раз редактировалось налоговик 29 апр 2016, 14:57, всего редактировалось 3 раз(а).

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
minibuh
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 апр 2016, 14:17

еще в догонку
Продажа пива на разлив


СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р. Справа №818/3895/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №8183895/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Сумська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 01.09.2015 року № 41/180015/2123705680/21-015 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Сумською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було проведено перевірку магазину, за результатами якої складено акт від 18.08.2015 року № 51/21/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, на підставі якого відповідачем прийнято рішення №41/180015/2123705680/21-015 від 01.09.2015 року про застосування фінансових санкцій до позивача у вигляді 6800 грн. штрафу. Позивач вважає незаконними як висновки акту, так і рішення, яке було прийняте на підставі даного акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що працівниками Сумської ОДПІ проведена фактична перевірка магазину, що належить фізичній особі- підприємцю ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, якою встановлено порушення ч. 1 та 6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме ФОП ОСОБА_3 здійснює продаж пива на розлив для споживання на місці у невизначених для цього місцях торгівлі. На підставі акта перевірки від 18.08.2015 року № 51/21/НОМЕР_1 рішенням Сумською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 01.09.2015 року № 41/180015/2123705680/21-015 до ФОП ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн. за продаж пива на розлив у невизначених для цього місцях.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2015 року працівниками Сумської ОДПІ проведена фактична перевірка магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2015 року №51/21/НОМЕР_1 (а.с. 10-13).

Перевіркою встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснює у магазині роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за наявності відповідних ліцензій (ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія НОМЕР_2 від 14 серпня 2014 року та ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серія НОМЕР_3 від 14 серпня 2014 року).

Перевіркою контрольних стрічок встановлено факт роздрібної торгівлі пива на розлив, що підтверджується фіскальними чеками, а саме, пива «Рогань» (фіскальні чеки №1041 від 17 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1042 від 17 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1048 від 18 липня 2015 року в кількості 0,5 л. за ціною 8 грн., №1305 від 5 серпня 2015 року в кількості 3 л. за ціною 45 грн., №1309 від 5 серпня 2015 року в кількості 5,5 л. за ціною 82,50 грн., №1311 від 5 серпня 2015 року в кількості 2,5 л. за ціною 37,50 грн., № 1386 від 13 серпня 2015 року в кількості 1 л. за ціною 15 грн.) (а.с. 32).

Таким чином, перевіркою встановлено порушення частини 1 та 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснює продаж пива на розлив для споживання на місці у невизначених для цього місцях торгівлі.

На підставі акта перевірки від 18 серпня 2015 року № 51/21/НОМЕР_1 рішенням Сумської ОДПІ від 1 вересня 2015 року № 41/180015/2123705680/21-015 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж пива на розлив у невизначених для цього місцях торгівлі (а.с. 14).

Суд не погоджується з даним рішенням, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"

Згідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля - діяльність продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого комерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові :анкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердили постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 854 (далі - Правила).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Суд зазначає, що актом перевірки не встановлено фактів продажу позивачем у магазині пива на розлив саме для споживання на місці, а встановлено, що позивач здійснював торгівлю пивом на розлив. Крім того, жодного доказу про продаж позивачем у магазині пива на розлив саме для споживання на місці в акті не наведено.

В судовому засіданні представник відповідача - інспектор, що здійснював зазначену перевірку - також підтвердив, що під час перевірки фактів продажу позивачем у магазині пива на розлив саме для споживання на місці встановлено не було, а лише було встановлено факт продажу пива на розлив.

Таким чином, оскільки під час перевірки інспектором не було встановлено факту продажу позивачем пива на розлив саме для споживання на місці, то підстави для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн. - відсутні.


Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.



на розлив, но на вынос

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р. Справа №818/3884/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:


розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/3884/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3Г.), звернулась до суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Сумська ОДПІ), в якому просить визнати нечинним рішення від 14.09.2015 року № 50/180025/2697216422/21-015 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами фактичної перевірки Сумською ОДПІ складено акт на підставі якого прийняте спірне рішення. В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_3 здійснювала торгівлю алкогольними напоями (пивом) на розлив у пляшки "на винос" у магазині, в той час, як на думку податкового органу, торгівля алкогольними напоями (пивом) не може здійснюватись в магазині як об'єкті торгівлі, а може здійснюватись лише в закладах ресторанного господарства, якими є кафе, бари та ресторани. Позивач не погоджується із такими висновками податкового органу та просить скасувати спірне рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні та зазначила, що працівниками Сумської ОДПІ проведено перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Вокзальна, 34, господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_3 В ході перевірки встановлено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями - пивом, яке розливалось у пляшки «на винос». Позивач має коди КВЕД 56.10 "Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування", 56.30 "Обслуговування напоями", але закладів ресторанного господарства за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Вокзальна, 34 немає, ФОП ОСОБА_3 продає пиво на розлив у магазині, тобто у невизначеному для цього місці торгівлі, чим порушила п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, зареєстрована як фізична особа-підприємець, знаходиться на обліку в Сумській ОДПІ як платник податків.

02.09.2015 року Сумською ОДПІ проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Вокзальна, 34, господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 56/21/НОМЕР_1 (а.с.10-13).

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", яке полягає в тому, що позивачем здійснюється продаж пива на розлив «на винос» у не визначених для цього місцях торгівлі.

На підставі вказаного акту перевірки, Сумською ОДПІ прийнято рішення 14.09.2015 року № 50/180025/2697216422/21-015 про застосування фінансових санкцій, яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф в розмірі 6800,00 грн. (а.с.14-15).

Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок податкового органу про те, що ФОП ОСОБА_3 продає пиво на розлив «на винос» у магазині, тобто у невизначеному для цього місці торгівлі.

Суд не погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно ч. 6 ст. 15-3 вказаного Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Таким чином, продаж алкогольних напоїв на розлив законодавець дозволив виключно суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів за умови такого продажу кінцевому споживачу для споживання на місці, що є кваліфікуючою ознакою.

Як зазначено в акті перевірки, позивач має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, про що зазначено в акті перевірки (аркуш 2 акту).

Згідно змісту акту перевірки та пояснень представника позивача, ФОП «ОСОБА_3 здійснює продаж пива в пляшках на розлив «на винос», проте така торгівля відбувається без споживання пива на місці в магазині.

Дійсно, як досліджено судом, в акті перевірки жодним чином не зазначено, як було встановлено факт продажу алкогольного напою на розлив для споживання на місці, оскільки вказаний акт перевірки лише містить інформацію, що у магазині, який розташовано за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Вокзальна, 34, та належить ФОП ОСОБА_3, здійснюється реалізація алкогольних напоїв за наявності відповідної ліцензії, в той же час, в магазині покупцям було продано в пляшці пиво "Рогань традиційне розливне" 0,5 л та "Охтирське розливне" 2 л, що підтверджується фіскальними чеками.

Вказане лише підтверджує факт продажу алкогольних напоїв на розлив, однак, не може підтверджувати факт споживання алкогольних напоїв на місці.

Частиною 12 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 вказаного Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абз. 25 ст. 1 Закону).

Таким чином, у розумінні ст. 1 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" позивач має всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 даного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог статті 15-3 цього Закону.

З системного аналізу статей 15-3 та 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" слідує, що до суб'єкта господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення, закріпленого в статті 15-3 Закону - споживання таких напоїв на місці, оскільки в ньому не вказано, з яких саме підстав відповідач дійшов висновку, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці.

В акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої "на винос".

Таким чином, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Слід також зазначити, що Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. №854, на яку посилається податковий орган, визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування, про що зазначено в п. 1 цих правил. Таким чином, відповідачем не доведено, що на торгівлю саме пивом розповсюджується дія даних Правил, оскільки такого застереження не містить п. 1 Правил.

Також посилання податкового органу на Інструкцію щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату України від 24.10.2005р. №327, в частині визначення терміну ресторанного господарства, зокрема, необхідності мати позивачу коди господарської діяльності згідно КВЕД - 55.3, 55.4, 55.5, суд визнаються необґрунтованими та незаконними, оскільки Класифікація видів економічної діяльності, затверджена наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441, у зв'язку із закінченням дії втратила чинність з 01.01.2012р.

Матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, підтверджується право позивача здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, оскільки позивач має відповідну ліцензію АЕ №654270 від 07.07.2015р., термін дії якої закінчується 08.07.2016р. (а.с.10)

Також слід зазначити, що податковий орган має право здійснювати фактичні перевірки суб'єктів господарювання, і в разі виявлення відповідних порушень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовувати штрафні санкції.

*****
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.09.2014р. №50/180025/2697216422/21-015


Столики конечно плохо....
Но тут вопрос про место торговли

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі)за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;


ПС
еще такое нашел. Нужно чтобы налоговики установили прямо факт употребления на месте торговли.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3315/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 вересня 2015 року позов Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про застосування фінансових санкцій №0020/26-59-21-69 від 25 вересня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів невірного застосування норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем порушено норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу від 26 серпня 2014 року №605, направлень від 27 серпня 2014 року №643 та №644 посадовими особами ГУ Міндоходів у м.Києві здійснено фактичну перевірку магазину за адресою: м.Київ, пров.Нестеровський, 7/9, де здійснює свою господарську діяльність СП «Марком», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 11 вересня 2014 року №26/148/21/14364757, в якому зафіксовано порушення позивачем п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», ст.11, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зазначені порушення встановлено внаслідок виявлення зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, які не відповідають сумі, визначеній з урахуванням ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку; а також встановлено факт реалізації алкогольних напоїв на розлив, що підтверджується фіскальними чеками від 31 липня 2014 року №0002 та від 29 серпня 2014 року №0083.

На вказаний акт позивачем подано заперечення від 17 вересня 2014 року №17/09-14/1, за наслідками розгляду якого ГУ Міндоходів у м.Києві повідомила позивача листом від 22 вересня 2014 року №9254/10/26-15-21-01-12, що в акті перевірки вірно зафіксовані порушення вимог чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 11 вересня 2014 року №26/148/21/14364757 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 25 вересня 2014 року №0020/26-59-21-69, відповідно до якого застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання без статусу громадського харчування, відповідно до положень абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №0020/26-59-21-69 від 25 вересня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у якому визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу вимог ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст.15-3 цього Закону - 6800 гривень.

З акту перевірки від 11 вересня 2014 року №26/148/21/14364757 вбачається, що перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв на розлив, що підтверджується фіскальними чеками від 31 липня 2014 року №0002 та від 29 серпня 2014 року №0083. До перевірки не надано підтверджуючих документів щодо узгодження підприємством статусу громадського харчування. Таким чином встановлено продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу громадського харчування, чим порушено ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З наявних в матеріалах справи пояснень позивача вбачається, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці СП «Марком» не здійснює. Виявлені під час перевірки алкогольні напої використовувались для дегустації в ході проведення спеціальних виставкових заходів, а продаж здійснюється дегустаційних пляшок місткістю 0,05 л та 0,1 л, з чого посадові особи податкового органу дійшли висновку про продаж алкогольних напоїв на розлив. Факту безпосереднього вживання алкогольних напоїв в місці продажу органами ДФС не виявлено та не зазначено в акті.

На підтвердження саме реалізації алкогольних напоїв у пляшках місткістю 0,1 л та 0,05 л позивачем подано до суду копії сертифікатів відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО Міністерства економічного розвитку і торгівлі України разом з додатками до сертифікатів відповідності/свідоцтва про визнання.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, правомірність рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача не доведено, належних доказів надано не було, фіскальні чеки від 31 липня 2014 року №0002 та від 29 серпня 2014 року №0083 до суду не подавались.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано твердження щодо порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не доведено правомірності оскарженого рішення, відповідач усунувся від доведення правомірності прийнятого рішення, в судове засідання представник відповідача не з'являвся, докази, які витребувані судом першої інстанції в судовому засіданні 11 червня 2015 року, до суду не надано, апеляційна скарга фактично дублює заперечення на адміністративний позов та не спростовує доводів позивача щодо відсутності факту продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, у зв'язку з чим оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №0020/26-59-21-69 від 25 вересня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві відстрочено сплату судового збору по день винесення рішення суду апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2009,70 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 вересня 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2009,70 грн. (дві тисячі дев'ять грн. 70 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
minibuh
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST minibuh » 29 апр 2016, 14:40

налоговик,спасибо Вам огромное :)
Будем без столика ;)
minibuh
 
Сообщений: 2252
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1247 раз.
Поблагодарили: 897 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 апр 2016, 14:56

Рад если это информация оказалась полезной.

Кстати (но это уже не по поводу продажи в бутылках, хотя дальше тоже всплывают столики)

Теперь непосредственно о продаже пива на разлив.
Продавать алкоголь на разлив для потребления на месте разрешено ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО субъектам хозяйствования общественного питания и специализированным отделам, имеющим статус субъектов хозяйствования общественного питания, субъектов хозяйствования с универсальным ассортиментом товаров (ч. 6 ст. 15-3 Закона №481, абз. 1 и. 22 Правил торговли алкоголем).
По типам существуют следующие заведения (предприятия) ресторанного хозяйства: фабрики-кухни, фабрики-заготовительные, рестораны, бары, кафе, столовые, закусочные, буфеты, магазины кулинарных изделий, кафетерии. Рестораны и бары еще и делятся на классы — первый, высший, люкс (п. 1.5 Правил № 219).
Обращаем ваше внимание: "для потребления на месте" не означает, что продавать пиво на разлив не для потребления на месте можно без статуса "заведение ресторанного хозяйства". Дело в том, что определения фразы "потребление на месте" законодательство не содержит. Это словосочетание нужно читать неразрывно с предыдущим "на разлив для потребления на месте". То есть продажа алкоголя на разлив и предусматривает его реализацию для потребления на месте, как в народе говорят "не отходя от кассы".
Ведь розничная торговля — это деятельность по продаже товаров непосредственно гражданам и другим конечным потребителям для их личного некоммерческого использования, независимо от формы расчетов, в том числе на разлив, в ресторанах, кафе, барах, других субъектах хозяйствования общественного питания (абз. 13 ст. 1 Закона №481). Таким образом, чтобы продавать пиво на разлив, необходимо:
а) быть предприятием общественного питания;
б) иметь лицензию на розничную торговлю алкоголем.

Полина МАЕВСКАЯ, консультант
"Все о бухгалтерском учете" № 65 за 2015 год


Это не верно. Как следует из предыдущих решений, а вот и еще попалось на тему "на разлив, но на вынос":

Вот тут торговали на разлив в магазине "Витамин" :)
но без столиков и столов, что спасло.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3094/15

19 жовтня 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Цвіркун О.О. за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Фірма-Квадро» до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області провизнання протиправним та скасування рішення,ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Фірма-Квадро» з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0001102200 від 07.09.2015 року у сумі 6800,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюване рішення не грунтується на фактичних обставинах, оскільки висновки відповідача побудовані на результатах перевірки позивача, якими жодним чином не відображено факт порушення позивачем статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР, оскільки фактична реалізація алкогольного напою (вина) на розлив здійснювалась у приміщенні магазину позивача лише «на винос», без надання будь-якої можливості споживання такої продукції в середині та поблизу магазину, оскільки відповідний магазин не має спеціально передбаченого місця для споживання алкогольних напоїв на місці, такого як столи, стільці та барні стійки. Враховуючи те, що у акті перевірки не зазначено яким саме чином перевіряючими встановлено факт продажу позивачем алкогольного напою (вина) на розлив саме для споживання на місці кінцевим споживачем, позивач переконаний у безпідставності висновків податкового органу в цій частині, а відтак рішення про застосування до позивача штрафних санкцій з таких підстав вважає незаконним та просить суд скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві просили суд позов задовольнити.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких вказав про безпідставність позовних вимог, та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. У поданих письмових запереченнях відповідач підтримав висновки акта перевірки позивача, та вказав, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854, роздрібна торгівля алкогольними напоями, різновидом якої, за твердженням відповідача, є і продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, може провадитись виключно закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємствами з універсальним асортиментом товарів. Як переконаний відповідач, обовязковою умовою надання субєкту господарювання права роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці є наявність у такого субєкта господарювання статусу субєкта господарювання громадського харчування або статусу субєкта господарювання з універсальними асортиментом товарів. Оскільки діючим законодавством не передбачено можливості провадження відповідної діяльності для неспеціалізованих закладів, а надто продаж алкогольних напоїв на розлив у пляшки покупців, відповідач вважає, що позивач не мав права здійснювати у відповідному магазині продаж алкогольного напою на розлив для споживання на місці, тому висновки податкового органу вважає обгрунтованими, а спірне рішення винесеним у відповідності до приписів чинного законодавства про застосування санкцій до субєктів господарювання за вчинені відповідні порушення. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

У ході судового розгляду представник відповідача висловлену позицію підтримав, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

25.08.2015 року відповідно до наказу від 25.08.2015 року №610 представниками Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області було здійснено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Фірма-Квадро» в магазині «Вітамін» за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Грушевського, 119.

За результатами проведеної перевірки складено Акт (довідка) за №000135 від 25.08.2015 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами», відповідно до якого встановлено порушення вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР, а саме: факт реалізації 1 літри вина (напівсолодкого «Біла орхідея», міцністю 9-13% о.б., вартістю 28,50 грн.) на розлив з упаковки типу "Bag in Box" об'ємом 10 літрів, в підтвердження чого видано відповідний фіскальний чек. При цьому у вказаному акті зазначено, що реалізація алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам торгівлі, що мають статус громадського харчування, тобто кафе, бари, ресторани, а оскільки магазин «Вітамін» не є закладом громадського харчування, а здійснює реалізацію вина на розлив, це суперечить вимогам статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР.

07.09.2015 року Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято рішення №0001102200 про застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 6800 грн.

Вважаючи вказані висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам між сторонами суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР. Так, згідно преамбули цього Закону його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Водночас, згідно статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Таким чином, продаж алкогольних напоїв на розлив законодавець дозволив виключно суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів за умови такого продажу кінцевому споживачу для споживання на місці, що є кваліфікуючою ознакою.

Як зазначено в акті перевірки, позивач має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ №657437 від 13.08.2015 року, яку було надано відповідачу, про що зазначено в акті перевірки.

За обставинами справи суть спору зводиться до встановлення правомірності продажу позивачем алкогольного напою (вина) на розлив у магазині, який не має спеціально передбаченого місця для споживання алкогольних напоїв на місці, такого як столи, стільці, барні стійки, а позивач не має відповідного статусу субєкта господарювання громадського харчування, та надання юридичної оцінки вказаним обставинам, які не заперечувались сторонами у ході судового розгляду та не становлять предмету доказування у справі.


Таким чином, вирішення даного спору залежить від доведеності тверджень відповідача-субєкта владних повноважень про здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями (вином, про що вказано у акті перевірки) на розлив для споживання саме на місці, та визначення правомірності висновків податкового органу про застосування фінансових санкцій до позивача відповідно встановленим фактичним обставинам.

Як встановлено судом та про що зазначено у акті перевірки позивача, у ході проведеної перевірки посадовими особами відповідача виявлено факт реалізації позивачем вина на розлив у ПЕТ-пляшки, у підтвердження чого видано фіскальний чек.

Як зауважив позивач та не заперечувалось представниками у ході судового розгляду, позивач не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями (у тому числі вином) для споживання на місці, оскільки дійсно, магазин позивача не є закладом громадського харчування та не має столів, стільців та барних стійок, а продаж алкогольних напоїв відбувається роздрібно, на розлив, що відповідає виду діяльності згідно отриманої позивачем ліцензії на провадження відповідного виду діяльності.

Дійсно, як досліджено судом, у акті перевірки позивача жодним чином не зазначено, як було встановлено факт продажу алкогольного напою на розлив для споживання на місці, оскільки вказаний акт перевірки лише містить інформацію, що у магазині «Вітамін» здійснено реалізацію алкогольного напою на розлив, а саме, 1 літри вина (напівсолодкого «Біла орхідея», міцністю 9-13% о.б., вартістю 28,50 грн.) з упаковки типу "Bag in Box" об'ємом 10 літрів, виробник ПрАТ «Вікторія», по ціні 28,50 грн., про що видано відповідний фіскальний чек.

Зазначене вище лише підтверджує факт продажу алкогольних напоїв на розлив, та не може підтверджувати факт споживання алкогольних напоїв на місці.


Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідно до статті 1 цього ж Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Таким чином, у розумінні статті 1 та статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР позивач має всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Крім того, статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР зокрема встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

В свою чергу, відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР, зокрема, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог статті 153 цього Закону.

З системного аналізу статей 153 та 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР слідує, що до суб'єкта господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено факт продажу алкогольного напою (вина) на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення, закріпленого в статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР - споживання такого напою на місці.

Зі змісту акта у ході проведеної перевірки не вбачається, з яких саме підстав відповідач дійшов висновку, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці. Адже, як зазначено позивачем та відображено у акті перевірки, продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому відсутні будь-які спеціально обладнані місця для споживання придбаних алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці). Враховуючи викладене, в даному випадку має місце продаж алкогольного напою на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольного напою на розлив для споживання на місці.

На підтвердження власної позиції відповідач спирався на постанову Верховного суду України від 13.02.2012 року, у якій суд дійшов висновку про те, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Водночас, суд зазначає, що відповідні висновки Верховного суду України не заперечують висновків суду у даній справі, оскільки виведені за різними фактичними обставинами. Так, Верховний Суд України вказав, що оскільки відповідний магазин не має статусу спеціалізованого підприємства у розумінні статті 153 Закону від 19.12.1995 року №481-95-ВР та пунктів 2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854, субєкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Суд враховує такі висновки, в той же час за обставинами справи, що розглядається, факт споживання на місці заперечується позивачем, а відповідні обставини не виявились встановленими проведеною відповідачем перевіркою та підтверджені належними доказами, як не знайшли свого підтвердження у суді. Пряма вказівка Закону про наявність відповідного спеціального статусу, що надає право здійснювати певну діяльність, Закон чітко повязує з обовязковою умовою, як то споживання реалізованих алкогольних напоїв на місці, що відсутнє наразі, відтак спростовує висновки відповідача, та доводить протиправність застосування до позивача негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій.

За таких обставин, з акта перевірки позивача суд не вбачає порушення позивачем статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481-95-ВР - продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, а отже оспорюване рішення у справі суд визнає протиправним.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів обгрунтованості своїх висновків та правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування фінансових санкцій від 07.09.2015 року №0001102200 у сумі 6800,00 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Фірма-Квадро» за рахунок бюджетних асигнувань Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 жовтня 2015 року.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST minibuh » 03 июн 2016, 17:21

Коллеги подскажите пожалуйста, а в какой еще орган можно обратиться с вопросом о продаже пива на разлив в бутылку окромя ДФСов ( у них разлив разрешен только для общепита :evil: )
Мне вот интересно как себя чувствуют магазины разливного пива? все заделались общепитом ?
minibuh
 
Сообщений: 2252
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1247 раз.
Поблагодарили: 897 раз.

UNREAD_POST налоговик » 13 июн 2016, 11:11

minibuh писал(а):Коллеги подскажите пожалуйста, а в какой еще орган можно обратиться с вопросом о продаже пива на разлив в бутылку окромя ДФСов ( у них разлив разрешен только для общепита :evil: )
Мне вот интересно как себя чувствуют магазины разливного пива? все заделались общепитом ?


С учетом того, что Держспоживінспекція України проверяет соблюдение правил торговли, то можно спросить у них.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в SOS-поддержка

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya