Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Бухучетное: философское

Бухучетный форум.

UNREAD_POST sapworkdir » 16 фев 2011, 18:28

Шановний бухгалтере3. Невже ваші батьки, матері та діди вам нічого не залишили крім національних стандартів та автомобілів і ви без них почуваєтесь голим. Співчуваю. Всі люди, і хто стандарти склав, і хто іх переписав. Питання навіщо іх було переписувать?
sapworkdir
 
Сообщений: 19
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 16:20
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST бухгалтерЗ » 16 фев 2011, 18:40

sapworkdir писал(а):Шановний бухгалтере3. Невже ваші батьки, матері та діди вам нічого не залишили крім національних стандартів та автомобілів і ви без них почуваєтесь голим. Співчуваю. Всі люди, і хто стандарти склав, і хто іх переписав. Питання навіщо іх було переписувать?

По-перше, не мої, а наші. По-друге, національні стандарти це спрощені міжнародні. Спрощені, бо ті ускладнені нам не потрібні.
Хоча нам і спрощені не потрібні. Якщо так будемо господарювати, то скоро і країни не залишиться. І стандарти ніякі не будуть потрібні.
Не з стандартів треба починати. У нас був цілком нормальний облік. І міняти його не потрібно було.
бухгалтерЗ
 
Сообщений: 276
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 09:31
Благодарил (а): 6 раз.
Поблагодарили: 33 раз.

UNREAD_POST sapworkdir » 17 фев 2011, 11:30

А кому потрібен той? Робітникам - заводи, селянам - землю, бухоблік - бухгалтерам!
sapworkdir
 
Сообщений: 19
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 16:20
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST бухгалтерЗ » 17 фев 2011, 13:36

sapworkdir писал(а):А кому потрібен той? Робітникам - заводи, селянам - землю, бухоблік - бухгалтерам!

У нас взагалі то дискусія пішла не в те русло.
Я всього лише виніс на обговорення тезу, що у нас в країні неадекватний облік. І навів багато доказів цієї тези.
І хочу її обговорити предметно.
Предметно - це якщо хтось зі мною згоден, нехай наведе аналогічні приклади.
Якщо хтось не згоден, нехай наведе інші приклади.
А також дасть відповідь на питання: чому облік адекватний чи неадекватний.
Я варіанти відповідей навів.
Поки що ніхто жодного слова не сказав предметно - ні "за", ні "проти".
Тобто, або тема нецікава, або ніхто над цим не замислювався, що не знає що сказати.
Отже, чекаю предметної дискусії.
Наведіть приклади зі своєї практики, хто як веде облік, наскільки він затребуваний на практиці, що від вас вимагають керівники, наскільки вони використовують у власній роботі дані бухобліку тощо.
Я, повторюся, приклади зі своєї практики вже наводив і не один. І ще можу багато навести.
бухгалтерЗ
 
Сообщений: 276
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 09:31
Благодарил (а): 6 раз.
Поблагодарили: 33 раз.

UNREAD_POST методолог » 05 мар 2011, 18:47

Александр, дабы вернуть в "то" русло :)
Многие тезисы здесь автор уже озвучивал. Но выкладываю для дальнейшего обмена мнениями.

Маніфест бухгалтерського антиглобалізму

ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Запровадження в Україні міжнародних стандартів фінансового обліку (МСФО) і — як перехідний етап — національних стандартів бухгалтерського обліку призводить до нейтралізації творчого потенціалу нашого народу. Або, принаймні, однієї з його частин (бухгалтерів), що обслуговує бізнес та інших користувачів інформації. Виявляється це в тому, що майже вся наша бухгалтерська думка спрямована на вивчення та засвоєння чужої бухгалтерської думки. Майже весь бухгалтерський потенціал орієнтовано на наслідування. Як наслідок, своя бухгалтерська думка не розвивається і, по суті, стає безплідною.
Але ж вітчизняна бухгалтерська думка має відображати ментальність нашого народу, його психологію. Лише в цьому випадку можна наблизити модель бухгалтерського обліку до реального господарського життя підприємства, організації. А сьогоднішня бухгалтерська модель, заснована на національних стандартах бухгалтерського обліку, навряд чи є адекватною.

Так от, запитання: чому облік цей нам не властивий?

Це наочно видно, наприклад, на семінарах. Приходять бухгалтери на семінар, просять лекторів: Допоможіть, підкажіть, розкажіть, як правильно. Ми так і робитимемо. Податкова служба, напиши в листі своєму, як треба робити. Ми так і зробимо. Мінфін, розкажи по-людськи, як те-то і те-то обліковувати. Адже в стандартах так написано, що нам не зрозуміти, не розібратися.
Послухали на семінарах, прийшли на роботу або додому. Марь Ванна телефонує Поліні Карпівні, та — Єлизаветі Петрівні і так далі. Обмінюються думками, як треба робити.
Ось воно, наше, рідне — колективізм, общинність.
МИ — разом! МИ — звикли все робити спільно, така вже наша історія. МИ — не хочемо окремо.
А в стандартах — ідея індивідуалізму. Я і тільки Я. Я повинен подумати й вирішити, як робити. І мені ніякого діла немає до тих, хто думає інакше.
Виходить, Марь Ванні не має бути ніякого діла до Поліни Карпівни з Єлизаветою Петрівною. Але ж вони не хочуть не мати один до одного ніякого діла. Вони хочуть разом, як усі, а не поодинці. Поодинці вони відчувають себе нещасними. А хочеться бути разом і щасливими.
Ідея індивідуалізму нам чужа. Тому і стандарти нашими бухгалтерами не засвоюються. Вони нам чужі.
Адже є такий соціальний закон: якщо в суспільну групу насадити щось чуже, починається її розпад. От і в нашому обліку починається розпад. Тому що прийняли облік на основі індивідуалізму і відвернулися від свого, природного, побудованого на ідеї колективізму.
Облік має бути адекватним. Позаяк він — усього лише модель реального життя. Бухоблік — дисципліна суспільна, тобто виходить з переконань суспільства. А нам нав’язують чужі переконання.
В основі адекватного обліку має лежати психологія наших людей. Психологія ж нашої людини інакша, ніж в англійця чи американця. Наш не думатиме так, як вони. А нам нав’язують їх облікові штампи.
Стандарти написано так, що нашій людині в них не розібратися. Усе розмито, якісь важкозрозумілі фрази. Наче не для людей писали, не для прямого практичного використання. І тому більшість наших бухгалтерів на стандартах просто не знаються. Це факт.
Стандарти щоразу вимагають від бухгалтера подумати і вирішити (я маю на увазі оцінки активів і зобов’язань). Але ж це суцільне свавілля: у країні з нестійкою економікою, та ще і з нашою ментальністю давати таку свободу. Чи багато бухгалтерів думає над цими оцінками? Та й навіщо думати, якщо на практиці можна зробити легше і простіше.
Тепер, що стосується МСФО. Вони не є чимось усталеним, вони весь час розвиваються, пристосовуючись до поточної ситуації. Запитаєте, до якої саме ситуації? Та до їхньої ситуації, не до нашої. Ми в цьому процесі пристосування не беремо участь. Не дають нам. Нам дають тільки їхні готові рецепти.
У результаті виходить, що наш сучасний стандартний облік є неадекватним нашій же ситуації — економічній, політичній і соціальній.

Що конкретно не влаштовує в сучасному обліку?

За моїми спостереженнями, стандарти не влаштовують більшість бухгалтерів. Можна виділити дві основні причини цього: технічну та ідеологічну.

Техніка
Стандарти прописані неконкретно, принципи розмиті, визначення нечіткі. Вважати їх документом прямої дії (узяв і роби) не можна. Без додаткових аналітичних матеріалів їх застосування взагалі не є можливим.
Так що ж це за нормативні документи, якщо їх не можна безпосередньо застосовувати в роботі! Пригадайте, як це зазвичай відбувається: спочатку приймається стандарт, а потім у бухгалтерській періодиці з’являється купа статей, в яких аналітики намагаються зрозуміти його логіку і хоч якось пов’язати кінці з кінцями. Роблять припущення, будують концепції.
І з таким документом повинні працювати бухгалтери? Для кого він написаний?
Адже у праві є розроблена теорія нормативних документів. Кожен такий документ повинен відповідати певним вимогам, зокрема, має бути чітким і зрозумілим.
Я так розумію, що якщо вже прийняли стандарт, написаний езопівською мовою, то до стандарту обов’язково мають бути додані детальні та ґрунтовні правила його застосування, в яких буде розглянуто всі відомі ситуації, наведено приклади тощо.

Ідеологія
Повторю: бухгалтерія — наука суспільна. Тому вона має виходити з певної ідеології, філософії. Але не заглиблюватимемося надто у філософські питання про те, що таке людина і суспільство і яка мета життя. Зробимо простіше.
Є стандарти. Є практика. Головним критерієм прийнятності стандартів є, на мій погляд, їх застосовність на практиці. Якщо все, що написано, застосовують, то стандарти хороші.
Головна фішка стандартів — оцінки активів і зобов’язань. Потрібно оцінювати за справедливою вартістю (я тут дещо спрощую, але не в цьому суть). З цією метою потрібно постійно робити різноманітні переоцінки. А на практиці роблять? Як правило — ні.
У чому ж тут справа? Бухгалтери погані? Ні, просто практиці це не потрібно. Наша економіка переоцінок не потребує.
На перший погляд, начебто такий чудовий принцип закладено в обліку — щоб видно було, якою є сучасна вартість капіталу. А на практиці — не потрібно.
Поставити в основу обліку оцінки — не дуже гарна ідея. Облік — дисципліна технічна. А оцінки — вже чиста економіка. Бухгалтер, як технар, повинен зібрати та систематизувати інформацію. І все. На цьому його місія закінчена. А з оцінками мають працювати економісти.
Вводити ж до практики бухгалтерії економіку — згубно для бухгалтерії. В СРСР неодноразово були спроби звести бухгалтерію та економічну частину воєдино. І завжди це призводило до деградації обліку.
Ідеальна система бухобліку — зібрати і систематизувати дані за їх первинною вартістю. І все, жодних переоцінок. А вже далі нехай економісти працюють. А бухгалтер — він не економіст.

Хамство — бухгалтерія — стандарти — мавпи

Дуже часто доводиться чути, що в нашій країні процвітає хамство, нетерпимість. А добре це чи погано? З точки зору західної людини — погано. А з точки зору нашої — добре. Хамство і нетерпимість — психологічні якості громадової людини, прояви громадової психології. Тільки й усього. Це захисна реакція, інстинкт самозбереження. Щоб вижити.
Концепція суспільної людини виходить з того, що людина — частина суспільства, вона з ним пов’язана нерозривно. Що добре для громади — те добре і для кожної окремої людини.
А західна людина — індивідуаліст. Там людина — окрема самостійна одиниця. Те, що добре людині самій, те добре й суспільству.
Зауважте, у нас — одна неподільна спільнота. А в них — співтовариство окремих незалежних індивідів. Тому в них цінність — права кожного окремого індивіда. А в нас традиційно — права всієї общини.
От і їхні стандарти, що вже й нашими стають, виходять з того, що кожен бухгалтер повинен сам (індивідуально, тому що він індивідуаліст, йому до всіх інших немає діла) вирішити і визначити, як діяти виходячи із загальних принципів.
Ось такий облік нам намагаються нав’язати. А воно не виходить. Наша суспільна психологія цьому заважає. На ділі пародія виходить. У літературі із соціології цей ефект називають «європуванням», а в народі — простіше: «мавпуванням».

«Згляньтеся на немочі інших…»

Апостол Павло, великий мудрець, давав повчання особливо просунутим в духовному житті християнам: «Згляньтеся на немочі інших». Це найбільше правило, універсальне, може застосовуватися до всіх сторін життя, а не тільки до її релігійної складової.
Сенс його в тому, щоб ті нечисленні, хто досяг висот, не вимагали того ж від інших. Не ставте планку вимог на своєму рівні. Більшість до неї не дотягнеться і дуже страждатиме.
Щодо нашого випадку це означає, що ставити планку вимог треба на рівні, досяжному для більшості, такому, який потрібний практиці. Нам потрібний колективізм, нам потрібна общинність, нам потрібний наш, рідний, природний та адекватний облік. Нам. Тому що Ми.

Олександр Золотухін

За это сообщение автора методолог поблагодарил:
иван51
методолог
 
Сообщений: 71
Зарегистрирован: 21 ноя 2010, 12:46
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 16 раз.

UNREAD_POST vins » 10 мар 2011, 22:06

Вот такое сравнительно-философское :)

НАЛОГОВЫЕ РАЗНИЦЫ - А КАК ЗА ГРАНИЦЕЙ?
Как бы ни стремились законодатели максимально сблизить налоговый и бухгалтерский учет, чтобы расчет налога на прибыль был «прозрачным», оценка и признание активов и обязательств, расходов и доходов в бухгалтерском учете всегда будет отличаться от аналогичных статей в налоговом.
Именно для выявления и анализа расхождений между налоговой и бухгалтерской прибылью необходимо учитывать так называемые налоговые разницы.
После вступления в силу Налогового кодекса (пп. 17.1.12) многие бухгалтеры задаются вопросом - возможно ли на практике вести бухгалтерский учет с учетом всех налоговых разниц? Чтобы ответить на этот вопрос, мы проанализировали зарубежный опыт, разделив выбранные страны на две группы.
1- я группа - страны, где налоговое законодательство не связано с правилами ведения бухучета (Великобритания, США, Нидерланды, Польша).
Здесь прибыль для целей налогообложения определяется отдельно от бухгалтерской. Эти страны придерживаются основных принципов международных стандартов бухучета и финансовой отчетности. В учете определяются только временные налоговые разницы - как временное расхождение в оценках активов и обязательств в бухгалтерском и налоговом учете. Такой же принцип пока соблюдается и в Украине. Примечательно, что и МСФО IAS 12, регулирующий правила отражения налоговых разниц, не содержит термина «постоянные разницы». То есть данный МСФО предполагает, что в учете должны отражаться только временные налоговые разницы, которые повлияют на налогообложение в будущем.
2- я группа - страны, где бухгалтерский учет ведется согласно требованиям налогового законодательства (Германия, Бельгия, Италия, Франция).
В этих странах национальные стандарты учета подчинены правилам налогового учета, и налоги рассчитываются по бухгалтерским данным. При этом если компании нужно составлять отчетность по МСФО - приходится вести второй, отдельный, учет. Такой подход к национальным стандартам учета вполне удобен для целей налогообложения, однако для компаний, имеющих инвесторов или партнеров в других странах, это вызывает дополнительные трудности.
Как видим, мировой опыт показывает два пути. Какой из них выберет Украина - скоро станет известно. Ведь до 01.04.11 г. должна быть опубликована методика бухучета временных и постоянных налоговых разниц (п. 1 подразд. 4 разд. ХХ Налогового кодекса).
Баланс № 18 за 2011 год

За это сообщение автора vins поблагодарил:
иван51
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST методолог » 22 мар 2011, 00:21

Ответ на "Манифест..." (см. несколькими сообщениями выше).
с сайта Центра Либермана

ВІДПОВІДЬ АНТИ-АНТИГЛОБАЛІСТІВ

Відповідь на Маніфест бухгалтерського антиглобалізму. Стаття Сергія Шемета викладена нижче:

КОМУ ВІД ХАМСТВА ДОБРЕ, ТОМУ МСФЗ І ЗАДАРМА НЕ ТРЕБА

Про менталітет

Однією з основних причин неприйняття міжнародних стандартів були названі ментальні особливості українців, що полягають у якійсь сакральній общинності :
«Ось воно, наше, рідне — колективізм, общинність.
МИ — разом! МИ — звикли все робити разом, така історія наша. МИ — не хочемо окремо.
А в стандартах — ідея індивідуалізму. Я і тільки Я. Я повинен подумати і вирішити, як робити. І мені немає ніякого діла до того, хто думає інакше».
«Зауважте, у нас — одна неподільна община. А в них — співтовариство окремих незалежних індивідів. Тому в них цінність — це права кожного окремого індивіда. А в нас традиційно — це права всієї общини».
Не можна не погодитися з тим, що МСФЗ, будучи плодом англосаксонської моделі бухобліку, засновані на індивідуалізмі та відпочатку «заточені» на довіру до професійної думки конкретного фахівця.
На цьому, дійсно, будується основа західної ментальності. Саме цей підхід до суспільного регулювання забезпечив високу результативність економіки Західного світу. Адже індивідуалізм передбачає, перш за все, максимальний рівень відповідальності: тому, кому довіряють, з того й питають.
Тепер що стосується нашої горезвісної «общинності».
Боюся, автор статті «Основи філософії бухгалтерського обліку» не дуже добре знайомий з історією України і традиціями її народу.
Адже саме українцям приписують авторство девізу: «Моя хата скраю» (До речі, українська молодь створила цікаву каверверсію цього гасла. Звучить вона так: «Моя хата в Краї. Найкращому КраЇ в світі».). Саме українське прислів’я свідчить: «Гуртове — що чортове».
Українській ментальності, на відміну від ментальності, наприклад, російської, общинність якраз не притаманна. За часів проведення столипінських реформ саме українські селяни були в перших рядах тих, хто ставав господарями на власних хуторах. Община була їм чужою. Тому опір більшовицькій колективізації на наших землях був найвідчайдушнішим.
І наших прадідів можна зрозуміти: так звана «общинність», окрім безвідповідальності і недбальства, несе із собою такі «принади», як хамство та нетерпимість. У цьому ми готові повністю погодитися з О. Золотухіним, який пише:
«Дуже часто доводиться чути, що в нашій країні процвітає хамство, нетерпимість. А добре це чи погано? З точки зору західної людини — погано. А з точки зору нашої — добре. Хамство і нетерпимість — психологічні якості общинної людини, прояви общинної психології. Тільки і всього».
Досвід показує, що на «колективізм» та «общинність» звикли посилатися ті працівники, які не люблять відповідати за свої власні вчинки.
Але той, хто боїться нести відповідальність, не має права обіймати керівні посади. Тому «колективістам» і «общинникам» немає місця серед головбухів сучасних підприємств.

Про економістів

Автор «Основ філософії…» дистанціює бухгалтерський цех від професійного співтовариства економістів:
«Поставити в основу обліку оцінки — не дуже хороша ідея. Облік — дисципліна технічна. А оцінки — уже чиста економіка. Бухгалтер як технар повинен зібрати та систематизувати інформацію. І все. На цьому його місія закінчена. А з оцінками мають працювати економісти».
А тепер нехай головбухи, які здобували профільну вищу освіту, зазирнуть у свої дипломи.
Невже вони здивуються, побачивши там гордий титул «економіст»?
Проблема, очевидно, в тому, що за радянських часів у нас розучилися відрізняти бухгалтерів від рахівників.
Рахівництво — це дійсно суто технічна робота. Знай собі реєструй госпоперації та підсумовуй циферки наприкінці місяця.
Думати не потрібно. Рахівник — це невибаглива людина — арифмометр (у радянських фільмах його, як правило, показували занудою-недоумком в засмальцьованих нарукавниках).
Бухгалтер тим і відрізняється від рахівника, що він має бути здатний давати власні економічні оцінки і відповідати за адекватність таких оцінок, наведених у фінансовій звітності.
А тепер пригадаємо, що зараз вже ХХІ сторіччя зі своїми комп’ютерами, бухгалтерськими і логістичними програмами, інтернетом, ай-фонами та іншими плодами постіндустріального суспільства.
Куди відправить науково-технічний прогрес рахівників, які не можуть нічого, крім «технічної» фіксації госпоперацій?
Правильно. Туди ж, куди банкомати, калькулятори та комп’ютери вже відправили рахівниці касирів. На смітник історії.
Звідси висновок: якщо бухгалтер не вважає себе економістом, то в такого, вибачте на слові, «бухгалтера» в цьому світі, який так динамічно розвивається, немає професійного майбутнього.

Про поблажливість до немочі

У статті «Основи філософії бухгалтерського обліку» О. Золотухін закликає в союзники християнського авторитета:
«Апостол Павло, найбільший мудрець, давав повчання особливо просунутим в духовному житті християнам: «Згляньтеся на немочі інших». Це найбільше правило, універсальне, може застосовуватися до всіх сторін життя, а не тільки до її релігійної складової.
Сенс його в тому, щоб ті з небагатьох, хто досяг висот, не вимагали того ж від інших. Не ставте планку вимог на своєму рівні. Більшість до неї не дотягнеться і дуже страждатиме.
Щодо нашого випадку це означає, що ставити планку вимог треба на рівні, досяжному для більшості, такому, який потрібний практиці. Нам потрібний колективізм, нам потрібна общинність, нам потрібний наш, рідний, природний та адекватний облік».
Звичайно, ми не будемо сперечатися з позицією Апостола Павла.
Проте ми б не відносили до «немочей» людські лінощі та професійну безвідповідальність.
Ці якості не потребують поблажливості. Мало того, вони заслуговують на всебічний осуд.
Поблажливість не тотожна потуранню неробству.
Наведемо простий приклад.
Люблячий батько змушуватиме свою дитину вчитися. Навіть якщо дитині такий примус не подобається і їй хочеться безтурботно бавитися.
То хіба «підвищення планки» для своєї дитини є проявом батьківської жорстокості?
У жодному разі. Примушуючи дитину дотягуватися до планки, рівень якої постійно піднімається, батько діє тільки на благо своєї дитини.
Інакше дитина виросте нікчемним йолопом, який буде змушений все життя сподіватися на поблажливість з боку своїх розумніших ровесників.

Сергій Шемет

За это сообщение автора методолог поблагодарили: 2
sapworkdir, vins
методолог
 
Сообщений: 71
Зарегистрирован: 21 ноя 2010, 12:46
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 16 раз.

UNREAD_POST методолог » 03 апр 2011, 21:18

Ответ на "манифест" и на "ответ на манифест" :)

“Примус до МСФЗ”

....
Давайте щиро відповімо на одне запитання: які стандарти (національні чи міжнародні) забезпечують прозорішу, достовірнішу і повнішу інформацію про підприємство?
Думаю, навіть опоненти МСФЗ-запровадження погодяться, що міжнародні стандарти дають користувачу звітів набагато повнішу та якіснішу інформацію.
Справедлива держава, поза всякими сумнівами, зобов’язана захищати інтереси громадян. Отже, вона має захищати їх права на отримання інформації про ті підприємства, куди громадяни вкладають свої кровні заощадження.
Саме тому МСФЗ украй необхідні в тих секторах економіки, що мають доступ до коштів громадян. Це, перш за все, банки, страхові компанії, публічні емітенти цінних паперів, різноманітні фінустанови. Примус до МСФЗ таких підприємств повинен стати однією з гарантій максимального забезпечення інвесторів фінансовою інформацією (Водночас я вважаю, що українському уряду слід було б почекати із запровадженням МСФЗ до того моменту, коли США приймуть міжнародні стандарти. Адже саме з цієї миті МСФЗ стануть по-справжньому глобальними стандартами фінансової звітності.). Він повинен супроводжуватися жорстоким контролем якості звітності та аудиту з боку держави (ДКЦПФР, Держфінпослуг, НБУ тощо).
Державний тиск на бізнес у цій ситуації схожий на державний тиск на бізнес у сфері захисту прав споживачів.
В усіх інших сферах жодне нав’язування МСФЗ з боку держави не планується.
Що стосується інших сегментів вітчизняного бізнесу, то, на мій погляд, тут бухгалтерське держрегулювання взагалі не має сенсу.
Ті компанії, що не використовують ресурси громадян, повинні самі вирішувати, яку звітність і кому їм потрібно подавати.
Хочеться взяти кредит у банку — банкір вам скаже, за якими стандартами має бути складено для нього звіт.
Хочеться розподілити прибуток на дивіденди — нехай господарі розкажуть головбуху, за якими правилами він повинен порахувати їх прибуток.
Потрібно заповнити податкову декларацію — проводимо розрахунки за нормами, передбаченими податковим законодавством, не озираючись на бухгалтерські постулати. (Податковий облік, якщо прибрати з Податкового кодексу прямі посилання на бухстандарти, запросто можна вести і без ПСБО. Керуючись формою декларації та нормами Кодексу, розрахувати суму податку зможе і пересічна розумна людина, не обтяжена бухгалтерською освітою.)
Потрібно дати інформацію держстатистиці — заповнюємо статформи за правилами, установленими Держкомстатом.
У межах спілкування між керівниками і головбухами цілком ефективно функціонує управлінський облік з комфортною для сторін управлінською звітністю. Така звітність може зовсім не відповідати стандартам фінзвітності. Нехай бухгалтери ведуть облік і складають звіти так, як подобається їх керівникам і господарям підприємств.
За великим рахунком, у таких умовах значна частина малого і середнього бізнесу взагалі звільниться від обов’язку складати фінансову звітність. Оскільки в такої фінзвітності немає реального споживача (користувача).
Нехай ведуть свій облік за якими завгодно правилами, складають для себе які завгодно звіти. Аби їм було зручно.
Зрозуміло, у такій ситуації виникає питання про те, а навіщо тоді потрібні національні стандарти бухобліку?
Ці стандарти донедавна ліпилися за образом і подобою МСФЗ.
У результаті ПСБО зараз є спрощено-скороченими версіями МСБО і МСФЗ.
Багато хто вважає, що ці стандарти спочатку потрібні були для поступової адаптації бухгалтерського мислення до нових міжнародних реалій. Але цю свою функцію вони вже виконали.
Зараз доморослі «учені», обвішавши одне одного всілякими ступенями, титулами і регаліями, націлилися заново переформатувати систему ПСБО. Тепер нацстандарти намагаються прогнути під Податковий кодекс. Деякі мінфінівські методисти знову взялися за «спрощення» і «скорочення», рясно зрошуючи ПСБО своїми сумнівними ідеями.
Робота кипить, бюджетні кошти на «науку» жадібно «освоюються», «учені» при справі, чиновники в шоколаді.
А кому це потрібно?
Нікому.
Тим більше що «робота» над «удосконаленням» ПСБО провадиться кулуарно, рішення приймаються келійно, процедури обговорення проектів змін непрозорі, персональна відповідальність відсутня.
Інша справа МСФЗ. Проект кожної поправочки спочатку оприлюднюється. Потім довго обговорюється. Після чого ретельно і публічно (аж до он-лайн формату інтерент-конференцій) аналізуються всі (!) пропозиції та зауваження. Кожне рішення стандартизаторів детально аргументується. Робота осмислена та професійна.
Таким чином, кожен бухгалтер може дізнатися, хто, коли і навіщо запропонував ту чи іншу поправку; хто, коли і чому її підтримав або не підтримав.
Участь у цьому процесі всіх зацікавлених сторін і кращих бухгалтерських умів людства (не рівня нашій придворній малограмотній «прахвессурі») забезпечує найвищу якість кінцевого продукту — нові глобальні МСФЗ.
А в нас фактично працює правило: «ПСБО — це МСФЗ для бідних». Тому і якість у наших ПСБО відповідна.
Зазначене правило, на мій погляд, глибоко шкідливе. Подвійні стандарти ще нікого до добра не довели.
Цієї схеми нам рано чи пізно доведеться позбавитися. Станеться це тоді, коли всі нормативи системи ПСБО набудуть суто рекомендаційного характеру.

Іван Чалий

За это сообщение автора методолог поблагодарили: 4
Heloise, sapworkdir, Vetal', vins
методолог
 
Сообщений: 71
Зарегистрирован: 21 ноя 2010, 12:46
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 16 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 03 апр 2011, 21:46

Браво! В точку. Достойный ответ! :)
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1152 раз.

UNREAD_POST методолог » 15 май 2011, 08:12

Виктория Бирюченко, директор киевской аудиторской фирмы о

- сертификации CPA;
- тенденции перевода украинского бухучета на правила Налогового кодекса.;
- соответствии положения налоговые разницы традициям международного бухучета.


Скрытый текст: показать
1. Американская сертификация СРА является самой авторитетной бухгалтерской сертификацией в мире. Насколько сложно получить СРА-сертификат иностранцу?

Достаточно сложно как с технической стороны, так и с точки зрения знаний и навыков, которыми нужно обладать для того, чтобы сдать экзамены на получение квалификации СPA. С технической точки зрения – потому что, в отличие от экзаменов сертификации АССА, которые проводятся по всему миру, сдать экзамены СPA можно только в США. Кроме того, исходя из государственного устройства США, каждый штат имеет собственные требования, которым должен соответствовать кандидат, чтобы его допустили к сдаче экзаменов. В итоге для иностранцев реально выполнимы требования двух штатов – Аляски и Нью-Хемпшира. Именно в один из комитетов этих двух штатов надо подавать свою заявку для получения статуса кандидата. Для штата Нью-Хемпшир необходимо подтвердить, что ваше экономическое образование соответствует степени бакалавра по экономической специальности по шкале оценки образования, принятой в США.
Что касается базы знаний и навыков, то надо быть готовым к тому, что придется выучить дисциплины, не являющиеся профильными для нас как украинских специалистов в сфере финансов. То есть кроме финансового учета по стандартам GAAP, финансового менеджмента, микроэкономики, макроэкономики, основ IT-технологий и аудита по стандартам, принятым в США (они, кстати, достаточно схожи с международным стандартам аудита, в соответствии с которыми сегодня должны работать и украинские аудиторы), нужно знать еще и налогообложение и право согласно законодательству США. Также необходимо приспособиться к специфике построения экзаменационных вопросов и задач и к методике сдачи экзаменов.
Но нет ничего невозможного, поэтому тот, кто поставил такую цель – стать СРА, при системном подходе и наличии терпения сможет ее достичь. Мне в моей подготовке очень помогла международная компания HOCK Trаining, имеющая, кстати, свой офис в Киеве. Именно ее курсы и учебники, предназначенные иностранцам, для которых ни американское законодательство, ни английский язык не являются родными, сыграли очень существенную роль в моем успехе. Поэтому хочу еще раз поблагодарить главу этой компании и одного из авторов учебников Брайана Хока и главу украинского офиса Яну Моргунову. На протяжении трех лет, пока я готовилась и сдавала экзамены, я могла обращаться к ним в любое время и по любым вопросам, и они никогда не отказывали в помощи и поддерживали меня как могли.

2. СРА-сертификация основана на американских стандартах GAAP. Эти стандарты хоть и близки МСФО, но, тем не менее, отличаются от них. Украина сейчас стремится к внедрению МСФО. В чем могут оказаться полезными американские GAAP украинским бухгалтерам, осваивающим МСФО?

На мой взгляд, стандарты GAAP ближе нам по духу, и сдавать экзамен на знание этих стандартов мне было где-то, может быть, даже проще, чем сдавать МСФО на сертификации ДипФР.
В отличие от МСФО, это скорее правила, а не принципы. В американских стандартах в большинстве случаев установлены четкие правила или даны четкие пояснения, что и как интерпретировать.
Американские GAAP разрабатывались десятки лет, в частности издавались различные пояснения, бюллетени, отраслевые руководства и т. д. Непосредственно в состав GAAP входят: SFASs – положения Совета по стандартам финансового учета (FASB); FASB – интерпретации [пояснения]; AICPA CAP ARBs – бюллетени бухгалтерских исследований (издавались Американским институтом СPA в 1939 – 1959 гг.; используются в том случае, если они не были заменены позже соответствующим положением или интерпретацией).
И аналогично: AICPA APB Opinions – мнения Совета по принципам учета 1959 – 1973 гг.
На этом верхнем уровне, естественно, может не быть конкретных ответов для интерпретации в учете той или иной специфической операции, и тогда американские бухгалтеры должны обратиться к другим источникам, поясняющим GAAP, в соответствии с установленной иерархией этих источников – лестницей GAAP, состоящей из 5 уровней. В том числе к этим источникам относятся бюллетени, руководства и пояснения, изданные Советом по стандартам или специально созданным для этого органом – Исполнительным комитетом по стандартам учета Американского института CPA.
В результате во многих случаях бухгалтер применяет уже готовые решения. Учитывая близость GAAP и МСФО, эти источники можно использовать и при ведении учета по МСФО – хотя бы для того, чтобы лучше понять суть того или иного положения международного стандарта. Наиболее запоминающийся для меня пример – это отчет о совокупном доходе. Если в МСФО этот отчет появился только с 2009 года, то в американском учете он существовал гораздо раньше, и понять суть изменений, внесенных в МСФО, мне помогло как раз знание данного отчета по стандартам US GAAP.

3. Как Вы оцениваете нынешнее состояния национальной стандартизации в Украине? В частности, тенденцию перевода украинского бухучета на правила Налогового кодекса. Можно ли считать достоверной украинскую отчетность, составленную по налоговым правилам?

К тенденции перевода украинского учета на правила Налогового кодекса отношусь резко отрицательно. Наши бухгалтеры и так были сконцентрированы на том, что главным является налоговый учет, бухучет же нужен лишь в тех объемах, которые позволяют правильно вести налоговый учет, а все остальное – второстепенно. Как результат ни один серьезный участник рынка – будь то инвестор, заимодавец или заказчик – не будет доверять цифрам украинского баланса о состоянии активов, обязательств и капитала компании. Такую же искаженную картину видят и украинские собственники, и украинское государство, хотя, конечно, главная причина – не в стандартах и не в бухгалтерах, а в тех теневых законах, по которым функционирует наша экономика. Сами национальные стандарты разрабатывались на основе МСФО, и если бы наши бухгалтеры при составлении финотчетности их соблюдали, то разночтений между показателями украинского баланса и баланса, составленного по МСФО, скажем для обычной торговой компании (но без теневых оборотов), было бы совсем не много.
Попытка внести изменения или переписать украинские бухгалтерские стандарты, чтобы сблизить их с правилами Налогового кодекса – полный бред. Учет не должен обслуживать налоги, это все равно, что заставить хвост вилять собакой. Налоговое законодательство и бухучет служат совершенно разным целям: первое обслуживает фискальную политику государства, второй призван давать объективную, надежную и своевременную информацию о финансовом состоянии субъектов хозяйствования. Ни в одном государстве, ориентированном на рыночную экономику и развитие частного предпринимательства, никому и в голову такое не придет – подгонять бухучет под налоговое законодательство. Это равносильно тому, что государство вдруг решит волевым порядком изменить таблицу умножения или законы тригонометрии.

4. Недавно Минфин Украины утвердил Положение «Налоговые разницы». Соответствуют ли нормы этого Положения традициям международного учета?

Ну какое отношение к активам и обязательствам имеют постоянные налоговые разницы? Это что – новый элемент финансового отчета, новое слово в теории бухучета? Мы фиксируем операцию методом двойной записи по счетам бухучета – допустим это получение возвратной финпомощи: ДС плюс, Обязательства плюс. Что делать дальше – куда, извините, нам в бухучете приткнуть налоговую разницу? А она возникнет, если помощь останется не возвращенной, так как согласно НК нужно включать в налоговые доходы сумму условно начисленных процентов. Делать еще одну двойную запись по бухсчетам? Интересно, какую: Доход + Пост. Разница+? Но это же абсурд! На мой взгляд, это положение мертворожденное и является результатом чьей-то безграмотности. К нему нельзя относиться серьезно и уж тем более внедрять его в учетную практику.
Другой вопрос, что любое государство стремится отслеживать процессы, связанные с налогообложением своих корпораций, и борется с тем, чтобы компании избегали уплаты налогов, уходя в другие юрисдикции, создавая связанные структуры или изобретая другие легальные способы оптимизации.
Для этого, например, в США ввели специальное приложение M-3 к форме 1120 (форма налоговой декларации для налога на прибыль корпораций). Подчеркиваю, это составляющая налоговой отчетности, а не финансовой, и порядок ее заполнения регулируется IRS (американской налоговой службой). Форма должна заполняться средними и крупными предприятиями, главная ее цель – сделать «разницы» между бухприбылью (чистым доходом, отраженным в финансовой отчетности) и налогооблагаемым доходом более прозрачными и понятными. Кстати сказать, американские бухгалтеры тоже очень не любят эту форму. Тем не менее обязаны заполнять ее, идентифицировать в ней разницы и классифицировать их на временные и постоянные. Однако установленные в США правила – какие из понесенных доходов/расходов не учитываются или, наоборот, учитываются для определения налогооблагаемого дохода по сравнению с бухгалтерским учетом – более четкие, ясные и понятные, и, главное, список их – исчерпывающий. Говорю это потому, что изучала эти правила, чтобы сдавать экзамен СРА, и на экзамене было достаточно вопросов, посвященных согласованию налоговой и бухгалтерской прибыли, и расчетных задач, связанных с вычислением показателей, необходимых для определения налогооблагаемого дохода. По моим подсчетам, есть примерно 25-30 ключевых разниц, связанных с конкретными налоговыми ограничениями или, наоборот, преференциями, например налоговые нормы амортизации, правила признания налоговых убытков, эмиссионного дохода, инвестиционных прибылей и убытков и т. п. Повторю, что не только налоговые ограничения являются причиной разниц, есть и преференции, направленные, например, на стимулирование инвестиций в основной капитал и т. п.

5. Как известно, в американской профессиональной среде многие скептически относятся к системе МСБУ-МСФО. Примут ли, по Вашему мнению, США летом этого года решение о переходе на МСФО?

Мне кажется, нет, я не почувствовала желания американцев переходить на другие стандарты, им комфортно со своими. Это хорошо было видно по подготовленному FASB и IASB предварительному документу о единых принципах признания дохода и развернувшейся в профессиональной американской среде (особенно среди бухгалтеров, работающих в строительной отрасли) дискуссии по этому поводу. На мой взгляд, гармонизация GAAP и МСФО – очень медленный и болезненный процесс. В подтверждение своих слов приведу данные опроса из финансового обзора компаний строительной отрасли США за 2010 год (опубликовано в феврале 2011 г.) :
«… наиболее обсуждаемая тема в среде профессионалов от бухучета – это сближение между US GAAP и МСФО. Однако в строительной индустрии менее чем половина (41 %) специалистов, отвечавших на вопросы, осведомлены об этом. И почти 95 % не планируют внедрять МСФО в свою учетную практику и даже начинать процесс внедрения в следующем (то есть 2011) году. Следовательно, крайне маловероятно, чтобы МСФО повлияли на финансовую отчетность строительных компаний в скором времени».
Так что, думаю, этим летом в США такого решения точно не примут”.
методолог
 
Сообщений: 71
Зарегистрирован: 21 ноя 2010, 12:46
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 16 раз.

UNREAD_POST Аll » 15 май 2011, 11:07

Украины решила стать членом общины "Евросоюз" отсюда все изменения в учете с 2000 года.
Сколько не будут вилять этим учетом в Украине, все рано или поздно придем к прямому применению МСФО.
Не удивлюсь если через пару лет скажут применять МСФО на английском языке, т.к. Минфин не успевает с переводами и не имеет право трактовать МСФО.
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST sapworkdir » 15 май 2011, 11:53

"На мой взгляд, стандарты GAAP ближе нам по духу " "Мне кажется, нет, я не почувствовала желания американцев переходить на другие стандарты"
Цікаво, в аудиторских висновках пані Віторія теж використовує такі фрази.
Последний раз редактировалось sapworkdir 15 май 2011, 12:04, всего редактировалось 1 раз.
sapworkdir
 
Сообщений: 19
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 16:20
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST sapworkdir » 15 май 2011, 11:59

Аll писал(а):Украины решила стать членом общины "Евросоюз" отсюда все изменения в учете с 2000 года.
Сколько не будут вилять этим учетом в Украине, все рано или поздно придем к прямому применению МСФО.
Не удивлюсь если через пару лет скажут применять МСФО на английском языке, т.к. Минфин не успевает с переводами и не имеет право трактовать МСФО.

+1 Хотим получать инвестиции/кредиты в євро/долларах все равно приходится в большинстве случаев все переводить на английский. Зачем двойная работа?
sapworkdir
 
Сообщений: 19
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 16:20
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST vins » 12 июл 2011, 15:14

бухгалтерЗ писал(а):
vvo писал(а):
бухгалтерЗ писал(а):потому что такими изменениями сближались ещё больше налоговый и бухгалтерский учёт.


бухгалтера бы выиграли, если бы налоговый учет приблизили к бухгалтерскому, а не на оборот. Как говорят в Одессе - две большие разницы.


Бухгалтерский учёт у нас тоже ни к чёрту не годится. Потому его тоже надо менять. И неважно - бухгалтерский под налоговый или наоборот. Лишь бы поменьше различий было. Только и всего.
Для нас лучший учёт тот, где меньше работы. Вот и весь учёт.


Наткнулся на статью с названием "К демократии в учете" ("Адвокат бухгалтера" № 13 за 2011 год). Как говорится, в продолжение темы :)
Автор рассуждает на тему: какое принципиальное отличие МСФУ и П(с) БУ от нашего прошлого советского учета?
Попробую передать рассуждения тезисно (заранее прошу у автора меня простить, если ненароком какая-то мысль будет искажена)

Советский учет был полностью «зарегулирован» нормативными документами. Бухгалтеру не нужно было думать, что и как делать. За наименьшее отклонение от требований инструкций - справедливое наказание. Плюс такого состояния дел автор видит в том, что при споре с контролерами всегда можно сослаться на соответствующий пункт инструкции. Минус - в том, что не всегда соответствующий пункт можно найти.

"Современный отечественный учет по П(с)БУ не предлагает бухгалтеру готовый набор ответов на все вопросы учета". То есть бухгалтер должен самостоятельно думать и находить ответы, сверяясь с принципами, а не положениями нормативных документов.
Фактически отечественный учет имеет несколько уровней нормативного регулирования:
1) собственно Закон о бухучете;
2) П(с)БУ;
3) План счетов и инструкция по его применению, утвержденные приказом Минфина Украины от 30.11.99 г. № 291;
4) письма и другие документы Минфина, прочих госорганов, в которых даются рекомендации или приводятся обязательные нормы по применению отдельных положений П(с)БУ и т.п.;
5) методические рекомендации министерств по применению П(с)БУ.

"Суть учета по МСФУ можно описать модным сегодня сленговым словосочетанием - «полный драйв»".
МСФУ почти не содержат конкретных ответов, например, там вообще отсутствует понятие плана счетов. В первую очередь МСФУ дает набор установок для размышления, принципов, позволяющих сформировать профессиональное суждение.

Так в чем же принципиальное отличие между прошлым советским учетом, МСФУ и П(с)БУ?
Принципиальное отличие в доктрине - руководящем теоретическом принципе. В основе МСФУ и П(с)БУ лежит профессиональное суждение бухгалтера. То есть по большому счету бухгалтер должен самостоятельно оценивать объекты учета, делать соответствующее умозаключение и на этом основании отражать объекты в учете в отличие от бухгалтера в советскую эпоху, который должен был следовать только нормативным документам.
Фактически бухгалтер в МСФУ (П(с)БУ) и советском учете должен владеть разными качествами.
В МСФУ (П(с)БУ) - думающий, аналитик, мыслитель, почти учетный философ.
В советском учете - технический исполнитель.
Отличаются бухгалтеры в этих системах учета мышлением.
МСФУ (П(с)БУ) - это новое мышление, новое представление об учете.
...
Александр ЗОЛОТУХИН консультант
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST бухгалтерЗ » 12 июл 2011, 15:48

но тут нет Вашего, vins, вывода. Вы просто пересказали суть статьи.
бухгалтерЗ
 
Сообщений: 276
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 09:31
Благодарил (а): 6 раз.
Поблагодарили: 33 раз.

Пред.След.

Вернуться в БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Al Shurshun, Gb, MR, Ya, yur