Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

180 днів ЗЕД <-> 90 днів

Бухучетный форум.

UNREAD_POST GalynaS » 06 апр 2011, 18:35

180 днів стосується тільки, якщо акт підписаний (напр. експорт послуг), але за 180 днів не оплачений? Принаймі так сама розумію. В мене, навпаки, переплата від нерезиденті в сумі 60 у.о. (через комісії банків-кореспондентів, бо в договорі не перердбачено, що витрати банків-кореспондентів несе отримувач коштів)
Питання, до мене правило 180 днів не відноситься в цьому випадку? Чи все ж я неправильно розумію Закон №185?
GalynaS
 
Сообщений: 84
Зарегистрирован: 31 янв 2011, 15:40
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 06 апр 2011, 18:48

Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Да, 180 дней считают с момента подписания акта, удостоверяющего предоставление услуг. Если нерезидент Вам заплатил больше чем должен, Вам насчте пени волноваться нечего, ведь валюта по контракту послупила вовремя и в полном объеме.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST GalynaS » 06 апр 2011, 19:04

Дякую, я також так думаю, але сумніви, така штука...
Зустрічне питання, ми з нерезидентом більше не працюємо, переплату поставити собі в дохід після трьох років, ми на єдиному податку 10%, другий раз єдиний под. з цієї суми потім платити не потрібно, як прострочена кредиторська заборгованість?
GalynaS
 
Сообщений: 84
Зарегистрирован: 31 янв 2011, 15:40
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 апр 2011, 20:58

Ні, не треба. Це не є виручкою (Указ Президента № 727).
Але не факт що податківці вашого р-ну з цим згодні.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Heloise » 06 апр 2011, 21:10

Схоже податківці не тільки районні не товаришують з логікою.
З ЄБПЗ:
Чи включається ЮО платником ЄП до бази оподаткування сума кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності?

Коротка відповідь : До бази оподаткування єдиним податком необхідно включати суму кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.

Повна відповідь : Згідно ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, який затверджено наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477 суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у дохідній частині Книги відображаються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. У графі 5 книги доходів і витрат "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображається також кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності. Таким чином, суб’єкт малого підприємництва повинен включати до бази оподаткування єдиним податком суму кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.
Heloise
 
Сообщений: 356
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 18:02
Благодарил (а): 499 раз.
Поблагодарили: 392 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 апр 2011, 21:18

Вот вот. И местные налоговики скорее будут читать эту (и множество ей подобных) консультаций, а также писем от ГНАУ, чем упомянутый Указ :(
Думайте самостоятельно. Но ИМХО это такой случай когда на поводу идти не нужно.
Одно дело там всякие внереализационные поступления, т.к. ситуации когда есть и доходы и поступления. Другое - истечение срока давности.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST vins » 07 апр 2011, 07:52

Встретилось свежее решение ВАСУ по особенностям применения пени в ВЭД.
Обращает внимание:
1. Стороны не могут в договоре определить, кто из них будет нести ответственность за нарушение валютного законодательства. такой субъект определяется самим законом.
2. Пеня в ВЭД является админхозсанкцией, а значит - применяется в течение шести месяцев со дня выявления нарушения, но не позднее года со дня его совершения.
3. Сроки применения санкции не истекут, если нарушение продолжает длиться (например, валютная выручка так и не поступила на счет).

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"22" березня 2011 р. м. Київ К-4917/08

ВСТАНОВИВ:

Відкритого акціонерного товариства "Точмаш" звернулось до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Донецькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень рішень.

Судами встановлено, що 2 квітня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Точмаш" та Закритим акціонерним товариством "ТП "Вуглемаш" був укладений договір комісії № 01/КМС – 1279, відповідно до якого комісіонер ("ТП "Вуглемаш") зобов'язується за дорученням Комітента (ВАТ "Точмаш"), за його рахунок, від свого імені, за винагороду здійснити продаж продукції, що є власністю Комітента, на експорт.

10 жовтня 2003 року до зазначеного Договору була укладена додаткова угода, згідно до п.2 якої Договір був доповнений п. 5.4, згідно до якого відповідальність за порушення валютного законодавства (в тому числі за ненадходження в строк валютної виручки) несе Комітент, тобто ВАТ "Точмаш" –позивач у справі.

Зазначений Договір, додаткова угода до цього Договору від 10 жовтня 2003 року, а також додаткова угода до цього Договору від 3 липня 2003 року були досліджені Вищим адміністративним судом України під час розгляду справи 26/136а. За наслідками судового розгляду ВАС України була прийнята постанова від 22 серпня 2006 року, в якій судом встановлено, що 3 липня 2003 року між ВАТ "Точмаш" та ЗАТ "ТП "Вуглемаш" була укладена додаткова угода до Договору, відповідно до якої Договір було доповнено п. 2.3.6, згідно з яким ВАТ "Точмаш" зобов'язалось відшкодувати збитки та нести витрати, пов'язані з порушенням норм валютного законодавства України, в тому числі за порушення строків повернення валютної виручки.

Також в зазначеній постанові встановлено, що відповідальність за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по зазначеним договорам повинна покладатися на ВАТ "Точмаш", яке було власником продукції, та є власником виторгу, а також прийняло на себе обов'язки по врегулюванню питань, що виникли при виконанні договорів купівлі-продажу, укладених ЗАТ "ТП "Вуглемаш" на виконання договору комісії.

За наведених підстав, з посиланням на вимоги ч. 1 ст. 72 КАС України, суди виходили з того, що відповідальність, передбачена ст. 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі –Закон №185/94-ВР) за порушення строків надходження валютної виручки у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, покладається на позивача –ВАТ "Точмаш".

З 06.03.2007 року по 14.03.2007 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства ВАТ "Точмаш" за період з 01.04.2003 року по 01.08.2004 року. В процесі перевірки виявлено прострочену дебіторську заборгованість за контрактами, укладеними на виконання договору комісії ЗАТ "ТП "Вуглемаш" з фірмою DAYTON FINANCE S.A., а саме № 06-ДК-УГЛ від 11.03.2003 року, № 11-ДК-УГЛ від 15.05.2003 року, № 12-ДК-УГЛ від 17.06.2003 року, а відтак позивач, як комітент, при виконанні експортних договорів допустив порушення частини першої статті 1 Закону №185/94-ВР.

На підставі акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження відповідачем було прийнято спірні рішення №0000281311/0/11228/10/15-16-23/1 від 6 квітня 2007 року, №0000281311/1/20279/10/15-16-23/1 від 18.06.2007 року, №0000781311/2/28059/10/15-16-23/1 від 16.08.2007 року про застосування до ВАТ "Точмаш" штрафних санкцій у вигляді пені, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР, у сумі 315372,09 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні рішення прийняті в межах валютних відносин і не є предметом регулювання Господарським кодексом України, внаслідок чого його норми не можуть застосовуватися при оцінці спірних відносин. Таким законом, який встановлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за висновками судів, є Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Законом №185/94-ВР не встановлено обмежень щодо розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачених ст.1 та ст.2 даного Закону. Пеня за порушення резидентами термінів, передбачених даними статтями Закону нараховується без обмежень до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійсненні експортної операції та до моменту здійснення поставки товару в Україну при здійсненні імпортної операції.

За наведених підстав, суди дійшли висновку про правомірність нарахування контролюючим органом пені за порушення ВАТ "Точмаш" термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а відтак і щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

За визначенням пункту 1.2 ст.1 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно частини 1 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Види та перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, встановлені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Аналіз наведених правових норм свідчить, що податкове зобов’язання стосується обов’язку платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов’язкового платежу), встановленого Законом України "Про систему оподаткування".

За своєю суттю штрафна санкція, у вигляді пені, встановлена ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР, є адміністративно-господарською санкцією, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, встановлені статтею 238 Господарського кодексу України. А відтак, стягнення зазначеного штрафу, як застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарської санкції, тобто притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності, можливе в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Разом з тим, вирішуючи питання про встановлення факту наявності або відсутності порушення з боку податкового органу встановленого цим Кодексом річного строку для застосування штрафних санкцій, встановлених ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР, необхідно врахувати, що вчинене позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності на момент застосування штрафних санкцій вже не є триваючим.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено судами, порушення правил здійснення розрахунків з нерезидентами мали місце в період з липня 2003 року по січень 2004 року, нерезидент завершив розрахунок за поставлену продукцію у повному обсязі у січні 2004 року, а спірні рішення прийняті відповідачем більше ніж через рік з моменту порушення.

Таким чином, у зв'язку із тим, що законодавчо встановлений термін застосування штрафних санкцій сплив, у контролюючого органу не було підстав для застосування штрафних санкцій згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 4
Demerji, Heloise, Пампукская Хрюря, Игорь Забута
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST ОСА » 04 май 2011, 09:20

Добрый день ! У меня вопрос может кто то подскажет . Фирма юр. лицо хочет заниматься ВЭД как посредник,что для этого надо ? Открыть счет валютный .в уставе предусмотрена деятельность, а вот разрешительные документы какие надо ? С Уважением ОСА.
ОСА
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 21 апр 2011, 10:50
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vins » 04 май 2011, 09:41

ОСА писал(а):Добрый день ! У меня вопрос может кто то подскажет . Фирма юр. лицо хочет заниматься ВЭД как посредник,что для этого надо ? Открыть счет валютный .в уставе предусмотрена деятельность, а вот разрешительные документы какие надо ? С Уважением ОСА.


Специальных разрешительных документов именно на ВЭД - нет. Некоторые операции по экспорту / импорту могут подлежать лицензированию.
В отдельных случаях - если оплата по договору превышает "100000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору", то потребуется акт ценовой экспертизы.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 19 июн 2011, 10:58

GalynaS писал(а):ми з нерезидентом більше не працюємо, переплату поставити собі в дохід після трьох років

В міжнародній торгівлі срок позовної давності складає не три а чотири роки. (Див. статтю 8 "Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів" http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m ... eg=995_002).
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1990
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2000 раз.

UNREAD_POST vins » 19 июн 2011, 11:09

Вотруба писал(а):
GalynaS писал(а):ми з нерезидентом більше не працюємо, переплату поставити собі в дохід після трьох років

В міжнародній торгівлі срок позовної давності складає не три а чотири роки. (Див. статтю 8 "Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів" http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m ... eg=995_002).


Согласен, если речь идет о договоре поставки.

Стаття 6
1. Ця Конвенція не застосовується до договорів, у яких зобов'язання продавця полягають в основному у виконанні роботи або наданні інших послуг.


А в посте от GalynaS упоминаются услуги.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST anitik » 01 мар 2012, 16:46

Господа, есть вопрос к размышлению....
:ga-ze-ta;
помогите пожалуйста кто чем может :D
Компания-импортер сделала предоплату за товары, товар поступил на территорию Украины (о чем составлена ВМД и есть отметки в CMR) в течении 100 дней. Но при досмотре на таможне было выявлено несоответствие товара задекларированому, товар был арестован, и подлежал конфискации (по решению местного суда). Нами подано апеляционое заявление о несущественности отклонений, в связи с чем на 179 день было принято положительное решение Апел.Суда о возврате товара нам. Но оформить ГТД смогли только на 195 день.
Есть ли шансы избежать штрафных санкций за просроченные 15 дней от граничного срока?? Логически то - поставщих выполнил условия договора, он нам товар то доставил, а вот мы ошиблись при декларировании, изза этой тягомотины сроки и прошли....
Прочитанно несколько (похожих) разьяснений, например это:

"Расчеты при импорте
Как и в случае с экспортом, народные депутаты увеличили срок отсроченной импортной поставки. Со следующего года ответную поставку можно будет безпроблемно ожидать в течение 180 календарных дней с момента осуществления авансового платежа или выставления векселя в интересах поставщика продукции (работ, услуг). При этом важно учесть, что все изложенное в отношении переходного периода у экспортера актуально и для импортера. Только вот отправной точкой у импортера будет не дата экспорта, а дата перечисления денег нерезиденту или выставления векселя.
Примечательно, что в уходящем году ГНАУ и НБУ изменили свое отношение к определению даты импорта. В ранее действовавшем Налоговом разъяснении4, утвержденном приказом ГНАУ от 23.10.2002 г. № 5055, шла речь о том, что датой импорта следует считать «дату поступления товара на таможенную территорию Украины, фактического пересечения им таможенной границы Украины, что подтверждается проставлением оттиска штампа на CMR, товаросопроводительных документах и означает начало пребывания товара под таможенным контролем, но при обязательном наличии ГТД типа IM-40, оформленной в соответствии с требованиями п.8 Положения о грузовой таможенной декларации».
Однако в письме от 11.05.2007 г. № 9433/7/22-60176 ГНАУ подкорректировала свое первоначальное мнение — она призывает ориентироваться на дату завершения оформления ГТД. При таком раскладе продлевается срок завершения импортной поставки. Ведь в течение 90 (180) дней резиденты обязаны не только ввезти в Украину товары, но и оформить по ним ГТД. А такая декларация считается оформленной только при наличии на всех ее листах отпечатка личной номерной печати должностного лица таможни, осуществившего таможенное оформление (п.8 Положения о грузовой таможенной декларации, утвержденного постановлением КМУ от 09.06.97 г. № 574).
Вне сомнения, на позицию ГНАУ повлияла предложенная НБУ новая редакция определения термина «осуществление поставки» (п.1.1 Инструкции). НБУ также начал ориентироваться на дату оформления ГТД. Прежде во главу угла ставилась «дата исполнения нерезидентом всех обязательств в отношении поставки, возложенных на него по договору».
И для этого были (да, в сущности, и остаются) веские основания. Так, ст.1 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности» называет моментом осуществления экспорта (импорта) момент пересечения товаром таможенной границы Украины. Да и судебная практика сходится на том, что датой импорта является не дата оформления ГТД, а дата фактического пересечения таможенной границы (см., например, постановление ВХСУ от 29.01.2004 г. по делу № 3/87-03-2499). Но несмотря на это, банки, руководствуясь требованиями Инструкции, снимают с контроля импортную операцию резидента по ввозу товаров на территорию Украины только на основании ГТД (типа ІМ-40 «Импорт», ІМ-41 «Реимпорт», ІМ-72 «Магазин беспошлинной торговли», ІМ-75 «Отказ в интересах государства», ІМ-76 «Уничтожение или разрушение») и при наличии информации об этой операции в реестре ГТД.
..."

и вот такое из единой базы знаний:
"Запитання:
Чи знімається з валютного контролю операція по імпорту, якщо товар надійшов на територію України, але знаходиться на ліцензійному складі? ДІЄ ДО 27.12.2008 РОКУ
Відповідь:
Відповідно до пп.3.3 п.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління НБУ від 24.03.99 №136 імпортна операція знімається з валютного контролю на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Таким чином, знаходження товару на ліцензійному складі не є підставою для зняття операції з валютного контролю."

Если я правильно поняла (у нас сейчас есть запрос из налоговой по этому контракту) то - налоговики попытаются нас оштрафовать (сумма то не шуточная).
Подскажите как бороться и на какие нормативы ссылаться?? т.к. я никак не могу найти более свежую информацию, очень все запутанно ......
anitik
 
Сообщений: 31
Зарегистрирован: 17 фев 2012, 15:29
Благодарил (а): 17 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 04 мар 2012, 21:35

anitik писал(а):помогите пожалуйста кто чем может :D

Могу помочь свежим постановлением ВСУ. :)

Скрытый текст: показать
П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого
Маринченка В.Л.,

суддів:
Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Шицького І.Б., ?


розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Дніпроавіа» (далі – Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – СДПІ) про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

У серпні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому, враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 8 серпня 2008 року, просило визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ від 23 травня 2008 року № 0000348821/16484 та прийняте за наслідками його адміністративного оскарження рішення від 30 липня 2007 року № 0000348821/1/26793 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 359 грн 99 коп.

Зазначені рішення прийнято відповідачем на підставі акта від 12 травня 2008 року про результати виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства в період з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року, в якому вказано на порушення Товариством статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 185/94-ВР), а саме недотримання позивачем установленого для поставки товару за імпортними операціями 90-денного строку.

Зокрема, перевіркою встановлено, що Товариство на виконання контрактів, укладених 4 березня 2006 року з відкритим акціонерним товариством «Гідромаш», 10 березня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю «НТП «Техно-Пульсар» та 21 лютого 2007 року з фірмою «Aero-Print Securities Ltd», 15, 18 грудня 2006 року та 25 травня 2007 року відповідно перерахувало на адресу нерезидентів передбачені контрактами платежі у доларах США. Таким чином, останнім днем строку поставки товарів на митну територію України згідно з статтею 2 Закону № 185/94-ВР було відповідно 15, 18 березня та 23 серпня 2007 року. Митне оформлення товарів, імпортованих позивачем за вказаними контрактами, здійснено лише 26 березня, 10 травня та 27 вересня 2007 року, тому, на думку СДПІ, Товариство прострочило вищезгаданий термін їх поставки на 10, 52 та 34 дні відповідно.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень СДПІ про нарахування пені за порушення строку, передбаченого статтею 2 Закону № 185/94-ВР, Товариство послалося на те, що згідно з відміткою Дніпропетровської митниці «Під митним контролем» на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «НТП «Техно-Пульсар» імпортований позивачем за контрактом від 10 березня 2006 року товар перетнув митний кордон України в межах строку, встановленого згаданою нормою Закону № 185/94-ВР.

Крім того, позивач послався на те, що пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано СДПІ після спливу встановленого статтею 250 Господарського кодексу України строку для застосування адміністративно-господарських санкцій та без урахування положень Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343-XII) щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено у зв’язку з порушенням господарським судом 3 листопада 2004 року стосовно позивача справи про банкрутство.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2009 року позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення СДПІ у частині нарахування пені в сумі 19 041 грн 99 коп. за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 4 березня 2006 року з відкритим акціонерним товариством «Гідромаш» та від 10 березня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю «НТП «Техно-Пульсар». У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог, у задоволенні цих вимог відмовив. У решті рішення суду залишив без змін.

У своєму рішенні апеляційний суд вказав на правомірність стягнення з Товариства пені за порушення встановленого Законом № 185/94-ВР строку поставки імпортованих товарів. При цьому виходив із того, що про факт здійснення поставки за імпортним контрактом може свідчити лише належно оформлена вантажна митна декларація, отже, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення її митного оформлення.

Також апеляційний суд послався на те, що СДПІ, не наділена господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо позивача як суб’єкта господарювання, отже, не є учасником відносин у сфері господарювання, які є переметом регулювання Господарського кодексу України . А тому положення статті 250 цього Кодексу щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюється на відносини між СДПІ та Товариством з при нарахуванні останньому встановленої статтею 4 Закону № 185/94-ВР пені. Строк та порядок застосування податковим органом такої санкції, на думку суду апеляційної інстанції, було врегульовано Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2181-ІІІ).

Погодився апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності вчинено Товариством після порушення провадження у справі про його банкрутство, то підстав для застосування статті 12 Закону № 2343-XII щодо заборони нарахування штрафу та пені протягом дії визначеного статтею 1 цього Закону мораторію на задоволення вимог кредиторів немає.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 вересня 2011 року постанову апеляційного суду залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 1, 2 Закону № 185/94-ВР та статей 238, 250 Господарського кодексу України, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року, справу направити на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви позивачем додано постанову Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2007 року (№ К-7348/06) та ухвали цього суду: від 31 січня 2007 року, від 13 березня 2007 року (№ К-20980/06), від 13 березня 2008 року (№ К-17021/06), від 7 травня 2008 року (№ К-10951/06), від 10 вересня 2009 року та від 10 лютого 2011 року (№ К-10970/08-С), у яких згадані норми права, на думку Товариства, застосовано касаційним судом по-іншому та правильно.

Так, у справі, що переглядається, касаційний суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, погодився з висновком останнього про те, що датою імпорту товару є дата завершення його митного оформлення, а тому, оскільки митне оформлення імпортованої Товариством продукції здійснене після закінчення встановленого статтею 2 Закону № 185/94-ВР строку для її поставки, то рішення СДПІ про нарахування позивачу передбаченої статтею 4 цього Закону пені є правомірним.

Водночас у судових рішеннях, на які посилається заявник, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що датою імпорту товару є дата перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль, а не дата оформлення вантажної митної декларації на нього. Також судом вказано на те, що пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР строків є адміністративно-господарською санкцією, застосування якої має відбуватися із дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-XII) є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт – це купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб’єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З огляду на викладене висновок суду касаційної інстанції у справі, що переглядається, про правомірність застосування до позивача санкцій у зв’язку з порушенням строків розрахунків у іноземній валюті є помилковим та не відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема у постанові від 4 липня 2011 року № 21-136а11.

Правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 Господарського кодексу України висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 березня 2008 року № 21-2343во07.

Питання щодо правильності застосування у справі, яка переглядається, положень названої статті Господарського кодексу України стосовно строків накладення адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері господарювання може бути вирішено коли суди, правильно застосувавши норми матеріального права, встановлять факт вчинення такого правопорушення.

У зв’язку з наведеним та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в:

Заяву відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Дніпроавіа» задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.


anitik писал(а):Подскажите как бороться и на какие нормативы ссылаться?? т.к. я никак не могу найти более свежую информацию, очень все запутанно ......

Бороться с налоговиками в порядке админобжалования, я думаю, бесперспективно. Они будут считать от даты оформления ГТД и никаких других аргументов не воспримут. Ну а в суде, как мне кажется, вполне можно!
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.

За это сообщение автора Вотруба поблагодарил:
anitik
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1990
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2000 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 26 мар 2012, 16:21

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 19.12.2011 р. N 28-313/5530-15227

Про здійснення контролю за експортними операціями
Національний банк України розглянув запит [...] (далі - запит) і повідомляє таке.
Порядок здійснення банками контролю за експортними, імпортними операціями на предмет дотримання резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків за цими операціями визначений Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями1 (далі - Інструкція N 136).
____________
1 затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 N 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N 338/3631 (зі змінами).
Підстави для зняття банками з контролю експортних операцій резидентів наведені у розділах 1 - 2 Інструкції N 136.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення ВМД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Виходячи з викладеної у запиті інформації, для засвідчення факту надання українською компанією консультаційних послуг нерезиденту використовується спеціальний рахунок-фактура (акт передачі наданих послуг).
Зважаючи на положення пункту 2.1 розділу 2 Інструкції N 136, спеціальний рахунок-фактура (акт передачі наданих послуг), який засвідчує надання резидентом консультаційних послуг нерезиденту, може використовуватися уповноваженим банком для здійснення контролю за відповідною експортною операцією.

Заступник Голови
Національного банку України
І. В. Соркін

 
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 25 июн 2012, 09:17

ВАСУ о сроках расчетов в ВЭД
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"07" червня 2012 р. м. Київ К/9991/90880/11


Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства складено акт № 3413/22-32527855 від 25.05.2009, в якому зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контракту № 1217 від 17.12.2007, укладеного з фірмою «ROFE EXIM LTD» London, Великобританія, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»в частині недекларування заборгованості по контракту.

25 та 27.06.2008, на виконання умов контракту, покупець здійснив попередню оплату в розмірі, відповідно, 300 000 та 25 000 Євро.

Обумовлене контрактом обладнання надійшло до позивача 22.12.2008, що підтверджується декларацією типу ТР ПП № 100000014/8/260012 від 22.12.2008 року. Товар не було випущено у вільний обіг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 цього Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі і проставляється відтиск штампа «Під митним контролем»(імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем»(імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, 22.12.2008 фірмою «ROFE EXIM LTD» London, Великобританія згідно контракту № 1217 від 17.12.2007 поставлено товар на митну територію України.

В даному випадку відсутній факт пропуску строку поставки товару, встановлений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, суди попередніх інстанцій, невірно застосовуючи норми матеріального права, прийняли незаконне судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya