Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

180 днів ЗЕД <-> 90 днів

Бухучетный форум.

UNREAD_POST tan » 29 июл 2016, 09:57

налоговик писал(а):
НБУ продлит срок расчетов по экспортно-импортным операциям
Национальный банк Украины (НБУ) намерен продлить предельный срок для расчетов по экспортно-импортным операциям до 120 с 90 дней.


Название темы долго было универсальным :)


28.07.2016
прес-реліз
Національний банк України продовжує поступову лібералізацію регулювання валютного ринку. Чергові кроки у цьому напрямі затверджено постановою Правління Національного банку України № 361 від 28 липня 2016 року “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”. А саме:
· Подовжено граничний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 днів до 120 днів;
· Полегшено умови для здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів, у тому числі авансових платежів. Досі банки мали використовувати виключно акредитивну форму розрахунків, якщо сума платежу перевищувала 500 тис. дол. США. Відтепер така вимога розповсюджуватиметься лише на платежі на суму понад 1 млн. дол. США;
· Надано банкам за певних умов можливість купувати іноземну валюту при погашенні ОВДП з індексованою вартістю.
«Такі рішення демонструють незмінність нашого курсу на валютну лібералізацію та є важливим кроком на шляху до вільного валютного ринку та безперешкодного руху капіталу, - зазначила Голова Національного банку Валерія Гонтарева, анонсуючи сьогодні послаблення обмежень під час прес-конференції з монетарної політики. - Українській бізнес сподівався на ці рішення. Як наслідок, вітчизняні виробники зможуть активізувати зовнішньоекономічну діяльність, а ми водночас збережемо стабільність на валютному ринку».

Зміни набувають чинності з 29 липня 2016 року.

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34438265&cat_id=55838
tan
 
Сообщений: 253
Зарегистрирован: 21 июн 2011, 20:21
Благодарил (а): 63 раз.
Поблагодарили: 133 раз.

UNREAD_POST vikakool » 08 авг 2016, 14:51

vikakool писал(а):Коллеги, а в случае экспорта по договору комиссии между двумя резидентами кто из них отвечает за соблюдение 90 дней? комитент или комиссионер?

По идее, если по договору покупатель платит комиссионеру, а затем комиссионер перечисляет деньги комитенту, то отвечает комиссионер, так?


Попалось свежее письмо ГФС по этому вопросу. Отвечает комиссионер.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

від 25.07.2016 р. № 4244/10/20-40-14-04-10



Згідно ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 185): Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті».

Відповідно до статті 4 Закону 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно п. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (п.1 ст.1014 ЦКУ).

За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (п.2 ст.1016 ЦКУ).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (п.4 ст.1016 ЦКУ).

Враховуючи викладене, відповідальність, передбачена ст.4 Закону №185 за порушення термінів розрахунків, встановлених ст.1 і 2 Закону №185, при виконанні договорів комісії покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто комісіонером.

Така сама позиція викладена і у листі Державної податкової адміністрації від 21.02.2002 № 1151/6/23-5315 «Про відповідальність при виконанні договорів комісії».

При укладанні договорів комісії в операціях зовнішньоекономічної діяльності комісіонер, який є суб`єктом ЗЕД, укладає договір з нерезидентом від свого імені, зазначає у договорі свої банківські реквізити (рахунок в іноземній валюті), на які буде надходити валютна виручка від нерезидента.

Згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Закон №185 з основним законодавчим актом, який передбачає відповідальність резидентів – суб`єктів ЗЕД за порушення розрахунків у даній сфері.

Національний банк України в листі від 18.06.2001 за № 28-313/2452-3648 повідомив, зокрема, про наступне:

У разі якщо по договору комісії резидент виступає комітентом, а другий резидент – комісіонером, відповідальність за порушення строків розрахунків, передбачених Законом № 185, покладена на комісіонера.

Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», із змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і термін декларування встановлюється Національним Банком України.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування наявності валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Враховуючи викладене, Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, подають лише ті суб`єкти підприємницької діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України.

Акцентуємо Вашу увагу, що дана податкова консультація надана з урахуванням листів Державної податкової адміністрації від 21.02.2002 № 1151/6/23-5315 та Національного банку України від 18.06.2001 № 28-313/2452-3648, які є чинними станом на 22.07.2016.

Крім того, зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового Кодексу України дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно ТОВ «***».



Заступник начальника
Б.О. Хачатурян
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST Люба П » 11 окт 2016, 15:04

Galla писал(а):
налоговик писал(а):
vikakool писал(а):Ага :lol: а для расчета дохода единщика, как вы помните, - распределительный :lol:


Там тоже текущий.
Но там потому, что сумма получается после продажи больше.
А здесь текущий, потому, что дольше и шансов штрафануть больше.

валютний контроль припиняється після зарахування коштів на поточний рахунок, а не на розподільчий

на розподільчий:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1152/16 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58846556

розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.

Таким чином, доводи апелянта, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата перерахування коштів з розподільчого на відповідний поточний рахунок підприємства є помилковими, оскільки датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що платежі за поставлений нерезидентам товар позивач одержав вчасно, оскільки зазначені кошти надійшли на розподільчий рахунок ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» в межах встановленого граничного терміну (90 днів)..."

Львівський апеляційний адміністративний суд Справа № 876/1891/14 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53243082
дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання,
Щоб у нас все було, і за це нам нічого не було.
Аватар пользователя
Люба П
 
Сообщений: 536
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 13:59
Откуда: Львів
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 155 раз.

UNREAD_POST Galla » 12 окт 2016, 11:50

Люба П писал(а):
Galla писал(а):
налоговик писал(а):
vikakool писал(а):Ага :lol: а для расчета дохода единщика, как вы помните, - распределительный :lol:


Там тоже текущий.
Но там потому, что сумма получается после продажи больше.
А здесь текущий, потому, что дольше и шансов штрафануть больше.

валютний контроль припиняється після зарахування коштів на поточний рахунок, а не на розподільчий

на розподільчий:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1152/16 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58846556

розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.

Таким чином, доводи апелянта, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата перерахування коштів з розподільчого на відповідний поточний рахунок підприємства є помилковими, оскільки датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що платежі за поставлений нерезидентам товар позивач одержав вчасно, оскільки зазначені кошти надійшли на розподільчий рахунок ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» в межах встановленого граничного терміну (90 днів)..."

Львівський апеляційний адміністративний суд Справа № 876/1891/14 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53243082
дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання,


наші суди - самі гуманні суди в світі :D

За это сообщение автора Galla поблагодарил:
налоговик
Galla
 
Сообщений: 737
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 588 раз.
Поблагодарили: 257 раз.

UNREAD_POST налоговик » 12 окт 2016, 14:29

По распределительному много.

Вот от ВАСУ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/6472/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:


Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", передбачена відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника.


Но налоговики а актах считают от текущего

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Galla
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vikakool » 05 дек 2016, 14:25

Коллеги, тут крайне интересный закон появился...

2. У статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 364 із наступними змінами):

1) перше речення частини першої викласти в такій редакції: "Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг";

2) після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг" від 03.11.2016р. № 1724-VIII.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1724-19

"Вводится в действие" он с 1.01.2017г.
_________________________________________________________________________________________________________
И вот терзают меня сомнения... То ли актов не надо для всех услуг, кроме страховых и транспортных (а значит, даты отсчета срока расчетов нету!), то ли сроков никаких для этих самых услуг таперича не имеется... :?
Последний раз редактировалось vikakool 05 дек 2016, 15:55, всего редактировалось 1 раз.
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST налоговик » 05 дек 2016, 14:47

vikakool писал(а): то ли сроков никаких для этих самых услуг таперича не имеется... :?


Видимо, так
Вот если бы еще валютный контроль с импорта услуг убрали :)
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vikakool » 06 дек 2016, 18:32

Интересно, а как сия редакция закона будет сочетаться с НБУ-шными ограничениями про 90 дней?... ;)

Т.е. будет 0 дней или все-таки 90?
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST Galla » 06 дек 2016, 19:24

vikakool писал(а):Интересно, а как сия редакция закона будет сочетаться с НБУ-шными ограничениями про 90 дней?... ;)

Т.е. будет 0 дней или все-таки 90?


ті операції (експорт послуг крім транспортних та страхових) виведені з під валютного контролю
Galla
 
Сообщений: 737
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 588 раз.
Поблагодарили: 257 раз.

UNREAD_POST налоговик » 07 дек 2016, 10:21

vikakool писал(а):Интересно, а как сия редакция закона будет сочетаться с НБУ-шными ограничениями про 90 дней?... ;)

Т.е. будет 0 дней или все-таки 90?


Согласен с Galla

(+ напомню, что давно не 90, а целых 120 :) )

1. Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.


т.е. если ограничения нет в ст. 1 Закона ...., то значит его нет.

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
Galla, vikakool
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 04 янв 2017, 12:55

Національний банк України зняв адміністративні обмеження стосовно операцій з експорту послуг відповідно до Закону № 1724-VIII, який було прийнято Верховною Радою 3 листопада і який набув чинності 3 грудня 2016 року


Для цього Національний банк вніс зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, які спрощують проведення операцій з експорту послуг:
• відтепер резиденти, які здійснюють експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, не повинні будуть дотримуватися законодавчо встановленого строку розрахунків за цими операціями (зараз такий строк становить 120 днів);
• подаючи документи до банку, експортери зможуть не перекладати на українську мову документи, у тому числі рахунок (інвойс), викладених англійською мовою або викладених іншою іноземною мовою з одночасним викладенням англійською мовою;
• також банки зможуть використовувати копії документів, у тому числі рахунок (інвойс), в електронній формі для валютного контролю за експортно-імпортними операціями резидентів. Для цього резидент повинен буде відсканувати оригінал документа на паперовому носії інформації та засвідчити його електронним цифровим підписом (для юридичних осіб – підписом уповноваженої особи).
Відповідні зміни затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.2016 р. № 419 "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями". Вони набувають чинності з 03 січня 2017 року.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 03 фев 2017, 18:33

Называйте предоплатой, а не авансом и сроки расчетов можно не применять!
(если не прокатит - обращаемся к юристам :D :D :D ).

ОПЛАТА ПО ИМПОРТНЫМ ОПЕРАЦИЯМ: АВАНСОМ ИЛИ ПРЕДОПЛАТОЙ?
31 января 2017

Изображение

И казалось бы, что все просто, четко и понятно, ведь в случае осуществления отечественным предприятием платежа в пользу своего бизнес-партнера, нерезидента транзакции по переводу денежных средств, в качестве оплаты за импортируемый товар отечественным налогоплательщиком, автоматически начинается ход 180 дневного срока, предусмотренного статьей 2 Закона Украины «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» от 23.09.1994 № 185/94-ВР (далее - Закон № 185) в рамках которого на таможенную территорию Украины должна состояться поставка товара от нерезидента или возврат уплаченных резидентом средств.Напомним, что начало сроков расчетов по внешнеэкономическим операциям импорта статья 2 Закона № 185 предусматривает отсчет именно с момента осуществления резидентом авансового платежа.

Достаточно интересный подход в исследовании вопроса по соблюдению резидентом сроков расчетов при импортной операции отобразил  ВАС Украины в решении от 17.02.2016 № К / 800/8296/14 (решения в ЕГРСР № 55908744) по делу № 826/14020/13-а. Так, предоставляя правовую оценку по соблюдению требований статьи 2 Закона № 185, суд кассационной инстанции обратился к правовой квалификации платежа резидента в пользу иностранного партнера в счет оплаты товара поставщика, определенный сторонами контракта. Правовой особенностью обстоятельств указанного дела, на которую акцентировал внимание ВАС Украины, было то, что к внешнеэкономическому контракту, сторонами заключена поправка,  где предусмотрена оплата резидентом Украины платежа путем перевода валюты на счет нерезидента "как депозит» (предоплата) за резервирование заказа на производство товара у иностранного поставщика для отечественного налогоплательщика, квалифицировав такой платеж как предоплата. 

Прибегая к такой особой правовой квалификации валютного платежа, суд кассационной инстанции поддержав позицию предприятия, обратился к содержанию Принципов международных коммерческих договоров (принципы UNIDROIT) от 01.01.1994 года. В преамбуле данного документа указано, что его задачей является применение сторонами, которые заключают международные коммерческие договора, как должное право договора вместо норм той или иной национальной правовой системы. Стоит отметить, что указанные принципы содержат нормы общего договорного права, которые определяют критерии заключения, выполнения, признаки подлинности, толкования и содержания международных коммерческих договоров. 

При этом, по смыслу правовой позиции, изложенной в исследуемой постановлении ВАС Украины от 17.02.2016 № К / 800/8296/14, по мнению суда предпосылкой для его обращения к принципам UNIDROIT стали положения статьи 6 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности» от 16.04 .1991 № 959-ХII (далее - Закон № 959) в соответствии с которой субъекты внешнеэкономической деятельности при составлении текста внешнеэкономического договора (контракта) имеют право использовать известные международные правила, рекомендации, правила международных органов и организаций, если это не запрещено прямо и в исключительной форме этим и другими законами Украины. Частью 1 статьи 14 Закона № 959 предусмотрено, что все субъекты внешнеэкономической деятельности имеют право самостоятельно определять форму расчетов по внешнеэкономическим операциям из числа тех, которые не противоречат законам Украины и соответствуют международным правилам. А потому, по результатам финансово-правовой квалификации целевого назначения перевода валюты в пользу иностранного продавца и одновременно поддержав оспариваемые судебные решения предыдущих инстанций по правовому характеру валютного перевода,  именно в обеспечение исполнения обязательств как депозит (предоплата), не является авансовым платежом в понимании предмета правового регулирования статьи 2 Закона № 185, ВАС Украины по указанному делу установил отсутствие признаков нарушения требований указанной нормы, ведь содержание указанной статьи Закона связывает начало течения сроков расчетов только с момента осуществления авансового платежа, а не предоплаты. 

Итогом Юридическая компания WinnerLex рекомендует считать рассматриваемую правовую позицию как на этапе преддоговорных отношений с иностранными бизнес-партнерами так и на стадии исполнения во избежание недоразумений с отечественными фискальными органами. При этом, команда квалифицированных юристов ЮК WinnerLex всегда готовы предоставить Вам своевременную правовую помощь и обеспечить эффективную тактику правовой защиты в спорах с контролирующими органами. Статья написана ведущим юристом налоговой и таможенной практики Юридической компании WinnerLex Харко Дмитрием cпециально для сайта WinnerLex.com.ua
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Laarisa » 04 май 2017, 12:19

Коллеги, ситуация: предприятие - резидент является покупателем товара у нерезидента по двум контрактам. Авансом за товар никогда не платили. По контракту №1 оказалась переплата 3000 дол. Банк снял сконтроля этот контракт, не заметив переплаты, наверное потому, что контракт был заключён ещё в 2012 году и к нему выписывались кредит-ноты, о которых, конечно же банк своевременно уведомляли. Сотрудничество с нерезидентом продолжается, товар тот же, платим по "свежему" контракту пост-оплатой. Достаточно ли будет на основании акта сверки заключить с нерезидентом доп.соглашение о том, что предоплата по котр.№1 включается в сумму оплаты по контр. №2? Нужно ли уведомлять банк об этом доп.соглашении?
Laarisa
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 29 сен 2015, 09:41
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vikakool » 26 май 2017, 12:32

Національний банк скасував тимчасову норму, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120.

Відтепер максимальний строк розрахунків становитиме 180 днів, як це визначено відповідним законом.

Підвищення максимального строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 180 днів набуває чинності з 26 травня 2017 року.

https://bank.gov.ua/document/download?docId=49232414

За это сообщение автора vikakool поблагодарил:
tan
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, hela, lutishka, minibuh, suxarik.sm, vikakool, Ya, Петя32