Ляпы Налогового кодекса Украины: сборник

[Чихуа]

164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

Кем это - "ними"?

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега, Чихуа !

164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

Кем это - "ними"?

Рискну предположить, что "НИМИ" удалось идентифицировать.
Ну не любит украинская нормопроектировочная техника структурированные документы

С уважением

[Чихуа]

И что же это получается: в трудовом договоре надо еще и предельные площади жилья предусматривать?
Типа "Предоставить работнику для проживания гаражквартиру общей площадью не более 20 кв. м., жилой площадью не более 12 кв. м."?

[Бедфорд]

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
...
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

292.1. Доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
[/b]

294.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - шостої груп є календарний квартал.

Ляп?

[Мыша]

Думаю, что не ляп.
Для целей определения, могут ли находится во второй группе, привязка не к отчетному периоду, а к календарному году.

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
...
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

[Бедфорд]

Дякую, зрозуміло.
Соглашусь, что первая цитата относиться к

Для целей определения, могут ли находится во второй группе, привязка не к отчетному периоду, а к календарному году

.
а другие цитаты?Позвольте усомниться, ведь в отчетности единщика доход определяется не кварталами, а наростающим итогом.

[nikki]

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

153.5. Оподаткування операцій з відступлення права вимоги.
...

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Имеется в виду Закон о прибыли

[Вотруба]

200.16. У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.

Коллеги, риторический вопрос на засыпку: как связаны между собой экспорт и право на бюджетное возмещение?
Ведь

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення…

и далее по тексту.

Экспортер ты или не экспортер для возмещения значения не имеет, лишь бы было отрицательное значение плюс все остальные навороты в плане ”фактичної оплати”.
Как мне кажется, у данной фразы (п.200.16) ноги растут из Декрета КМУ “Про податок на добавлену вартість” (втратив чинність на підставі Закону № 168/97-ВР від 03.04.97). По Декрету при отрицательном значении в общем случае НДС не возмещался. Возмещение было только в отдельных случаях, в частности – при экспорте (и не просто при экспорте, а при экспорте с оплатой в инвалюте!). И если экспорт был через комиссионера, то возникал вопрос: кому возмещать – комиссионеру или комитенту. В период действия Декрета вопрос был утрясен в “рабочем порядке” - через письма налоговой.
А потом текст этого письма (как мне помнится) практически дословно перекочевал в Закон о НДС, а из него – в Кодекс.
Но ведь это на сегодняшний день (и на вчерашний – на период действия Закона о НДС) уже архаизм (или атавизм? ) Лишнее короче! Не актуальное! Но осталось в тексте.
Или есть другие мнения?

[Печкин]

Да, написано, достаточно криво, но смысл ИМХО сводится к вопросу у кого нулевая ставка НДС

Я бы поддержал эту точку зрения

[Вотруба]

Ну, если в качестве дополнительной "подпорки", то, пожалуй, да!
Но в общем то этот механизм уже отработан - нулевая ставка у лица, вписанного в графу 9 ГТД (Особа, відповідальна за фінансове врегулювання). Были, как мне кажется, разъяснения на этот счет. Хотя, возможно, они базировались как раз на этом пункте. Но, возможно, и нет. Не помню.
Но в любом случае речь должна идти о нулевой ставке, а не о праве на бюджетное возмещение! Нет ведь прямой зависимости между экспортом (нулевой ставкой) и правом на возмещение. Зависимость здесь косвенная. Нулевая ставка, как правило, приводит к отрицательному значению, а отрицательное значение дает право на возмещение. Но нулевая ставка не обязательно приводит к отрицательному значению. И отрицательное значение (т.е. право на возмещение) не обязательно следствие экспорта.

[налоговик]

Ну, если в качестве дополнительной "подпорки", то, пожалуй, да!
Но в общем то этот механизм уже отработан - нулевая ставка у лица, вписанного в графу 9 ГТД (Особа, відповідальна за фінансове врегулювання). Были, как мне кажется, разъяснения на этот счет. Хотя, возможно, они базировались как раз на этом пункте. Но, возможно, и нет. Не помню.
Но в любом случае речь должна идти о нулевой ставке, а не о праве на бюджетное возмещение! Нет ведь прямой зависимости между экспортом (нулевой ставкой) и правом на возмещение. Зависимость здесь косвенная. Нулевая ставка, как правило, приводит к отрицательному значению, а отрицательное значение дает право на возмещение. Но нулевая ставка не обязательно приводит к отрицательному значению. И отрицательное значение (т.е. право на возмещение) не обязательно следствие экспорта.

Согласен

[Чихуа]

Уважаемые коллеги!
Помогите разобраться, это ляп или не ляп (т.е. так и надо):

Вот исходный текст НКУ:

142.1. До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

А это я пытаюсь провести ситаксический анализ этого "предложения" и выделить из него однородные члены:

142.1. До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають:
- нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати
- та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг,

- витрати на оплату авторської винагороди
- та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру,

- будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Выделенный красным цветом текст - это же выплаты НЕ на оплату труда и лицам, НЕ пребывающим в трудовых отнощениях. Что эти выплаты делают внутри этого предложения? ладно бы их указали в этом же пункте, но отдельно. Но их же перечислили вместе с другими выплатами через запятую, значит, они якобы "витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники)".
Судя по тому, что предложение замыкает текст "будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін", который обычно применяют к трудовым договорам, то красный текст - таки однородные члены.

А зачем тогда большая тема с судебными решениями по отличиям ГПД от ТД?

Я уже не говорю о том, что подчеркнутые предлоги чисто грамматически не согласованы: должно быть "витрати на оплату авторської винагороди та {винагороди} за виконання робіт".

[Вотруба]

Ох, Чихуа, и охота Вам в этом копаться…
Я бы читал это немножко по-другому.

142.1. До складу витрат платника податку включаються (1) витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, (2) витрати на оплату авторської винагороди та [оплату винагороди] за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, (3) будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Т.е. определенную однородность я здесь вижу. Но в любом случае литредактор здесь, конечно, нужен.

[Чихуа]

Спасибо, так действительно лучше читается
Но опять же:
До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату ...., витрати на оплату ..., будь-яка інша оплата....
Чем "витрати на оплату (чего-то)" отличаются от "будь-яка інша оплата"?

Однозначно во ВРУ сэкономили на литредакторе

п.с. Приходится копаться по роду своей работы Вычитываю внимательно текст, а ляпы сюда складирую уже по ходу дела.

[Чихуа]

И снова помогите понять, что где валяется и когда все это кончится:

139.1.1. витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:
організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).
Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:
організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;
придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;
фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

1. из буквального прочтения п. 139.1.1 следует, что в расходы нельзя включать только те нехоз.расходы, которые связаны с проведением приемов.
2. приобретение лотерейных билетов и финансирование личных потребностей физлиц относится к видам деятельности плательщиков-исключений или к расходам, не связанным с хоздеятельностью?

По логике вещей, здесь имелось в виду вообще все нехозрасходы, в том числе приемы и праздники, кроме тех плательщиков, для которых это - просто бизнес, ничего личного.
Далее, запрещено включать в расходы приобретение лотерей и финансирование личных потребностей.
Это логично, да, но знаки препинания расставлены так, что смысл слегка теряется и толковать п. 139.1.1 можно по-разному.