Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

дата оплаты налога

обще-предпринимательские темы (независимо от системы налогообложения)

Модератор: ФЛ7

UNREAD_POST банкрот » 29 янв 2013, 17:16

Какая дата считается по уплате налогов согласно НКУ: дата оплаты в банке или дата зачисления на бюджетный счет в налоговой?
банкрот
 
Сообщений: 41
Зарегистрирован: 07 июл 2011, 15:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vins » 29 янв 2013, 17:24

Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST банкрот » 30 янв 2013, 10:21

Спасибо за ответ .Но я задавала другой вопрос.Уточняю вопрос.Например я заплатила налог в последний день уплаты налога( 20числа),но деньги зачислены были на бюджетный счет в налоговой 21числа. Какую согласно НКУ считать датой уплаты налога?
банкрот
 
Сообщений: 41
Зарегистрирован: 07 июл 2011, 15:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 30 янв 2013, 10:25

За приведеним посиланням є відповідь - 21 число.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 30 янв 2013, 10:45

Уважаемая банкрот, бюджетных счетов в налоговой нет. Бюджетные счета в Казначействе, а в налоговой лицевые счета, платежи по которым разносятся на основании выписок казначейства той датой, когда деньги были зачислены на бюджетный счет.

По сути.
В НКУ, кажется, по этому поводу нет ничего. В Бюджетном кодексе есть фраза о том, что налоги считаются уплаченными в момент зачисления средств на единый казначейский счет. Поэтому, если Ваши деньги были зачислены 21, то налоговое обязательство Вы погасили 21. И точка! В налоговой Вы эту проблему официальным путем не решите.

Но здесь есть другой вопрос - если Вы заплатили 20, а деньги были зачислены 21, то почему? По чьей вине это произошло?
Если сумеете доказать, что это произошло по вине банка, то оправдаетесь и от штрафов отобъетесь. Но отбиваться Вам придется исключительно через суд. В налоговой, повторяю, официальным путем отбиться не удастся.
Судебная практика по этому поводу достаточно богатая и исключительно положительная. Если это вина банка, то решений в пользу налоговой мне встречать не приходилось (на уровне ВАСУ, по крайней мере).
Если же, к примеру, Вы дали платежку 20-го в послеоперационное время, то вины банка здесь нет. Винить Вы можете только себя.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.

За это сообщение автора Вотруба поблагодарил:
Игорь Забута
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1990
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2000 раз.

UNREAD_POST банкрот » 31 янв 2013, 10:43

Спасибо за помошь.Ваш коментарий мне очень помог.
банкрот
 
Сообщений: 41
Зарегистрирован: 07 июл 2011, 15:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Чихуа » 31 янв 2013, 12:48

Я когда-то заплатила взнос в ПФ в 15:40 20-го числа наличкой через Правекс-банк.
В ПФ обнаружили эти деньги только 21 числа. Начислили мне штрафы. Я отбилась путем устных переговоров с работниками ПФ и предоставила им копии своих квитанций. Они подшили у себя эти копии и закрыли вопрос. Правда, сумма была копеечная ,но мне важен был принцип.
Утро... Теплая постелька... Сладкий сон...Вдруг.....удар по голове пультом - " Кучимутики!!!"
Аватар пользователя
Чихуа
 
Сообщений: 1754
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 10:57
Благодарил (а): 467 раз.
Поблагодарили: 633 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 31 янв 2013, 12:52

Внески до ПФУ це не податки, і бюджетний кодекс на них не поширюється. І, якщо не помиляюсь, в інструкції та законі прямо записано, що дата оплати - дата списання з рахунку чи дата квитанції (якщо через касу банку)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST VOA » 31 янв 2013, 12:53

Так а по ЕСВ и сейчас в законе 2464 чётко зафиксировано - что считается датой оплаты: или списание с р/счёта, или дата штампа в квитанции.
Ст.9 из 2464:
10. Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника
на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування
на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до
виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи
документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій
формі.

По налогам в НКУ этой чёткости нет.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5227
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1806 раз.
Поблагодарили: 2036 раз.

UNREAD_POST nachfin » 31 янв 2013, 13:08

Судя по дате прекращения начисления пени, датой оплаты является не дата списания со счета, а дата зачисления на счет в Казну.
"При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції."
Ты являешься представителем того народа, на языке которого ты думаешь
Аватар пользователя
nachfin
 
Сообщений: 1536
Зарегистрирован: 08 окт 2012, 15:09
Благодарил (а): 32 раз.
Поблагодарили: 211 раз.

UNREAD_POST Чихуа » 31 янв 2013, 15:34

В моем случае главным фактором было то, что я успела заплатить до 16:00 20 числа. если бы я занесла деньги в банк уже в 16:05, датой принятия к исполнению была бы уже следующая дата.

В НКУ я нашла два определения:

14.1.115. надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

14.1.182. помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань;

Из них следует, что уплаченными считаются суммы, которые поступили в бюджет.
Утро... Теплая постелька... Сладкий сон...Вдруг.....удар по голове пультом - " Кучимутики!!!"
Аватар пользователя
Чихуа
 
Сообщений: 1754
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 10:57
Благодарил (а): 467 раз.
Поблагодарили: 633 раз.

UNREAD_POST VOA » 30 июл 2013, 14:00

Для полноты картины (истец не самый неизвестный ;) ):
19.07.2013, 17:00
Специфика уплаты обязательств по НДС: актуальное судебное решение


Высший административный суд Украины принял решение по делу по иску субъекта хозяйствования в налоговый орган о признании действий противоправными, признании противоправными и отмене налоговых уведомлений-решений. Поводом стали штрафы, начисленные предприятию по результатам невыездной документальной проверки. Налоговики мотивировали их нарушением плательщиком сроков уплаты согласованного денежного обязательства за июль 2011 г.
Суды стали на сторону истца, поскольку он своевременно уплатил налоги. Налоговую декларацию по НДС за июль 2011 г. предоставили 20.08.11 г., а платежным поручением от 31.08.11 г. истец уплатил налоговое обязательство. Ситуация интересна тем, что 20.08.11 г. пришелся на выходной день – субботу, а потому суды применили норму п. 49.20 Налогового кодекса Украины. Она предусматривает: если последний день срока предоставления налоговой декларации приходится на выходной или праздничный день, то последним днем срока считается операционный (банковский) день, следующий за выходным или праздничным днем. Отсюда и вывод служителей Фемиды: поскольку предельный срок уплаты согласованного налогового обязательства за июль 2011 года приходится на 01.09.11 г., а уплата обязательства по НДС была осуществлена 31.08.12 г. (наверное, всё-таки 31.08.2011 г. - прим VOA), то нельзя принять во внимание утверждение налогового органа, что предельный срок соответствующей уплаты составляет 30.08.11 г.
Кроме того, суд опроверг утверждение налогового органа о начислении им штрафных санкций в связи с направлением вышеуказанных на погашение налогового долга. Дело в том, что погашение налоговым органом ранее существовавшего налогового долга предприятия за счет своевременно уплаченных истцом денежных обязательств по НДС за июль 2011 г. является действием налогового органа, а не истца. Поэтому в действиях последнего отсутствует состав налогового правонарушения, который заключается в несвоевременной уплате денежных обязательств за июль 2011 года.
Постановление Высшего административного суда Украины от 12.02.13 г. № К/9991/62001/12
http://www.vobu.com.ua/rus/news/view/19542

Cамо решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29749536:
Скрытый текст: показать
Державний герб України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/62001/12


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 липня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року

у справі №2а-4051/12/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України»)

до Державної податкової служби у м.Києві, Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник -Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків)

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

У березні 2012р. позивач звернувся до суду з повозом до ДПС у м.Києві та Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, яка в подальшому реорганізована в Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011р. №0004874120; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011р. №0004864120; визнання протиправними дії ДПС у м. Києві по винесенню рішення №1055/10/12-114 від 05.03.2012р. після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за скаргою платника податків; визнати протиправним і скасувати рішення ДПС у м. Києві № 1055/10/12-114 від 05.03.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.07.2012р, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р., задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПС у м.Києві по винесенню рішення №1055/10/12-114 від 05.03.2012р. після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за скаргою платника податків. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПС у м.Києві звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

Позивачем було подано клопотання про здійснення заміни Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, співробітниками СДПІ у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з податку на додану вартість у квітні, травні, липні, серпні 2011р. та згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р. у справі №2а-11822/10/2670, за результатами якої складено акт перевірки від 01.12.2011р. №1085/41-20/30019775.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем було подано заперечення №2/1-454 від 09.12.2011р., за результатами розгляду заперечень позивача №2/1-454 від 09.12.2011р. на акт перевірки податковий орган надіслав на адресу позивача лист №34875/10/41-255 від 19.12.2011р., в якому повідомив підприємство про врахування заперечень позивача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з податку на додану вартість у квітні, травні, липні, серпні 2011р. та податковим органом буде здійснено відповідне коригування даних картки особового рахунку позивача.

На підставі зазначеного акта податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004874120 від 20.12.2011р. про нарахування штрафних санкцій позивачу в розмірі 20% з податку на додану вартість на відповідну суму;

- №0004864120 від 20.12.2011р. про нарахування штрафних санкцій позивачу в розмірі 10% з податку на додану вартість на відповідну суму.

З розрахунків штрафних санкцій, доданих до податкових повідомлень-рішень вбачається, що штрафні санкції застосовані до позивача за порушення останнім строків сплати узгодженого грошового зобов'язання за липень 2011р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія суддів апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Так, судами попередніх інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.08.2011р. позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011р., в якій позивач визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Платіжним дорученням 31.08.2011р. №87 від 30.08.2011р. позивач сплатив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в спірній сумі.

При цьому, як стверджує податковий орган, згідно розрахунків до податкових повідомлень-рішень граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за липень 2011р. - 30.08.2011р.

Разом з тим, згідно з п.203.1. ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.49.18 ст.49 даного Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20 статті 49 вказаного Кодексу встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Як встановлено судами, останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011р. припадав на 20.08.2011р. (вихідний день - субота), а тому останнім днем строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011р. вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 22.08.2011р. (понеділок).

У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за липень 2011р. припадає на 01.09.2011р., а сплата позивачем грошового зобов'язання з ПДВ була здійснена 31.08.2012р., тому судами обгрунтовано не прийнято до уваги твердження податкового органу, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за липень 2011р. становить 30.08.2011р.

Крім цього, в акті перевірки податковий орган посилається на несплату позивачем узгодженої суми податку на додану вартість у відповідному розмірі згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010р. та відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повністю.

Разом з тим, судами встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2011р. (К/9991/14704/11) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та задоволено клопотання останнього про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р. у справі №2а-11822/10/2670, а отже дію зазначеної постанови було зупинено.

З урахуванням наведеного, судами правильно зазначено, що у податкового органу відсутні правові підстави обліковувати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням - рішенням №0002092301/2 від 09.09.2005р. як податковий борг та застосовувати щодо неї заходи погашення податкового боргу.

Спростовуючи твердження податкового органу про нарахування ним штрафних санкцій у зв'язку зі спрямуванням коштів, сплачених позивачем як сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011р., в погашення податкового боргу, суди обгрунтовано виходили з наступного.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, позивач шляхом подання платіжних доручень своєчасно вніс, визначені ним в податкових розрахунках, грошові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011р. у спірній сумі.

Водночас, згідно з п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу, а пунктом 87.9 цієї статті встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, погашення податковим органом раніше існуючого податкового боргу підприємства за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011р. є дією податкового органу, а не позивача, а тому в діях останнього відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011р.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення №0004864120 від 20.12.2011р. та №0004874120 від 20.12.2011р. є протиправними.

Окрім цього, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби скаргу №2/1-011/2-8197 від 28.12.2011р. на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з п.56.8. ст.56 наведеного Кодексу контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п.56.9. ст.56 Податкового кодексу України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

На адресу підприємства 17.01.2012р. надійшло рішення про продовження строку розгляду первинної скарги №301/10/25-114 від 13.01.2012р., згідно з яким податковий орган продовжив строк розгляду скарги позивача від 28.12.2011р. №2/1-011/2-8197 по 04.03.2012р. (включно).

12.03.2012р. на адресу позивача надійшло рішення податкового органу №1055/10/12-114 від 05.03.2012р., яким податкові повідомлення - рішення №0004874120 та №0004864120 залишено без змін, а скаргу позивача №2/1-011/2-8197 від 28.12.2011р. - без задоволення.

Однак, абзацом 2 та 3 пункту 56.9 статті 56 вказаного вище Кодексу встановлено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Враховуючи, що податковий орган рішенням про продовження строку розгляду первинної скарги позивача встановив строк розгляду скарги по 04.03.2012р. (включно), а рішення №1055/10/12-114 про результати розгляду скарги платника податків виніс та направив лише 05.03.2012р., тому суди дійшли обґрунтовано висновку, що податковий орган порушив самостійно визначені ним строки розгляду скарги.

Посилання контролюючого органу на п.56.13. ст.56 Податкового кодексу України обгрунтовано не прийнято судами до уваги, оскільки зазначена норма визначає перенесення строків, встановлених цим кодексом, а не строків, самостійно визначених податковим органом.

У ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 даного Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч.1,2 ст.71 КАС України).

З огляду на викладене, податковим органом не надіслано позивачу вмотивоване рішення за скаргою платника податків протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу, тому скарга позивача вважається повністю задоволеною на його користь, а податкові повідомлення - рішення №0004864120 від 20.12.2011р. та №0004874120 від 20.12.2011р. є скасованими з дня, наступного за останнім днем строку розгляду скарги, встановленого контролюючим органом, тобто з 05.03.2012р.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0004864120 від 20.12.2011р. та №0004874120 від 20.12.2011р. не породжують виникнення будь-яких обов'язків у позивача, а тому позовні вимоги, як вірно зазначено судами, про скасування спірних податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Дочірню компанію «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»її процесуальним правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

Касаційну скаргу Державної податкової служби у м.Києві -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак



Судді: ___________________ О.В. Вербицька

___________________ О.В. Муравйов

Почему разместила? Потому что МДЗУ настаивает, что предельные сроки уплаты НО не переносятся, если сдвинулся предельный срок подачи декларации.
И вот такое старое судебное решение - может пригодиться, т.к. оно построено на ГКУ и Законе "О платёж.системах", т.е. налоговые нормы там не упоминаются и речь идёт о выполнении обязательств в случае инициирования платежа:
Скрытый текст: показать
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2009 р. Справа № 19/92

за позовом Український державний центр радіочастот та нагляду за зв'язком в особі Рівненська філія "Українського державного центру радіочастот"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське регіональне управління

про стягнення в сумі 2 373 грн. 41 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Панчук В.Г.

Від відповідача : ОСОБА_1, ОСОБА_3

Від третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.

За згодою сторін в судовому засіданні 12.08.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 2373,41 грн., з яких: 2091,08 грн. - основний борг, 138,37 грн. пеня, 121,28 грн. інфляційних втрат, 22,68 грн. - 3% річних. В обгрунтування вимог зазначає, що між сторонами укладено договір № 99 від 01.09.2005 року на роботи з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. За умовами договору позивач (виконавець) щомісячно здійснює роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання радіоелектронних засобів замовника (відповідача), а замовник своєчасно оплачує виконані роботи. На виконання договору сторонами підписано акт виконаних робіт за грудень 2008 року та відповідачу направлено рахунок на оплату робіт в сумі 2091,08 грн. В зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено оплату даного рахунку, позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку, а також передбачені договором та законом штрафні санкції за невчасну оплату.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог заперечує, мотивуючи тим що платіжним дорученням від 22.01.2009 року № 541 здійснив перерахування коштів в сумі 2091,08 грн. на рахунок позивача. Однак, зазначені кошти не надійшли позивачу по причині невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів банком - ВАТ КБ "Надра", який обслуговує відповідача. При цьому вказує, що неодноразово звертався до адміністрації банку з приводу виконання платіжного доручення № 541 від 22.01.2009 р. про перерахування коштів в сумі 2091,08 грн. на рахунок Рівненської філії "Українського державного центру радіочастот". З отриманих відповідей вбачається, що ВАТ КБ "Надра" прийняло до виконання вказане платіжне доручення, однак останнє не було виконане в зв'язку з запровадженням у банку Тимчасової адміністрації. Враховуючи викладене, вважає, що зобов'язання по договору ним не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень з приводу заявленого спору не надав.

Відтак, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 99 на роботи з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. Відповідно до умов договору позивач (виконавець) зобов'язаний забезпечувати електромагнітну сумісність радіоелектронних засобів, які використовує відповідач (замовник), згідно з вимогами чинного законодавства України, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати на користь позивача плату за виконання робіт.

За умовами п.п. 3.1, 3.2 та додатку до договору, періодичність здійснення платежів за виконані роботи - щомісячно.

В грудні 2008 року позивач виконав роботи на суму 2091,08 грн., про що між сторонами підписано Акт виконаних робіт та відповідачу виставлено рахунок № 99/16 від 27.11.2008 року про сплату коштів в сумі 2091,08 грн.

Вказаний рахунок залишився неоплаченим.

У відповідь на направлену відповідачу претензію від 23.02.2009 р. № 303, останній повідомив, що кошти в сумі 2091,08 грн. сплачені згідно платіжного доручення № 541 від 22.01.2009 року. При цьому відповідач зазначив, що на неодноразові звернення до банку не отримав відповіді чому кошти не були перераховані.

Зважаючи, що рахунок на суму 2091,08 грн. не оплачений, позивач керуючись п. 4.3 договору, ст. 625 ЦК України нарахував пеню в сумі 138,37 грн., збитки від інфляції в сумі 121,28 грн. та 3% річних в сумі 22,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обслуговується в Рівненському відділенні ВАТ КБ "Надра" на підставі договору банківського рахунку від 20.01.2005 року.

Кошти в сумі 2091,08 грн. були перераховані відповідачем на рахунок позивача 22.01.2009 року за платіжним дорученням № 541 від 22.01.2009 року. Зазначена обставина підтверджується банківською випискою, згідно якої кошти в сумі 2091,08 грн. списані з рахунку відповідача для перерахування на рахунок позивача. Виписка містить відмітку банку (РРУ ВАТ КБ "Надра") про прийняття платіжного документа до виконання. (а.с. 27).

В зв'язку з невиконанням банком платіжних доручень, відповідачем були направлені звернення в Прокуратуру м. Рівне, Національний банк України та Центральне відділення банку "Надра" в м. Київ про незаконні дії банку щодо виконання своїх договірних зобов'язань, грубого порушення Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" та Інструкції про безготівкові розрахунки. На свої звернення, в квітні 2009 року відповідач отримав відповідь, що в банку "Надра" з 10 лютого 2009 року працює Тимчасова адміністрація та строком на 6 місяців введено мораторій на задоволення вимог клієнтів.

Однак, матеріали справи свідчать, що платіжне доручення відповідача № 541 про перерахування коштів в сумі 2091,08 грн. прийняте до виконання банком 22.01.2009 року і кошти були фактично списані з рахунку платника, а мораторій на задоволення вимог клієнтів введено лише з 10.02.2009 року. Прийняття зазначеного платіжного доручення до виконання підтверджує і ВАТ КБ "Надра" у своєму листі від 14.04.2009 року № 06/1414. (а.с. 30). Відтак не завершення переказу коштів відбулося з вини обслуговуючого платника банку - ВАТ КБ "Надра".

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. При прийнятті банком платника розрахункового документа на виконання, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно п. 8.1 ст. 8, п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Як передбачено пунктом 22.4 ст. 22 цього ж Закону при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Матеріали справи свідчать про прийняття банком відповідача на виконання платіжне доручення № 541 від 22.01.2009 року на суму 2091,08 грн., а тому ініціювання переказу коштів вважається завершеним.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином виконав зобов'язання по сплаті коштів в сумі 2091,08 грн., а тому відсутні підстави для задоволення позову. Понесені позивачем судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя

підписано "26" серпня 2009 р.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/5929370

И ещё вот такое Постановление ВХСУ (тоже старенькое):
Скрытый текст: показать
Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


04 березня 2008 р.

№ 12/711


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Реклама”, м. Київ (далі –ТОВ “Інтер-Реклама”)

на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2007 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2007

зі справи № 12/711

за позовом ТОВ “Інтер-Реклама”

до представництва компанії “Санофі-Сінтелабо Груп” в Україні, м. Київ (далі –компанія “Санофі-Сінтелабо Груп”),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –акціонерне товариство закритого типу “Українська незалежна ТВ корпорація” (Інтер), м. Київ (далі –АТЗТ “Українська незалежна ТВ корпорація” (Інтер),

закрите акціонерне товариство “Міжнародний Медіа Центр –СТБ”, м. Київ (далі –ЗАТ “Міжнародний Медіа Центр –СТБ”), та

товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Кіно-ТВ”, м. Київ (далі –ТОВ “Телерадіокомпанія “Кіно-ТВ”),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –підприємство з іноземними інвестиціями “Укрмідіа Лімітед”, м. Київ (далі –підприємство “Укрмідіа Лімітед”), та

акціонерний комерційний банк “Інтерконтинентбанк”, м. Київ (далі –АКБ “Інтерконтинентбанк”) ,

про стягнення 134 170,62 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ “Інтер-Реклама” – не з'яв.,

компанії “Санофі-Сінтелабо Груп” –Ліннікової Г.М., Подлящук О.П.,

АТЗТ “Українська незалежна ТВ корпорація” (Інтер) –з'яв.,

ЗАТ “Міжнародний Медіа Центр –СТБ” –з'яв.,

ТОВ “Телерадіокомпанія “Кіно-ТВ” –з'яв.,

підприємства “Укрмідіа Лімітед” –Бронішевської А.М.,

АКБ “Інтерконтинентбанк” –з'яв.


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України


ВСТАНОВИВ:


ТОВ “Інтер-Реклама” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з компанії “Санофі-Сінтелабо Груп” 102 947, 90 грн. основного боргу, 18 708, 71 грн. пені, 3 % річних у сумі 3 362, 97 грн., 9 151, 04 грн. втрат від інфляції, а всього 134 170, 62 грн. у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору про організацію рекламної компанії.

Рішенням названого суду від 18.09.2007 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2007 (колегія суддів у складі: суддя Мартинюк А.І. –головуючий, судді Лосєв А.М., Зубець Л.П.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності доказів порушення відповідачем договірних зобов’язань.

ТОВ “Інтер-Реклама” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме, - статей 509, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статті 30 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (далі –Закон).

У відзивах на касаційну скаргу компанія “Санофі-Сінтелабо Груп” і підприємство “Укрмідіа Лімітед” заперечують проти доводів скарги і просять судові рішення зі справи залишити без змін з мотивів їх законності та обґрунтованості, а скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

ТОВ “Інтер-Реклама” подало Вищому господарському суду України клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги через неможливість представника названого товариства взяти участь у судовому засіданні.

Беручи до уваги, що участь представників сторін у касаційному розгляді не є обов’язковою, а поважних причин для відкладення розгляду справи ТОВ “Інтер-Реклама” не зазначено, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

-15.04.2005 ТОВ “Інтер-реклама”, підприємство “Укмідіа лімітед” та компанія “Санофі-Сінтелабо Груп” уклали договір про організацію рекламної компанії (далі –Договір), за умовами якого ТОВ “Інтер-реклама” взяло зобов’язання надавати компанії “Санофі-Сінтелабо Груп” послуги з розміщення в ефірі зазначених у Договорі телеканалів рекламних матеріалів цієї компанії, що надаються підприємством “Укмідіа лімітед”, а компанія “Санофі-Сінтелабо Груп” –приймати зазначені послуги та здійснювати їх оплату відповідно до умов Договору; умови розміщення рекламних матеріалів у ефірі відповідних телеканалів, зокрема, вартість, порядок та інші умови оплати, визначаються в завданнях, які є додатками до Договору та його невід’ємними частинами;

- статтею 5 Договору встановлено порядок розрахунків сторін, зокрема, пунктом 5.2 цієї статті передбачено, що компанія “Санофі-Сінтелабо Груп” здійснює попередню оплату рекламних послуг ТОВ “Інтер-реклама” згідно з затвердженими сторонами завданнями, на підставі виставлених ТОВ “Інтер-реклама” рахунків, шляхом перерахування на поточний рахунок останнього відповідної суми впродовж трьох банківських днів з моменту одержання компанією “Санофі-Сінтелабо Груп” рахунку;

- пунктом 8.4 Договору передбачено, що у випадку порушення компанією “Санофі-Сінтелабо Груп” строків, встановлених пунктом 5.2 Договору, ця компанія зобов’язана сплатити ТОВ “Інтер-реклама” пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на момент прострочення за кожен день прострочення;

- відповідно до завдань від 15.04.2005 № № 6831/05t, 6595/05і, 6597/05f, 7531/05і відповідач замовив позивачеві рекламні послуги на суму 102 942, 90 грн.;

- листом від 18.05.2005 № 69 відповідач гарантував оплату зазначених рекламних послуг не пізніше 20.05.2005;

- позивач протягом травня-червня 2005 року виконав зобов’язання за Договором, визначене завданнями від 15.04.2005 №№ 6831/05t, 6595/05і, 6597/05f, 7531/05і, на суму 102 942, 90 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі;

- відповідно до умов Договору для оплати зазначених рекламних послуг позивачем було складено рахунки-фактури від 13.06.2005 №№ 6595/05і, 6597/05f, від 16.06.2005 № 6831/05t та від 11.07.2005 № 7531/05і;

- за твердженням позивача, дати, зазначені у вказаних рахунках, є датами фактичного надіслання рахунків відповідачеві за допомогою факсимільного зв’язку, проте доказів такого надіслання суду не подано;

- відповідач, обґрунтовуючи свою правову позицію з даного спору, пояснив суду, що спірні рахунки було отримано ним лише у вересні 2005 року та оплачено відповідно до умов Договору протягом трьох банківських днів з моменту їх отримання –09.09.2005; відповідачем не подано доказів отримання цих рахунків у вказані ним строки;

- згідно з копіями платіжних доручень від 09.09.2005 №№ 5800, 5801, 5802, 5803 відповідач здійснив оплату рекламних послуг ТОВ “Інтер-реклама” за рахунками від 13.06.2005 №№ 6595/05і, 6597/05f, від 16.06.2005 № 6831/05t та від 11.07.2005 № 7531/05і в сумі 102 942, 90 грн.; вказані кошти було перераховано на банківський рахунок позивача, зазначений у цих рахунках;

- з наявних у справі доказів вбачається, що: кошти відповідача, які надійшли відповідно до платіжних доручень від 09.09.2005 № 5802 у сумі 72 133,42 грн. та № 5803 в сумі 29 529, 29 грн., обліковуються на рахунку АКБ “Інтерконтинентбанк” 3720 (суми з’ясування); кошти, перераховані відповідачем платіжними дорученнями від 09.09.2005 № 5800 та № 5902 відповідно в сумі 445, 39 грн. та 839, 80 грн. 20.12.2005, було зараховано на рахунок відповідача, а під час вирішення спору зі справи позовні вимоги в частині саме цієї суми визнано відповідачем та задоволено ним;

- за твердженням позивача, 22.07.2005 листом № 113 відповідача було повідомлено про зміну банківських реквізитів ТОВ “Інтер-реклама”, однак доказів надіслання такого листа суду не подано;

- листом від 20.12.2005 № 275/1 позивач повідомив відповідача про виникнення в нього заборгованості за надані протягом травня та червня рекламні послуги в сумі 102 942, 90 грн.; на час звернення до суду позивач зазначених коштів не отримав.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для примусового стягнення з відповідача основної суми боргу за Договором з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, а також пені за можливе прострочення виконання цього зобов’язання.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею ж 610 ЦК України порушенням зобов’язання визначено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні Закону переказ коштів –це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документу на переказ або використання спеціального платіжного засобу. При прийнятті банком платника розрахункового документу на виконання, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Згідно з пунктом 32.1 статті 32 Закону банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов’язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене попередні судові інстанції, встановивши, що: відповідачем виконано зобов’язання з перерахування коштів на вказаний позивачем банківський рахунок; наявні у справі докази не підтверджують прострочення компанією “Санофі-Сінтелабо Груп” виконання цього зобов’язання, –дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні даного позову.

Твердження скаржника про неналежне виконання відповідачем зобов’язання за Договором з посиланням на припис статті 30 Закону, згідно з яким переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі, є необґрунтованим, оскільки з норм Закону вбачається, що під час здійснення грошового переказу дії платника полягають саме в ініціюванні грошового переказу в установленому чинним законодавством порядку.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, що покладено в обґрунтування оскаржених судових рішень.
За наведених обставин оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів є законними та обґрунтованими, і визначені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2007 зі справи № 12/711 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Реклама” – без задоволення.

Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
http://reyestr.court.gov.ua/Review/1451063
Последний раз редактировалось VOA 30 июл 2013, 15:54, всего редактировалось 1 раз.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
janna
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5227
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1806 раз.
Поблагодарили: 2036 раз.

UNREAD_POST Lidia_ » 30 июл 2013, 14:55

Потому что МДЗУ настаивает, что предельные сроки уплаты НО не переносятся, если сдвинулся предельный срок подачи декларации.

Подробнее: дата оплаты налога


Я с ним полностью согласна :)
Чтобы сделать работу как следует, вечно не хватает времени. Но чтобы ее переделать, время всегда находится.
Аватар пользователя
Lidia_
 
Сообщений: 317
Зарегистрирован: 05 мар 2013, 03:44
Благодарил (а): 86 раз.
Поблагодарили: 81 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 30 июл 2013, 15:38

Lidia_ писал(а):Я с ним полностью согласна :)

Почему?
Хотите об этом поговорить? :)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST налоговик » 30 июл 2013, 16:13

Marlboro писал(а):
Lidia_ писал(а):Я с ним полностью согласна :)

Почему?
Хотите об этом поговорить? :)


Я тоже для себя приходил к выводу: предельные сроки уплаты НО не переносятся, если сдвинулся предельный срок подачи декларации. Безотносительно мнения налоговиков.
Правда, цепь рассуждений надо восстановить. Помню только вывод.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в РАЗНОЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al, Gb, Ya