Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Самозанятые лица

обще-предпринимательские темы (независимо от системы налогообложения)

Модератор: ФЛ7

UNREAD_POST Зіронька » 13 ноя 2013, 14:55

Каким образом "самозайнята особа" (нотариус), может оформить работника, какими документами руководствуется.
Зіронька
 
Сообщений: 9
Зарегистрирован: 20 июн 2013, 09:09
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST VOA » 13 ноя 2013, 15:35

Нотариус - такой же работодатель, как и ЮЛ или ФОП или физлицо. Поэтому у него все те же бумажные оформления, как и у ФОПа: трудовой договор в 3-х экз. регистрируется в ФЗ по типовой форме, если нанимать именно наёмного работника, а не подрядчика.
Законодательство - всё то же самое, что и для любого работодателя-физлица (ФОП, самозанятого или просто физлица).
ЕСВ, НДФЛ, 1ДФ, ведомости начисления/выплаты з/п, НСЛ, отпускное законодательство, КЗоТ, труд.книжки, путёвки, несчастные случаи, больничные, пенсии и т.п.

На БФ через поиск, например, обнаруживаются профильные темы:
Учет у частного нотариуса -самозанятого лица
Самозанятые лица
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
Зіронька
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5177
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1792 раз.
Поблагодарили: 2011 раз.

UNREAD_POST Зіронька » 13 ноя 2013, 16:07

можно ли вносить доп.пункт в трудовой договор о неразглашении тайны.
Зіронька
 
Сообщений: 9
Зарегистрирован: 20 июн 2013, 09:09
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 ноя 2013, 16:54

И что это даст? Практически.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST налоговик » 13 ноя 2013, 17:32

про помощника нотариуса


МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
25.02.2013 № 4-18/880

Приватним нотаріусам області

«Про вимоги до помічників нотаріусів»

Для реалізації вимог Закону України «Про нотаріат», відповідно до Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.12.2008 № 2260/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1244/15935, зі змінами та доповненнями, Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 за № 3253/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2012 за № 1318/18613, зі змінами та доповненнями, Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 за № 759/19497, зі змінами та доповненнями, Головне правління юстиції у Тернопільській області повідомляє наступне.

Верховна Рада України ухвалила, а Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності» від 06.09.2012 N 5208-VI, яким, зокрема, встановлюються вимоги до помічників нотаріусів.

Відповідно до Закону помічник нотаріуса набуває зовсім іншого статусу.

Так, помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як 3 роки.

Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свій статус з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

За дорученням нотаріуса помічник нотаріуса бере участь у прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складенні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов'язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносить записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити до підприємств, установ і організацій щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконує іншу допоміжну і технічну роботу.

Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.

Помічник нотаріуса зобов'язаний виконувати свої професійні обов'язки відповідно до Закону «Про нотаріат» та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.

Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного нотаріуса є виключним правом нотаріуса. З помічником нотаріуса укладається трудовий договір.

Нотаріус може мати одного помічника.

Відповідно до п. 10.2 Правил ведення нотаріального діловодства документи в особових справах групуються у хронологічному порядку в міру їх надходження у такій послідовності: внутрішній опис документів, включених до справи; заява про прийняття на роботу (контракт); направлення або подання; особовий листок обліку кадрів; автобіографія, документи про освіту (копії), витяги з наказів (розпоряджень) про призначення, переведення, звільнення; доповнення до особового листка з обліку кадрів; доповнення до особового листка про заохочення; довідки та інші документи.

Для належного виконання вимог Закону України «Про нотаріат», вважаємо за необхідне рекомендувати нотаріусам отримати довідку про відсутність судимості у особи, яка згідно трудового договору з нотаріусом прийнята на посаду помічника та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які долучити до особової справи помічника.

Головне управління юстиції, відповідно до покладених на нього завдань, організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, контролює дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства тощо (п.4.54 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі).

Основними завданнями перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства є: перевірка організації нотаріальної діяльності державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, у тому числі дотримання вимог до робочого місця приватного нотаріуса, страхування цивільно-правової відповідальності, до організації прийому громадян і режиму роботи контори, архіву, нотаріуса, правильності оформлення трудових відносин з працівниками нотаріуса тощо (п. 1.1 Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства).

Одночасно звертаємо увагу про те, що відповідно до ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо).

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та строку відсутності.

У випадках встановлення порушень з боку приватних нотаріусів зазначених вимог Закону України «Про нотаріат», головним управлінням юстиції вживатимуться заходи реагування у відповідності до діючого законодавства.

Начальник управління І.С.Бандура
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST Печкин » 13 ноя 2013, 17:51

В свое время была интересная ситуация со стажерами нотариуса. Трудовые договора с ними в центре занятости не регистрировались (Минюст эти договора "вел" и трудовую книжку хранил).

PS. Глянул - вроде ничего не изменилось :)
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
VOA
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST VOA » 13 ноя 2013, 20:13

Спасибо.
Давняя тема.
Например, http://dtkt.com.ua/show/3cid11618.html
В 2012 Т.Федченко в "Вестнике" почти дословно цитирует перечень расходов и там речь о труд.соглашении http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/id/2895
А вот сами нотариусы в 2011 говорят о регистрации работников через ФЗ http://yurradnik.com.ua/yurforum/?action=topic&id=26572
Ответ от Ровненсккого ФЗ http://www.dcz.gov.ua/rov/control/uk/fa ... liststind=:
Скрытый текст: показать
Виберіть тему питання:
Від кого: Опанащук Тетяна Леонідівна
Дата/час: 12.04.2010 12:41
Текст питання:

Доброго дня!
Влаштовуюсь на роботу до приватного нотаріуса. При реєстрації трудового договору у Рівненському міському центрі зайнятості, нам, сторонам, було відмовлено, так як, приватний нотаріус зареєстрована і проживає у Рівненському районі, хоча

Відповідь:
Консультант: П.Бессольніков, начальник юридичного відділу
Дата/час: 20.04.2010 13:13
Текст відповідi:

Шановна Тетяно Леонідівно!
Повідомляємо, що відповідно до пункту 2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08.06.2001 № 260, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Щодо посилання на Закон України "Про нотаріат" як причину відмови у реєстрації трудового договору, то, виходячи із розбіжностей між змістом Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260, та змістом Порядку проходження стажування в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса та підготовки стажиста до нотаріальної діяльності, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.06.2008 за №3572/15263, прийнятого для реалізації статті 13 Закону України "Про нотаріат" (зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції №2371/5 від 04.12.2009 року), то в даний час у державній службі зайнятості не можуть бути зареєстровані трудові контракти між стажистом нотаріуса та приватним нотаріусом.
Пунктом 1 Порядку № 260 визначено, що вищевказаний порядок поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг.
Ч. 2 ст. 3 Закону України "Про нотаріат" встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні та зазначає, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати в штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу.
Тобто, приватні нотаріуси не підпадають під суб'єктне регулювання Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою.
Але, зважаючи на необхідність соціального захисту найманого працівника, спеціалістам Рівненського районного центру зайнятості надані рекомендації щодо реєстрації трудового договору, який укладається між приватним нотаріусом та найманим працівником (за винятком стажиста нотаріуса).

Энциклопедия нотариуса (оченьмногабукафф) https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct= ... 55i4524oZQ:
Скрытый текст: показать
HTTP://WWW.DCZ.GOV.UA/ROV/CONTROL/UK/FAQ/FULLLIST?THEMEID=21&QLISTSTIND=ІРИНА ЛОСИЦЯ,
кандидат юридичних наук, приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу
ГАННА БОКАНЬ,
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу
ГАННА КОСЕНКО,
юридичний радник науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса»

НАЙМАНИЙ ПРАЦІВНИК ПРИВАТНОГО НОТАРІУСА: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
НОРМАТИВНІ АКТИ
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322 (зі змінами) (далі — КЗпП).
Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 (зі змінами) «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю».
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю».
Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (зі змінами) (далі — Інструкція про порядок ведення трудових книжок).
Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (зі змінами) (далі — Правила нотаріального діловодства).
Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.05.2001 за № 407/5598 (зі змінами) (далі — Правила роботи архівних підрозділів).
Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі — Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади).
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (зі змінами).
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 (зі змінами).
Згідно з чинним законодавством України приватний нотаріус може працювати самостійно або використовувати під час здійснення своєї професійної діяльності працю найманих працівників.
УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Відповідно до ст. 24 КЗпП нотаріус, виступаючи фізичною особою — роботодавцем, при прийнятті на роботу працівника зобов’язаний укласти з ним трудовий договір у письмовій формі. Форма такого трудового договору та порядок його реєстрації затверджені наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю».
Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю, а саме: фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо). Тобто особливості нотаріуса як суб’єкта-роботодавця не враховувалися при розробці зазначеного нормативного акта, але саме його приписи належить використовувати сьогодні нотаріусу за наявності найманих працівників.
При укладенні трудового договору громадянин, який бажає стати працівником у приватного нотаріуса, зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (якщо раніше був працевлаштований за трудовим договором і має трудову книжку), довідку відповідної державної податкової служби про податковий номер, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) та інші документи.
У договорі зазначаються стосовно фізичної особи — роботодавця (нотаріуса): прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, посада (приватний нотаріус), нотаріальний округ, ідентифікаційний номер, місце проживання, серія, номер паспорта та яким органом і коли він виданий. На наш погляд, доцільно також було б вказувати дані Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та дані Реєстраційного посвідчення. Для найманого працівника вказуються: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, вид діяльності (професія), останнє місце роботи, місце проживання, серія, номер паспорта та яким органом і коли він виданий, ідентифікаційний номер.
Однією із суттєвих умов трудового договору є строк його дії. Згідно зі ст. 23 КЗпП трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи КЗпП.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
При укладенні договору необхідно визначитися з видом його строковості, та якщо строк встановлюватиметься за погодженням сторін, — чітко зазначити строк дії договору.
Крім того, в договорі слід вказати розмір заробітної плати працівника. При цьому важливо враховувати, що розмір заробітної плати працівника повинен бути не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Ретельно слід також прописати обов’язки працівника.
Рекомендованою формою трудового договору передбачено фіксувати в договорі також: час початку та закінчення роботи, час обідньої перерви, вихідні дні та тривалість щорічної опла¬чуваної відпустки, яка повинна бути не менше 24 календарних днів.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням нотаріуса про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Як було зазначено вище, наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 затверджено форму типового трудового договору. В листі ж Міністерства праці і соціальної політики від 09.10.2001 р. № 06/2-4/133 зазначено, що сторони мають право вносити зміни та доповнення до форми типового договору за умови, що зазначені зміни та доповнення не будуть погіршувати умови праці працівників порівняно із законодавством України. Слід пам’ятати, що умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпП).
Погіршенням умов праці будуть вважатися, наприклад:
встановлення заробітної плати нижче рівня мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством України;
відсутність у договорі та ненадання працівнику часу відпочинку на протязі робочого дня (обідньої перерви);
ненадання працівнику щорічної оплачуваної відпустки;
ненадання пільг при нарахуванні податку на дохід при нарахуванні заробітної плати і т. ін.
РЕЄСТРАЦІЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою — роботодавцем у трьох примірниках фізична особа — роботодавець повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Порядок реєстрації трудового договору затверджено наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю».
При реєстрації трудового договору сторони повинні подати паспорти, довідки відповідної державної податкової служби про податкові номери (за наявності) та ще такі документи:
нотаріус: Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, Реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності;
працівник, який влаштовується на роботу до нотаріуса, — трудову книжку (якщо працевлаштовується не вперше і має трудову книжку).
Під час реєстрації трудового договору в цент¬рі зайнятості повинні бути присутніми обидві сторони — нотаріус і працівник. Але зазначений Порядок передбачає можливість реєстрації трудового договору і за відсутності будь-якої зі сторін.
Зазначимо, що стаття 24-1 КЗпП у досить невдалій, з нашої точки зору, формі закріплює можливість реєстрації трудового договору з фізичною особою за «нотаріальним дорученням» (звертаємо увагу, що на підставі доручення передбачається саме реєстрація, а не укладення трудового договору). При цьому законодавець віддає встановлення порядку такої реєстрації саме Міністерству праці та соціальної політики України.
У свою чергу, Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, встановлює таке:
у разі відсутності фізичної особи — робото¬давця для реєстрації подаються паспорт уповноваженої особи, оригінал та належ¬ним чином завірена копія нотаріальної довіреності, а також у відповідних випадках ті документи, які б подавала сама фізична особа — роботодавець;
пункт 4 Порядку регламентує правила реєстрації трудового договору в разі відсутності працівника:
«фізична особа (або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа) повинна пред’явити паспорт та подати такі документи:
фізична особа — підприємець (у нашому випадку нотаріус): підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально посвідченим підписом працівника, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця (наш коментар: для нотаріуса — Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, Реєстраційне посвідчення), довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку (за наявності)».
Але на практиці це є неможливим, оскільки нотаріуси не засвідчують справжність підписів на договорах. Тобто вищенаведені приписи Порядку не узгоджені з іншими нормативними актами, в тому числі із Законом України «Про нотаріат» та підзаконними актами, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій.
Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою — роботодавцем (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою) трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.
Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про реєстрацію трудового договору, зробленого в книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох примірниках трудового договору запис:
«Трудовий договір зареєстрований «__» ___________ 20__ р. № _____
_________________________________________________________________________________
(найменування центру зайнятості)
М.П.
________________
(підпис)
____________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові посадової особи центру зайнятості)».
ДОДАТКОВІ УГОДИ ДО ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Додаткові угоди до трудового договору укла¬даються в разі змін будь-яких умов договору за згодою сторін. Такими умовами можуть бути зміни:
у робочому часі;
тривалості щорічної та/або додаткової відпустки;
розміру заробітної плати і т. ін.
Проведення реєстрації змін до вже зареєстрованого в службі зайнятості трудового договору чинним законодавством не передбачено, оскільки реєстраційний номер трудового договору, укла¬деного між фізичною особою — роботодавцем і найманим працівником, може бути лише один. Одночасно не виникає сумніву, що сторони трудових відносин мають право на внесення узгоджених змін до укладеного між ними трудового договору, якщо вони не вступають у протиріччя до чинного законодавства.
Записи до трудової книжки працівника нотаріуса про зміни в трудовому договорі вносяться тільки тоді, коли додатковою угодою змінено найменування посади працівника (тобто це, по суті, є переведення працівника або зміна істотних умов праці).
ТРУДОВА КНИЖКА ПРАЦІВНИКА
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють у фізичної особи — роботодавця понад п’ять днів.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок ведення трудових книжок визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок.
Трудові книжки працівників нотаріуса зберігаються безпосередньо у працівників (п. 2.20-1 Інст¬рукції про порядок ведення трудових книжок).
Запис до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи робить нотаріус відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. При прийнятті на роботу вноситься запис: «Прийнятий на роботу (далі зазначається трудова функція) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості)», при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»), а при звільненні — запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)», при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)».
Унесені нотаріусом до трудових книжок своїх працівників записи про прийняття на роботу та звільнення з роботи (а можливо, й про переведення) підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються печаткою служби зайнятості.
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 2012 року, у графі 2 трудової книжки записується «05.01.2012».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. Печаткою завіряється тільки запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
До трудових книжок працівників за місцем роботи до занесення відомостей про роботу вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;
б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);
в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, коли такий запис зроблено навчальним закладом;
г) про роботу як членів колгоспу — у тому разі, коли чинним законодавством передбачено зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;
д) про час догляду за інвалідом 1-ї групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. «є» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);
е) безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Записи про прийом на роботу до трудової книжки вносяться тільки після проставлення службою зайнятості відмітки на трьох примірниках трудового договору про його реєстрацію. При цьому назва трудової функції, для виконання якої прийнятий працівник, і яка зазначена у трудовому договорі, повинна відповідати Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327.
Якщо запис до трудової книжки внесено неправильно, з помилками, закреслювати такий запис не можна. У цьому випадку в наступному рядку розділу, де зроблено помилковий запис, ставиться наступний порядковий номер, дата внесення запису і в графі 3 зазначається: «Запис № ___ недійсний.» Робиться правильний запис і в графі 4 повторюються дата та номер трудового договору, запис з якого невірно зазначений в трудовій книжці.
Згідно з п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові і дату народження виконується за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (напевне, в нашому випадку підписом нотаріуса та його печаткою).
Запис про звільнення повинен робитися відповідно до формулювань чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю та пункт КЗпП.
Якщо трудовий договір був строковим, то по закінченні строку працівник звільняється на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. У цьому випадку в графі 3 розділу «Відомості про роботу» робиться такий запис: «Звільнений з роботи у зв’язку з закінченням строкового трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП». При цьому в графі 1 ставиться порядковий номер запису, в графі 2 — дата внесення запису, а в графі 4 вказується дата зняття трудового договору з реєстрації службою зайнятості і робиться запис: «Трудовий договір №___ знятий з реєстрації______(дата)». Запис про звільнення вноситься до трудової книжки тільки після проставлення службою зайнятості відмітки на трьох примірниках трудового договору про зняття його з реєстрації. Датою звільнення є дата розірвання трудового договору.
Якщо працівник звільняється за власним бажанням, то після зняття трудового договору з реєстрації в графі 3 розділу «Відомості про роботу» робиться такий запис: «Звільнений з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП». При цьому в графі 1 ставиться порядковий номер запису, в графі 2 — дата внесення запису, а в графі 4 вказується дата зняття трудового до¬го¬вору з реєстрації службою зайнятості і робиться запис: «Трудовий договір №___ знятий з реєстрації______(дата)».
Важливо звернути увагу на питання, яке виникає, коли працівник стає на роботу вперше, працевлаштування здійснюється до нотаріуса, і працівник не має трудової книжки. Чи може фізична особа — роботодавець або державна служба зайнятості завести трудову книжку такому працівнику? Міністерство праці роз’яснює в листі від 23.03.2006 № ДЦ-12-1528/0/6-06, що згідно з Інструкцією № 58 про порядок ведення трудових книжок працівників першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Тобто п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок містить терміни «підприємство» та «відділ кадрів», не враховуючи ще фізичних осіб, які використовують найману працю, приватних нотаріусів, які можуть працевлаштовувати працівників, тощо. Скоріше за все, в цьому випадку в Інструкції прописано узагальнюючі застарілі терміни, застосовувані ще з радянських часів. Як зазначено в листі, у таких випадках трудовий стаж може бути підтверджений трудовим договором. У цьому випадку відсутність трудової книжки не буде вважатися порушенням норм трудового законодавства, і, отже, фізичну особу — роботодавця не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 КУпАП.
ОСОБОВА СПРАВА ПРАЦІВНИКА
Заведення особових справ працівників передбачено Типовою номенклатурою справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. № 3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 р. за № 1318/18613, за індексом 01-17 «Особові справи осіб, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом». Строк зберігання цих справ — постійно.
Особова справа являє собою сукупність документів, що містять відомості про працівника.
Слід звернути увагу, що згідно з п. 240 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади та підпунктом 3.2.2 Правил роботи архівних підрозділів особові справи формуються протягом усього часу роботи працівника.
Згідно з п. 10.2 Правил нотаріального діловодства документи в особових справах групуються у хронологічному порядку в міру їх надходження в такій послідовності:
внутрішній опис документів, включених до справи;
заява про прийняття на роботу (контракт);
направлення або подання;
особовий листок обліку кадрів;
автобіографія;
документи про освіту (копії);
витяги з наказів (розпоряджень) про призначення, переведення, звільнення;
доповнення до особового листка обліку кадрів;
доповнення до особового листка про заохочення;
довідки та інші документи.
До речі, іншими документами можуть бути документи, потрібні для практичної роботи, наприклад, для підтвердження певних прав та пільг працівника (копії свідоцтв про наро¬дження дітей, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — для надання додаткової відпустки, копія картки платника податків тощо).
Відповідно до п. 3.2.12 Правил роботи архів¬них підрозділів копії наказів, розпоряджень про стягнення, заохочення, зміну прізвища працівника тощо до особової справи не включаються. Ці відомості вносяться в доповнення до особового листка з обліку кадрів або до трудової книжки.
ВНУТРІШНІЙ ОПИС ДОКУМЕНТІВ, ВКЛЮЧЕНИХ ДО ОСОБОВОЇ СПРАВИ
Як уже було зазначено вище, п. 10.2 Правил нотаріального діловодства передбачає складання внутрішнього опису особової справи працівника. Однак оскільки чинними Правилами ведення нотаріального діловодства форми внутрішнього опису особових справ не передбачено, то при його складанні необхідно буде звернутися до Правил роботи архівних підрозділів. Форма внутрішнього опису міститься в додатку 8 до цих Правил.
Згідно з підпунктами 5.1.12, 5.1.13 Правил роботи архівних підрозділів внутрішній опис складається на окремому аркуші за формою, що містить відомості про порядкові номери документів справи, їх індекси, дати, заголовки та номери аркушів справи, на яких розташований кожен документ. До внутрішнього опису складається підсумковий запис, в якому наводяться цифрами та літерами кількість документів, що включені до опису, та кількість аркушів внутрішнього опису. Внутрішній опис підписується його укладачем.
ОСОБОВИЙ ЛИСТОК З ОБЛІКУ КАДРІВ
Ведення такого документа, як особовий листок з обліку кадрів, було передбачено ще за радянських часів. На сьогоднішній день затвердженої форми цього документа немає. Взагалі особовий листок з обліку кадрів є узагальненням автобіографічних даних працівника. Він містить перелік питань щодо даних працівника, його освіти, попередньої роботи, відношення до військової служби, сімейного стану тощо. Нині в особовий листок з обліку кадрів не вносять відомостей про партійну, національну належність та про походження.
Працівник обов’язково наклеює фотокартку (місце для фотокартки визначено на бланку документа). Особовий листок з обліку кадрів заповнюється особисто працівником чорнилами або кульковою ручкою, розбірливо, без підчисток та виправлень.
Правильність заповнення особового листка з обліку кадрів, а також дати, найменування підприємств, установ, організацій, посад, робіт, кваліфікації, населених пунктів обов’язково звіряється із записом у паспорті, трудовій книжці, документі про освіту, військовому квитку та ін.
ДОПОВНЕННЯ ДО ОСОБОВОГО ЛИСТКА З ОБЛІКУ КАДРІВ
Записи в Доповненні до особового листка з обліку кадрів робляться вперше при оформленні особової справи, потім — при наступних змінах в облікових даних працівника (після заповнення особового листка з обліку кадрів) на підставі відповідних наказів (розпоряджень) та документів, наданих працівником (наприклад, при зміні прізвища).
АВТОБІОГРАФІЯ
В окремих випадках для отримання додаткової інформації про працівника доцільно використовувати документ «Автобіографія», який складається працівником власноручно в довільній формі. Автобіографія містить короткий опис у хронологічній послідовності основних етапів життя й діяльності працівника. Особлива увага при її складанні звертається на питання, які не знайшли детального відображення в особовому листку з обліку кадрів.
ПОКЛАДЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА ТА АРХІВУ НА ПРАЦІВНИКА
Відповідно до п. 3.3 Правил нотаріального діловодства відповідальним за організацію діловодства та архіву при здійсненні приватним нотаріусом нотаріальної діяльності, в тому числі володіння, користування реєстрами, книгами обліку, журналами, в яких реєструються нотаріальні документи та документи, на підставі яких вчинено нотаріальні дії, та їх ведення, а також за нотаріальні документи, що знаходяться в його провадженні, є безпосередньо нотаріус.
У Правилах зазначено, що приватний нотаріус може покласти організацію діловодства та архіву на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах. Якщо приватний нотаріус вирішив покласти організацію діловодства та архіву на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах, то це необхідно оформити відповідним наказом.
ВІДПУСТКА ПРАЦІВНИКА
Право працівників на відпочинок гарантовано ст. 45 Конституції України. Тривалість і порядок надання щорічних відпусток встановлено КЗпП України та Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про відпустки» щорічною оплачуваною відпусткою мають право скористатися громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
У період перебування працівника у щорічній відпустці він звільняється від виконання обов’язків за трудовим договором. Цей час працівник витрачає на відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, на виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, усебічного розвитку. На період щорічної відпустки за працівником гарантовано зберігатиметься місце роботи (посада) та заробітна плата.
Під час перебування працівника у щорічній відпустці заборонено його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадку повної ліквідації підприємства.
Статтею 11 Закону України «Про відпустки» та ст. 80 КЗпП заборонено не надавати працівникам щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Ненадання щорічних відпусток у вказані терміни є грубим порушенням законодавства про працю, що передбачає притягнення роботодавця до відповідальності згідно із законодавством (ст. 28 Закону України «Про відпустки»).
За бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки бувають основні й додаткові.
Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники, які працюють у роботодавця за трудовим договором. А для того, щоб мати право на щорічну додаткову відпустку, потрібні спеціальні підстави, передбачені статтями 7 і 8 Закону України «Про відпустки». На сьогодні для працівника приватного нотаріуса немає передбачених законом підстав для надання щорічної додаткової відпустки.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Відрахування робочого року здійснюється від дня укладення трудового договору.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у цього роботодавця.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком таких випадків:
1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2) інвалідам;
3) особам віком до вісімнадцяти років;
4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
10) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Власник або уповноважений ним орган зо¬бо¬в’я¬заний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) інвалідам;
3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
9) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною про¬г¬рамою.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Окремо хочемо зупинитися на відпустці, передбаченій ст. 19 Закону України «Про відпустки» — додатковій відпустці працівникам, які мають дітей. Закон України «Про відпустки» відносить таку відпустку до соціальної, проте оплачує її роботодавець, а працівники використовують її, приєднуючи до щорічної основної відпустки.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпуст¬ки» зазначена додаткова відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батькові, який виховує дитину без матері (зокрема, й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
ТРИВАЛІСТЬ ЩОРІЧНИХ ОСНОВНИХ ВІДПУСТОК
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток працівників визначається не лише зазначеним Законом, а й іншими законами та нормативно-правовими актами України (здебільшого це нормативно-правові акти, які регламентують діяльність працівників окремих професій).
Тривалість відпусток розраховується в календарних днях, незважаючи на режим та графік роботи працівника.
Святкові й неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, не враховуються у тривалість відпусток (ст. 78-1 КЗпП). Не враховуються до щорічної відпустки дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (тобто листком непрацездатності), а також дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 78 КЗпП).
Згідно зі ст. 75 КЗпП та статтею 6 Закону Украї¬ни «Про відпустки» для переважної більшості працівників мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору з працівником. Це не залежить від того, чи є місце роботи працівника основним, чи таким, де він працює за сумісництвом, а також не залежить від того, зайнятий такий працівник повний робочий день чи працює скорочений робочий день.
Разом з тим ст. 6 Закону України «Про відпустки» деяким категоріям працівників установлено більшу тривалість щорічних основних відпусток. Скажімо, інвалідам І і ІІ груп мінімальна тривалість щорічної основної відпустки має становити 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів, особам, віком до 18 років, — 31 календарний день. Однак відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток працівника не може перевищувати 59 календарних днів.
ОПЛАТА ВІДПУСТКИ
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені статтями 17 (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами) і 18 (відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) Закону України «Про відпустки», виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Зазначене відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з:
1) призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
2) переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
3) відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
4) змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
5) виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
6) нез’явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
7) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
8) направленням на навчання;
9) виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
Витрати, пов’язані з оплатою відпусток, здій¬снюються за рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники.
ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
ВІДПУСТКА БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумов¬лений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
За бажанням працівника відпустка без збере¬ження заробітної плати надається в обов’яз¬ковому порядку згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки»:
матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
чоловікові, дружина якого перебуває у після¬пологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;
матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичномувисновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
пенсіонерам за віком та інвалідам III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
інвалідам I та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів;
працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, ви¬значеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, ви¬значеною у медичному висновку;
працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємст¬ві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнахо¬дження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.
ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА
Підставами припинення трудового договору є (ст. 36 КЗпП):
1) угода сторін;
2) закінчення строку (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення;
3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП);
5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
8) підстави, передбачені контрактом.
Як безстроковий, так і строковий трудовий договір можуть бути розірвані за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). Звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП не тягне за собою жодних додаткових зобов’язань для нотаріуса. Для працівника ж звільнення за угодою сторін може мати деякі переваги в порівнянні зі звільненням за власним бажанням (ст. 38 КЗпП): якщо колишній найманий працівник нотаріуса не зможе надалі працевлаштуватися, він має право звернутися в службу зайнятості для реєстрації як безробітний і отримувати допомогу по безробіттю з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно зі ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ст. 38 КЗпП як поважні причини для звільнення.
Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
Частиною 1 ст. 39-1 КЗпП встановлено: якщо після закінчення строкового трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. У цьому разі доцільно укласти договір (угоду) про зміни трудового договору і повідомити про це державну службу зайнятості.
Треба також пам’ятати, що трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір може бути розірваний за ініціативою роботодавця за наявності підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, а саме:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до дер¬жавної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Звертаємо увагу, що до застосування на практиці підстав для звільнення працівника, передбачених ст. 40 КЗпП, слід ставитися досить відповідально. Крім того, бажано прийняти до уваги, що трудове законодавство передбачає особливості процедури звільнення працівника, в тому числі й залежно від підстави звільнення. Роботодавець, не обізнаний в тонкощах трудового законодавства, може звільнити «вже непотрібного» йому працівника з порушенням певної процедури звільнення, що згодом може призвести до судового розгляду і виплати матеріальної компенсації звільненому працівникові (якщо працівник вирішить захистити свої порушені права в суді й рішення буде винесено на його користь).
Так, звільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП вряд чи застосовується нотаріусами, однак при застосуванні цієї підстави для звільнення треба пам’ятати, що відповідно до вимог трудового законодавства таке звільнення вимагає попереднього повідомлення працівника про майбутні зміни не пізніше, ніж за два місяці. Також обов’язковою умовою в даному випадку є пропозиція працівникові іншої роботи, відповідної за фахом (за її наявності). При невиконанні цих та деяких інших умов звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП вважатиметься незаконним. Якщо працівник звернеться до суду, він матиме шанс бути відновленим на роботі, і нотаріусу доведеться виплатити працівникові грошову компенсацію за час вимушеного прогулу.
Пункт 2 ст. 40 КЗпП передбачає звільнення в разі виявленої невідповідності працівника посаді або виконуваній роботі унаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи. Одразу відзначимо, що за зазначеними підставами працівника звільнити досить складно. Річ у тому, що розірвання трудового договору за зазначеними причинами є законним лише за наявності фактичних доказів того, що працівник не може належним чином виконувати трудові обов’язки. Які ж це мають бути докази? Якщо підставою звільнення служить недостатня кваліфікація працівника, то це має бути підтверджено рішенням атестаційної комісії. Але ж атестація повинна проводитися відповідно до затвердженого законодавством порядку. Що ж до працівника нотаріуса, то зазначене не було в законодавчій розробці. Крім того, відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» висновок атестаційної комісії має рекомендаційний характер і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі. Розірвання трудового договору унаслідок незадовільного стану здоров’я, як правило, допускається лише при стійкій втраті працездатності (що сталася після прийому на роботу). Часткова її втрата сама по собі не може бути підставою для звільнення з причини невідповідності виконуваній роботі, якщо працівник виконує належним чином свої трудові обов’язки і дана робота за станом здоров’я йому не проти¬показана. Стійка втрата працездатності має бути підтверджена висновками компетентних медичних комісій.
Якщо найманий працівник без поважних причин систематично не виконує покладені на нього трудовим договором обов’язки, його можна звільнити за п. 3 ст. 40 КЗпП України, але лише в разі застосування до нього раніше заходів дисциплінарного стягнення. Систематичним є повторне порушення протягом року, в якому вже мало місце застосування стягнення за перше порушення. Якщо протягом року не сталося повторного порушення, раніше застосоване стягнення вважається погашеним. Важливо також враховувати, що накладення дисциплінарного стягнення допускається лише протягом місяця з дня виявлення порушення, та з дотриманням правила, щоб не пройшло більше шести місяців з дня скоєння порушення. Оскільки звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП слід розцінювати як дисциплінарне стягнення, то до видання наказу про звільнення нотаріус повинен обов’язково відібрати у працівника письмове пояснення з приводу порушення трудової дисципліни.
Якщо працівник дозволяє собі без поважних причин не з’являтися на роботі, для його звільнення можна застосувати п. 4 ст. 40 КЗпП — «прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин». Але для цього необхідно, аби факт відсутності працівника на роботі підтверджувався документально, наприклад: табелем обліку робочого часу, актом про відсутність цього працівника на роботі тощо. При цьому слід враховувати, що навіть за наявності підстави для звільнення за прогул здійснити таке звільнення можна тільки з дотримання певної процедури (відібрання пояснень по факту прогулу, дотримання строків: не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу та деяких інших особливостей порядку звільнення).
Відсутність працівника на роботі більше чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і пологах, також може бути підставою для його звільнення, що передбачено п. 5 ст. 40 КЗпП. Слід пам’ятати, що звільнення працівника за зазначеною підставою — це право роботодавця, а не обов’язок. Більше того, якщо відсутність працівника не порушує нормального ходу роботи роботодавця, звільняти працівника не можна.
Якщо працівник з’явився на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння, його можна звільнити за п. 7 ст. 40 КЗпП. При цьому для звільнення не суттєво, чи приступив працівник до роботи в такому стані або досяг його протягом робочого дня. Нетверезий стан, стан наркотичного або токсичного сп’яніння має бути обов’язково підтверджений (є особливості підтвердження певних станів: або тільки медичний висновок, або можливі й інші види доказів: це можуть бути акти, складені в довільній формі, в яких зафіксовані зовнішні ознаки певного стану: незв’язна, нечітка мова, порушена координація рухів, агресивна або пасивна поведінка, різкий запах алкоголю і т. п.). Крім того, сама процедура звільнення має бути дотримана.
Якщо працівник виявився недобросовісним і зробив розкрадання майна нотаріуса, він може бути звільнений за п. 8 ст. 40 КЗпП. Але звільнення за вказаною підставою можливе лише в разі, якщо таке розкрадання встановлене вироком суду, що вступив в законну силу, або постановою органу, в компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадсього стягнення. При цьому, якщо за вироком суду працівник засуджений до покарання, яке не унеможливлює продовження роботи, звільнення здійснюється за п. 8 ст. 40 КЗпП. Якщо ж покарання унеможливлює продовження роботи, працівник звільняється за п. 7 ст. 36 КЗпП.
За загальним правилом звільнення працівника за ініціативою роботодавця не допускається в період тимчасової непрацездатності працівника і в період знаходження його у відпустці (виключення з цього правила див. у ст. 40 КЗпП).
Про звільнення працівника видається наказ або розпорядження роботодавця із зазначенням підстави звільнення та посилання на відповідну норму КЗпП України.
У день звільнення працівника (з будь-яких підстав) з ним необхідно здійснити повний розрахунок: виплатити належну суму заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та інші передбачені законодавством виплати на момент звільнення. Наприклад, в разі звільнення працівника за підставами, передбаченими пунк¬тами 1 і 2 ст. 40 КЗпП, роботодавець повинен виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Щодо відображення звільнення працівника в письмовому трудовому договорі, зазначимо таке.
В трудовому договорі фізична особа — робото¬давець робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.
Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.
Зняття з реєстрації трудового договору у разі його розірвання за ініціативою фізичної особи — роботодавця у випадках, визначених КЗпП, за відсутності працівника, проводиться протягом трьох робочих днів, за умови подання фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою):
примірника трудового договору;
заяви про зняття трудового договору з реєс¬трації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;
копій документів, що підтверджують:
надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;
проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.
У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору.
Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про зняття трудового договору з реєстрації, зробленого у книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох, а в разі відсутності працівника — на двох примірниках трудового договору запис:
«Трудовий договір від «__» _______________ 20__ р. № ______ знято з реєстрації «__» _______________ 20__ р.
_________________________________________________________________________________
(найменування центру зайнятості)
М.П.
________________
(підпис)
____________________________
(прізвище, ім’я, по батькові посадової особи центру зайнятості).
Внесені нотаріусом записи про звільнення до трудової книжки працівника підтверджуються підписом посадової особи органу дер¬жавної служби зайнятості, що зареєстрував трудовий договір, і скріплюються печаткою державної служби зайнятості.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ
Статті 19 і 20 Закону України від 21.03.1991 р. № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з відповідними змінами, зобов’язали фізичних осіб, які використовують найману працю, створювати спеціальні робочі місця відповідно до нормативів і працевлаштовувати інвалідів. Так, ст. 19 цього Закону для фізичних осіб, що використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — в кількості одного робочого місця.
Обов’язок розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативів і працевлаштовувати інвалідів покладено на фізичних осіб — роботодавців. Тому роботодавці при чисельності працівників 8 і більше зобов’язані працевлаштовувати працівника-інваліда або платити великі штрафні санкції.
Крім того, такі роботодавці повинні реєструватися у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і здавати йому звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
Звертаємо увагу, що наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489 (зі змінами) затверджено типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, серед яких є, зокрема, наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), наказ (розпорядження) про надання відпустки, розрахунково-платіжна відомість працівника.
Крім того, спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656 затвер¬джено типову форму первинної облікової документації зі статистики праці № П-2 «Особова картка працівника», яку введено в дію з 1 січня 2010 року.
Ці форми були розроблені Державним комітетом статистики України з метою систематизації та визначення стандартного уніфікованого переліку показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці, а також удосконалення їх з точки зору дизайну, полегшення заповнення та ведення респондентами. Крім цього, ці форми первинного обліку приведені у відповідність до норм чинного законодавства та враховують зміни, які передбачені у проекті нового Кодексу законів про працю України. При розробці системи показників вищезазначених типових форм були враховані міжнародні рекомендації та стандарти системи показників зі статистики зайнятості та оплати праці, а також пропозиції як респондентів (підприємств, установ, організацій), так і користувачів статистичної інформації з питань статистики праці.
Щодо вищеназваного наказу Державного комітету статистики України № 489, то в ньому не зазначено, що він є обов’язковим. Таким чином, ураховуючи викладене, накази про прийняття на роботу, про звільнення, про відпустки можуть містити окремі положення типових форм, але можуть відрізнятися від типових форм. Відносно Особової картки працівника, то Правила нотаріального діловодства не містять прямої вказівки щодо обов’язкової наявності цього документа. Однак вона може бути заведена, оскільки п. 10.2 Правил нотаріального діловодства серед документів в особових справах називає «довідки та інші документи».
ПІДСУМОК
Як підсумок, варто зазначити, що законодавство (трудове, податкове та інше), яке регулює відносини фізичної особи — роботодавця з найманим працівником, занадто ускладнено. Щоб найняти одного-єдиного працівника фізичній особі — роботодавцю одразу ж спадає на думку найняти ще двох професіоналів: бухгалтера та кадровика, щоб не допустити порушення чинного законодавства, яке, на жаль, ще й так швидко змінюється. Однак заради справедливості треба зазначити, що в деяких змінах є позитивні моменти, наприклад, уведення єдиного соціального внеску замість внесків і звітності до чотирьох різних фондів. Виражаємо надію, що в подальшому, після реформування законодавства, кожна фізична особа — роботодавець, яка бажає надати роботу найманому працівнику, зможе це зробити без «пасування» перед величезною кількістю нормативних актів і що це (включаючи податки, внески і звітність) буде простіше простого.

Зразок 1
Примірний наказ про прийняття на роботу
_____________ МІСЬКИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ ОКРУГ _________ ОБЛАСТІ
ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС
ЗІНЧЕНКО ДІАНА ВІКТОРІВНА
НАКАЗ
04.01.2012 ___________________________________ № 01/01¬03
(місце складення документа)
ПРО ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ
Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України та у зв’язку з укладенням трудового договору
ПРИЙНЯТИ:
РАДЧЕНКА Віталія Григоровича на постійну роботу помічникомнотаріуса з 04 січня 2012 року.
Підстави:
1 Заява Радченка В. Г. від 04.01.2012.
2 Трудовий договір від 04.01.2012.
Приватний нотаріус (підпис) Д.В. Зінченко
З наказом ознайомлений
04.01.2012 (підпис) В.Г. Радченко

Зразок 2
Примірний наказ про зміну прізвища працівника
ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС
ЗІНЧЕНКО ДІАНА ВІКТОРІВНА
НАКАЗ
14.02.2012 ___________________________________ № 10/01¬03
(місце складення документа)
ПРО ЗМІНУ ПРІЗВИЩА
У зв’язку з укладенням шлюбу та на підставі Свідоцтва про шлюб серії І¬55 № 1111, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану ___________ міського управління юстиції 16.01.2012, і паспортa громадянки України серії ________, виданого _______________ МВ ГУ МВС України
в _______________________ області 14.02.2012,
НАКАЗУЮ:
КИСЕЛЬОВУ Олену Іванівну, помічника нотаріуса, вважати за прізвищем Федоренко з 14 лютого 2012 року.
Підстави:
1 Заява Федоренко О. І. від 14.02.2012.
2 Копія свідоцтва про одруження.
3 Копія паспорта Федоренко О. І.
Приватний нотаріус (підпис) Д.В. Зінченко
З наказом ознайомлена
14.02.2012 (підпис) О.І. Федоренко

Зразок 3
Примірний наказ про покладення організації діловодства
та архіву на помічника приватного нотаріуса
____________ МІСЬКИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ ОКРУГ __________ ОБЛАСТІ
ЗІНЧЕНКО ДІАНА ВІКТОРІВНА
НАКАЗ
04.01.2012 _____________________________ № _______
(місце складення документа)
ПРО ПОКЛАДЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА ТА АРХІВУ НА ПОМІЧНИКА
Відповідно до п. 3.3 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5,
НАКАЗУЮ:
1 Покласти організацію діловодства та архіву у 2012 році на помічника приватного нотаріуса СКЛЯР Тетяну Федорівну з 04 січня 2012 року.
2 Нотаріальне діловодство вести згідно з Правилами ведення нотаріального діловодства. Організаційно­розпорядчі документи вести також з дотриманням вимог Типової інструкції з діло¬водства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348 (зі змінами), ДСТУ 41632003 «Державна уніфікована система організаційно­розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів».
3 Забезпечити підготовку справ для архівного зберігання згідно з вимогами Правил ведення нотаріального діловодства.
4 Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Приватний нотаріус (підпис) Д.В. Зінченко
З наказом ознайомлена
04.01.2012 (підпис) Т.Ф. Скляр

Зразок 4
Примірний наказ про надання відпустки
___________ МІСЬКИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ ОКРУГ __________ ОБЛАСТІ
ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС
ЗІНЧЕНКО ДІАНА ВІКТОРІВНА
НАКАЗ
12.02.2012 ___________________________________ № 07/01¬04
(місце складення документа)
ПРО НАДАННЯ ВІДПУСТКИ
Згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96¬ВР
НАКАЗУЮ:
РАДЧЕНКУ Віталію Григоровичу, помічнику нотаріуса, надати щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 01 березня 2012 року по 24 квітня 2012 року.
Підстава: заява Радченка В. Г. від 30.01.2012
Приватний нотаріус (підпис) Д. В. Зінченко
З наказом ознайомлений*
12.02.2012 (підпис) В. Г. Радченко
* Наказ про надання відпустки повинен бути доведений до відома працівника не менше, ніж за два тижні до відпустки (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).

Зразок 5
Примірний наказ про звільнення
_____________ МІСЬКИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ ОКРУГ _________ ОБЛАСТІ
ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС
ЗІНЧЕНКО ДІАНА ВІКТОРІВНА
НАКАЗ
04.02.2012 ___________________________________ № 01/01¬03
(місце складення документа)
ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України та у зв’язку з припиненням трудового договору
ЗВІЛЬНИТИ:
РАДЧЕНКА Віталія Григоровича, помічника нотаріуса, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП
України) з 04 лютого 2012 року.
Підстави:
1 Заява Радченка В. Г. від 03.02.2012.
2 Трудовий договір від 04.01.2010.
Приватний нотаріус (підпис) Д.В. Зінченко
З наказом ознайомлений
04.02.2012 (підпис) В.Г. Радченко

Зразок 6
Примірний зразок заповнення трудової книжки
при прийнятті на роботу працівника
ТТ № 000000 ВІДОМОСТІ ПРО РОБОТУ
№ запису Дата Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону) На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)
число місяць рік
Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Зінченко Діана Вікторівна, реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 0000 від 30.10.2009, видане Головним управлінням юстиції у Харківській області
10
01
02
2012
Прийнятий секретарем приватного нотаріуса за трудовим договором від 01.02.2011 № 39, зареєстрованим у Харківському міському центрі зайнятості Трудовий договір № 39, зареєстрований 03.02.2012

Зразок 7
Примірний зразок заповнення трудової книжки
при звільненні з роботи працівника
ТТ № 000000 ВІДОМОСТІ ПРО РОБОТУ
№ запису
Дата
Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону)
На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)

число
місяць
рік

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Зінченко Діана Вікторівна, реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності№ 0000 від 30.10.2009, видане Головним управлінням
юстиції у Харківській області

10
01
02
2011
Прийнятий секретарем приватного нотаріуса за трудовим договором від 01.02.2011 № 39, зареєстрованим у Харківському міському
центрі зайнятості
Трудовий договір № 39, зареєстрований 03.02.2011

11
04
01
2012
Звільнений за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), згідно з трудовим договором, знятим з реєстрації

Директор Харківського міського
центру зайнятості підпис ініціали та прізвище Трудовий договір № 39 знято
з реєстрації 06.01.2012



Зразок 8
Примірний зразок особового листка з обліку кадрів
ОСОБОВИЙ ЛИСТОК З ОБЛІКУ КАДРІВ
1. Прізвище _________________________________________________
ім’я _____________________ по батькові ______________________ місце для фотокартки
2. Стать__________
3. Дата народження__________________________________________
4. Місце народження _________________________________________
5. Освіта _____________________________________________________
Найменування навчального закладу
Факультет
або відділення
Рік
вступу
Рік
закінчення
або вибуття
Якщо не закінчив,
то з якого
курсу вибув
Яку спеціальність здобув у результаті закінчення навч.закладу, номер диплома, свідоцтва







6. Якими мовами володієте і якою мірою_________________________________________________
______________________________________________________________________________________
7. Учений ступінь, учене звання __________________________________________________________
8. Які маєте наукові праці та винаходи____________________________________________________
9. Виконувана робота з початку трудової діяльності (включаючи навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, військову службу)
При заповненні цього пункту установи, організації та підприємства необхідно іменувати так, як вони називалися у свій час, дані про військову службу записувати із зазначенням посади.
Місяць і рік
вступу Місяць і рік
звільнення Посада із зазначенням підприємства,
установи, організації Місцезнаходження
підприємства, установи,
організації









10. Перебування за кордоном (робота, службове відрядження тощо)
Термін перебування У якій країні Мета перебування за кордоном


11. Які маєте державні нагороди (вказати вид і дату нагородження) __________________________
12. Відношення до військового обов’язку і військове звання _________________________________
___________________________________________________________________________________________
Склад _______________________ Рід військ ___________________________________________________
13. Родинний стан на момент заповнення особового листка _________________________________
___________________________________________________________________________________________
(перелічити членів сім’ї із зазначенням року народження)
14. Домашня адреса ______________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________
15. Паспорт: серія ____ № ______ виданий __________________________________________________
______________________________________ дата _______________________________________________
„____” _______________20__ р. Особистий підпис
(Дата заповнення)

Зразок 9
Примірний зразок додатка до особового листка з обліку кадрів
ДОДАТОК до особового листка з обліку кадрів
ПРІЗВИЩЕ _______________ ІМ’Я _________________ ПО БАТЬКОВІ __________________
1. ДАНІ ПРО РОБОТУ ПІСЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ОСОБОВОГО ЛИСТКА
Прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи Номер наказу, дата






2. ДАНІ ПРО ЗМІНИ В ОБЛІКОВИХ ОЗНАКАХ ПРАЦІВНИКА
ПІСЛЯ ЗАПОВНЕННЯ ОСОБОВОГО ЛИСТКА
(У цьому розділі робляться відмітки про зміни в таких облікових ознаках: заохочення, державні нагороди (відзнаки); стягнення; освіта тощо)
2.1. Заохочення
Вид заохочення (нагороди, відзнаки) Підстава Дата






2.2. Дисциплінарні стягнення
Дата (число, місяць, рік) Ким накладено Вид стягнення Підстава запису Коли знято Підстава запису






2.3. Інші зміни в облікових ознаках працівника
Дата зміни, яка відбулася
(число, місяць, рік) Характер зміни Підстава запису




Зразок 10
Особова картка працівника
(згідно з наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656)
Типова форма № П-2
__________________________________________________
Найменування підприємства
(установи, організації)
Код ЄДРПОУ ____________________________ ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Держкомстату
та Міністерства оборони України
від 25 грудня 2009 р.
№ 495/656

Дата заповнення Табельний номер Індивідуальний ідентифікаційний номер Стать (чоловіча, жіноча) Вид роботи (основна, за сумісництвом) місце для фотокартки

ОСОБОВА КАРТКА ПРАЦІВНИКА
І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Прізвище ____________________ Ім’я ______________ По батькові ____________________________
2. Дата народження «_____»_________________19___р. 3. Громадянство _______________________
4. Освіта (базова загальна середня, повна загальна середня, професійно­технічна, неповна вища, базова вища, повна вища) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Назва освітнього закладу Диплом (свідоцтво), серія, номер Рік закінчення




Спеціальність (професія) за дипломом (свідоцтвом) Кваліфікація за дипломом (свідоцтвом) Форма навчання (денна, вечірня, заочна)





5. Післядипломна професійна підготовка: навчання в аспірантурі ад’юнктурі докторантурі (необхідне відмітити х)
Назва освітнього, наукового закладу Диплом, номер, дата видачі Рік закінчення Науковий ступінь, учене звання




6. Останнє місце роботи ____________________________ посада (професія) ____________________
7. Стаж роботи станом на «____»__________________ 20____ р. Загальний ______ днів______ місяців _________ років, що дає право на надбавку за вислугу років ______ днів _____ місяців ________ років
8. Дата та причина звільнення (скорочення штатів; за власним бажанням, за прогул та інші порушення, невідповідність займаній посаді тощо) «___» ________________20___ р. ______________
9. Відомості про отримання пенсії (у разі наявності вказати вид пенсійних виплат згідно з чинним законодавством)
___________________________________________________________________________________________
10. Родинний стан ________________________________________________________________________
Ступінь родинного зв’язку (склад сім’ї) П. І. Б. Рік народження





11. Місце фактичного проживання (область, місто, район, вулиця, № будинку, квартири, номер контактного телефону, поштовий індекс) _______________________________________________________________________________________________________________________________________________
12. Місце проживання за державною реєстрацією __________________________________________
_____________________________________________________ Паспорт: серія _____ № ______________,
ким виданий _____________________________________________________________________________,
дата видачі _______________________________________________________________________________
ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Група обліку _________________________
Категорія обліку _____________________
Склад _______________________________
Військове звання ____________________
Військово­облікова
спеціальність № _____________________ Придатність до військової служби __________________
Назва райвійськкомату за місцем
реєстрації ________________________________________
Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання _______________________________________
Перебування на спеціальному обліку _______________

ІІІ. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА НА ВИРОБНИЦТВІ (ЗА РАХУНОК ПІДПРИЄМСТВА¬РОБОТОДАВЦЯ)
Дата Назва структурного підрозділу Період навчання Вид навчання Форма навчання Назва документа, що посвідчує професійну освіту, ким виданий








IV. ПРИЗНАЧЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ
Дата Назва структурного підрозділу (код) Професія, посада Розряд (оклад) Підстава, наказ № Підпис працівника
назва код за КП*













* Відповідно до Класифікатора професій ДК 003¬2005, затвердженого наказом Держстандарту України від 26.12.2005 № 375, з урахуванням позначки кваліфікаційного рівня (6 знаків, наприк¬лад, код професії «муляр» — 7122.2).
V. ВІДПУСТКИ
Вид відпустки За який період Дата Підстава, наказ №
початку відпустки закінчення відпустки




















Додаткові відомості _______________________________________________________________________
Дата і причина звільнення (підстава) _______________________________________________________
Працівник кадрової служби ________________________ _______________ ______________________
(посада) (підпис) (П. І. Б.)
Підпис працівника __________________________ «____» __________ 20___ р.
(дата)

Рекомендації по упорядкуванню документів з особового складу та складанню річних розділів опису справ з особового складу-досвід колег!
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарили: 2
Demerji, налоговик
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5177
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1792 раз.
Поблагодарили: 2011 раз.

UNREAD_POST АлександерФлеминг » 14 ноя 2013, 22:06

Прошу совета. Я выложу свои тезисы, причем сразу оговорюсь, я где-то могу ошибаться, поэтому исправте меня, где я не совсем точно растолковал закон или подствердити мои выводы.

0. Итак, есть артист, например... баянист. Играет на свадьбах и похоронах. Хорошо играет, и хочет брать за это деньги. А следовательно, т. к. это - хозяйственная дейтельность - платить налоги (не хочет, но наверное - должен).

1. Есть КВЕД 90.01, который, насколько я понимаю, максимально подходит под данный вид деятельности:

Театральна та концертна діяльність

Цей клас включає:
постановку театральних вистав, концертів і оперних або балетних спектаклів, танцювальних та інших сценічних виступів:
діяльність груп, цирків або труп, оркестрів і ансамблів
діяльність самостійних артистів, таких як актори, танцюристи, музиканти, лектори або оратори


2. Есть чудная вещь - единый налог. Особенно его первые группы - заплатил по ставке и все (поправтье, если не так). Там 35% от минимальной зарплаты ЕСВ и 2%-20% собственно самого налога. Минимальная зарплата - 1200 грн. с хвостиком, значит налог и ЕСВ - что-то около 600 грн.

3. В налоговом кодексе есть статья 291, пункт 291.5.1 которой гласит, что не могут быть единоналожниками лица, которые осуществляют:

...деятельность по организации, проведение гастрольных мероприятий;


4. Является ли игра на бояне на свадьбе или похоронах гастрольным мероприятием? Смотрим "Закон Украины О гастрольных мероприятиях в Украине":

гастрольные мероприятия — зрелищные мероприятия (фестивали, концерты, представления, лекционно-концертные, развлекательные программы, выступления передвижных цирковых коллективов, передвижные механизированные аттракционы типа «Луна-парк» и др.) заведений, предприятий, организаций культуры, творческих коллективов, в том числе временных, отдельных исполнителей за пределами их стационарных сценических площадок. Гастрольные мероприятия, за исключением благотворительных гастрольных мероприятий, проводятся в целях получения доходов;


Хм, ну стационарной сценической площадки давно нет (соседи ругаются, когда наш боянист пытается играть у себя дома). А так - любая свадьба или похороны - мероприятия не благотворительное. Правильно-ли я понимаю этот момент закона? Читаем закон дальше:

Стационарная сценическая площадка — сценическая площадка, которая принадлежит заведению, предприятию или организации культуры, творческому коллективу, исполнителю на правах собственности или регулярно используется им не менее одного года на основании других гражданско-правовых сделок.


Так, кстати, в этом законе и еще какие-то сборы, но да сейчас не о них. А о едином налоге.

5. Независимая профессиональная дейтельность. Есть такая, да. Статья 14 налогового кодекса:

14.1.226. самозанятое лицо - плательщик налога, который является физическим лицом - предпринимателем или осуществляет независимую профессиональную деятельность при условии, что такое лицо не является работником в пределах такой предпринимательской или независимой профессиональной деятельности.

Независимая профессиональная деятельность - участие физического лица в научной, литературной, артистической, художественной, образовательной или преподавательской деятельности, деятельность врачей, частных нотариусов, адвокатов, аудиторов, бухгалтеров, оценщиков, инженеров или архитекторов, лица, занятого религиозной (миссионерской) деятельностью, другой подобной деятельностью при условии, что такое лицо не является работником или физическим лицом - предпринимателем и использует наемный труд не более четырех физических лиц;


Как будто-бы оно? Статья 178.2 того-же любимого Налогового Кодекса:

Доходы, полученные в течение календарного года от осуществления независимой профессиональной деятельности, облагаются по ставкам, определенным в пункте 167.1 статьи 167 Налогового Кодекса.


Идя дальше по 167.1:

Ставка налога составляет 15 процентов базы налогообложения по доходам.


Т. е. 15% от валового дохода? И еще ~35% от него-же - взнос ЕСВ. Т. е. правильно-ли я понимаю, что единственный вариант для нашего бояниста - платить 50% от своего валового дохода (не имея по сути возможности даже что-либо списать на расходы, что бы уменьшить этот валовый доход, какие расходы у баяниста то? Проезд на метро до места представления?)? Собственно это и есть основной вопрос.

99. В России есть "оказание услуг тамады, актера на торжествах, музыкальное сопровождение обрядов;" - пункт 36 статьи 346.25.1. "Особенности применения упрощенной системы налогообложения индивидуальными предпринимателями на основе патента" который таки позволяет клаятым работать по упрощенной схеме.
АлександерФлеминг
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 14 ноя 2013, 21:50
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Darling » 15 ноя 2013, 01:20

Мое мнение по Вашим вопросам:
2. годится только 2 группа ЕН
3. это касается организаторов гастролей, а не самих артистов
організатори гастрольних заходів - суб'єкти господарювання,
що займаються організацією гастрольних заходів на території
України і статутними документами яких передбачено таку діяльність;

гастролери - заклади, підприємства і організації культури,
творчі колективи, окремі виконавці, які здійснюють гастрольні
заходи на території України;

(закон о гастролях)
т.е. организаторы организовывают, а гастролеры осуществляют гастрольные мероприятия

4. это лишнее, не Ваше
гастроли - это что-то типа разъездного характера работы

5. вполне может быть. Расходы есть: 178.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Мое ИМХО: артисту вполне можно пользоваться 2 группой ЕН. Или третьей, но это уже будет 5% налога от всех поступлений.
Darling
 
Сообщений: 78
Зарегистрирован: 12 ноя 2013, 01:23
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 14 раз.

UNREAD_POST vins » 15 ноя 2013, 10:19

АлександерФлеминг писал(а):Прошу совета. Я выложу свои тезисы, причем сразу оговорюсь, я где-то могу ошибаться, поэтому исправте меня, где я не совсем точно растолковал закон или подствердити мои выводы.

0. Итак, есть артист, например... баянист. Играет на свадьбах и похоронах. Хорошо играет, и хочет брать за это деньги. А следовательно, т. к. это - хозяйственная дейтельность - платить налоги (не хочет, но наверное - должен).


В свое время близкие к Вашим вопросы уже обсуждали Re: Новая упрощенка для ФИЗлиц (1-3 категория) и тут viewtopic.php?t=1464&p=27139#p27139.
В принципе, выводы, близкие к выводам уважаемого Darling. Понятие гастрольной деятельности не для Вас.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST АлександерФлеминг » 21 ноя 2013, 14:42

Darling, vins, благодарю за ответы.

С одной стороны я понимаю, что Закон про гастрольную деятельность больше применим ко всяким Филиппам Бедросовичам с Аллами Борисовнами. С другой - насколько я знаю, конечное решение за работником налоговой службы, а не нашим пониманием закона. Тем более в Законе о гастрольной деятельности определения даны однозначные.

Тем более, по тому-же закону (пруф) подобного рода "гастрольное мероприятие" - вообще угар: если зрителей меньше 1000 - подайте заявку в минкультуры за 10 дней, а если больше 1000 - за 14, и ждите разрешение, при этом обязательно укажите, якою мовою буде вистава. <чёрныйЮмор>Это что, в случае обслуживания похорон усопший также должен предупредить всех за пару недель до своей смерти, что-бы ему все успели организовать?</чёрныйЮмор>

Проведення гастрольних заходів без свідоцтва не дозволяється.


Darling:
т.е. организаторы организовывают, а гастролеры осуществляют гастрольные мероприятия


Я все понимаю, но в законе сказано:

291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку:

291.5.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які здійснюють:

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;


Насколько я понимаю, все сводится к тому, что-бы доказать на основании закона, что игра на бояне на свадьбе не является "гастрольним заходом". И пока-что всё видиться мне очень печальным.

4. это лишнее, не Ваше
гастроли - это что-то типа разъездного характера работы


А как это... доказать? Ведь по сути игра на бояне на каком-либо мероприятие вполне попадает под определение гастрольной деятельности? Т. е. мы то понимаем, что это - абсурд, и никто в минкульт подавать заявления не будет, но в законе написано. Есть идеи? Или, если я что-то понимаю нет так - укажите тоже.

Благодарю.
АлександерФлеминг
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 14 ноя 2013, 21:50
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.

Вернуться в РАЗНОЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Blumental, Gb, Kamillfo, li-sa, lutishka, minibuh, pruda, Ya