Налог на землю: нежилое помещение в многоквартирном доме

[Елена555]

Помогите, пожалуйста, как можно получить "витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки" для уплаты земельного налога с приватизированного нежилого помещения в многоквартирном доме? Для получения вытяга необходимо предварительно получить кадастровый номер, а кадастровый номер присваивается исключительно технической документации на земельный участок согласно порядка присвоения кадастрового номера. Техническую документацию на нежилые помещения пока никто не делает. И как быть?

[vins]

Помогите, пожалуйста, как можно получить "витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки" для уплаты земельного налога с приватизированного нежилого помещения в многоквартирном доме? Для получения вытяга необходимо предварительно получить кадастровый номер, а кадастровый номер присваивается исключительно технической документации на земельный участок согласно порядка присвоения кадастрового номера. Техническую документацию на нежилые помещения пока никто не делает. И как быть?

Как я понимаю рекомендации налоговиков (http://www.buhforum.com/viewtopic.php?p=6721#p6721), то нужно направлять запрос в управление Госкомзема с указанием, какую информацию необходимо получить. Кадастровый номер указывать не нужно.

[Елена555]

Госкомзем для оформления вытяга требует техническую документацию на земельный участок с присвоением кадастрового номера. В самой форме вытяга есть обязательное поле кадастровый номер. Необходимо же им предоставить правоустанавливающие докуметы на землю, а не на помещение. До 01.01.11г. Госкомзем кадастровый номер присваивал на акты согласования границ, где указывали пропорциональное распределение придомовой площади земельного участка и в целом распределение согласно занимаемой площади.С 01.01.11г. на акты согласования границ кадастровый номер не присваивается органами Госкомзема и соответственно не может быть оформлен вытяг без кадастрового номера, т.к. это номер земельного участка, который указывается как обязательный реквизит в самой форме вытяга. Так что пока так.

[vins]

Госкомзем для оформления вытяга требует техническую документацию на земельный участок с присвоением кадастрового номера. В самой форме вытяга есть обязательное поле кадастровый номер. Необходимо же им предоставить правоустанавливающие докуметы на землю, а не на помещение. Так что без него никак.

Да уж, проблема.
На самом деле, эта информация и так у них должна быть. Собственник достаточно указать адрес.
Другое дело, если технической документации в природы нет. Никто ее никогда не оформлял. Тогда действительно проблема

[Елена555]

В основном в большинстве случаев на многоквартирные жилые дома технической документации нет в наличии. Ее никто не разрабатывал ранее. Поэтому и не был присвоен в свое время кадастровый номер соответственно. Конечно, где все было ранее оформлено у собственника земельного участка, то проблем нет.

[vins]

В основном в большинстве случаев на многоквартирные жилые дома технической документации нет в наличии. Ее никто не разрабатывал ранее. Поэтому и не был присвоен в свое время кадастровый номер соответственно. Конечно, где все было ранее оформлено у собственника земельного участка, то проблем нет.

Да уж.. Давайте тогда думать, что делать.
Ситуация, получается, такая, что сам налогоплательщик все равно декларацию без данных из управления госкомзема заполнить не сможет. А у последнего она все равно есть, пускай и не в виде технической документации.
Наверное, прозвучит слишком наивно - но в этом случае обжаловать отказ в предоставлении информации в суде.
Пока другого варианта придумать не могу.

[ИринаИра]

В прошлом году арендовали в ФКИ помещение на первом этаже под магазин в трехэтажном жилом доме. Сдавали отчет по земле , ( земля без денежной оценки), прилагали договор аренды и справку с жилкомсервиса об этажности дома, так как свою площадь под магазином делили на три и с получившейся величины площади земли платили налог. В налоговой дали необходимые коээфициенты для отчета. В этом году договор с фондом комимущества не продляли, съехали, а в налоговую сдали письмо , что уже не являемся плательщиками налога на землю. Никаких других данных от нас не требовали Может, кому пригодится.

[налоговик]

Статья по теме ветки:

УЧАСТКИ ПОД МНОГОКВАРТИРНЫМИ ДОМАМИ: ЗЕМЕЛЬНЫЙ НАЛОГ ЗА ВОЗДУХ?

Скрытый текст: показать

Виктор КОБЫЛЯНСКИЙ, адвокат

Многоквартирные дома интересны не только как место для проживания, но и как место для бизнеса. В большинстве современных домов уже при проектировании предусмотрены помещения для ведения хозяйственной деятельности, также для этого приспосабливают существующие нежилые помещения и даже квартиры. И у каждого субъекта хозяйствования — собственника нежилого помещения — возникают вопросы о плате за землю в виде земельного налога.

НАЛОГ - ЕСТЬ, А ВОТ ОБЪЕКТ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ...

На первый взгляд все просто. Есть ставки налога (ст.274, 275 НКУ), есть база налогообложения, есть порядок уплаты, есть форма соответствующей декларации-1. Рассчитывай, заполняй, плати. Однако в действительности все намного сложнее.
В соответствии со ст.269 НКУ существуют такие категории плательщиков земельного налога: собственники земельных участков, земельных долей (паев) и землепользователи. В свою очередь, объектом налогообложения являются земельные участки, которые находятся в собственности или пользовании-2, и земельные доли (паи), которые находятся в собственности (ст.270 НКУ). О земельных долях (паях) забудем — к землям жилищной и общественной застройки они отношения не имеют. Значит, в нашем случае объектом налогообложения должен быть земельный участок.
И вот здесь мы подходим к первой проблеме. Существует ли объект налогообложения — земельный участок под многоквартирным жилым домом? Вопрос может показаться странным, ведь понятно, что дом стоит на земле, а не висит в воздухе. Но не спешите с выводами. Земельный участок как объект налогообложения (как и объект права) должен отвечать определенным критериям.
Обратимся к определению из пп. 14.1.74 ст. 14 НКУ: «земельный участок — часть земной поверхности с установленными границами, определенным местом расположения, целевым (хозяйственным) назначением и с определенными в отношении него правами»-3. То есть земельный участок должен иметь определенное место расположения (определяется по координатам вершин многоугольника (так называемых углов поворота), которым является земельный участок), определенные и вынесенные в натуру, то есть обозначенные на местности, границы, зафиксированные в государственном земельном кадастре характеристики, права на земельный участок и ограничение этих прав. Соответствующий комплекс работ по формированию земельного участка проводится путем разработки проекта землеустройства по отводу земельного участка и/или технической документации по составлению государственного акта или договора аренды земельного участка. А финалом этих работ является оформление правоустанавливающего документа на земельный участок.
Так вот, в подавляющем большинстве случаев земельные участки под многоквартирными жилыми домами, с правовой точки зрения, не существуют! Соответственно, нет и объекта обложения земельным налогом, а значит, и сам налог никто (исключения рассмотрим ниже) не уплачивает.
Почему возникла такая ситуация? Для того, чтобы сформировать земельный участок, как мы уже вспомнили, нужно выполнить определенный комплекс работ. Выполняются они по заказу заинтересованного лица, которое желает получить соответствующий участок в собственность или пользование. Однако такое лицо чаще всего отсутствует. В соответствии с частью первой ст.42 Земельного кодекса «земельные участки, на которых расположены многоквартирные жилые дома, а также относящиеся к ним здания, сооружения и придомовые территории государственной или коммунальной собственности, предоставляются в постоянное пользование предприятиям, учреждениям и организациям, которые осуществляют управление этими домами». Однако соответствующие юридические лица не спешат получать землю в постоянное пользование. Она им просто не нужна — никакой выгоды ЖЭК или другая государственная или коммунальная организация от такого участка не получит (в частности, постоянный землепользователь не в праве сдавать земельный участок или его часть в аренду), а лишние обязанности у него возникнут — ведение учета, подготовка и представление налоговых деклараций, «прием» контролирующих органов, уплата земельного налога.
И фактически заинтересованность в оформлении прав на землю, а значит, и в создании объекта налогообложения возникает только в двух случаях — при организации объединения сособственников многоквартирного жилого дома (ОСМД) или создании жилищно-строительного кооператива (ЖСК). Основана такая заинтересованность на том, что и ОСМД, и ЖСК имеют право на бесплатное получение в собственность соответствующего земельного участка (часть вторая ст.42 и часть первая ст.41 Земельного кодекса соответственно).
Следовательно, в большинстве случаев мы попросту не имеем объекта налогообложения.

НАЛОГ - ЕСТЬ, А ВОТ ПЛАТЕЛЬЩИКА НАЛОГА...

Теперь разберемся с плательщиками земельного налога. И для этого приведем еще две дефиниции:
- согласно пп. 14.1.34 ст. 14 НКУ «собственники земельных участков — юридические и физические лица (резиденты и нерезиденты), которые в соответствии с законом приобрели право собственности на землю в Украине, а также территориальные общины и государство относительно земель коммунальной и государственной собственности соответственно»;
- в соответствии с пп. 14.1.73 ст. 14 НКУ «землепользователи — юридические и физические лица (резиденты и нерезиденты), которым в соответствии с законом предоставлены в пользование земельные участки государственной и коммунальной собственности, в том числе на условиях аренды».
Очевидно, что при отсутствии объекта налогообложения не будет и субъекта налогообложения. Более того, анализ земельного законодательства позволяет утверждать, что объект и субъект налогообложения (плательщик налога) появляются одновременно, поскольку внесение в государственный земельный кадастр данных о земельном участке (создание объекта) осуществляется только при регистрации прав на него-4 (за определенным субъектом).
Вот и выходит, что реально (но не юридически!) существующие земельные участки под многоквартирными домами никак не облагаются налогом. И если налоговики не могут повлиять на ситуацию с оформлением этих земель (а это единственный логический и правовой путь решения проблемы), то попробовать взыскать налог с отдельных лиц им по
силам. Конечно, речь идет о субъектах хозяйствования.
В соответствии с п.287.8 ст.287 НКУ «собственник нежилого помещения (его части) в многоквартирном жилом доме уплачивает в бюджет налог за площади под такими помещениями (их частями) с учетом пропорциональной доли придомовой территории с даты государственной регистрации права собственности на недвижимое имущество». И это несмотря на отсутствие субъекта и объекта налогообложения, определенных самим НКУ!
Ведь у собственника помещения правоустанавливающего документа на землю нет. Более того, при всем желании ему ни технически, ни юридически невозможно выделить отдельный земельный участок под помещением. Однако очевидно, что фискальное толкование приведенной нормы будет опираться на ее специальный характер, против чего возражать трудно. Потому перейдем к деталям.

ДЕТАЛИ: И ЗДЕСЬ ПРОБЛЕМЫ

Право собственности на помещение возникает с момента регистрации правоустанавливающего документа-5. С этого же момента возникнет и обязанность по уплате земельного налога.
Но как понимать упоминание о собственнике части помещения! Ведь право собственности на часть помещения просто невозможно зарегистрировать. В соответствии с пунктом 1.5 Временного положения № 7/5 «государственной регистрации подлежат право собственности и другие вещные права на такое недвижимое имущество:
1) жилые дома;
2) квартиры;
3) здания, в которых расположены помещения, предназначенные для нахождения человека, размещения движимого имущества, хранения материальных ценностей, осуществления производства и т.п.;
4) сооружения (инженерные, гидротехнические и т.п.) — земельные улучшения, которые не относятся к зданиям и помещениям, предназначенные для выполнения специальных технических функций;
5) помещения — части внутреннего объема жилых домов, зданий, квартир, ограниченные строительными элементами».
Как видите, часть помещения здесь не упоминается. По мнению автора, разработчики НКУ имели в виду не часть помещения, а долю в праве на него. Но тогда так и нужно было написать.
Теперь о базе налогообложения. Для собственника отдельного помещения ее следует определять не по ст.271 НКУ, а по п.287.8 ст.287 этого документа — площадь под такими помещениями с учетом пропорциональной доли придомовой территории. Понятно, что речь идет о площади земельного участка. Однако как понимать фразу «под такими помещениями»? Будет ли она соответствовать площади самого помещения? Если нет, то как ее рассчитывать? Что делать в ситуации, если в собственности находится несколько помещений на разных этажах? Если они находятся друг над другом, то земельный участок непосредственно под ними будет меньше, чем при расположении помещений на одном этаже. А если в качестве базы налогообложения взять всю площадь помещений, то совокупная база налогообложения для всех помещений может превышать реальную базу налогообложения (площадь земельного участка под домом) пропорционально количеству «налогооблагаемых» этажей в доме. А это уже нарушение одного из принципов налогообложения: «nоn bis in idem»-6.
Как же правильно начислять налог собственнику отдельного помещения? В соответствии с п.286.1 ст.286 НКУ «основанием для начисления земельного налога являются данные государственного земельного кадастра». Следовательно, собственнику помещения — юридическому лицу остается получить соответствующую информацию через местный орган земельных ресурсов и на ее основании составить налоговую декларацию. Собственнику помещения — физическому лицу проще, для него соответствующие начисления проведут сами налоговики.
Впрочем, это только кажется простым. Ведь в государственном земельном кадастре таких данных просто нет! Во-первых, в кадастр не вносится информация об отдельных помещениях и соответствующей площади земельных участков, которая на них приходится. Во-вторых, подавляющее большинство земельных участков под многоквартирными домами никак не оформлены. Следовательно, и в кадастр они не попали. В-третьих, если все же информация в кадастре имеется, под сомнение (если не оформлено право собственности или пользования соответствующим земельным участком) можно поставить правомерность ее внесения. И, наконец, если земельный участок все же оформлен (это касается части домов, в которых созданы ОСМД, и части домов ЖСК), мы опять наступаем на грабли с двойным налогообложением! С одной стороны, земельный налог или арендную плату будет уплачивать собственник или пользователь всего участка (ОСМД, ЖСК), а с другой — собственники отдельных помещений!
Что же делать собственникам помещений? В первую очередь выяснить, какие данные содержатся в кадастре о земельном участке под конкретным домом, и убедиться в правомерности внесения этих данных в кадастр. А дальше — обращаться в ГНИ за налоговой (желательно письменной) консультацией. Ведь начислить земельный налог самостоятельно в большинстве случаев просто невозможно! Даже зная площадь своего помещения, всего земельного участка (включительно с придомовой территорией), собственник помещения не в состоянии корректно рассчитать пропорциональную долю, поскольку не знает площади всех других помещений. А в БТИ соответствующую информацию как правило не предоставляют, ссылаясь на ее конфиденциальный характер.
Теперь о моменте возникновения налоговых обязательств по уплате налога. В п.287.8 ст.287 НКУ указано: «...с даты государственной регистрации права собственности на недвижимое имущество». Впрочем, понятно, что не раньше чем с 1 января 2011 года, поскольку до этой даты НКУ не действовал и оснований для его применения «задним числом» нет.
Не обойдут указанные проблемы и плательщиков единого налога. Освобождение от уплаты земельного налога (п.6 Указа № 727-7) здесь под большим вопросом. В соответствии с пп.«г» п.1 подраздела 8 раздела XX «Переходные положения» НКУ плательщики единого налога не являются плательщиками земельного налога, кроме земельного налога за земельные участки, которые не используются для ведения предпринимательской деятельности. Не сомневайтесь, ни один налоговик не согласится с тем, что земельный участок используется в предпринимательской деятельности, если право на этот участок не оформлено на самого плательщика единого налога. А такое оформление, как мы уже упоминали, просто невозможно.
Наконец, о еще одной абсолютно обычной ситуации с необычными последствиями. Представьте себе многоквартирный дом, в котором отсутствуют любые посторонние собственники нежилых помещений. Но сами такие помещения имеются (подвалы, сараи, кладовки, чердаки, «колясочные» и т.п.). Кто будет считаться их собственником? Юристам ответ давно известен — все эти помещения являются общей собственностью собственников квартир в данном доме-8. Следовательно, весьма возможно, что у налоговиков появится желание применить п.287.8 ст.287 НКУ и для таких домов, «разбросав» сумму налога по всем жильцам недвижимости.
Ну, а в существующих условиях автор может предложить инициировать создание ОСМД с передачей ему земельного участка в собственность-9 бесплатно. При умеренно фискальном подходе налоговиков (то есть если они не будут настаивать на двойном налогообложении), это позволит вывести «земельноналоговый» вопрос в логическое и законное русло.

Бухгалтерия № 24
1 Форма Налоговой декларации по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности) утверждена приказом ГНАУот 24.12.2010 г. № 1015 (прим. ред.).
2 Имеется в виду постоянное пользование земельным участком (прим. ред.).
3 Аналогичное определение содержится в части первой ст. 79 Земельного кодекса (прим. авт.).
4 Эта процедура в настоящее время регулируется Временным порядком ведения государственного реестра земель, утвержденным приказом Госкомзема Украины от 02.07.2003 г. № 174 (прим. ред.).
5 Перечень таких документов см. в приложении 2 к Временному положению № 7/5 (прим. авт.).
6 Не дважды за одно и то же (лат.) (прим. авт.).
7Указ президента Украины от 03.07.98 г. № 727/98 «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» (прим. ред.).
8 Решение Конституционного Суда Украины по делу по конституционному обращению Ярового Сергея Ивановича и других граждан об официальном толковании положений пункта 2 статьи 10 Закона Украины «О приватизации государственного жилищного фонда» и по конституционному представлению 60 народных депутатов Украины об официальном толковании положений статей 1, 10 этого Закона (дело о правах сособственников на вспомогательные помещения многоквартирных домов) от 02.03.2004 г. № 4-рп/2004 (прим. авт.).
9 Такая возможность следует из части второй ст.42 Земельного кодекса (прим. авт.).

[Печкин]

ГНА в Киеве на злободневную тему.
Вопрошающий проникся в тему сильнее отвечающего

Наше предприятие приобрело в собственность нежилое помещение в цокольном этаже многоквартирного дома. В связи с тем, что мы не являемся ни собственниками и не пользователями земельного участка (по данным земельного кадастра собственником земли под многоэтажным домом является ЖЭК и он платит налог на землю), должно ли наше предприятие платить налог на землю в соответствии с Налоговым кодексом Украины?
В ГНА нам сказали, что с 01.01.2011 года в соответствии со статьей 287.8 НКУ наше предприятие должно платить налог на землю.
Но на каком основании???
1. Перечень плательщиков налога на землю определен ст. 269 НКУ (наше предприятие не является ни собственником ни пользователем земельного участка под многоэтажным домом)
2. Основанием для начисления земельного налога по ст. 286.1 НКУ являются данные государственного земельного кадастра (кадастр нам такие данные не предоставит, т.к. владельцем земельного участка является ЖЭК).
3. В статье 287 НКУ говорится о сроках уплаты за землю, но наша налоговая решила, что данная статья содержит и перечень плательщиков…
Получается с 01.01.2011 года плательщиком налога на землю по статье 269 НКУ будет ЖЭУ, а по статье 287.8 НКУ еще будут собственники нежилых помещений. Помогите разобраться.

Відповідь: Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 206 Кодексу використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 287.8 Податкового кодексу України встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Суб’єкт господарювання, який придбав нежитлове приміщення, стає співвласником будівлі і сплачує плату за використання земельної ділянки відповідно до статті 286.6 Податкового кодексу України.
ДПА у м. Києві

[vins]

Районные инспекции г. Севастополя

Внимание!!!

Если у вас есть недвижимость в многоквартирном доме, выведенная из жилого фонда, вы являетесь плательщиком земельного налога.

Вам необходимо:

1. Взять справку в РЭПе о полезной площади всего дома и площади земельного участка под домом.
2. Обратиться в Управление земельных ресурсов и получить денежную оценку 1 кв.м. земли под вашим домом.
3. Предоставить в кабинет 320, полученные справки и копии правоустанавливающих документы на жилую недвижимость.

Отдел МРР и обращений граждан ЛГНИ

[налоговик]

Опять за рыбу гроши

ГНАУ говорит, что ЧПЕН не платит земельный налог только если использует землю сам

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ
ПИСЬМО

от 17.05.2011 г. N 13724/7/17-0317
О плате за землю с физических лиц

...

Згідно із пунктом 5 Указу Президента України від 19 січня 1999 року N 32/99 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” (далі – Указ N 32/99) покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути, зокрема, громадяни України – суб'єкти підприємницької діяльності. Але з підписанням Указу Президента України від 20 липня 2007 року N 650/2007 вказаний Указ втратив чинність.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. N 435-IV фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно із пунктом 1 статті 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99) регулюється порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду видів податків і зборів (обов’язкових платежів), у т.ч. плати (податку) за землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727” (пункт 6) в редакції до 01 січня 2011 року, визначено, що такий платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки, які надані в установленому чинним законодавством порядку і використовуються для здійснення підприємницької діяльності, доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.

Враховуючи зазначене, якщо державний акт на право власності за земельну ділянку наданий фізичній особі – підприємцю у порядку, установленому чинним законодавством (відповідно до чинного Указу N 32/99 (з 19.01.99 р. по 20.07.07 р.), та згідно з договором купівлі – продажу земельної ділянки в зазначений термін) і земельну ділянку використовує сам підприємець, яка надана для здійснення підприємницької діяльності, то тільки такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від сплати земельного податку.

[vins]

Единоналожники налог на землю платить не должны. Аргумент налоговиков "поскольку земля предоставлялась в собственность гражданину как простому физлицу, а не как физлицу-предпринимателю, поэтому платить налог должен" суды называют алогичным

Рівненський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
21 липня 2011 року Справа № 2а/1770/2715/2011

Скрытый текст: показать

...
СПД ОСОБА_3 згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 та з абзацом г) підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, не є платником земельного податку за земельні ділянки, що розміщені за адресою: м.Рівне, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та належать йому на праві власності.

Оскільки позивач є платником єдиного податку і використовує належні йому на праві власності земельні ділянки в межах такої підприємницької діяльності, нарахування йому податковим органом земельного податку є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства.

Окремо слід зазначити, що позивач 30.05.2011 року подавав до ДПІ у м.Рівне податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, в якій самостійно визначив собі до сплати податок за ту частину земельної ділянки, яка здається ним в оренду, однак вказана декларація не визнана податковим органом, як податкова звітність (а.с.48).

Доводи податкового органу про те, що земельні ділянки згідно з державними актами належать на праві власності позивачу, як фізичній особі, а не як суб’єкту підприємницької діяльності, що вказує на відсутність зв’язку володіння такою земельною ділянкою з господарською діяльністю позивача, суд відхиляє як алогічні.

Так, стаття 80 Земельного кодексу України обмежує коло суб'єктів права власності на землю, визначаючи, що такими на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи.

Враховуючи вказане обмеження та вимоги до документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 року, в редакції постанови №1019 від 12.11.2008 року, реєстрація права власності на земельну ділянку за суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, або фізичною особою - підприємцем, не передбачена.

Разом з тим, для використання земельної ділянки у власній господарській діяльності фізичною особою не вимагається, щоб така ділянка була зареєстрована на праві власності саме за нею, і саме як за суб’єктом підприємницької діяльності чи приватним підприємцем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ у м.Ріне є органом державної влади, і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року. Обов'язок самостійного визначення суми податкового зобов'язання окремих платників податків, який покладено на податкові органи нормами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, повинен реалізовуватись з дотриманням вимог іншого чинного законодавства, зокрема і Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року.

Оскільки сума податкового зобов'язання із земельного податку, платником якого позивач не являється в силу поширення на нього дії Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, самостійно визначена відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням, таке рішення є незаконним.

[налоговик]

Дежурные налоговики из АР Крым утверждают, что частные предприниматели - собственники нежилого помещения в многоквартирном доме земельный налог уплачивают только тогда, когда его рассчитает и укажет в налоговом уведомлении-решении налоговая инспекция.

У частного предприниматель есть магазин. Расположен на 1-ом этаже жилого дома. Площадь магазина 41,0 кв.м. в феврале 2011г была произведена "нормативна грошова оцінка 1кв.м земельної ділянки" = 1155,80 грн.
Как правильно расчета сумму земельного налога? Надо ли подавать уточненную декларацию? С какого месяца в декларации писать новые данный.

Ответ: Физическими лицами налоговая декларация по плате за землю подается только в том случае, если оформлен государственный акт на право собственности на земельный участок или договор аренды земельного участка как на предпринимателя и земельные участки используются для осуществления предпринимательской деятельности. В вашем случае, при отсутствии правоустанавливающих документов на землю, начисление земельного налога должен проводить орган государственной налоговой службы по местонахождению земельного участка в соответствии с ст. 287.8 НКУ.

В соответствии с пп.287.8 ст.287 НКУ владелец нежилого помещения (его части) в многоквартирном жилом доме уплачивает в бюджет налог за площади под такими помещениями (их частями), с учетом пропорциональной части придомовой территории, с даты государственной регистрации права собственности на недвижимое имущество.

Пунтом. 274.1 ст.274 НКУ за земельне участки, нормативная денежная оценка которых произведена,установлена ставка налога в размере 1 % от их нормативной денежной оценки.

[vins]

Суд отказался взыскивать земельный налог с собственника нежилого помещения в многоквартирном доме

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
19 жовтня 2011 року № 2а-8511/11/2670

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач), третя особа - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2011р. та визнання протиправними дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки позивач не є ні власником земельної ділянки, що знаходиться під багатоквартирним жилим будинком, ні її користувачем.

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення по вул. Виборзькій 49-а, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 05.10.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та договором купівлі –продажу нерухомого майна, посвідченим 16.10.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
28 січня 2009 року позивач звернувся до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва з заявою про нарахування податку за землю.
10 травня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003621701, яким позивачу на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 та п. 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб в розмірі 5 418,52грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України, а справляння плати за землю –Податковим кодексом України.
Згідно з статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з статтею 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються КМУ. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до п. 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 97 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів.
10 жовтня 2011 року через канцелярію суду надійшла довідка від Головного управління земельних ресурсів від 30.09.2011р. №03-16/27526 про те, що згідно із автоматизованої системи ПК «Кадастр», земельна ділянка (обліковий код №69:064:009) площею 3199,20кв.м. обліковується за ВАТ «Більшовик».
Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками і на них видається Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Або земельна ділянка може бути передана у власність або користування об'єднанню співвласників.
Пункт 4.2 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури. Фонду державного майна України від 05.04.96 № 31/30/53/396, передбачає, що суб'єктами права власності (користування) на земельні ділянки прибудинкових територій можуть виступати об'єднання власників багатоквартирних житлових, допоміжних та нежитлових приміщень, у тому числі вбудовано-прибудованих, багатоквартирних житлових будинків згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 4.4 цього Положення виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.
Отже, суд приходить до висновку, що платниками земельного податку на земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, та територію, прилеглу до цих будинків, є житлово-комунальні об'єднання, які сплачують його самостійно до бюджету, а власники квартир можуть відшкодовувати його цим організаціям.

[vins]

ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

З якого часу потрібно сплачувати земельний податок ОСББ, якому передано в управління житловий будинок (на баланс, права власності на будівлю немає), якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлені?
...
об'єднання, якому відповідно до акта приймання-передачі передано на баланс житловий комплекс, що включає, зокрема, земельну ділянку в установлених межах, є платником земельного податку з дати підписання такого акта.

Водночас слід врахувати, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, і ведеться відповідно до ст. 204 ЗКУ уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

То есть спросили, с какого момента мы становимся плательщиками земельного налога - с даты подписания акта, или с даты оформления правоустанавливающих документов. Ответ - одновременно и с первой и со второй.