Елена555 писал(а):Помогите, пожалуйста, как можно получить "витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки" для уплаты земельного налога с приватизированного нежилого помещения в многоквартирном доме? Для получения вытяга необходимо предварительно получить кадастровый номер, а кадастровый номер присваивается исключительно технической документации на земельный участок согласно порядка присвоения кадастрового номера. Техническую документацию на нежилые помещения пока никто не делает. И как быть?
Елена555 писал(а):Госкомзем для оформления вытяга требует техническую документацию на земельный участок с присвоением кадастрового номера. В самой форме вытяга есть обязательное поле кадастровый номер. Необходимо же им предоставить правоустанавливающие докуметы на землю, а не на помещение. Так что без него никак.
Елена555 писал(а):В основном в большинстве случаев на многоквартирные жилые дома технической документации нет в наличии. Ее никто не разрабатывал ранее. Поэтому и не был присвоен в свое время кадастровый номер соответственно. Конечно, где все было ранее оформлено у собственника земельного участка, то проблем нет.
Наше предприятие приобрело в собственность нежилое помещение в цокольном этаже многоквартирного дома. В связи с тем, что мы не являемся ни собственниками и не пользователями земельного участка (по данным земельного кадастра собственником земли под многоэтажным домом является ЖЭК и он платит налог на землю), должно ли наше предприятие платить налог на землю в соответствии с Налоговым кодексом Украины?
В ГНА нам сказали, что с 01.01.2011 года в соответствии со статьей 287.8 НКУ наше предприятие должно платить налог на землю.
Но на каком основании???
1. Перечень плательщиков налога на землю определен ст. 269 НКУ (наше предприятие не является ни собственником ни пользователем земельного участка под многоэтажным домом)
2. Основанием для начисления земельного налога по ст. 286.1 НКУ являются данные государственного земельного кадастра (кадастр нам такие данные не предоставит, т.к. владельцем земельного участка является ЖЭК).
3. В статье 287 НКУ говорится о сроках уплаты за землю, но наша налоговая решила, что данная статья содержит и перечень плательщиков…
Получается с 01.01.2011 года плательщиком налога на землю по статье 269 НКУ будет ЖЭУ, а по статье 287.8 НКУ еще будут собственники нежилых помещений. Помогите разобраться.
Відповідь: Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 206 Кодексу використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 287.8 Податкового кодексу України встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Суб’єкт господарювання, який придбав нежитлове приміщення, стає співвласником будівлі і сплачує плату за використання земельної ділянки відповідно до статті 286.6 Податкового кодексу України.
ДПА у м. Києві
Внимание!!!
Если у вас есть недвижимость в многоквартирном доме, выведенная из жилого фонда, вы являетесь плательщиком земельного налога.
Вам необходимо:
1. Взять справку в РЭПе о полезной площади всего дома и площади земельного участка под домом.
2. Обратиться в Управление земельных ресурсов и получить денежную оценку 1 кв.м. земли под вашим домом.
3. Предоставить в кабинет 320, полученные справки и копии правоустанавливающих документы на жилую недвижимость.
Отдел МРР и обращений граждан ЛГНИ
ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ
ПИСЬМО
от 17.05.2011 г. N 13724/7/17-0317
О плате за землю с физических лиц
...
Згідно із пунктом 5 Указу Президента України від 19 січня 1999 року N 32/99 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” (далі – Указ N 32/99) покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути, зокрема, громадяни України – суб'єкти підприємницької діяльності. Але з підписанням Указу Президента України від 20 липня 2007 року N 650/2007 вказаний Указ втратив чинність.
Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. N 435-IV фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Згідно із пунктом 1 статті 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99) регулюється порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду видів податків і зборів (обов’язкових платежів), у т.ч. плати (податку) за землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727” (пункт 6) в редакції до 01 січня 2011 року, визначено, що такий платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки, які надані в установленому чинним законодавством порядку і використовуються для здійснення підприємницької діяльності, доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.
Враховуючи зазначене, якщо державний акт на право власності за земельну ділянку наданий фізичній особі – підприємцю у порядку, установленому чинним законодавством (відповідно до чинного Указу N 32/99 (з 19.01.99 р. по 20.07.07 р.), та згідно з договором купівлі – продажу земельної ділянки в зазначений термін) і земельну ділянку використовує сам підприємець, яка надана для здійснення підприємницької діяльності, то тільки такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від сплати земельного податку.
У частного предприниматель есть магазин. Расположен на 1-ом этаже жилого дома. Площадь магазина 41,0 кв.м. в феврале 2011г была произведена "нормативна грошова оцінка 1кв.м земельної ділянки" = 1155,80 грн.
Как правильно расчета сумму земельного налога? Надо ли подавать уточненную декларацию? С какого месяца в декларации писать новые данный.
Ответ: Физическими лицами налоговая декларация по плате за землю подается только в том случае, если оформлен государственный акт на право собственности на земельный участок или договор аренды земельного участка как на предпринимателя и земельные участки используются для осуществления предпринимательской деятельности. В вашем случае, при отсутствии правоустанавливающих документов на землю, начисление земельного налога должен проводить орган государственной налоговой службы по местонахождению земельного участка в соответствии с ст. 287.8 НКУ.
В соответствии с пп.287.8 ст.287 НКУ владелец нежилого помещения (его части) в многоквартирном жилом доме уплачивает в бюджет налог за площади под такими помещениями (их частями), с учетом пропорциональной части придомовой территории, с даты государственной регистрации права собственности на недвижимое имущество.
Пунтом. 274.1 ст.274 НКУ за земельне участки, нормативная денежная оценка которых произведена,установлена ставка налога в размере 1 % от их нормативной денежной оценки.
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
19 жовтня 2011 року № 2а-8511/11/2670
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач), третя особа - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2011р. та визнання протиправними дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки позивач не є ні власником земельної ділянки, що знаходиться під багатоквартирним жилим будинком, ні її користувачем.
ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення по вул. Виборзькій 49-а, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 05.10.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та договором купівлі –продажу нерухомого майна, посвідченим 16.10.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
28 січня 2009 року позивач звернувся до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва з заявою про нарахування податку за землю.
10 травня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003621701, яким позивачу на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 та п. 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб в розмірі 5 418,52грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України, а справляння плати за землю –Податковим кодексом України.
Згідно з статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з статтею 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються КМУ. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до п. 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 97 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів.
10 жовтня 2011 року через канцелярію суду надійшла довідка від Головного управління земельних ресурсів від 30.09.2011р. №03-16/27526 про те, що згідно із автоматизованої системи ПК «Кадастр», земельна ділянка (обліковий код №69:064:009) площею 3199,20кв.м. обліковується за ВАТ «Більшовик».
Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками і на них видається Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Або земельна ділянка може бути передана у власність або користування об'єднанню співвласників.
Пункт 4.2 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури. Фонду державного майна України від 05.04.96 № 31/30/53/396, передбачає, що суб'єктами права власності (користування) на земельні ділянки прибудинкових територій можуть виступати об'єднання власників багатоквартирних житлових, допоміжних та нежитлових приміщень, у тому числі вбудовано-прибудованих, багатоквартирних житлових будинків згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 4.4 цього Положення виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.
Отже, суд приходить до висновку, що платниками земельного податку на земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, та територію, прилеглу до цих будинків, є житлово-комунальні об'єднання, які сплачують його самостійно до бюджету, а власники квартир можуть відшкодовувати його цим організаціям.
ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ
З якого часу потрібно сплачувати земельний податок ОСББ, якому передано в управління житловий будинок (на баланс, права власності на будівлю немає), якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлені?
...
об'єднання, якому відповідно до акта приймання-передачі передано на баланс житловий комплекс, що включає, зокрема, земельну ділянку в установлених межах, є платником земельного податку з дати підписання такого акта.
Водночас слід врахувати, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону, і ведеться відповідно до ст. 204 ЗКУ уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)
Зарегистрированные пользователи: Ads, Blumental, Gb, Ya