Плата за користування надрами

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега, imbir63

КАК ГОВОРЯТ У НАС В ОДЕССЕ - УБИТЬСЯ ВЕНИКОМ!
СЛЕДУЮЩИЙ ШАГ - ДЕТИ, СТРОЯЩИЕ НА МОРЕ ИЗ ПЕСКА И ИГРАЮЩИЕ В ПЕСОЧНИЦАХ?!

ну зачем же сразу веником

приведу тупой пример

месторождение торфа

по инструкции по пожарной безопасности надо бы иметь (создать) противопожарный водоём

да бы, когда в сезон начнет гореть не таскать воду машинами из ближайшей реки или пожарные самолеты ганять

вот и получается - добываем пару сотен тысяч кубических метров торфа и...

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

лучше позже, чем никогда Визначено коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за IV квартал 2016 р.

02.02.2017 / 14:30
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка Нацбанку України за IV квартал 2016 р. відповідає 14,29 % (15% × 27 днів + 14% × 65 днів)/92 дня).
Тобто платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання за IV квартал 2016 р. із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87 % — трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Нацбанку України (14,29% × 3).
(Лист ДФС України від 26.01.2017 р. № 1820/7/99-99-12-03-04-17)

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

последнее время судебная практика обжалования обязательств по недрам склонялась к применению исключительно "расчетного" метода определения базы налогообложения для бутылированных. в том числе газированных подземных минеральных вод

Скрытый текст: показать

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа № 823/5446/15 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - Чеканової Н.І.;

представника позивача - Коваленко В.А.;

представника відповідача - Савенко Ю.Н.;

представника відповідача - Воропая В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що при проведенні перевірки, Тальнівська ОДПІ перевищила свої повноваження, склала акт перевірки на підставі суб'єктивних припущень та дійшла помилкових і необгрунтованих висновків. Представники зазначили, що в порушення ст.. 263.5.1 Податкового кодексу України контролюючий орган при розрахунку вартості видобутих корисних копалин (вода підземна) взяв за базу оподаткування не вартість фактично видобутих корисних копалин, арізницю між загальною сумою доходу фактично реалізованої готової продукції та витратами на виробництво готової продукції (газована, негазована, йодована мінеральна вода і солодкі напої) за II-IV квартал 2014 року. Крім того, представники наголосили, що податкова інспекція застосувала підхід визначення вартості 1 м. куб. води за фактичними цінами реалізації.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях, вважаючи позов безпідставним, а оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" зареєстроване юридична особа 31.12.1991, ідентифікаційний код 00380787 за видом діяльності КВЕД-2010: 11.07 «виробництво безалкогольних напоїв: виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Крім того, ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи" у відповідності до спеціального дозволу на користування надрами від 22.02.2007 на видобуток мінеральних природніх столових вод для промислового розливу (ділянка Тальнівського родовища (свердловини № 1243, 1246)) є користувачем надрами.

Посадовими особами Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області проведено позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства що стали предметом оскарження в повторній скарзі, про що складено акт перевірки від 17.11.2015 № 152/23-22-22/00380787.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, зокрема:

- пп. 263.5.1 п. 263.5, пп. 263.6.1 п.163.6 ст. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 124701, 75 грн., в.т.ч за 2 квартал 2014 року на суму 55921,37 грн., за 3 квартал 2014 року на суму 53514,13 грн., за 4 квартал 2014 року на суму 15266,25 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник позивача оскаржив його до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в України та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс № 2755-VI).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.( пп. 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI).

На виконання даної вимоги Закону в матеріалах справи міститься належним чином завірені копії витягів з журналів обліку використання мінеральних вод із свердловин № 1243 та № 1246 (право видобутку води надано спеціальним дозволом).

З даних журналів судом встановлено, що сумарна кількість видобутої воду зі свердловини № 1243 за II-IV вали 2014 року становить 9407 м3, а зі свердловини № 1246 за II-IV вали 2014 року - 299 м3.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

До об'єкта оподаткування належать: а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл. (пп. 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Кодексу № 2755-VI)

Відповідно до пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Згідно пп. 263.5.2 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI порядок визначення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу № 2755-VI вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Пунктом 263.6.9 ст. 263 Кодексу № 2755-VI встановлено, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = Вмп+(Вмп*Крмпе)/ Vмп, де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України; Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Згідно акта перевірки судом встановлено, що контролюючий орган здійснив розрахунок вартості плати за користування надрами у відповідності до формули визначено ст. 263.7 Кодексу № 2755-VI - за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства.

Однак, суд погоджується з доводами представників позивача, що в даному випадку відпускна ціна реалізації напоїв не може бути базовою для справляння сплати податку. Підприємство правильно застосувало метод визначення вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, про що в ході перевірки на запит Тальнівської ОДП від 21.05.2015 за №1890/23-22-22-017 листом № 330 від 26.05.2015 року надали пояснення про причину застосування визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, а не за фактичними цінами реалізації.

В судовому засіданні безпосередньо ревізором, також був підтверджений факт відсутності конкретної методики визначення фактичної ціни реалізації мінводи, як корисної копалини, для підприємств виробників напоїв. Однак обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної води) перевіряючими був проведений не за фактичними цінами реалізації корисної копалини, а взято за основу обсяги реалізації готової продукції в грошовому і натуральному виразі у відпускних цінах встановлених у звітних періодах 2-4 квартали 2014 року зменшеного на суму витрат на виробництво продукції .

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу № 2755-VI, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма закріплена п. 56.21 ст. 56 Кодексу № 2755-VI у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, підсумовуючи вищевикладені факти суд погоджується з доводами позивача, що мінеральна вода, як сировина, не обліковується в бухгалтерському обліку 9 «Запаси», оскільки після видобування потрапляє безпосередньо на виробництво і є складовою готової продукції, а не складується, як інші корисні копалини (вугілля, інш), що є кінцевою продукцією для подальшої реалізації та до мінеральної води, як складової готової продукції, не можливо застосувати метод розрахунку - за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини, оскільки вона не є готовою продукцією і TOB «ТЗ «Мінводи» для бази оподаткування використовувало метод розрахунку - за розрахунковою вартістю видобутої корисної копалини, оскільки для першого методу відсутня одна з величин, а саме - ціна реалізації на мінеральну воду, як корисної копалини, оскільки останні реалізують безалкогольні напої розлиті в ПЕТ - пляшках, що є готовою продукцією і це є відмінність її від реалізації мінеральної води, як корисної копалини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність застосування саме методу розрахунку за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000672200 від 09.12.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494397) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" (ідентифікаційний код - 00380787) сплачений судовий збір в сумі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОСТАНОВИВ:
Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 29.01.2016

начиная с 2017 года при определении базы налогообложения по "фактической" цене реализации необходимо учитывать изменения норм п.252.11, которые регулируют учет материальных издержек операций по фасованию и бутылированию

252.11. У разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

252.11.1. матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

для случаев, когда традиционной стала точка зрения, что насыщение воды углекислым газом, - полное преобразование минеральной продукции, а не предпродажная подготовка, направленная на увеличение строка использования посредством добавления стабилизатора, кодексом добавлено

252.8. У разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
...
Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

а также

252.9. До витрат платника рентної плати, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

252.9.1. витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника рентної плати (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

т.е. все операции до размещения на складе, за исключением, операций по добыче и первичной подготовке (если они необходимы), – суть предпродажная подготовка, включая бутылирование, а издержки на которую вычитаются из стоимости реализации бутылированной воды

С уважением 401993

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

для тех, кто еще не успел ознакомиться ДФС України від 03.04.2017 № 8129/7/99-99-12-03-04-17 "Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства"в котором инкапсулировано письмо ДКЗ України від 23.02.2016 № 151/02

На лист Державної фіскальної служби України від 27.01.2017 № 1260/5/99-99-12-03-04-16 щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого (гірничодобувного) підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов’язань у 2017 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин дер¬жавного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, встановлено, що «Умовно балансові та позабалансові запаси, які залучаються до розробки, переводяться до балансових». Відповідно до цього положення запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, мають розглядатись як балансові рентабельно видобувні запаси.
Відповідно до пункту 3 Класифікації, до балансових запасів корисних копалин ділянки надр належать такі запаси, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.

Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств за матеріалами геолого-економічних оцінок балансових запасів корисних копалин ділянок надр, виконаних в економічних умовах чинних у 2016 році. Облікова ставка Національного банку України змінювалась протягом 2016 року від 22 до 14 % (усереднена - 17 %).

Згідно з геолого-економічними оцінками запасів корисних копалин, виконаних у 2016 році, усереднені коефіцієнти рентабельності гірничих підприємств з видобутку корисних копалин склали: для нафти і газу - 0,87; для всіх інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, - 0,22. Усереднений коефіцієнт рентабельності нафтогазовидобувних підприємств у 2016 році є більшим від розрахованого на 2016 рік, у зв’язку із змінами цін, рентних та інших обов’язкових платежів, що відбувались. Усереднений коефіцієнт рентабельності для інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, мало відрізняється від розрахованого на 2016 рік.

На поточний час облікова ставка Національного банку України (14 %) є близькою до усередненої за 2016 рік. Тому визначені усереднені коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств за 2016 рік можуть бути обґрунтовано застосовані у 2017 році для ділянок надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) ще не виконані.

З огляду на викладене, відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005р. №300, зареєстрованого Мінюстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахування запасів родовищ нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006р. № 316 і зареєстрованого Мінюстом України за № 1383/13257, ДКЗ України рекомендує встановити такі тимчасові (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:

для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;

для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22.

С уважением 410234

[imbir63]

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

[БухОЯ]

Доброго дня колеги. Знову таке питання як вірно зробити розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Підприємство виробник мінеральних вод та безалкогольни напоїв. Видобуває мінеральну природну столову воду яка є сировиною для мінеральної газованої та безалкоголних газованих напоїв. Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?.Дякую.

[bizz]

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

У меня не Медок, а 1С-Звіт на базе Медка, так вот у меня в программе это замечание пишется зеленым цветом,т.е. как рекомендация,а не обязательное поле для заполнения и машина спокойно пропускает додаток на отправку, а инспектор ваш "молодец", вы этот пункт в налоговом кодексе читали? поставите туда 5 и будьте добры считать налог в пятикратном размере.
Да,и по спецводопользованию есть отдельная тема на этом форуме, это тема по недрам.

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега imbir63

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

ваш инспектор или провокатор или наглый сукин сын

в строке 11 Додатка 5 имеем:

((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V

то:

10.4 определяет "5-кратный серхлимит"; 10.3 - "двократку без счетника"; 10.2 - "преференцию для ЖКХ"; 10.1 - "преференцию для тепловых станций"

раз уж Вы в контексте р.10 - "никто" и р.8.2.1, равно как и р.9.1 для Вас - "никак", то для дуракоустойчивости "ПРОСТАВИВ" в р.8.2.1 и р.8.2.2 величину "0" (ноль), и затем - можете спокойно "ПОСТАВИТЬ" в р.10.4 - "1" (единицу)

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега БухОЯ

Доброго дня колеги. Знову таке питання як вірно зробити розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Підприємство виробник мінеральних вод та безалкогольни напоїв. Видобуває мінеральну природну столову воду яка є сировиною для мінеральної газованої та безалкоголних газованих напоїв. Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?.Дякую.

для меня осталось загадкой фраза "Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?"

что Вы подразумевали в этом вопросе


С уважением

[БухОЯ]

Це питання я виясняю дуже довго. Адже я видобуваю як я писала вид корисної копалини мінеральну природну столову воду яка служить сировиною для виробництва мінеральної сильногазованої води та безалкгольних сильногазованих напоїв ( лимонад, сітро і т.д.). В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води, а в іх ціну реалізації ввійшло все як прямі матеріальні витрати, так і загальновиробничі і накладні витрати і рентабельність. Це не розумно наша держава зробила, не знають як запутати бухгалтерів, і відповісти толком ДФС не може. Адже Ви виклали судове рішення про те як суд вирішив на користь підприємства, не змогла ДФс відстояти свою думку що вони робили не вірно. Скажять Ви мені свою думку або як Ви робите. Дякую.

[imbir63]

Уважаемая коллега imbir63

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

ваш инспектор или провокатор или наглый сукин сын

в строке 11 Додатка 5 имеем:

((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V

то:

10.4 определяет "5-кратный серхлимит"; 10.3 - "двократку без счетника"; 10.2 - "преференцию для ЖКХ"; 10.1 - "преференцию для тепловых станций"

раз уж Вы в контексте р.10 - "никто" и р.8.2.1, равно как и р.9.1 для Вас - "никак", то для дуракоустойчивости "ПРОСТАВИВ" в р.8.2.1 и р.8.2.2 величину "0" (ноль), и затем - можете спокойно "ПОСТАВИТЬ" в р.10.4 - "1" (единицу)

С уважением

Спасибо большое за оперативность-пошли с коллегой пробовать отправить по Вашему варианту заполнения.

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега БухОЯ

Це питання я виясняю дуже довго. Адже я видобуваю як я писала вид корисної копалини мінеральну природну столову воду яка служить сировиною для виробництва мінеральної сильногазованої води та безалкгольних сильногазованих напоїв ( лимонад, сітро і т.д.). В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води, а в іх ціну реалізації ввійшло все як прямі матеріальні витрати, так і загальновиробничі і накладні витрати і рентабельність. Це не розумно наша держава зробила, не знають як запутати бухгалтерів, і відповісти толком ДФС не може. Адже Ви виклали судове рішення про те як суд вирішив на користь підприємства, не змогла ДФс відстояти свою думку що вони робили не вірно. Скажять Ви мені свою думку або як Ви робите. Дякую.

будем двигаться последовательно

1. судебное решение касалось ситуации до 01.01.2017 - т.е. внесения изменения в 252.9 Кодекса; при этом сформировалась ситуация идентичности требований по учету издержек на фасование товарной продукции горного предприятия для расчетной и фактической стоимостей ибо до этого порядок определение базы налогообложения по расчетному методу непосредственно предписывал неучитывание издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование; в то же время для метода по фактической цене реализации такие предписания по вычитанию издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование
отсутствовали;

2. в отношении "В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води" могу лишь сформировать мысль следующим образом - товарная продукция вашего Горного предприятия - добытая минеральная вода, а готовая товарная продукция Вашего предприятия – фасованная добытая минеральная вода, стабилизированная (консервированная) двуокисью углерода. При это стоимость товарной продукции вашего Горного предприятия - издержки добычи и, при необходимости, водоподготовки; а стоимость готовой товарной продукции Вашего предприятия - стоимость добытой воды плюс издержки на фасование (предпродажная подготовка). Соответственно, чистая стоимость реализации запасов (добытая минеральная вода) - ожидаемая (фактическая) цена реализации запасов в обычных условиях (например, сладкие напитки) за вычетом ожидаемых (фактических) издержек на завершение их производства (рецептурные компоненты сладких напитков плюс издержки на фасованную продукцию) и издержек на реализацию (сбыт). Вот и получим то, что записали в 252.9 Кодекса


С уважением

[БухОЯ]

Вираховую все за розрахуноковою вартістю. Виходить скільки коштує 1 м. куб добутої води, тобто корисної копалини, потім множу на воду релізавану у м. куб і отримую дохід від реалізації , віднімаю витрати з доставкою (електроенергія, амортизація трубопровід) і отримую за фактичними цінами реалізації. І завжди розрахункова виходить більша як за фактичними цінами реалізації. Як Вам такий метод розрахунку? Справедливий і вірний чи ні?

[БухОЯ]

Шановний Al Shurshun велике прохання дайте мені свою відповідь. Дякую.

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега БухОЯ

Вираховую все за розрахуноковою вартістю. Виходить скільки коштує 1 м. куб добутої води, тобто корисної копалини, потім множу на воду релізавану у м. куб і отримую дохід від реалізації , віднімаю витрати з доставкою (електроенергія, амортизація трубопровід) і отримую за фактичними цінами реалізації. І завжди розрахункова виходить більша як за фактичними цінами реалізації. Як Вам такий метод розрахунку? Справедливий і вірний чи ні?

Ваша логика мне понятна

но я говорил несколько о другом

Рассмотрим достаточно условный пример

за период мы взяли на учёт 1000 кубических метров добытой минеральной столовой воды (природная чистота воды не требует специальных операций по водоподготовке)

для этого мы "понесли" издержки

1) электроэнергия - 2000 кВт по 2 грн = 4000 грн

2) заработная плата - 5 чел по 5200 грн = 26000 грн

3) амортизация оборудования в том числе скважины 8000 грн

4) арендная плата за землю - 4000 грн

всего: 4000 грн + 26000 грн + 8000 грн + 4000 грн = 42000 грн

при геолого-экономической экспертизе оценена рентабельность 35 процентов

расчетная стоимость добытой воды - 42000 грн * (1+0,35) = 56700 грн или 56,7 грн/куб.метр



предприятием принято решение использовать добытую воду в следующих направлениях :

1. 200 кубических метров на реализацию воды фасованной негазированной в бутыли по 19 литров

2. 400 кубических метров на реализацию воды фасованной негазированной в бутылках по 0,5 литров

3. 300 кубических метров на реализацию воды фасованной газированной в бутылках по 2,0 литра

4. 100 кубических метров на производство и реализацию "лимонада" фасованного в бутылках по 2,0 литра

1. вода фасованная в бутыли по 19 литров

издержки по расфасовыванию:

1) электроэнергия - 1000 кВт по 2 грн = 2000 грн

2) заработная плата - 4 чел по 5200 грн = 20800 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 2000 грн + 20800 грн + 18000 грн + 1000 грн = 41800 грн за 100 куб.метров или 7,94 грн/бутыль

цена реализации 1 бутыля на складе предприятия 25 грн/бутыль в том числе 5 цикловая возвратная тара - 22 грн/бутыль

фактическая стоимость воды - 25 грн/бутыль - (22 грн/бутыль)/5 - 7,94 грн/бутыль = 12,66 грн/бутыль или 662,32 грн/куб.метр


2. вода негазированная фасованная в бутылки по 0,5 литра

издержки по расфасовыванию:

1) электроэнергия - 10000 кВт по 2 грн = 20000 грн

2) заработная плата - 4 чел по 5200 грн = 20800 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 2000 грн + 20800 грн + 18000 грн + 1000 грн = 61800 грн за 400 куб.метров или 0,08 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 5,15 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 3,92 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 5,15 грн/бутыль - 3,92 грн/бутылка - 0,08 грн/бутылка = 1,15 грн/бутылка или 2300 грн/куб.метр



3. вода газированная фасованная в бутылки по 2,0 литра

издержки по расфасовыванию и консервации:

1.1) электроэнергия - 8000 кВт по 2 грн = 16000 грн

1.2) углекислота пищевая - 5000 грн

2) заработная плата - 3 чел по 5200 грн = 15600 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 16000 грн + 5000 грн + 15600 грн + 18000 грн + 1000 грн = 55600 грн за 300 куб.метров или 0,37 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 8,45 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 5,02 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 8,45 грн/бутыль - 5,02 грн/бутылка - 0,37 грн/бутылка = 3,06 грн/бутылка или 1530 грн/куб.метр


4. "лимонад" газированный фасованный в бутылки по 2,0 литра

издержки по расфасовыванию, консервации и формирование напитка:

1.1) электроэнергия - 2000 кВт по 2 грн = 4000 грн

1.2) углекислота пищевая - 2000 грн

1.3) рецептурные ароматизаторы, подсластители... - 27000 грн

2) заработная плата - 3 чел по 5200 грн = 15600 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 4000 грн + 2000 грн + 27000 грн + 15600 грн + 18000 грн + 1000 грн = 67600 грн за 100 куб.метров или 0,68 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 9,25 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 5,02 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 9,25 грн/бутыль - 5,02 грн/бутылка - 0,68 грн/бутылка = 3,55 грн/бутылка или 1775 грн/куб.метр


средневзвешенная фактическая стоимость: 1668 грн/куб.м =
(662,32 грн/куб.м *200 куб.м + 2300 грн/куб.м*400 куб.м+1530 грн/куб.м*300 куб.м+1775 грн/куб.м*100 куб.м)/1000 куб.м


С уважением 412635

P.S. если цифры в части добычи и отчасти ПЭТ я "понимаю", то за цифры издержек газированной воды и напитков не обессудьте