Roomrocks писал(а):Julia_E писал(а):Це потрібно було робити і до 05.05.2018
А до 05.05.2018 г. зачем?
Понимаю, что есть две позиции. Спасибо, что Вы высказываетесь, Julia_E и Blumental!
Буквально, по закону, де-юре, у нас уже не особый период (решение суда, на мой взгляд, правильнее и "обязательнее", чем письмо МО), но все мы видим, что происходит в стране, т.е де-факто - очень на него (особый период) похоже.
Внимание вопрос: что этой постановой хотел сказать НБУ? Нам всем нужно бежать в банки и согласовывать лимит прямо сейчас, а в противном случае через месяц-два на пороге будут стоять ГФС и радостно выписывать штрафы (прямо на пороге) за превышение лимита? Или же НБУ наводит порядок в своей нормативке и делает то, что давно нужно сделать: обеспечивает присутствие наличных на случай (не дай Бог) обострения?
Начальникові Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, Генералу армії України Муженку В. М.
Шановний Вікторе Миколайовичу!
На Ваш лист (вх. N 1442/0/1-18 від 22.06.2018) щодо визначення тривалості особливого періоду в Україні у правових позиціях Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повідомляємо. Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період". Як слушно зазначено у Вашому листі, в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Окрім наведеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в інших постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 131/1449/16-ц (касаційне провадження N 61-4157св18); від 14.02.2018 у справі N 727/2187/16-ц (касаційне провадження N 61-3951св18); від 20.02.2018 у справі N 640/4439/16-ц (касаційне провадження N 61-4304св18); від 21.02.2018 у справі N 211/1546/16-ц (касаційне провадження N 61-4255св18) та ін.
Натомість у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18), про яку згадується у Вашому листі, було вказано, що з 18.03.2014 в Україні настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014, тобто 45 діб. Також у цій постанові зазначено, що Указ про демобілізацію останньої шостої черги мобілізованих було ухвалено 26.09.2016, і згідно з цим Указом у жовтні закінчилося звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період. Проте ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18), постановлено в порядку статті 269 Цивільного процесуального кодексу України, зі згаданої постанови від 25.05.2018 виключено посилання на те, що особливий період пов'язується з тривалістю мобілізації (45 діб), і на момент укладення та дії кредитного договору особливий період в Україні не діяв. Відповідну описку усунуто, оскільки вказівка на період стосувалася тривалості мобілізації, а не особливого періоду в України.
Таким чином, Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.
З повагою, Голова Верховного Суду В. Данішевська
Індивідуальна податкова консультація Головного управління ДФС у Київській області від 08.08.2018 р. № 3459/ІПК/10-36-14-06-16
Головне управління ДФС у Київській області розглянувши Ваш запит від ..., на виконання вимог статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, надає індивідуальну податкову консультацію.
... просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань застосування окремих вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 (далі Положення № 148) та листа Національного банку України від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326, а саме:
1. Які реквізити повинні бути, якщо заповнюємо ВКО на інкасацію:
в полі "видати";
в полі "підстава";
в полі "додаток".
Відповідно до вимог абзацу 5 пункту 32 розділу III Положення № 148 реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача (які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)) та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.
Таким чином, у разі оформлення видаткового касового ордеру для здавання готівки до банку в реквізиті "Видати" зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку.
2. Які реквізити повинні бути, якщо заповнюємо ВКО на видачу готівки за видатковими відомостями:
в полі "видати";
в полі "підстава";
в полі "додаток".
Окремі питання ведення касових операцій відокремленими підрозділами підприємств роз'яснені у листі Національного банку України від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560 (далі лист НБУ № 50).
Зокрема у роз'ясненнях, наведених у листі НБУ № 50, передбачено, що у разі якщо видатковий касовий ордер оформляється на запільну суму готівки, що видається, наприклад – по видатковій відомості працівникам підприємства, то у реквізиті "Видати" зазначається прізвище, ім'я, по батькові особи, яка видає кошти (касир).
3. Які реквізити повинні бути, якщо заповнюємо ПКО на отримання готівки з ящика РРО:
в полі "прийнято від";
в полі "підстава".
Пунктом 11 розділу II Положення № 148 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств / відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги / застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів / фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Згідно вимог пункту 25 Розділу III Положення № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Форма прибуткового касового ордера наведена у Додатку 2 до Положення № 148. Зокрема, у реквізиті "Прийнято від" передбачено наведення інформації про особу, від якої прийнято готівку, а у реквізиті "Підстава" зазначення підстави для оприбуткування коштів (джерело походження, наприклад, оприбуткування виторгу, надання послуг згідно з договором, повернення коштів після відрядження, наказ керівника, надходження готівки з банку тощо).
Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Індивідуальна податкова консультація Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22
Головне управління ДФС у Полтавській області, розглянувши звернення від ... 2018 № ..., щодо надання індивідуальної податкової консультації в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, повідомляє наступне.
Питання. Підприємство має відокремлені підрозділи, де є каси. Хто повинен підписувати касові ордери у разі відсутності директора?
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, зокрема юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення), яке затверджено постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 24.05.2018 № 54).
Згідно з пунктом 26 розділу III Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов'язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.
Враховуючи вищевикладене, право підпису видаткового касового ордера, замість головного бухгалтера, може бути делеговане іншій особі, уповноваженій керівником. Підписання видаткового касового ордера іншою особою, ніж керівник, Положенням не передбачено.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, MR