Расчет корректировки к налоговой накладной

[Ленка]

Достаточно часто возникают вопросы при выписке расчета корректировки, и даже если они уже обсуждались в других темах - их сложно найти. Думаю стоит посвятить им отдельную тему.
У меня возник вопрос: неплательщик НДС сделал нам предоплату за проволоку, мы отгрузили на пару килограмм меньше, а разницу перечислили ему назад.
Я выписываю расчет корректировки и оставляю оба экземпляра у себя как и в случае с налоговой накладной? Как быть с подписью покупателя?

[налоговик]

Да, хорошая тема

Предположительно так как вы говорите.
Расчет корректировки идет без подписи.

Например, в похожей ситуации ГНАУ вот что говорила (по старому):

Скрытый текст: показать

? Чи зобов'язаний покупець – неплатник ПДВ підписувати розрахунок коригування?

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 168/97-ВР) встановлено: якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають коригуванню. 

Згідно з пп. 4.5.3 цього пункту Закону № 168/97-ВР зменшення суми податкових зобов'язань платника податку – постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

при перегляді цін, пов'язаних із гарантійними замінами товарів.

Відповідно до п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/2037, зі змінами та доповненнями) у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування.

Згідно з установленою формою розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити цей факт своїм підписом із зазначенням дати отримання розрахунку та відповідним включенням суми коригування до реєстру отриманих та виданих податкових накладних і сум податкового кредиту.

Однак зменшення чи збільшення податкового кредиту покупця провадиться лише у разі, якщо він є зареєстрованим як платник ПДВ та за умови попереднього включення ним в обсяг податкового кредиту раніше здійснених витрат на сплату податку на підставі податкової накладної.

Отже, якщо покупець – неплатник ПДВ повертає раніше придбані товари у власність продавця, а останній компенсує повну грошову вартість зазначеного товару, то продавцем до податкової накладної, до якої було включено суми поставки такого товару, складається розрахунок коригування (за винятком операцій з поставки за готівку кінцевому споживачу).

Враховуючи те, що продавцем – платником ПДВ було здійснено поставку товарів неплатнику ПДВ, який не отримував податкової накладної та, відповідно, сплачені раніше суми ПДВ не включав до податкового кредиту, обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця – неплатника ПДВ.

Підготувала 
 
Наталія Бондаренко 
Оглядач «Вісника» 
За сприяння: 
 
Людмили Косміної 
Заступника директора Департаменту адміністрування
податку на додану вартість ДПА України 

«Вісник податкової служби України», липень 2010 р., № 27 (599), с. 28

+

Скрытый текст: показать

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 04.12.2009 р. N 27084/7/16-1517

Таким чином, у разі зміни ціни внаслідок гарантійної заміни товару, продавець має право на коригування податкових зобов'язань (+ чи -) в залежності від того як змінилася ціна і на виписування розрахунку коригування до раніше виданої податкової накладної. При цьому, якщо покупцем товарів є неплатник податку на додану вартість, то обидва примірники розрахунку коригування залишаються в продавця без підпису покупця - неплатника податку на додану вартість.

+

Скрытый текст: показать

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17 червня 2010 року N 442

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм Закону України "Про податок на додану вартість" в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної
...

Враховуючи те, що продавцем - платником ПДВ було здійснено поставку товарів неплатнику ПДВ, який не отримував податкової накладної та, відповідно, сплачені раніше суми ПДВ не включав до податкового кредиту, то обидва примірники Розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця - неплатника ПДВ.

[Ленка]

Спасибо! Но меня еще и интересует могу ли я вообще выписывать этот расчет, ведь была только предоплата, товар мне не возвращали. А до кодекса было так:

Для зменшення податкових зобов’язань продавця в разі, коли товар поставлявся неплатнику ПДВ, Закон передбачає особливі правила (п.п. 4.5.3). Це можливо лише у двох випадках:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.

[nikki]

Думаю, откорректировать можно.
Ведь запрет касался корректировки после поставки, а у вас поставки на эту часть не было.

[Ленка]

Спасибо за поддержку, я тоже так думаю, по крайней мере в п.192 НК такого ограничения не нашла и расчет выписала. А вот теперь берут сомненья не запрятано ли оно где-то в другом месте?

[Печкин]

Добавлю пару слов по поводу ситуации по НКУ.

192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
192.2. ...
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Т.е. корректировка производится в случаях:

А. зміна суми компенсації їх вартості (в т.ч. перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі)
Б. Возврат предоплаты.

Ограничения касаются только ситуации А.

[Ленка]

Ограничения касаются только ситуации А.

Огромное спасибо! Интуитивно - чувствовала, но даже после Вашей подсказки раз пять перечитала эти пункты НК, пока до меня дошло, действительно ограничения не касаются предоплаты!

[Печкин]

Вид договора в расчете корректировки

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Який вид договору необхідно зазначати в рядку "Вид цивільно-правового договору" розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, а саме - договір, який зазначався в податковій накладній, чи договір, на підставі якого виписується розрахунок коригування?

Повна відповідь : Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.10 №969, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. При заповненні рядка "Вид цивільно-правового договору" розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної необхідно зазначати договір, на підставі якого здійснюється коригування.

[buhgalter2005]

Здравствуйте!
Подскажите, если возвращается товар который был продан больше чем 3 года назад, можно ли выписывать расчет корректировки?. Раньше было ограничение 3 года. На данный момент я не выписываю такие корректировке, но не знаю как правильно это отобразить в бух учете. То есть когда возвращается товар мы ставим проводку Дт 702 Кт 6415. Если корректировку не выписывать, то что ставить вместо Кт 6415?

Заранее спасибо.

[nikki]

Ограничений не было и раньше, нет и сейчас.
Но налоговики тупо своими разъяснениями запрещают корректировку.

Вот из свежего в ЕБНЗ:

Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту?

Коротка відповідь : Якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 днів і більше тому.

Повна відповідь : Відповідно до п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Згідно з п. 187.1 ст. 187 р. V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. При цьому, п. 192.1 ст. 192 р. V ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Відповідно до п. 102.5 ст. 102 гл. 9 р. ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Враховуючи положення п. 102.5 ст. 102 гл. 9 р. ІІ ПКУ, у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то платник - продавець таких товарів/послуг не може застосувати норми п. 192.1 ст. 192 р. V ПКУ і відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 днів і більше.

А если в учете остановиться на записи 704 361 и все дела?

[vins]

Исправление ошибок в расчете корректировке

Єдина база податкових знань

Яким чином виправити помилку, допущену платником ПДВ у Розрахунку коригування сум ПДВ (додаток Д1) до податкової декларації з ПДВ загальної/(скорочена)/(спеціальна)/(переробного підприємства), яка вплинула/не вплинула на вартісні показники податкової декларації з ПДВ?
Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Згідно з п.1 р.IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41 (далі – Порядок №41), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 р. II ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Пунктом 3 р. V Порядку №41 визначено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Формами додатка 1 до податкової декларації з ПДВ загальної/(скорочена)/(спеціальна)/(переробного підприємства) передбачено подання уточнюючого додатка 1. Розрахунок коригування сум ПДВ (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ) є складовою податкової декларації з ПДВ, та його подання є обов’язковим у разі заповнення рядка 8 та/або рядка 16 податкової декларації з ПДВ. Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації з ПДВ та оскільки Розрахунок коригування сум ПДВ є складовою такої податкової декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з Розрахунком коригування сум ПДВ з відміткою "уточнюючий", в яких вартісні показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. При цьому, у разі якщо така помилка не вплинула на вартісні показники податкової декларації з ПДВ, то виправлення помилок у Розрахунку коригування сум ПДВ проводиться способом коригування. Наприклад, для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номеру отримувача/постачальника в уточнюючому Розрахунку коригування сум ПДВ: 1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком „–” (тобто сторнуються); 2) вказується правильний запис по операції з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники); 3) вказується нульова сума у підсумковому рядку „Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)”.

[vins]

Возврат товаров, освобожденных от налогообложения, неплательщиком НДС в расчете корректировке

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ
Як платнику податку в податковому обліку з ПДВ відобразити коригування обсягів постачання товарів, звільнених від оподаткування, у разі їх повернення неплатником ПДВ?
Відповідно до п.192.2 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору. Відповідно до п.3.9 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, збільшення або зменшення згідно зі ст.192 р.V ПКУ обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість відображається у рядку 8.1.1 податкової декларації з ПДВ та в додатку 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ. Оскільки Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.10 №969, передбачено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної проставляється нуль, то в колонці 3 "індивідуальний податковий номер покупця" додатка (Д1) слід проставляти O (нуль). Враховуючи те, що платником ПДВ було здійснено поставку товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ, неплатнику цього податку, то обидва примірники розрахунку коригування залишаються в продавця без підпису покупця – неплатника ПДВ. В даному випадку колонка 7 "дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригування" додатка (Д1) має містити прочерк (у разі подання звітності на паперових носіях) або залишатися не заповненою (у разі подання звітності в електронному вигляді).

[налоговик]

Здравствуйте!
Подскажите, если возвращается товар который был продан больше чем 3 года назад, можно ли выписывать расчет корректировки?. Раньше было ограничение 3 года. На данный момент я не выписываю такие корректировке, но не знаю как правильно это отобразить в бух учете. То есть когда возвращается товар мы ставим проводку Дт 702 Кт 6415. Если корректировку не выписывать, то что ставить вместо Кт 6415?

Заранее спасибо.

Сроки корректировки ранее выписанной налоговой накладной 

Скрытый текст: показать

Поводом для подготовки данного материала послужил следующий вопрос:  «Предприятие 29 января 2008 года получило предоплату от покупателя за материалы, соответственно была выписана налоговая накладная на сумму предоплаты и включена в налоговые обязательства по НДС. Материалы не отгружались. 31 марта 2011 года предприятие частично возвращает предоплату покупателю. Имело ли право предприятие 31.03.2011 г. выписать расчет корректировки к налоговой накладной за 29 января 2008 года и уменьшить налоговые обязательства в декларации по НДС за март 2011 г.?»

В течение срока продолжительностью 365 календарных дней (далее – к. д.) с даты выписки налоговой накладной, установленного абз. 3 п. 198.6 НКУ, за плательщиком НДС сохраняется право на налоговый кредит, если налогоплательщик его не отразил в соответствующем отчетном периоде на основании полученных налоговых накладных.

В пункте 102.1 НКУ указано, что не позднее окончания 1095 к. д., следующего за последним днем предельного срока представления налоговой декларации и/или предельного срока уплаты денежных обязательств, начисленных контролирующим органом (если такая налоговая декларация была предоставлена позже – за днем ее фактического представления), контролирующий орган имеет право самостоятельно определить сумму денежных обязательств налогоплательщика в случаях, определенных НКУ.

Если в течение 1095 к. д. контролирующий орган не определяет сумму денежных обязательств, налогоплательщик считается свободным от такого денежного обязательства, а спор по такой декларации и/или налоговому уведомлению не подлежит рассмотрению в административном или судебном порядке.

В случае представления налогоплательщиком уточняющего расчета к налоговой декларации контролирующий орган имеет право определить сумму налоговых обязательств по такой налоговой декларации в течение 1095 к. д. со дня представления уточняющего расчета (п. 102.1 НКУ).

В экспертном комментарии к ст. 102 НКУ поясняется, что данная статья устанавливает сроки давности для:

• определения суммы денежных обязательств контролирующим органом;

• взыскания налогового долга;

• представления заявления о возвращении излишне уплаченных денежных обязательств, а также регулирует порядок продления предельных сроков для представления налоговой декларации, заявлений о пересмотре решений контролирующих органов и заявлений о возврате излишне уплаченных денежных обязательств.

В соответствии с п. 50.1 НКУ если в следующих налоговых периодах (с учетом сроков давности, определенных ст. раздела II НКУ, т. е. 1095 к. д.) налогоплательщик самостоятельно обнаруживает ошибки, содержащиеся в ранее представленной им декларации, то он обязан представить уточняющий расчет к такой декларации.

Налогоплательщик не имеет права подавать уточняющий расчет к налоговой декларации, представленной за период, который на дату представления уточняющего расчета проверяется соответствующим контролирующим органом.

Однако вышеприведенные нормы не касаются сроков корректировки налоговых обязательств по ранее выписанной налоговой накладной.

Порядок корректировки налоговых обязательств и налогового кредита, установленный п. 192.1 НКУ, состоит в том, что если после поставки товаров/услуг осуществляется какое-либо изменение суммы компенсации их стоимости, включая:

• следующий за поставкой пересмотр цен;

• пересчет в случаях возвращения товаров лицу, их поставившему;

• возврат поставщиком суммы предварительной оплаты товаров/услуг,

суммы налоговых обязательств и налогового кредита поставщика и получателя подлежат соответствующей корректировке.

Результат пересчета налоговых обязательств и налогового кредита поставщика и получателя отражается в составе налоговой декларации за отчетный налоговый период в порядке, определенном центральным органом ГНС (п. 192.3 НКУ).

Порядок составления Расчета корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной (далее – Расчет корректировки), приведенный в пунктах 18 – 29 Порядка № 969, также как и ст. 192 НКУ не содержит каких-либо ограничений к периодам, за которые могут составляться такие расчеты.

В научно-практическом комментарии к ст. 192 НКУ указано, что данная статья определяет порядок корректировки налоговых обязательств и налогового кредита в случае изменения суммы компенсации стоимости товаров или услуг. При этом законодатель не предоставляет исчерпывающий перечень случаев, когда сумма компенсации стоимости товара (услуги) может изменяться. Изменение стоимости товара (услуги) может происходить как по согласию сторон сделки, так и без него (например, по решению суда в предусмотренных законодательством случаях), или по требованию одной стороны (поставка некачественного товара).

Правовые последствия изменения или расторжения договора, приведенные в ст. 653 ГКУ, состоят в том, что в случае изменения договора обязательства сторон изменяются в соответствии с измененными условиями относительно предмета, места, сроков выполнения и т. п.

В случае изменения или расторжения договора обязательство изменяется или прекращается с момента достижения договоренности об изменении или расторжении договора, если иное не установлено договором или не обусловлено характером его изменения (ч. 3 ст. 653 ГКУ).

Если договор изменяется или расторгается в судебном порядке, обязательство изменяется или прекращается с момента вступления в законную силу решения суда об изменении или расторжении договора.

Согласно ст. 654 ГКУ изменение или расторжение договора совершается в той же форме, что и договор, который изменяется или расторгается, если иное не установлено договором или действующим законодательством или не следует из правил делового оборота.

Следовательно, предприятие, получившее 29.01.2008 г. предоплату за товар, имело право вернуть ее покупателю 31.03.2011 г. полностью или частично и выписать Расчет корректировки к налоговой накладной за 29.01.2008 г., уменьшив налоговые обязательства в декларации по НДС за март 2011 г., на одном из следующих оснований:

• письменного обращения (письма) предприятия – покупателя;

• дополнительного соглашения к ранее заключенному договору;

• решения суда.

Без наличия письменных оснований, уменьшать налоговые обязательства по НДС поставщик не имеет права, независимо от даты составления налоговой накладной, по которой они начислены.

В рассматриваемой ситуации не следует руководствоваться письмом ГНАУ от 13.05.2009 г. № 9748/7/16-1517-10, поскольку оно, во-первых, разъясняет законодательство, действующее до 01.01.2011 г., а во-вторых, не является налоговой консультацией, которая имеет индивидуальный характер и может использоваться исключительно налогоплательщиком, которому она предоставлена (п. 52.2 НКУ).

В указанном письме ГНАУ, исходя из общей исковой давности, установленной ст. 257 ГКУ продолжительностью в три года и п. 15.3 Закона № 2181, отмечала следующее. Если изменение суммы компенсации стоимости товаров или возврата товаров происходит по истечении 1095 дней с периода, в котором были определены налоговые обязательства по НДС, то налогоплательщик - продавец не может применить норму относительно корректировки обязательств по НДС, опрееленных 1095 дней тому назад и ранее.

автор: Елена Бондаренко,
зам. главного редактора «Б&З»

[buhgalter2005]

Старый Закон отменили, но ЦКУ не отменили вы правельно сказали за статью Стаття 257. "Загальна позовна давність" -
"Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки".
Как быть с этой статьей. Просто-то игнорировать не хочется.

[налоговик]

А какое отношение к расчету корректировки имеет ст. 257 ГКУ?