Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налог на землю под зданием, а документ на землю не оформлен

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST катя » 27 янв 2012, 11:25

vins » 46 минут назад
катя писал(а):
катя » Сегодня, 09:56
Доброе утро. По нормативной оценке все понятно. А как вы видите расшифровку следующей нормы:
297.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:........4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;"
Есть земельный участок, с раположенными на нем складскими помещениями. Земля до сих пор не оформлена (в процессе оформления), мы находимся на едином налоге (4-я группа). Раньше все склады сдавали в аренду, сейчас часть нам вернули. Как правильно понять норму, мы вообще не должны платить зем. налог и подавать отчетность, или должны подавать отчетность и платить зем. налог за землю, не занятую зданиями (всеми), или вычитать только здания, которые сейчас в аренде?
Может кто-то все таки сталкивался с такой ситуацией?


По мнению налоговиков, если сдаете в аренду - то должны платить земналог.
У нас сдача в аренду помещений прописана и в уставе и в справке статистики как 1 из основных видов деятельности, поэтому, как я понимаю, для нашего предприятия данный земмельный участок используется для "...провадження господарської діяльності"
катя
 
Сообщений: 99
Зарегистрирован: 01 фев 2011, 01:03
Благодарил (а): 23 раз.
Поблагодарили: 20 раз.

UNREAD_POST vins » 27 янв 2012, 12:34

Позиция судов по вопросу о земельном налоге за участок под зданием в случае, когда документы на землю не оформлены: надо платить!

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
10 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22300/2011


ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою –підприємцем виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.03.2005р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання – АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

19.11.2006р. ОСОБА_3 придбав (прийняв у власність) у ТОВ «Вєра» будівлі загальною площею 1666,8 м.кв., а саме: будівлю профілакторію, будівлю котельної, будівлю підсобних цехів, будівлю АЗС, диспетчерську, що знаходяться за адресою м. Донецьк, вул. Акопяна, б.57.

Судом встановлено, що попередній власник зазначених будівель ДП Донецьке АТП 11462 ВАТ «Донецькавтотранс» користувався земельною ділянкою площею 9756 кв.м. на підставі договору від 30.06.1995 року між підприємством та Донецькою міською радою.

Як було визначено договором землекористувач ДП Донецьке АТП 11462 ВАТ «Донецькавтотранс» не звільнялося від сплати земельного податку та зобов’язано було вносити визначену законом плату.

Крім того, відповідно до листа «Єдиного дозвільного центру» Донецької міської ради від 04.03.2011 року №220 на адресу ОСОБА_3, його заява щодо передання земельної ділянки у власність знаходиться на розгляді у центрі.

У відповідності до вимог п.58.1 ст.58, п.286.5 ст.286 ст.14 Податкового кодексу України ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька було вручено ФОП ОСОБА_3 податкове повідомлення форми «Ф» ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 10.06.2011р. №0087661730 на суму 22381,20 грн. Податкове повідомлення було отримано ФОП ОСОБА_3 29.06.2011р.

Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено ФОП ОСОБА_3 у ДПА в Донецькій області. За результатами розгляду скарги було збільшено податкове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні від 10.06.2011р. № НОМЕР_2 на 14634,04 грн.

За рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 23.09.2011р. №1217/7/10-2315, було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 10.06.2011р. №0087661730 із врахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 22.08.2011р.

Згідно із п. 286.5 ст. 285 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 5 статті 120 Земельного Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

У частинах 1, 2 статті 125 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного Кодекс та 377 Цивільного кодексу України.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Водночас стаття 120 Земельного Кодексу і в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, не давала підстав для іншого розуміння її змісту.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач виходив із того, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди.

Проте, суд не погоджується з такими доводами, оскільки цей висновок є наслідком помилкового застосування норм права: позивач надає перевагу положенням статтей 125, 126 Земельного Кодексу, які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об’єкт. Ці норми щодо спірних відносин є загальними.

У той же час, вважає суд, перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, – стаття 120 Земельного Кодексу та стаття 377 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів позивача про невірність вирахування ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька розміру земельного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок земельного податку, відповідно до довідки №Ю-605/2002 від 29.11.2002 року був зроблений Донецьким міським управлінням земельних ресурсів за кадастровим номером 1410138300:00:018:0003.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування ФОП ОСОБА_3 земельного податку в зазначеному розмірі.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST vikakool » 01 фев 2012, 17:49

в общем, посетили мы налоговую....они начислили налог за 3 года!! а вовсе не за 2011...
но ведь такая норма появилась только с 01.01.2011г. в НКУ!!

земля типа в пользовании у физлица, документов на нее, как я уже писала, нетути, в кадастре данное физлицо числится как землепользователь

никаких официальных документов типа НУРов или уведомлений не давали - дали девушке только квитанции для оплаты в банке с вписанными от руки суммами
коллеги, присоветуйте, - как таперича их грамотно послать? заплатить только за 2011г. и ждать офиц.уведомлений, а потом их обжаловать?
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST vins » 01 фев 2012, 18:06

vikakool писал(а):они начислили налог за 3 года!! а вовсе не за 2011...
но ведь такая норма появилась только с 01.01.2011г. в НКУ!!


Так они и до ее появления начисляли. Только раньше единственное, на что они могли сослаться - так это на то, что "пользование землей в Украине является платным".
Теперь им, конечно, куда привольнее.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST vikakool » 01 фев 2012, 18:57

то, что раньше начисляли незаконно, я помню

вопрос в том, насколько законно начислить сейчас за 3 года? ведь норма НКУ не может иметь обратной силы!!
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST vins » 01 фев 2012, 19:01

vikakool, можете попробовать использовать когда-то промелькнувшую такую позицию ГНАУ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 25 березня 2010 року N 186
Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо плати за землю з юридичних осіб

...
Щодо правильності оподаткування земель державної та комунальної власності у разі відчуження права власності на житлові будинки, будівлі або споруди, які розміщені на орендованих земельних ділянках

Згідно зі статтею 2 Закону N 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом (платником) - власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (стаття 5 Закону N 2535).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності (ст. 13 Закону N 2535), є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Законом України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", зі змінами та доповненнями, встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, Законом N 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

До розмежування згідно із законом земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Кодексом (Прикінцеві положення Закону N 161).

Згідно із статтею 5 Закону N 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (статті 13, 18 Закону N 161).

Невід'ємною частиною договору оренди землі (ст. 15 Закону N 161) є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Статтею 7 Закону N 161 встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 31 Закону N 161 договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому статтею 34 Закону N 161 встановлено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, у випадку якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів.

У разі коли орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю у встановленому порядку, нові власники таких будинків, будівель або споруд є платниками орендної плати за землю до бюджету з моменту набрання чинності договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 2
cordoba, vikakool
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST vins » 06 фев 2012, 22:25

Одесская ГНА продлжает настаивать на своем: если ФЛП на ЕН сдает землю в аренду - от уплаты земельного налога он не освобождается

Я купила магазин, затем зарегистрировалась как физическое лицо-предприниматель, получила свидетельство оплате единого налога.Магазин сдала в аренду ( это единственный вид деятельности), документов на землю не могу добиться 3 года (ещё даже разрешения на проект отвода не выдали, хотя было 5 обращений в местный совет).Должна ли я платить земельный налог?
Відповідь: Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі -ПКУ).
Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним. Згідно зі ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Відповідно до п. 287.8 ст. 287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документами, що посвідчують право на земельну ділянку, згідно зі ст. 126 ЗКУ є Державний акт на право власності на земельну ділянку та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно з пп. 4 п.297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, фізичні особи - підприємці (власники земельних ділянок), які перейшли з 01.01.2012 на сплату єдиного податку та надають в оренду земельні ділянки, не звільняються від сплати земельного податку. Фізичні особи - підприємці звільняються від сплати земельного податку лише за земельні ділянки, які надані в установленому чинним законодавством порядку і використовуються для здійснення підприємницької діяльності, доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV зі змінами та доповненнями під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
З урахуванням викладеного, фізична особа - підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, не є платником земельного податку лише за земельні ділянки які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності, тобто за ті ділянки, які надані йому в установленому чинним законодавством порядку, саме для здійснення підприємницької діяльності, і доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.
Таким чином, оскільки документи на земельну ділянку, що знаходиться у власності фізичної особи, не оформлені належним чином в установленому законодавством порядку, то така фізична особа повинна сплачувати земельний податок на загальних умовах.

30.01.2012
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 25 мар 2013, 11:47

vins писал(а):Одесская ГНА продлжает настаивать на своем: если ФЛП на ЕН сдает землю в аренду - от уплаты земельного налога он не освобождается

А вот Одесский ОАС считает иначе!
Суть дела: ФЛП на ЕН имеет здание, в котором проводит хоздеятельность. Право собственности на земельный участок под зданием не оформлено. По мнению суда в этом случае ФЛП на ЕН от уплаты земельного налога освобождается.
Лично меня привлекла логическая стройность и обстоятельность аргументации суда.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/30079789
ПОСТАНОВА
20 березня 2013 року
Справа № 815/31/13-а

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування у частині податкового повідомлення-рішення
<…>
За загальним правилом, визначеним у ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
<…>
Водночас, згідно з вимогами п. 287.6. ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Зазначена норма Податкового кодексу України суперечить положенням, визначеним у Земельному кодексі України щодо моменту виникнення права власності на земельні ділянки у її співвідношенні до вимог пп. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, який визначає як об'єкт оподаткування земельну ділянку, яка перебуває у власності.
Водночас, згідно з п. 5.2. ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Таким чином, факт державної реєстрації права власності на земельну ділянку при переході права власності на частину будівлі, що розташована на такій земельній ділянці, не є визначальним в аспекті оподаткування податком за земельні ділянки, що зумовлює виникнення у власника відповідного об'єкта нерухомості обов'язку сплачувати згаданий податок, починаючи з моменту проведення державної реєстрації права власності на відповідну будівлю (її частину).
З огляду на вищенаведене обов'язок сплати земельного податку виник у позивача з моменту набуття чинності п. 287.6. ст. 287 Податкового кодексу України, тобто, з 01.01.2011 року.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2 від 22.06.2012 року (а.с. 11) ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2012 року була платником єдиного податку.
З інформації, наведеній у вказаному свідоцтві вбачається, що поряд з іншими видами діяльності позивач здійснює роздрібну торгівлю залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. При цьому місцем провадження господарської діяльності у вказаному свідоцтві позначено: АДРЕСА_1, тобто адреса, за якою розташований належний позивачці на праві власності об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій він розташований.
<…>
Відповідно до п. 4 .ч. 1 п. 297.1. ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на необхідність справляння особою, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, земельного податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля (її частина) у випадку переходу права власності на таку будівлю (її частину) окремо від суми єдиного податку.
Зміст словосполучення «на загальних підставах» у п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України слід розуміти як загальне правило, при якому, не зважаючи на відсутність факту настання юридичного моменту виникнення права власності на земельну ділянку, земельний податок за таку ділянку підлягає сплаті до бюджету; як необхідність застосування у визначеному випадку звичайної процедури для обчислення, порядку нарахування та строків сплати такого податку.
При цьому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Податкового кодексу України «Спеціальні податкові режими» визначений особливий порівняно із звичайним режимом порядок справляння окремих видів податків, в тому числі й земельного податку. В свою чергу, факт відсутності державної реєстрації прав власності на земельну ділянку не може виступати достатньою правовою підставою для порушення умов такого спеціального режиму як особливої спрощеної форми ведення господарської діяльності.
Суттю вищенаведеної норми права вбачається запровадження фіскального механізму, покликаного запобігти ухилення платниками податку від оподаткування земельним податком з формальних причин, що одночасно забезпечує повноту надходжень до бюджету, а не погіршення податкового статусу тих платників податків, чиє право власності на земельну ділянку не пройшло процедуру державної реєстрації одночасно з державною реєстрацією права власності на будівлю, що розташована на цій земельній ділянці. Крім того, нелогічним з цього приводу вбачається погіршення становища лише тих платників податків, які перебувають на спеціальному податковому режимі.
Таким чином, наведене податковим органом тлумачення норм ст. 287 Податкового кодексу України не відповідає мові та духу податкового закону.
З огляду на вищенаведене, ФОП ОСОБА_1 як особа, що у період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, звільнялась від сплати земельного податку за земельну ділянку площею 0,035052 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим донарахування позивачеві суми податкових зобов'язань з цього податку за вказаний період є необґрунтованим.
<…>
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1991
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2003 раз.

UNREAD_POST lutishka » 25 мар 2013, 13:07

Утверждено
приказом ГНС Украины
от 23 ноября 2012 года № 1051

Обобщающая налоговая консультация относительно платы земельного налога собственниками нежилых помещений, плательщиками единого налога — физическими лицами — предпринимателями

В Обобщающей налоговой консультации употребляются следующие сокращения:
Налоговый кодекс Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI — Налоговый кодекс;
Земельный кодекс Украины от 25 октября 2001 года № 2768-III — Земельный кодекс;
Гражданский кодекс Украины от 16 января 2003 года № 435-IV — Гражданский кодекс.
В соответствии со статьей 206 Земельного кодекса использование земли в Украине является платным.
Согласно статье 269 Налогового кодекса плательщиками налога являются собственники земельных участков, земельных долей (паев) и землепользователи.
Статьей 270 Налогового кодекса определено, что объектами налогообложения являются земельные участки, находящиеся в собственности или пользовании, и земельные доли (паи), находящиеся в собственности.
Согласно пункту 286.1 статьи 286 Налогового кодекса основанием для начисления земельного налога являются данные государственного земельного кадастра.
За земельный участок, на котором расположено здание, находящееся в пользовании нескольких юридических или физических лиц, налог начисляется каждому из них пропорционально той части площади здания, которая находится в их пользовании, с учетом придомовой территории (п.286.6 ст.286 Налогового кодекса).
При переходе права собственности на здание, сооружение (их часть) налог за земельные участки, на которых расположены такие здания, сооружения (их части), с учетом придомовой территории уплачивается на общих основаниях с даты государственной регистрации право собственности на недвижимое имущество (п.287.6 ст.287 Налогового кодекса).
Статьей 116 Земельного кодекса установлено, что граждане и юридические лица приобретают право собственности и право пользования земельными участками из земель государственной или коммунальной собственности по решению органов исполнительной власти или органов местного самоуправления в пределах их полномочий, или по результатам аукциона.
В соответствии со статьей 126 Земельного кодекса:
— право собственности на земельный участок удостоверяется государственным актом;
— право постоянного пользования земельным участком удостоверяется государственным актом на право постоянного пользования земельным участком;
— право аренды земельного участка удостоверяется договором аренды земли.
Плательщики единого налога освобождаются от обязанности начисления, уплаты и представления налоговой отчетности по земельному налогу, кроме земельного налога за земельные участки, не используемые ими для осуществления хозяйственной деятельности (пп.297.1.4 п.297.1 ст.297 Налогового кодекса).
Вместе с этим подпунктом 291.5.3 пункта 291.5 статьи 291 Налогового кодекса установлено, что не могут быть плательщиками единого налога, в частности, физические лица — предприниматели, предоставляющие в аренду земельные участки, общая площадь которых превышает 0,2 гектара, жилые помещения, общая площадь которых превышает 100 квадратных метров, нежилые помещения (сооружения, здания) и/или их части, общая площадь которых превышает 300 квадратных метров.
Согласно статье 796 Гражданского кодекса одновременно с правом найма здания или другого капитального сооружения (их отдельной части) нанимателю предоставляется право пользования земельным участком, на котором они находятся, а также который прилегает к зданию или сооружению, в размере, необходимом для достижения цели найма. В договоре найма стороны могут определить размер земельного участка, передаваемого нанимателю. Если размер земельного участка в договоре не определен, нанимателю предоставляется право пользования всем земельным участком, которым владел наймодатель.
Кроме того, в соответствии со статьей 797 Гражданского кодекса плата, взимаемая с нанимателя здания или другого капитального сооружения (их отдельной части), состоит из платы за пользование им и платы за пользование земельным участком.
Таким образом, если право собственности на земельный участок оформлено на физическое лицо (физическое лицо — предпринимателя) и земельный участок используется им для осуществления хозяйственной деятельности (магазин, СТО и т.п.), то такой предприниматель (плательщик единого налога) освобождается от обязанности начисления, уплаты и представления налоговой отчетности по земельному налогу (с учетом подпункта 291.5.3 пункта 291.5 статьи 291 Налогового кодекса).
При предоставлении в аренду зданий, сооружений или их частей по договору аренды, одновременно с правом найма здания или другого капитального сооружения (их отдельной части) нанимателю предоставляется право пользования земельным участком, на котором они находятся, а также который прилегает к зданию или сооружению, то есть предпринимательская деятельность наймодателей осуществляется обязательно за счет сдачи в аренду имущества и земельного участка, то такое физическое лицо — предприниматель (собственник нежилого помещения) тоже освобождается от начисления (уплаты) и представления налоговой отчетности по земельному налогу.

Директор Департамента налогообложения физических лиц В.БУСАРЕВ


КОММЕНТАРИЙ

После прочтения Обобщающей налоговой консультации, утвержденной приказом ГНСУ от 23.11.2012 г. № 1051, возникают два желания. С одной стороны, это желание воскликнуть: наконец-то налоговики признали тот факт, что при предоставлении в аренду зданий, сооружений или их частей в предпринимательской деятельности арендодателя – плательщика единого налога используются не только сами эти здания, сооружения или их части, но и земельный участок, на котором эти объекты расположены! С другой стороны, это желание выяснить: почему такой вывод налоговики распространили только на плательщиков единого налога – физических лиц, обойдя вниманием плательщиков единого налога ˜– юридических лиц?
Напомним, что в п.269.2 ст.269 НКУ определено, что особенности взимания земельного налога с субъектов хозяйствования, применяющих упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности, устанавливаются главой I раздела XIV названного Кодекса. В одном из подпунктов этой главы, а именно в пп.4 п.297.1 ст.297, содержится прямое указание: такие субъекты «освобождаются от обязанности начисления, уплаты и представления налоговой отчетности» по земельному налогу, кроме «земельного налога за земельные участки, не используемые ими для осуществления хозяйственной деятельности».
Похожая норма существовала еще в докодексный период – во время действия Закона Украины от 03.07.92 г. № 2535-XII (в редакции Закона от 19.09.96 г. № 378/96-ВР) «О плате за землю»1. И она всегда вызывала споры между налогоплательщиками и налоговиками: используется земельный участок в хозяйственной деятельности плательщика единого налога — арендодателя здания, сооружения или их части, или нет?
С одной стороны, налоговики соглашались лишь с тем, что плательщик единого налога, сдающий в аренду сам земельный участок, который находится у него на правах собственности или постоянного пользования, продолжает пользоваться освобождением от уплаты земельного налога. Они считали, что такой земельный участок можно считать используемым в хозяйственной деятельности, поскольку цель получения дохода от такой операции – очевидна2.
С другой стороны, налоговики всегда требовали уплачивать земельный налог в случае, если плательщик единого налога передает в аренду недвижимость, расположенную на земельном участке, который находится в его собственности или в постоянном пользовании. Это требование они обосновывали тем, что земельный участок, на котором расположена недвижимость, предоставляемая в аренду, якобы используется только в предпринимательской (хозяйственной) деятельности арендатора, а не арендодателя – плательщика единого налога. На это, в частности, было указано в ряде писем центрального налогового ведомства Украины (см., к примеру, письмо ГНАУ от 17.05.2011 г. № 13724/7/17-03173). Часть земельного участка, с которой, по мнению налоговиков, должно быть снято освобождение, следовало рассчитывать пропорционально площади, переданной в аренду (с учетом придомовой территории).
Однако специалисты не уставали твердить: земельные участки, находящиеся под сдаваемой в аренду недвижимостью, в хозяйственной деятельности арендодателя все-таки используются4. Эта позиция поддерживалась другими государственными органами, а также судами, в чем можно убедиться, ознакомившись, в частности, с письмами Госкомпредпринимательства от 07.12.2006 г. № 88445, от 12.09.2007 г. № 68346. А основывалась она на нормах гражданского законодательства, процитированных и в комментируемой Обобщающей налоговой консультации (часть первая ст.796 ГКУ, часть первая ст.797 этого же Кодекса). Ведь чем земельный участок, сдаваемый, в сущности, в аренду вместе с недвижимостью, так уж принципиально отличается от земельного участка, сдаваемого в аренду отдельно? На чем основано утверждение о том, что земельный участок, на котором это недвижимое имущество расположено, в хозяйственной деятельности не используется?
Как видим, налоговики с этой позицией наконец-то согласились. Только не понятно, почему свои выводы они распространили только на физических лиц – частных предпринимателей. Чем им так не угодили юридические лица? Наверное, по этому поводу нужно ждать отдельной Обобщающей налоговой консультации…

Елена КУШИНА, редактор[/quote]
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2300
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 952 раз.
Поблагодарили: 1056 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 25 мар 2013, 13:24

lutishka, да!
Но в ОНК речь идет о ситуации, когда на земельный участок оформлено право собственности или право пользования. А ситуацию, когда такое право не оформлено, ОНК не рассматривает.
В приведенном судебном деле это право было не оформлено. И именно на этом основании налоговики считали, что ФЛП на ЕН от уплаты земельного налога не освобождается.
А суд посчитал иначе. И достаточно неплохо, по моему мнению, это аргументировал.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1991
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2003 раз.

UNREAD_POST 14 olga » 10 окт 2013, 16:00

При сдаче отчётности по земельному налогу допущено орфографическую ошибку. В следствии чего было сдано "уточнёнку" , начислено и оплачено пеню. Прошло время и при проверке налоговая согласно акта камеральной проверки требует уплату штрафа. Как поступить :?:
14 olga
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 10 окт 2013, 15:48
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 10 окт 2013, 18:44

Уважаемая коллега, 14 olga !
14 olga писал(а):При сдаче отчётности по земельному налогу допущено орфографическую ошибку. В следствии чего было сдано "уточнёнку" , начислено и оплачено пеню. Прошло время и при проверке налоговая согласно акта камеральной проверки требует уплату штрафа. Как поступить :?:

Как всегда есть три варианта поведения:
первый - громко заржать :lol:
второй - тихо зарыдать :cry:
третий - указать содержание аргументации ДПСов :ga-ze-ta; .
Будет изложена аргументация - можно будет говорить предметно

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2946
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1292 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 12 мар 2015, 09:36

Полтава ГНИ: если у вас закончился договор аренды, то платите арендную плату по старым расценкам.

Скрытый текст: показать
ИзображениеИзображение
ИзображениеИзображение
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4816
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1209 раз.

UNREAD_POST tan » 19 янв 2016, 17:54

Коллеги-киевляне!
правильно понимаю, что с 2016 г. налог на землю по таким участкам будет уже по ставке 3% ( п.5.6 Приложения №3 к Решению Киевсоветаот 28.01.2015 №58/923)

«5. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
5.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

5.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

5.6. Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.»



Или можно не платить вообще на основании того, что земля не оформлена? ;) (новая формулировка ст. 287 НКУ с 01.01.2015 и письмо ГФСУ от 29.09.2015 г. N 20634/6/99-99-15-03-01-16)
Или это касается только случаев перехода права собственности в 2015 и далее периодах?
tan
 
Сообщений: 253
Зарегистрирован: 21 июн 2011, 20:21
Благодарил (а): 63 раз.
Поблагодарили: 133 раз.

UNREAD_POST налоговик » 26 янв 2016, 15:47

В тему. Компенсация земельного налога от нового собственника и НДС

Лист ДФС від 19.01.2016 № 908/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд звернення


Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо включення до бази оподаткування ПДВ платника податку отриманої компенсації понесених ним витрат зі сплати орендної плати за землю від нового власника нежитлової будівлі, що розташована на земельній ділянці, стосовно якої не переоформлено договір оренди з Київською міською державною адміністрацією (далі – КМДА) (до дати підписання договору оренди земельної ділянки КМДА безпосередньо з новим власником нежитлової будівлі), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи вказані положення Кодексу, отримання платником податку компенсації понесених ним витрат зі сплати орендної плати за землю від нового власника нежитлової будівлі, що розташована на земельній ділянці, стосовно якої не переоформлено договір оренди з КМДА (до дати підписання договору оренди земельної ділянки КМДА безпосередньо з новим власником нежитлової будівлі), не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, отримання коштів платником податку від нового власника не житлової будівлі як компенсації понесених витрат зі сплати орендної плати за землю не є об’єктом оподаткування ПДВ.



Голова Р.М. Насіров
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al, e_lana, Gb, Kamillfo, Lesta2, lutishka, MR, Ya