Эконалог ("грязный" сбор): порядок уплаты

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах
Аватара пользователя
Зоряна К.
Сообщения: 163
Зарегистрирован: 01 авг 2011, 21:00
Откуда: Львів
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Зоряна К. »

Al Shurshun писал(а):В-третьих, кто-то видел :roll: судебное решение Донекого админсуда, который проигнорировал разъяснения 258 и, как и ранее, признал субъекта хозяйствования с бытовыми (поди докажи) плательщиком экологического налога ...
Якщо мова про оце:
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
від 13 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22251/2011
viewtopic.php?f=17&t=189&start=600#p25696
то згадати про узагальнюючу консультацію від 16 грудня 2011 р. шановані судді просто не могли... :a_g_a:

З повагою.

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемая коллега, Зоряна К.!

Спасибо Вам за конкретизацию
К сожалению, пока что вижу, как выразился коллега Печкин, тупое упрямство ...
Давеча общался с минрегионами - у них возникает понимание необходимости внесения изменений в :ga-ze-ta; НКУ в части определения плательщика - собственника полигона, с соответствующим наведением порядка в этой сфере силами :a_g_a: не минприроды

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
налоговик
Сообщения: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 22:29
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение налоговик »

Наказом ДПСУ від 16.12.11р. №258 було затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів», в якій сказано, що :«Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення та не належать до спеціально відведених місць чи об’єктів.Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.»Просимо надати роз’яснення, чи повинно підприємство справляти екологічний податок за розміщення інших видів відходів (наприклад, металобрухту, люмінесцентних ламп), якщо вони передаються спеціалізованим підприємствам зі збору (прийому) та утилізації відходів?

Відповідь: Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання - юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу). Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування податком є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів. Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Побутові відходи – відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. (Закон України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР „Про відходи”) Розміщення відходів – зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п.14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.( Наказ ДПС України від 16.12.2011 №258) Металобрухт та люмінесцентні лампи не відносяться до побутових відходів. Зауважимо, що клас небезпеки відходів, характер місця розміщення відходів та зони розміщення відходів у навколишньому природному середовищі встановлюється органами МОЗ, за погодженням органів Мінекоресурсів Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах встановлено ст..246 ПКУ. Також повідомляємо, що зобов’язання з екологічного податку, що виникли з 01.01.2011 до 31.12.2012 включно, розраховуються у розмірі 50 відсотків від ставок передбачених ст..246 ПКУ.(згідно п.2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК
ГНА в Одесской области
Кто понял, что они ответили? :)

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемый коллега, налоговик !
Если проанализировать фразеологию :ga-ze-ta; разъяснялки 258, то собака порылась в:
налоговик писал(а):
Наказом ДПСУ від 16.12.11р. №258 було затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів», в якій сказано, що :«Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення та не належать до спеціально відведених місць чи об’єктів.Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.»Просимо надати роз’яснення, чи повинно підприємство справляти екологічний податок за розміщення інших видів відходів (наприклад, металобрухту, люмінесцентних ламп), якщо вони передаються спеціалізованим підприємствам зі збору (прийому) та утилізації відходів?

Відповідь: Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання - юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу). Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування податком є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів. Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Побутові відходи – відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. (Закон України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР „Про відходи”) Розміщення відходів – зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п.14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.( Наказ ДПС України від 16.12.2011 №258) Металобрухт та люмінесцентні лампи не відносяться до побутових відходів. Зауважимо, що клас небезпеки відходів, характер місця розміщення відходів та зони розміщення відходів у навколишньому природному середовищі встановлюється органами МОЗ, за погодженням органів Мінекоресурсів Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах встановлено ст..246 ПКУ. Також повідомляємо, що зобов’язання з екологічного податку, що виникли з 01.01.2011 до 31.12.2012 включно, розраховуються у розмірі 50 відсотків від ставок передбачених ст..246 ПКУ.(згідно п.2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК
ГНА в Одесской области
Кто понял, что они ответили? :)
Ответ можно даже не читать, - вопрос скроен из альтернативных положений одного из предложений разъяснялки 258... т.е. в нее необходимо вносить уточнения

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
налоговик
Сообщения: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 22:29
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение налоговик »

Підприємство на загальній системі використувує в господарській діяльності : акумуляторні батареї ( для офісної техніки та інш.) Чи повинно підприємство при списанні сплачувати еко податок та які особливості відображення у податкових витратах?

Відповідно до пп. 240.1.3 п.240.1 ст.240 розділу VIII „Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі -ПКУ) платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини. Не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері (п.240.5 ст. 240 ПКУ). Розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 р.І ПКУ). Підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів. Згідно із ст.1 Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР „Про відходи” (далі – Закон) спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Видача дозволів на зберігання та видалення відходів у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях у сфері поводження з відходами (п. „р” ст. 23 Закону). Таким чином, платниками екологічного податку за розміщення відходів, які утворилися у процесі діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують ці відходи у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях .
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА У ЧЕРКАССЬКІЙ ОБЛАСТІ

Аватара пользователя
vins
Сообщения: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 11:38
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение vins »

Суды за уплату эконалога с производственных отходов
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/472/12
У січні 2012 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» є платником податків та зборів та в якості платника окремих податків та зборів зареєстроване в Нікопольській ОДПІ. В процесі господарської діяльності ПАТ «НЗФ» утворюються відходи - шлаки феросплавного виробництва, які тимчасово зберігаються, а подальшому переробляються або передаються спеціалізованим підприємствам та організаціям для утилізації (використання як вторинних матеріалів при будівництві доріг).

19 жовтня 2011 року ПАТ «НЗФ» звернулося до Нікопольської ОДПІ із листом, в якому просило надати податкову консультацію з питання сплати екологічного податку в зв’язку із набранням чинності Податкового кодексу України. 17 листопада 2011 року ПАТ «НЗФ» отримало відповідь, податкову консультацію №40420/10/15-336 від 09.11.2011 року) за підписом начальника Нікопольської ОДПІ Каландія Т.Ш. Ознайомившись із змістом наданої податкової консультації позивач вважає, що вона суперечить податковому законодавству, а тому підлягає скасуванню у відповідності із п.53.3. ст.53 Податкового кодексу України.

Позивачем було отримано відповідь від Міністерства екології та природних ресурсів №9370-6601/47 від 17.08.2011 року, в якій вказується на неправильне розуміння та застосування на практиці термінів «розміщення відходів» та «зберігання відходів», які наведені у ст.1 Закону України «Про відходи». Згідно з висновком, який наводиться у листі Міністерства екології та природних ресурсів № 9370-6601/47 від 17.08.2011 року, тимчасове зберігання відходів до їх передачі іншим організаціям або у інші місця на утилізацію чи видалення не є розміщенням відходів у сенсі статті 1 Закону України «Про відходи». Таким чином, в разі тимчасового зберігання відходів до їх передачі спеціалізованим організаціям для утилізації чи видалення на протязі звітного періоду, таке тимчасове зберігання відходів не є об’єктом сплати екологічного податку. За таких обставин можна зробити висновок, що норми різних законів, Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи» допускають різне визначення та застосування поняття «розміщення відходів», що призводить до порушення прав позивача як платника екологічного податку, а тому він вимушений був звернутися до суду з даним позовом про скасування податкової консультації Нікопольської ОДПІ, оформлену листом №40420/10/15-336 від 09.11.2011 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з викладених у позові підстав, просили суд його задовольнити.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтованими тим, що спірна податкова консультація ґрунтується на нормах діючого законодавства та надана у межах повноважень податкового органу, як органу виконавчої влади. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з викладених у запереченнях підстав, а також зазначила, що позивач не вірно обраний матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, оскільки він має право заявляти вимоги про визнання недійсною податкової консультації, а не про скасування податкової консультації Нікопольської ОДПІ, оформлену листом №40420/10/15-336 від 09.11.2011 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» є платником податків та зборів згідно чинного законодавства України. ПАТ «НЗФ» як великий платник податків зареєстроване у Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, при цьому в якості платника окремих податків та зборів зареєстроване в Нікопольській ОДПІ.

Судом також встановлено, що 19 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо надання податкової консультації з питання сплати екологічного податку у зв’язку із набранням чинності Податковим кодексом України. 09.11.2011 р. Нікопольською ОДПІ на адресу ПАТ «НЗФ» було надано податкову консультацію за №40420/10/15-336 щодо роз’яснення окремих положень податкового законодавства з питання сплати екологічного податку. Зокрема, у податковій консультації Нікопольської ОДПІ було зазначено наступне.

Відповідно до п.240.1. ст.240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку діяльність), бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи, організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (п.п.240.1.3. п.240.1. ст.240 Податкового кодексу України).

При цьому, в умовах п.240.5. ст.240 Податкового кодексу України не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.

Відповідно до п.п.242.1.3. п.242.1. ст.242 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п.14.1.223. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

У зв’язку з цим, обов’язком платника є обчислення, нарахування та сплата до бюджету екологічного податку, а також складання податкової звітності у разі наявності фактичних обсягів розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації і видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збиранням і заготівлі таких відходів в умовах визначених п.п.242.1.3. п.242.1. ст.242 Податкового кодексу України.

Тобто, починаючи з 01 січня 2011 року, платник податків є суб’єктом, а базою щооквартального оподаткування є відходи (в тому числі небезпечні відходи, побутові відходи, інші відходи, які утворилися у процесі діяльності та підлягають утилізації чи видаленню), що тимчасово розміщуються (зберігаються), в т.ч. на кінець звітного періоду (кварталу) на власній території підприємства (до їх передачі на утилізації або розміщення іншому суб’єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення ходів, в т.ч. у разі наявності укладених договорів на видалення та утилізацію відходів з об’єктом господарювання (комунальним або спеціалізованим підприємством тощо).

Виходячи із зазначених вище положень п.п.242.1.3. п.242.1. ст.242 Податкового кодексу України, підприємства, і тимчасово розміщують відходи, повинні сплачувати екологічний податок за фактичні обсяги зміщених протягом звітного кварталу відходів.

У розумінні положень Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172. пункту 14.1. ст.14 Кодексу). Надання податкових консультацій знаходиться у межах повноважень органів Державної податкової служби відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу». Таким чином, у розумінні Податкового кодексу України податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію органу Державної податкової служби із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що зазначена правова позиція була викладена в Листі ДПА України (вих. № 23116/7/15-2117 від 26.08.2011 р.), який був надісланий до Нікопольської ОДПІ листом ДПА у Дніпропетровській області (вих. № 264747/7/15-413 від 07.09.2011 р. «Про адміністрування екологічного податку») для використання в роботі та доведення до відома платників податків. За таких обставин, Нікопольська ОДПІ при наданні податкової консультації ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (вих. № 40420/10/15-336) керувалася правовою позицією ДПА України із зазначеного питання.

Суд критично відноситься до посилання позивача про те, що норми різних законів, зокрема, Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи», допускають різне визначення та застосування поняття «розміщення відходів», що призводить до порушення його прав як платника екологічного податку. При цьому ПАТ «НЗФ» зазначає, що «аналогічна точка зору також викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, яка затверджена Наказом ДПС України № 258 від 16.12.2011 р.», посилаючись на висновок, викладений у вказаному документі.

Дійсно, наказом Державної податкової служби України № 258 від 16.12.2011 р. затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів. У наказі наведено поняття «побутові відходи» - відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. Як зазначає позивач у позові в процесі його господарської діяльності утворюються відходи - шлаки феросплавного виробництва, які тимчасово зберігаються, а в подальшому переробляються або передаються спеціалізованим підприємствам та організаціям для утилізації. Шлаки феросплавного виробництва, які утворюються в процесі господарської діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», не підпадають під поняття «побутові відходи», а тому посилання позивача на висновки, викладені в Узагальнюючій податковій консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої Наказом ДПС України №258 від 16.12.2011 р., суд вважає безпідставними.

Крім того, суд враховує той факт, що при наданні податкової консультації ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (вих. №40420/10/15-336) Нікопольська ОДПІ керувалася правовою позицією ДПА України із зазначеного питання, викладеною в листі вих.№23116/7/15-2117 від 26.08.2011 р. Станом на дату надання на адресу позивача податкової консультації відомості щодо відкликання ДПА України листа №23116/7/15-2117 від 26.08.2011 р. «Про адміністрування екологічного податку» були відсутні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемый коллега, vins !

С моей точки зрения, ситуация арбитражных споров развивается логично.
Но, но ...
При наличии законопроекта 9661-Д ситуация поменется.
Ну уж очень н.д. хочется написать (ударение не втором слоге) что-то этакое, в духе "если кто-то там, что-то там заключил, то ..." отходы сразу испарятся по щучьему ведению и н.д. хотению.
Так, что налоговики теперь будут увлекаться контролем за исполнением договорных отношений хозяйствующими субъектами. Смехота и только.
Ну, чисть тебе паравоз - только по рельсам, а рельсы не туда ...
Подождем-с

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
vins
Сообщения: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 11:38
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение vins »

Al Shurshun писал(а):При наличии законопроекта 9661-Д ситуация поменется.
Ну уж очень н.д. хочется написать (ударение не втором слоге) что-то этакое, в духе "если кто-то там, что-то там заключил, то ..." отходы сразу испарятся по щучьему ведению и н.д. хотению.
Так, что налоговики теперь будут увлекаться контролем за исполнением договорных отношений хозяйствующими субъектами. Смехота и только.
Уважаемый коллега, Al Shurshun!
Не совсем уловил, что в этой части изменит законопроект 9661-Д. Кроме, конечно, освобождения от уплаты за отходы как вторсырье. Я так понимаю, решится проблема с навозом, металлоломом и другими объектами, попавших в утвержденный перечень отходов, но используемых плательщиком в своей хоздеятельности.
А вот с производственными отходами, которые передаем на захоронение / утилизацию этот проект вродь бы проблемы не решает. Тут проблема только в неправильном понимании налоговиками термина "размещение отходов".
23. У статті 240:
підпункт 240.1.3 пункту 240.1 викласти у такій редакції:
“240.1.3. розміщення відходів, крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання”;
пункт 240.5 викласти у такій редакції:
“240.5. Не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) відходи як вторинну сировину”.

24. Підпункт 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 викласти у такій редакції:
“242.1.3. обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання”.

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемый коллега, vins !

Вас ведь регулярно смущает непонимание момента и беспредел налоговых органов
Позволю и себе привести текст проекта:
23. У статті 240:
підпункт 240.1.3 пункту 240.1 викласти у такій редакції:
“240.1.3. розміщення відходів, крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання”;
пункт 240.5 викласти у такій редакції:
“240.5. Не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) відходи як вторинну сировину”.

24. Підпункт 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 викласти у такій редакції:
“242.1.3. обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання”.
В предложенной редакции проекта закона исчезло упоминание о лицензировании деятельности по обработке отходов, как вторичного сырья.
Вполне очевидно, что в отсутствие четкого критерия оценки налоговые органы поставят под сомнение признание любых отходов вторичным сырьем и получим минприроды как "третя особа без власних вимог" или как эксперта.
При этом, бабуляшечки-то минприродовские, какие еще будут вопросы, кроме судебных издержек субъектов хозяйствования
Может я ошибаюсь и с принятием этого проекта наступит всеобщее взаимопонимание

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
vins
Сообщения: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 11:38
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение vins »

Эконалог с металлолома - платить :(
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
24 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16795/11
Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинною податкової консультації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 08.11.2011 року № 20209/10/08-06-317. В обґрунтування позову зазначено про те, що позивач звернувся 27.10.2011 року листом за вих. № 5314/2733 до відповідача із запитом щодо сплати екологічного податку при розміщенні відходів у вигляді металобрухту. Відповідно наданої консультації ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» , на думку податкового органу, є платником екологічного податку, з чим позивач не згоден.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити та пояснив суду, що в процесі виробничої діяльності позивача утворюється металобрухт, який складується, зберігається і потім на підставі господарської угоди передається іншому суб'єкту господарювання, який займається переробкою металобрухту. ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не може бути платником екологічного податку, оскільки не має відповідного дозволу на використання спеціально відведених місць чи об'єктів для розміщення відходів. Крім того, Законом України «Про металобрухт» передбачено, що Закон України «Про відходи» не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області адміністративний позов не визнала, виклавши свої заперечення письмово, в яких зазначено про те, що металобрухт, який утворюється від виробничої діяльності позивача є відходами. Підприємство, у якого в процесі виробництва утворюються відходи у вигляді металобрухту, що не мають свого подальшого використання за місцем утворення і підлягають видаленню чи передачі на переробку іншому суб'єкту господарювання, є платником екологічного податку за розміщення таких відходів.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 27 жовтня 2011 року за вих. № 53-14/2733, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за роз'ясненням на питання: чи треба сплачувати екологічний податок за зібраний металобрухт, який потім реалізується стороннім організаціям для використання як сировини в металургійній галузі виробництва? Металобрухт утворюється в результаті господарської діяльності ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», нагромаджується, переробляється до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам, тимчасово зберігається в спеціально відведених місцях і потім реалізується спеціалізованим підприємствам, які здійснюють операції з металобрухтом. 08 листопада 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на адресу позивача направлена податкова консультація № 20209/10/08-06-317, в якій надано роз'яснення, що підприємство, у якого в процесі виробництва утворюються відходи у вигляді металобрухту, що не мають свого подальшого використання за місцем утворення і підлягають видаленню чи передачі на переробку іншому суб'єкту господарювання, є платником екологічного податку за розміщення таких відходів.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з приписів Податкового кодексу України у розумінні якого податковою консультацією є допомога контролюючого органу платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 ст. 14). Надання податкових консультацій знаходиться у межах повноважень органів Державної податкової служби відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Правовідносини з надання податкових консультацій, їх застосування та оскарження визначені ст. ст. 52 - 53 Податкового кодексу України. Так, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Таким чином, податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію органу Державної податкової служби із застосування конкретних норм податкового законодавства.

За висновками відповідача, викладеному в оскарженій податковій консультації, позивач є платником екологічного податку. Доводи відповідача ґрунтуються на приписах Податкового кодексу України, відповідно до пункту 240.1 статті 240 якого платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу). Об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів (підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу). Підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено поняття "розміщення відходів" - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" - відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; -спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Згідно статті 1 Закону України «Про металобрухт» металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Операції з металобрухтом - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Металобрухт, який утворився в процесі виробничої діяльності позивача, є відходами виробництва, оскільки не є виробами або частинами виробів щодо яких позивач приймав рішення про втрату експлуатаційної цінності внаслідок фізичного або морального зносу. Позивач також не здійснює заготівлю та переробку металобрухту, тому тимчасове зберігання цього виду відходів з метою подальшої передачі для утилізації не може вважатись операцією з металобрухтом.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що обов'язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету податку, а також складання податкової звітності у разі наявності факту розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів в умовах визначених підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу. Починаючи з 01.01.2011 року, у підприємства є об'єктом та базою щоквартального оподаткування відходи (в тому числі відходи виробництва: макулатура, металевий брухт (чорний та кольоровий), відходи деревини, поліетилену та поліпропілену, люмінесцентні лампи та побутові відходи тощо), що тимчасово розміщуються (зберігаються) в т. ч. на кінець звітного кварталу на власній території підприємства (до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб'єкту господарювання (спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів. Виняток складають обсяги та види (класи) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2. 8-12. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -



ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання нечинною податкової консультації - відмовити.

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемый коллега, vins !

Вашаправда, металлолом - отходы достаточно спорные.
Однако, как выяснилось за дружеской кружечкой налогового пива, после душевных разъяснялок и хотелок среди предприятий в 2012 году стало хорошим тоном не брать разрешений на места временного хранения (благо экоаудит можно заказать у кого ни попадя).
Комметарий достаточно прост - нет разрешения - нет предмета спора

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
vins
Сообщения: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 11:38
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение vins »

Обобщающая консультация в действии: эконалог платить не нужно (в том числе за люминесцентные лампы), но вы забыли подать декларацию.
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
П О С Т А Н О В А
23 січня 2012 року < Час проголошення > № 2а-18031/11/2670

Співробітниками ДПІ у Дніпровському районі м.Києва було проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Деко» (код ЄДРПОУ 25195772) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2011р. №6808/23-222-25195772.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 25.11.11р. №0001022390, яким позивачу визначено податкові зобов’язанні зі сплати штрафних (фінансових) санкції у розмірі 191,00 грн. основного платежу 20,59 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 171,00грн.
Прийняття оскаржуваного рішення мотивовано наступними висновками акту перевірки.
При проведенні перевірки ПрАТ «Деко»встановлено порушення п. 249.2, 249.6 ст. 249, п. 250.2 ст. 250 р. VIII Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті заниження податкового зобов'язання по екологічному податку на загальну суму 20,59 грн., в т. ч. за 1 квартал 2011р. на суму 12,38 грн. та за II квартал 2011р. на суму 8,21 грн. та несвоєчасного подання податкової декларації екологічного податку за II квартал 2011р.
Перевіркою встановлено, що товариство в процесі провадження господарської діяльності утворює певні види відходів, а саме: побутові відходи (4 клас небезпеки), відпрацьовані люмінесцентні лампи (1 клас небезпеки), відпрацьовані автомобільні шини (3 клас небезпеки) та відпрацьовані автомобільні акумулятори (2 клас небезпеки). ПрАТ «Деко»отримано дозвіл № 8036600000-486 на розміщення відходів у 2011 році, виданий 22.05.10р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, термін дії дозволу 1 рік (з 01.01.11 до 31.12.11).
Згідно договору №383 від 01.10.08, укладеного з ТОВ «Селтік»на вивіз побутових відходів та актів здачі-прийняття робіт, утилізує тверді побутові відходи щомісяця, а саме: січень 2011 року - 2,2 куб. м., лютий 2011 року - 2,2 куб. м., березень 2011 року - 2,2 куб. м., квітень 2011 року - 2,2 куб. м., травень 2011 року - 1,1 куб. м., червень 2011 року - 1,1 куб. м. До передачі на утилізацію ПрАТ «Деко»розміщує тверді побутові відходи, що утворюються в процесі його діяльності на власній території у контейнерах за адресою: м. Київ, вул. С. Стальського,32.
Як вбачається з акту перевірки, ПрАТ «Деко»не нараховувало та не сплачувало до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва екологічний податок за період з 01.01.11 по 30.06.11 за фактичні обсяги тимчасово розміщених протягом звітного кварталу відходів (до їх передачі на утилізацію), що спричинило порушення п. 249.2, 249.6 ст. 249, п. 250.2 ст. 250 р. VIII Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті заниження податкового зобов'язання по екологічному податку на загальну суму 20,59 грн., в т. ч. за І квартал 2011 року на суму 12,38 грн. та за II квартал 2011 року на суму 8,21 грн.
Також, актом перевірки встановлено несвоєчасне подання податкової декларації екологічного податку за ІІ квартал 2011р., яку фактично подано - 10.08.11, граничний термін - 09.08.11.
Згідно пояснень позивача, обставина, що ним було обраховано екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та подання податкової декларації з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за другий квартал 2011р. саме 10.08.2011р., не заперечується.
Проте, позивач вказує на те, що відповідачем за результатами перевірки за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, невірно застосовані норми Податкового Кодексу України в частині розміру штрафних санкцій, а саме в оскаржуваному рішенні неправомірно застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн. та поза межами перевіряємого періоду, оскільки строк подання декларації виходить за межі періоду перевірки, який становить з 01.07.2008 по 30.06.2011 року.
Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України, застосувати штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Деко»у перевіряємому періоді в процесі провадження господарської діяльності утворювались певні види відходів, а саме: побутові відходи (4 клас небезпеки), відпрацьовані люмінесцентні лампи (1 клас небезпеки), відпрацьовані автомобільні шини (3 клас небезпеки) та відпрацьовані автомобільні акумулятори (2 клас небезпеки), на розміщення яких ПрАТ «Деко»отримано дозвіл № 8036600000-486 на 2011 рік, виданий 22.05.10 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, термін дії дозволу з 01.01.11 до 31.12.10. Згідно наданого до перевірки листа-пояснення від 07.10.11 вих. № 278 ПРАТ «Деко», в 2011 році не проводилось списання люмінесцентних ламп, списані відпрацьовані автомобільні шини та акумулятори замінювали на станціях техобслуговування.
Крім того, позивачем отримано дозвіл утворення відходів № 8036600000-486 на 2011 рік, виданий 22.05.10 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Києві, термін дії дозволу з 01.01.11 до 31.12.11 за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 32, у зв’язку з чим встановлено контейнер для збирання відходів та здійснюється збирання відходів, а також укладено договір №383 від 01.10.08 з ТОВ «Селтік»на вивіз побутових відходів.
Відповідно до пунктів 240.1 та 240.1.3 статті 240 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»визначено, що спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; побутові відходи - відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення .
Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, яка затверджена наказом №258 від 16.12.2011р. Державною податковою службою України.
Розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Побутові відходи - відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.
Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.
Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами є Міністерство екології та природних ресурсів України.
Відповідно до листа Міністерство екології та природних ресурсів України від 04.08.2011р. № 14364/07/10-11, в якому йдеться, що згідно вимог чинного законодавства України контейнери для збирання побутових відходів, в яких здійснює збирання відходів позивач, не є спеціально відведеним місцем для розміщення відходів, а є місцем з тимчасового зберігання відходів.
Таким чином, оскільки позивач здійснює збирання та тимчасове зберігання побутових відходів у контейнер, а потім передає їх на підставі договору на вивіз побутових відходів № 383 від 01.10.08р. ТОВ «Селтік», відповідно до вимог чинного законодавства України, позивач не є платником екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва правомірно застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. до позивача за несвоєчасне подання до податкового органу податкової декларації з екологічного податку за ІІ квартал 2011р., оскільки вчинення правопорушення не заперечується, обставина перевищення строку перевірки не впливає на кваліфікацію дій, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Аватара пользователя
Al Shurshun
Сообщения: 3208
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Al Shurshun »

Уважаемый коллега, vins !
В изложенном :ga-ze-ta; мне больше всего понравился вот этот фрагмент:
vins писал(а): ...Співробітниками ДПІ у Дніпровському районі м.Києва було проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Деко» (код ЄДРПОУ 25195772) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2011р. №6808/23-222-25195772.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 25.11.11р. №0001022390, яким позивачу
визначено податкові зобов’язанні зі сплати штрафних (фінансових) санкції у розмірі 191,00 грн. основного платежу 20,59 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 171,00грн. ...
При штатном (по тарифной сетке) окладе ревизора - 1500 грн за 22 рабочих дня в месяц получим - 68 грн в день.
Штрафные санкции - 170 грн покрыли затраты за 2,5 рабочих дня проверки одним ревизоров.
Вот так вот выглядит задекларированый в статье 4 НКУ принцип экономичности в жизни.
Здесь (на форуме) давеча обсуждался доклад мирового банка.
Вот и получается или налог надуманный или если экологическую защиту все же обеспечивать необходимо проще объявить налог на ЛЮБОЕ имущество(2% на основные средства в СССР) и уже бюджетным кодексом направлять эти средства на экологию
С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична
Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

Аватара пользователя
vins
Сообщения: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 11:38
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение vins »

Харьковский суд тоже считает, что за металлолом надо уплачивать эконалог
Харківський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
"15" лютого 2012 р. Справа № 2а-15680/11/2070
Державне підприємство завод "Електроважмаш" (далі по тексту –позивач, ДПЗ "Електроважмаш"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту –відповідач, ДПС у Харківській області) в якому просить скасувати податкову консультацію ДПС у Харківській області № 4580/10/15-430 від 14.10.2011 року через її необґрунтованість та невідповідність нормам матеріального права і зобов’язати відповідача надати позивачеві нову податкову консультацію у відповідності до норм матеріального права та з урахуванням висновків суду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він самостійно не розміщує відходи господарської діяльності у спеціально відведених місцях, таке зберіганні здійснюється відповідними організаціями, що мають спеціальні дозволи, крім того ДПЗ "Електроважмаш" укладено цивільно-правові договори купівлі-продажу за якими він продає частину металобрухту, а решту використовує у власній подальшій господарській діяльності, зазначає, що металобрухт не є відходами та дія Закону України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом. Тобто, з огляду на викладене вище, ДПЗ "Електроважмаш" не є платником екологічного податку.

Позивачем до ДПС України було направлено лист-звернення з приводу екологічного податку, яка пере направила його на адресу ДПА у Харківській області.

Позивач вважає, що ДПА у Харківській області надана податкова консультація щодо сплати екологічного податку, яка суперечить нормам діючого законодавства, нормам та змісту зазначеного податку. На думку позивача, платниками екологічного податку є особи, які здійснюють розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Тобто, ДПЗ "Електроважмаш" не здійснює розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах та не має відповідного дозволу на використання вказаних місць чи об’єктів.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що надане позивачу роз’яснення з приводу екологічного податку вважає таким, що не суперечить чинному законодавству, та посилається на норми п.п. 14.1.223 п.14.1 ст.14, п. 240.1, п. 240.5 ст. 240, п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України і п. 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034. Також зазначив, обов’язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету екологічного податку, а також складання податкової звітності у разі наявності фактичних обсягів розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збиранням і заготівлі таких відходів в умовах, визначених п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

Таким чином, наведені в адміністративному позові норми податкового законодавства, які визначають суб’єктів та порядок сплати екологічного податку, співпадають з нормами податкового законодавства, наведених у листі № 4580/10/15-430 від 14.10.2011 року ДПА у Харківській області.

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ДПЗ "Електроважмаш" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи 00213121, про що свідчать копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 420686, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради (а.с. 58), копія довідки серії АА № 315745, видана головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 59), копія статуту (а.с. 146-158), є платником податків і зборів, передбачених податковим законодавством України в тому числі й екологічного податку, що підтверджується копіями податкових декларацій (а.с. 116-145).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України за отриманням податкової консультації з відповідним листом № 254/2-65 від 13.09.2011 р. (а.с. 9).

В цьому листі позивач поставив наступні запитання:

-чи повинен суб'єкт господарювання розраховувати та сплачувати екологічний податок за металевий брухт, котрий утворюється у власній виробничій діяльності суб'єкта господарювання?

-чи повинен суб'єкт господарювання розраховувати та сплачувати екологічний податок за об'єми металевого брухту, котрий утворився у власній виробничій діяльності суб'єкта господарювання та переробляється самим суб'єктом господарювання (використання у власному виробництві)?

-чи повинен суб'єкт господарювання розраховувати та сплачувати екологічний податок за об'єми металевого брухту, котрий передається іншому суб'єкту господарювання згідно раніше укладених договорів?

Державна податкова служба України перенаправила вказаний лист № 254/2-65 до Державної податкової адміністрації у Харківській області, відповідно до листа №1539/6/15-2116 від 22.09.2011 р. (а.с. 10).

ДПА у Харківській області надала позивачу письмову податкову консультацію №4580/10/15-430 від 14.10.2011 р. (а.с. 11).

В цій податковій консультації податковий орган зазначив наступне. Листом від 14.10.11 за вих. № 4580/10/15-430 ДПА роз'яснила ДП завод "Електроважмаш" питання практичного застосування положень Розділу VIII Кодексу у розрізі поставлених питань.

Так, у вказаному листі ДПА зазначає, що відповідно до п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Кодексу, об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Під розміщенням відходів розуміється зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п. п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, суб'єкт господарювання повинен розраховувати та сплачувати екологічний податок за весь обсяг металевого брухту, який тимчасово зберігається (розміщується) на власних територіях у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (крім металевого брухту як вторинної сировини для суб'єктів, які мають відповідну ліцензію).

Додатково позивачу було роз'яснено, що розмір екологічного податку розраховується із застосуванням ставок податку, визначених в ст. 246 Кодексу, в залежності від класу небезпеки (рівня небезпечності) відходів та з урахуванням коефіцієнтів до ставок податку.

Дану консультацію відповідача позивач вважає необгрунтованою та такою, що не відповідає діючому законодавству з чим суд погодитись не може через наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Тобто трактування поняття «розміщення відходів»у Податковому кодексі України відрізняється від трактування у Законі України «Про відходи». Якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням
Кодексу, то згідно до статті 5 Податкового кодексу України, для регулювання відносин
оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.
На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання відходів на майданчиках для відходів, тому, що статтею 23 Закону України «Про відходи»до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища не віднесено питання надання вказаних дозволів.

Наказом Держстандарту № 89 від 29.02.1996 затверджено Класифікатор відходів ДК 005-96, який містить вичерпний перелік відходів, що можуть утворюватися у виробничих процесах (в тому числі до переліку відходів включені різні види відходів, що виникають у виробничому процесі з використанням чорного та кольорового металів).

Тимчасове розміщення відходів не має конкретно встановленого законодавством часу, тому зберігання від часу утворення будь-яких відходів до їх видалення з території підприємства і буде тимчасовим розміщенням відходів, обсяги яких підлягають оподаткуванню екологічним податком.

Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України не є об’єктом та базою оподаткування обсяги та види окремих відходів як вторинної сировини, що розміщується на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на збирання та заготівлю вторинної сировини.

Враховуючи вищевикладене, якщо списані матеріальні цінності або відходи виробництва в обліку не відображаються як сировина, то вони вважаються як відходи, обсяги та види яких є об'єктом оподаткування екологічним податком згідно до п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, який встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов'язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними.

За приписами п. 4 цього Порядку, первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів (типова форма первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342). Згідно з п. 9 цього Порядку, паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними та передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів".

Враховуючи викладене, діючим законодавством передбачено ведення первинного обліку відходів, а також здійснення їх паспортизації.

Суд неодноразово витребовував у представника позивача документи, які б свідчили про те, яким саме чином на підприємстві обліковується відходи з металевих виробів, зокрема ті які у подальшому реалізовуються третім особам так й ті, які ніби-то повторно використовуються у виробництві.

Належних доказів, крім письмових пояснень, суду представником надано не було.

Суд зазначає, під податковою консультацією (п.п. 14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України) розуміється допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно із п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 кодексу, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;

В пункті 240.1 статті 240 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п.240.2 цієї ж статті, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

В п. 242.1 ст. 242 Кодексу визначені об'єкти та база оподаткування, а саме:

обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Тобто, норма ст. 240 ПК України є відправною нормою, яка вказує на те, хто саме є платниками екологічного податку.

Цей пункт як об'єкт оподаткування визначає діяльність щодо розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Важливим для з'ясування об'єкта оподаткування екологічним податком у цьому пункті є з'ясування понять "розміщення відходів" та "окремі види відходів як вторинна сировина".

Визначення "розміщення відходів" міститься у п.п.14.1.223 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким розміщення відходів становить собою "зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами".

Термін відходи, наведений в ст. 1 «Про відходи», а саме - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Законодавець в Податковому кодексі встановив наступний порядок, зокрема, об'єктом оподаткування за п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України є діяльність щодо розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини. При чому визначення розміщення відходів, наведене у п.п. 14.1.223 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, об'єднує як розміщення, так і тимчасове зберігання. Буквальне тлумачення положень п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України дозволяє стверджувати про те, що об'єктом оподаткування є як зберігання, так і розміщення.

Особа, яка утворила відходи, повинна сплатити екологічний податок.

Стаття 5 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договори купівлі-продажу №01/07 та 02/07 від 01.02.2007 року із ТОВ «Укрхармет-2006»із додатковими угодами до них (а.с. 12-47). Предметом договорів є, те, що продавець зобов’язується передати товар у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну суму. Найменування товару –лом та відходи чорних металів згідно з ДСТУ 4121-2002 (п. 1.2 договору № 01/07, а.с. 12) і лом та відходи кольорових металів і сплавів у відповідності з ДСТУ 3211-95 (п. 1.2. договору № 02/07, а.с. 30). Договори підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи договір підряду № 23/1 від 12.01.2010 року згідно з яким ТОВ «Укрхармет-2006»- підрядник та ДПЗ «Електроважмаш»- замовник. Предметом цього договору є роботи, передбачені Законами України «Про металобрухт»та «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»(демонтаж та розборка, порізка і сортування та інш. промислового металобрухту). Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками (а.с. 48-51).

До матеріалів справи позивачем надана копія ліцензії серія АВ № 831651, видана Міністерством промислової політики України Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрхармет-2006», вид господарської діяльності –заготівля, переробка металобрухту чорних металів, від 12.12.2006 року з терміном дії до 12.12.2011 року. (а.с. 52).

Отже, як слідує із системного аналізу вищевикладених норм, суд зазначає, що об'єктом оподаткування буде вважатися діяльність щодо розміщення відходів, в тому числі і тимчасове розміщення відходів.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач здійснює тимчасове розміщення відходів до видалення та вивозу для утилізації та для видалення, він є платником екологічного податку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем вірно надано позивачу роз’яснення в частині практичного застосування п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведених доводів та доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість спірної податкової консультації.

Аватара пользователя
Печкин
Сообщения: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 12:03
Контактная информация:

"Грязный" сбор (эконалог), порядок уплаты

Непрочитанное сообщение Печкин »

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 13.03.2012 р. №7224/7/15-2117
СДПІ по роботі з ВПП

Про особливості адміністрування екологічного податку у 2012 році

Державна податкова служба України повідомляє, що пунктом 27 статті 4 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ „Про Державний бюджет України на 2012 рік” (далі – Закон № 2154-VІ) визначено, що 30 відсотків екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік.

Екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк у повному обсязі надходять до спеціального фонду Державного бюджету України (п. 24 ст. 4 Закон № 2154-VІ).

Згідно з пунктом 51 розділу VI Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI із доповненнями, внесеними Законом України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI екологічний податок (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховується, зокрема, у 2012 році до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків;

За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли, зокрема з 1 січня до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243-246 Кодексу (пункт 2 підрозділу 5 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу).

Згідно зі статтею 250 Кодексу базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

Слід зазначити, що пунктами 3-8 розділу І Закону України від 22 грудня 2011 року № 4235-VІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів” (далі - Закон № 4235) ставки екологічного податку збільшено в середньому на 8,9 відсотка.

Звертаємо увагу, що в розділі ІІ „Прикінцеві положення” Закону № 4235 зазначено, що він набирає чинності з 1 січня 2012 року, за винятком окремих змін.

З огляду на приписи статей 94 Конституції України та 4 Указу Президента України від 10.06.97 № 503/97 „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи згідно із статтею 58 Конституції України.

Враховуючи викладене, норми Закону № 4235 застосовуються з моменту набрання ним чинності, тобто з дня його офіційного опублікування (13.01.12).

Таким чином, платники екологічного податку за І квартал 2012 року подають до органів податкової служби по кожному об’єкту оподаткування два додатки до Податкової декларації екологічного податку, тобто починаючи з 1 січня по 12 січня ц.р. включно за ставками екологічного податку, які діяли з 1 січня по 12 січня ц.р., а з 13 січня по 31 березня ц.р. включно згідно Закону № 4235. Відповідно при обчисленні податкових зобов’язань по екологічному податку за ІІ, ІІІ та ІV квартали ц.р. застосовуються ставки податку, встановлені Законом № 4235.

Порядок подання Податкової декларації екологічного податку та сплати податкових зобов’язань у 2012 році не змінився.

Платники податку, крім тих, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.10 №1010 „Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.11 за №26/18764 та подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, які здійснюють ввезення палива на митну територію України і сплачують податок до або в день подання митної декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Отже, граничним терміном подання Податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2011 року є 9 лютого 2012 року, а останнім днем сплати збору – 17 лютого 2012 року; за I квартал 2012 року, відповідно, - 10 травня 2012 року та 18 травня 2012 року; за ІІ квартал п.р. - 9 серпня 2012 року та 17 серпня 2012 року; за ІІІ квартал п.р. - 9 листопада 2012 року та 19 листопада 2012 року; за ІV квартал 2012 року - 11 лютого 2013 року та 19 лютого 2013 року.

До Податкової декларації екологічного податку додаються сім додатків, які є її невід'ємною частиною. У разі відсутності у платника відповідних об'єктів оподаткування відповідні додатки не додаються, а рядки Податкової декларації прокреслюються.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктом 250.3 статті 250 Кодексу орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до Переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (пунктом 250.4 статті 250 Кодексу).

Органи державної податкової служби згідно з пунктом 250.12 статті 250 Кодексу залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Також, органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням територіальні заклади державної санітарно-епідеміологічної служби та територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.

Заступник Голови
А.П. Ігнатов
живу на Бухфоруме

Ответить

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость