Дополнительное благо (НДФЛ)

[Ol_ua]

Предлагаю обсуждать тут, что считать допблагом.

Для начала

Чи відноситься до додаткового блага працівників сплата працедавцем ідентифікаційних (персоніфікованих) послуг банку за виготовлення пластикових карток для виплати заробітної плати?
Коротка відповідь : Якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки, то у підприємства відсутні правові підстави для оподаткування послуг банку за виготовлення та обслуговування платіжних карток для виплати заробітної плати. Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівникам платіжних карток у безоплатне користування, то плата за обслуговування та випуск платіжних карток буде додатковим благом такого працівника з відповідним оподаткуванням.
Повна відповідь : Відповідно до ст. 24 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами та доповненнями, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Законом України від 05.04.01 № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платіжна картка є власністю емітента (банку) і надається клієнту відповідно до умов договору. Банк, який випускає платіжні картки, як правило, отримує плату за їх випуск та обслуговування. Якщо за умовами договору такі витрати бере на себе підприємство – роботодавець, то виникає питання про оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Податковим Кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПК) пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 зазначено, що доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Відповідно до пп. а) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК до бази оподаткування включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. Враховуючи вищезазначене, у разі, якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки, то у підприємства відсутні правові підстави для оподаткування послуг банку за виготовлення та обслуговування платіжних карток для виплати заробітної плати. Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівникам платіжних карток у безоплатне користування, то плата за обслуговування та випуск платіжних карток буде додатковим благом такого працівника з відповідним оподаткуванням.

[zpltcm]

да, платный выпуск карточек - допблаго, это даже в банке скажут. возможно нет, если обязательство по оплате их выпуска будет зафиксировано в колдоговоре. но обычно (и в том числе по этой причине), предприятия стараются зарплатные проекты иметь в тех банках, которые выпускают зарплатные карты бесплатно ( в том числе и по этой причине бани предлагают бесплатный выпуск "простых" карт)
вот и в тексте про колдоговор. благодаря колдоговору, добавлю, и профсоюзу, некоторые допблага перестают быть облагаемыми НДФл

[Heloise]

В продолжение темы.

Додатковим благом вважається:
1. Сума страхових внесків, які сплачуються підприємством за медичне страхування своїх найманих працівників

Скрытый текст: показать

Чи оподатковується сума страхових внесків, сплачених підприємством за страхування здоров’я (медичне страхування) своїх найманих працівників з 01.01.2011 року?

Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Відповідно до ст. 6 Закону України від 4 жовтня 2001 року № 2745-III "Про страхування" до добровільного страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком, відноситься, зокрема, медичне страхування (безперервне страхування здоров'я). Згідно із пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) сплачених будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь. Таким чином, сума страхових внесків, які сплачуються підприємством за медичне страхування своїх найманих працівників, вважається додатковим благом платника податку та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

2. Сума відшкодування витрат понесених під час відрядження (оригінали документів, які підтверджують вартість понесених витрат не надані).

Скрытый текст: показать

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума витрат, яка понесена працівником підчас відрядження та відшкодована ЮО, якщо аванс не отримувався та відсутні оригінали документів, які підтверджують понесені витрати з 01.01.2011 року?

Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), до загально місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ. Пунктом 170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк. Таким чином, об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є кошти, які фактично отримані платником податку на відрядження або під звіт та не повернуті у встановлений строк. Сума витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, розраховується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 та іншими нормативно-правовими документами з цих питань. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо). Враховуючи вищевикладене, якщо найманим працівником не надані оригінали документів, які підтверджують вартість понесених витрат під час відрядження, але за рішенням керівника юридичної особи були йому відшкодовані, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, незалежно від того, чи надавався аванс на відрядження чи ні. Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

3. “...якщо виграшем є право придбати річ за 1 грн., то це вважається додатком благом”

Скрытый текст: показать

Чи виникає об’єкт оподаткування у ФО, яка внаслідок проведеного розіграшу ЮО має право виграшний цінний приз придбати за 1 грн. або отримати його безкоштовно?

Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, виграшів та призів. Згідно із пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді виграшів та призів (крім виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у пп. 165.1.46 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ. Згідно із пп. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу. Доходи, зазначені п. 170.6 ст. 170 ПКУ остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок. Крім того, пп. "е" пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Враховуючи вищевикладене, якщо, приз отримується платником податку безкоштовно, то вартість такого призу, яка визначається за звичайною ціною, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного та оподатковується податковим агентом за ставкою, визначеною п. 167.3 ст. 167 ПКУ (30%). У разі, якщо виграшем є право придбати річ за 1 грн., то це вважається додатком благом платника податку у вигляді персоніфікованої (індивідуальної) знижки з ціни та вартість (сума) знижки (вартість призу 1 грн.) оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

[zpltcm]

туалетная бумага, мыло и др в туалетах и душевых, питьевая вода, чай, кофе, абонименты в фитнес-клуб, спецодежда больше положенного и выдаваемая с меньшим через меньший промежуток времени чем регламентировано, путевки со скидкой, и т.д. и т.п. всё, что угодно, что не оформлено т.о., чтоб это не считалось допблагом

[Ol_ua]

По поводу воды, чая, кофе... - не допблаго

# Чи може розглядатися як об'єкт оподаткування ПДФО вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу згідно з ПКУ?
# Коротка відповідь : Вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу не розглядається як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
# Повна відповідь : Згідно з п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 розділу ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді додаткового блага. Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування,безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств. Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу не може розглядатися як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

[Печкин]

Чи виникає об'єкт оподаткування ПДФО при продажу основних фондів ЮО-податковим агентом працівнику (директору,засновнику)підприємства за балансовою вартістю?
Коротка відповідь : Діє з 01.01.2011 При продажу основних фондів юридичною особою - податковим агентом працівнику (директору, засновнику) підприємства за балансовою вартістю може виникати об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Згідно з п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПКУ) доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділ IV ПКУ до бази оподаткування включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті. Отже, при продажу основних фондів юридичною особою - податковим агентом працівнику (директору, засновнику) підприємства за балансовою вартістю може виникати об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

[vins]

Компенсация за использование собственного авто для служебных целей - допблаго

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Чи оподатковується ПДФО сума компенсації, яка виплачується ЮО - працедавцем найманому працівнику, за використання власного автомобіля при виконанні службових обов’язків?
Відповідно до пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України передбачені випадки, коли юридична особа повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме: у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість; у зв'язку з службовими відрядженнями. При цьому, пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно із розділом IV ПКУ. Таким чином, компенсація, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання ним власного автомобілю під здійснення службових обов’язків в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника. Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага. Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ. Враховуючи вищевикладене, оскільки використання власного автомобіля під час виконання службових обов’язків не підпадає під дію Кодексу законів про працю України, то сума компенсації, яка виплачується йому юридичною особою, є додатковим благом платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі пп. "а" та пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

[vikakool]

в связи с этим вопрос: если в результате розыгрыша физлицо выиграло автомобиль, нужно ли применять натуральный коэфф-нт для расчета НДФЛ?

с одной стороны, этот вариант не перечислен среди допблаг, с другой - это выплата в неденежной форме...

[юрист]

Поправьте, если неправ

Чи вважається об’єктом оподаткування ПДФО збільшення розміру сум добових витрат на відрядження понад встановлені норми?

Сума перевищення добових витрат понад норми, встановлені пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ вважається доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо та підлягає включенню до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, якщо таке перевищення не повернуто платником податку у встановленні, для подання авансового звіту, термін.

Вообще, как я понимаю ситуацию: не вернули в установленные сроки сумму - возник долг перед предприятием, предприятие может его взыскать, а может простить. Если простит - у нас еще раз доход возникнет?

[vins]

в связи с этим вопрос: если в результате розыгрыша физлицо выиграло автомобиль, нужно ли применять натуральный коэфф-нт для расчета НДФЛ?

с одной стороны, этот вариант не перечислен среди допблаг, с другой - это выплата в неденежной форме...

Думаю, что нужно.
И заодно такое вот разъяснение

Чи є об’єктом оподаткування ПДФО вартість подарунків, що роздаються відвідувачам під час проведення рекламної акції?
Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), доходом платника податку є загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Законом України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб (виготовлення і видання рекламних виробів – ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо), які призначені сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару. Цим Законом установлено також, що споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама, а товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права й інтелектуальної власності, щодо яких така реклама надається. Відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ, витрати платника податку на проведення реклами, дослідження ринку (маркетинг) та на передпродажну підготовку товарів відносяться до витрат на збут, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування платника податків. Враховуючи те, що під час проведення рекламної акції та заходу здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб — споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Якщо в період проведення рекламних акцій проводяться розіграші виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної), та подарунків, отримувачами яких є конкретні особи, вартість таких подарунків, призів, виграшів є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і оподатковується за правилами, визначеними п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

[vikakool]

вот же ж не любит государство выигрыши! и двойной размер НДФЛ, и плюс еще с коэфф-том! и чем, интересно, выигрыш так отличается от подарка?...

[Kloshar]

А как вам такое допблаго?

164.2.17.дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги;

14.1.257.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.


Как будем отбиваться? Наверняка обычный терминологический ляп! Полагаю, что условные проценты вообще нельзя считать ПОЛУЧЕННЫМ доходом, их просто нельзя получить! Да и кто, собственно, будет их расчитывать? Физик сам? И что дальше ? Декларировать? Вопрос серьезный, представьте сколько беспроцентных займов выдано людям на предприятиях.
Что скажете коллеги?

[vikakool]

ого

[налоговик]

Kloshar
Интересный вопрос. Спецы в налоге с доходов, думаю, выскажутся.

А почему кстати, расчитывать физик должен. Агент пусть считает

[Kloshar]

А если нет агента, например от друга получил в долг?
И вообще при чем здесь агент, он что выплачивает условные проценты? Как он будет удерживать, из чего?
Тут без самобичевания не обойтись!:)